Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 485/1301/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 24.03.2025. Зареєстровано: 24.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/485/13/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022150000000143

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 485/1301/23
		Провадження №1-кп/485/13/25
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 березня 2025 року         м.Снігурівка
		 
		       Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю прокурора ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження № 22022150000000143 по обвинуваченню
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Вавилове Миколаївського району, Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, раніше не судимого, 
		за ч.1 ст.111, ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.111-2 КК України, 
		встановив:
		Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_6 , будучи громадянином України, з метою сприяння представникам держави-агресора Російській Федерації в утриманні тимчасово окупованої території с.Вавилове Миколаївського району Миколаївської області, з особистих міркувань, приблизно 04.03.2022 року, більш точна дата не встановлена, встановив контакт з представниками збройних сил (далі - зс) Російської Федерації, що розмістились на околиці села Вавилове, Шевченківської сільської територіальної громади Миколаївської області.
		З цього часу, ОСОБА_6 у період з 04.03.2022 по 27.03.2022 року, більш точної дати та часу не встановлено, підтримував дії представників ЗС Російської Федерації, забезпечував матеріальними ресурсами: продуктами харчування, водою, дровами, паливом, для забезпечення потреб військового характеру та продовження збройної агресії проти України.
		У період липня-серпня 2022 року ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом на допомогу та пособництво державі агресору Російській Федерації, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації, підримав рішення невстановлених військовослужбовців та представників правоохоронних органів Російської Федерації про проведення так званих "фільтраційних" заходів з метою виявлення представників територіальної оборони України, учасників підпільного опору України, колишніх військовослужбовців Збройних Сил України, учасників АТО/ООС, співробітників правоохоронних органів та осіб, які мають проукраїнські погляди, та подальшої їх нейтралізації, знищення чи перешкоджання можливому супротиву збройній агресії, усвідомлюючи наслідки своїх дій у вигляді завдання шкоди Україні шляхом нейтралізації чи ослаблення протестного потенціалу на окупованих територіях з метою утвердження влади на тимчасово окупованих територіях України, та бажаючи їх настання, надав невстановленим представникам зс Російської Федерації інформацію щодо установчих даних та місця проживання представника ТРО ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця с.Вавилове, Шевченківської сільської територіальної громади Миколаївської області, що у подальшому призвело до його виявлення зс Російської Федерації, незаконного позбавлення волі, допитів із застосуванням побиття.
		Таким чином, своїми вище зазначеними умисними діями, спрямованими на допомогу державі-агресору Російській Федерації, її збройним формуванням, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом : реалізації та підтримки рішень держави-агресора, збройних формувань держави-агресора, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.111-2 КК України, як пособництво державі-агресору.
		 
		       Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він у період з 04.03.2022 по 27.03.2022 (більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), усіляко співпрацював та підтримував дії представників ЗС Російської Федерації, забезпечував їх матеріальними ресурсами: продуктами харчування, водою, дровами, паливом, повідомляв та надавав інформацію про наявність інших матеріальних ресурсів у односельців, для забезпечення потреб військового характеру спрямованих на утримання тимчасової окупації с. Вавилове Миколаївського району Миколаївської області та продовження збройної агресії проти України. 
		       Зокрема, у період часу з 21.03.2022 по 27.03.2022, більш точна дата органом досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_6 діючи умисно, для забезпечення потреб військового характеру, спрямованих на утримання тимчасової окупації с. Вавилове Миколаївського району Миколаївської області та продовження збройної агресії проти України, вчинив дії направлені на передачу майнового комплексу невстановленим в ході досудового розслідування військовослужбовцям зс Російської Федерації з метою подальшого розміщення їх особового складу, зберігання боєприпасів, тощо. А саме, ОСОБА_6 добровільно надав у користування нежитлове приміщення, яке знаходилось у його законному користуванні - будівлю місцевого магазину, площею 322 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка використовувалася для забезпечення потреб військового характеру військовослужбовцями зс Російської Федерації до листопада 2022 року.
		Дії ОСОБА_8 за вказаним обвинуваченням кваліфіковані за ч.4 ст.111-1 КК України, як колабораційна діяльність, а саме передача матеріальних ресурсів збройним та воєнізованим формуванням держави-агресора.
		 
		Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він, будучи громадянином України, перебуваючи на території окупованого Російською Федерацією села Вавилове, Шевченківської сільської територіальної громади Миколаївської області, у період часу з 04.03.2022 по 27.03.2022 року, більш точної дати та часу не встановлено, вирішив шляхом вчинення державної зради сприяти представникам влади Російської Федерації у проведенні підривної діяльності проти України, сподіваючись у такий протиправний спосіб за рахунок нанесення шкоди суверенітету та територіальній цілосності України, шляхом окупації Миколаївської області, отримати преференції від представників Російської Федерації, зокрема у виді безперешкодного переміщення через блокпости встановлені збройними силами Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях Миколаївської та Херсонської областей України, отримання вогнепальної зброї та набоїв до неї, а також зайняття посади голови територіальної громади чи старости села Вавилове.
		Так, приблизно 04.03.2022 року, більш точна дата не встановлена, ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи, що шкодить суверенітетові та територіальній цілосності України, особисто встановив контакт з представниками зс Російської Федерації, які розмістились на околиці села Вавилове, Шевченківської сільської територіальної громади, Миколаївської області, та завірив їх у повній підтримці їх дій та намірах надання будь-якої допомоги з його боку.
		З цього часу, ОСОБА_6 у період з 04.03.2022 по 27.03.2022 року, більш точної дати та часу не встановлено, усіляко підтримував дії представників зс Російської Федерації, забезпечував матеріальними ресурсами продуктами харчування, водою, дровами, паливом, повідомляв та надавав інформацію про наявність інших матеріальних ресурсів у односельців, організовував проведення зборів односельців, на які запрошував військовослужбовців зс Російської Федерації, з метою доведення їх вимог та правил, закликав односельців підтримати дії держави-агресора, запевняючи, що при встановленні на даній території влади Російської Федерації їм буде жити краще; підбурював односельців узяти владу у свої руки, змістивши діючого старосту старостинського округу Шевченківської ради, не приховуючи наміри бути призначеним на цю ж посаду представниками держави-агресора. 
		При цьому, ОСОБА_6 співпрацюючи з представниками зс Російської Федерації, формально був названий ними старостою села, мав перепустку та можливість безперешкодно пересуватися тимчасово окупованою територією Миколаївської та Херсонської областей, продовжуючи здійснювати господарську діяльність, закуповувати товар для реалізації у своєму магазині, частину якого добровільно безоплатно передавав військовослужбовцям зс Російської Федерації, отримав від них вогнепальну зброю та набої до неї, яку демонстрував односельцям. 
		У той же проміжок часу, ОСОБА_6 , підтримуючи наміри іноземної держави - Російської Федерації щодо окупації населених пунктів, розташованих поруч з с.Вавилове Миколаївської області та подальшим можливим виходом окупаційних військ на околиці м.Миколаєва, з метою ведення підривної діяльності проти України, діючи умисно, особисто організував та забезпечив супровід, перебуваючи за кермом власного автомобіля "Renault kangoo", колон військової техніки зс Російської Федерації повз с.Вавилове та вказав їм вигідні позиції для їх розміщення неподалік, забезпечив їх розміщення на території господарства ПОСП "Свобода" у с.Вавилове, вказав діючі та колишні позиції військовослужбовців ЗС України.
		Дії ОСОБА_6 за вказаним обвинуваченням кваліфіковані за ч.1 ст.111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілосності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		 
		Кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 розглядалось в порядку спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого, який показань суду не надавав, а також з обов`язковою участю захисника.
		 
		Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, підтверджується належними, допустими та достовірними доказами.
		 
		Так, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , виданого йому 06.07.1999 року Снігурівським РВ УМВС України в Миколаївській області (Т.1 а.п.145); 
		 
		Підставою для початку здійснення досудового розслідування кримінального провадження за ч.1 ст.111-2 КК України з 07.04.2023 року стали дані зазначені в інформативному рапорті №64/2-2520 від 07.04.2023 року старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Миколаївській області до СВ УСБУ в Миколаївській області про отримання в ході виконання обов`язків, покладених на СБ України п.3 ч.1 ст.24 Закону України "Про Службу безпеки України" під час розслідування кримінального провадження за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України (кримінальне провадження №22022150000000143 від 11.04.2022 року), інформації щодо наявності в діях ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, що відповідає положенням ч.1 ст.214 КПК України (Т.1 а.п. 206); 
		 
		Відповідно до відомостей за результатами тимчасового доступу до інформації про з`єднання абонента мобільного зв`язку за абонентським номером НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_6 , відповідно до протоколів тимчасового доступу до речей та документів від 27.06.2022 року та від 23.06.2022 року, та протоколів огляду зазначених відомостей, зафіксованих на двох DVD-R дисках, термінал мобільного зв`язку з ІМЕІ НОМЕР_4 , з якого здійснювалися з`єднання з вказаних номерів, у період з 04.03.2022 по 27.03.2022 року перебував у зоні дії базових станцій, розташованих у межах Миколаївської та Херсонської областей (Т.2 а.п.140-153);
		 
		Свідок ОСОБА_9  суду показав, що мешкає у с.Центральне, знає ОСОБА_6 , конфліктів не було. У березні 2022 року російські війська зайняли позиції неподалік села Вавилове. На той час був одим із організаторів ТРО с.Вавилове. ОСОБА_10 постійно спілкувався з їх представниками, їздив до їх позицій, не приховував своєї прихильності до окупантів, усіляко їм допомогав, приймав у себе вдома, возив дрова до їх позицій, виправдовував вторгнення, переконував місцевих мешканців у тому, що їм тепер бути гарне життя, буде побудована якісна дорога, виступав від імені представників окупаційних військ на місцевих зборах у селі. При цьому ОСОБА_10 міг вільно пересуватися через російські блокпости, за грошові кошти перевозив місцевих мешканців до м.Херсон, через що військові рф надали йому прізвисько "таксист", міг завозити товар до власного магазину та здійснювати торгівлю, міг носити зброю. На початку березня 2022 року бачив як ОСОБА_10 супроводжував на власному автомобілі колону російської військової техніки через село у сторону м.Миколаєва, де були позиції українських військ. Приблизно 20 березня 2022 року ОСОБА_10 виїхав із села, повернувся у червні-липні 2022 року і був присутній до деокупації, після чого поїхав разом із військовими рф. Коли ОСОБА_10 виїхав, у належну йому частину магазину заїхали військові рф, де дислокувалися до самої деокупації, при цьому, іншу частину магазину, яка ОСОБА_11 не належала, окупанти не зайняли. Крім того, окупанти затримали його та впродовж декількох днів підряд тримали у підвалі, де проводили "очні ставки", на яких ОСОБА_10 , якого він впізнав за голосом, так як був із зав`язаними очима та руками, підтверджував про його участь у територіальній обороні. Після цього, його катували, били, не давали їжі та води впродовж близько 7 днів. ОСОБА_10 був разом з ним впродовж перших двох днів, у нього не були зав`язані руки і очі, у нього було краще положення, він просто для очної ставки там сидів. Будучи повторно допитаним судом свідок ОСОБА_9 показав, що на початку липня 2022 року зранку знаходився за місцем свого проживання у с.Вавилове. До двору під`їхала військова техніка рф, два тигра та БМП. Його було затримано військовими рф. Із зав`язаними очима та руками його помістили у військову техніку та повезли у невідомому напрямку. Приблизно за 20 хв. руху вони зупинилися, його вивели, як він зрозумів у лісопосадку. Через те, що пов`язка на очах прилягала не щільно, частково, опустивши очі, міг бачити обстановку. У лісопосадці почув раніше знайомий йому голос ОСОБА_6 , який у присутності військових рф підтверджував про причетність його ( ОСОБА_12 ) до тероборони, стверджував що бачив його (свідка) із зброєю. Після цього почалися допити та побиття. Коли від ударів військових рф впав на землю, звідки знизу побачив ОСОБА_13 останнього не були зв`язані руки. ОСОБА_10 вимагав віддати зброю, тоді як він (свідок) все заперечував. Потім його помістили у тигр обличчям у підлогу та повезли у тюрьму. ОСОБА_10 також знаходився у тигрі на сидінні, поряд були військові рф. У підвалі він знаходився разом із ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . До ОСОБА_8 було більш лояльне ставлення військових рф. Його ж (свідка) постійно допитували та катували, вимагаючи надати інформацію щодо учасників ТРО, місця зберігання зброї. У ОСОБА_8 запитували лише щодо його (свідка) участі у ТРО. Сам ОСОБА_8 постійно наголошував на необхідності надати необхідну військовим рф інформацію. Не бачив, щоб у ОСОБА_6 весь час були зав`язані очі у підвалі. ОСОБА_10 повідомляв військовим рф, що товаришує з російським "полканом" та надав їм мобільний номер телефону для підтвердження своїх слів. Через 2-3 дні ОСОБА_8 та ОСОБА_15 відпустили. Його відпустили з полону після цього ще через 7 днів. Заяв з приводу визнання його потерпілим внаслідок катувань у полоні російськими військовими не подавав.
		 
