Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/367/24 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю.
Надіслано судом: 24.03.2025. Зареєстровано: 25.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2025.
Дата набрання законної сили: 11.03.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 березня 2025 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  904/367/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Краснов Є. В.,
		за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубовий гай"
		на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 (суддя Панна    С.    П.),
		додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 (суддя Панна С.    П.),
		постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024 (головуючий суддя Кощеєв І. М., судді Дармін М. О., Чус О. В.) 
		і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024 (головуючий суддя Кощеєв І. М., судді Дармін М. О., Чус О. В.) 
		у справі № 904/367/24
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубовий гай"
		до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Інвест" і 2) Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Юлії Євгенівни,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Дніпровська міська рада,     
		про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом знесення споруд та скасування рішення про внесення змін до опису майна у записі,    
		(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Бруштець С. А., відповідача-1 - Гриценко Д. В.)
		Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 10.03.2025 № 32.2-01/256, у зв`язку із відпусткою судді Могила С. К. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №904/367/24, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Краснов Є. В.,
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
		1.          Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубовий гай" (далі - позивач, ТОВ "Дубовий гай") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Інвест" (далі - відповідач-1 ТОВ "АТБ-Інвест"), державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Юлії Євгенівни (далі - відповідач-2, державний реєстратор), в якій просить суд:
		-          зобов`язати ТОВ "АТБ-Інвест" виконати демонтаж зведених/улаштованих огорожі й мостіння, відомості щодо яких внесені до опису об`єкта нерухомого майна відкритого розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 1672575012101 - 18.10.2019 та які позначено в технічному паспорті на об`єкт ТОВ "АТБ-Інвест" під позначками огорожа № 28 та мостіння ІІ, ІІІ;
		-          виключити з опису об`єкта нерухомого майна ТОВ "АТБ-Інвест" щодо якого відкрито розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 1672575012101 - огорожу № 28 та мостіння ІІ, ІІІ, відомості про які включено за рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Юлії Євгенівни № 49225515 від 18.10.2019.
		2.          Позовні вимоги аргументовано тим, що з грудня 2023р. позивач є власником нерухомого майна за адресою: проспект Петра Калнишевського, буд.1-А в м.    Дніпро, а саме: навісів літ. Г1, г2, Д1, д2, Є1, І1, К1, Л1, Я1; кіосків літ. Х1, Ц1, Ч1; огорожі № 1-5, будівлі зарядної - П-1, сміттєзбірника - Р, вбиральні - С, огорожі - № 6, воріт - № 7, приміщення в літ.А-1, А(1) - 1 А (2) -1 будівлі магазину продовольчих товарів на першому поверсі приміщення поз.    35, 36, 37, 38. Земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно позивача, перебуває в оренді у відповідача-1 на підставі договору оренди земельної ділянки від 19.11.2003. 
		3.          Позивач зазначає, що відповідач-1 без жодної згоди орендодавця землі влаштував мостіння й звів огорожу безпосередньо перед головними воротами вхідної групи до об`єкта нерухомого майна, що наразі перебуває у власності позивача, чим заблокував доступ до цього майна та, загалом, можливість безперешкодної та безпечної експлуатації об`єкта за цільовим призначенням. Наголошує, що влаштування мостіння та встановлення огорожі, здійснене не лише з порушенням державних будівельних, протипожежних та санітарних норм, правил, але й з грубими порушеннями умов договору оренди землі від 19.11.2003.
		Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень
		4.          Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024, в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
		4.1.          Суди виходили з того, що у відповідача-1 в орендному користуванні на законних підставах знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:04:021:0028 площею 0,7010 га, а у його власності в складі головної речі (магазину продовольчих та непродовольчих товарів) перебувають спірні огорожа та мостіння, які правомірно включенні державним реєстратором до складу належних ТОВ "АТБ-Інвест" будівель і споруд. Окрім того, суди встановили, що до ТОВ II "НЗ-Інвест" (у якого позивач придбав нерухоме майно) право оренди частиною вказаної земельної ділянки у зв`язку із придбанням споруд, які розташовані на ній, автоматично не перейшло. Вказаних висновків суди дійшли також з урахуванням преюдиційних обставин, встановлених у справах № 904/2003/20, № 904/1641/20, №    904/5665/21, № 160/1779/20 та № 904/3440/22.
