Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/22183/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано судом: 24.03.2025. Зареєстровано: 25.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2025.
Дата набрання законної сили: 18.11.2025
Результат оскарження 18.11.2025 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/380/22363/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 березня 2025 рокусправа № 380/22183/23
		Львівський окружний адміністративний суд 
		в складі головуючої судді  Потабенко В.А., 
		за участі секретаря судового засідання  Согор А.Н., 
		 
		за участю - прокурора Мацюри Я.Р., згідно наказу, 
		представника позивача  Довганя В.І., згідно наказу, 
		представника відповідача  Яцишена Д.В., згідно наказу, 
		представники третіх осіб  не з`явились. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, в інтересах якого вступила у справу Львівська обласна прокуратура, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівської обласної державної адміністрації, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради, про визнання протиправним та скасування наказу, 
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_1 (далі  ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (далі  Міністерство культури України, відповідач), у якій просить: 
		- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 18.01.2021 №14 в частині занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини» у Львівській області згідно з переліком, відповідно до додатку будинку по АДРЕСА_1 , що вказаний як «Вілла» під порядковим № 90, охоронний номер 4091-Лв.
		В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є власником кв. АДРЕСА_2 . Вказаний будинок по вул. Д. Бортнянського, 55 у м. Львові розпорядженням Представника Президента України у Львівській області №374 від 15.04.1994 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають визначну наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» віднесено до пам`яток архітектури місцевого значення з охоронним номером 4091-Лв. На підставі зазначеного розпорядження Міністерство культури України прийняло наказ від 18.01.2021 про занесення буд. № 55 по вул. Д. Бортнянського в м. Львові до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Однак, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 у справі № 380/11536/22 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації, за участі Львівської обласної прокуратури та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, Міністерства культури України, про визнання протиправними дій. Зазначеною постановою апеляційного суду визнано протиправним та скасовано розпорядження представника Президента України №374 від 15.04.1994 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають визначну наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» в частині затвердження п. 24 додатку до цього розпорядження, яким включено до переліку пам`яток архітектури місцевого значення «Віллу» за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55. У зв`язку з тим, що розпорядження Представника Президента України у Львівській області №374 від 15.04.1994 суд визнав протиправним і скасував, позивач звернувся 25.08.2023 із заявою до відповідача, в якій просив скасувати наказ від 18.01.2021 №14 в частині занесення будинку по вул. Д. Бортнянського, 55 в м. Львові до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Однак, листом від 12.09.2023 №807/Г-4146/23-ЗВГ відповідач повідомив позивача про те, що скасування зазначеною вище постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 у справі № 380/11536/22 розпорядження Представника Президента України у Львівській області №374 від 15.04.1994 в частині взяття на державний облік пам`ятки архітектури місцевого значення «Вілли» по вул. Д. Бортнянського, 55 в м. Львові не є підставою для її вилучення із Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Тобто, відповідач фактично відмовив у задоволенні заяви позивача про часткове скасування наказу від 18.01.2021 №14 в частині, що стосується будинку по АДРЕСА_1 . Позивач з такою відмовою не згідний та вважає її протиправною, оскільки підставою для занесення будинку по вул. Д. Бортнянського, 55 в м. Львові до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єктів культурної спадщини є розпорядження Представника Президента України у Львівській області №374 від 15.04.1994 в частині взяття на державний облік пам`ятки архітектури місцевого значення «Вілли» по вул. Д. Бортнянського, 55 в м. Львові, яке рішенням суду, що набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано в частині затвердження п. 24 додатку до цього розпорядження, що стосується пам`ятки архітектури місцевого значення - «Вілла» за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55. Тобто, таке розпорядження Представника Президента України №374 від 15.04.1994 в частині затвердження п. 24 додатку до цього розпорядження не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття. Відтак, оскаржуваний наказ відповідача є протиправним та таким, що не відповідає критерію правомірності, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України), оскільки правові підстави для його винесення відсутні. При цьому, позивач зазначає, що єдиною підставою для включення відповідачем будинку по вул. д. Бортнянського, 55 в м. Львові до переліку пам`яток архітектури місцевого значення слугувало зазначене незаконне розпорядження №374. У відповідача відсутні документи, які б вказували на те, що зазначений будинок є пам`яткою культурної спадщини, тобто що він представляє собою естетичну, етнологічну, історичну мистецьку, наукову чи художню, цінність, а саме відсутня облікова документація, паспорт на вказаний будинок як на пам`ятку архітектури місцевого значення. Враховуючи наведене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
		Ухвалою від 25.09.2023 суддя залишила позовну заяву без руху.