		Свідок ОСОБА_16  суду показав, що знає ОСОБА_6 , конфліктів не було. Війська рф зупинилися на Херсонській трасі приблизно у 2 км. від села Вавилове. Останні часто заїжджали у село, спілкувалися з ОСОБА_14 ,закуповувалися в його магазині, продавали йому солярку, бензин. Знайомий ОСОБА_6 , прізвище якого не знає, говорив йому, що ОСОБА_10 показував військовим рф позиції українських військ, оскільки міг вільно виїзджати як на підконтрольну Україні територію, так і на окуповану. Крім того, під час окупації села ОСОБА_10 збирав підписи, щоб усунути діючого старосту села з посади та обрати його. Від російського військового почув, що ОСОБА_10 надає його командуванню інформацію про проукраїнсько налаштованих громадян села, тероборонівців та атошників, та саме він здав росіянам інформацію про його сина ОСОБА_9 , який був у територіальній обороні, після чого сина забрали з дому та катували у полоні близько 10 днів. Бачив як військові рф проживали у підвалі магазину ОСОБА_17 .
		 
		Свідок ОСОБА_18  суду показав, що з ОСОБА_14 односельці, конфліктів не було. З початку окупації села Вавилове російськими військовими з березня 2022 року ОСОБА_10 співпрацював з ними, спілкувався, їздив до них на позиції, возив воду, віддав для розміщення магазин, який орендував. ОСОБА_10 міг вільно пересуватися за межами села, вихвалявся, що отримав дозвіл від комбата. Бачив, як ОСОБА_10 супроводив колону російської техніки до села Вавилове, а потім до території ПОСП "Свобода". ОСОБА_10 мав автомат, показував патрони, які, з його слів йому дав його російський товариш комбат. Росіяни називали ОСОБА_6 "председателем села", він виступав від їх імені на зборах жителів села Вавилове. Російські військові шукали терооборонівців, військових ЗСУ, запитували про всю наявну інформацію. Йому відомо зі слів ОСОБА_9 , який був у теробороні, що його російським військовим здав ОСОБА_10 , якого він впізнав по голосу на очній ставці. 
		 
		Свідок ОСОБА_19 суду показав, що з обвинуваченим односельці. Під час окупації с.Вавилове російськими військами ОСОБА_10 співпрацював з ними, їздив до них на позиції, агітував на співпрацю з ними. Обвинувачений міг вільно пересуватися за межі села, тоді як іншим жителям села виїзд був заборонений, возив в автомобілі автомат. Бачив як автомобіль з позначкою Z заїжав за ним до його двору. ОСОБА_10 пропонував йому взяти владу в свої руки, виступав на зборах жителів села від імені російських військових, говорив, що з ними треба дружити. Був свідком того, як ОСОБА_10 завів колону ворожої техніки до села Вавилове. В кінці березня виїхав, ОСОБА_10 виїхав на день раніше. 
		 
		Свідок ОСОБА_20  суду показав, що з обвинуваченим знайомі, односельці, конфліктів не було. Після повномаштабного вторгнення частина російських військ дислокувалася неподалік дороги Центральне-Вавилове, приблизно в 5 км. від с.Вавилове. На цей час він виконував повноваження старости с.Вавилове. З перших днів ОСОБА_10 співпрацював з ними, їздив до них на блок-пост, забезпечував їх цигарками та продуктами харчування, говорив, що вони нормальні хлопці, нікого чіпати не будуть, мав вільний пропуск на проїзд через ворожі блок-пости. Однак, коли російські військові почали забирати у місцевих транспорт, ОСОБА_10 запропонував поїхати на блок-пост, щоб вирішити це питання. Приїхавши на місце, ОСОБА_10 нічого не сказав з приводу транспорту, поводився вільно та дружньо до військових, натомість військовий, який вже знав всю інформацію про нього (свідка) та його родину, почав погрожувати, схиляючи до співпраці, та вимагаючи віднайти 3 дизельних автомобіля. На зборах жителів села, які ініціював російський військовий "комбат" ОСОБА_10 повідомив, що той не зможе з`явитися через зайнятість, вибачається. Російські військові раніше заходили в село Вавилове, ще до окупації. У ОСОБА_6 був магазин у с.Вавилове, він здійснював торгівлю на початок окупації. У підвалі магазину жителі села з дозволу ОСОБА_6 ховалися від обстрілів. Після того, як регулярні російські війська зайшли у село приблизно у березні 2022 року, відселили жителів трьох вулиць з своїх будинків та зайняли підвал магазину, а також територію ПОСП "Свобода". ОСОБА_6 на той час в селі вже не було, він виїхав через підконтрольну територію у Польщу. Через деякий час ОСОБА_10 повернувся у село через окуповану територію. Зі слів ОСОБА_21 відомо, що його катували російські військові. ОСОБА_16 був у самоорганізованій жителями села ТРО. З с.Вавилове виїхав 20 березня 2022 року;
		 
