Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/11401/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; нотаріату.
Надіслано судом: 21.03.2025. Зареєстровано: 23.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2025.
Дата набрання законної сили: 21.03.2025
Номер судового провадження: К/990/34572/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 березня 2025 року 
		м. Київ
		справа №160/11401/20
		провадження № К/990/34572/24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Жука А.В.,
		суддів: Єресько Л.О.,   Мельник-Томенко Ж.М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
		за позовом Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування наказів та рішення, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Іваненка Євгена Володимировича на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Чабаненко С.В. (доповідач), суддів: Білак С.В., Юрко І.В.) у справі №160/11401/20,
		ВСТАНОВИВ:
		І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		1.  ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (далі також - Вища кваліфікаційна комісія нотаріату), Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.04.2021, просила:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 26.02.2020 №8 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю від 27.08.2004, видане на ім`я ОСОБА_1 »;
		- визнати протиправним та скасувати наказ №818/5 від 05.03.2020 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1» та наказ №922/5 від 12.03.2020 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 05.03.2020 №818/5»;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №219/7 від 19.03.2020 «Про припинення діяльності приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу ОСОБА_1».
		2. В обґрунтування адміністративного позову позивачем було зазначено про те, що під час формування подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю не було дотримано право позивача на участь у процесі його прийняття, чим фактично позбавлено її можливості навести доводи на свій захист, а відтак, на об`єктивний розгляд такого подання; Наказ від 15.11.2019 №3536, який був підставою для направлення подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, позивачем був оскаржений до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, та за результатом розгляду справи наказ визнано протиправним та скасовано, а рішення суду набрало законної сили 01.10.2020. Також, позовні вимоги обґрунтовані наявністю процедурних порушень з боку Міністерства юстиції України, у т.ч. в особі Вищої кваліфікаційної комісії, зокрема Порядку №1904/5 від 28.07.2011 та Порядку №357/5 від 17.02.2014, а також статті 10 Закону України «Про нотаріат», що в свою чергу унеможливило проведення ними законного, неупередженого та всебічного розгляду всіх обставин її справи. Крім того, на думку позивача, оскаржувані рішення не містять мотивів та підстав, які можуть свідчити про неодноразове або грубе порушення законодавства та завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян.
		3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2021 адміністративний позов задоволено.
		4. Мотивувальна частина цього рішення містить висновок щодо протиправності оскаржуваних рішень суб`єктів владних повноважень з урахуванням висновків, наведених в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 по справі №160/12521/19, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.10.2020, та згідно якого визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 15.11.2019№3536/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», п.2 якого вказано направити до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1
		5. Посилаючись на приписи частини четвертої статті 78 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку, що скасування Наказу №3536/5 впливає на акти індивідуальної дії (рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 26.02.2020 №8; наказ Міністерства юстиції України №818/5 від 05.03.2020 та наказ №922/5 від 12.03.2020; наказ Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №219/7 від 19.03.2020 «Про припинення діяльності приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу ОСОБА_1»), які прийнятті на підставі скасованого Наказу №3536/5.
		6. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №160/11401/20 апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2021 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким відмовлено в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 .
		7. Суд апеляційної інстанції виходив з відсутності підстав для скасування оскаржуваних рішення та наказів, оскільки останні прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, яким регулюються спірні правовідносини, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
		8. Рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вважав прийнятим за неповно з`ясованих обставин, що мають значення для справи, оскільки суд не надав оцінки обставинам, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень, та помилково обмежився лише посиланням на встановлений факт скасування наказу про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлений згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/12521/19, що колегія суддів апеляційного суду не вважала підставою для висновку про протиправність рішень, що є предметом оскарження у цій адміністративній справі. 
		9. Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2022 касаційну скаргу представника приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 - адвоката Галкіна Максима Геннадійовича на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №160/11401/20 повернуто особі, яка її подала.
		10. ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кушнір Вікторія Олексіївна, подала до Третього апеляційного адміністративного суду заяву про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 за нововиявленими обставинами.
		11. В обґрунтування наявності підстав для перегляду судового рішення апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, заявником зазначено, що у межах справи №160/12521/19 розглядалось питання проведення камеральної перевірки та наказів по її наслідкам, що стало підставою для анулювання ліцензії позивача. У постанові Верховного Суду від 18.04.2024 по справі №160/12521/19 зазначено:
		«У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій констатували, що наказ від 12.11.2019 №3949/7 направлено позивачці разом із супровідним листом №10172/19.3.2/34-19 від 12.11.2019, на підтвердження чого відповідачем надано копію самого листа та наказу, однак доказів поштового відправлення (реєстр поштових відправлень з відміткою поштового відділення) чи рекомендоване повідомлення про отримання означеного листа суду не надано.
