Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 726/4204/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано судом: 24.03.2025. Зареєстровано: 24.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2025.
Дата набрання законної сили: 23.04.2025
Номер судового провадження: 1-кп/726/60/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024262020004134

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІ 
		 
		Справа № 726/4204/24 
		Провадження № 1-кп/726/60/25 
		Категорія 197 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24.03.2025 м. Чернівці 
		Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
		головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		з участю секретарів судових засідань     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024262020004134 від 22.11.2024 щодо:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця за національністю, громадянина України, уродженця м. Чернівці Чернівецької області, із середньою освітою, що не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, а саме: 08.11.2007 Шевченківський районним судом м. Чернівці за ч.2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки; 07.07.2012, Шевченківський районним судом м. Чернівці за ч.1 ст. 263, ст.71 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць; 31.05.2017 Шевченківський районним судом м. Чернівці за ч.3 ст. 185, ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік, звільнений у зв`язку із відбуттям покарання 27.12.2018,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, 
		за участю учасників судового провадження:
		прокурора             ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого         ОСОБА_4 ,
		захисника             ОСОБА_6 ,
		 
		У С Т А Н О В И В:
		У не встановлені досудовим розслідуванням час і місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, ОСОБА_4 знайшов патрони калібру 5.45 мм в кількості 30 штук та патрони калібру 7.62 мм в кількості 3 штук. Усвідомлюючи, що знайдені ним предмети являються бойовими припасами, на носіння яких потрібен спеціальний дозвіл, ОСОБА_4 , всупереч чинному законодавству, не маючи спеціального дозволу на носіння бойових припасів, привласнив їх собі, тобто придбав, та в подальшому зберігав їх при собі в кишенях одягу, переміщаючись територією м. Чернівці.
		21.11.2024, приблизно о 16:36, в ході проведення відпрацювань на території м.Чернівці, працівниками ВКП Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області на узбіччі дороги поблизу будинку за адресою: вул. Дорошенка, 130 м. Чернівці, було зупинено гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та в ході поверхневої перевірки згідно із ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» в кишенях верхнього одягу останнього було виявлено: 1 патрон з маркувальним позначенням «539 90», який являється боєприпасом до нарізної вогнепальної зброї, 7,62 мм проміжним патроном, призначеним для проведення пострілу з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62?39, який виготовлений промисловим способом та придатний до стрільби; 1 патрон з маркувальним позначенням «188 84», який являється боєприпасом до нарізної вогнепальної зброї, 7,62 мм гринтівковим патроном із трасуючою кулею, призначений для проведення пострілу з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х54, який виготовлений промисловим способом та придатний до стрільби; 1 патрон з маркувальним позначенням «17 79», який являється боєприпасом до нарізної вогнепальної зброї, 7,62 мм гвинтівковим патроном із бронебійно-запалювальною кулею, призначеним для проведення пострілу з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62x54, який виготовлений промисловим способом та придатний до стрільби; 8 патронів з маркувальними позначеннями «270 83» (2 патрона), «539 90» (6 патронів), які являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, 5,45 мм проміжними патронами, призначеними для проведення пострілів з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39, які виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби; 1 патрон з маркувальним позначенням «270 92», який являється боєприпасом до нарізної вогнепальної зброї, 5,45 мм проміжним патроном із кулею підвищеної пробивної здатності, призначеним для проведення пострілу з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39, який виготовлений промисловим способом та придатний до стрільби; 19 патронів з маркувальними позначеннями «270 83» (5 патронів), «S39 90» (10 патронів), «270 84» (1 патрон), «60 90» (1 патрон), «17 90» (1 патрон), «539 88» (1 патрон) які являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, 5,45мм проміжними патронами, призначеними для проведення пострілів з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39, які виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби; 1 патрон з маркувальним позначенням «270 92», який являється боєприпасом до нарізної вогнепальної зброї, 5,45 мм проміжним патроном із кулею підвищеної пробивної здатності, призначеним для проведення пострілу з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39, який виготовлений промисловим способом та придатний до стрільби; 1 патрон з маркувальним позначенням «3 89», який являється боєприпасом до нарізної вогнепальної зброї, 5,45 мм проміжним патроном із трасуючою кулею, призначеним для проведення пострілу з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39, який виготовлений промисловим способом та придатний до стрільби.
