Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/9890/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 24.03.2025. Зареєстровано: 25.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2025.
Дата набрання законної сили: 06.03.2025
Номер судового провадження: 11-кп/812/103/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023160000000123

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		6 березня 2025 року          м. Миколаїв
		 
		Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
		 
		ОСОБА_1                  ОСОБА_2                  ОСОБА_3 
		 
		за участю секретарів                 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		                                        ОСОБА_6 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 22023160000000123, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2023 року відносно
		ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Цугол Могойтуйського району Читинської області Російської Федерації, мешкає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
		 
		Учасники судового провадження:
		 
		прокурори                 - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		обвинувачений        - ОСОБА_7 ,
		захисник                - ОСОБА_8 .
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
		 
		Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2023 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, та йому призначено покарання у виді 15 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
		Ухвалено, строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з моменту його фактичного затримання - з 03.02.2023 р.
		Ухвалено зарахувати в строк призначеного ОСОБА_7 покарання, строк його попереднього ув`язнення з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі, в період з 03.02.2023 р. до дня набрання вироком законної сили.
		Ухвалено, запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 , до набрання вироком законної сили, залишити без змін.
		Вирішено питання стосовно речових доказів у кримінальному провадженні.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 просять вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 111 КК України, у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення (ч. 1 п. 1 ст. 284 КПК України) та встановленням відсутності в його діяннях складу кримінального правопорушення (ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України).
		 
		Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги.
		 
		В апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 вважають що вирок суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та таким, що ґрунтується на припущеннях і постановлений з порушенням ст. 129 Конституції України, ст. ст. 7, 9, 10, 17, 18, 22 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходячи з наступного:
		- слідчі дії відносно ОСОБА_7 проводились до внесення відповідних відомостей до ЄРДР (надання дозволу на проведення обшуку, обшук та надання дозволу на проведення НСРД), в рамках «магістрального» кримінального провадження, яке не має відношення до обвинуваченого, що є грубим порушенням закону та прав обвинуваченого;
		- строк дії ухвали Одеського апеляційного суду від 03.08.2022 р., на проведення НСРД, відносно ОСОБА_7 , закінчився 03.10.2022 р., в той час як відомості до ЄРДР, стосовно останнього, внесені майже через 5 місяців - 03.02.2023 р.
		- висновки суду з приводу того, що інформація, яка лягла в основу вироку, була вилучена з планшету, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки на планшеті такої інформації не виявлено;
		- в матеріалах провадження відсутнє процесуальне оформлення доказу - DVD-диску «VERDATIM», на якому зафіксована інформація з комп`ютеру;
		- в основу обвинувачення покладено незаконно отриману інформацію, яка міститься на DVD-диску, та була отримана у період з 03.09.2021 р. по 15.02.2022 р., тобто до внесення відомостей до ЄРДР та надання дозволу на проведення НСРД Одеським апеляційним судом.;
		- висновки суду щодо участі ОСОБА_7 у листуванні, які зазначені в довідках, за результатами проведення НСРД, ґрунтуються на припущеннях;
		- інформація, яка лягла в основу вироку, була знята не з мобільних телефонів чи планшетів, на що надавався відповідний дозвіл ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.08.2022 р., а з комп`ютера, який не належить ОСОБА_7 та яким він не користується;
		- файли, які знаходяться на DVD-диску «VERDATIM» є не оригіналами документів, а скріншотами, тобто мають бути засвідчені електронним цифровим підписом особи, яка її подає, або подані у паперовому вигляді із зазначенням позначки «Згідно з оригіналом»;
		- рапорти працівників правоохоронних органів не є доказом на підтвердження вини ОСОБА_7 та їх визнання як докази суперечить вимогам закону та правовій практиці;
		- висновки про шкоду обороноздатності та державній безпеці України надані некомпетентними особами, які, згідно КПК України, не мають жодного відношення до вказаного кримінального провадження та відповідного процесуального статусу;
		- судом не встановлено достатніх доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_7 об`єктивної сторони інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки матеріалами провадження не підтверджено того, що ОСОБА_7 не погодився з політикою української влади та підтримав ідею проросійської спрямованості;
		- інформація, розповсюдження якої інкримінується ОСОБА_7 , зокрема, щодо о. Майського, навчань Сі-Бриз 2021, Рапід 2021, не є секретною, або з обмеженим чи службовим користуванням, у зв`язку з чим, стороною захисту до суду надавались відповідні витяги з інтернет ресурсів на 22 сторінках;
		- в порушення ст. 23 КПК України, суд першої інстанції не дослідив безпосередньо докази у справі.
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження.
		 
