Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/2039/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 24.03.2025. Зареєстровано: 24.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/450/168/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023141360000228

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		  Справа № 463/2039/23  Провадження № 1-кп/450/168/25 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 березня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :
		головуючого-судді         ОСОБА_1 
		при секретарі         ОСОБА_2 
		з участю прокурора         ОСОБА_3 
		обвинувачених         ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		захисника обвинуваченого ОСОБА_5  ОСОБА_7 
		захисника обвинуваченого ОСОБА_6  ОСОБА_8 
		захисника обвинуваченого ОСОБА_4  ОСОБА_9 
		перекладача             ОСОБА_10 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141360000228 від 27.01.2023р. про обвинувачення :
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Берегове Закарпатської області, українець, громадянин України, не одружений, на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей не має, не працюючий, зареєстрований АДРЕСА_1 , проживаючий в АДРЕСА_1 , раніше не судимий відповідно до ст.89 КК України, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України; 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Порошково Перечинського району Закарпатської області, українець, громадянин України, не одружений, на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей не має, не працюючий, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє 13.11.2015р. вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців, покарання відбув,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України; 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м.Ужгород Закарпатської області, українцю, громадянину України, не одружений, не працюючий,, зареєстрованому в АДРЕСА_2 , проживаючий в АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-
		в с т а н о в и в :
		26 січня 2023р. в період часу з 18 год. 40 хв. по 19 год. 40 хв. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи у тамбурі електропоїзда сполученням Львів-Здолбунів, під час його слідування зі станції «Підзамче» до станції «Борщовичі» після спільного розпивання алкогольних напоїв, діючи умисно, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході конфлікту, в групі з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, спрямованого на заподіяння тілесних ушкоджень, іншій людині, та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, прикладаючи фізичні зусилля, наніс ОСОБА_11 множинні удари в область голови, заподіявши йому при цьому наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді вдавленого перелому виличної дуги праворуч, травматичного субдурального крововиливу в правій лобно-скронево-тім`яній ділянці, крововиливами у тканину мозку з проривом в бокові шлуночки та субарахноїдального крововиливу в обох півкулях головного мозку, що ускладнилось набряком мозку, що відповідно до висновку експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення, в результаті чого 06.02.2023року ОСОБА_11 помер у ВП «Лікарні Святого Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об`єднання м. Львова», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул..Миколайчука, 9.
		Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України.
		26 січня 2023р. в період часу з 18 год. 40 хв. по 19 год. 40 хв. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_6 , перебуваючи у тамбурі електропоїзда сполученням Львів-Здолбунів, під час його слідування зі станції «Підзамче» до станції «Борщовичі» після спільного розпивання алкогольних напоїв, діючи умисно, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході конфлікту, в групі з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, спрямованого на заподіяння тілесних ушкоджень, іншій людині, та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, прикладаючи фізичні зусилля, наніс ОСОБА_11 множинні удари в область голови, заподіявши йому при цьому наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді вдавленого перелому виличної дуги праворуч, травматичного субдурального крововиливу в правій лобно-скронево-тім`яній ділянці, крововиливами у тканину мозку з проривом в бокові шлуночки та субарахноїдального крововиливу в обох півкулях головного мозку, що ускладнилось набряком мозку, що відповідно до висновку експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення, в результаті чого 06.02.2023року ОСОБА_11 помер у ВП «Лікарні Святого Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об`єднання м.Львова», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Миколайчука, 9.
		Таким чином, ОСОБА_6 , вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України.
		26 січня 2023р. в період часу з 18 год. 40 хв. по 19 год. 40 хв. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи у тамбурі електропоїзда сполученням Львів-Здолбунів, під час його слідування зі станції «Підзамче» до станції «Борщовичі» після спільного розпивання алкогольних напоїв, діючи умисно, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході конфлікту, в групі з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, спрямованого на заподіяння тілесних ушкоджень, іншій людині, та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, прикладаючи фізичні зусилля, наніс ОСОБА_11 множинні удари в область голови, заподіявши йому при цьому наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді вдавленого перелому виличної дуги праворуч, травматичного субдурального крововиливу в правій лобно-скронево-тім`яній ділянці, крововиливами у тканину мозку з проривом в бокові шлуночки та субарахноїдального крововиливу в обох півкулях головного мозку, що ускладнилось набряком мозку, що відповідно до висновку експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення, в результаті чого 06.02.2023 року ОСОБА_11 помер у ВП «Лікарні Святого Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об`єднання м.Львова», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Миколайчука, 9.
		Таким чином, ОСОБА_5 , вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення заперечив, надав суду покази згідно яких, він з обвинуваченими 26.01.2023р. прибули на вокзал на станцію Підзамче, до них підійшла дружина ОСОБА_12  ОСОБА_13 ,Ю яка сказала, що її хотів зґвалтувати ОСОБА_14 пішов на базар, коли він повернувся вони сідали в електричку, ОСОБА_15 сказав йому що ти накоїв. В електричці вони порозмовляли, як підіймалися то ОСОБА_16 разом із ОСОБА_17 впали двічі в бік перона. Коли підійнялися ОСОБА_15 запитав ОСОБА_16 , що трапилося, чого він хотів зґвалтувати його дружину, ОСОБА_16 відповів такого не було. ОСОБА_15 запитав свою дружину чи це правда, на що вона відповіла, так правда. ОСОБА_15 хотів накинутись на ОСОБА_16 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 його тримали та казали, щоб він заспокоївся, що такого робити неможна. Зазначив, що він присів, щоб випити та розмовляв з дружиною ОСОБА_15 спокійно, без жодних криків. Якщо ми би з ОСОБА_15 , та ОСОБА_18 били ОСОБА_19 , то були б чути крики. Ми його не били та не чіпали. Якщо б щось відбулося, тоді б пасажири могли б чути крики оскільки в тамбурі просторо. ОСОБА_16 не кричав, якщо б ми його били то останній кричав би та пасажири це почули б. ОСОБА_18 та ОСОБА_16 випивали з ним. Вийшов з потяга будучи дуже п`яним. 
		Уточнив, що коли підіймалися у вагон ОСОБА_16 та ОСОБА_20 випали, а вони були ще ззовні. ОСОБА_20 та ОСОБА_16 підіймалися у вагон з велосипедом, ОСОБА_20 тримав передню частину, а ОСОБА_16 задню частину, вони так і впали. ОСОБА_20 падав на ОСОБА_16 , а потім велосипед падав на ОСОБА_21 . Також з ним був возик наповнений речима, возик був тамбурі. Не знає на що впав ОСОБА_21 . Коли потяг рушив почався конфлікт між ОСОБА_16 та ОСОБА_15 ОСОБА_20 зайшов з велосипедом у вагон, він напівсидячи сидів біля возика, ОСОБА_18 стояв одразу біля нього, а ОСОБА_15 та ОСОБА_13 стояли поряд. Ударів ОСОБА_16 ніхто не наносив. Не бачив чи ОСОБА_15 наносив удари ОСОБА_16 , ОСОБА_18 не наносив. На зупинці в с. Пикуловичі ОСОБА_16 попросив дати йому цигарку і випити. В Борщовичах обвинувачені та ОСОБА_13 вийшли, при виході з потяга ОСОБА_22 сказав, що вони ще продовжать розмову. Суперечка між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 тривала до виходу з потягу. При виході з потяга, він до ОСОБА_16 не говорив. При виході з потяга ОСОБА_16 був дуже п`яний. На обличчі ОСОБА_16 були синці минулих ударів, однак він так виглядав постійно. ОСОБА_16 мав синець в районі очей на лівому боці, а саме на лівому оці синець був синього кольору. Вказані синці побачив до посадки в потяг. На ОСОБА_16 можна було знайти скрізь сліди бруду та крові. Обвинувачені зі ОСОБА_16 досить часто їздили в електричках, шукали вторинну сировинну. 
		Пізніше з ОСОБА_23 його забрали працівники поліції. Поки був в посадці йому дали пляшку горілки, яку він випив. Поїхали у відділ поліції, та там його побили, коли він повернувся з туалету зачинили в кабінеті, він ліг на столі спати. ОСОБА_18 також привели до нього. Пізніше ОСОБА_15 завели також до них в кімнату та сказали куди підете о 00 год. електрички не ходять. ОСОБА_13 також завели до них. В них не було ні їжі, ні води, ні цигарок. Пізніше працівники поліції принесли пляшку горілки і сказали пийте. Також сказали, що ми пообідді зможемо піти. Наступного дня зранку з`явився адвокат, який запитав для чого ти цей папір підписав. Адвокат сказав, що нічого не може зробити, оскільки він щось підписав. Він сказав, що нічого не підписував. Зранку відвезли в суд, потім в лікарню. На 13 день повідомили, що ОСОБА_16 помер. Влаштували так, що він мав щось підписувати. ОСОБА_16 вони не чіпали, ОСОБА_15 мав такий намір, однак вони його тримали. Українську та російську мову частково розуміє. Під час досудового розслідування його не допитували і він перебував під тиском. Під час слідчого експерименту перекладача не було Під час слідчого експерименту йому не роз`яснювали право про можливість відмовитися проводити такий та відмовитись давати покази.
		Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення заперечив надав покази згідно яких, ОСОБА_24 та ОСОБА_18 поїхали на ОСОБА_25 , він залишився в Борщовичах, мали ввечері зустрітися. Зустрівшись ввечері, він запитав ОСОБА_24 чи не бачив він його дружини ОСОБА_13 , він сказав, що вона була, однак кудись пішла. Вони пішли в магазин купити горілку та цигарки. Він залишився чекати ОСОБА_24 та ОСОБА_18 біля магазину та побачив через дорогу що йде ОСОБА_16 , покликав його та запитав чи він не бачив ОСОБА_26 , він сказав, що не бачив. Обвинувачені разом з ОСОБА_16 прийшли на вокзал, там сиділа ОСОБА_13 , він її запитав де вона була, вона відповіла, що їхала до ОСОБА_23 та ОСОБА_16 не випустив її з потяга та двері закрилися і вона не змогла вийти. Потяг поїхав в Красне. На ранок йому ОСОБА_27 розказувала, що змушена була залишитися в нього ночувати бо потяги ввечері більше не їхали. Також ОСОБА_13 сказала, що ОСОБА_16 намагався її зґвалтувати, оскільки чіплявся до неї. Він почав сваритися з ОСОБА_16 та з`ясовувати з ним відносини. Він ОСОБА_16 не бив, однак мав такий намір, однак ОСОБА_24 та ОСОБА_18 його відтягнули. Вони всі разом випивали і одночасно він сварився з ОСОБА_21 . Обвинувачені вийшли з потяга в Борщовичах, та ввечері близько 00 год. в лісопосадку приїхала поліція і сказала, що вони затримані. Обвинувачених повезли у відділок поліції. Пізніше він поїхав з працівниками поліції в Борщовичі за ОСОБА_13 , після чого їх разом повезли у відділ поліції. ОСОБА_13 у відділку поліції була до ранку наступного дня. Пізніше поліцейські дали підписати якісь документи та сказали пів року посидите та вийдете. В потяг сідали о 18 год., першим заходив ОСОБА_20 , позаду нього ОСОБА_16 , а обвинувачені стояли позаду них. ОСОБА_16 та ОСОБА_20 сідали в потяг з велосипедом. ОСОБА_16 падав двічі, зі сходів, а саме з найвищої сходинки, коли витягували велосипед наверх. ОСОБА_16 падав боком, не пригадує на який бік. ОСОБА_16 впустив велосипед та впав на нього. В момент першого падіння ОСОБА_20 вже був на верху, а ОСОБА_16 стояв на третій сходинці від перона. Суперечка між ним та ОСОБА_16 розпочалася коли ми зайшли в потяг. Під час суперечки були присутні ОСОБА_13 , ОСОБА_24 та ОСОБА_28 на обличчі мав синці жовтого кольору, а саме під очима, не пригадує на якій частині обличчя. Суперечка між ним та ОСОБА_16 тривала протягом всієї поїздки, під час якої вони випивали алкоголь. Поїздка тривала близько 20 хв. Під час досудового розслідування, а саме під час слідчого експерименту казав неправду, оскільки адвокат ОСОБА_29 та слідчий казали дати визнавальні покази і підписати документи, після чого він відсидить 6 місяців. ОСОБА_20 зайшов перший, який тягнув велосипед, а тоді ОСОБА_16 , який також тягнув велосипед. Перше впав велосипед, а тоді впав ОСОБА_30 впав на ОСОБА_16 , а ОСОБА_20 впав на велосипед. ОСОБА_24 сидів біля коляски, ОСОБА_13 стояла біля стінки, він стояв біля ОСОБА_18 , ОСОБА_16 сидів на сходинці спертий в стінку.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 надав покази згідно яких вони з обвинуваченими йшли на потяг, ОСОБА_16 двічі випав, вони допомагали йому зайти в тамбур, ОСОБА_24 сидів присівши, він стояв біля ОСОБА_24 , а ОСОБА_18 за ним. Потерпілий сидів на сходах. Коли виходили з вагона ОСОБА_24 дав потерпілому цигарку та налив 50 гр. Вони вийшли з потяга, а ОСОБА_16 залишився в потязі. ОСОБА_24 все детально розповів, що з потерпілим могло трапитися в подальшій поїзді йому не відомо. Вони йшли на потяг, який вирушав о 18 год. 00 хв. ОСОБА_16 коли впав вперше був на останній сходинці. Перше випав ОСОБА_16 , тоді велосипед з ОСОБА_17 два роки, тому не пригадує на яку частину тіла падав ОСОБА_16 , падав більше боком. ОСОБА_16 був в більшому стані алкогольного сп`яніння, ніж ОСОБА_31 . Він в момент падінь стояв поряд в черзі, щоб зайти у потяг. Після початку руху потяга в тамбурі перебували він разом з ОСОБА_16 , ОСОБА_24 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , ОСОБА_20 зайшов у вагон. ОСОБА_15 мав намір нанести тілесні ушкодження ОСОБА_16 , однак вони його відтягнули. Спершу коли почалася суперечка між ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , ОСОБА_16 стояв, коли обвинувачені їх розборонили, ОСОБА_16 сів на сходи. ОСОБА_16 завжди мав синці, однак не пригадує з якого боку були синці. Були сліди більш свіжих ударів та давніших. Коли ми розходилися ОСОБА_15 сказав до ОСОБА_16 ми з тобою завтра поговоримо. Під час досудового розслідування з ними проводилися слідчі дії. Зміст документів які підписував під час досудового розслідування, він не розумів, оскільки не писемний. Йому було сказано, щоб він підписав документи. З потерпілим ОСОБА_16 в нього не було ворожих відносин. Українську мову не дуже розуміє Під час досудового розслідування практичного нічого не розумів. Працівники поліції обвинувачених побили. Під час проведення слідчих дій перекладача не було Під час слідчого експерименту йому не роз`яснювали право про можливість відмовитися проводити такий. Події розвивалися так, які він каже під час судового розгляду. Покази під час досудового розслідування надавав під тиском.
		Незважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні не визнали суд вважає, що їх вина повністю підтвердження представленими та перевіреними в судовому засіданні доказами зокрема:
		протоколом огляду місця події від 07.02.2023р. з фототаблицями до протоколу, яким оглянуто труп ОСОБА_11 . Труп знаходиться на стаціонарному столі в морзі ТМО №1 доставлений без одягу. Шкірні покриви рівномірного походження, трупні плями фіолетового кольору розташовані позаду тулуба і кінцівок при натисканні зникають і відновлюють свій колір через 30 сек. Трупне задубіння виражено задовільно у всіх групах м`язів, обличчя, тулуба і кінцівок. Очі закриті, зіниці не розширені. В правій скроневій тімяній ділянці є ушитий хірургічними швами дугоподібної форми операційний розріз довжиною 13 см. В правій підключичній ділянці є внутрішньовенний катетр. Пошкодження в лівій навколо орбітальні ділянці з переходом на ліву щоку є темносинього кольору синці розміром 13 см. В ділянці нижньої губи ліворуч є темно синього кольору синець розміром 3*2см. В ділянці правої вилиці є синець синього кольору розміром 4*3см; 
		протоколом огляду предметів від 27.02.2023р., відповідно до якого предметом огляду є CD-R диск, який міститься у паперовому конверті. Для перегляду файлів, які містяться на даному CD-R диску, було використано комп`ютер «Asus». Після запуску диску та виконанні команди «відкрити» на екрані монітора з`являється відеофайл з назвою: WhatsApp Video 2023-02-27 at 09.53.38.mp4». Під час перегляду даного відофайлу із зазначеною на ньому датою 2023/01/26 20:54:15 видно приміщення лікарні, де знаходиться на ліжку особа чоловічої статі, яка представилась як ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 із видимими травмами обличчя. Крім цього у вказаному приміщенні знаходяться медичні працівники, які під час розмови із ОСОБА_11 запитали останнього «Де то тебе так побили?» , на що останній відповідає: «В електричці». На запитання поліцейського «Де це саме було?» ОСОБА_11 відповів «В електричці». На запитання поліцейського «Ти їх знаєш?» ОСОБА_11 відповів «Так». На запитання поліцейського «Скільки їх було?» ОСОБА_11 відповів «Четверо їх було». На запитання поліцейського «Хто саме? Ти їх знаєш? Прізвище, ім`я?» ОСОБА_11 відповів «Прізвище не знаю, ОСОБА_32 , ОСОБА_33 ». На запитання поліцейського «То всі циганської національності?» ОСОБА_11 відповів «Так». На запитання поліцейського «Де вони живуть?» ОСОБА_11 відповів «В Борщовичах, в лісопосадці». На запитання поліцейського «Як то відбулось?» ОСОБА_11 відповів «Я сів в електричку, вони домахались до мене, почали бити». На запитання поліцейського «То у тамборі було?» ОСОБА_11 відповів «Так». На запитання поліцейського «А електричка яка була? Тернопільська чи Здолбунівська?» ОСОБА_11 відповів «Здолбунівська»;
