Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 295/10658/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2025.
Дата набрання законної сили: 13.03.2025
Номер судового провадження: 51-5114км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020060000000253

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 березня 2025року
		м. Київ
		справа № 295/10658/20
		провадження № 51-5114 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                           ОСОБА_1 ,
		суддів                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора                               ОСОБА_5 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020060000000253, за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 30 квітня 2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробування, з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього відповідні обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
		Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
		Вироком Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасовано і ухвалено свій, яким  ОСОБА_6 призначено покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
		За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що в невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, але не пізніше травня 2018 року у нього виник умисел на придбання, носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу. З метою реалізації вказаного умислу, за не встановлених слідством обставин та у не встановлений спосіб, ОСОБА_6 незаконно придбав:
		-                 54 патрони калібру 5,45 мм, які є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї - 5,45 мм, проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осердям; 
		-                 33 патрони, які є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї - 7,65 мм, патронами «Браунінг» зразка 1900 року; 
		-                 бойовий пістолет марки «Чеська збройовка» моделі 50, № НОМЕР_1 , який є бойовою ручною короткоствольною нарізною стрілецькою вогнепальною зброєю - самозарядним пістолетом «CESKA ZBROJOVKA» (Чеська збройовка) моделі «50», калібру 7,65 мм, номер « НОМЕР_1 »; 
		-                 автомат «Калашникова» який є бойовою ручною нарізною стрілецькою вогнепальною зброєю - автоматом «Калашникова» зразка 1974 року (АК-74), калібру 5,45 мм, номер № НОМЕР_2 ; 
		-                 два магазини до автомата «Калашникова» які є основними складовими частинами бойової нарізної стрілецької вогнепальної зброї - магазинами від 5,45 мм автоматів «Калашникова» зразка 1974 року (АК-74) та його модифікацій,
		і незаконно перемістив з метою подальшого збуту в приміщення гаражу, який перебуває в його користуванні, тобто залишив зберігати у вказаному місці, без відповідних спеціальних дозвільних документів.
		У подальшому, 10 червня 2020 року, приблизно о 13 год, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, що направлений на збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, перебуваючи у приміщенні вищевказаного гаражу, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_7 за 100 000 грн. вищезазначену вогнепальну зброю та бойові припаси, після чого був затриманий працівниками Національної поліції України на місці вчинення кримінального правопорушення.
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить змінити вирок апеляційного суду та призначити йому за ч. 1 ст. 263 КК України покарання у виді позбавлення на строк 4 роки, звільнивши на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, тобто таке, яке було визначене судом першої інстанції. Вважає, що апеляційним судом допущено неправильне застосування положень статей 50, 65, 66, КК України при призначенні йому покарання через не врахування всіх позитивних даних, які його характеризують та були враховані судом першої інстанції, а саме, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, визнання себе винуватим, наявність хронічних захворювань, на його утриманні перебуває хвора матір похилого віку (82 роки), яка немає більше родичів для догляду та він є єдиним її доглядальником. Ці всі обставини дають підстави для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Крім того, зазначає про відсутність обставин, які обтяжують покарання.
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор, посилаючись на безпідставність наведених у касаційній скарзі засудженого доводів, вважав, що вирок апеляційного суду слід залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - без задоволення.
		 
		 
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діянь за ч. 1 ст. 263 КК України в касаційній скарзі не оспорюються. 
		Так, ОСОБА_6  визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, які згідно з вимогами ст. 12 КК України є тяжким злочином.
		Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 , дотримався наведених вимог матеріального права.
		Так, у своїй апеляційній скарзі прокурор наводив доводи щодо м`якості призначеного ОСОБА_6 покарання з огляду на необґрунтоване застосування місцевим судом положень ст. 75 ККУкраїни і вважав, що засудженому слід призначити покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки. 
		Апеляційний суд частково погодився із зазначеними доводами і скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання ОСОБА_6 та звільнення останнього на підставі ст. 75 КК України з випробуванням. При цьому, призначаючи останньому покарання, яке слід відбувати реально, суд дав належну оцінку ступеню тяжкості вчиненого злочину, виходячи не лише з визначених у ст. 12 ККУкраїни формальних критеріїв, а і з особливостей вчинення конкретного кримінального правопорушення. Зокрема, апеляційний суд узяв до уваги те, що ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин проти громадської безпеки, оскільки збуваючи в такій кількості вогнепальну зброю ставив в небезпеку життя та здоров`я інших людей. Крім того, детально готувався до вчиненого злочину, що супроводжувалось ретельною конспірацією протягом тривалого періоду. Незаконна діяльність засудженого була припинена лише за втручання працівників правоохоронних органів.
		Крім того, апеляційним судом взято до уваги характеризуючи дані особи ОСОБА_6 , який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, вину визнав повністю, щиро розкаявся.
		Повною мірою врахувавши вказані обставини, суд апеляційної інстанції усупереч твердженням засудженого, належно умотивувавши своє рішення, дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання, правильно призначив ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, тобто в мінімальних межах визначених санкцією цієї статті.
		У контексті наведеного не можна визнати спроможними та переконливими доводи касаційної скарги засудженого стосовно невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого через суворість.
		Вирок апеляційного суду у відповідній частині є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 420 КПК України.
		Призначене ОСОБА_6 покарання відповідає приписам статей 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, домірним вчиненому. Правових підстав вважати призначене засудженому покарання явно несправедливим через суворість і недостатнім для досягнення його мети, колегія суддів не вбачає.
		Істотних порушень вимог кримінального закону чи невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, які були би підставою для скасування чи зміни вироку апеляційного суду, колегією суддів не встановлено.
		За таких обставин, касаційна скарга засудженого ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Вирок Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а його касаційну скаргу- без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                       ОСОБА_2                           ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...