		В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор просить апеляційні скарги на вирок Приморського районного суду міста Одеси від 17.07.2023 р. залишити без задоволення.
		 
		Обставини, встановлені судом першої інстанції.
		 
		Приблизно у липні 2021 року, більш точної дати та часу не встановлено, у громадянина України ОСОБА_7 , який, не погоджуючись з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки - державної зради, а саме завдання шкоди обороноздатності та державній безпеці України шляхом надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Перебуваючи на території російської федерації (більш точного місця та часу не встановлено) ОСОБА_7 був завербований співробітниками ФСБ РФ та отримав завдання на пошук, збір та передачу інформації, що має відношення до військовослужбовців Збройних сил України (далі - ЗСУ) та діяльності 3СУ в цілому з метою надання допомоги в проведенні підривної діяльності РФ проти України, шляхом передачі відомостей, що завдасть шкоду обороноздатності та державній безпеці України.
		У подальшому, протягом певного проміжку часу, приблизно з серпня 2021 року (більш точна дата не встановлена), ОСОБА_7 , на виконання свого злочинного умислу спрямованого на надання допомоги представникам російської федерації у проведенні підривної діяльності проти України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, та, бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності та державної безпеки України, цілковито усвідомлюючи, що він взаємодіє з представником спецслужби російської федерації, знаходячись за адресою свого фактичного місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 , за допомогою месенджеру «Telegram», який закріплено за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , використовуючи свій особистий мобільний телефон (планшет) фірми «Хіаоmі» моделі «M-1806D9PE» 3 IMEI: НОМЕР_2 передавав представникові ФСБ РФ ОСОБА_11 інформацію, що має відношення до військовослужбовців ЗСУ та діяльності ЗСУ в цілому. Зокрема, серед інших повідомлень, ОСОБА_12 надсилав ОСОБА_11 повідомлення наступного змісту:
		1) 03.09.2021 р. - «В Очаков на остров приехала сводная группа Канада, Великобритания и еще непонятно кто. По-нашему не говорят. (До этого после учений они жили в академии сух. войск). В порту у нас пришел контракт на аренду букиров на район Очакова. Что это значит. На острове Майский (посмотри на карте), где была база боевых пловцов СССР. Готовят новый диверсионный центр. Строительство ведётся скрытно. Местные не привлекаются. Да и строительством это не назвать… реконструкция.»;
		2) 04.10.2021 р. - «Это были seabrize 2021 у нас они были в августе, и какие-то суда ещё оставались у нас. Было 2 фазы учений... 5 кораблей Италия, Испания, Турция, Болгария, Румыния и погранполиция Грузии. Учения абордажных групп. И сертификация сторожевой службы под стандарты НАТО»;
		3) 04.10.2021 р. - «Но все это под эгидой ещё одних учений РАПИД ТРЛИДЕНТ 2021, которые проходили в Украине с сентября по 1 октября»;
		4) 10.12.2021 р. - «В первых числах декабря в военкоматы поступил приказ об отмобилизовании офицеров запаса. По всем дали разнарядку 20-30 человек на военкомат. Причем если раньше не важно было заберут или нет, то сегодня всем довели, где будет проходить подготовка (учебные центры) и в какое подразделение они попадут НА ПЕРЕДОВОЙ. Предупредили сразу, если будут пытаться уклонится от призыва, привлекут принудительно. K сведению, в Учебный центр Широкий Лан уже прибыли американские товарищи. Я делаю выводы из того, что призывают офицеров не кадровых, а с техническим образованием. Это указано в разнарядке. Подготовка будет проходить на новой американской технике джевелины и т.д. Думаю, ещё системы наведения новые будут опробовать. Полигон танковый большой. Комплектование офицеров запаса должны закончить к 20 декабря. По качественному и количественному призванных напишу после 20 декабря Самый главный по моему мнению вопрос, это строительство военбазы в порту Очаков. Я пытаюсь подобраться»;
		5) 29.12.2021 р. - «Вчера на сегодня в Измаиле проходили учения. Цель учений отражение нападения на порт, аэропорт. Из привлеченных частей 35 бригада морской пехоты. Не в полном составе. По тому как освещалось в прессе якобы доукомплектовать партизанами, я писал ранее. Но по факту, даже на 25% укомплектовать не вышло... Погранцы в составе комендатуры быстрого реагирования. И опергруппы штаба осуществляли противодействие... Но под видом /партизанов/ были импортные ребята, с английским акцентом, человек 15. Где и когда они расквартированы пока не знаю. Думаю, в академии сухопвойск. По идее у них там отдельный этаж. Фото этажа вышлю»;
		6) 01.02.2022 р. - «Турок у нас уже нет. И по количеству 200 человек. Это вопрос. На самолёте разово столько не было. Если это не был военный борт. А вот специалисты по байрактарам (инструктора, инженеры) были. Немного человек около 20 в общем. Одни прилетали, другие улетали. Ретировались. Базировались у нас в районе 7 км (Пункту управления полетами). Были недолго. Потом уехали под Кировоград (Крапивницкий). Там центр переподготовки пилотов. Ну был когда-то. Вот. А вот ЧВК турецких не было. Во всяком случае не в нашем районе»;