		Суди також констатували, що докази на підтвердження отримання приватним нотаріусом вищевказаного поштового відправлення у матеріалах справи відсутні.
		Отже, у контексті надання оцінки правомірності оскаржуваного наказу судами попередніх інстанцій обґрунтовано враховано, що позивачці не було направлено копію наказу про призначення камеральної перевірки.
		Також, судами встановлено, що в межах камеральної перевірки комісія, яка її проводила, не вимагала від позивачки як уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації надати пояснення по суті виявлених порушень.
		Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що неповідомлення позивачки про проведення камеральної перевірки та ненадсилання їй копії наказу про її проведення є порушенням пункту 7 Порядку №990, яке позбавило приватного нотаріуса взяти участь у процесі прийняття спірного наказу шляхом надання пояснень щодо виявлених порушень.
		Такий правовий висновок відповідає раніше сформованій Верховним Судом позиції щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (постанова від 09.11.2020 у справі №160/9698/19).
		Не заслуговують на увагу покликання Мін`юсту України на застосування судами попередніх інстанцій пунктів 6 та 7 Порядку №990 без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 25.01.2019 у справі №820/5866/17.
		Так у справі №820/5866/17 Верховний Суд , на відміну від цієї справи, судами було встановлено, що державному реєстратору - приватному нотаріусу, який був позивачем у тій справі, було направлено копію наказу про проведення камеральної перевірки у відповідності до вимог Порядку №990.
		Натомість у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності доказів, які б свідчили про належне поштове відправлення або наручне вручення такого наказу позивачці, так само як і доказів на підтвердження отримання нею цього наказу.
		Суди попередніх інстанцій, цілком слушно дійшли висновку, що сам по собі супровідний лист про відправлення наказу на адресу позивача без сукупності відповідно інформації про його направлення і отримання не є належним доказом підтвердження виконання обов`язку щодо направлення наказу.
		Водночас розміщення наказу про проведення камеральної перевірки на офіційному веб-сайті не замінює направлення його копії на адресу суб`єкта контролю.
		Верховний Суд у постановах від 14.11.2018 у справі №814/2229/17, від 16.04.2020 у справі №420/912/19, висловлював правову позицію, що доводи Мін`юсту України щодо можливості позивачів в аналогічних справах ознайомитися зі змістом відповідних наказів на офіційному сайті Міністерства юстиції України є безпідставним, оскільки відповідно до статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а отже позивач не зобов`язаний здійснювати моніторинг сайту Мін`юсту щодо розміщення на ньому такої інформації.
		За таких обставин, колегія суддів зазначає, що неповідомлення приватного нотаріуса про проведення стосовно неї камеральної перевірки, що позбавило останню права приймати участь у процесі прийняття спірного наказу шляхом надання пояснень щодо виявлених порушень не є формальним порушенням, а тому посилання відповідача на те, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом; порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення, є безпідставними.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 29.03.2023 у справі №580/3884/19.»
		12. На переконання заявника, вказані висновки спростовують викладені в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 по справі 160/11401/20 висновки, а саме: «Крім наведеного колегією суддів було встановлено, що у відповідності до п.17 Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №990 рішення Мін`юсту про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 12.11.2019 №3949/7 було розміщено на офіційному веб-сайті Мін`юсту в той же день - 12.11.2019 16:32. Таким чином, колегія суддів вважає, що процедура проведення камеральної перевірки відповідачем була дотримана та право особи на відповідну інформацію стосовно проведення відносно неї перевірок порушено не було, адже розміщена відповідачем інформація була у вільному доступі, а спосіб її оприлюднення відповідає вимогам законодавства.».
		13. За викладених обставин заявник вважала, що викладені в постанові Верховного Суду від 18.04.2024 по справі №160/12521/19 висновки є суттєвими, внаслідок чого постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №160/11401/20 потребує перегляду за нововиявленими обставинами.
		14. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 в справі №160/11401/20.
		15. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №160/11401/20 за нововиявленими обставинами.