		4.2.          Враховуючи викладене, суди дійшли висновку про те, що підстав для зобов`язання відповідача-1 демонтувати належні йому огорожу і мостіння за встановлених у цій справі обставин немає. 
		4.3.          Також, дійшли висновку про те, що позовна вимога про виключення з опису об`єкта нерухомого майна ТОВ "АТБ-Інвест" спірних огорожі та мостіння, відомості про які включено за рішенням державного реєстратора від 18.10.2019, є неналежним способом захисту прав, а тому задоволенню не підлягає.
		4.4.          Крім того, суди вказали, що ТОВ "Дубовий гай" стало власником нерухомого майна (навісів літ. Г1, г2, Д1, д2, Є1, І1, К1, Л1, Я1; кіосків літ. Х1, Ц1, Ч1; огорожі № 1-5 ) за адресою: м. Дніпро, пр. Петра Калнишевського, 1-А лише 14.12.2023, які придбало у ПП "Новинка Плюс" за відповідними договорами купівлі-продажу нерухомого майна. Таким чином, права ТОВ "Дубовий гай" не можуть бути порушені у зв`язку із зведенням та влаштуванням ТОВ "АТБ-інвест" огорожі і мостіння за адресою: м.    Дніпро, пр. Петра Калнишевського, 1-А та включенням 18.10.2019 відомостей про огорожу та мостіння до Державного реєстру речових прав інформації в складі нерухомого майна ТОВ "АТБ-інвест", оскільки ТОВ "Дубовий гай" не мала жодного відношення до нерухомого майна за вищезазначеною адресою на час здійснення вказаної реєстрації в Державному реєстрі речових прав.
		5.          Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024, заяву ТОВ "АТБ-Інвест" про винесення додаткового рішення щодо стягнення із позивача на користь відповідача-1 витрат на професійну правничу допомогу задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "Дубовий гай" на користь ТОВ "АТБ-Інвест" витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 40 000,00    грн.
		Дослідивши надані, докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, прийнявши до уваги предмет спору, всі аспекти і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку відзиву на позов, як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 40    000 грн. 00 коп., яка є доказово обґрунтованою та підлягає розподілу.
		Касаційна скарга
		6.          Не погодившись із рішенням, додатковим рішенням суду першої інстанції та постановами суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення, додаткове рішення та постанови, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Узагальнені доводи касаційної скарги
		7.          Скаржник вважає, що позиція судів першої та апеляційної інстанцій щодо визнання встановленими та такими, що не підлягають доказуванню обставин, що були встановлені судовими рішеннями у справах № 904/3440/22, №904/2003/20, №    904/1641/20, № 904/5665/21, № 160/1779/20 не відповідає вимогам ч.    4 ст.    75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки ТОВ "Дубовий гай" не було учасником вказаних справ.
		8.          Посилається на неврахування позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 17.04.2018 у справі № 822/1468/17, від 15.07.2021 у справі 910/19256/16, Верховного Суду України від 23.12.2015 у справі № 6-327цс15 щодо застосування правил преюдиції.
		9.          Також скаржник наголошує, що ним при подачі позову надано новий доказ на підтвердження своєї позиції та спростування обставин встановлених раніше, а саме висновок експерта від 12.01.2024 №190/23. Проте, вказує на те, що суди не здійснили належне дослідження цього доказу, а також необґрунтовано визнали його недопустимим доказом, ґрунтуючись виключно на формальних підставах.
		10.          Окрім того, скаржник зазначає про те, що при ухвалені додаткового рішення та постанови на додаткове рішення, суди першої та апеляційної інстанцій застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 21.07.2020 у справі 915/1654/19.
		Відзив
		11.          ТОВ "АТБ-Інвест" подало відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Вказує на відсутність підстав, передбачених статтями 287, 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень. Стверджує про те, що поведінка позивача є недобросовісною, оскільки метою звернення з цим позовом є переоцінка обставин, встановлених у справах №    904/2003/20, № 904/1641/20, № 904/5665/21, № 904/3440/22, № 160/1779/20. Також, вказує на відсутність підстав для зменшення витрат, понесених відповідачем-1 та стягнутих на його користь з позивача за розгляд справи в суді першої інстанції. Просить касаційну скаргу залишити без змін, а оскаржувані судові рішення - без задоволення.