		7) 15.02.2022 р. - «В войсках новых указаний нет. Все в казармах до 22 числа. На полигон и в лагеря, в нашем регионе не выдвигаются. Англичане, которые были при академии, уехали вчера. Но сегодня был с тещей в госпитале. Со склада отгружали медикаменты в основном перевязочные материалы и антисептики (все 90-х годов выпуска) для академии сухопутных войск. Настроение в войсках спокойное, паники нет. Из чего делаю такие выводы. 1. Мой погранец дома. 2. Нач. хирургии госпиталя не готовит план выдвижения в зону АТО. Врачи в отделении в штатном режиме работают. 3. В штабе ПВО выступал зам. нач. перед л/с, объявил, что 22 всех продлят отпуска. 4. Военком по отмобилизованию команд не получал».
		Згідно відповіді Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних сил України № 68 нт від 25.01.2023 р., відомості про здійснення заходів з комплектування військових формувань, проведення навчань та тренувань, які передавались ОСОБА_7 співробітникам ФСБ РФ відповідають дійсності та можуть становити інтерес для розвідувальних органів Російської федерації. Розголошення чи передача таких відомостей співробітникам розвідувальних органів РФ, може завдати шкоди інтересам та національній безпеці України, призвести до обізнаності противника про дії ЗСУ та негативно впливати на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану.
		Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 № 363 від 26.01.2023 р., у разі передачі вищезазначеної інформації представникам спецслужб російської федерації, може бути завдано шкоди обороноздатності, державній та економічній безпеці України.
		Згідно відповіді військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України № 633/1/9 від 24.01.2023, розголошення та передача вищезазначених даних іноземним громадянам, організаціям (у т.ч. представникам ФСБ РФ), а також особам, які перебувають на території РФ завдають шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України.
		Разом з цим, встановлено, що у подальшому 24.02.2022 о 05.00 год., за наказом президента російської федерації володимира путіна, збройні сили рф незаконно, віроломно вторглись на територію України, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об`єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров`я мирного населення, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
		У зв`язку з вказаними обставинами, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05.30 год. 24.02.2022 р. строком на 30 діб, який в подальшому продовжено та який діє до наявного часу.
		Вказані дії ОСОБА_7 судом кваліфіковані за ч. 1 ст. 111 КК України, а саме, як умисні дії, спрямовані на завдання шкоди обороноздатності та державній безпеці України, шляхом надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		 
		Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та обвинуваченого на підтримку апеляційних скарг, думки прокурорів, які вважали вирок законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження, та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, апеляційний суд доходить наступного.
		Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		За правилами, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		 
		Розглянувши кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , суд першої інстанції дійшов законного, обґрунтованого та вмотивованого висновку про доведеність пред`явленого йому обвинувачення у державній зраді, тобто вчиненні умисних дій спрямованих на завдання шкоди обороноздатності та державній безпеці України, шляхом надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		 
		Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_7 , його вина в скоєному кримінальному правопорушенні підтверджується доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, а саме:
		-протоколом обшуку від 02.02.2023 р., відповідно якому проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 . В ході обшуку ОСОБА_7 добровільно видав свій планшет «Xiaomi» та два мобільні телефони «Samsung»;
		-протоколами огляду інформації від 30.03.2023 р. (планшет «Xiaomi» та мобільний телефон «Samsung Galaxy A12»). З них вбачаєтся, що планшет «Xiaomi» належить ОСОБА_7 та містить фотознімок «Feb 22, 2022». Виявлено активований месенджер «Telegram», який прив`язаний до номера НОМЕР_1 , а також чат із абонентом під іменем « ОСОБА_14 », номер якого НОМЕР_4 . У телефоні «Samsung Galaxy A12» виявлені контакти, у тому числі запис із номером НОМЕР_5 під ім`ям « ОСОБА_15 ». 
		-протоколом про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 15.09.2022 р., які проведені на підставі ухвал слідчого судді Одеського апеляційного суду від 03.08.2022 року. Зафіксовано результати зняття інформації з оптичного носія (DVD-R диск «VERBATIM»), який містить дані листування ОСОБА_7 під псевдонімами « ОСОБА_16 » та «Удаленный аккаунт»;
		-довідкою за результатами НСРД щодо ОСОБА_11 (номер телефону НОМЕР_4 ), відповідно якій встановлено листування між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 (« ОСОБА_16 »), у якому останній передає відомості про ЗСУ в обмін на фінансову винагороду;
		-довідкою за результатами НСРД щодо ОСОБА_11 (номер телефону НОМЕР_4 , відповідно якій зафіксовано листування між ОСОБА_11 та користувачем « Удаленный аккаунт » ( ОСОБА_7 ), у якому передано інформацію про пересування техніки, військові навчання та будівництво стратегічних об`єктів;
		-довідкою за результатами НСРД щодо ОСОБА_7 (номер телефону НОМЕР_6 ), якою встановлено спілкування між ОСОБА_7 (« НОМЕР_7 ОСОБА_18 ») та « ОСОБА_19 », у ході якого передавалася інформація про стан військових частин, мобілізаційні заходи та розміщення іноземних військових інструкторів;
		-протоколом огляду предметів та документів від 17.02.2023 р., згідно з яким, оглянуто паспорт громадянина України ОСОБА_7 , що підтверджує його статус як суб`єкта злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
		 