		висновком експерта № 251/2023 від 10.02.2023р. судово-медичної експертизи підтвердження діагнозу, в якому зроблено висновки: розлитий крововилив в м`яких оболонках головного мозку з явищами резорбції. Вогнищевий крововилив в речовині головного мозку з явищами резорбції та проліферації. Ділянки нейромаляції, резорбції, формування гліомезенхімальних рубців у мозку. Набряк головного мозку. Фіброз, гемо сидероз в твердій оболонці головного мозку. Вогнищева бронхопневмонія. Вогнищевий набряк в легенях. Повнокрів`я судин мікроциркуляторного русла в підшлунковій залозі, нерівномірне кровонаповнення в головному мозку, нирках, легенях, малокрів`я в печінці, міокарді, твердій оболонці головного мозку. Атеросклеротична бляшка коронарної артерії. Вогнищево інтерстиційний кардіосклероз. Гіпертрофія кардіоміоцитів. Артеріосклероз в міокарді, легенях, нирках. Цироз, дистрофічні зміни в печінці. Гіперплазія острівців Лангерганса в підшлунковій залозі;
		висновком експерта № 18/23 судової медичної експертизи, за результатами якої зроблено висновки: 1.причиною смерті ОСОБА_11 , 1984 р.н. була тупа закрита черепно-мозкова травма у вигляді вдавленого перелому виличної дуги праворуч, травматичного субдурального крововиливу в правій скронево-тім`яній ділянці, крововиливами в тканину мозку з проривом в бокові шлуночки та субарахноїдального крововиливу в обох півкулях головного мозку, що ускладнилось набряком мозку. Згідно з записами з медичної картки стаціонарного хворого № 7086, смерть ОСОБА_11 настала ІНФОРМАЦІЯ_5 о 17 год. 20 хв., що й відповідає розвитку трупних змін на момент проведення судово-медичної експертизи його трупа. 2.3.4.5. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 були виявлені: синець в лівій навколоорбітальній ділянці з переходом на ліву щоку, синець над верхньою губою ліворуч, синець в правій виличній ділянці, закритий перелом правої виличної дуги, травматичний субдуральний крововилив в правій лобно-скронево-тім`яній ділянці, крововиливи в м`які оболонки лобно-скронево-тім`яних ділянках з обох сторін, дрібновогнищеві крововиливи в тканині мозку з проривом в бокові шлуночки. Вказані ушкодження могли утворитись 26.01.2023р. від контакту з тупими предметами, вірогідно ударів кулаками (не виключено ногами у взутті) сторонньої особи і відносяться: синці на обличчі до легких тілесних ушкоджень; закритий перелом виличної дуги праворуч з травматичним субдуральним крововиливом, крововиливами в тканину, оболонки та шлуночки головного мозку знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення;
		протоколом проведення слідчого експерименту від 28.01.2023р. з додатком до протоколу за участю свідка ОСОБА_34 . Свідок ОСОБА_35 відтворила події, які мали місце 26.01.2023р. За допомогою статистів та манекена (в ролі потерпілого) свідок змоделювала обстановку, яка відбувалась у тамбурі електрички «Львів-Рівне» 26.01.2023р. приблизно о 18год 00хв, а саме: потерпілий ОСОБА_16 знаходився у напівсидячому положенні, опершись на стіну та двері тамбура, ОСОБА_15 (статист № 1) перебував поблизу потерпілого, біля зони голови та наносив удари долонями та руками в область обличчя та голови, ОСОБА_18 (статист № 2) знаходився спершу біля ніг потерпілого, та в подальшому ближче та наніс удари потерпілому кулаком в голову, ОСОБА_24 (статист № 3) перебував також навпроти потерпілого під час спричинення йому першого удару, який наніс в голову ліктем. Потерпілий залишався в сидячому положенні та згодом ОСОБА_24 та ОСОБА_18 нанесли удари ногами по спині потерпілого. Було 3 удари ногами. Потерпілий також у Підбірцях, коли поїзд рушив вдарився правою частиною голови об двері вагону. Під час бійки потерпілий задавав питання «за що?», однак йому ніхто не відповів, бійка тривала всю поїздку, приблизно 30 хв. Після прибуття на станцію ОСОБА_36 , ОСОБА_15 , ОСОБА_24 та свідок вийшли з електрички, а потерпілий ОСОБА_16 залишився всередині тамбура. Тілесні ушкодження наносились із достатньою силою, перед тим як вийти, ОСОБА_18 та ОСОБА_24 повитирали потерпілому кров з обличчя;
		протоколом проведення слідчого експерименту від 14 березня 2023р. з додатком відеозаписом, проведеного за участі обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_29 та долученого до нього відеозапису, з якого вбачається, що ОСОБА_6 за допомогою манекена продемонстрував положення потерпілого ОСОБА_37 під час поїздки в електричці, а саме сидячи поблизу сходів тамбура. Сам ОСОБА_6 стояв позаду нього, поблизу його голови. За допомогою статиста у ролі ОСОБА_18 продемонстрував положення останнього, а саме по ліву руку від потерпілого навпроти підозрюваного ОСОБА_6 . За допомогою статиста у ролі ОСОБА_38 продемонстрував положення останнього відносно потерпілого, а саме поблизу ОСОБА_18 , ближче до протилежних дверей від тих, де сидів потерпілий. Крім цих осіб ще знаходилась ОСОБА_13 ОСОБА_6 повідомив, що вони почали говорити з ОСОБА_39 і ОСОБА_6 його вдарив по шиї рукою двічі, від чого потерпілий вдарився головою об двері тамбура. У цей час ОСОБА_18 зі своєї сторони почав бити ОСОБА_37 руками, бив по тілу потерпілого, бив всюди потерпілого. ОСОБА_24 теж бив потерпілого, так само як ОСОБА_40 . Крім цього ОСОБА_6 також повідомив, що в нього з ОСОБА_39 зав`язався конфлікт на грунті ревнощів, внаслідок якого почалась бійка, яка тривала приблизно 15хв, поки їхала електричка. Після цього ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_13 вийшли з електрички, а потерпілий поїхав далі. Коли вони виходили з електрички то тілесних ушкоджень на потерпілому не бачив;
		протоколом проведення слідчого експерименту від 10 березня 2023р. з додатком відеозаписом, проведеного за участі обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_41 та долученого до нього відеозапису, з якого вбачається, що ОСОБА_5 продемонстрував положення потерпілого ОСОБА_37 під час поїздки в електричці ближче до дверей тамбура, ОСОБА_15 стояв навпроти нього, ОСОБА_18 та ОСОБА_24 стояли ближче до других дверей тамбура та курили. Двері в тамбурі були зачинені. ОСОБА_15 та потерпілий почали щось говорити, потім побачив, що ОСОБА_42 вдарив правою рукою в обличчя потерпілому, останній впав і залишився сидіти на сходах. ОСОБА_24 та ОСОБА_18 намагались забрати, однак не вдалось, бо ОСОБА_15 має силу. ОСОБА_15 копав і бив потерпілого ОСОБА_16 , що тривало поки електропоїзд проїхав до наступної зупинки. ОСОБА_15 копав потерпілого в ділянку роту, від удару потерпілий вдарився до дверей. Пізніше дав йому цигарку. Бачив, що у потерпілого текла кров. Коли обвинувачені вийшли з електрички, потерпілий залишився і курив;
		протоколом проведення слідчого експерименту від 10 березня 2023р. з додатком відеозаписом, проведеного за участі обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_43 та долученого до нього відеозапису, з якого вбачається, що ОСОБА_5 продемонстрував положення потерпілого ОСОБА_37 в тамбурі, який сидів на сходах. Повідомив, що в цей день він приїхав на вокзал станції Підзамче. Також там були ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 також ОСОБА_15 був з жінкою на ім`я ОСОБА_44 заходив в тамбур і ще двічі стукнув ОСОБА_45 , а ОСОБА_24 зробив йому зауваження. ОСОБА_24 мав із собою возик, тому пішов ближче до протилежних дверей, та показав, як ОСОБА_16 сів на сходи, ОСОБА_15 присів позаду ОСОБА_46 , тримаючись за ручку, жінка стояла посередині тамбура, ближче до ОСОБА_24 , ОСОБА_18 ближче до дверей біля ОСОБА_47 . Як вони там били я не бачив, бо стояв далі. Я ще казав подивіться, що вони там роблять. ОСОБА_48 та ОСОБА_18 тримали потерпілого. ОСОБА_18 накинув потерпілому капюшон на голову. Обвинувачені вийшли в Борщовичах, а потерпілий залишився сидіти в поїзді. ОСОБА_15 , ОСОБА_18 не сварились з ОСОБА_21 . Їхали в тамбурі поїзда. ОСОБА_24 нічого не бачив, нічого не було. При виході з поїзда був зайнятий з возиком, тому на ОСОБА_46 не дивився; 
		медичною картою стаціонарного хворого № 7086 ОСОБА_11 , в якій зазначено дата госпіталізації: 26.01.2023р. о 22год 35хв., поступив у ВАІТ 27.01.2023р. о 13год51хв, клінічний діагноз: ЗЧМТ. Внутрішньомозковий крововилив у правій лобній частці (посттравматичного генезу) (27.01.2023  видалення внутрішньомозкової гематоми). Внутрішньошлуночковий крововилив. СК. Двобічні підшкірні гематоми. Набряк-набухання головного мозку. Гостра серцево-судинна та дихальна недостатність. ВДТБ (01.02.2023) обох легень дисемінований Деструкція МБТ-, МГ +. Токсичний гепатит. Алкогольне сп`яніння (етанол крові -2,53 проміле від 26.01.2023р.);