		Свідок ОСОБА_22 суду показав, що з обвинуваченим односельці, конфліктів не було. Після початку війни, повертаючись із м.Херсон приблизно навесні 2022 року, точного часу вже не пам`ятає, до с.Вавилове, біля балки його зупинили військові рф. Тоді він побачив автомобіль, у якому впізнав ОСОБА_21 , який був із зав`язаними очима. Біля автомобіля, крім військових, знаходився ОСОБА_10 , почувався вільно. ОСОБА_10 говорив, що комбат видав йому пропуск на вільний проїзд окупованою територією, тоді як інші жителі села могли взяти разовий дозвіл з конкретно визначим часом та місцем вибуття та прибуття. Повна окупація села Вавилове відбулася 14 квітня 2022 року, з окупації не виїжджав. У ОСОБА_6 був магазин, він здійснював торгівлю. Коли російські військові повністю окупували село, ОСОБА_8 виїхав. Окупанти поселилися в його магазині. Через деякий час ОСОБА_8 повернувся. Військові рф робили подвірні обходи, за їх словами шукали "нациків", відбирали у місцевих жителів транспортні засоби для особистих потреб. 
		 
		Свідок ОСОБА_24  суду показав, що з обвинуваченим односельці, конфліктів не було. Окупаційні війська розташувалися біля села Вавилове. ОСОБА_10 відразу почав до них їздити, хоча нікому на той час не можна було виїжджати за межі села, дружив з їх комбатом, вони часто приїжджали до нього додому, збирав жителів села на збори, а потім від імені комбата вибачався, що збори не відбулися. Окупанти називали його по імені, або "таксистом". У середині березня 2022 року бачив у ОСОБА_8 в автомобілі автомат. Перші колони російські у село зайшли за автомобілем ОСОБА_13, він поїхав прямо по вулиці, а колони звернули в сторону ПОСП "Свобода". Є працівником ПОСП "Свобода". Ще до заходу цих колон військової техніки, російські військові фактично змусили його з території вказаного ПОСП віддати ГАЗон, й самостійно вигнали його з даної території. Був присутнім, коли за ініціативи ОСОБА_6 вони із старостою села Кравченком поїхали до ворожого блок-посту, де останньому погрожували. Як зрозумів їм потрібен був староста села. ОСОБА_25 було окуповане приблизно 13-14.04.2022 року, з села виїхав 18.04.2022 року. 
		 
		Свідок ОСОБА_26  суду показав, що під час окупації с.Вавилове військовослужбовцями рф бачив ОСОБА_6 на блок пості, коли проїжав повз, а також бачив військовослужбовців рф біля двору ОСОБА_17 . Про що була розмова між ними не чув.
		 
		Свідок ОСОБА_27  суду показав, що ОСОБА_10 співпрацював з військовослужбовцями рф під час окупації с.Вавилове. Це проявлялося у тому, що останній міг їздити до м.Херсон, возити людей, завозити товар та торгувати ним у магазині. Вони називали його "таксистом" та спрямовували до нього для вирішення питань з перевезеннями. Бачив як ОСОБА_8 їздив з військовослужбовцями рф на околиці села. Також став свідком того, як ОСОБА_8 вказав військовослужбовцям рф в напрямку будинку, де проживала сім`я військових ЗСУ, та йому відомо, що після цього у цьому будинку був обшук. Такі будинки військові рф перевіряли у першу чергу, а потім вже всі інші обшукували. Також, ОСОБА_10 бачив як він разом з іншими мешканцями с.Вавилове розбирали російську військову техніку з метою знешкодити її, після цього їх шукали та у них всіх вдома були обшуки саме з цього приводу. Неодноразово військових рф бачив у дворі домоволодіння ОСОБА_17 . 
		 
		Свідок ОСОБА_28  суду показав, що з обвинуваченим знайомі, конфліктів не було. В середині квітня 2022 року окупаційні війська зайшли в с.Вавилове. ОСОБА_10 співпрацював з ними, товаришував з їх командиром, виступав від його імені на зборах жителів села, закликав до співпраці, їздив на позиції військових рф, вимагав продовольство для російських військових у керівництва виправної колонії с.Центральне. Точно пам`ятає, що 14-16 квітня 2022 року, якраз після обстрілу газопроводу, знаходився за місцем проживання. Його будинок розташований у кінці села на нижній вулиці, Бачив, як автомобіль ОСОБА_13, а саме Москвич зеленого кольору, рухався краєм села в сторону місцевої ферми попереду колони військової російської техніки. Доїхавши до ферми автомобіль та російська техніка заїхали на територію ферми, а потім Москвич виїхав, звернув в сторону с.Ново-Миколаївка, дві одиниці техніки поїхали за ним. Раніше російські військові заходили до села пішки та запитували про наявність дамби. Ферма ПОСП "Свобода" знаходиться за дамбою. Дамба не працююча. ОСОБА_10 вільно пересувався під час окупації, тоді як інші жителі такого дозволу від окупантів не мали. В магазині ОСОБА_6 розмістилися російські військові. 
		 
		Свідок ОСОБА_30  суду показав, що з ОСОБА_14 познайомився коли був у полоні. Військові рф його затримали 02 липня 2022 року по дорозі, коли він повертався з м.Херсон до с.Центральне. Йому зав`язали очі та руки й привезли, як він потім зрозумів, на територію аеропорту в с.Чорнобаївка. На території почув голос ОСОБА_7 , який також був затриманий військовими рф. ОСОБА_31 заперечував, що був у сільській раді з автоматом, тоді як інший чоловік, яким виявився ОСОБА_10 стверджував про таке. Їх трьох завели до підвалу. Його та ОСОБА_12 посадили разом, зав`язали очі та зв`язали руки. Періодично, коли військові рф виходили з підвалу, він міг послабити мотузку на руках та привідкрити очі. ОСОБА_10 сидів трохи подалі за 1,5 метри. У ОСОБА_6 були зав`язані очі та руки, його то виводили з підвалу та заводили знову. До ОСОБА_6 було більш лояльне відношення військових рф після того, як він дав їм номер телефону та попросив зателефонувати, говорив, що готує документи для отримання російського паспорта. ОСОБА_10 постійно говорив, що бачив ОСОБА_12 із зброєю. Потім російський військовий запитував про розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_32 військові рф знущалися як фізично, так і психологічно. ОСОБА_6 не трогали. Через три дні їх з ОСОБА_14 відвезли до м.Херсон, де поставили на коліна, після чого відпустили. Один з військових рф, які їх привезли до м.Херсон, сказав ОСОБА_11 відвезти його (свідка) додому на автомобілі ОСОБА_6 , який ці військові пригнали слідом. ОСОБА_10 після цього поїхав в м.Олешки, де тимчасово проживав на той час. Зі слів ОСОБА_12 відомо, що його ( ОСОБА_12 ) ймовірно здав ОСОБА_33 .
		 