		Узагальнені обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
		12.          ТОВ "Дубовий гай", є власником наступного нерухомого майна за адресою: м.    Дніпро, пр. Петра Калнишевського, буд.1-А:
		-навісів літ. Г1, г2, Д1, д2, Є1, І1, К1, Л1, Я1; кіосків літ. Х1, Ц1, Ч1; огорожі № 1-5, які придбало у Приватного підприємства "Новинка Плюс" за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 14.12.2023;
		-П-1 - будівлі зарядної загальної площі 54,8 кв.м.; Р - сміттєзбірника; С - вбиральні; № 6 - огорожі; № 7 - воріт, які придбало у Приватного підприємства "Новинка Плюс" за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 14.12.2023;
		-          приміщень в літ. А-1, А 1 1, А 2 - 1, будівлі магазину продовольчих товарів на 1-му поверсі приміщення поз. 35, 36, 37, 38 площею 97,4 кв.м, які придбало у Приватного підприємства "Новинка Плюс" (далі - ПП "Новинка Плюс") за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 14.12.2023.
		13.          Право власності на вказані вище споруди та будівлі зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно з індексними номерами 358431279, 358428525 та 358425516 від 14.12.2023.
		14.          Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру земельна ділянка, на якій знаходиться вказане вище нерухоме майно позивача за адресою: м.    Дніпро, проспект Петра Калнишевського, 1а має кадастровий номер 1210100000:04:021:0028.
		15.          Вказана вище земельна ділянка знаходиться в оренді у ТОВ "АТБ-інвест" на підставі договору оренди земельної ділянки посвідченого 29.12.2003 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.    Б. строком до 19.11.2033 на підставі рішення суду № 904/2003/20 від 30.06.2020.
		16.          Позивач зазначає, що після переходу прав власності у зв`язку з продажем (відчуженням) частини об`єктів, які розташовані на вказаній вище земельній ділянці, право оренди перейшло до набувачів нерухомого майна, а саме: спочатку до фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а від них до ТОВ ІІ "НЗ-Інвест", а потім до ПП "Новинка плюс" і ТОВ "Дубовий гай", але документально, в розмірі що необхідний для розміщення та належної експлуатації майна, за ТОВ "Дубовий гай" не переоформлене через небажання та протидію з боку ТОВ "АТБ-Інвест" у вигляді не надання згоди та створення перешкод шляхом улаштування й зведення огорожі і мостіння та їх реєстрації як невід`ємних складових (приналежностей цілого) об`єкта нерухомого майна.
		17.          Суди дослідили, що також не заперечувалося представником позивача, що у ТОВ ІІ "НЗ-Інвест", ПП "Новинка Плюс" і ТОВ "Дубовий гай" один бенефіціарний власник - ОСОБА_5 .
		18.          Суди також дослідили, що між ТОВ ІІ "НЗ-Інвест", ТОВ "АТБ-Інвест", Дніпровською міською радою і державним реєстратором існувала низка спорів, які вирішувалися в судовому порядку.
		19.          Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2020 у справі № 904/2003/20, задоволені позовні вимоги ТОВ "АТБ-Інвест" до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ II "НЗ-Інвест" про визнання укладеною додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки між ТОВ "АТБ-Інвест", як орендарем, та Дніпровською міською радою, як орендодавцем, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 19.11.2003 № 155/13, посвідченого 29.12.2003 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.    Б. і зареєстрованого в реєстрі за № 9790. Вказаний договір оренди поновлений на той самий строк, а саме на 15 (п`ятнадцять) років, починаючи з 19.11.2018, тобто до 19.11.2033. Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2021 провадження у справі № 904/2003/20 за касаційними скаргами Дніпровської міської ради і ТОВ ІІ "НЗ-Інвест" закрито.
		У справі № 904/2003/20 встановлено, зокрема, що: як на момент придбання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у позивача (ТОВ "АТБ-інвест") за договором купівлі-продажу від 12.01.2005 споруд за адресою: АДРЕСА_1 , так і на момент придбання третьою особою (ТОВ ІІ "НЗ-ІНВЕСТ") вищезазначених споруд у вказаних осіб не виникло прав на частину земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:021:0028 площею 0,7010 га за адресою: АДРЕСА_1 , а право оренди позивача (ТОВ "АТБ-інвест") на вказану земельну ділянку та її частину не припинилося у зв`язку із відчуженням споруд на користь інших осіб, оскільки спеціальні норми закону (насамперед, пункт "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України та частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі"), які передбачають припинення права користування земельною ділянкою з підстав набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, набрали чинності тільки 01.01.2010 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю" від 05.11.2009 №1702-VI та зворотної дії у часі не мають; фізичні особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які придбали у ТОВ "АТБ-інвест" за договором купівлі-продажу від 12.01.2005 споруди за адресою: АДРЕСА_1 , не оформили оренду частини земельної ділянки та не отримали земельну ділянку у користування, а тому, не могли передати право користування земельною ділянкою третій особі при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17.08.2007.