		показаннями свідка ОСОБА_49 , який у судовому засіданні повідомив, що в день, коли мала місце подія, він на станції Підзамче заходив в електричку. Вказав: «я не знаю хто з них бив, я не буду брехати». Вказав, що йому казали брехати, але він брехати не буде, бо він не бачив. В електричці в тамбурі вже перебували знайомі йому чоловіки, присутні в залі судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 . Він піднімався по сходинках в тамбур, тоді потерпілий ОСОБА_16 вчепився за велосипед і ми обоє з велосипедом впали. ОСОБА_16 був в стані алкогольного сп`яніння. Так відбулось двічі. Причому ОСОБА_16 впав в одну сторону, а свідок в іншу. Потерпілий ОСОБА_16 падав задом, спиною. На запитання захисника чи вдарявся потерпілий при падінні головою  свідок відповів, може не знаю. На голові пошкоджень після цього падіння не бачив. Як сідали в електричку в ОСОБА_46 не було крові. Пізніше обвинувачені допомогли свідку та ОСОБА_16 піднятись в поїзд. Свідок зайшов всередину вагона і забрав велосипед, а обвинувачені та ОСОБА_16 залишились в тамбурі, також з ними була жінка, яку він не знає. Повідомив, що ОСОБА_16 огризався до обвинувачених. Під час поїздки був гуркіт, стуки. Могли бути від відкривання дверей, від руху електрички, від то, що хтось товкся, він не знає. Свідку відомо, що обвинувачені виходили на станції Борщовичі, але в цей день особисто він не бачив, як вони виходили. Перебував у вагоні електрички. На наступній після станції Борщовичі станції Полоничі зайшов машиніст та свідок вийшов в тамбур і побачив ОСОБА_16 , який лежав причому ноги були на сходах.. Лице в потерпілого було все побите, з голови текла кров та кров була на підлозі. Викликали швидку, яка забрала ОСОБА_46 на станції Красне. Свідок також вийшов на цій станції. Також свідок повідомив, що потерпілий ОСОБА_16 вічно мав побиту голову, в синяках, востаннє приблизно за два тижні до вказаного дня;
		показаннями свідка ОСОБА_50 , який у судовому засіданні надав покази, що працює старшим інспектором СРПП ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області. Вранці 26.01.2023р. заступив на чергування та перебував у приймальному відділенні ЦРЛ. В коридорі лікарні зустрів інший екіпаж з відділу поліції №2. Вони йому повідомили, що отримали виклик та прибули до потерпілого ОСОБА_51 . Даного чоловіка свідок знав, оскільки останній був раніше судимий та перебував на обліках. Поліцейські попросили свідка поспілкуватись із ОСОБА_21 . Свідок зайшов в палату, де перебував ОСОБА_16 та увімкнув камеру. Свідок помітив, що у ОСОБА_16 було дуже побите обличчя, спухла голова. На запитання чи був потерпілий ОСОБА_16 в стані алкогольного сп`яніння свідок вказав, що запаху не чув, та не бачив ознак алкогольного сп`яніння. ОСОБА_16 впізнав свідка та розповів, що їхав із станції ОСОБА_25 електричкою, в тамбурі зустрів осіб ромської національності, двох на ім`я ОСОБА_52 , один ОСОБА_53 . Вони йому відомі візуально, проживають в Борщовичах. Спільно розпивали алкогольні напої, виникла сутичка і його побили. Як наносили удари  ОСОБА_16 не повідомляв. Особи ромської національності вийшли в Борщовичах, а ОСОБА_16 доїхав в Красне. Коли спілкувався із ОСОБА_16 свідок не попереджав його про кримінальну відповідальність, не роз`яснював ст..63 Конституції України. При використанні відеокамери керувався Інструкцією із застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Діяв в порядку реагування на повідомлення. Про дану подію повідомив начальника на підставі здачі зміни. Відеозапис передав відповідальним працівникам поліції; 
		показаннями свідка ОСОБА_54 , який у судовому засіданні вказав, що працює в ЦРЛ лікарем з медицини невідкладних станів. В цей день приблизно о 20 год. 20 хв. потерпілого ОСОБА_16 було доставлено в лікарню з ознаками побиття. Зі слів бригади швидкої допомоги травми були нанесені групою трьох осіб ромської національності. Потерпілий ОСОБА_16 мав множинні забої обличчя, множинні тілесні ушкодження. Рівень свідомості  помірне оглушення. Потерпілому ургентно надавалась невідкладна медична допомога, проведено КТ та встановлено закриту черепно-мозкову травму. Про подію було повідомлено правоохоронні органи. Потерпілй назвав своє прізвище ОСОБА_16 , мешканець с.Русилів. Вказав, що його побиття сталось в електропоїзді, як мінімум трьома особами ромської національності, імен не називав, прізвищ не пригадує. У потерпілого ОСОБА_16 були навколо орбітальні гематоми, множинні забої обличчя, всі м`які тканини набрякли, не менше п`яти на голові. Скаржився на болі в грудній клітці. Потерпілий проявляв сплутаність мови. На запитання чи був потерпілий ОСОБА_16 в стані алкогольного сп`яніння свідок вказав, що запаху не чув, та не може відповісти на це питання. Потерпілого ОСОБА_16 в подальшому було скеровано на лікування в ЛШМД ім.Св.Пантелеймона;
		показаннями свідка поліцейського з реагування ВП №1 ЛРУП №1 ГУПН у Львівській області ОСОБА_55 , який у судовому засіданні вказав, що в той день 26.01.2023р. бачив обвинувачених та ОСОБА_11 на залізничній станції Підзамче приблизно о 18 год. ввечері, де він разом з ОСОБА_56 ніс службу в пункті незламності. До них зайшов потерпілий ОСОБА_11 , який був в стані алкогольного сп`яніння та сказав, що в нього виник словесний конфлікт із ОСОБА_6 . Свідок з напарником підійшли до обвинувачених, які сказали, що ніхто не сварився. Обвинувачені в той день не перебували в стані алкогольного сп`яніння. Коли свідок бачив ОСОБА_11 , то на ньому тілесних ушкоджень не бачив, а також ОСОБА_11 не повідомляв, що його хтось бив. В подальшому дізнався, що ОСОБА_11 побили; 
		показаннями свідка поліцейського з реагування ВП №1 ЛРУП №1 ГУПН у Львівській області ОСОБА_57 , який у судовому засіданні вказав, що в день події ніс службу в пункті незламності на станції Підзамче. До них у пункт незламності зайшов ОСОБА_16 та вказав, що у нього виник конфлікт з особами ромської національності. Свідок з напарником підійшли до обвинувачених, та ніхто з них не вказував, що був конфлікт. ОСОБА_16 можливо мав легке сп`яніння. На цей час у потерпілого ОСОБА_46 не було видимих тілесних ушкоджень;
		показаннями свідка ОСОБА_58 ,яка вказала,що працюєфельдшером медицининевідкладних станів.В цейдень зимою2023р. працювала на робочій зміні. Виїжджала на виклик до електрички на станції Красне. Коли приїхали на станцію побачили потерпілого, який сидів в електричці на сходах і був весь побитий. Свідок запитала в потерпілого що сталось, та останній відповів, що його побили. Потерпілий був у свідомості. Найбільше була травмована голова. Мав великі гематоми. Отримав травми в голову і грудну клітку. Потерпілого госпіталізували у центральну лікарню. Події мали місце приблизно о 18-20 год. ввечері.
		Допитом в судовому засіданні експерта ОСОБА_59 , який вказав, що проводив судово-медичну експертизу за результатами якої складено висновок експерта № 18/23. Вказав, що виявлені тілесні ушкодження могли утворитись від ударів кулаками, не виключено, що від ударів ногами у взутті. Не було ознак дії будь-якого іншого предмету, який би мав гострі грані. Вказав, що було не менше як три удари. Виявлені пошкодження не могли утворитись від падіння з висоти власного росту. Враховуючи перелом виличної дуги можна вважати, що смерть настала від набряку мозку, при цьому завдання такої черепно-мозкової травми перебуває у безпосередньому зв`язку із настанням смерті. Внаслідок перелому виличної дуги відбулось внутрішньошлуночковий крововилив мозку. На запитання чи могли утворитись такі травми, якщо потерпілий падав на лице, штовхнули та вдарився об стінку, ручку дверей  вказав, що не можна виключати, однак мало бути прискорення. Окрім тих тілесних ушкоджень, які зазначені у висновку, інших тілесних ушкоджень не було виявлено. На тильній частині голови потерпілого будь-яких тілесних ушкоджень не було виявлено. Потерпілий проходив лікування у центрі нейрохірургії. Був введений в медикаментозний сон. Чи приходив він у свідомість пізніше експерту невідомо. Підтримав зроблені висновки у висновку експертизи.