		Вказані докази у своїй сукупності є достатніми для доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Так, об`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України у формі підтримки рішень та дій збройних формувань держави агресора полягає у схваленні конкретних ініціатив, сприяння їм чи добровільне виконання рішень держави-агресора, її збройних формувань (у тому числі сформованих із громадян України), що діють на її боці.
		 
		Дослідженими безпосередньо судом доказами підтверджено, що ОСОБА_6 добровільно пішов на співпрацю із збройними формуваннями держави агресора Російської Федерації та надав інформацію про особу із яскраво вираженою проукраїнською позицією, представника територіальної оборони ОСОБА_7 , тим самим сприяв збройним формуванням держави агресора Російської Федерації у виконанні рішень та схваленні дій щодо ліквідації протестного потенціалу на окупованій території з метою утвердження влади Російської Федерації. Суд встановив вказані обставини у судовому засіданні та відповідно сформлював їх конкретизувавши обвинувачення таким чином, що узгоджується з положеннями п.2 ч.3 ст.374 КПК України, що не погіршує становище обвинуваченого та не впливає на правову кваліфікацію його дій.
		 
		Винуватість ОСОБА_6 підтверджена сукупністю доказів, зокрема наведеними показаннями свідків щодо співпраці з окупаційними військами рф, підстав сумніватися у достовірності яких у суду немає. Про добровільність дій ОСОБА_6 , також свідчать показання ОСОБА_9 , який вказав на ОСОБА_6 , як на особу, яка безпосередньо, ще до затримання, вказала на нього військовим рф як на активного учасника ТРО та повідомила про наявність зброї; показання свідка ОСОБА_34 про обставини перебування його, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 у підвалі військових рф, про особливе ставлення останніх до ОСОБА_6 , показання свідка ОСОБА_22 про те, що бачив приблизно навесні 2022 року, точного часу вже не пам`ятає, по дорозі до с.Вавилове, біля балки, військових рф, а також автомобіль, у якому впізнав ОСОБА_21 , який був із зав`язаними очима, а біля автомобіля, крім військових, знаходився ОСОБА_10 , почувався вільно. Вказані докази виключають у діях ОСОБА_6 обставину примусу через перебування у підвалі військових рф разом з іншими незаконно затриманими, що на думку суду, з урахуванням його попередньої поведінки, було нічим іншим як у такий спосіб показати свою прихильність до представників військових формувань рф та окупаційної адміністрації шляхом участі у так званій "очній ставці" з метою доведення спроможності переданої ним інформації. 
		За вказаного доводи сторони захисту що перебування ОСОБА_6 у полоні російських військових свідчить про вимушеність його дій, стан крайньої необхідності, що виключає у його діях наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, неспроможні. 
		 
		Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.1 ст.111-2 КК України, як пособництво державі агресору, а саме: умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням держави-агресора, вчинених громадяним України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації та підтримки рішень держави-агресора, збройних формувань держави-агресора.
		 
		Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.
		Згідно зі ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно вимог ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		 
		Згідно з вимогами ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та в установлених КПК випадках на потерпілого.
		Обвинувальний вирок може бути постановлено судом лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом.
		Тобто дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для визнання винуватості доведеною поза розумним сумнівом версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.
		Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи (постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17).
		Стороною захисту у даній справі наведено обгрунтування позиції щодо недоведеності стороною обвинувачення у суді достатніми доказами складів інкримінованих ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.4 ст.111-1 КК України. Захисник зазначила, що за викладеним обвинуваченням дії ОСОБА_6 хоча і містять ознаки колабораційної діяльності, яка однак не є підривною, та не заподіює серйозну шкоду державній безпеці України. Крім того, ОСОБА_10 не є власником магазину, який він за версією обвинувачення передав окупаційним військам. Жодних доказів такої передачі не надано.
		Аналіз наданих стороною обвинувачення доказів стосовно ОСОБА_6 на підтвердження вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.4 ст.111-1 КК України свідчить про те, що такі не доводять поза розумним сумнівом його винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень з огляду на таке.
		Так, у вину ОСОБА_6 за ч.4 ст.111-1 КК України ставиться те, що він, зокрема, у період часу з 21.03.2022 по 27.03.2022, більш точна дата органом досудового розслідування не встановлена, діючи умисно, для забезпечення потреб військового характеру спрямованих на утримання тимчасової окупації с. Вавилове Миколаївського району Миколаївської області та продовження збройної агресії проти України, вчинив дії направлені на передачу майнового комплексу невстановленим в ході досудового розслідування військовослужбовцям зс Російської Федерації з метою подальшого розміщення їх особового складу, зберігання боєприпасів, тощо. А саме, ОСОБА_6 добровільно надав у користування нежитлове приміщення, яке знаходилось у його законному користуванні - будівлю місцевого магазину, площею 322 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка використовувалася для забезпечення потреб військового характеру військовослужбовцями ЗС Російської Федерації до листопада 2022 року.
		       В обгрунтування даного обвинувачення сторона обвинувачення надала суду речовий доказ, а саме копію договору оренди будівлі (капітальної споруди) від 27.03.2014 р. з додатками,та вище зазначені показання свідків, та показання свідка ОСОБА_35 ..
		Проте, суд дослідив речовий доказ, а саме копією договору оренди будівлі (капітальної споруди) від 27.03.2014 р. з додатками, відповідно до якого ОСОБА_6 мав у володінні та користуванні на умовах оренди строком до 27.03.2022 року частину приміщення будівлі магазину в с.Вавилове, кафе "Злагода", загальною площею 322,0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , у якому здійснював підприємницьку діяльність з роздрібної торгівлі продуктами харучування та напоями, та протоколом огляду зазначених об`єктів (Т.2 а.п.40-66, 72-73). З вказаного договору слідує, що у законному користуванні ОСОБА_6 будівля вказаного магазину перебувала до 27.03.2022 року, та він не був її власником й не міг розпоряджатися нею.
		Крім того, за даними тимчасового доступу до з`єднань за мобільним номером телефону ОСОБА_6 встановлено, що у період з 04.03.2022 по 27.03.2022 року він перебував у зоні дії базових станцій, розташованих у межах Миколаївської та Херсонської областей.
		Аналіз наведених відомостей свідчить про те, що лише в період з 04.03.2022 по 27.03.2022 року він міг вчинити інкриміновані йому за ч.4 ст.111-1 КК України дії, тобто надати військовим рф для потреб військового характеру нежитлове приміщення магазину у с.Вавилове, яке перебувало у його володінні до 27.03.2022 року.
		Разом тим, показання свідків сторони обвинувачення не підтверджують вчинення ОСОБА_6 таких дій у вказаний в обвинувальному акті період.
		Так, свідок ОСОБА_9 показав, що коли ОСОБА_10 виїхав, у належну йому частину магазину заїхали військові рф; 
		свідок ОСОБА_16 показав, що бачив як військові рф проживали у підвалі магазину ОСОБА_17 , 
		свідок ОСОБА_18 показав, що ОСОБА_10 віддав для розміщення магазин, який орендував; 
		свідок ОСОБА_20 показав, що після того, як регулярні російські війська зайшли у село приблизно у березні 2022 року, відселили жителів трьох вулиць з своїх будинків та зайняли підвал магазину, а також територію ПОСП "Свобода". ОСОБА_6 на той час в селі вже не було, 
		свідок ОСОБА_22 показав, що у ОСОБА_6 був магазин, він здійснював торгівлю. Коли російські військові повністю окупували село, ОСОБА_8 виїхав. 
		свідок ОСОБА_36 суду показала, що є головою Снігурівського РСТ. З 2014 року та на початок повномаштабного втрогнення рф в Україну ОСОБА_10 орендував торгівельне приміщення магазину товариства у с.Вавилове, іншу частину магазину орендувала ОСОБА_39. Після деокупації с.Вавилове комісійним обстеженням у квітні 2023 року виявили, що приміщення пошкоджене, всередині приміщення не обстежували. Договір оренди з ОСОБА_14 сплив. Про факт зайняття приміщення військовими рф її стало відомо від працівників СБУ,
		свідок ОСОБА_28 показав про те, що в магазині ОСОБА_6 розмістилися російські військові. 
		Інших доказів на підтвердження обвинувачення ОСОБА_6 за ч.4 ст.111-1 КК України суду не надано.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
		Оскільки відсутні докази, що саме обвинувачений вчинив дії щодо передачі магазину, розташованого в АДРЕСА_2 , військовослужбовцям рф для потреб військового характеру, тим сам вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.111-1 КК України, він підлягає виправданню за вказаним обвинуваченням на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України.
		 
		Крім того, відповідно до диспозиції ст. 111 КК України державна зрада - це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		У контексті положень ст. 111 КК України підривною діяльністю є дії іноземних держав, іноземних організацій або їх представників, спрямовані на підрив основ національної безпеки України та завдання істотної шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
		Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати і допомога у проведенні такої діяльності. Вона може надаватися шляхом організації чи виконання конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо.
		 
		Обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст.111 КК України полягає тому, що він добровільно вступив у співпрацю із представниками ЗС Російської Федерації, що розмістилися на околиці села Вавилове Миколаївської області, особисто організував та забезпечив супровід, перебуваючи за кермом власного автомобіля "Renault kangoo", колон військової техніки ЗС Російської Федерації повз с.Вавилове та вказав їм вигідні позиції для їх розміщення неподалік, забезпечив їх розміщення на території господарства ПОСП "Свобода" у с.Вавилове, вказав діючі та колишні позиції військовослужбовців ЗС України.
		 
		На підтвердження обвинувачення суду надані вище зазначені показання свідків, зокрема:
		- ОСОБА_9 про те, що на початку березня 2022 року бачив як ОСОБА_10 супроводжував на власному автомобілі колону російської військової техніки через село у сторону м.Миколаєва, де були позиції українських військ; 
		- ОСОБА_16 про те, що знайомий ОСОБА_6 , прізвище якого не знає, говорив йому, що ОСОБА_10 показував військовим рф позиції українських військ, оскільки міг вільно виїжджати як на підконтрольну Україні територію, так і на окуповану;
		- ОСОБА_18 про те, що бачив, як ОСОБА_10 супроводив колону російської техніки до села Вавилове, а потім до території ПОСП "Свобода";
		- ОСОБА_19 про те, що був свідком того, як ОСОБА_10 завів колону ворожої техніки до села Вавилове; 
		- ОСОБА_20 про те, що російські військові раніше заходили в село Вавилове, ще до окупації. Після того, як регулярні російські війська зайшли у село приблизно у березні 2022 року, відселили жителів трьох вулиць з своїх будинків та зайняли підвал магазину, а також територію ПОСП "Свобода";
		- ОСОБА_24 про те, що перші колони російські у село зайшли за автомобілем ОСОБА_13, він поїхав прямо по вулиці, а колони звернули в сторону ПОСП "Свобода". Є працівником ПОСП "Свобода". Ще до заходу цих колон військової техніки, російські військові фактично змусили його з території вказаного ПОСП віддати ГАЗон, й самостійно вигнали його з даної території. 
		- ОСОБА_28 про те, що точно пам`ятає, що 14-16 квітня 2022 року, якраз після обстрілу газопроводу, знаходився за місцем проживання. Його будинок розташований у кінці села на нижній вулиці, Бачив, як автомобіль ОСОБА_13, а саме Москвич зеленого кольору, рухався краєм села в сторону місцевої ферми попереду колони військової російської техніки. Доїхавши до ферми автомобіль та російська техніка заїхали на територію ферми, а потім Москвич виїхав, звернув в сторону с.Ново-Миколаївка, дві одиниці техніки поїхали за ним. Раніше російські військові заходили до села пішки та запитували про наявність дамби. Ферма ПОСП "Свобода" знаходиться за дамбою. Дамба не працююча. 
		 
