Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/4864/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; внутрішньо переміщених осіб.
Надіслано судом: 24.03.2025. Зареєстровано: 25.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2025.
Дата набрання законної сили: 24.03.2025
Номер судового провадження: К/990/36650/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 березня 2025 року
		 
		м. Київ
		 
		справа № 120/4864/24
		провадження № К/990/36650/24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду у складі судді Сала П.І. від 21 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шидловського В.Б.,              Боровицького О.А., Курка О.П. від 27 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в якому просила:
		- визнати протиправною бездіяльність управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області щодо непризначення ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі у вересні 2023 року;
		- зобов`язати управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації призначити ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі з вересня 2023 року;
		- зобов`язати управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі, за період з вересня 2023 року по лютий 2024 року включно.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено. 
		 
		3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачка до 01 серпня 2023 року не повернулася в Україну доказів того, що вона не за власним бажанням не могла повернутись з-за кордону останньою не надалося, а тому правових підстав для продовження виплати їй допомоги на проживання з вказаної дати у відповідача не було.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		5. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 перемістилась з Луганської області до м. Львова, де її було взято на облік як внутрішньо переміщену особу, що підтверджується довідкою від 11 квітня 2022 року № 1309-5001313225 та здійснювалась виплата допомоги на проживання.
		 
		6. Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 07 березня 2024 року позивачка з 11 червня 2023 року по              14 серпня 2023 року перебувала за кордоном.
		 
		7. Після переїзду до с. Берізки-Бершадські Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_1 взято на облік в управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області, як внутрішньо переміщену особу, що підтверджується довідкою від 08 вересня 2023 року № 511-7001882056.
		 
		8. 08 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі.
		 
		9. Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області листом від 16 листопада 2023 року № 961 повідомило, що оскільки позивачка з 11 червня 2023 року перебувала за кордоном понад 30 календарних днів підряд та не повернулась в Україну станом на 01 серпня 2023 року, то правових підстав для призначення їй допомоги немає.
		 
		10. Вважаючи відмову Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.
		 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		11. Касаційна скарга обґрунтована відсутністю висновку Верховного Суду щодо правомірності застосування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 709 від 11 липня 2023 року до періоду перебування за кордоном до 15 липня 2023 року, коли вищевказана постанова набрала чинності при прийнятті рішення про припинення допомоги на проживання.
		 
		12. Скаржниця наголошує, що припинення допомоги на проживання внаслідок перебування за кордоном України понад 30 календарних днів підряд було встановлено на підставі змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України  від 11 липня 2023 року № 709 до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332, однак ці зміни набрали чинності лише 15 липня 2023 року. Таким чином, період перебування позивачки за кордоном України з  11 червня 2023 року до 15 липня 2023 року не може бути враховано, оскільки у цей період часу законодавством України не передбачалося припинення допомоги на проживання з такої підстави, проте відповідач протиправно врахував цей період та припинив виплату допомоги на проживання внутрішньо перемішеній особі. 
		 
		13. Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		14. Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
		 
		15. Відповідно до статті 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
		 
		16. 20 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам                                     (далі - Порядок № 332).
		 
		17. Пунктом 1 Порядку № 332 визначено, що цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).
		 
		18. Відповідно до пункту 2 Порядку № 332 (в редакції, що діяла на момент первинного звернення позивача за допомогою) допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.
		 
		19. Згідно з пунктом 3 Порядку № 332 (в редакції, що діяла на момент первинного звернення позивача за допомогою) допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.
		Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану.
		Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.
		 
		20. 15 липня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» від 11 липня 2023 року № 709 (далі - Постанова № 709, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою Порядок № 332 викладено в новій редакції.
		 
		21. Пунктом 1 Постанови № 709 установлено, що з 1 серпня 2023 р. виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога), які перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, а також особам, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення та яким допомогу було призначено відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418), продовжується автоматично на один шестимісячний період.
		Виплата допомоги не продовжується особам, які, зокрема, перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім`ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров`я, судових та правоохоронних органах, у зв`язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально).
		 
