Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 537/3692/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 24.03.2025. Зареєстровано: 24.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/537/32/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024170500000846

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 1-кп/537/32/2025 
		Справа № 537/3692/24 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		21.03.2025  Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		за участі секретаря судового засідання  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,         ОСОБА_5 ,
		прокурора  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого ОСОБА_9 ,
		адвоката ОСОБА_10 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні в залі Крюківськогорайонного суду в м.Кременчуці Полтавської області кримінальнепровадження №12024170500000846 від13.04.2024року заобвинуваченням  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кременчук, Полтавської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не маючий, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий;
		у вчиненні кримінальне правопорушення, передбаченого ст.121 ч.2 КК України,- 
		 
		                               ВСТАНОВИВ: 
		 
		Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин:
		09.04.2024, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував в приміщенні кв. АДРЕСА_2 , до якого того ж дня, приблизно о 20 год. 30 хв., в гості прийшов ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Перебуваючи вданій квартирістоячи одиндо одногообличчям наґрунті раптововиниклих особистихнеприязних відносин,виникла сварка. Під час сварки у ОСОБА_9 виник протиправний умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .
		З метою реалізації свого протиправного умислу ОСОБА_9 діючи з прямим умислом, почав хаотично наносити удари долонями лівої та правої руки по обличчю ОСОБА_11 в різні частини голови, від чого останній присів, після ОСОБА_9 наніс один удар правою рукою в ліву частину тулуба в область ребер від чого ОСОБА_11 розвернувся та впав на підлогу спиною до гори. Після цього ОСОБА_11 почав підводитись з підлоги та стоячи спиною до ОСОБА_9 останній почав ОСОБА_11 виводити з квартири штовхаючи в спину та наніс ззаду один удар лівою рукою зжатою в кулак в область тулуба в район ребер зліва та вивів з квартири на сходовий майданчик.
		13 квітня 2024 року біля буд. АДРЕСА_3 виявлено труп ОСОБА_11 .
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №263 від 15квітня 2024року утрупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлені наступні тілесніушкодженняу вигляді: Закритої тупої травми грудної клітини: множинних переломів ребер зліва (5,6 ребра зліва (без ушкодження парієтальної та вісцеральної плеври лівої легені): по переднє-підпахвовій лінії, б-го по середньо-ключичній лінії); 7,8,9 р-р. по передній підпахвовій лінії ліворуч) з ушкодженням парієтальної та вісцеральної плеври та власної тканини лівої легені; підшкірної гематоми по боковій поверхні грудної клітини зліва по підпахвовим лініям ліворуч, крововиливу по зовнішній поверхні лівого плеча; Садна в проекції лобної ділянки голови праворуч та в центрі з переходом на тім?яну ділянку голови праворуч(13), в проекції зовнішнього кінця правої брови (1), на кінчику носу справа (1), на підборідді в центрі (1), на верхній губі в центрі (по 1),по задній поверхні лівого та правого ліктьового суглобу (10 та 4, - відповідно), променево-зап?ястного суглобу (4); крововиливів під шкіру в проекції лівої параорбітальної ділянки (1), у скроневій ділянці з переходом на вилицю та кут нижньої щелепи зліва(1), лівого передпліччя (1)- утворилися прижиттєво, незадовго до настання смерті, від дії тупих предметів з механізмом удару (крововиливи, закрита тупа травма грудної клітини) та тертя-ковзання (садна), як мінімум від двох травмуючих впливів-ударів (закрита тупа травма грудної клітини: множинні переломи ребер зліва, крововиливи ліве плече та грудної клітини зліва по підпахвовим лініям), 38 травмуючих впливів (садна та крововиливи обличчя голови верхніх кінцівок) та стосовно до живих осіб відносяться: - Закрита тупа травма грудної клітини: множинні переломи ребер зліва ((5,6 ребра зліва (без ушкодження парістальної та вісперальної плеври лівої легені); по передньо-підпахвовій лінії, 6-го по середньо-ключичній лінії); 7,8,9 рр. по передній підпахвовій лінії ліворуч) з ушкодженням парієтальної та вісцеральної плеври та власної тканини лівої легені; підшкірна гематома по боковій поверхні грудної клітини зліва по підпахвовим лініям ліворуч, крововилив по зовнішній поверхні лівого плеча, - до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя на момент їх спричинення та від яких саме настала смерть, згідно пп. Правил встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, наказу № 6 від 17.01.1995 року МОЗ України, пн. 2.1.2, 2.1.3. Між знайденими тілесними ушкодженнями та смертю, що настала, є прямий причинно-наслідковий зв?язок; Садна в проекції лобної ділянки голови праворуч та в центрі з переходом на тім?яну ділянку голови праворуч (13), в проекції зовнішнього кінця правої брови (1), на кінчику носу справа (1), на підборідді в центрі (1), на верхній губі в центрі (по 1),по задній поверхні лівого та правого ліктьового суглобу (10 та 4, - відповідно), променево-зап?ястного суглобу (4); крововиливи під шкіру в проекції лівої параорбітальної ділянки (1), у скроневій ділянці з переходом на вилицю та кут нижньої щелепи зліва (1), лівого передпліччя (1), - відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, згідно, пп. Правил встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, наказу №6 від 17.01.1995 року МОЗ України, пп.2.3.2, пп. 2.3.5. Між знайденими тілесними ушкодженнями та смертю, що настала прямого причинно-наслідкового зв?язку немає.