		Крім того, судом були досліджені й інші письмові докази, зокрема листи та рапорти співробітників Служби безпеки України, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, процесуальні рішення, які, хоча й не є самостійними процесуальними джерелами доказів у розумінні ст. 84 КПК України, проте в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують вину ОСОБА_7 та обставини вчиненого злочину, а саме:
		-витяги з ЄРДР у кримінальних провадженнях № 22023160000000123, № 22022160000000056, № 22023160000000047, згідно з якими, ОСОБА_7 за координацією громадян рф ОСОБА_11 та ОСОБА_20 (співробітника фсб рф) у 2021 році здійснював збір розвідувальної інформації про міжнародні військові навчання в акваторії Чорного моря, чисельність іноземного військового контингенту, озброєння, політичну ситуацію в Україні та переміщення товарів подвійного призначення у портах Одеси, Чорноморська, Ізмаїла, Скадовська та Маріуполя;
		-повідомлення (в порядку ст. 214 КПК України) ГВ КР УСБУ в Одеській області та рапорт старшого оперуповноваженого 2 відділу ГВ КР УСБУ в Одеській області від 02.02.2023 року, з яких вбачається, що ОСОБА_7 , під керівництвом співробітників фсб рф, здійснював збір розвідувальної інформації, яка має значення для безпеки України. Зібрані дані вказують на ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України;
		-постанова старшого слідчого СВ УСБУ в Одеській області від 16.04.2022 р., відповідно якій, оперативним співробітникам ГВКР УСБУ доручено встановити співробітників фсб рф, які вербують громадян України, у тому числі серед військовослужбовців ЗСУ. В рамках розслідування мали бути встановлені обставини вчинення злочину, особи свідків та інші докази, що підтверджують шпигунську діяльність російських спецслужб;
		-інформацію, надану на виконання доручення ГВ КР УСБУ в Одеській області, відповідно якій, у ході розслідування встановлено особи громадян рф, причетних до розвідувальної діяльності, зокрема ОСОБА_20 , ОСОБА_11 та ОСОБА_21 . З`ясовано, що ОСОБА_11 вербував ОСОБА_7 у липні 2021 року на території рф та організував його контакти з представниками фсб рф. Також встановлено, що ОСОБА_7 використовував декілька мобільних телефонів та автомобілі, що підтверджують його зв`язок з російськими кураторами;
		-відповідь начальника головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, щодо даних про перетин кордону ОСОБА_7 ;
		-відповідь ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що протягом 2021 року в Україні проводились міжнародні навчання «Sea Breeze 2021» та «Rapid Trident 2021», участь у яких брали військовослужбовці низки країн НАТО. Розголошення цих відомостей могло завдати шкоди обороноздатності та безпеці України;
		-листи від командирів ВЧ НОМЕР_8 та ВЧ НОМЕР_3 , якими підтверджено, що передані ОСОБА_7 дані про заходи підготовки військових частин відповідали дійсності, проте у відкритих джерелах не публікувалися. Передача таких відомостей могла бути використана розвідувальними органами рф для планування ворожих дій;
		-лист ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно з яким, у відповіді на запит УСБУ в Одеській області зазначено, що Міністерство оборони України не здійснювало призов офіцерів запасу у грудні 2021 року, як це стверджував ОСОБА_7 у своїх повідомленнях російським кураторам, що свідчить про можливу дезінформацію, спрямовану на дискредитацію обороноздатності України.
		 