		Інші досліджені в судовому засіданні письмові докази, а саме  заяви ОСОБА_5 , про добровільне надання для огляду належного йому одягу,постанови про визнання предметів речовими доказами від 28.01.2023р. одягу, який надав ОСОБА_5 , протокол огляду предметів від 28.01.2023р. одягу, який надав ОСОБА_5 , заяви ОСОБА_4 , про добровільне надання для огляду належного йому одягу, постанови про визнання предметів речовими доказами від 28.01.2023р. одягу, який надав ОСОБА_4 , протокол огляду предметів від 28.01.2023р. одягу, який надав ОСОБА_4 , заяви ОСОБА_6 , про добровільне надання для огляду належного йому одягу, постанови про визнання предметів речовими доказами від 28.01.2023р. одягу, який надав ОСОБА_6 , протокол огляду предметів від 28.01.2023р. одягу, який надав ОСОБА_6 , а також оглянуті в судовому засіданні речові докази  одяг, який надали обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також протокол огляду предметів від 28.01.2023р. не доводять, так і не спростовують вину обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, у зв`язку з чим суд їх не бере до уваги.
		З метою оцінки вказаних доказів, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:
		витяг з ЄРДР по кримінальному провадженні № 12023141360000228 27.01.2023р., згідно якого внесено відомості про те, що 26.01.2023р. в період часу з 18год 40хв по 19год 40хв (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи у тамбурі електропоїзда сполученням Львів-Здолбунів, під час його слідування зі станції «Підзамче» до станції «Борщовичі» діючи умисно, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході конфлікту, в групі з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, спрямованого на заподіяння тілесних ушкоджень, іншій людині, та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, прикладаючи фізичні зусилля, наніс ОСОБА_11 множинні удари в область голови, заподіявши йому при цьому наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, внутрішньо мозковий крововилив у правій лобній частці з дислокаціює серединних структур до 4мм, внутрішьношлуночковий крововилив, двобічні підшкірні гематоми, які згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995р., відносять до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння в результаті чого останнього доставлено до Буської центральної районної лікарні, та в подальшому бригадою ШМД у ВП «Лікарні Св.Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об`єднання м.Львова», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул..Миколайчука, 9;
		протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.01.2023р. згідно якої ОСОБА_11 просив прийняти міри до невідомих осіб, які приблизно о 18год 00хв у вагоні потяга Львів-Золочів нанесли йому декілька ударів в голову;
		електронні рапорти щодо повідомлень, які надійшли зі служби «102»;
		інформація від КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги від 27.01.2023р. № 27.01.2023р. в якій зазначено, що потерпілий 26.01.2023р. був доставлений у медичний заклад з діагнозом: ЗЧМТ, внутрішньо мозковий крововилив у правій лобній частці з дислокацією серединних структур до 4мм, внутрішьношлуночковий крововилив, двобічні підшкірні гематоми, алкогольне сп`яніння (етанол крові 2,53 %);
		матеріали реєстрації в ЄО №2668 від 26.01.2023р., в якому зазначено, що 26.01.2023р. о 23 год. 12 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 26.01.2023р. о 23 год. 12 хв. за адресою: Пустомитівський район, с.Підбірці, черговий лікар ШМД повідомила, що о 22 год. 00 хв. бригадою ШМД з м. Буськ (Буської ЦРЛ) доставлений ОСОБА_11 . Діагноз:ЧМТ, субанахроїдальний крововилив, двобічні гематоми обличчя, перелом лівої виличної дуги. Госпіталізований у нейрохірургічне відділення Побили в електричці Львів-Здолбунів приблизно о 19год особи ромської національності Інший результат: рапорт слідчого ОСОБА_60 від 27.01.2023р. відібрано заяву про нанесення тілесних ушкоджень особами ромської національності. В ході спілкування з лікарем останній повідомив, що у ОСОБА_11 попередній діагноз множинні забої обличчя, злам виличної кістки з невеликим зміщенням, забій головного мозку (місцевий крововилив); 
		матеріали реєстрації в ЄО №3846 від 07.02.2023р.;
		рапорт працівників поліції, в якому зазначено, що 26.01.2023р. отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 290 від 26.01.2023р. : інші тілесні ушкодження. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено, що Буська ЦРЛ повідомила, що доставлений ОСОБА_11 Діагноз: ЗЧМТ, обширні гематоми обличчя, можливо перелом кісток обличчя, забій грудної клітки. Госпіталізований. Побили приблизно о 19год в електричці Львів-Золочів особи ромської національності. Потерпілого забрали на станції Красне;
		листок медичного огляду ОСОБА_11 лікарем ОСОБА_61 в якому зазначено попередній діагноз: ЗЧМТ, травматичний субарахноїдальний крововилив, вдавлений перелом лівої виличної дуги, двобічні масивні навколоорбітальні гематоми. Забій грудної клітки;
		висновок ст о/у СКП № 1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області від 13.02.2023р.;
		матеріали реєстрації в ЄО №2271 від 07.02.2023р.;
		рапорт старшого уповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області, в якому зазначено, що 07.02.2023р. о 11год 48хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 07.02.2023р. судмедексперт повідомив, що побитий ІНФОРМАЦІЯ_6 невідомими особами ОСОБА_11 помер у лікарні 06.02.2023р. о 17год 20хв. Діагноз: ЗМТ, внутрішньомозговий крововилив.
		Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно з положеннями ч. 1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.
		Відображення принципів презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини міститься і в положеннях ст.62 Конституції України та ст. 17 КПК України.
		У судовому засіданні обвинувачені не визнали себе винуватими, просили виправдати їх за відсутністю належних та допустимих доказів, які б могли доводити їх винуватість у пред`явленому обвинуваченні, а показання які вони давали під час проведення слідчого експерименту дали під тиском працівників поліції.
		Суд, розглянувши вище наведені доводи та всі інші заперечення, на які посилались сторони захисту у судовому засіданні, приходить до наступного висновку з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.
		Згідно ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		У відповідності до вимог ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч. 2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
		Оцінюючи вищевказані досліджені судом докази по кримінальному провадженню, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатніми та взаємозв`язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.
		З приводу доводів сторони захисту ОСОБА_6 суд зазначає наступне.
		Як встановлено у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 під час проведення за його участі слідчого експерименту 14.03.2023 року, проведеного за участі його захисника ОСОБА_29 , в присутності понятих, що підтверджується переглянутим відеозаписом, визнав всі інкриміновані йому обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, добровільно та детально розповів та показав про злочинні діяння, що сталися 26.01.2023року, розповів та за допомогою манекена ОСОБА_6 продемонстрував положення потерпілого ОСОБА_37 під час поїздки в електричці, а саме сидячи поблизу сходів тамбура. Сам ОСОБА_6 стояв позаду нього, поблизу його голови. За допомогою статиста у ролі ОСОБА_18 продемонстрував положення останнього, а саме по ліву руку від потерпілого навпроти підозрюваного ОСОБА_6 . За допомогою статиста у ролі ОСОБА_38 продемонстрував положення останнього відносно потерпілого, а саме поблизу ОСОБА_18 , ближче до протилежних дверей від тих, де сидів потерпілий. Крім цих осіб ще знаходилась ОСОБА_13 ОСОБА_6 повідомив, що вони почали говорити з ОСОБА_39 і ОСОБА_6 його вдарив по шиї рукою двічі, від чого потерпілий вдарився головою об двері тамбура. У цей час ОСОБА_18 зі своєї сторони почав бити ОСОБА_37 руками, бив по тілу потерпілого, бив всюди потерпілого. ОСОБА_24 теж бив потерпілого, так само як ОСОБА_40 . Крім цього ОСОБА_6 також повідомив, що в нього з ОСОБА_39 зав`язався конфлікт, внаслідок якого почалась бійка, яка тривала приблизно 15хв, поки їхала електричка. Після цього ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_13 вийшли з електрички, а потерпілий поїхав далі. Коли вони виходили з електрички то тілесних ушкоджень на потерпілому не бачив.
		Суд зазначає, що відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		При цьому приписи ч. 4 ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань, як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів в тому числі протоколом слідчого експерименту.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.09.2020 по справі №740/3597/17.
		Судом встановлено, що слідчий експеримент від 14.03.2023 року проводився за безпосередньої участі учасників даної слідчої дії, які підписали протокол слідчого експерименту після його проведення без зауважень та доповнень, скарги на дії працівників поліції стороною захисту, в тому числі на місці проведення даної слідчої дії, не подавались, усі права та обов`язки учасникам слідчого експерименту були роз`яснені слідчим, про що зазначено у протоколі проведення слідчого експерименту, зокрема в графі про роз`яснення ОСОБА_6 його прав стоїть його підпис та при оголошенні цього на відеозаписі він будь-яких зауважень не висловлює.
		За таких обставин, суд вважає, що вищевказаний протокол проведення слідчого експерименту з відеозаписом за участю обвинуваченого, його захисника, є самостійними процесуальним джерелом доказу, отриманими в порядку, передбаченому КПК України.
