Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/25433/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано судом: 24.03.2025. Зареєстровано: 25.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2025.

Номер судового провадження: 2/672/50/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                               Справа №686/25433/24 
		Провадження №2/672/50/25 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		        19 березня 2025 року                                                         м.Городок
		Городоцький районний суд         Хмельницької області у складі:
		головуючої - судді Пономаренко Л.Е.,
		за участю: секретаря судового засідання Шкробот К.І., 
		представника позивача- адвоката Романішина О.О.- в режимі відеоконференції,
		представника третьої особи-адвоката Ангеліна І.І., в режимі відеоконференції
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Городку Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, третя особа - ОСОБА_3 ,
		                                            ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з травня 2006 року спільно проживала з ОСОБА_2 до жовтня 2014 року. Від даних стосунків у них народилося троє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько дітей записаний з її слів відповідно до ст.135 СК України. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 27.05.2024 встановлено факт батьківства ОСОБА_2 щодо дітей та внесено зміни до їх актових записів про народження. ОСОБА_7 , при виконанні бойового завдання 01.09.2023 безвісти зник. Просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісяця, починаючи з 01.09.2023 ( з дня зникнення безвісти) та до досягнення сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повноліття.
		В судовому засіданні представник позивача Романішин О.О. позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.
		В судовому засіданні представник третьої особи Ангелін І.І. позовні вимоги не визнав, посилаючись на подані ним додаткові пояснення у справі та суду пояснив, що обов`язок по сплаті аліментів виникає у особи лише відносно власних дітей. Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27.05.2024 скасовано постановою Хмельницького апеляційного суду від 11.03.2025 та ухвалене нове рішення аналогічного змісту. Вважає, що підставою для внесення змін до актових записів про народження дітей є постанова Хмельницького апеляційного суду від 11.03.2025, а тому позовні вимоги про стягнення аліментів до визнання батьківства в судовому порядку та внесення відповідних змін в актові записи про народження дітей є безпідставною. Крім того, зазначив, що законні діти можуть отримувати частину грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». 
		Суд, дослідивши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що  рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 27.05.2024 встановлено факт, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та внесено зміни до актових записів про народження дітей.
		09 липня 2024 року видано повторно свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де у графі «Батько» зазначено « ОСОБА_2 ».
		Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11.03.2025 рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27.05.2024 скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову, встановлення факту, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесено зміни до актових записів про народження дітей, де батьком вказано « ОСОБА_2 , громадянин України».
		26.07.2023 був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Ухвалою суду по цій справі від 23.12.2024 ОСОБА_3 залучена до участі у справі в якості третьої особи.
		Згідно копії сповіщення №11 від 05.09.2023 т.в.о начальника штабу військової частини НОМЕР_1 встановлено, що солдат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 о 16:56 при виконанні бойового завдання поблизу н.п.Андріївка Донецької області, під час оборонних дій в квадраті М14 потрапив під обстріл з танка противника по бліндажу, на даний момент рахується безвісти зниклим.
		Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зник на території бойових дій, 22.11.2023 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
		Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право  в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		В ч. 1 ст.3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини 1989 року, що 27 вересня 1991 року набула чинності для України, наголошується, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Такі ж засади регулювання сімейних відносин визначено ч.ч.7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України.
		Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
		Згідно ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані поважати дитину, виховувати її, піклуватися про здоров`я, дбати про фізичний, духовний, моральний розвиток, батьки мають забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти і підготувати її до самостійного життя. Отже, дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя - необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
		Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Ч.3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.
		Частиною 2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
		Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
		Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
		Частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
		Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
		Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ,  від 07 грудня 2006 року).
		Відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» № 2505-VIII від 12.07.2018, набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.
		Цивільна правоздатність особи це здатність мати цивільні права та обов`язки, яку мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. (ст.25 ЦК України).
		Суд зазначає, що відповідач ОСОБА_2 з 22.11.2023 набув статус особи, яка безвісти зникла за особливих обставин, однак, такий статус не зменшує обсяг його цивільної правоздатності, зокрема, не позбавляє його обов`язку, передбаченого ст.180 СК України, утримувати неповнолітніх дітей .
		Пунктом 4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» встановлено, що члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
		В даному випадку, виплати грошового забезпечення регулюються Порядком про виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. N 884 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 103 від 30.01.2024).
		Згідно п. 3 вказаного Порядку, за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
		П.4 Порядку встановлено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
		Відповідно до п. 7 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
		Згідно п. 6 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
		Отже, за відповідачем ОСОБА_2 за місцем військової служби у ВЧ НОМЕР_1 зберігаються основні та додаткові виплати видів грошового забезпечення, які є доходом відповідача, та з яких можуть відраховуватись аліменти.
		Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
		Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
		До спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини першої статті 191 СК України, тобто з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання дитини саме з моменту звернення до суду з відповідною позовною заявою.
		Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду  від 28 серпня 2019 року у справі № 754/3558/16-ц (провадження  № 61-22781св18).
		       За даних обставин, суд вважає, що заявлена позовна вимога щодо стягнення аліментів з 01.09.2023 є безпідставною, не ґрунтується на нормі закону, а тому стягнення аліментів слід здійснювати починаючи з дня звернення позивачки до суду, тобто з 19.09.2024. Доказів на підтвердження тих обставин, що позивачка раніше зверталася до суду з відповідною заявою про стягнення аліментів на утримання дітей з ОСОБА_2 не надано.
		Таким чином суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з  ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісяця, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 19.09.2024 та саме до досягнення сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повноліття, як заявлено позивачем, оскільки суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог.
		Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на можливість стягнення аліментів тільки після виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 11.03.2025 та внесення відповідних змін в актові записи про народження дітей саме на підставі цієї постанови. До спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини першої статті 191 СК України, тобто з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання дитини саме з моменту звернення до суду з відповідною позовною заявою. Суд звертає увагу, що встановлення факту батьківства свідчить про біологічне споріднення між батьком та дітьми та не може залежити від часу прийняття судом рішення. 
		З огляду на положення п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць необхідно допустити до негайного виконання.
		Судовий збір у розмірі 1211,20 гривень слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		  На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 263-265, 354 ЦПК України, 
		 
		УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання сина  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісяця, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 19.09.2024 та до досягнення сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повноліття.
		В іншій частині позову - відмовити.
		Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць. 
		Судовий збір у розмірі 1211,20 гривень компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Відомості про учасників справи:
		Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
		Представник позивача: Романішин Олег Олександрович , місце знаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
		       Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 .
		Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
		Представник третьої особи: Ангелін Іван Ігорович, місце знаходження: вул.Тарасівська, 4а, офіс 11 м.Київ, 01033 , РНОКПП НОМЕР_6 .
		 
		 
		 
		Суддя                                 Л.Е.Пономаренко
		 
		Повний текст рішення виготовлений 24.03.2025.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...