		Смерть гр. ОСОБА_11 настала в результаті гемопневмотораксу, набряку головного мозку та легень, які розвинулися від отриманої закритої тупої травми грудної клітини: множинних переломів ребер з ушкодженням парієтальної та вісцеральної плеври лівої легені та саме тканини лівої легені. Даний висновок підтверджується результатами судово-медичного дослідження трупу та даними лабораторних досліджень, при яких виявлено: множинні переломи ребер зліва (5,6,7,8,9 рр.), ушкодження парієтальної та вісцеральної плеври лівої легені з ушкодженням її власної тканини, лівосторонній гемопневмоторакс 1100 мл каламутної рідини бурого кольору з нитками фібрину, переважне нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів та дистрофічні зміни в них, набряк головного мозку та легень.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав частково та пояснив, що дійсно 09.04 2024 року до нього зателефонував його товариш на ім*я ОСОБА_12 та попрохав його відвезти сумку до його родича. На що він погодився. Вони поїхали разом з ОСОБА_12 на п. Молодіжний. Там ОСОБА_12 пішов до родичів, а він зустрівся з ОСОБА_11 . Вони випили пиво. Коли повернувся ОСОБА_12 то вони поїхали назад, а ОСОБА_11 залишився. Він повернувся додому. Приблизно о 20:00, коли він був на кухні, то в двері зателефонували. Він відчинив двері и побачив ОСОБА_11 , який запропонував йому піти відпочити. Він не погодився йти та запропонував випити каву дома, на що ОСОБА_11 погодився. Перебуваючи на кухні він готовив каву, а ОСОБА_13 попрохав до туалету. В туалеті він був тривалий час і він вимушений був кликати ОСОБА_13 з туалета. ОСОБА_13 вийшов з туалету, але йому було погано. Він став втрачати свідомість. Він намагався допомогти йому, але побачив у ОСОБА_14 шприц та зрозумів, що робив ОСОБА_13 в туалеті. Раніше йому було відомо, що ОСОБА_13 вживає наркотичні засоби. Після цього він забрав шприц та потім і колпачок від шприца та викинув їх у сміття. Після цього між ними виникла сварка в ході якої він декілька разів вдарив ОСОБА_13 в тулуб та спину. Він був обурений поведінкою ОСОБА_13 . Після цього він став виштовхувати ОСОБА_13 з квартири. Про це побула бабуся, але вона прохала не турбувати ОСОБА_13 , а все вирішити іншим шляхом. Бабуся після цього пішла в кімнату, а він підняв ОСОБА_13 та виштовхнув його з кімнати. ОСОБА_13 по поручням пішов до низу, а він зачинив двері. Дійсно йому було відомо що ОСОБА_13 вживає наркотичні засоби. Раніше були дружні відносини, але після того як ОСОБА_13 став наркоманом, то він намагався не спілкуватися з ним. Після того як це трапилось він телефонував сестрі ОСОБА_13 , яка повідомила йому, що останнім часом ОСОБА_13 ніде не працює, вживає алкоголь та наркотики. Вона вимушена постійно йому допомагати матеріально.
		Раніше ОСОБА_13 приходив до нього, але не вживав наркотичні засоби. На прохання батьків він проживав з бабусею, якій 84 року, від допомагав їй, і йому було не байдуже про те що могла дізнатися бабуся, в результаті чого могло статися погіршення стану її здоров*я. Сварка виникла спонтанно та тривала протягом декілька хвилин. Дуже жалкує що сталося, вибачився перед потерпілою, яка його пробачила, не має будь який претензій.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 повідомив, що працював таксистом. Отримав виклик на вул. Тараса Бульби. Клієнт вів себе дуже дивно начебто під наркотичними засобами. Чіплявся руками за магнітолу, дуже дивна поведінка, але його поведінка свідчила про «ломку», вийшов з машини раніше названого адреса. Тілесних ушкоджень не було.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 повідомила, що була на чергуванні, отримали виклик. Чоловіка доставили з тілесними ушкодженнями. Раніше він вживав алкоголь. Від госпіталізації відмовився. Пояснив, що його ніхто не бив. Тілесні ушкодження міг отримати за 2-3 дні до цього. Заяву не писав. Претензій не має.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 повідомив, що працював на заправці. Приблизно о 03:04 ранку побачив чоловіка, якому було зле. Останній попрохав води. Від допомоги відмовився. На обличчі був сінець. Його хитало в сторону. Запаху алкоголю не було. Тримався за правий бік. Дихав нестандартно.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 повідомила, що дійсно в той день працювала та бачила чоловіка біля огорожі, якому було погано, тримався за огорожу, потім попив води та пішов.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 повідомила, що в той день була дома та відпочивала. З нею проживає її онук, який доглядає її. Вона почула шум та вийшла на коридор та побачила як її онук дає ляпаса свому другу. Вона запропонувала йому так не робити та припинити безлад. На що онук погодився та припинив свої дії. Після цього вона пішла до кімнати та продовжила відпочивати. Через годину в квартирі нікого не було. Після цього онук повідомив про обставини. Ніяких недозволених речей вона не бачила. Дуже хвилюється за онука, тому він єдиний хто її доглядає та допомагає.
		В судовому засіданні експерт ОСОБА_20 повідомив, що проводив розтин трупа та проводив експертизу по справі. Встановлена причина смерті. Протокол слідчого експерименту відповідає показам. Надавав підсумки. Тілесні ушкодження отримані одночасно та можуть відповідати обставинам по справі. Тілесні ушкодження на обличчі, голові, могли утворитися той орієнтований період та за таких обставинах Отримав не менш 3-4 ударів, безпосередньо в лівою сторону. Неможливо пошкодити два ребра від одного удару. Основна причина смерті гемопневмоторна. Смерть могла статися протягом деякого часу з моменту отримання ушкоджень. Дані експертизи не співпадають по кількості завданих ударів. 