		20.          Отже, у ТОВ "АТБ-інвест" в орендному користуванні знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:04:021:0028 площею 0,7010 га строком до 19.11.2033, і рішенням суду по справі № 904/2003/20 встановлено, що у ТОВ "АТБ-інвест" не припинилося право оренди на земельну ділянку чи її частину у зв`язку з відчуженням споруд фізичним особам на підставі договору купівлі-продажу від 12.01.2005 та подальшим відчуженням власниками цих споруд на користь ТОВ II "НЗ-Інвест" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17.08.2007.
		21.          Рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 18.10.2019 № 49225515, прийнятим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зінковою Юлією Євгенівною, внесені зміни до об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер: 1672575012101) магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ТОВ "АТБ-ІНВЕСТ", та додано в опис майна огорожі № 28; мостіння ІІ; мостіння ІІІ.
		22.          09.02.2020 наказом Міністерства юстиції України від 19.02.2020 № 440/7 відмовлено в задоволенні скарг ТОВ ІІ "НЗ-ІНВЕСТ" від 22.11.2019, від 28.12.2019 № 235 на рішення реєстратора від 18.10.2019 № 49225515. Колегія з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції у своєму висновку від 24.01.2020 зазначила, що реєстраційні дії державного реєстратора щодо внесення змін до Державного реєстру на підставі рішення реєстратора в частині зазначення в описі об`єкта нерухомого майна додаткових відомостей щодо огорожі № 28 та мостіння ІІ та мостіння ІІІ, відповідають вимогам діючого законодавства, зокрема, абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктам 45, 58 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.
		23.          Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2020, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №    904/1641/20, Дніпровській міській раді відмовлено у задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Ю.    Є. та ТОВ "АТБ-інвест", третя особа ТОВ ІІ "НЗ-ІНВЕСТ" про визнання протиправним та скасування рішення від 18.10.2019 № 49225515 про внесення змін до запису про право власності за номером 28475016 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1672575012101.
		У справі № 904/1641/20 встановлено, зокрема, що: Дніпровська міська рада не надала доказів на підтвердження порушення своїх прав рішенням реєстратора, зокрема, як саме таке рішення перешкоджає розпорядженню земельною ділянкою; місцевий господарський суд не оцінив належність обраного позивачем способу захисту і дійшов передчасного висновку про задоволення позову, оскільки внесення змін в опис об`єкта нерухомості ТОВ "АТБ-інвест" не порушує права Дніпровської міської ради як власника земельної ділянки, а земельна ділянка та належний на праві власності ТОВ "АТБ-інвест" об`єкт нерухомості є різними об`єктами права власності. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справах № 903/685/18 та № 903/684/18; рішенням реєстратора не здійснено державну реєстрацію права власності на тимчасові споруди (огорожу та мостіння), а внесено зміни щодо технічних характеристик вже зареєстрованого об`єкта нерухомості ТОВ "АТБ-інвест" (реєстраційний номер: 1672575012101), тому приписи ч. 4 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин; Міністерство юстиції України вже розглянуло питання щодо правомірності прийняття рішення реєстратора і дійшло висновку, що оспорюване рішення реєстратора прийнято відповідно до законодавства, тому, у державного реєстратора були відсутні законні підстави для відмови ТОВ "АТБ-інвест" у внесенні відповідних змін до Державного реєстру.
		24.          Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та постановою Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №    904/5665/21 відмовлено ТОВ ІІ "НЗ-ІНВЕСТ" у задоволенні позовних вимог до ТОВ "АТБ-інвест", приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової    Ю.    Є., третя особа Дніпровська міська рада, зокрема, про зобов`язання ТОВ "АТБ-інвест" виконати демонтаж зведених/улаштованих огорожі й мостіння, відомості щодо яких внесені до опису об`єкта нерухомого майна відкритого розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 1672575012101 18.10.2019, та які позначено в технічному паспорті на об`єкт ТОВ "АТБ-інвест" під позначками огорожа № 28 та мостіння ІІ, ІІІ та виключення з опису об`єкта нерухомого майна ТОВ "АТБ-інвест" щодо якого відкрито розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 1672575012101 огорожі № 28 та мостіння ІІ, ІІІ, відомості про які включено за рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Юлії Євгенівни №    49225515 від 18.10.2019.
