Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/2613/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 23.03.2025. Зареєстровано: 23.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/463/2806/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42025140000000066

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №463/2613/25
		Провадження №1-кс/463/2806/25
		 
		 
		УХВАЛА
		 
		про застосування запобіжного заходу
		 
		23 березня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора  ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного  ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_7 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Літиня Дрогобицького р-ну Львівської обл., українцю, громадянину України, з вищою освітою, одруженому, має на утриманні дітей 2010, 2013 років народження, адвокату, раніше не судимому, щодо якого на розгляді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023140000000039 від 3 лютого 2023 року за ч. 3 ст. 369-2 КК України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , 
		в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025140000000066 від 11 березня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 377 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		старший слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_7 за погодженням прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про застосування до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 діб, з утриманням у Львівській установі виконання покарань №19, без визначення розміру застави.
		Як вбачається з матеріалів клопотання,  ОСОБА_6 підозрюється у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 377 КК України. 
		В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , діючи у порушення вимог законодавства, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, вчинив кримінальні правопорушення. Так, з метою працевлаштування за межами України ОСОБА_8 , за попередньою домовленістю із адвокатом ОСОБА_6 , 7 березня 2025 року близько 14.00 год., зустрівся з ним у приміщенні, де він здійснює свою адвокатську діяльність за адресою: м. Дрогобич, вул. Війтівська Гора, 37, Львівської області. В ході вказаної зустрічі ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що ОСОБА_8 є особою призовного віку, підлягає мобілізації та в нього відсутні законні підстави для перетину державного кордону України під час дії воєнного стану, повідомив про можливі способи організації незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України до країн Євросоюзу, в тому числі з використанням зв`язків ОСОБА_6 у правоохоронних органах. В цей же час ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із невстановленими на цей час працівниками правоохоронних органів, повідомив, що за організацію незаконного переправлення через державний кордон України, ОСОБА_8 необхідно надати йому, ОСОБА_6 , грошові кошти в сумі 16000 доларів США (згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 7 березня 2025 року становило 660387,2 грн.), частину з яких - 6000 доларів США необхідно передати при наступній зустрічі, а 10000 доларів США  після перетину ОСОБА_8 державного кордону України. У свою чергу ОСОБА_8 , усвідомивши незаконність вище вказаних дій ОСОБА_6 , та інших невідомих йому осіб, погодився на пропозицію останнього щодо незаконного переправлення його через державний кордон України до країн Євросоюзу, однак з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_6 та інших осіб, звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення та в подальшому діяв під їх контролем. 
		15 березня 2025 року, під час телефонної розмови ОСОБА_8 із ОСОБА_6 , останній зменшив до 5000 доларів США суму першої частини грошових коштів, яку при наступній зустрічі ОСОБА_8 необхідно передати за організацію незаконного переправлення його через державний кордон України, а другу частину в сумі 11000 доларів США  після перетину державного кордону України. В ході цієї ж розмови, ОСОБА_6 повідомив спосіб та алгоритм незаконного перетину кордону, зокрема зазначив про необхідність оформлення документів для ОСОБА_8 як особи, що буде супроводжувати його матір  ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що вона не є особою, яка потребує постійного догляду, чи особою з інвалідністю I чи II групи, а також не потребує лікування за кордоном, а відповідно у ОСОБА_8 відсутні законні підстави для перетину державного кордону в якості супроводжуючої особи. У подальшому ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 21 березня 2025 року о 15.40 год. зустрівся із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на території АЗС «ОККО», що розташована на автодорозі «Турка-Трускавець-Дрогобич-Пісочне», 69 км + 100 м, с. Почаєвичі Дрогобицького району Львівської області, та під час розмови повідомив їм, що з метою незаконного перетину державного кордону ОСОБА_8 , його матері  ОСОБА_9 він, ОСОБА_6 , та інші невстановлені на цей час особи, виготовлять документи про нібито її хворобу, яка потребує лікування за кордоном та відповідно такі дадуть підставу ОСОБА_8 супроводжувати матір через державний кордон України. Під час цієї ж розмови, близько 15.46 год., ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленими на цей час працівниками правоохоронних органів, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, перебуваючи на території АЗС «ОККО», що розташована на автодорозі «Турка-Трускавець-Дрогобич-Пісочне», 69 км + 100 м, с. Почаєвичі Дрогобицького району Львівської області, отримав від ОСОБА_8 раніше обумовлену частину грошових коштів у сумі 5000 доларів США (згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 21 березня 2025 року становило 207705 грн.) для себе та інших, на цей час невстановлених працівників правоохоронних органів, за організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України до країн Євросоюзу. Після цього, протиправна діяльність ОСОБА_6 була припинена працівниками правоохоронних органів, а грошові кошти у сумі 5000 доларів США вилучені.