		03.10.2023 надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 74645).
		Ухвалою від 09.10.2023 суддя відкрила провадження у справі, вирішила справу розглядати в порядку загального позовного провадження. Крім того, суддя залучила до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівську обласну державну адміністрацію (далі - ЛОДА). 
		Третя особа - ЛОДА - позову не визнала. Подала відзив на позовну заяву (вх. № 76980 від 11.10.2023), де зазначила, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Згідно з Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 інформація щодо об`єктів культурної спадщини м. Львова, у тому числі щодо оспорюваного об`єкта, подана Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 30.04.2022 №16-1726/0/2-2 до Міністерства культури та інформаційної політики України для занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону культурної спадщини» вилучення пам`ятки з реєстру здійснюється лише у разі, якщо пам`ятку зруйновано; якщо пам`ятка археології, що не виявлена в наземних обсягових формах, досліджена на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому не виявлено об`єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню; якщо пам`ятка втратила предмет охорони. Вказаний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Виключення нерухомого об`єкту з Державного реєстру нерухомих пам`яток України автоматично припиняє його статус пам`ятки архітектури. Позивачем не ставилось питання про вилучення пам`ятки з реєстру. Оскаржуваний наказ є законним та відповідає усім вимогам діючого законодавства України. Крім того, позивач у позовній заяві посилається на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 у справі № 380/11536/22, якою скасовано розпорядження представника Президента України у Львівській області від 15.04.1994 № 374 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівельну діяльність» в частині затвердження п. 24 додатку до цього розпорядження, яким включено до переліку пам`яток архітектури місцевого значення «Вілла» за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55. Однак, відповідно до ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.09.2023 дія постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 у справі № 380/11536/22 зупинена до закінчення її перегляду у касаційному порядку. 
		24.10.2023 у справу вступила Львівська обласна прокуратура відповідно до її заяви (вх. № 80531) на стороні відповідача  Міністерства культури України.
		Відповідач 25.10.2023 подав відзив на адміністративний позов (вх. № 20703ел), в якому проти задоволення позову заперечив. Щодо правомірності прийняття Міністерством культури України наказу від 18.01.2021 № 14 в частині внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення - будинку по вул. Д. Бортнянського, 55 в м. Львові, що вказаний як «Вілла» під порядковим № 90, охоронний номер 4091-Лв, зазначає, що зазначений будинок розпорядженням Представника Президента України у Львівській області № 374 від 15.04.1994 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають визначну наукову, історичну, художню і містобудівну цінність» взято під охорону державою, як об`єкт, що має визначну наукову, історичну, художню і містобудівну цінність відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини» (до 08.06.2000), що у свою чергу є підставою для занесення об`єкту до Реєстру без облікової документації. Оскаржуваний наказ Міністерства культури України був прийнятий на підставі ст. ст. 5 та 14 Закону, розділу IX Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за № 528/23060 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501), враховуючи подання Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 30.04.2020 № 16-1726/0/2-20 без облікової документації (на підставі рішень). З огляду на зазначене вище, оскаржуваний наказ був прийнятий відповідно до законодавства України та не підлягає скасуванню. Крім того, звертає увагу на те, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону культурної спадщини» вилучення пам`ятки з Реєстру здійснюється у разі якщо пам`ятку зруйновано; якщо пам`ятка археології, що не виявлена в наземних обсягових формах, досліджена на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому не виявлено об`єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню; якщо пам`ятка втратила предмет охорони, що не дає підстав для задоволення позовних вимог. Щодо безпідставного посилання позивача на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 у справі № 380/11536/22, то відповідач вказує, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.09.2023 було зупинено дію постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 у справі №380/11536/22 до закінчення її перегляду у касаційному порядку. Крім того, передбачене нормою ст. 78 КАС України процесуальне право на звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматись судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративний суд не повинен сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ. Враховуючи вищевикладене, не можна вважати висновки, викладені у справі № 380/11536/22, такими, що не підлягають доказуванню та мають преюдиційне значення в даній справі.