		У справі № 904/5665/21 встановлено, зокрема, що станом на час розгляду справи рішення державного реєстратора-приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Ю.    Є. від 18.10.2019 № 49225515, яким додано в опис майна огорожу № 28, мостіння ІІ, мостіння ІІІ не скасоване, його правомірність підтверджена постановою Центрального апеляційного господарського суду, яка залишена без змін постановою Верховного Суду у справі № 904/1641/20; у ТОВ "АТБ-інвест" строком до 19.11.2033 в орендному користуванні знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:04:021:0028 площею 0,7010 га, і судовим рішенням по справі № 904/2003/20 встановлено, що у ТОВ "АТБ-інвест" не припинилося право оренди на земельну ділянку чи її частину у зв`язку з відчуженням споруд фізичним особам на підставі договору купівлі-продажу від 12.01.2005 та подальшим відчуженням власниками цих споруд на користь ТОВ II "НЗ-Інвест" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17.08.2007.
		25.          Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 160/1779/20, задоволено позовні вимоги ТОВ "АТБ-інвест" до виконавчого комітету Дніпровської міської ради та комунального підприємства "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ ІІ "НЗ-ІНВЕСТ", скасовані пункти 12, 13, 14, 15 додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 21.01.2020 № 105 "Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста", а також визнано протиправним та скасовано припис № ГР-103 від 11.02.2020, винесений Комунальним підприємством "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради.
		У справі № 160/1779/20 встановлено, зокрема, що: матеріали справи не містять жодних доказів використання ТОВ "АТБ-Інвест" зазначеної земельної ділянки не за її цільовим призначення; на час судового розгляду справи та на момент прийняття оскаржуваних рішень, огорожа № 28 як складова об`єкта нерухомого майна: магазин продовольчих та непродовольчих товарів на І поверсі, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Петра Калнишевського, 1-А, належать ТОВ "АТБ-Інвест" на праві приватної власності, про що внесений запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, правомірність якого підтверджена постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі №    904/1641/20, яка набрала законної сили 20.10.2020. Наведене свідчить про відсутність підстав вважати огорожу № 28, яка розташована за адресою: м. Дніпро, пр. Петра Калнишевського, 1-А, самовільною забудовою ТОВ "АТБ-Інвест".
		26.          Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2023, залишеного без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2023 та постановою Верховного Суду від 26.09.2023 у справі №    904/3440/22 відмовлено в задоволенні позовних вимог ПП "Новинка Плюс" до ТОВ "АТБ-Інвест", державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Ю. Є., третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дніпровської міської ради про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, зокрема, про зобов`язання ТОВ "АТБ-Інвест" виконати демонтаж зведених/улаштованих огорожі й мостіння, відомості щодо яких внесені до опису об`єкта нерухомого майна відкритого розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 1672575012101 - 18.10.2019, та які позначено в технічному паспорті на об`єкт ТОВ "АТБ-Інвест" під позначками огорожа № 28 та мостіння II, III; виключити з опису об`єкта нерухомого майна ТОВ "АТБ-Інвест" щодо якого відкрито розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 1672575012101 - огорожу № 28 та мостіння II, III, відомості про які включено за рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Ю. Є. № 49225515 від 18.10.2019.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій 
		27.          Згідно з частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		28.          Судові рішення у справі оскаржуються позивачем з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України.
		29.          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача і відповідача-1, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
		30.          Так, у касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами положень частини 4 статті 75 ГПК України, а також на застосування вказаної норми процесуального права без урахування висновків Верховного Суду. Скаржник наполягає на тому, що враховані судами обставини як преюдиційні, встановлені в справах, в яких ТОВ "Дубовий гай" участі не брало, а відтак скаржник стверджує про порушення судами правил про преюдицію.
		31.          Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		32.          Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, яке набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (подібний висновок міститься у п. 4.26 постанови Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 902/201/19).
		33.          Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 у справі № 522/7758/14-ц зазначив, що преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Суб`єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі. 