		Оцінивши в сукупності та взаємозв`язку надані стороною обвинувачення письмові докази, суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про те, ОСОБА_7 , будучи громадянином України, свідомо надавав допомогу фсб рф у проведенні підривної діяльності проти України. У липні 2021 року, перебуваючи на території рф, він був завербований представниками фсб та отримав завдання зі збору й передачі інформації, що стосується діяльності ЗСУ. 
		Повернувшись в Україну, він з серпня 2021 року систематично передавав через месенджер «Telegram» представнику фсб ОСОБА_11 розвідувальні дані щодо міжнародних військових навчань, чисельності військ, озброєння, політичної ситуації та переміщення товарів подвійного призначення в українських портах. 
		З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дії ОСОБА_7 носили свідомий і добровільний характер, що підтверджується послідовністю та тривалістю його взаємодії з представниками спецслужб рф, регулярністю передачі інформації та відсутністю будь-яких примусових факторів, що могли б впливати на його рішення, що у своїй сукупності свідчить про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
		 
		Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_7 об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 КК України, апеляційний суд зазначає наступне. 
		 
		Так, стаття 111 КК України передбачає покарання за державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Зокрема, термін «підривна діяльність» вживається в Деклараціях Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 09 грудня 1981 року № 36/103, про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, обмеження їх незалежності й суверенітету від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ) та інших. Ці міжнародні акти зазначені в рішенні суду першої інстанції, а їх системний аналіз дозволяє недвозначно зрозуміти сутність указаного поняття.
		Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати і допомога у проведенні такої діяльності. Вона може надаватися шляхом організації чи виконання конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо.
		 
		Аналіз матеріалів справи, зокрема даних негласних слідчих дій, протоколів обшуку та огляду інформації, доводить, що повідомлення, які передавав ОСОБА_7 , містили відомості про дислокацію військових частин, проведення навчань, пересування військових підрозділів та інші аспекти оборонного значення. Такі дані були оформлені у структурованому форматі, характерному для внутрішніх військових документів, а не загальнодоступних повідомлень. 
		Сукупність зібраних доказів дозволяє чітко встановити, що обвинувачений усвідомлював характер своїх дій та їхні наслідки. Враховуючи це, твердження захисту про відсутність доказів об`єктивної сторони злочину є безпідставними та не можуть бути підставою для сумніву у правомірності висновків суду.
		 
		Твердження сторони захисту щодо проведення слідчих дій та надання дозволів на їх проведення до внесення відповідних відомостей до ЄРДР щодо ОСОБА_7 , належним чином перевірені судом першої інстанції, який цілком обґрунтовано визнав їх безпідставними, виходячи з наступного. 
		 