		Протокольною ухвалою суду від 25.10.2023 було залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (далі - Департамент архітектури ЛОДА).
		31.10.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 82733), в якій зазначив, що будинок по вул. Д. Бортнянського, 55 м. Львів розпорядженням Представника Президента України у Львівській області №374 від 15.04.1994 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають визначну наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» віднесено до пам`яток архітектури місцевого значення та має охоронний номер 4091-Лв. На підставі зазначеного розпорядження відповідач виніс оскаржуваний наказ №14 від 18.01.2021 про занесення будинку по вул. д. Бортнянського, 55 в м. Львові до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 у справі № 380/11536/22 визнано протиправним та скасовано розпорядження в частині затвердження п. 24 додатку до цього розпорядження, яким включено до переліку пам`яток архітектури місцевого значення «Вілла» за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55. В абз. 3 п.п. 10.2 п. 10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Відтак, правовим наслідком скасування розпорядження в частині затвердження п. 24 додатку, яким включено до переліку пам`яток архітектури місцевого значення «Вілла» за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55, є те, що п. 24 додатку не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття. Відтак, правові підстави для занесення відповідачем зазначеного будинку до Державного реєстру нерухомих пам`яток України були відсутні, оскільки п. 24 додатку до розпорядження не породив жодних правових наслідків від моменту прийняття, в тому числі й наслідків щодо занесення будинку до відповідного державного реєстру пам`яток. Крім того, позивач наголосив відповідач безпідставно стверджує про те, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 у справі №380/11536/22 не має преюдиційного значення та про те, що він має право спростування висновків апеляційного суду від 08.08.2023 у справі №380/11536/22 про протиправність розпорядження. Так, протиправність зазначеного розпорядження була безпосереднім предметом спору в справі № 380/11536/22 та визначена в резолютивній частині постанови суду. Також позивач звертає увагу суду, що наведені у відзиві норми міжнародного права, що стосуються захисту культурної спадщини, можуть бути застосовані лише у випадку, якщо відповідна споруда віднесена до нерухомих пам`яток на законній правовій підставі. Однак, відповідачем не наведено у відзиві доводів правомірності оскаржуваного наказу. 
		Ухвалою від 07.11.2023 суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 380/11536/22. 
		Ухвалою від 05.11.2024 суд поновив провадження у справі. 
		Протокольною ухвалою від 06.02.2025 суд закрив підготовче провадження у справі, призначив справу до судового розгляду. 
		15.11.2024 за вх. № 84905 від Департаменту архітектури ЛОДА надійшли додаткові пояснення у справі, згідно з якими відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Згідно з п. б) ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» занесення об`єкта культурної спадщини до реєстру та внесення змін до нього (вилучення з реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання. Згідно Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (далі  Порядок №158) інформація щодо об`єктів культурної спадщини м. Львова, у тому числі щодо оспорюваного об`єкта, подана Департаментом архітектури ЛОДА листом від 30.04.2020 № 16-1726/0/2-2 до Міністерства культури України для занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Наказом Міністерства культури України від 18.01.2021 № 14 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», серед яких і об`єкт, розташований за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55. Інформує, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону культурної спадщини» вилучення пам`ятки з реєстру здійснюється у разі: якщо пам`ятку зруйновано; якщо пам`ятка археології, що не виявлена в наземних обсягових формах, досліджена на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому не виявлено об`єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню; якщо пам`ятка втратила предмет охорони. Вказаний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Виключення нерухомого об`єкту з Державного реєстру нерухомих пам`яток України автоматично припиняє його статус пам`ятки архітектури. Доказів наявності випадків, передбачених ст. 15 Закону України «Про охорону культурної спадщини», для вилучення пам`ятки з реєстру позивачем не подано. Отже, оскаржуваний наказ від 18.01.2021 № 14 є законним та відповідає усім вимогам діючого законодавства України. 