		34.          Скаржник у касаційній скарзі посилається на постанову Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 822/1468/17, в якій сформульовано висновок про те, що для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази; ці докази повинні бути оцінені судом, який розглядає справу, у загальному порядку; якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, яка розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу; таким чином, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники, але в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах. Аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду України від 23.12.2015 у справі № 6-327цс15, на яку також посилається скаржник. 
		35.          Верховний Суд у справі № 910/19256/16, на яку скаржник також посилається на обґрунтування вимог касаційної скарги (і інших справах, що згадуються в зацитованій скаржником частині постанови від 15.07.2021), дійшов висновку, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні; господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах; для спростування преюдиційних обставин, передбачених ст. 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази; ці докази повинні бути оцінені судом, який розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України; якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, яка розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
		36.          Суди попередніх інстанцій дослідили, що ТОВ "Дубовий гай" є власником нерухомого майна (споруд ГІ, Д1, г2, д2, І1, К1, ЛІ, Я1, Є1, X1, Ц1, Ч1, № 1-5) за адресою: м. Дніпро, проспект Петра Калнишевського, 1-А на підставі договору купівлі-продажу від 14.12.2003, укладеного з ПП "Новинка Плюс". Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:04:021:0028, яка знаходиться в оренді у ТОВ "АТБ-інвест". ТОВ "Дубовий гай" не погоджується з тим, що ТОВ "АТБ-інвест" звело    /    улаштувало огорожу № 28 та мостіння ІІ, ІІІ, а також включило про них відомості в реєстр у складі головної речі, що, за доводами позивача, є незаконним та чинить йому перешкоди, що і стало причиною виникнення цього спору.
		37.          Суди попередніх інстанцій, надавши оцінку наявним у матеріалах справи документам, врахувавши встановлені у справах № 904/2003/20, № 904/1641/20, №    160/1779/20, № 904/5665/21, №    904/3440/22 обставини, які (обставини) не спростовано позивачем при розгляді цієї справи відповідно до вимог ст. 74 ГПК України, та які є преюдиційними у цій справі відповідно до вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України, встановили, що зведення ТОВ "АТБ-інвест" огорожі № 28 та мостіння ІІ, ІІІ за адресою: м. Дніпро, проспект Петра Калнишевського, 1-А та подальше включення відомостей про них до Державного реєстру речових прав в складі нерухомого майна ТОВ "АТБ-інвест" на підставі рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зінкової Ю. Є. здійснено з дотриманням вимог законодавства, чинного на момент їх зведення та внесення відповідної інформації про них до вказаного реєстру.
		38.          Як уже було наголошено вище, доводи касаційної скарги позивача зводять до того, що звільнення від доказування не може бути абсолютним, а тому він, як особа, яка не брала участі в справах № 904/2003/20, № 904/1641/20, № 160/1779/20, №    904/5665/21, № 904/3440/22 має право на спростування встановлених у них обставин, а також до того, що преюдиційні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.
		39.          Водночас, зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається, що суди заперечували право ТОВ "Дубовий гай" на спростування обставин, установлених іншими судами. Навпаки, суди дослідили, та надали належну оцінку його доводам, а також долученим на їх обґрунтування доказам, зокрема, висновку експерта від 12.01.2024 № 190/23, який (висновок) позивач вважав новим доказом, який спростовує встановлені раніше обставини.
		40.          Так, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку висновку експерта від 12.01.2024 № 190/23, зазначив, що висновок, складений судовим експертом Чашиним Д. Ю., містить порушенням нормативних норм, а саме: (1) в своєму висновку експерт використовував (І) Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затверджену наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, яка втратила чинність 11.12.2023 на підставі Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 939 від 12.10.2023, а також (ІІ) ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, які втратили чинність ще у 2018 році; (2) в порушення абз. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судову експертизу" та п. 3.9 розділу ІІІ Інструкції про проведення експертиз відповідач-1 та інші учасники процесу не були запрошені для огляду об`єкта експертизи; (3) в порушенням абз.6 та абз.15 п.4.12 розділу ІV Інструкції про проведення експертиз у вступній частині висновку експерт не зазначає інформацію по якій справі проводиться експертиза (кримінальна, про адміністративне правопорушення, цивільна, господарська, адміністративна тощо) та чи підготовлений такий висновок для подання до суду; (4) судовий експерт не зазначає, яке обладнання саме ним використовувалося при проведенні експертизи, по якій він надав відповіді на питання, що стосуються меж земельної ділянки та червоних ліній тощо; (5) посилання судового експерта на норми, які регулюють діяльність ринка, зокрема, на Правила пожежної безпеки на ринках, є недоречним, оскільки в правовстановлюючих документах ТОВ "Дубовий Гай" відсутня інформація щодо належності вищевказаного нерухомого майна до споруд ринку. Крім того, суд зазначив про те, що вищевказаний судовий експерт не має кваліфікацію для проведення земельно-технічної експертизи, а саме - 10.20. Дослідження з питань землеустрою. (експертиза з питань землеустрою).