		Водночас, жоден з досліджених вищезазначених доказів достовірно не підтверджує того, що ОСОБА_6 організував та забезпечив супровід колон військової техніки ЗС Російської Федерації повз с.Вавилове та вказав їм вигідні позиції для їх розміщення неподалік, забезпечив їх розміщення на території господарства ПОСП "Свобода" у с.Вавилове, вказав діючі та колишні позиції військовослужбовців ЗС України, а також те, що рухаючись на автомобілі попереду колони російської техніки зс рф в селі Вавилове Баштанського району Миколаївської області, представники яких базувалися поблизу даного села та періодично заходили до даного села, знали місце розташування ПОСП "Свобода", що слідує з показань свідка  ОСОБА_24 , обвинувачений у такий спосіб надав представникам зс Російської Федерації допомогу у проведенні підривної діяльності проти України, зокрема сприяв їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. 
		Крім того, стороною обвинувачення не надано доказів того, що навіть за припущення передання ОСОБА_6 інформації про місце розташування господарства ПОСП "Свобода" у с.Вавилове та діючих та колишніх позицій військовослужбовців ЗС України, вказана інформація була дійсною або інформацією з обмеженим доступом, чи не була загальновідомою, та у даній конкретній обстановці могла заподіяти шкоду державній безпеці України.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі не доведення, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення під час судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Стороною обвинувачення не доведено вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 як об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України, так і мети його вчинення- завдати шкоду національній безпеці України. 
		За вказаним обвинуваченням ОСОБА_6 підлягає виправданню на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
		Положеннями ч. 3 ст. 337 КПК передбачено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Разом з тим, ці положення не вказують на те, що у разі непідтвердження за результатом судового розгляду висунутого особі обвинувачення сторона обвинувачення може очікувати, що суд самостійно віднайде в діях цієї особи бодай якийсь інший злочин і ухвалить обвинувальний вирок, оскільки саме доведення перед судом винуватості особи у вчиненні злочину є прямим обов`язком сторони обвинувачення.
		Епізод надання військовим рф ОСОБА_6 продуктів харчування, води, дров, палива, для потреб військового характеру, що знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду наданими доказами, сторона обвинувачення кваліфікувала за ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.111, ч.1 ст.111-2 КК України. Суд вважав доведеною кваліфікацію дій ОСОБА_6 за ч.1 ст.111-2 КК України. У відповідності до ч.1 ст.19 КПК України ніхто не може бути двічі обвинуваченим або покараним за кримінальне правопорушення, за яким він був виправданий або засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили. Відтак, повторна кваліфікація даного епізоду ще й за ч.4 ст.111-1 КК України та ч.1 ст.111 КК України є зайвою. 
		За наслідками дослідження всіх обставин кримінального провадження, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 підлягає виправданню за ч.4 ст.111-1 КК України та за ч.1 ст.111 КК України з наведених вище підстав.
		 
		Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_6 , як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		Відповідно до матеріалів кримінального провадження повідомлення від 08 квітня 2023 року про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.111-2 КК, у відповідності до вимог ст.111-112, 276-279 та глави 11 КПК України, було вручено члену сім`ї підозрюваного- його батьку ОСОБА_37 08.04.2023 року (Т.1 а.п.86-103) та 12.04.2023 року було опубліковано в газеті "Урядовий кур`єр" випуск №72 (7470) (Т.1 а.п.108-109) та 10.04.2023 року на сайті офісу Генерального прокурора (Т.1 а.п.107).
		Крім того, одночасно на вказаних ресурсах були опубліковані повістки про виклики ОСОБА_6 до органу досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру.
		20.04.2023 року ОСОБА_6 був оголошений в розшук (Т.1 а.п.110-111) та на підставі дозволу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.09.2023 року в межах даного провадження проводилось спеціальне досудове розслідування (Т.1 а.п.115-128).
		Із матеріалів кримінального провадження також вбачається, що ОСОБА_6 неодноразово викликався до слідчого (прокурора), у тому числі шляхом розміщення відповідного оголошення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (в газеті "Урядовий кур`єр") і на офіційному сайті офісу Генерального прокурора (Т.1 а.п.130-143).
		Повістки про виклики ОСОБА_6 на стадії судового провадження були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті "Урядовий кур`єр" і на веб-сайті Снігурівського районного суду Миколаївської області, передавалися через захисника, на останню відому адресу місця реєстрації та проживання.
		За даними протоколу огляду інформації, яка міститься у базі даних "АРКАН ЦП-відомості щодо осіб, які перетнули державний кордон України" від 20.04.2023 року ОСОБА_6 здійснив 1 перетин державного кордону України, а саме 28.03.2022 року в пункті пропуску "Краківець", на виїзд з України, на ділянці кордону з Республікою Польща (Т.2 а.п.154).
		Згідно повідомлення Управління СБУ в Миколаївській області від 13.12.2023 року ОСОБА_6 переховується на тимчасово окупованій російською федерацією території України, а саме АР Крим (Т. 1 а.п.144).
		Ухвалою суду від 14.12.2023 року відносно ОСОБА_6 здійснювалось спеціальне судове провадження (Т.1 а.п.151). 
		 
		Обвинувачений у судовому засіданні був представлений безоплатним захисником ОСОБА_5 , яка не була пасивною у своїй діяльності, оскільки заявляла клопотання, висловлювала свою думку з приводу заявлених клопотань сторони обвинувачення, задавала питання свідкам, висловлювала думку з приводу письмових доказів, у судових дебатах просила виправдати обвинуваченого. 
		 
		З огляду на викладене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом були вжиті всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_6 , як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження. 
		 
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що його вік 47 років, одружений, на психіатичному та наркологічному обліку у КНП "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради не перебуває, раніше не судимий, негативних характеризуючих даних про нього у справі немає.
		 
		Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання щодо обвинуваченого не встановлено.
		 