		18.11.2024 за вх. № 85169 від Львівської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення, згідно з якими буд. № 55 по вул. Д. Бортнянського, 55 у м. Львові має культурну цінність, що підтверджено розпорядженням Представника Президента України № 374 від 15.04.1994 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівну цінність» його віднесено до пам`яток архітектури місцевого значення Львівської області (п. 24). Вищевказане розпорядження прийнято на виконання п. 2 постанови Ради Міністрів Української РСР № 442 від 08.09.1979 «Про поповнення списку пам`яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави». Через 24 роки після віднесення спірного будинку до пам`яток архітектури місцевого значення та взяття його під охорону держави, ОСОБА_1 придбав у ньому квартиру АДРЕСА_3 (договір купівлі-продажу квартири від 14.12.2018). З набранням чинності п. 3 розділу X Закону України «Про охорону культурної спадщини», наказом Міністерства культури України № 14 від 18.01.2021 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», віллу по АДРЕСА_1 внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення під номером 90 (охоронний номер 4091-Лв). 23.04.2021 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 42021142080000008 за ч. 2 ст. 298 КК України за фактом проведення на пам`ятці архітектури (будинок за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55) самовільних робіт по надбудові, що проводяться без дозволу органу охорони культурної спадщини. 23.08.2022 ОСОБА_1  звернувся до адміністративного суду з позовом до Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження Представника Президента України № 374 від 15.04.1994 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівну цінність» в частині затвердження п. 24 додатку до цього розпорядження, яким включено до переліку пам`яток архітектури місцевого значення «Вілла» за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 вважав, що вищевказаним розпорядженням порушуються його права як власника квартири та будинку, оскільки він не може ними розпорядитися без необхідності погоджувати свої дії з органом охорони культурної спадщини. Розпорядження вважав незаконним, оскільки відсутня документація на підставі якої воно було прийнято, а тому порушено законодавчо визначений порядок прийняття такого роду рішень. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 у справі № 380/11536/22 відмовлено в задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_1 . Не погодившись із прийнятим судовим рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 значене рішення скасовано та прийнято нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано вищевказане розпорядження Представника резидента України № 374 від 15.04.1994 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають визначальну наукову, історичну, художню містобудівельну цінність» в частині затвердження п. 24 додатку до цього впорядження, яким включено до переліку пам`яток архітектури місцевого значення «Віллу» за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського,55. На даний час вищевказане рішення набрало законної сили. 28.10.2022 прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі ДІAM, УОІС ЛМР, Департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про зобов`язання привести житлову будівлю - пам`ятку архітектури місцевого значення по вул. Д. Бортнянського, 55 у м. Львові у відповідність до технічного паспорту шляхом демонтажу 3-го та 4-го поверхів об`єкта будівництва з компенсацією витрат. На даний час розгляд справи зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 380/22183/23. 12.09.2023  ОСОБА_1 звернувся до Міністерства культури та інформаційної політики України із заявою, в якій просив скасувати наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 18.01.2021 № 14 в частині занесення будинку по вул. Бортнянського, 55 в м. Львові до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Однак, листом № 807/Г-4146/23-ЗГ від 12.09.2023 Міністерство культури України повідомило Гриніва М.О., що скасування рішенням суду розпорядження представника Президента України № 374 від 15.04.1994 не є підставою для вилучення з Державного реєстру нерухомих пам`яток України пам`ятки архітектури місцевого значення «Вілли» по вул. Д. Бортнянського, 55 в м. Львові. З урахуванням викладеного, 21.09.2023 ОСОБА_1  звернувся до адміністративного суду з позовом до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування наказу від 18.01.2021 № 14 в частині занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини» у Львівській області згідно з переліком, відповідно до додатку, будинку по вул. Д. Бортнянського, 55 в м. Львові, що вказаний як «Вілла» під порядковим № 90, охоронний номер 4091- Лв. Вищевказаний наказ позивач вважає незаконним з огляду на те, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 у справі № 380/11536/22 визнано протиправним та скасовано розпорядження Представника Президента України № 374 від 15.04.1994 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають визначальну наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» на підставі якого, було винесено спірний наказ Міністерством культури та інформаційної політики України. Для реалізації основних положень нормативно-правових актів, які регулюють охорону культурної спадщини, Міністерством культури України затверджено Порядок обліку об`єктів культурної спадщини № 158 від 11.03.2013, в який 27.06.2019 наказом № 501 було внесено зміни про зобов`язання органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій до 01 жовтня 2019 подати Міністерству культури України переліки об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України станом на день набрання чинності цим наказом за формою, згідно з додатком до цього наказу; копії рішень про взяття на державний облік об`єктів культурної спадщини відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України станом на день прийняття цього наказу та облікову документацію (за наявності). На виконання згаданого наказу № 501 від 27.06.2019 Департамент архітектури ЛОДА скерував Міністерству культури України лист№ 16-1726/0/2-20 від 30.04.2020 з переліком об`єктів культурної спадщини м. Львова та Львівської області, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини» та не включених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. До вказаного переліку було включено віллу, споруджену в 1930 рр. XX ст., що знаходиться у м. Львові по вул. Д. Бортнянського, 55. За результатами розгляду вищевказаного листа Міністерство культури України 18.01.2021 видало наказ № 14 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», відповідно до якого вирішило занести до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкти культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно законодавства, що діяло да набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини» у Львівській області згідно з переліком, відповідно до додатку. Вілла по вул. Д. Бортнянського, 55 в м. Львові в цьому додатку вказана під порядковим номером 90, охоронний номер 4091-Лв. Розділом IX Порядку обліку об`єктів культурної спадщини № 158 від 11.03.2013 передбачено особливості включення до реєстру об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини». А саме, такі пам`ятки за категорією місцевого значення беруться під охорону виключно шляхом прийняття рішення Міністерства культури України про занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Варто зауважити, що в матеріалах справи немає жодного доказу, який би спростовував історичну цінність спірної будівлі та підтверджував факт її незаконного внесення її до переліку об`єктів культурної спадщини за категорією пам`ятки місцевого значення. Зважаючи на викладене, та висновки Верховного Суду у постанові від 24.10.2023 у справі № 826/15864/17, можна прийти до висновку, що розпорядження представника Президента України № 374 від 15.04.1994 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають визначальну наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» в частині затвердження п. 24 додатку до цього розпорядження, яким включено до переліку пам`яток архітектури місцевого значення «Віллу» за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55 та наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 18.01.2021 № 14, в частині занесення будинку по вул. Д. Бортнянського, 55 в м. Львові до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, вичерпали свою дію ще 18.01.2021 після внесення об`єкта до Реєстру, шляхом їх реального виконання, а тому не можуть бути скасовані судом. Що стосується питання виключення об`єкта культурної спадщини з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, то така процедура та правові підстави вичерпно прописані у ст. 15 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та не підлягають розширеному тлумаченню (серед них відсутня така підстава як рішення суду). 
		28.11.2024 у справу вступило Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, після зміни назви  Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради (далі - Офіс охорони культурної спадщини), відповідно до його заяви (вх. № 88047) як третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача  Міністерства культури України.
		29.11.2024 від Департаменту архітектури ЛОДА за вх. № 88284 надійшли додаткові пояснення у справі. 
		29.01.2025 від позивача за вх. № 6931 надійшли додаткові пояснення у справі, згідно яких розпорядженням Представника Президента України у Львівській області №374 від 15.04.1994 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають визначну наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» будинок по вул. Д. Бортнянського, 55 в м. Львові віднесено до пам`яток архітектури місцевого значення та присвоєно охоронний номер 4091-Лв. На підставі зазначеного розпорядження відповідач виніс оскаржуваний наказ №14 від 18.01.2021 про занесення будинку по вул. Д. Бортнянського, 55 в м. Львові до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Згідно з Переліком пам`яток культурної спадщини, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення у Львівській області, що є додатком до оскаржуваного наказу, підставою занесення будинку по вул. Д. Бортнянського, 55 у м. Львові до Державного реєстру пам`яток України за категорією місцевого значення у Львівській області слугувало розпорядження Представника Президента України у Львівській області №374 від 15.04.1994. На час винесення оскаржуваного наказу порядок обліку об`єктів культурної спадщини регламентувався Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501). Розпорядження №374 від 15.04.1994 було прийнято під час дії Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» від 13.07.1978 №3600-IX та до прийняття Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-III. Зважаючи на існування зазначеного розпорядження, при винесенні оскаржуваного наказу відповідач керувався розділом IХ Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, яким визначено особливості включення до Реєстру