		41.          Таким чином, аргументи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій приписів частини 3 статті 86, статті 104 ГПК України, які (на його думку) допущено внаслідок неналежної оцінки висновку № 190/23, є безпідставними, адже зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що судами було надано всебічну, повну, об`єктивну та безпосередню оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам, зокрема, і вказаному висновку за правилами, встановленими згаданими статтями, підтвердженням чому є його детальний аналіз, який судом касаційної інстанції вище у цій постанові також висвітлено.
		42.          Окрім того, скаржник у поданій касаційній скарзі жодним чином не обґрунтовує та не пояснює, які із врахованих судами преюдиційних фактів він вважає оцінкою іншим судом обставин, а тому відповідні доводи касаційної скарги Суд вважає безпідставними та відхиляє.
		43.          В цій частині Суд також звертається до власних висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 26.09.2023 у подібній справі № 904/3440/22, а саме: "Верховний Суд зазначає, що саме по собі не прийняття безпосередньої участі ПП "Новинка Плюс" у справах № 904/2003/20, № 904/1641/20, № 904/5665/21, № 160/1779/20, на що фактично посилається скаржник на обґрунтування вимог своєї касаційної скарги, не може бути підставою для неврахування встановлених в цих справах обставин як преюдиційними при розгляді справи № 904/3440/22, а зведені ТОВ "АТБ-інвест" оспорювані огорожа і мостіння не створюють перешкод позивачу у доступі до його відповідного нерухомого майна. Зміна власника нерухомого майна (споруд ГІ, Д1, г2, д2, І1, К1, ЛІ, Я1, Є1, X1, Ц1, Ч1, № 1-5) за адресою: м. Дніпро, проспект Петра Калнишевського, 1А з ТОВ IІ "НЗ-ІНВЕСТ", яке є єдиним власником ПП "Новинка Плюс", на ПП "Новинка Плюс" не змінює та не впливає на преюдиційні обставини, встановлені щодо ТОВ "АТБ-інвест" у справах № 904/2003/20, № 904/1641/20, №    904/5665/21, № 160/1779/20, в яких учасниками також були: ТОВ "АТБ-інвест", ТОВ II "НЗ-ІНВЕСТ", Дніпровська міська рада, відповідний державний реєстратор".
		44.          Колегія суддів зазначає, що аналіз доводів касаційної скарги у цій частині переконливо свідчить про те, що скаржник заперечує не враховані судами преюдиційні обставини, а висновки судів попередніх інстанцій по суті спору, які зроблені судами з урахуванням установлених обставин, зокрема, і преюдиційних. Але, такі доводи ніяк не доводять заявленого у касаційній скарзі порушення судами приписів частини 4 статті 75 ГПК України, а тому і підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не являються (передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підстава не підтвердилася).
		45.          Колегія суддів також зазначає, що безвідносно до вказаного вище (щодо заявленого у касаційній скарзі порушення судами приписів частини 4 статті 75 ГПК України) скаржник у своїх доводах належним чином не спростовує, зокрема, зазначене у підпунктах 4.3, 4.4 пункту 4 цієї постанови.
		46.          За наведеного вище, доводи касаційної скарги про скасування судових рішень з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зводяться лише до переоцінки доказів, до надання іншої оцінки висновку експерта від 12.01.2024 № 190/23, ніж було зроблено судами попередніх інстанцій та встановлення інших фактичних обставин справи, що згідно зі ст. 300 ГПК України не входить до повноважень суду касаційної інстанції. 