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 після роз`яснення йому суті обвинувачення, у присутності захисника, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, - визнав повністю. Пояснив, що обставини, викладені прокурором у пред`явленому обвинуваченні, що знайшли своє відображення в обвинувальному акті, відповідають дійсності. 21.11.2024 був зупинений працівниками поліції та останні виявили у нього бойові припаси  патрони, які знайшов раніше. Просив суворо не карати.
		Прокурор  ОСОБА_5 у судовому засіданні, у зв`язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини, запропонував порядок дослідження, передбачений ч.3 ст. 349 КПК України. Просив обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що стосуються речових доказів, процесуальних витрат та даних, які характеризують особу обвинуваченого. Щодо міри покарання, просив суд призначити обвинуваченому покарання за ч.1 ст. 263 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік. Просив врахувати наявність обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого рецидив злочинів. До вступу вироку у законну силу просив обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Також просив вирішити питання речових доказів та судових витрат.
		Захисник ОСОБА_7 не заперечив щодо запропонованого прокурором порядку дослідження доказів. Щодо міри покарання своєму підзахисному просив призначити мінімальне покарання із застосуванням ст. 69 КК України. 
		З`ясувавши думку учасників судового провадження, оскільки обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду не оспорювалися фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_4 правильно зрозумів зміст пред`явленого йому обвинувачення, а в учасників процесу та суду відсутні сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, керуючись ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, документів, що стосуються речових доказів та процесуальних витрат.
		При цьому, судом з`ясовано чи правильно учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
		Покази обвинуваченого, надані у судовому засіданні, послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду в правильності розуміння останнім змісту обставин, добровільності та істинності її позиції.
		Даних які б свідчили про те, що ОСОБА_4 добровільно здав органам влади бойові припаси матеріали кримінального провадження не містять. Крім того, обвинувачений не зареєстрований як власник зареєстрованої мисливської вогнепальної зброї та дозвіл на право носіння і зберігання зброї йому не видався.
		Таким чином, оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_4 , які він надав суду у присутності захисника, вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із положеннями ст.ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, - доведена повністю, а останній вчинив вказане кримінальне правопорушення за обставин наведених у вироку.
		З оглядуна викладене,враховуючи вимогист.337КПК України,зокрема те,що судовийрозгляд проводитьсялише вмежах висунутогообвинувачення відповіднодо обвинувальногоакту,суд,розглянувши данекримінальне провадженнядійшов висновку,що дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,кваліфіковано вірноза ч.1ст.263КК України,так яквін вчинивпридбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		Підстав, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає.
		Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд враховує те, що відповідно до ст. 65 КК України, п.1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Згідно із ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. 
		Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відносяться до тяжких злочинів, відповідно до положень ст. 12 КК України; дані про особу винного, який є особою раніше судимою, в тому числі за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами, не працює, має місце проживання. Також суд враховує і те, що ОСОБА_4 зареєстрований в ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» з 2007 року з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, активна залежність, неодноразово обстежувався на стан сп`яніння із діагнозом гостра алкогольна інтоксикація та самостійно не звертався за лікуванням. Відповідно до даних ОКНП Чернівецька обласна психіатрична лікарня» ОСОБА_4 звертався за спеціалізованою психіатричною медичною допомогою в поліклінічний підрозділ ЧОПЛ та знаходився там на лікуванні.
		Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 1824 від 13.12.2024 ОСОБА_4 на даний час виявляє ознаки психічного розладу у формі розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром активної залежності, він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. На період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_4 ознак хронічного психічного захворювання, недоумства та ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності також не виявляв, а виявляв ознаки психічного розладу у формі розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром активної залежності. За своїм психічним станом він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Обставинами, згідно із ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд враховує: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, визначену ст. 67 КК України та підтверджену матеріалами кримінального провадження, суд враховує рецидив злочинів.
		Верховний Суду постановівід 17квітня 2018року усправі №298/95/16-к(провадження№51-2501км18)вказав,що участині 2статті 65КК Українивстановлено презумпціюпризначення більшм`якого покарання,якщо недоведено,що вононе єдостатнім длядосягнення метипокарання.
		Більше того, виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Таким чином, виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Згідно із ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. 
		У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 наголошено, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину (абзац п`ятий підпункту 4.1); правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям (абзац четвертий підпункту 4.2).