		Так, судом першої інстанції встановлено, що первісні відомості про кримінальне правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114 КК України внесені до ЄРДР 16.04.2022 р. за № 22022160000000056. В рамках даного кримінального провадження 03.08.2022 р. слідчим суддею Одеського апеляційного суду надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_7 .
		В подальшому, на підставі рапорту старшого оперуповноваженого 2 відділу ГВКР УСУ в Одеській області, 03.02.2023 р. до ЄРДР за № 22023160000000047 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України відносно ОСОБА_7 .
		Того ж дня, постановою прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 матеріали кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за № 22022160000000056 та № 22023160000000047, об`єднані в одне кримінальне провадження з присвоєнням № 22022160000000056.
		31.03.2023 р., з матеріалів кримінального провадження № 22022160000000056 виділено кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України та присвоєно № 22023160000000123, яке і передано суду на розгляд.
		Відповідно до переліку на виділення матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження № 22022160000000056 у кримінальне провадження № 22023160000000123 відносно ОСОБА_22 , разом з іншими матеріалами, які були надані прокурором та досліджені судом, у тому числі й рішення слідчих суддів Приморського районного суду м. Одеси, якими продовжувався строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022160000000056, надавався дозвіл на обшук, обирався запобіжний захід відносно ОСОБА_7 , застосувались інші заходи забезпечення кримінального провадження виділені і матеріали НСРД відносно ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_7 , проведені на підставі ухвал слідчого судді Одеського апеляційного суду 03.08.2022 р.
		В подальшому, ухвалою слідчого судді Одеського апеляційного суду від 09.05.2023 р. надано дозвіл на використання у кримінальному провадженні № 22023160000000123 від 31.03.2023 за підозрою ОСОБА_7 інформації, отриманої під час проведення НСРД у кримінальному провадженні № 22022160000000056 від 16.04.2022 р.
		 
		З наведеного вбачається, що всі дозволи на проведення слідчих дій були надані в рамках відповідного кримінального провадження, а не поза його межами. Той факт, що згодом з цього провадження було виділене інше, не нівелює законність слідчих дій та не впливає на допустимість доказів, зібраних у початковому провадженні.
		 
		При цьому, апеляційний суд відхиляє, як безпідставне, посилання захисника в апеляційній скарзі на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2020 року у справі 761/19749/13-к та від 7 серпня 2019 року у справі № 607/14707/17, оскільки застосовувати практику Верховного Суду потрібно як з урахуванням обставин кримінального провадження, так і цілісного контексту сформульованої Верховним Судом правової позиції, без перекручень її змісту та використання відносно до контексту.
		Водночас, у наведених вище рішеннях, Верховний Суд визнав недопустимими докази, отримані з порушенням ст. 214 КПК (тобто без внесення відомостей до ЄРДР). В той час, як у даному провадженні всі слідчі дії проводились у межах зареєстрованого кримінального провадження.
		 
		Доводи сторони захисту про те, що інформація, яка лягла в основу вироку, не була вилучена з планшету «Xiaomi», суперечить фактичним обставинам справи та встановленим доказам. 
		Так, з протоколу огляду інформації від 30.03.2023 р. вбачається, що під час огляду планшету «Xiaomi» слідчим було виявлено дані, які мають значення у кримінальному провадженні. Зокрема, на пристрої знаходився фотознімок із датою «Feb 22, 2022», що має безпосереднє відношення до обставин справи. Також встановлено, що на планшеті був активований мобільний додаток «Telegram», який використовувався для спілкування через номер НОМЕР_1 . При відкритті месенджера було виявлено чат із абонентом « ОСОБА_14 » (номер НОМЕР_4 ), який, як встановлено судом, належав ОСОБА_11 . 
		Таким чином, доводи захисту про відсутність доказової інформації на планшеті повністю спростовуються матеріалами справи. Як протокол огляду інформації від 30.03.2023 р., так і інші докази вказують на те, що з планшету було отримано важливу для розслідування інформацію, яка була врахована судом при ухваленні вироку.
		 
		З приводу доводів сторони захисту про відсутність процесуального оформлення доказу у вигляді DVD-диску «VERBATIM» та про недопустимість файлів у форматі «PNG», як доказів, апеляційний суд зазначає наступне. 
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 265 КПК України, інформація, отримана шляхом зняття відомостей з електронних інформаційних систем, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала це зняття, у спосіб, що забезпечує її обробку, збереження або передання. 
		У даному випадку така фіксація була здійснена відповідно до вимог закону, що підтверджується протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 15.09.2022 р. Відповідно вказаному протоколу, на DVD-диску «VERBATIM» була зафіксована інформація, отримана з месенджерів («Telegram», «Viber», «WhatsApp» тощо), що використовувалися через абонентські номери НОМЕР_4 , НОМЕР_9 , НОМЕР_1 .
		У своєму рішенні суд першої інстанції цілком обґрунтовано послався на рішення Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 751/6069/19, згідно з яким, матеріальний носій інформації є лише способом її збереження і не є визначальним критерієм допустимості доказів. Головною особливістю електронного документа є те, що він може існувати на різних носіях, і всі його ідентичні примірники вважаються оригіналами. 
		Це означає, що скріншоти, які були зафіксовані та збережені у форматі «PNG», не втрачають своєї доказової сили, оскільки вони є копіями інформації, що існувала у цифровому вигляді. 
		До того ж, твердження захисту про необхідність засвідчення файлів електронним цифровим підписом або у паперовому вигляді не ґрунтується на нормах КПК України.
		 