		47.          Саме лише прагнення скаржника здійснити нову переоцінку вказаного висновку та перевірку обставин цієї справи з урахування його власних висновків щодо поданого доказу також не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки, як вже зазначалося, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		48.          При цьому, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
		49.          Крім цього, варто також відмітити, що згідно з приписами частини 3 статті 310 ГПК України, не дослідження зібраних у справі доказів є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу, наявності яких у цій справі скаржником доведено не було. 
		50.          Отже, касаційну скаргу на судові рішення в частині вирішення спору по суті, подану з підстав п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення в цій частині - без змін.
		51.          Щодо підстави для скасування додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2024, постанови Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024 (про перегляд додаткового рішення суду першої інстанції), то Верховний Суд не вбачає підстав для їх зміни чи скасування з огляду на таке.
		52.          Так, у касаційній скарзі позивач також не погоджується з висновками місцевого суду, які також були переглянуті судом апеляційної інстанції, про стягнення на користь відповідача-1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40    000 грн.
		53.          Суд першої інстанції вказав, що на підтвердження заявлених витрат на правову допомогу в суді першої інстанції у розмірі 40    000 грн у встановленому ГПК України порядку та строки відповідач-1 надав, а суд дослідив: договір № 08/02-24 про надання правової (правничої) допомоги від 08.02.2024, додаткову угоду № 1 від 08.02.2024 до договору про надання правової допомоги № 08/02-24 від 08.02.2024, в якій визначена фіксована сума за представництво, укладені між Адвокатським об`єднанням "Альянс" і ТОВ "АТБ-інвест", детальний опис робіт (наданих послуг) від 14.06.2024 виконаних для надання професійної правової (правничої) допомоги, в якому вказаний перелік виконаних робіт, та акт здавання-приймання наданих послуг від 17.06.2024 до договору № 08/02-24 від 08.02.2024 про надання правової допомоги, на підтвердження надання послуг.
		54.          Дослідивши надані докази, місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що вказані документи свідчать про реальність надання правової допомоги.
		55.          Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		56.          За усталеними висновками Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
		57.          Частиною 5 статті 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		58.          При цьому згідно з частиною 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		59.          Натомість доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність та/або нерозумність та/або нереальність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи скаржник не надав.
		60.          У свою чергу суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу належним чином документально підтверджений, обґрунтований, загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на їх виконання та обсягом наданих адвокатом послуг, який погоджено в умовах договору про надання правової (правничої) допомоги.
		61.          Верховний Суд зазначає, що аналіз висновків, зроблених в оскаржуваних судових рішеннях, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним Верховним Судом у наведених скаржником справах (пункт 10 цієї постанови), оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами у справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.
		62.          Так, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування певної норми права може бути підставою для перегляду судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України не в будь-якому випадку, а тоді, коли саме неврахування такого правового висновку щодо застосування конкретної норми права призвело до помилкового висновку, що прямо або опосередковано впливає на ухвалене рішення по суті.
		63.          Однак у зазначених скаржником постановах Верховного Суду у співвідношенні з оскаржуваним судовим рішенням не міститься протилежного правового висновку щодо застосування положень статей 126, 129 ГПК України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру", а лише наголошується на необхідності суду при вирішенні питання виходити з критерію реальності, пропорційності, обґрунтованості та співмірності витрат на професійну правничу допомогу, розумності їх розміру, а також про право суду не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу в разі доведення неспівмірності витрат стороною, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката.
		64.          На підставі зазначеного Верховний Суд дійшов висновку, що суди належно дослідили обставини справи, наявні докази та правильно застосували норми матеріального і процесуального права.
		65.          Усі інші доводи касаційної скарги позивача підставами касаційного оскарження не обґрунтовані, підставою відкриття касаційного провадження не слугували, направлені на переоцінку встановлених у справі обставин, що виходить за межі касаційного розгляду, передбачені статтею 300 ГПК України, а тому судом касаційної інстанції і не розглядаються.
		66.          У зв`язку із наведеним вище, Суд враховує доводи відзиву відповідача-1 в тій мірі, в якій вони узгоджуються з наведеним у цій постанові і з нормами матеріального та процесуального права.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		67.          Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
		68.          Звертаючись із касаційною скаргою, позивач, в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.
		69.          За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Розподіл судових витрат
		70.          Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубовий гай" залишити без задоволення.
		2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024, а також постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024 і додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 у справі № 904/367/24 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                          О. В. Случ 
		Судді                                                                                                    Н. О. Волковицька
		                                                                                                    Є. В. Краснов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...