		Враховуючи вищезазначені положення ст. 69 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст. 263 КК України, реалізуючи надані суду дискреційні повноваження, керуючись суддівським розсудом, зважаючи на конкретні обставини кримінального провадження, від якого суттєвих негативних наслідків не настало, за наявності встановлених кількох обставин, що пом`якшують покарання та при цьому істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, а також думки прокурора, який теж вважав за можливе застосування щодо обвинуваченого положень ст. 69 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції частини 1 статті 263 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
		Виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.
		Беручи доуваги те,щонеконтрольований обіг небезпечних предметів приховує в собі високий рівень спричинення шкоди людям та довкіллю, а суспільна небезпека злочинів, пов`язаних з обігом бойових припасів обумовлена тенденцією розвитку насильницької озброєної злочинності, вказане кримінальне правопорушення вчинене в період збройної агресії російської федерації проти України та введеного в Україні воєнного стану, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, в тому числі за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, відбував покарання у місцях позбавлення волі та знову ж став на шлях вчинення кримінальних правопорушень, суд застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, доходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а тому не знаходить підстав для застосування положень ст.75 КК України.
		Реалізуючи надані суду дискреційні повноваження, керуючись суддівським розсудом, суд вважає, що саме таке покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, яке слід відбувати реально, є адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності, а також особі обвинуваченого, та буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався, однак прокурором заявлено клопотання про обрання до набрання вироком законної сили обвинуваченому запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України.
		З огляду на наведене, доводи прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, з врахуванням призначеної реальної міри покарання, суд доходить висновку про необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, враховуючи відсутність у нього міцних соціальних зав`язків, а отже обґрунтовану можливість останнього переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду у зв`язку з призначеним покаранням.
		Разом із тим, попередню поведінку обвинуваченого, який співпрацював зі слідством та повністю визнав свою вину і вказав на готовність понести покарання за вчинене, суд не вважає за необхідне обирати більш тяжкий запобіжний захід.
		Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не було заявлено.
		Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 4 775 гривень 40 копійок, за проведення експертиз №?CE-19/126-24/13032-БЛ від 25.11.2024, №CE-19/126-24/13034-БЛ від 25.11.2024, № CE-19/126-24/13033-БЛ від 25.11.2024, та №CE-19/126-24/13035-БЛ від 25.11.2024 (а.м.к.п. 42, 51, 60, 70).
		Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України. 
		На підставі вищенаведеного та керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 100, 124, 337, 348, 369-371, 373-374, 376, 392-395, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік. 
		Строк відбування покарання  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку приведення вироку до виконання.
		До набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти на нього наступні обов`язки:
		- прибувати на виклики суду за першою вимогою у визначений час;
		- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;
		- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
		Роз`яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі не виконання указаних обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 .
		Стягнути з  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні у розмірі 4775 (чотири тисячі сімсот сімдесят п`ять) гривень 40 копійок.
		Після набрання вироком законної сили, речові докази:
		-змиви з патронів та рук ОСОБА_4 , які поміщені в три окремі паперові конверти та здані на зберігання у кімнату зберігання речових доказів Чернівецького РУН ГУНП в Чернівецькій області, квитанція від 18.12.2024, упакування ID 3024353528989198, номер книги обліку речових доказів 999, порядковий номер 6854, квитанція від 18.12.2024, упакування ID 3024353528197361, номер книги обліку речових доказів 999, порядковий номер 6853 та квитанція від 18.12.2024, упакування ID 3024353527435799, номер книги обліку речових доказів 999, порядковий номер 6852 знищити;
		-21 патрон, які упаковані у сейф-пакет № 2911343, 9 патронів, які упаковані в сейф-пакет № 2911341, 2 патрони, які упаковані в сейф пакет № 2911342, 1 патрон, який упакований в сейф пакет № 2911340, які здані на зберігання у кімнату зберігання для зброї речових доказів Чернівецького РУН ГУНП в Чернівецькій області, квитанції від 12.12.2024, упакування ID 3024347486873713, ID 3024347486252706, ID 3024347484421319, ID 3024347481399082, номер книги обліку речових доказів 409, порядковий номер 124  знищити.
		Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. 
		З інших підстав вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. 
		На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
		 
		Головуючий суддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...