		Суд також враховує позицію ВС, викладену у постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 27.02.2023 у справі №200/9992/16-к, відповідно до якої зміна засудженим у судовому засіданні показань не є підставою для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом. Той факт, що в судовому засіданні засуджений змінив свої показання не є підставою для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом, оскільки слідчий експеримент та показання, є окремими процесуальними джерелами доказів. До того ж, у цьому випадку під час слідчого експерименту ОСОБА_6 в присутності свого захисника не лише розповідав, але й відтворив дії, обстановку і обставини подій, які мали місце 26.01.2023р. в тамбурі електропоїзда. Слідчий експеримент відбувався у формі, що містила ознаки відтворення дій, обстановки та обставин події. Це свідчить про те, що ця слідча дія була проведена з дотриманням вимог закону та прав, на той час підозрюваного ОСОБА_6 , а тому він є допустимим доказом.
		З приводу доводів сторони захисту ОСОБА_5  ОСОБА_7 щодо недопустимості доказів, наданих стороною обвинувачення, а саме: протоколів проведення слідчих експериментів за участі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 оскільки їм не було роз`яснено їх права, а також такі отримані внаслідок істотного порушення прав людини, оскільки при проведенні даних слідчих дій не було залучено перекладача, суд зазначає наступне.
		У ч. 1ст. 68 КПК Українизазначено, що в разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача). Водночас у цьому Кодексіне регламентовано самого порядку залучення перекладача, зокрема не встановлено й безумовного обов`язкуслідчого судді,суду,прокурора, слідчого самостійно (за відсутності відповідного клопотання з боку учасника провадження) залучатиперекладача.
		Відповідно ж до ч. 6 ст.22, ч. 3 ст.26 КПКУкраїни суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків і вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами.
		Питання про дотримання вимог ст. 29 КПК Українищодо залучення перекладача слід вирішувати в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи не призвело це до порушення рівності перед законом і судом (принципу «рівності можливостей») та несправедливості судового розгляду в цілому у розумінні положеньст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Так, зокрема, відповідно до ксерокопії паспорта громадянина України та матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є громадянами України, з народження проживають на території України. Під час проведення судових засідань вбачається, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 розуміють українську мову, надавали зрозумілі відповіді на поставлені їм українською мовою питання, давали пояснення в процесі судового розгляду. Натомість з численних письмових заяв за підписом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які наявні в матеріалах кримінального провадження, вбачається, що такі українською мовою володіють в достатній мірі, оскільки усі клопотання подані ними українською мовою.
		З інформації, наданої Львівським районним управлінням поліції №1 ГУНП У львівській області у листі від 11.10.2024р. № 52073-2024, вбачається, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні , внесеного до ЄРДР № 12023141360000228 від 27.01.2023р, яке здійснювалось слідчими СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області, ні підозрюваними, ні їхніми захисниками будь-яких клопотань про необхідність залучення перекладача у цьому кримінальному провадженні не заявлялись.
		Враховуючи те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не вказували про необхідність залучення перекладача у вказаному кримінальному провадженні в ході досудового розслідування, тому не було об`єктивних підстав для залучення перекладача за власною ініціативою відповідними посадовими особами під час досудового розслідування.
		За клопотання ОСОБА_4 , який вказав, що не у повній мірі розуміє українську мову 27.06.2023р. у підготовчому засіданні судом було залучено перекладача із знанням угорської мови для участі у розгляді кримінального провадження для обвинуваченого ОСОБА_4 . 
		За клопотаннямзахисника ОСОБА_5  ОСОБА_7 ,21.08.2023р.ухвалою судубуло залученоперекладача іззнанням угорськоїмови дляучасті урозгляді кримінальногопровадження дляобвинуваченого ОСОБА_5 . 
		З урахуванням викладеного суд вважає, що відсутність перекладача в процесі досудового розслідування, з огляду на те, що обвинувачені на участі перекладача не наполягали та таких клопотань не заявляли, не утворює порушення прав та законних інтересів обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
		При проведенні слідчого експерименту ОСОБА_5 чітко надавав відповіді на поставлені українською мовою запитання, відповіді стосувались поставлених запитань, а також ОСОБА_5 не вказував, що не розуміє запитання українською мовою, вказував, що слідча швидко говорить.
		Слідчий експеримент від 10.03.2023 року проводився за безпосередньої участі учасників даної слідчої дії та ОСОБА_5 , які підписали протокол слідчого експерименту після його проведення без зауважень та доповнень, скарги на дії працівників поліції стороною захисту, в тому числі на місці проведення даної слідчої дії, не подавались, усі права та обов`язки учасникам слідчого експерименту були роз`яснені слідчим, про що зазначено у протоколі проведення слідчого експерименту, зокрема в графі про роз`яснення ОСОБА_5 його прав стоїть його підпис та при оголошенні цього на відеозаписі він будь-яких зауважень не висловлює.
		Як вже зазначалось вище зміна засудженим у судовому засіданні показань не є підставою для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом. Той факт, що в судовому засіданні засуджений змінив свої показання не є підставою для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом, оскільки слідчий експеримент та показання, є окремими процесуальними джерелами доказів. До того ж, у цьому випадку під час слідчого експерименту ОСОБА_5 в присутності свого захисника не лише розповідав, але й відтворив дії, обстановку і обставини подій, які мали місце 26.01.2023р. в тамбурі електропоїзда. Слідчий експеримент відбувався у формі, що містила ознаки відтворення дій, обстановки та обставин події. Це свідчить про те, що ця слідча дія була проведена з дотриманням вимог закону та прав, на той час підозрюваного ОСОБА_5 , а тому він є допустимим доказом.
		При проведенні слідчого експерименту ОСОБА_4 також чітко надавав відповіді на поставлені українською мовою запитання, відповіді стосувались поставлених запитань, а також ОСОБА_4 не вказував, що не розуміє запитання українською мовою. 
		Слідчий експеримент від 10.03.2023 року проводився за безпосередньої участі учасників даної слідчої дії та ОСОБА_4 , які підписали протокол слідчого експерименту після його проведення без зауважень та доповнень, скарги на дії працівників поліції стороною захисту, в тому числі на місці проведення даної слідчої дії, не подавались, усі права та обов`язки учасникам слідчого експерименту були роз`яснені слідчим, про що зазначено у протоколі проведення слідчого експерименту, зокрема в графі про роз`яснення ОСОБА_62 його прав стоїть його підпис та при оголошенні цього на відеозаписі він будь-яких зауважень не висловлює. Під час слідчого експерименту ОСОБА_4 в присутності свого захисника не лише розповідав, але й відтворив дії, обстановку і обставини подій, які мали місце 26.01.2023р. в тамбурі електропоїзда. Слідчий експеримент відбувався у формі, що містила ознаки відтворення дій, обстановки та обставин події. Це свідчить про те, що ця слідча дія була проведена з дотриманням вимог закону та прав, на той час підозрюваного ОСОБА_4 , а тому він є допустимим доказом.
		З врахуванням наведеного суд не вбачає підстав для визнання протоколів проведення слідчих експериментів з додатками, проведеними за участі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 недопустимими та отриманими внаслідок істотного порушення прав людини.
		Щодо доводів обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про порушення в ході досудового розслідування права на захист, суд зазначає наступне. 
		Слідчим ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області 28.01.2023р прийнято постанови про доручення призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .
		Згідно доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень КПК України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням від 28.01.2023р. № 013-130000103 для надання безоплатної правової допомоги ОСОБА_6 було залучено адвоката ОСОБА_29 .
		Згідно доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень КПК України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням від 28.01.2023р. № 013-130000102 для надання безоплатної правової допомоги ОСОБА_5 було залучено адвоката ОСОБА_63 .
		Згідно доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень КПК України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням від 28.01.2023р. № 013-130000104 для надання безоплатної правової допомоги ОСОБА_4 було залучено адвоката ОСОБА_64 .
		В процесі судового розгляду обвинувачені мали захисників, які їм були забезпечені у відповідності до вимог Закону України « Про безоплатну правничу допомогу».
		Таким чином, обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , як на досудовому розслідуванні, так і в процесі судового розгляду, повністю забезпечені права, передбачені законами таКонституцією України, в тому числі право користуватися допомогою захисника.
		Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_6 про порушення його прав, оскільки він не був присутнім під час проведення нібито його допиту на досудовому розслідуванні 28.01.2023р.та підробленні даного доказу органом досудового розслідування за участі його адвоката, які залучились підтримкою прокурора Галицької окружної прокуратури, подальше підписання протоколу допиту під їх тиском та погрозами отримання великого терміну ув`язнення, суд зазначає наступне.
		Згідно доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень КПК України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням від 28.01.2023р. № 013-130000103 для надання безоплатної правової допомоги ОСОБА_6 було залучено адвоката ОСОБА_29 та вказано про необхідність прибути о 19год до ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області.
		На запит ОСОБА_6 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області надано відповідь від 20.09.2024р. за №29853-2024 в якій зазначено, що з приводу запитуваної інформації щодо дати та часу вашого перебування у Львівському РУП №1 ГУНП у Львівській області у період 25.01.2022р. по 05.02.2023р. повідомляють, що згідно журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області (ІНВ № 362 від 10.01.2023р) 27.01.2023р з 01год 20хв по 04год 05хв ОСОБА_6 перебував у приміщенні Львівського РУП №1 ГУНП, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Романчука, 18 у статусі запрошеного.