об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-III. Зазначений розділ Порядку обліку передбачає, що Міністерство культури України за наявності відповідного рішення про взяття під охорону пам`ятки культурної спадщини винесеного до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-III вносить беззастережно об`єкт до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення, за винятком, випадків, якщо такий об`єкт не підлягає занесенню до реєстру. Відповідно до п. 2 розділу IХ Порядку обліку об`єктів культурної спадщини не підлягають занесенню до реєстру пам`ятки (пам`ятники, пам`ятні знаки), присвячені особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932- 1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов`язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов`язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті. Тобто на момент занесення об`єкту до реєстру пам`яток, відповідно до розділу IХ Порядку обліку об`єктів культурної спадщини Міністерство культури України повинно перевірити виключно два аспекти перед прийняттям рішення про занесення об`єкта до реєстру: чи взято об`єкт під охорону відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III та чи існують визначені в п. 2 розділу 9 Порядку обліку вичерпні підстави для не занесення об`єкта до реєстру. Тобто, у випадку занесення будинку по вул. Д. Бортнянського, 55 в м. Львові, відповідач керувався виключно тим, що цей об`єкт взятий під охорону розпорядженням №374 від 15.04.1994 і що не існує підстав для незанесення будинку до реєстру (тобто, що будинок не відноситься до пам`яток, що присвячені особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов`язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов`язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті). У випадку, якщо б будинок не був пам`яткою, взятою під охорону відповідно до законодавства, що діяло раніше, відповідач повинен був би керуватися загальними положеннями щодо занесення об`єктів до реєстру, які визначені в розділі IV «Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру» Порядку обліку об`єктів культурної спадщини. Водночас, правовим наслідком скасування розпорядження в частині затвердження п. 24 додатку, яким включено до переліку пам`яток архітектури місцевого значення «Віллу» за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55 є те, що п. 24 додатку не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття. Зазначене ґрунтується на правових висновках Верховного Суду щодо застосування ст. ст. 5, 245, 264, 265 КАС України. Таким чином, у зв`язку з скасуванням постановою апеляційного суду розпорядження, будинок за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55 з моменту винесення розпорядження (з 15.04.1994) не є таким, який взято на облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини» №1805-III від 08.06.2000. Отже, відповідач не мав підстав вносити будинок до реєстру пам`яток, як такий, що взято під охорону відповідно до законодавства, що діяло раніше. Іншими словами, відповідач не мав підстав заносити до Державного реєстру нерухомих пам`яток України зазначений будинок за процедурою, особливості якої визначені розділом IХ Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, оскільки єдиний документ на підставі якого таке рішення приймалось це розпорядження, яке на час винесення оскаржуваного наказу втратило чинність. У зв`язку з цим, питання про занесення будинку до Державного реєстру нерухомих пам`яток України повинно було вирішуватись на час винесення наказу відповідно до загальної процедури визначеної в розділі IV Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, яка передбачає, зокрема, необхідність оформлення подання встановленої форми за підписом ініціатора занесення об`єкту до реєстру та виготовлення облікової документації і подання їх до Міністерства культури України та розгляд документів експертною комісією, яка надає висновок щодо відповідності (невідповідності) об`єкта культурної спадщини критеріям пам`ятки; висновок щодо відповідності (невідповідності) заявленій категорії пам`яток; обґрунтування прийнятого рішення, тощо. Також позивач зазначає, що відповідач не позбавлений права і можливості застосувати загальну процедуру щодо занесення будинку до реєстру пам`яток з прийняттям законного рішення щодо включення чи не включення будинку до реєстру. Водночас, вирішення заявлених позивачем вимог не пов`язано з втручанням суду у дискретні повноваження відповідача, як про це стверджує прокурор. Позовні вимоги не передбачають прийняття судом рішення, яке входить в компетенцію відповідача. Вимога визнати протиправним та скасувати наказ відповідача, який є актом індивідуальної дії, є способом захисту права та інтересу який передбачений в ч. 1 ст. 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом (зокрема) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Позивач не обґрунтовує твердження про протиправність оскаржуваного наказу відповідача тим, що він був винесений за відсутності облікової документації. Позивач стверджує, що єдиною підставою для винесення оскаржуваного наказу слугувало протиправне і скасоване розпорядження. Водночас, прокурор жодним чином не спростував даного твердження. Позивачу відомі наведені прокурором підстави вилучення пам`ятки з реєстру нерухомих пам`яток України та процедуру вилучення пам`ятки, однак позивач звертає увагу суду, що такі підстави і процедури можуть бути застосовані лише у випадку, якщо відповідний об`єкт віднесено до нерухомих пам`яток на законній правовій підставі. 