		Отже, інформація, зафіксована на DVD-диску «VERBATIM», була здобута та оформлена відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, а її зміст є допустимим доказом, незалежно від формату файлів чи матеріального носія. 
		?
		Твердження сторони захисту про те, що в основу обвинувачення покладено незаконно отриману інформацію з DVD-диску, не відповідає дійсності та спростовується наступним. 
		 
		Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання або перевірку доказів у конкретному кримінальному провадженні, і їх проведення ґрунтується на наявності достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення їх мети. 
		У даному випадку судом встановлено, що протокол проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22022160000000056 від 16.04.2022 р., датований 15.09.2022 р. та містить зафіксований хід проведення НСРД, які були санкціоновані ухвалами слідчого судді Одеського апеляційного суду від 03.08.2022 р. 
		Крім того, відповідно до ч.1 ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії є окремим видом слідчих дій, методи проведення яких не підлягають розголошенню, окрім випадків, передбачених законом. 
		Важливо зазначити, що ухвалою слідчого судді Одеського апеляційного суду від 09.05.2023 р. надавався дозвіл на використання у кримінальному провадженні № 22023160000000123 від 31.03.2023 р. інформації, отриманої під час проведення НСРД у рамках кримінального провадження № 22022160000000056 від 16.04.2022 р. 
		Таким чином, отримана інформація була вилучена та використана відповідно до вимог закону. 
		 
		З огляду на те, що ОСОБА_7 інкримінується злочинна діяльність, яка тривала з 2021 року, а сам злочин є триваючим, момент внесення відомостей до ЄРДР є часом його офіційного виявлення, а не моментом вчинення. Це означає, що отримані докази не можуть вважатися незаконними, оскільки їх використання було належним чином санкціоноване у встановленому законом порядку.
		 
		Також неприйнятними є посилання захисника про те, що висновки суду щодо участі ОСОБА_7 у листуванні, які зазначені в довідках за результатами проведення НСРД, ґрунтуються на припущеннях.
		 
		Так, в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які проводилися на підставі відповідних ухвал суду та відповідно до вимог КПК України, здобуті дані щодо листування ОСОБА_7 . Інформація була зафіксована на оптичному носії DVD-R диск «VERBATIM», який містить матеріали листування ОСОБА_7 під псевдонімами « ОСОБА_16 » та «Удаленный аккаунт» з громадянином рф ОСОБА_11 , а також іншими особами, пов`язаними зі спецслужбами рф. 
		Під час проведення обшуку 02.02.2023 р. обвинувачений добровільно видав свої особисті пристрої, зокрема планшет «Xiaomi» та два мобільні телефони «Samsung». Огляд цих пристроїв 30.03.2023 р. підтвердив, що облікові записи месенджерів, за допомогою яких здійснювалося листування, були прив`язані до телефонних номерів, що належать ОСОБА_7 (зокрема, НОМЕР_1 ). 
		Крім того, у матеріалах справи містяться розшифровані фрагменти листування, в яких «Леха Одессит» та «Удаленный аккаунт» повідомляли ОСОБА_11 та іншим представникам спецслужб рф відомості, що стосувалися пересування військових підрозділів ЗСУ, діяльності військових навчань та мобілізаційних заходів в Україні. Зміст цих повідомлень, їх стиль викладу, а також детальність інформації, яка не публікувалася у відкритих джерелах, свідчать про те, що вона надходила безпосередньо від особи, яка мала доступ до таких даних. 
		 