		Крім цього, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення проти правосуддя. Так 8 січня 2025 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у провадження судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_10 надійшла справа №442/73/25, провадження №3/442/141/2025, відносно ОСОБА_6 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Матеріали даної справи було скеровано для розгляду до суду уповноваженою особою Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області. 5 березня 2025 року суддею ОСОБА_10 за результатами розгляду вказаної справи винесено постанову, якою ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Судове рішення проголошено цього ж дня, 5 березня 2025 року, в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності  ОСОБА_6 . Після цього, у зв`язку із обуренням та незгодою з вказаним судовим рішенням, у ОСОБА_6 , якому достовірно було відомо про правовий статус та встановлені законодавством гарантії незалежності суддів, виник умисел на застосування відносно судді ОСОБА_10 насильства у вигляді погрози її вбивством у зв`язку з діяльністю, пов`язаною зі здійсненням правосуддя. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на здійснення погрози вбивством судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_10 у зв`язку із її діяльністю, пов`язаною із здійсненням правосуддя, ОСОБА_6 12 березня 2025 року близько 10.53 год., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, будучи незгодним з вищезгаданим рішенням судді ОСОБА_10 від 5 березня 2025 року, усвідомлюючи статус судді, пов`язаний зі здійсненням нею правосуддя та маючи на меті помститися за винесення нею вказаного рішення, маючи номер мобільного телефонну судді ОСОБА_10 , за допомогою мобільного додатку «WhatsApp», за яким закріплений його номер мобільного оператора НОМЕР_1 надіслав у цьому ж додатку на номер мобільного оператора НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_10 , повідомлення з погрозами вбивством, а саме  фотознімок аркуша паперу, на якому містився рукописний текст із погрозою вбивством та нецензурною лексикою. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_6 у період з 10.53 год. по 10.56 год. за допомогою мобільного додатку «WhatsApp», за яким закріплений його номер мобільного оператора НОМЕР_1 , надіслав у цьому ж додатку на номер мобільного оператора НОМЕР_2 , яким користується суддя ОСОБА_10 смс-повідомлення, які містили нецензурну лексику та погрози вбивством щодо судді. Описаними умисними протиправними діями, ОСОБА_6 висловив погрозу вбивством щодо судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_10 21 березня 2025 року злочинна діяльність адвоката ОСОБА_6 була припинена співробітниками Державного бюро розслідувань.
		Таким чином слідчий вважає, що в діях ОСОБА_6 наявні підстави для обґрунтованої підозри у вчинені останнім злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 377 КК України, у зв`язку з чим 22 березня 2025 року йому повідомлено про підозру у вчиненні таких.
		Слідчий клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивує тим, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні даних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами. Вказує, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Зокрема оскільки злочин, який інкримінується підозрюваному є тяжким, у разі доведення його вини може бути призначено покарання у вигляді дев`яти років позбавлення волі з конфіскацією майна, без альтернативи призначення більш м`якого покарання, відтак останній, будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Також підозрюваний, володіючи документами для виїзду за кордон, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України. 
		При цьому на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування (не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушення, перевіряється можлива причетність підозрюваного до інших протиправних дій), відтак у випадку обрання стосовно підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, підозрюваний може спілкуватися з невстановленими спільниками з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останньому допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування. 
		Також отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, потерпілих, зокрема тих, які сприяли у викритті його протиправної діяльності, які надали та можуть у подальшому надати органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв`язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз, з метою зміни або відмови їх від показів.
		Вважає, що обрання підозрюваному запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення ним конспірації злочинної діяльності, зокрема шляхом надання порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними засобами контролю. Вказує, що зухвалість вищевказаних кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що останній, розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, та усвідомлюючи факт вчинення ним протиправних дій, обставини яких на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, що вказує на наявність ризику, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
		Окрім того підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності. Вважає, що оскільки зазначений вище злочин вчинявся підозрюваним з корисливих мотивів, обрання щодо нього запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою, призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень з метою протиправного особистого збагачення.
		Додатково вказує, що підозрюваний ОСОБА_6 одночасно є обвинуваченим у кримінальному провадженні №42023140000000039 від 3 лютого 2023 року за ч. 3 ст. 369-2 КК України та обвинувальний акт перебуває на розгляді у Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області.