		16. Суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що в судових рішеннях у справі №160/12521/19 та в справі №160/11401/20 має місце переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, які не створювали самостійних підстав для вирішення цього спору. Суд апеляційної інстанції вважав, що наведені представником позивача обставини не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 361 КАС України.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї
		17. Не погоджуючись із указаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Іваненко Євген Володимирович звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024 у  праві №160/11401/20, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		18. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 361 КАС України, надавши поверхневу оцінку обґрунтуванню наявності підстав для перегляду судового рішення апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами у зв`язку із зробленими у постанові Верховного Суду від 18.04.2024 у справі №160/12521/19 висновками, дійшовши помилкових висновків про те, що наведені в заяві обставини не є нововиявленими.
		19. У відзивах на касаційну скаргу відповідачі просять касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
		ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		20. Касаційна скарга представника позивача до Верховного Суду надійшла 09.09.2024.
		21. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.
		22. Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Іваненка Євгена Володимировича на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024 у справі №160/11401/20.
		23. Ухвалою Верховного Суду від 19.03.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
		IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		24. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		26. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та повноту дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.
		27. Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами встановлені статтею 361 КАС України, згідно з частиною першою якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
		28. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
		29. Згідно з частиною четвертою статті 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
		30. Відтак, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
		31. Верховний Суд у постанові від 21.03.2023 у справі №640/19240/21, поряд з іншим зазначав, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
		32. Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
		33. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
		існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
		на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
		істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
		34. Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
		35. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
		36. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
		37. Водночас, істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору.
		38. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази і тим більше не припущення учасників справи, що не підтверджено відповідними доказами.
		39. Верховний Суд у постанові від 16.03.2021 у справі №802/1462/16-а вказав, що перегляд за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
		40. Поряд з цим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як було зазначено вище, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.
		41. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від  20.07.2019 у справі №855/268/19, від 28.10.2020 у справі №200/11289/19-а та від 12.11.2020 у справі №804/2223/17.
		42. Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява №69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova №2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
		43. У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
		44. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).
		45. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 року у справі "Pravednaya v. Russia", пп.27, 28).
		46. Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.
		47. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 21.01.2021 у справі №826/13811/16, а також від 26.10.2023 у справі №283/424/22.
		48. Поряд з цим, як зазначала Велика Палата Верховного Суду у постанові 03.02.2021 у справі №826/20239/16 перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері адміністративного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лиш перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.
		49. Аналогічні висновки викладені також Верховним Судом у постанові від 23.11.2023 у справі №120/3484/20-а.
		50. Повертаючись до матеріалів даної справи, наявність нововиявлених обставин, що істотно впливають на вирішення даного адміністративного спору, позивач обґрунтовувала висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.04.2024 по справі №160/12521/19 за позовом Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національні інформаційні системи», Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування наказ Мін`юсту України №3536/5 від 15.11.2019 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 , до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» та відновлення відповідного доступу.
		51. На переконання скаржника, обставини (висновки), описані в постанові Верховного Суду від 18.04.2024 по справі №160/12521/19, щодо визнання неповідомлення приватного нотаріуса про проведення стосовно неї камеральної перевірки ставить під сумнів безстрононність (неупередженість), повноту й законність результатів перевірки, є істотними.
		52. Виходячи із наведених вище законодавчих приписів та критеріїв, з яких суд повинен виходити при оцінці заявлених учасником справи обставин як нововиявлених, висновків Верховного Суду та змісту заяви позивача, колегія суддів погоджується зі висновками суду апеляційної інстанції про те, що наведені позивачем обставини не є нововиявленими обставинами в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України в контексті встановлених у судових рішеннях обставин справ. Наведені у заяві мотиви фактично свідчать про намір заявника переконати суд здійснити переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи №160/11401/20, судові рішення у якій набрали законної сили.
		53. Обставини щодо визнання неповідомлення приватного нотаріуса-позивача про проведення стосовно неї камеральної перевірки були і об`єктивно могли були бути відомі суду та сторонам у справі №160/11401/20.
		54. Отже, обставини та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.04.2024 по справі №160/12521/19, не є нововиявленими в розумінні наведених вище критеріїв та приписів.
		55. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		56. Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		57. Відповідно до  частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		58. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, Верховний Суд не встановив порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення.
		59. А тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
		60. Доводи касаційної скарги висновків цієї постанови не спростовують.
		61. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, 361 КАС України, Верховний Суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іваненка Євгена Володимировича залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у справі №160/11401/20 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		..........................
		 
		А.В. Жук
		Л.О. Єресько
		Ж.М. Мельник-Томенко
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...