		Протокольною ухвалою від 06.02.2025 суд закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду. 
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
		В судовому засіданні прокурор проти задоволення позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
		В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
		В судовому засіданні представник третьої особи - ЛОДА - проти задоволення позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
		В судовому засіданні представник третьої особи - Департаменту архітектури ЛОДА - проти задоволення позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
		В судовому засіданні представник третьої особи - Офісу охорони культурної спадщини - проти задоволення позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
		Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, прокурора, представника відповідача, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
		Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_2 . 
		Вказаний будинок по вул. Д. Бортнянського, 55 розпорядженням Представника Президента України у Львівській області №374 від 15.04.1994 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають визначну наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» віднесено до пам`яток архітектури місцевого значення з охоронним номером 4091-Лв. 
		Згідно з додатком до розпорядження Представника Президента України у Львівській області №374 від 15.04.1994 «Вілла» по вул. Д. Бортнянського, 55 в м. Львові числиться під номером 24, охоронний номер 4091-Лв. 
		На підставі зазначеного розпорядження Міністерство культури України прийняло наказ від 18.01.2021 № 14 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до державного реєстру нерухомих пам`яток України». 
		Вказаним вище розпорядженням віднесено до пам`яток культурної спадщини, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення у Львівській області буд. № 55 по вул. Д. Бортнянського в м. Львові (п. 90 додатку до наказу від 18.01.2021 № 14).
		Як вбачається з тексту самого наказу від 18.01.2021 № 14, такий прийнятий відповідно до ст. ст. 5 та 14 Закону України «Охорону культурної спадщини», розділу ІХ Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 01.04.2013 за № 528/23030 (у редакції наказу Міністерства культури України № 501 від 27.06.2019), та враховуючи подання Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації № 16-1726/0/2-20 від 30.04.2020. 
		Крім того, суд зазначає, що в переліку пам`яток культурної спадщини, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення у Львівській області, що є додатком до наказу від 18.01.2021 № 14, також зазначена підстава для внесення тієї чи іншої будівлі до пам`яток культурної спадщини (№ та дата рішення про взяття під охорону). 
		Так, підставою для включення «Вілли» по вул. Д. Бортнянського, 55 в м. Львові (п. 90) зазначено розпорядження Представника Президента України у Львівській області №374 від 15.04.1994, охоронний номер пам`ятки 4091-Лв. 
		Суд встановив, що Гринів М.О. оскаржив розпорядження Представника Президента України №374 від 15.04.1994 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають визначну наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» в частині затвердження п. 24 додатку до цього розпорядження, яким включено до переліку пам`яток архітектури місцевого значення «Віллу» за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55, до суду.
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 у справі № 380/11536/22 задоволено апеляційну скаргу Гриніва М.О. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації, за участі Львівської обласної прокуратури та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департаменту архітектури ЛОДА, Міністерства культури України, про визнання протиправними дій. Зазначеною постановою апеляційного суду визнано протиправним та скасовано розпорядження Представника Президента України №374 від 15.04.1994 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають визначну наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» в частині затвердження п. 24 додатку до цього розпорядження, яким включено до переліку пам`яток архітектури місцевого значення «Віллу» за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55. 
		Ухвалою Верховного суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 19.09.2024 у справі №380/11536/22 закрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ЛОДА, за участі Львівської обласної прокуратури та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департаменту архітектури ЛОДА, Міністерства культури України, про визнання протиправними дій.
		Отже, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023, якою визнано протиправним та скасовано розпорядження Представника Президента України №374 від 15.04.1994 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають визначну наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» в частині затвердження п. 24 додатку до цього розпорядження, яким включено до переліку пам`яток архітектури місцевого значення «Віллу» за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55, набрала законної сили. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Суд зазначає, що спірні правовідносини в цій справі виникли внаслідок прийняття Представником Президента України розпорядження №374 від 15.04.1994 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають визначну наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» в частині затвердження п. 24 додатку до цього розпорядження, яким включено до переліку пам`яток архітектури місцевого значення «Віллу» за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55. 