		Допитавши обвинуваченого, свідків, експерта, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що дана версія обвинуваченого ОСОБА_9 не в повній мірі відповідає дійсності та реалізацію обвинуваченого свого права на захист.
		У ході судового засідання судом було повно, всебічно і об`єктивно вивчені всі обставини справи, письмові докази, що доводять винуватість обвинуваченого.
		11 липня 2024року прокурором у кримінальному провадженні прокурором Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області подано обвинувальний акт пред`явленого ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12024170500000846 від 13.04.2024 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		09.04.2024, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував в приміщенні кв. АДРЕСА_2 , до якого того ж дня, приблизно о 20 год. 30 хв., в гості прийшов ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Перебуваючи вданій квартирістоячи одиндо одногообличчям наґрунті раптововиниклих особистихнеприязних відносин,виникла сварка. Під час сварки у ОСОБА_9 виник протиправний умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .
		З метою реалізації свого протиправного умислу ОСОБА_9 діючи з прямим умислом, почав хаотично наносити удари долонями лівої та правої руки по обличчю ОСОБА_11 в різні частини голови, від чого останній присів, після чого ОСОБА_9 наніс один удар правою рукою в ліву частину тулуба в область ребер від чого ОСОБА_11 розвернувся та впав на підлогу спиною до гори. Після цього ОСОБА_11 почав підводитись з підлоги та стоячи спиною до ОСОБА_9 останній почав ОСОБА_11 виводити з квартири штовхаючи в спину та наніс ззаду один удар лівою рукою зжатою в кулак в область тулуба в район ребер зліва та вивів з квартири на сходовий майданчик.
		13 квітня 2024 року біля буд. АДРЕСА_3 виявлено труп ОСОБА_11 .
		Згідно висновкусудово-медичноїекспертизи №263від 15квітня 2024року утрупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлені наступні тілесніушкодженняу вигляді: Закритої тупої травми грудної клітини: множинних переломів ребер зліва (5,6 ребра зліва (без ушкодження парієтальної та вісцеральної плеври лівої легені): по переднє-підпахвовій лінії, б-го по середньо-ключичній лінії); 7,8,9 р-р. по передній підпахвовій лінії ліворуч) з ушкодженням парієтальної та вісцеральної плеври та власної тканини лівої легені; підшкірної гематоми по боковій поверхні грудної клітини зліва по підпахвовим лініям ліворуч, крововиливу по зовнішній поверхні лівого плеча; Садна в проекції лобної ділянки голови праворуч та в центрі з переходом на тім?яну ділянку голови праворуч(13), в проекції зовнішнього кінця правої брови (1), на кінчику носу справа (1), на підборідді в центрі (1), на верхній губі в центрі (по 1),по задній поверхні лівого та правого ліктьового суглобу (10 та 4, - відповідно), променево-зап?ястного суглобу (4); крововиливів під шкіру в проекції лівої параорбітальної ділянки (1), у скроневій ділянці з переходом на вилицю та кут нижньої щелепи зліва(1), лівого передпліччя (1)- утворилися прижиттєво, незадовго до настання смерті, від дії тупих предметів з механізмом удару (крововиливи, закрита тупа травма грудної клітини) та тертя-ковзання (садна), як мінімум від двох травмуючих впливів-ударів (закрита тупа травма грудної клітини: множинні переломи ребер зліва, крововиливи ліве плече та грудної клітини зліва по підпахвовим лініям), 38 травмуючих впливів (садна та крововиливи обличчя голови верхніх кінцівок) та стосовно до живих осіб відносяться: - закрита тупа травма грудної клітини: множинні переломи ребер зліва ((5,6 ребра зліва (без ушкодження парістальної та вісперальної плеври лівої легені); по передньо-підпахвовій лінії, 6-го по середньо-ключичній лінії); 7,8,9 рр. по передній підпахвовій лінії ліворуч) з ушкодженням парієтальної та вісцеральної плеври та власної тканини лівої легені; підшкірна гематома по боковій поверхні грудної клітини зліва по підпахвовим лініям ліворуч, крововилив по зовнішній поверхні лівого плеча, - до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя на момент їх спричинення та від яких саме настала смерть, згідно пп. Правил встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, наказу № 6 від 17.01.1995 року МОЗ України, пн. 2.1.2, 2.1.3. Між знайденими тілесними ушкодженнями та смертю, що настала, є прямий причинно-наслідковий зв?язок; садна в проекції лобної ділянки голови праворуч та в центрі з переходом на тім?яну ділянку голови праворуч (13), в проекції зовнішнього кінця правої брови (1), на кінчику носу справа (1), на підборідді в центрі (1), на верхній губі в центрі (по 1),по задній поверхні лівого та правого ліктьового суглобу (10 та 4, - відповідно), променево-зап?ястного суглобу (4); крововиливи під шкіру в проекції лівої параорбітальної ділянки (1), у скроневій ділянці з переходом на вилицю та кут нижньої щелепи зліва (1), лівого ередпліччя (1), - відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, згідно, пп. Правил встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, наказу N?6 від 17.01.1995 року МОЗ України, пп.2.3.2, пп. 2.3.5. Між знайденими тілесними ушкодженнями та смертю, що настала прямого причинно-наслідкового зв?язку немає.
		Смерть гр. ОСОБА_11 настала в результаті гемопневмотораксу, набряку головного мозку та легень, які розвинулися від отриманої закритої тупої травми грудної клітини: множинних переломів ребер з ушкодженням парієтальної та вісцеральної плеври лівої легені та саме тканини лівої легені. Даний висновок підтверджується результатами судово-медичного дослідження трупу та даними лабораторних досліджень, при яких виявлено: множинні переломи ребер зліва (5,6,7,8,9 рр.), ушкодження парієтальної та вісцеральної плеври лівої легені з ушкодженням її власної тканини, лівосторонній гемопневмоторакс 1100 мл каламутної рідини бурого кольору з нитками фібрину, переважне нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів та дистрофічні зміни в них, набряк головного мозку та легень.