		Як вбачається з відповіді, наданої Львівським районним управлінням поліції №1 ГУНП У Львівській області у листі від 10.01.2025р. № 10158-2025, вбачається, що 28.01.2023р. для проведення слідчих дій із підозрюваними ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було запрошено адвокатів з центу безоплатної правової допомоги для проведення слідчих дій. Згідно журналу обліку доставлених громадян ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області 28.01.2023р. о 19год 38хв прибув адвокат ОСОБА_29 , який являється захисником ОСОБА_6 для допиту підозрюваного та який вибув 28.01.2023р. о 20год 40хв.
		Крім цього 28.01.2023р. о 20год 02хв до ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області прибув адвокат ОСОБА_43 , яка являється захисником ОСОБА_4 для допиту підозрюваного, та яка вибула о 21год. 
		Крім цього 28.01.2023р. о 20год 13хв до ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області прибув адвокат ОСОБА_41 , який являється захисником ОСОБА_5 для допиту підозрюваного та який вибув о 21год 01хв.
		Відсутність фіксації перебування ОСОБА_6 в управління поліції на час його допиту, підтверджує виключно обставину, що його перебування в журналі не було зафіксоване. Натомість ОСОБА_6 не заперечує, що ставив свій підпис у цьому протоколі, будь-яких зауважень до протоколу ОСОБА_6 не вносилось. Також згідно журналу фіксування перебування в цей час у відділі поліції також перебував адвокат ОСОБА_6  ОСОБА_29 , який також поставив свій підпис у протоколі допиту, та будь-яких зауважень до протоколу не подавав.
		Окрім того суд наголошує, що аргументи обвинуваченого ОСОБА_6 з даного приводу стосуються протоколу його допиту на досудовому розслідуванні. Однак із врахуванням засад кримінального провадження, передбачених ст.7 КПК України, зокрема безпосередність дослідження показань, суд не може брати до уваги такі покази, оскільки суд бере до уваги покази обвинуваченого отримані безпосередньо в суді при його допиті. 
		Як вбачається з відповіді, наданої Львівським районним управлінням поліції №1 ГУНП У Львівській області у листі від 15.10.2024р. № 50058-2024, повідомлено, що згідно інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області громадянин ОСОБА_6 не звертався із заявами та скаргами. Згідно журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області (ІНВ № 362 від 10.01.2023р) 27.01.2023р з 01 год. 20 хв. по 04 год. 05 хв. ОСОБА_6 перебував у приміщенні Львівського РУП №1 ГУНП, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул..Романчука, 18 у статусі запрошеного. Громадянин ОСОБА_6 не звертався із проханнями про забезпечення перекладача, так як вільно розмовляв українською мовою. Про те, що до ОСОБА_6 було здійснено психологічне чи фізичне насильство працівниками поліції не було встановлено.
		Також суд розцінює критично доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про застосування до нього фізичного та психологічного тиску з метою отримання викривальних показів, оскільки доказів такого стороною захисту ОСОБА_4 не представлено, крім того відповідно до приписів ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо та в судовому засіданні не досліджує покази обвинуваченого які він надавав на стадії досудового розслідування, що фактично нівелює необхідність будь-якого тиску на обвинуваченого. 
		Також суд розцінює критично доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про застосування до нього психологічного тиску, обману, з метою отримання викривальних показів, оскільки доказів такого стороною захисту ОСОБА_6 не представлено, крім того відповідно до приписів ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо та в судовому засіданні не досліджує покази обвинуваченого які він надавав на стадії досудового розслідування, що фактично нівелює необхідність будь-якого тиску на обвинуваченого. Також ОСОБА_6 неодноразово змінював свої покази. Так при проведенні слідчого експерименту він показав яким чином він, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 наносили удари потерпілому. У судовому засіданні після оголошення обвинувального акту, роз`яснення суті обвинувачення ОСОБА_6 вказав, що частково визнає вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, та вказав, що удари потерпілому наносив виключно він. При допиті в судовому засіданні ОСОБА_6 заперечив свою вину повністю, вказавши, що ні він, ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_5 не завдавали тілесних ушкоджень. Також з інформації наданої Львівським районним управлінням поліції №1 ГУНП У Львівській області у листі від 15.10.2024р. № 50058-2024, про те, що до ОСОБА_6 було здійснено психологічне чи фізичне насильство працівниками поліції не було встановлено.
		З приводу доводів сторони захисту ОСОБА_5  ОСОБА_7 щодо недопустимості доказів, наданих стороною обвинувачення, а саме: протоколу проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_35 суд зауважує наступне.
		Захисник вказав, що згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 28.01.2023р. з участю свідка ОСОБА_35 остання не попереджалась про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань, що є істотним порушенням та тягне за собою визнання такого протоколу недопустимим доказом. Окрім того зміст протокол відрізняється від додатку  змісту відеозапису проведеної слідчої дії. Доказом є протокол, а відеозапис - це додаток. Показання свідка ОСОБА_35 з цього протоколу суперечать матеріалам справи, зокрема висновку судово-медичної експертизи. Сторона обвинувачення не змогла забезпечити явку свідка ОСОБА_35 в судове засідання. Оскільки свідок ОСОБА_35 не була допитана в суді, то брати її показання, дані під час слідчого експерименту, які місять суттєві розбіжності між собою вважає недопустимим.
		З цього приводу суд зазначає наступне, у протоколі проведення слідчого експерименту від 28.01.2023р. за участі свідка ОСОБА_35 у графі, якому згідно ст.66,67 КПК України роз`яснені його права і обов`язки стоїть підпис свідка, у графі попередження про кримінальну відповідальність, підпис не проставлено. З відеозапису до протоколу проведення слідчого експерименту вбачається що свідка ОСОБА_35 попереджено про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань за ст.385 КК України і за дачу завідомо неправдивих показань за ст.384 КК України.
		Згідно п.3 ч.2 ст.99 КК України до документів, за умови наявності в них відомостей, передбаченихчастиною першоюцієї статті,можуть належати: складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.
		Таким чином судом встановлено що свідок ОСОБА_35 була попереджена про кримінальну відповідальність за ст.385 та 384 КК України, що стверджується відеозаписом. 
		Окрім того, слідчий експеримент та показання, є окремими процесуальними джерелами доказів, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 27.02.2023 у справі №200/9992/16-к, у постанові ВС від 14.09.2020 року у справі № 740/3597/17.
		Відтак враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів суд не вбачає підстав визнання недопустимим даного доказу, який був безпосередньо досліджений під час судового розгляду.
		Щодо покликання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , що висновок експерта №18/23 від 22.02.2023р. є недостатньо обгрунтованими, суперечить іншим матеріалам справи, а відтак є сумніви щодо його правильності, суд зауважує наступне.
		Захисник вказує, що при розгляді справи з протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_34 , остання пояснила, що внаслідок удару ОСОБА_6 потерпілий ОСОБА_11 вдарився головою об двері тамбура вагона. З протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 , останній пояснив, що внаслідок його удару потерпілий ОСОБА_11 вдарився головою об двері тамбура вагона. Такі ж покази на слідчому експерименті надав ОСОБА_5 . Окрім того свідок ОСОБА_49 пояснив, що ОСОБА_11 26.01.2023р. був в стані алкогольного сп`яніння і коли допомагав йому затягувати велосипед в тамбур неодноразово падав на землю. Покази щодо того, що потерпілий ОСОБА_11 двічі падав на землю під час допиту надали обвинувачені. Допитаний в судовому засіданні експерт пояснив, що в потерпілого були виявлені супутні хвороби. Однак у висновку експерта немає відповіді на питання чи могли такі травми утворитись внаслідок падіння на землю чи внаслідок ударів об тверду поверхню, якими могли бути двері тамбура електрички, положення потерпілого в момент спричинення йому тілесних ушкоджень, причинно-наслідковий зв`язок між тілесними ушкодженнями та смертю потерпілого, а також чи враховано при встановленні причин смерті потерпілого захворювання, на які він страждав.
		У судовому засіданні було безпосередньо дослідженого висновок експерта №18/23 від 22.02.2023р. який містить посилання на медичні документи, що були об`єктом експертних досліджень, відповіді на питання щодо тяжкості тілесних ушкоджень, механізму їх утворення та часу отримання потерпілим. Вказаний висновок в суді першої інстанції підтвердив експерт ОСОБА_59 , який є судово-медичним експертом, зав. Відділення № 1 Львівського району при КНП «1 територіальне медичне об`єднання м.Львова», стаж роботи за фахом з 1988р., вища лікарська категорія, 1 кваліфікаційний клас судового експерта.
		Щодо версії сторони захисту, що ОСОБА_11 міг отримати тілесні ушкодження внаслідок падіння, коли він сідав на електричку, то така версія не знайшла свого підтвердження. Так свідок ОСОБА_49 у судовому засіданні повідомив, що свідок піднімався по сходинках в тамбур, тоді потерпілий ОСОБА_16 вчепився за велосипед і ми обоє з велосипедом впали. ОСОБА_16 був в стані алкогольного сп`яніння. Так відбулось двічі. ОСОБА_16 впав в одну сторону, а свідок в іншу. Потерпілий ОСОБА_16 падав задом, спиною. На запитання захисника чи вдарявся потерпілий при падінні головою  свідок відповів, може не знаю. На голові пошкоджень після цього падіння не бачив. 