		З огляду на викладене, висновки суду не є припущеннями, а ґрунтуються на сукупності належних та допустимих доказів, серед яких результати негласних слідчих (розшукових) дій, вилучена інформація з особистих пристроїв обвинуваченого, встановлення прив`язки акаунтів до його номерів телефону, що спростовує відповідні твердження сторони захисту.
		Що ж стосується рапортів працівників правоохоронних органів, то апеляційний суд звертає увагу, що доводи апеляційної скарги захисника про те, що вони не є доказом у кримінальній справі не узгоджуються з матеріалами кримінального провадження, оскільки з огляду на зміст вироку, дані, які наведені у відповідних рапортах знайшли своє підтвердження в інших письмових доказах.
		Водночас, апеляційний суд звертає увагу, що наведені докази були оцінені судом першої інстанції в сукупності з іншими доказами, які наявні в матеріалах справи, за результатом дослідження яких, суд першої інстанції дійшов висновку про достатність доказової бази для підтвердження вини обвинуваченого та ухвалення щодо нього обвинувального вироку.
		 
		Твердження сторони захисту про те, що висновки щодо шкоди обороноздатності та державній безпеці України надані некомпетентними особами, які не мають відношення до кримінального провадження, спростовується наступним. 
		 
		Суд першої інстанції визнав надані документи належними та допустимими доказами. Листи від посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 , командирів військових частин та начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 були розглянуті судом відповідно до ст. 99 КПК України. Суд не тільки прийняв їх як докази, а й відзначив їх узгодженість між собою та відповідність подіям, що стали предметом кримінального провадження. 
		Компетентність осіб, які надали відповідні документи, не викликає сумнівів. Військові посадові особи, командири частин і представники Військової служби правопорядку мають безпосереднє відношення до питань обороноздатності та державної безпеки. Вони володіють необхідними повноваженнями та спеціальними знаннями, щоб оцінювати потенційні загрози та надавати відповідні висновки. 
		 
		Отже, твердження про нібито некомпетентність осіб, чиї висновки взято до уваги в цьому кримінальному провадженні, є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи.
		 
		Щодо доводів захисника про те, що інформація, яку розповсюджував ОСОБА_7 , не є секретною або службовою, оскільки її можна знайти у відкритих джерелах, апеляційний суд виходить з наступного.
		 
		По-перше, суд обґрунтовано не прийняв до уваги доводи захисту щодо відкритого доступу цієї інформації, оскільки надані ним інтернет-ресурси містять лише загальні відомості, які суттєво відрізняються від тієї інформації, що передавав ОСОБА_7 представникам фсб рф. Це підтверджується офіційною інформацією командира військової частини НОМЕР_3 , який вказав, що деталі підготовки військових навчань, зокрема щодо об`єкта Майський та маневрів «Сі Бриз 2021» і «Рапід Трайдент 2021», у відкритих джерелах не публікувалися.
		По-друге, аналіз змісту повідомлень, переданих ОСОБА_7 ОСОБА_11 , свідчить про те, що їхня структура та стиль викладу відповідають не журналістським публікаціям, а службовим документам, подібним до військових звітів, рапортів або доповідних записок. Це свідчить про те, що ОСОБА_7 мав доступ до інформації, яка не була загальнодоступною, та передавав її у формі, характерній для внутрішнього службового користування військових або правоохоронних органів.
		 
		Таким чином, доводи сторони захисту про публічність цієї інформації повністю спростовуються доказами у справі. Суд встановив, що передані відомості мали характер, який свідчить про їхнє походження з неофіційних або закритих джерел, що підтверджує обґрунтованість висунутого обвинувачення.
		 
		Враховуючи вищенаведене, за результатами перевірки доводів апеляційних скарг сторони захисту, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції про доведеність обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні державної зради за викладених у вироку обставин відповідають фактичним даним кримінального провадження та підтверджуються дослідженими під час судового розгляду доказами, які є достовірними, належними і допустимими, а в своїй сукупності та взаємозв`язку - достатніми для ухвалення обвинувального вироку.
		 
		За встановлених та викладених судом у вироку фактичних обставин кримінального правопорушення, дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 111 КК України.
		 
		Призначене судом першої інстанції ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України та в апеляційній скарзі не оскаржується. 
		 
		Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду не встановлено.
		 
		Отже, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 задоволенню не підлягають.
		 
		Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний суд, -
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		вирок Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2023 року відносно  ОСОБА_7  залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , - без задоволення.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_7 , який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали суду.
		 
		Судді
		          ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...