		Правова позиція сторони обвинувачення.
		Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 11 липня 2024 року прокурором Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 .
		Прокурор вважає встановленим те, що обвинувачений умисного наніс ОСОБА_11 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 121 КК України.
		Сторона обвинувачення підтверджує свою версію подій доказами, які містяться у документах, висновках експерта, показаннях обвинуваченого, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду.
		Під час виступу у судових дебатах прокурор вважає, що надані докази доводять склад кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_9 і судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об`єктивній істині, як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності. Поза розумним сумнівом прокурор вважає доводяться фактичні обставини кримінального правопорушення (місце, дата, час), які не оспорювались обвинуваченим. На переконання прокурора, в ході судового розгляду знайшов своє підтвердження і мотив вчинення кримінального правопорушення.
		Прокурор вважає призначити ОСОБА_9 покарання за ч. 2ст. 121 КК Україниу мінімальному розмірі у виді 7 років позбавлення волі та обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до набрання вироком законної сили.
		Правова позиція сторони захисту, надані обвинуваченим покази щодо пред`явленого йому обвинувачення.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав частково та не заперечив фактичних обставин справи (місця, часу, способу вчинення кримінального правопорушення), вказав про те, що дійсно 09.04 2024 року до нього зателефонував його товариш на ім*я ОСОБА_12 та попрохав його відвезти сумку до його родича. На що він погодився. Вони поїхали разом з ОСОБА_12 на ОСОБА_21 . Там ОСОБА_12 пішов до родичів, а він зустрівся з ОСОБА_11 . Вони випили пиво. Коли повернувся ОСОБА_12 , то вони поїхали назад, а ОСОБА_11 залишився. Він повернувся додому. Приблизно о 20.00, коли він був на кухні, то в двері зателефонували. Він відчинив двері и побачив ОСОБА_11 , який запропонував йому піти відпочити. Він не погодився йти та запропонував випити каву дома, на що ОСОБА_11 погодився. Перебуваючи на кухні він готовив каву, а ОСОБА_13 попрохав до туалету. В туалеті він був тривалий час і він вимушений був кликати ОСОБА_13 з туалета. ОСОБА_13 вийшов з туалету, але йому було погано. Він став втрачати свідомість. Він намагався допомогти йому, але побачив у ОСОБА_14 шприц та зрозумів, що робив ОСОБА_13 в туалеті. Раніше йому було відомо що ОСОБА_13 вживає наркотичні засоби. Після цього він забрав шприц та потім і колпачок від шприца та викинув їх у сміття. Після цього між ними виникла сварка в ході якої він декілька разів вдарі ОСОБА_13 в тулуб, спину, ногою в сідницю та ще кілька разів. Він був обурений поведінкою ОСОБА_13 . Після цього він став виштовхувати ОСОБА_13 з квартири. Бабуся після цього пішла в кімнату, а він підняв ОСОБА_13 та виштовхнув його з кімнати. ОСОБА_13 по поручням пішов до низу а він зачинив двері. Дійсно йому було відомо що ОСОБА_13 вживає наркотичні засоби, які придбав за телефоном. Раніше були дружні відносини, але після того як ОСОБА_13 став наркоманом, то він намагався не спілкуватися з ним. Після того як це трапилось він телефонував сестрі ОСОБА_13 , яка повідомила йому, що останнім часом ОСОБА_13 ніде не працює, вживає алкоголь та наркотики. Вона вимушена постійно йому допомагати матеріально.
		Раніше ОСОБА_13 приходив до нього , але не вживав наркотичні засоби. На прохання батьків він проживав з бабусею, якій 84 року, від допомагав їй,і йому було не байдуже про те що могла дізнатися бабуся. Сварка виникла спонтанно та протягом декілька хвилин. Дуже жалкує що сталося, вибачився перед потерпілою. ОСОБА_22 його пробачила, та вказала, що не має будь який претензій.
		В судових дебатах обвинувачений підтримав позицію захисника, зазначив, що щиро розкаюється, що так сталося з ОСОБА_11 , співчуває потерпілій та готовий нести визначене судом покарання.
		Захисник в судових дебатах зазначив, що під час подій, які мали місце 09 квітня 2024 року близько 20 год. 30 хв. в квартирі обвинуваченого, обвинувачений ОСОБА_9 зазнав суспільно - небезпечного посягання зі сторони потерпілого (загиблого) ОСОБА_11 , який перебуваючи у стані сп`яніння, агресивно поводячись, умисно своїми діями спровокував ОСОБА_9 на бійку. Таким чином, на його переконання, обвинувачений ОСОБА_9 перебував у стані захисту від суспільно - небезпечного посягання, яке вчиняв потерпілий ОСОБА_11 та дії обвинуваченого ОСОБА_9 відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту.
		Узагальнюючи усе вищевикладене, вказує, що сторона захисту вправі стверджувати, що покази обвинуваченого ОСОБА_9 є послідовними та такими що узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження, що були досліджені судом, включаючи висновки судово - медичних експертиз, показами наданими суду потерпілою та висновком комісійної судово - психіатричної експертизи.
		У зв`язку з цим, просив суд ухвалити вирок без позбавлення волі або інший вирок, враховуючи обставини що пом*якшують та обтяжують покарання, та матеріалів, які характеризують обвинуваченого та потерпілого, з врахуванням думки представника поерпігої
		Застереження щодо обсягу досліджених доказів.
