Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/39919/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано судом: 24.03.2025. Зареєстровано: 25.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2025.

Номер судового провадження: П/420/40211/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/39919/24 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 березня 2025 року м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення безпідставно набутих коштів, -
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До суду з адміністративним позовом звернулась військова частина НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь військової частини НОМЕР_1 вартість завданої державі шкоди у розмірі 12338,90 грн.
		В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 . Відповідно до акту проведення службового розслідування від 27.01.2024 за фактом самовільного залишення військової служби, установлено, що ОСОБА_1 31.12.2023 без зброї самовільно залишив розташування роти вогневої підтримки НОМЕР_2 штурмового батальйону в/ч НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокується у Донецькій області, та проводить час на власний розсуд, своє місце знаходження та причини неповернення повідомляти відмовлявся, чим допустив порушення вимог ст.11, 16, 37, 49, 127-128 Статуту Внутрішньої служби ЗСУ, ст.2, 4, 6 Дисциплінарного статуту ЗСУ.
		Також в ході службового розслідування виявлено факт переплати грошового забезпечення, яке було виплачене відповідачу, вартістю 12338,90 грн.
		Оскільки відповідач перебуває у самовільному залишені військової частини, в/ч НОМЕР_1 немає можливості утримати кошти з відповідача та здійснювати стягнення за переплату грошового забезпечення на загальну суму 12338,90 грн. 
		Таким чином, наявні підстави для стягнення з відповідача отриманого за час відсутності на службі без поважних причин грошового забезпечення у сумі 12338,90 грн.
		Ухвалою суду від 30.12.2024 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову. 
		Ухвалою суду від 20.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в електронній формі.
		Ухвала суду від 20.01.2025 року скерована на за адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , та отримана ним 01.02.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610225721346. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав. 
		Справу розглянуто у письмовому провадженні.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 . 
		Наказом командира в/ч НОМЕР_1 №183 від 27.06.2023 солдат ОСОБА_1 кулеметного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_3 штурмового батальйону прибув до району виконання бойових завдань АДРЕСА_3 з пункту постійної дислокації АДРЕСА_3 для виконання бойових завдань (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) з 27.06.2023 року.
		Командиром в/ч НОМЕР_1 повідомлено командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про виявлення 31.12.2023 року о 12:30 год під час перевірки особового складу самовільне залишення солдатом ОСОБА_1 місця служби (без зброї), що підтверджується доповіддю №30922 від 31.12.2023 року. 
		Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 31.12.2023 №7656 призначено проведення службового розслідування за фактом відсутності військовослужбовця ОСОБА_1 у в/ч НОМЕР_1 . 
		Відповідно до Акту проведення службового розслідування від 27.01.2024 за фактом самовільного залишення військової служби, установлено, що солдат ОСОБА_1 31.12.2023 без зброї самовільно залишив розташування роти вогневої підтримки НОМЕР_2 штурмового батальйону в/ч НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокується у Донецькій області, та проводить час на власний розсуд, своє місце знаходження та причини неповернення повідомляти відмовлявся, чим допустив порушення вимог статей 11, 16, 37, 49, 127-128 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
		Також службовим розслідуванням встановлено факт переплати премії за грудень 2023 року солдату ОСОБА_1 у розмірі 12338,90 грн. 
		Крім того під час проведення службового розслідування бухгалтером в/ч НОМЕР_1 надано довідку №1225 від 13.01.2024 про нараховане та виплачене грошове забезпечення, в якій зазначено суму переплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у розмірі 12338,90 грн. 
		Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 31.01.2024 №615 вирішено, зокрема: - службове розслідування вважати завершеним; помічнику командира в/ч НОМЕР_1 з правової робити подати вирішити питання щодо подання позову відносно солдата ОСОБА_2 про відшкодування шкоди державі в розмірі 12338,90 грн (п.1,5 наказу). 
		Представник позивача, вважаючи, що відповідач без наявних правових підстав отримав 12338,90 грн грошового забезпечення, звернувся до суду з цим позовом з метою стягнення переплати грошового забезпечення. 
		Справа розглянута в письмовому провадженні. 
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни врегульовано Законом України 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-XI). 
		Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
		Згідно з абз.1 ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі Порядок №260).
		Відповідно до п.12 розділу І Порядку №260 військовослужбовцям, які тимчасово вибувають з військової частини зі збереженням грошового забезпечення за місцем служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер, виплачуються за весь період такого вибуття.
		Отже, у період перебування військовослужбовця за ним зберігається виплата грошового забезпечення. 
		Водночас, згідно з п.15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.
		Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
		Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
		Згідно з актом службового розслідування від 27.01.2024 встановлено, що відповідач з 31.12.2024 відсутній на військовій службі.
		Відповідно до довідки №1225 від 13.01.2024, складеної бухгалтером в/ч НОМЕР_1 та командиром в/ч НОМЕР_1 , переплата грошового забезпечення за грудень 2023 року становить 12338,90 грн. 
		Враховуючи, що відповідач самовільно залишив розташування роти вогневої підтримки НОМЕР_2 штурмового батальйону в/ч НОМЕР_1 та з 31.12.2024 року був відсутній на службі у в/ч НОМЕР_1 , суд вважає, що на підставі п.15 Порядку №260 відповідач не мав права на виплату грошового забезпечення за час відсутності відповідача на службі без поважних причин. 
		Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-IX (далі Закон №160-IX).
		Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
		Особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди (ст. 4 Закону №160-IX).
		Згідно з ч.4 ст.3 Закону №160-IX переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.
		Особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій (п.1 ч.1 ст.6 Закону №160-IX).
		Відповідно до ч.1 ст.12 Закону №160-IX у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
		Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Згідно зі змістом цієї норми, зобов`язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; здійснення набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.
		Водночас стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким.
		Так не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
		Отже, що не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику. 
		Оскільки відповідач з 31.12.2024 був самовільно залишив пункт розташування в/ч НОМЕР_1 та був відсутній на військовій службі, суд вважає, що ОСОБА_1 діяв недобросовісно та за грудень 2023 року безпідставно отримав грошове забезпечення на суму 12338,90 грн. 
		Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь в/ч НОМЕР_1 безпідставно набутих ним коштів під час фактичного невиконання обов`язків військової служби. 
		Відповідно до ст.72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. 
		Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про стягнення безпідставно набутих коштів, - задовольнити. 
		Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 12338,90 грн під час фактичного невиконання ним обов`язків військової служби за грудень 2023 року. 
		Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
		Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
		Суддя Е.В. Катаєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...