		При допиті в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 дали покази щодо падіння ОСОБА_11 при спробі увійти в електричку, причому такі покази не містять інформації, що при цьому потерпілий ОСОБА_11 вдарявся в голову, обличчя. Окрім того, щодо наявності тілесних ушкоджень обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 вказали виключно про наявність синця на обличчі, інших тілесних ушкоджень, наявних у ОСОБА_11 вони не назвали.
		Свідки ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_49 вказали, що видимих пошкоджень у потерпілого ОСОБА_11 перед поїздкою в електричці не було. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_59 вказав, що у потерпілого були виявлені синець в лівій навколоорбітальній ділянці з переходом на ліву щоку, синець над верхньою губою ліворуч, синець в правій виличній ділянці, закритий перелом правої виличної дуги, травматичний субдуральний крововилив в правій лобно-скронево-тімяній ділянці, крововиливи в м`які оболонки лобно-скронево-тім`яних ділянках з обох сторін, дрібновогнищеві крововиливи в тканині мозку з проривом в бокові шлуночки. Окрім тих тілесних ушкоджень, які зазначені у висновку, інших тілесних ушкоджень не було виявлено. На тильній частині голови потерпілого будь-яких тілесних ушкоджень не було виявлено. Також експерт вказав, що не було ознак дії будь-якого іншого предмету, який би мав гострі грані. На запитання чи могли утворитись такі травми, якщо потерпілий падав на лице, штовхнули та вдарився об стінку, ручку дверей  вказав, що не можна виключати, однак мало бути прискорення. Підтвердив, що закритий перелом виличної дуги праворуч з травматичний субдуральний крововиливом, крововиливами в тканину, оболонки та шлуночки головного мозку знаходиться в прямому причинному зв`язку зі смертю потерпілого. 
		Також в судовому засіданні експерт ОСОБА_59 вказав, що виявлені пошкодження не могли утворитись від падіння з висоти власного росту. 
		Окрім того, як вбачається з висновку експерта №18/23 від 22.02.2023р., при здійсненні судово-медичної експертизи було використано медичну карту стаціонарного хворого № 7086 потерпілого ОСОБА_11 , з моменту поступлення, періоду проходження лікування та фіксування біологічної смерті. Зазначено заключний клінічний діагноз: інші уточнені травми голови ЗЧМТ. Вдавлений перелом лівої виличної дуги. Забій головного мозку з масивним контузійно-геморагічним вогнищем в правій лобній ділянці. Внутрішньомозковий крововилив у праві лобній частці (посттравматичного генезу) (27.01.2023р. видалення внутрішньомозкової гематоми). Внутрішньошлуночковий крововилив. Гостра респіраторна недостатність Гостра серцево-судинні недостатність. ВДТБ (01.02.2023р.) обох легень (дисемінований). Деструкція  МБТ-, МГ+ (сліди). Токсичний гепатит. Хр. апендицит. 
		Окрім того при здійсненні судово-медичної експертизи було враховано результати додаткового дослідження з висновку експерта № 251/2023 від 20.02.2023р.
		У зв`язку з викладеним вище твердження захисника з цього приводу є безпідставними. Висновок експерта №18/23 від 22.02.2023р. є належним доказом та згоджується з іншими доказами у справі.
		Інформація, яка міститься в протоколі огляду місця події від 07.02.2023р. відповідає інформації, яка міститься у висновку експерта №18/23 від 22.02.2023р. при огляді трупа експертом. У зв`язку з наведеним суд відхиляє доводи сторони захисту ОСОБА_5 про неналежність даного доказу.
		Також суд зауважує, що результати додаткового дослідження і висновку експерта № 251/2023р. від 20.02.2023р. брались до уваги при проведенні судово-медичної експертизи, за результатами якої складено висновок експерта № 18/23 від 22.02.2023р. У зв`язку з наведеним суд відхиляє доводи сторони захисту ОСОБА_5 про неналежність даного доказу.
		Незважаючи на заперечення своєї винуватості обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обраний ними та їх захисниками спосіб захисту, їх винуватість доведена наведеними вище доказами, які досліджені судом.
		Враховуючи викладене суд не може погодитися з думкою сторони захисту про те, що тілесні ушкодження могли бути отримані ОСОБА_11 внаслідок падіння з електропотягу, або завдані іншими особами, оскільки такі факти не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження.
		Суд критично ставиться до показань обвинувачених в частині невизнання своєї вини у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, оскільки вони повністю спростовуються доказами, дослідженими під час судового розгляду кримінального провадження.
		Показам обвинувачених суд надає критичну оцінку, розглядаючи це як спосіб захисту останнього та приходить до висновку, що покази обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 спрямовані на штучну зміну обставин події з метою уникнення від кримінальної відповідальності. 
		Таким чином, розглянувши всі зауваження сторони захисту, суд приходить до обґрунтованого висновку, що вищевказані докази, які надані стороною обвинувачення є належними допустимими, приймаються судом до уваги при розгляді даного кримінального провадження,
		Отже, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні та вище оцінених судом доказах, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені належними та допустимими доказами. Саме сукупність дослідження доказів, а не кожного доказу окремо, на переконання суду, мають визначальне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
		Всі докази, на яких ґрунтується висновок суду, знаходяться у своєму взаємозв`язку, доповнюють один одного і сумніву в їх достовірності, не викликають, а показання обвинувачених на думку суду не відповідають фактичним обставинам справи.
		Враховуючи викладене вище суд не вбачає підстав для закриття кримінального провадження, про що просили обвинувачені у своїх клопотаннях, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, отримання доказів з порушенням прав обвинувачених.
		Аналізуючи наведені вище докази, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також в сукупності всі зібрані докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку що винуватість обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121КК України доведена повністю.
		Суд враховує положення ст. 3 Конституції України, що людина, її життя і здоров`я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю та констатує, що протиправні дії обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 мають незворотні наслідки, заподіяні ними тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, призвели до позбавлення найціннішого - життя потерпілого ОСОБА_11 . 
		Згідно з ч. 2ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		За вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_4 підлягає покаранню, при визначенні виду та міри покарання, суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, характер вчиненого діяння, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. 
		Обставин, що пом`якшують покарання, чи обтяжують покарання не встановлено.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який, у вчиненому не розкаюється, котрий раніше не судимий згідно ст.89 КК України, посткримінальну поведінку обвинуваченого, який разом з іншими обвинуваченими залишив потерпілого не надавши необхідну медичну допомогу, на обліку в лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання за ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
		За вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_5 підлягає покаранню, при визначенні виду та міри покарання, суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, характер вчиненого діяння, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. 
		Обставин, що пом`якшують покарання, чи обтяжують покарання не встановлено. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який, у вчиненому не розкаюється, котрий раніше не судимий, посткримінальну поведінку обвинуваченого, який разом з іншими обвинуваченими залишив потерпілого не надавши необхідну медичну допомогу, на обліку в лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_5 слід призначити основне покарання за ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
		За вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_6 підлягає покаранню, при визначенні виду та міри покарання, суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, характер вчиненого діяння, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. 
		Обставин, що пом`якшують покарання, чи обтяжують покарання не встановлено.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який, у вчиненому не розкаюється, посткримінальну поведінку обвинуваченого, який разом з іншими обвинуваченими залишив потерпілого не надавши необхідну медичну допомогу, на обліку в лікаря- психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, котрий раніше судимий, востаннє 13.11.2015р. Самбірським міськрайонним судом Львівської області за ч.3 ст.185, ст.71, ст.72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців, покарання відбув.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_6 слід призначити основне покарання за ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний обвинуваченим в даному кримінальному провадженні, слід залишити до набрання вироком законної сили.
		Витрат на залучення експертів у даному кримінальному провадженні немає, цивільного позову не заявлено.
		Долю речових доказів слід вирішити в порядкуст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.368-371,373-374 КПК України, суд,-
		ухвалив:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років.
		Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з 30 січня 2023 року.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6 залишити до набрання вироком законної сили.
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 30 січня 2023 року.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_5 залишити до набрання вироком законної сили.
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 , обчислювати з 30 січня 2023 року.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_4 залишити до набрання вироком законної сили.
		Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
		куртку темно-синього кольору із биркою «Нanman» та надписом білого кольору «Trend», джинси темного кольору «Nike», кросівки темного кольору  повернути засудженому ОСОБА_5 ; 
		куртку чорного кольору із биркою «George» з капюшоном, джинси «Сolins» темно синього кольору, кросівки темно-синього кольору з білою підошвою та емблемою зірки  повернути засудженому ОСОБА_4 ;
		куртку темно-синього кольору із надписом білого кольору «Pleasedenim», джинси сірого кольору «Сalliope», кросівки синього кольору з оранжевими вставками та шнурівками «New Balance» - повернути засудженому ОСОБА_6 ;
		DVD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостереження залізничної станції «Підзамче», СD-R - диск з відеозаписом з нагрудних камер працівників СРПП ВП № 2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області за 26.01.2023р. - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Скасувати арешти, накладені ухвалами слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 31.01.2023р. на речові докази у кримінальному провадженні.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...