		Враховуючи, що у цьому кримінальному провадженні обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 121 КК України, за яким обвинувальний акт надійшов до суду визнає частково, за клопотанням сторони обвинувачення, яке було підтримано стороною захисту, відповідно до вимог ч. 2ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України(далі -КПК України), судом досліджено всі надані сторонами кримінального провадження докази.
		Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.
		Відповідно до ч. 3ст. 26 КПК Українисуд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
		У силуст. 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		З урахуванням вищенаведених положень процесуального законодавства,заслухавши доводи сторін,оцінивши кожен наданий суду доказ щодо належності,допустимості,достовірності та у сукупності,з точки зору достатності та взаємозв`язку,суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_9 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч. 2ст. 121 КК України.
		Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 121 КК України, за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку, а саме:
		-Протокол огляду місця події від 13.04.2024 року з фото таблицею до протоколу огляду трупа, складеного ст. слідчим СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_23 відповідно до якого 13.04.2024 року о 20.40год. в присутності понятих за адресою вулиця Тараса Бульби №18 виявлено та проведено огляд трупа ОСОБА_11 
		-протоколом огляду трупа з ілюстративними таблицями до протоколу огляду трупа складеного ст. слідчим СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_23 ,
		- лікарське свідоцтво про смерть №292 від 17 квітня 2024року з якої вбачається, що причиною смерті ОСОБА_11 , 1983 року народження є гемопневмоторакс зліва, сердцево  легенева недостатність, закрита тупа травма грудної клітини, множини переломи ребер зліва з ушкодженням лівої легені;
		-висновком експерта № 263 від 13.04.2024 року лікаря судово-медичного експерта Департаменту охорони здоров*я Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_20 з якого встановлено, що при проведенні судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_11 виявлено такі тілесні ушкодження: На трупі гр. ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: Закритої тупої травми грудної клітини: множинних переломів ребер зліва (5,6 ребра зліва (без ушкодження парієтальної та вісцеральної плеври лівої легені): по переднє-підпахвовій лінії, 6-го по середньо-ключичній лінії); 7,8,9 р-р. по передній підпахвовій лінії ліворуч) з ушкодженням парістальної та вісцеральної плеври та власної тканини лівої легені; підшкірної гематоми по боковій поверхні грудної клітини зліва по підпахвовим лініям ліворуч, крововиливу по зовнішній поверхні лівого плеча; садна в проекції лобної ділянки голови праворуч та в центрі з переходом на тім?яну ділянку голови праворуч (13), в проекції зовнішнього кінця правої брови (1), на кінчику носу справа (1), на підборідді в центрі (1), на верхній губі в центрі (по 1),по задній поверхні лівого та правого ліктьового суглобу (10 та 4, - відповідно), променево-зап?ястного суглобу (4); крововиливів під шкіру в проекції лівої параорбітальної ділянки (1), у скроневій ділянці з переходом на вилицю та кут нижньої щелепи зліва (1), лівого передпліччя (1), - утворилися прижиттєво, незадовго до настання смерті, від дії тупих предметів з механізмом удару (крововиливи, закрита тупа травма грудної клітини) та тертя-ковзання (садна), як мінімум від двох травмуючих впливів-ударів (закрита тупа травма грудної клітини: множинні переломи ребер зліва, крововиливи ліве плече та грудної клітини зліва по підпахвовим лініям), 38 травмуючих впливів (садна та крововиливи обличчя голови верхніх кінцівок) та стосовно до живих осіб відносяться: Закрита тупа травма грудної клітини: множинні переломи ребер зліва ((5,6 ребра зліва (без ушкодження парієтальної та вісцеральної плеври лівої легені): по передньо-підпахвовій лінії, 6-го по середньо-ключичній лінії); 7,8,9 рр. по передній підпахвовій лінії ліворуч) з ушкодженням парієтальної та вісцеральної плеври та власної тканини лівої легені; підшкірна гематома по боковій поверхні грудної клітини зліва по підпахвовим лініям ліворуч, крововилив по зовнішній поверхні лівого плеча, - до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя на момент їх спричинення та від яких саме настала смерть, згідно пп. Правил встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, наказу №6 від 17.01.1995 року МОЗ України, пл. 2.1.2, 2.1.3. Між наслідковий зв?язок; знайденими тілесними ушкодженнями та смертю, що настала, є прямий причинно- наслідковий зв`язок. 
		Садна в проекції лобної ділянки голови праворуч та в центрі з переходом на тім?яну ділянку голови праворуч (13), в проекції зовнішнього кінця правої брови (1), на кінчик носу справа (l), на підборідці в центрі (1), на верхній губі в центрі (по 1),по задній поверхні лівого та правого ліктьового суглобу (10 та 4, - відповідно), променево-зап?ястного суглобу (4); крововиливи під шкіру в проекції лівої параорбітальної ділянки 1), у скроневій ділянці з переходом на вилицю та кут нижньої щелепи зліва (1), лівого передпліччя (1), - відносяться ДО ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, згідно, по. Правил встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, наказу N?6 від 17.01.1995 року МОЗ України, пп.2.3.2, пп. 2.3.5. Між знайденими тілесними ушкодженнями та смертю, що настала прямого причинно-наслідкового зв?язку немає. 
		Смерть гр. ОСОБА_11 настала в результаті гемопневмотораксу, набряку головного мозку та легень, які розвинулися від отриманої закритої тупої травми грудної клітини: множинних переломів ребер з ушкодженням парієтальної та вісцеральної плеври лівої легені та саме тканини лівої легені. Даний висновок підтверджується результатами судово-медичного дослідження трупу та даними лабораторних досліджень, при яких виявлено: множинні переломи ребер зліва (5,6,7,8,9 рр.), ушкодження парієтальної та вісцеральної плеври лівої легені з ушкодженням її власної тканини, лівосторонній гемопневмоторакс 1100мл каламутної рідини бурого кольору з нитками фібрину, переважне нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів та дистрофічні зміни в них, набряк головного мозку та легень.