		При призначенні покарання у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вчинено умисний особливо тяжкий злочин, який має підвищену суспільну та національну небезпеку, обставини та мотиви його вчинення, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, вказані дані про особу обвинуваченого, його вік, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, переховується від органу досудового розслідування та суду, у зв`язку із чим оголошений у розшук, й приходить висновку, що для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень необхідним та достатнім буде покарання пов`язане з ізоляцією від суспільства у вигляді позбавлення волі у межах санкції статті обвинувачення, з позбавленням права займати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також посади, пов`язані з наданням публічних послуг, на строк 12 років, з конфіскацією майна.
		 
		Арешт належного ОСОБА_6 майна, а саме автомобіля "MITSUBISHI PAJERO SPORT", д.н.з. НОМЕР_5 , № кузову: НОМЕР_6 ; автомобіля "RENAULT KANGOO", д.н.з. НОМЕР_7 , № кузову: НОМЕР_8 ; автомобіля "ВАЗ 21051", д.н.з. НОМЕР_9 , № кузову: НОМЕР_10 ; автомобіля "ЛАЗ 695 Н", д.н.з. НОМЕР_11 , № кузову: НОМЕР_12 ; автомобіля "ПАЗ 3205-110" з д.н.з. НОМЕР_13 , № кузову: НОМЕР_14 ; трактора-колісного Т150к, д.н.з. НОМЕР_15 , заводський номер: № НОМЕР_16 , шляхом заборони розпорядження ним та його відчуження, накладений за ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 03.10.2023 року (справа №490/6990/22) залишити до вирішення питання про конфіскацію зазначеного майна як виду покарання.
		Судові витрати у розмірі 3398,04 грн. за проведення судово-балістичної експертизи №СЕ-19/115-23/1028-БЛ від 07.03.2023, яка не має доказового значення у даному кримінальному провадженні, підлягають віднесенню за рахунок держави.
		Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.371-374 КПК України, суд
		ухвалив:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України та виправдати на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України.
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років, з позбавленням права займати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також посади, пов`язані з наданням публічних послуг, на строк 12 (дванадцять років), з конфіскацією майна.
		Початок строку відбуття покарання ОСОБА_11 у виді позбавлення волі рахувати з дня його затримання на виконання даного вироку після набрання ним законної сили.
		Судові витрати на залучення експерта у розмірі 3398,04 грн. (три тисячі триста дев`яносто вісім грн.04к) віднести за рахунок держави.
		Арешт належного ОСОБА_6 майна, а саме автомобіля "MITSUBISHI PAJERO SPORT", д.н.з. НОМЕР_5 , № кузову: НОМЕР_6 ; автомобіля "RENAULT KANGOO", д.н.з. НОМЕР_7 , № кузову: НОМЕР_8 ; автомобіля "ВАЗ 21051", д.н.з. НОМЕР_9 , № кузову: НОМЕР_10 ; автомобіля "ЛАЗ 695 Н", д.н.з. НОМЕР_11 , № кузову: НОМЕР_12 ; автомобіля "ПАЗ 3205-110" з д.н.з. НОМЕР_13 , № кузову: НОМЕР_14 ; трактора-колісного Т150к, д.н.з. НОМЕР_15 , заводський номер: № НОМЕР_16 , шляхом заборони розпорядження ним та його відчуження, накладений за ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 03.10.2023 року (справа №490/6990/22) залишити до вирішення питання про конфіскацію зазначеного майна як виду покарання.
		Речові докази, а саме 5 одиниць вогнепальної автоматичної стрілецької зброї, які зберігаються на складі для зберігання зброї УСБ України в Миколаївській області (м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.40): 5,45 мм автомати Калашникова "АК-74", № НОМЕР_17 , 1986 р.в.; 5,45 мм автомат Калашникова "АК-74", № НОМЕР_18 , 1986 р.в.; 5,45 мм автомат Калашникова "АК-74", № НОМЕР_19 , 1984 р.в.; 5,45 мм автомат Калашникова "АК-74", № НОМЕР_20 , 1985 р.в.; 5,45 мм автомат Калашникова "АК-74", № НОМЕР_21 , 1986 р.в., не придатні до стрільби, не мають доказового значення у даному кримінальному провадженні та підлягають знищенню, як заборонена до обігу; інші речові докази, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження: копію договору оренди будівлі №50 від 27.03.2014 р., копію заяви ОСОБА_6 від 24.03.2021 р., копію додаткової угоди до договору №50 від 27.03.2014 р.,копію заяви ОСОБА_6 від 26.03.2021 р., копію додаткової угоди до договору №50 від 27.03.2014 р., копію заяви ОСОБА_6 від 26.03.2019 р., копію додаткової угоди до договору №50 від 27.03.2014 р., копію заяви ОСОБА_6 від 21.03.2018 р., копію додаткової угоди до договору №50 від 27.03.2014 року, копію додаткової угоди до договору №50 від 27.03.2014 р., копію заяви ОСОБА_6 від 25.03.2017 р., копію додаткової угоди до договору №50 від 27.03.2014р., копію додаткової угоди до договору №50 від 27.03.2014 р., копію заяви ОСОБА_6 від 26.03.2015 р., копію заяви про застосування спрощеної системи оподаткування ОСОБА_6 від 25.03.2014р., копію паспорту громадянина України ОСОБА_6 , копію акта приймання-передачі будівлі від 27.03.2014 р., копію акта приймання-передачі торгово-технологічного обладання від 27.03.2014 р., копію технічного паспорту на будинок №155 від 07.11.2007 р., копію договору купівлі-продажу нежитлової будівлі №305 від 18.03.2008 р., копію витягу з державного реєстру правочинів №5615180 від 18.03.2008 , копію витягу про реєстрацію права власності №18742022 від 08.05.2008, копію договору оренди будівлі №10 від 30.11.2009, копію паспорту гр.України ОСОБА_38 , копію заяви ОСОБА_38 від 27.11.2009, копію акту приймання-передачі будівлі від 30.11.2010 - залишити у матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, засудженим у той самий строк з моменту вручення копії вироку.
		Копію повного тексту вироку негайно після проголошення його резолютивної частини вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
		Роз`яснити обвинуваченому право подати заяву до Снігурівського районного суду Миколаївської області про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду, якщо його було пропущено з поважних причин.
		 
		Суддя                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...