		22. Відповідно до пункту 3 Постанови № 709 рішення про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пунктах 1 і 2 цієї постанови, приймається на підставі інформації Міністерства фінансів за результатами проведеної верифікації даних щодо одержувачів допомоги, інформацію про яких надано Міністерством соціальної політики з урахуванням даних, що обробляються стосовно них на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418), з урахуванням змін, затверджених цією постановою.
		Перевірку перебування внутрішньо переміщених осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, протягом 30 календарних днів підряд за кордоном Міністерство фінансів проводить станом на 15 липня 2023 року.
		Внутрішньо переміщеним особам, які за результатами перевірки станом на 15 липня 2023 р. перебували за кордоном понад 30 календарних днів підряд та не повернулися в Україну станом на 1 серпня 2023 р., виплата допомоги не продовжується.
		 
		23. Правовий аналіз положень Постанови № 709, а саме пунктів 1 та 3 цієї постанови дає підстави для висновку, що виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, починаючи з 01 серпня 2023 року, не продовжується за одночасного існування двох умов - це перебування внутрішньо переміщеної особи за кордоном понад 30 календарних днів підряд станом на 15 липня 2023 року та неповернення в Україну станом на 01 серпня 2023 року.
		 
		24. Тобто навіть у випадку перебування внутрішньо переміщеної особи за кордоном понад              30 календарних днів підряд станом на 15 липня 2023 року, проте її повернення в Україну до            01 серпня 2023 року, виплата допомоги на проживання такій особі мала бути автоматично продовжена з 01 серпня 2023 року.
		 
		25. Судом встановлено, що позивачці припинено виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01 серпня 2023 року, на підставі положень Постанови № 709, а саме у зв`язку з тим, що вона перебувала за кордоном більше як 30 календарних днів підряд станом на 15 липня 2023 року та не повернулась в Україну станом на 01 серпня 2023 року.
		 
		26. Звертаючись до суду з даною позовною заявою, позивачка посилається, зокрема на незворотність дії нормативно-правових актів у часі, вказуючи, що факт перебування її за кордоном понад 30 календарних днів підряд це відносини, які виникли до набуття чинності Постановою № 709.
		 
		27. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		 
		28. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
		 
		29. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
		 
		30. Отже, за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти мають пряму дію в часі, тобто регулюють відносини, що виникли після набрання чинності цими актами, а також відносини, які виникли до набрання чинності нормативно-правовими актами і продовжують існувати на час набрання ними чинності. У другому випадку такі акти поширюються на ці відносини з моменту набрання чинності, а не з моменту виникнення відповідних відносин. В окремих випадках законодавець вказівкою в перехідних положеннях «нового» нормативно-правового акта може зберегти праворегуляторний вплив визнаного нечинним нормативно-правового акта на певні суспільні відносини, які продовжують тривати після набрання чинності «новим» (переживаюча дія).
		 
		31. Здатність закону регулювати відносини з моменту їхнього виникнення у минулому, є зворотною дією нормативно-правового акта в часі, яка для цілей стабільності суспільних відносин застосовується лише в разі скасування чи пом`якшення юридичної відповідальності.
		 
		32. Постановою № 709 було частково змінено правове регулювання відносин щодо надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які виникли до набрання нею чинності і продовжують існувати на час набрання чинності постановою. 
		 
		33. Під час розгляду справи, Судом не встановлено ретроспективної дії нормативно-правових актів, що регулюють дані спірні правовідносини, зокрема, Постанови № 709.
		 
		34. Слід зазначити, що внутрішньо переміщеним особам, які станом на 15 липня 2023 року перебували за кордоном понад 30 календарних днів підряд та отримували допомогу на проживання, у період з 15 липня 2023 року (дня набрання чинності Постановою № 709) до                 01 серпня 2023 року Урядом фактично було надано час повернутись в Україну з метою продовження виплати їм допомоги на проживання.
		 
		35. Зважаючи на те, що позивачка до 01 серпня 2023 року не повернулася в Україну доказів на підтвердження того, що вона не за власним бажанням не могла повернутись з-за кордону останньою не надано, а тому правових підстав для продовження виплати їй допомоги на проживання з вказаної дати у відповідача не було.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		36. За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356,359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року - без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.  
		 
		Суддя-доповідач                                                                                        Н.В.  Коваленко
		       
		Судді                                                                                                            А.Ю.  Бучик   
		 
		                                                                                                                   Я.О.  Берназюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...