		При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа гр. ОСОБА_11 , встановлено: етиловий, метиловий, ізопропіловий, - прот кловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти не виявлені.
		При судово-імунологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_11 встановлено, що кров відноситься до групи О з ізогемаглютенінами анти-А і анти-В системи АВО;
		- висновок експерта №283 від 24.04.2024року яким встановлено , що кров підозрюваного ОСОБА_9 відноситься до групи О з ізогемаглютенінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО;
		- висновок експерта №783 яким встановлено кров підозрюваного ОСОБА_9 відноситься до групи О з ізогемаглютенінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО; кров ОСОБА_11 відноситься до групи О з ізогемаглютенінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО;
		-висновок експерта№285від 24квітня 2024року, відповіднодо якого кров підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до 0 (І) групи з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0.».
		При судово-медичній експертизі слідів на чотирьох недопалках, які вилучені Кременчуці, (об.1-4) 16.04.2024 року під час обшуку квартири АДРЕСА_2 належність епітеліальних клітин встановити не представилось можливим у зв?язку з деструктивними змінами їх ядер (об.2,4) та з відсутністю епітеліальних клітин придатних для цитологічного дослідження (об.1,3). 
		При серологічному дослідженні слідів слини в об.1 виявлені антигени А, В і Н ізосерологічної системи АВ0, які можуть походити або від однієї особи, крові та виділенням якої вони властиві, або від декількох осіб з різним поєднанням цих антигенних властивостей (при сумісному палінні сигарети декількома особами), незалежно від категорії видільництва. В останньому випадку походження антигену Н не виключається за рахунок домішку слини в об. 1 як від підозрюваного ОСОБА_24 , так і від потерпілого ОСОБА_11 . При серологічному дослідженні слідів слини в об.2-4 виявлені антигени А, Н, які можуть походити або від однієї особи, крові та виділенням якої вони властиві, або від декількох осіб (при сумісному палінні сигарети декількома особами), незалежно від категорії видільництва. В останньому випадку походження антигену Н не виключається за рахунок домішку слини в об.2-4 як від підозрюваного ОСОБА_24 , так і від потерпілого ОСОБА_11 , та іншими матеріалами в їх сукупності.
		З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:
		- постанову про призначення групи прокурорів від 04.09.2024 року, відповідно до якої постановлено у кримінальному провадженні №12024170500000846 від 13.04.2024року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 121 КК Українипризначити групу прокурорів у складі: прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_7 , прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_6 , прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_25 . Старшим призначено прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_6 ;
		- постанову про визначення групи слідчих від 13 квітня 2024 року відповідно до якої постановлено призначити групу слідчих у кримінальному провадженні № 12024170500000846 від 13.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 121 КК Україниу складі: слідчих та призначено старшим слідчим ОСОБА_26 ;
		- повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 10 липня 2024року;
		- постанови про визнання предметів речовими доказами, приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 13 квітня 2024 року якими постановлено вилучені під час проведення огляду місця події, обшуку та інших процесуальних дій, які визнани речовими доказами по кримінальному провадженню;
		- ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду Полтавської області від 16.04.2024 року, 17.04.2024 року, 17.04.2024 року якою постановлено накласти арешт на майно.
		- ухвалу слідчого Автозаводського районного суду Полтавської області , якою постановлено надати слідчим групи слідчих дозвіл на проведення огляду (в порядку обшуку) приміщення, обшуку приміщення;
		- заяву ОСОБА_9 , згідно якої остання надала дозвіл на проведення слідчого експеременту ;
		- клопотання захисника обвинуваченого про приєднання до матеріалів кримінального провадження копії характеристики, копії довідки про склад сім`ї, копії паспорта, копії довідки військовослужбовця, довідку про сплату коштів на ЗСУ в сумі 5000грн.
		Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені уст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленомуст. 93 КПК України, жодних обставин, передбаченихст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
		Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування уКПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
		Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
		Процесуальні докази, наведені у вироку прямо підтверджують той факт, що досліджені в судовому засіданні докази, які суд визнає належними та допустимими, зібрані в порядку встановлену законом та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають.
		При цьому суд зауважує, що стороною захисту належність та допустимість доказів, у порядку, встановленомуКПК України, не оспорюється.
		Висновки суду.
		За змістомст. 8 Конституції України, в державі визначено принцип верховенства права.Конституція Українимає найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основіКонституціїі повинні відповідати її змісту.
		Згідно зіст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.
		Відповідно дост. 17 КПК Україниособа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.
		Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбаченийст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).
		Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння події, викладеної в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості та не спростовується доводами сторони захисту.
		Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
		За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши об`єктивно досліджені у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.85,94 КПК України, вказані вище всі докази, надані стороною кримінального провадження, в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, суд повно та всебічно з`ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінального правопорушення та приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_27 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 121 КК Українив судовому засіданні доведена повністю, поза розумним сумнівом. Підстав для кваліфікації вчиненого за іншими статтямиКримінального кодексусуд не вбачає.
		Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		До обставин, які, відповідно до вимогст. 66 КК Українипом`якшують покарання ОСОБА_9 суд відносить: 1) щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений в ході досудового розслідування надавав показання, брав участь у слідчому експерименті, експертних дослідженнях, в цілому давав стабільні показання, не погоджуючись лише з мотивом вчинення кримінального правопорушення, а тому перешкод досудовому розслідуванню не встановлено, а також сприяння судовому розгляду (обвинувачений з`являвся в усі судові засідання), відшкодування шкоди, ставлення обвинуваченного до вчиненого, добровільно, незважаючи на цілодобовий домашній арешт перерахував на потреби ЗСУ 5000грн. власних заощаджень. 