		Відтак вказує, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначає, що вказане підтверджується також тим, що незважаючи на раніше обраний запобіжний захід у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 369-2 КК України, обвинувальний акт у котрому перебуває на розгляді у Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області, ОСОБА_6 належних висновків не зробив і знов вчинив кримінальні правопорушення, одне з яких безпосередньо проти правосуддя.
		Також вказує, що враховуючи обставини вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зокрема, вчинення злочину із застосуванням погрози насильства щодо судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, корисливий мотив вчинення злочину у сфері недоторканості державних кордонів, вчинення злочину під час воєнного стану, розмір неправомірної вигоди, можливість переховування від органу досудового розслідування та високу ймовірність вжиття заходів ОСОБА_6 щодо тиску на учасників кримінального провадження, зокрема шляхом погроз, орган досудового розслідування вважає за необхідне обрати підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав з мотивів викладених в ньому, пояснення надав аналогічні викладеним в такому, а тому на даному етапі досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відносно задоволення клопотання заперечили, вважають оголошену підозру необґрунтованою та відсутність ризиків для обрання найтяжчого запобіжного заходу. Просили врахувати сімейний стан підозрюваного, наявність матері, якій встановлено другу групу інвалідності та застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, а у випадку застосування запобіжного заходу тримання під вартою, визначити заставу.
		Підозрюваний відносно задоволення клопотання заперечив і пояснив, що вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнає, необхідних зв`язків для переправлення особи за кордон немає, з суддею знайомий давно, вважає, що вона його обговорити не могла, однак і він проти неї протиправних дій не вчиняв. Щодо обвинувального акта, який перебуває на розгляді в Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області вказав, що йому вже змінено обвинувачення на шахрайство. Просив врахувати сімейний стан і не брати під варту, а застосувати запобіжний захід не пов`язаний триманням під вартою.
		Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
		Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
		Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
		З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові здійснюється досудового розслідування кримінального провадження за №42025140000000066 від 11 березня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 377 КК України.
		22березня 2025року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 377 КК України. 
		При цьому з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21 березня 2025 року вбачається, що ОСОБА_6 було затримано 21 березня 2025 року о 15 годині 48 хвилин.
		За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 377 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) свідчать, зокрема: протокол ідентифікації, огляду та вручення грошових коштів від 20 березня 2025 року, протокол виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 20 березня 2025 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 2і березня 2025 року, протоколи обшуків від 21 березня 2025 року, протокол огляду предмету від 14 березня 2025 року, протоколи допиту свідків від 12, 20, 21 березня 2025 року, протокол допиту потерпілого від 13 березня 2025 року.
		Ризиками, які дають підстави слідчому судді застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати той факт, що підозрюваний, обґрунтовано підозрюється у вчиненні зокрема тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дев?яти років з конфіскацією майна, відтак перебуваючи на волі з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, в тому числі полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, незаконними засобами, зокрема шляхом підкупу впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом конспірації злочинної діяльності та погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, продовжувати вчиняти інші злочини, оскільки інкриміновані йому злочини вчинив під час розгляду щодо нього кримінального провадження в суді.
		Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного не суперечить приписам п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, оскільки йому повідомлено про підозру у вчиненні інших злочинів під час розгляду щодо нього обвинувального акта в суді.
		Наведені дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, слідчим суддею на даному етапі не встановлено.
		При цьому доводи сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, не спростовують вищенаведених висновків, а сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення свідчать про наявність в його діях інкримінованого кримінального правопорушення.
		На підставі наведеного, слідчий суддя вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст. 177 КПК України, а тому запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 (шістдесяти) днів з часу фактичного затримання, тобто з 21 березня 2025 року до 19 травня 2025 року включно.
		При цьому у відповідності до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не слід визначити розмір застави, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину з погрозою застосування насильства, і на даному етапі досудового розслідування такий запобіжний захід, як тримання під вартою без визначення розміру застави, зможе запобігти зазначеним ризикам, які на думку слідчого судді є досить реальними з підстав описаних вище.
		Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 196, 197, 395 КПК України, -
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_7  задовольнити.
		Застосувати до  ОСОБА_6  запобіжний захід тримання під вартою.
		Строк тримання під вартою  ОСОБА_6  рахувати з часу фактичного затримання 21 березня 2025 року.
		Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят днів), тобто до 19 травня 2025 року включно.
		Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_7 .
		Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...