		Водночас, оскільки таке розпорядження в частині п. 24, який стосується «Вілли» за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55, визнано протиправним і скасовано судовим рішенням і таке рішення набрало законної сили, прийняття Міністерством культури України наказу від 18.01.2021 № 14 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до державного реєстру нерухомих пам`яток України» в частині віднесення до пам`яток культурної спадщини, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення у Львівській області буд. № 55 по вул. Д. Бортнянського в м. Львові (п. 90 додатку до наказу від 18.01.2021 № 14) також є протиправним.
		При цьому, суд зазначає, що перевіряючи розпорядження Представника Президента України №374 від 15.04.1994 на його відповідність ст. 2 КАС України, суд апеляційної інстанції, з яким погодився і Верховний Суд, дослідив, що для внесення будинку за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55 до Переліку пам`яток місцевого значення Львівської області необхідно було скласти облікову картку та паспорт на будинок, які б визначали цінність будинку як нерухомого пам`ятника історії і культури та його приналежність до відповідного виду, категорії. При цьому, колегія суддів звернула увагу, що лише одночасне дотримання всіх зазначених етапів у сукупності було єдиною та необхідною правовою підставою для взяття об`єкту на державний облік та включення його до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури». Натомість, судом встановлено відсутність облікової документації на вказаний житловий будинок та відсутність доказів, які б підтверджували, що об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55 представляє історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність. Наведені відповідачем позиції не спростовували встановленої законодавством необхідності складати облікову документацію на виявлені об`єкти, що становлять історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність. Враховуючи викладене, колегія суддів вважала, що достатні та необхідні правові підстави для включення об`єкту нерухомості, що розташований за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55 до Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Львівської області у відповідача були відсутні. 
		Щодо твердження відповідача про те, що скасування розпорядження Представника Президента України у Львівській області №374 від 15.04.1994 в частині взяття на державний облік пам`ятки архітектури місцевого значення «Вілли» по вул. Д. Бортнянського, 55 в м. Львові не є підставою для її вилучення із Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також твердження про те, що позивачем не було дотримано процедуру виключення пам`ятки з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, то суд зазначає таке. 
		Будинок за адресою: м. Львів, вул. Д. Бортнянського, 55 з моменту винесення розпорядження (з 15.04.1994) (з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 № 380/11536/22) не є таким, який взято на облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини». 
		Отже, відповідач не мав підстав вносити будинок до реєстру пам`яток, як такий, що взято під охорону відповідно до законодавства, що діяло раніше. Іншими словами, відповідач не мав підстав заносити до Державного реєстру нерухомих пам`яток України зазначений будинок за процедурою, особливості якої визначені розділом IХ Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, оскільки єдиний документ, на підставі якого таке рішення приймалось це розпорядження, яке на час винесення оскаржуваного наказу втратило чинність. 
		Крім того, суд зазначає, що погоджується з твердженням позивача про те, що підстави вилучення пам`ятки з реєстру нерухомих пам`яток України та процедуру вилучення пам`ятки може бути застосовано лише у випадку, якщо відповідний об`єкт віднесено до нерухомих пам`яток на законній правовій підставі.
		Чого, однак, в цій справі відповідачем не доведено. 
		Інша частина доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливає та висновків суду по суті спору не змінює. 
		В контексті зазначеного, суд звертає увагу на наступне.
		Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 09.12.1994 № 18390/91), вказав, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція) не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
		В рішенні «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005) Суд також звернув увагу на те, що ст. 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
		У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
		Разом з цим, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю шляхом визнання протиправним та скасування наказу Міністерства культури України від 18.01.2021 №14 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» в частині включення до Переліку пам`яток культурної спадщини, які заносяться до Державного реєстру нерухових пам`яток України за категорією місцевого значення у Львівській області будинку по вул. Д. Бортнянського, 55 в м. Львові, що вказаний як «Вілла» під порядковим № 90, охоронний номер 4091-Лв.
		Щодо судового збору, то відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		адміністративний позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 18.01.2021 №14 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» в частині включення до Переліку пам`яток культурної спадщини, які заносяться до Державного реєстру нерухових пам`яток України за категорією місцевого значення у Львівській області будинку по вулиці Д. Бортнянського, 55 в місті Львові, що вказаний як «Вілла» під порядковим № 90, охоронний номер 4091-Лв.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (адреса: 01601, вул. Івана Франка, 19, м. Київ, ЄДРПОУ 43220275) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп. 
		Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено та підписано 21.03.2025. 
		 
		 
		 
		СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...