		Обставин, які відповідно до вимогст. 67 КК Україниобтяжують покарання ОСОБА_9 судом не встановлено.
		Мотиви призначення покарання.
		За змістомст. 65 КК Українисуд призначає покарання:
		1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другоюстатті 53 цього Кодексу;
		2) відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу;
		3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цьогоКодексуза вчинене кримінальне правопорушення, визначаютьсястаттею 69 цього Кодексу.
		Приписами ч. 1ст. 69 КК Українипередбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями403,405,407,408,429цьогоКодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексуза це кримінальне правопорушення.
		Згідно роз`яснень, викладених в п. 1, 3Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимогст. 65 КК Українистосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Відповідно до п. 8 зазначеної Постанови, призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
		Згідно зрішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм праває передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.
		Відповідно до ч. 2ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо, що визнається (дискреційні повноваження суду) і ЄСПЛ, який, зокрема, у своєму рішенні в справі «Довженко проти України» зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		З огляду на ці положення кримінального закону при призначенні покарання суд має враховувати не тільки межі караності діяння, встановлені у відповідній санкції статті (частині статті) Особливої частиниКК України, а й норми Загальної частини цьогоКодексу, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються питання, пов`язані з призначенням покарання, що можуть вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і розміру.
		Обираючи вид і розмір покарання, суд виходить з таких міркувань.
		Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до кримінальних правопорушень якої категорії тяжкості відносить закон вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що уст. 12 КК Українидається лише видова характеристика ступеня тяжкості кримінального правопорушення, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за кримінальне правопорушення цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.
		При цьому під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення. Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду першої чи апеляційної інстанції (прокурора, потерпілого, обвинуваченого чи захисника), а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
		Згідно положеньст. 12 КК Україникримінальне правопорушення за ч. 2ст. 121 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 відноситься до тяжкого злочину.
		Вивченям особи потерпілого ОСОБА_11 встановлено, що він навчався разом з обвинуваченим, підтримували з ОСОБА_9 дружні стосунки, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відподальності, згідно довідки ВП №1 вживає наркотичні засоби, не працює, перебуває на утриманні сестри, яка проживає за кордоном, сам прийшов до обвинуваченого та був ініціатором конфлікту.
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_9 встановлено,що він протягом тривалого часу був знайомий з потерпілим ОСОБА_11 , разом навчалися, підтримували дружні стосунки; 
		ОСОБА_9 військовозобов*язаний, але не мобілізований за станом здоров*я, проживає та бере участь у догляді за бабусею похилого віку/84 роки/, разом з бабусею ведуть спільне господарство, користуються авторитетом та повагою серед мешканців, характеризується виключно з позитивної сторони, раніше не судимий, на стаціонарному та на амбулаторному лікуванні в КП «Кременчуцькому медичний центр терапії залежностей» Полтавської обласної ради не перебував, по наявній базі даних Полтавської обласної психіатричної лікарні він не значиться, його поведінка після вчинення злочину, коли він особисто розповів потерпілій про обставини справи, вибачився, шкоду відшкодував,претензій з боку потерпілої немає.
		Крім того, суд звертає увагу на позицію потерпілої сторони, яка претензій до обвинуваченого не має, просить суд врахувати винятковість обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений сам був ініціатором сварки, його поведінку за останні роки, а саме не працював, зловживав алкоголем та наркотичними засобами .
		Між тим, така позиція потерпілої сторони не є обов`язковою для суду, натомість ураховується в сукупності з обставинами, передбаченимист. 65 КК України, і не має над ними юридичної переваги.
		Крім цього,судом при призначенні покарання враховуються й інші обставини,що впливають на ступінь відповідальності, а саме:наявність пом`якшуючих обставин (щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та судовому розгляду,вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання,що виник внаслідок дій потерпілого),відсутність обтяжуючих обставин,його пост кримінальну поведінку,яка є виключно позитивною та свідчить про усвідомлення ним негативності вчиненого суспільно небезпечного діяння і готовність нести кримінальну відповідальність, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення.
		Визначаючи вид та розмір покарання, суд також, виходить з того, що каральна функція, тобто акт покарання від імені держави, як засіб запобігання нових правопорушень, що є уособленням негативної реакції держави на скоєне правопорушення, не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.
		На думку суду, наявність усіх вищенаведених та встановлених судом обставин в їх сукупності, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення у поєднанні із вказаними даними про особу обвинуваченого дають обґрунтовані підстави суду призначити ОСОБА_9 покарання за ч. 2ст. 121 КК Україниіз застосуванням положеньст. 69 КК України, однак шляхом переходу до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті (частини) Особливої частини цьогоКодексуза це кримінальне правопорушення, а самепробаційного нагляду, проте в розмірі ближче до максимального.
		Призначення пробаційного нагляду ОСОБА_9 , суд вважає доцільним з кількох причин:
		Пробаційний нагляд дозволяє суду врахувати індивідуальні обставини справи, такі як позитивна характеристика обвинуваченого, його щире каяття та активна участь у розкритті правопорушення. Це підходить до принципу індивідуалізації покарання, який передбачає, що покарання має бути адаптоване до особи правопорушника.
		Залишення обвинуваченого в активному суспільному житті, що може бути реалізовано через пробаційний нагляд, сприяє його ресоціалізації. Це дає можливість ОСОБА_9 продовжувати працювати, навчатися та брати участь у житті громади, що знижує ризик рецидиву.
		Пробаційний нагляд забезпечує контроль за поведінкою обвинуваченого, що може допомогти уникнути повторення правопорушень. Крім того, в рамках пробації можуть надаватися консультації та підтримка, що сприяє адаптації особи до нормального життя.
		Добровільне відшкодування матеріальних збитків свідчить про відповідальність обвинуваченого та бажання виправити свої помилки. Пробація може бути ефективним способом заохочення таких дій.
		Таким чином, призначення пробаційного нагляду ОСОБА_9 виглядає обґрунтованим рішенням, яке сприятиме його виправленню, а також буде корисним для суспільства в цілому.
		Водночас, суд на обвинуваченого покладає обов`язки, передбачені ч. 2ст. 59-1 КК України.
		Відповідно дост. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		При цьому, згідно з вимогами ч. 1, 3ст. 5 КК України, зворотну дію в часі, має лише той закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
		Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеноїст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.
		На думку суду, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, а також необхідним для досягнення легітимної мети призначення покарання, а саме: виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
		Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		У відповідності до вимогст. 100 КПК України, суд вирішує долю речових доказів.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Витрати на залучення експертів необхідно стягнути на користь держави.
		Застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, згідно ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду Полтавської області від 17.04. 2024 року, 17.04.2024 року та 16.04.2024 року необхідно скасувати у зв`язку із постановленням кінцевого рішення по справі.
		Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - цілодобовий домашній арешт.
		На підставі викладеного, керуючись ст.366-368,371,374,376 КПК України, суд,-
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 121 КК Українита із застосуваннямст. 69 КК Українипризначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі ч. 2ст. 59-1 КК Українипокласти на ОСОБА_9 такі обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		Строк покарання у виді пробаційного нагляду рахувати з дня постановки ОСОБА_9 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
		Скасувати арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2024 року.
		Скасувати арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2024 року.
		Речові докази у справі, відповідно до ст.100 КПК України, а саме кнопочний мобільний телефон NOMI, дві сім картки,пара кросівок голубого кольору, договір про надання фінансового кредиту та застави, закордоний паспорт на ім*я ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , футболка сірого кольору, куртка зеленого кольору з зеленою вставкою, штани синього кольору принтом, сіра в*язана кофта з чорною полоскою, простирадло, наволочки, зв`язка ключів, полімерна пляшка з залишком невідомої речовини, спортивні штани з вставками бірюзового кольору, паспорт на ім*я ОСОБА_11 , які передані до камери зберігання речових доказів  повернути власнику. 
		Скасувати арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду Полтавської області від 16 квітня 2024 року.
		Речові докази у справі, відповідно до ст.100КПК України, а саме спортивну сумку червоного кольору з зображенням хреста білого кольору та написом swiss/com з наступним вмістом: кофта чорного кольору,, штани світлого кольору, дві пари носків червоного кольору, чоловічі боксери, медична документація на ім*я ОСОБА_11 , а саме аналіз сечі загальний №3165 від 13.04.2024, клінічний аналіз крові №3164 від 13.04.2024, загальний аналіз крові, результати кардіограми від 13.04.2024, два рентгенівські знімки від 13.04.2024 з лікарні КНМП № Кременчуцька міська лікарня № Правобережна», яка передана на зберігання у кімнату для зберігання речових доказів Кременчуцького РУП  повернути власнику.
		Речові докази у справі, відповідно до ст.100КПК України, а саме сліди речовини бурого кольору в під*їзді на сходинковому майданчику та недопалок, три змиви з плям бурого кольору з внутрішнього боку вхідних дверей, змив з плям бурого кольору з торцевої сторони вхідних дверей, виріз з плямою бурого кольору зі шпалер на правій стіні, виріз з килимового покриття в коридорі зі слідами речовини бурого кольору, три спортивних кофти з вішалки в коридорі, ганчірка зі слідами бурого кольору, пара кросівок синього кольору з буквою , карта пам*яті об*ємом 16 гігабайт, виріз зі швабри з плямами бурого кольору, 7 недопалків з туалету, чохол на стілець з плямами бурого кольору, чотири недопалки з кухні, виріз шпалер з плямами бурого кольору, светр темно-синього кольору та синього кольору, футболка чорного кольору з жовтими вставками, виріз з подушки з плямами бурого кольору, мобільний телефон NOMI, наволочка фіолетового кольору, виріз з подушки зі слідами бурого кольору, виріз з покривала, виріз з дивану з плямою бурого кольору, ару кросівок, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Кременчуцького РУП  залишити в матеріалах справи.
		Речові докази у справі, відповідно до ст.100КПК України, а саме оптичний диск DVD R Verbatim 4.7 наданого ФОПО лов*ятенко з відеозаписом з фасаду будинку 17/47 по вул. Покровській в м. Кременчуці, оптичний диск DVD R наданого ТОВ ОККО ДРАЙВ АЗС з відеозаписом заправки ОККО по пр. Лесі Українки, оптичний диск DVD R наданого ПП Фірма Принцип з відео записом  залишити в матеріалах справи.
		Стягнути у ОСОБА_9 на користь держави судові витрати вартість проведення судової психологічної експертизи №СЕ  19/117-24/7281  ТВ від 14.06.2024 року в сумі 12116 грн. 48 коп, вартість проведення судової психологічної експертизи №СЕ  19/117-24/7283  ТВ від 09.07.2024року в сумі 12116 грн.48коп.
		Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - цілодобовий домашній арешт.
		Вирок можебути оскаржений,з підстав,передбачених статтею394КПК Українидо Полтавського апеляційногосуду черезКрюківський районнийсуд м.Кременчука Полтавськоїобласті протягом30днівз дняйого проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий 
		суддя Крюківського районного суду
		м.Кременчука Полтавської області ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...