Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/150/25 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; зберігання.
Надіслано судом: 25.03.2025. Зареєстровано: 25.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2025.

Результат оскарження 03.07.2025 Північний апеляційний господарський суд: визнано нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю і закрито провадження у справі
Номер судового провадження: 17/01/911/150/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"14" березня 2025 р. Справа № 911/150/25 
		 
		Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Байдрелової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренус Фрайт Логістикс»
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспарагус-ЛТД»
		про стягнення 287 348, 13 гривень
		 
		представники учасників справи не з`явилися
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		09.01.2025 канцелярією Господарського суду Київської області зареєстровано надіслану через підсистему «Електронний суд» позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренус Фрайт Логістикс» (далі  ТОВ «Ренус Фрайт Логістикс» / позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспарагус-ЛТД» (далі  ТОВ «Аспарагус-ЛТД» / відповідач) про стягнення 287 348, 13 гривень, з яких: 261 254, 56 гривень основного боргу, 16 800, 78 гривень пені, 7 373, 40 гривень інфляційних втрат та 1 919, 39 гривень 3 % річних.
		В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Ренус Фрайт Логістикс» посилається на обставини неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 308/22 від 05.10.2022 в частині сплати повного обсягу наданих послуг.
		Господарський суд Київської області ухвалою від 14.01.2025 залишив позовну заяву ТОВ «Ренус Фрайт Логістикс» без руху, постановив виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
		24.01.2025 через підсистему «Електронний суд», на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивач надіслав заяву про усунення недоліків позовної заяви, згідно змісту якої надав пояснення щодо виявлених судом недоліків разом з доказами на їх підтвердження.
		Господарський суд Київської області ухвалою від 28.01.2025, зокрема, прийняв до розгляду позовну заяву ТОВ «Ренус Фрайт Логістикс» та відкрив провадження у справі, призначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 28.02.2025 та встановив сторонам строки для вчинення процесуальних дій.
		Господарський суд Київської області ухвалою від 28.02.2025 у справі № 911/150/25 відклав судове засідання на 14.03.2025.
		12.03.2025 через підсистему «Електронний суд» позивач надіслав додаткові пояснення у справі. Суд долучив означені пояснення до матеріалів справи.
		У судове засідання 14.03.2025 представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.
		Також суд зауважує, що відповідач не скористався наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі  ГПК України) правом та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі.
		Водночас суд вчинив всі залежні від нього дії з повідомлення ТОВ «Аспарагус-ЛТД» про розгляд цієї справи, зокрема, копії ухвал Господарського суду Київської області у справі № 911/150/25 суд надсилав відповідачу до його персонального кабінету у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа.
		В розрізі зазначеного суд вказує, що відповідно до приписів ч. 1, 4, 5 ст. 6, ч. 6, 11 ст. 242 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
		Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та / або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
		Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
		Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
		Крім того, ухвали суду у справі № 911/150/25 суд офіційно оприлюднював у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua (далі  Реєстр), як наслідок, відповідні судові рішення знаходяться у вільному доступі, оскільки за змістом ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі «Судова влада України».
		З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаним із відповідним судовим провадженням та можливістю реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку, із поданням заяв та / або письмових пояснень стосовно власної позиції по суті спору.
		Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Відтак, неявка в судове засідання 14.03.2025 представників позивача та відповідача, які належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без їх участі.
		У судовому засіданні 14.03.2025, закінчивши з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, суд перейшов до стадії ухвалення рішення та підписав у цьому засіданні його вступну і резолютивну частини, водночас
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Як випливає з наявної в матеріалах справи копії договору, 05.10.2022 між ТОВ «Аспарагус-ЛТД» (за договором  замовник) та ТОВ «Ренус Фрайт Логістикс» (за договором  виконавець) укладено договір № 308/22 (далі  договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання за плату надати замовнику наступні послуги: зберігання під митним контролем товарів (далі по тексту  «товар») замовника на митному складі (далі по тексту  «МС») та забезпечення їх збереження (пп. 1.1.1); митні послуги по декларуванню товару замовника, що переміщаються через митний кордон України (пп. 1.1.2); зберігання товару замовника у складських приміщеннях  товарному складі (далі по тексту  «TC»), а також надання послуг, пов`язаних з прийомом-видачею товару з ТС (пп. 1.1.3).
		За змістом п. п. 1.2, 1.3, 1.4 договору випливає, що:
		1)до послуг по зберіганню товару на МС відносяться:
		 1.2.1 прийом, оформлення, розміщення, а також зберігання товару замовника, що надходять на МС виконавця;
		 1.2.2 сортування товару згідно з вимогами замовника;
		 1.2.3 завантаження, розвантаження товару:
		 1.2.4 здійснення кількісного обліку товару замовника, що зберігається на МС;
		 1.2.5 переміщення товару в межах МС з метою його раціонального розміщення;
		 1.2.6 переміщення (перевезення) товару з МС на товарний склад виконавця;
		2)до митно-брокерських послуг входять:
		 1.3.1 декларування товару замовника;
		 1.3.2 за письмовою згодою сторін (письмовий / електронний лист), забезпечення сплати митних стягнень, встановлених для товару, що має декларуватися;
		 1.3.3 нарахування митних стягнень;
		 1.3.4 за письмовою згодою сторін (письмовий / електронний лист), проведення оплати митних зборів, встановлених для задекларованого товару у розмірі, встановленому діючим законодавством України;
		 1.3.5 підготовка та оформлення митних документів, в яких містяться дані, необхідні для здійснення митного оформлення та митного контролю;
		 1.3.6 оформлення необхідних митних і товарно-транспортних документів при відправці товару за межі митної території України;
		 1.3.7 надання замовнику консультацій щодо правил і вимог митних органів, необхідних для правильного оформлення документів, в яких містяться дані, необхідні для здійснення митного оформлення товару; 
		 1.3.8 здійснення обліку / переобліку в митницях Державної митної служби України;
		3)до послуг по зберіганню товару на ТС відносяться:
		 1.4.1 прийом, оформлення, розміщення, зберігання товару замовника, який надходить на ТС виконавця;
		 1.4.2 обробка та підготовка товару для його видачі і відвантаження замовнику або третій особі за письмовою вказівкою замовника, відповідно до умов цього договору;
		 1.4.3 обробка та підготовка товару для його відправлення і доставки на склади замовника або на склади третьої особи, за вказівкою замовника;
		 1.4.4 облік, контроль, сортування та переміщення складських запасів;
		 1.4.5 завантаження, відвантаження, доставка товару.
		Положеннями п. п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 12.1, пп. 13.1.1 та 13.3.1 п. 13.1, п. 14.1, 14.2 договору визначено, що ціна за послуги виконавця встановлюється відповідно до тарифів, зазначених у додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору.
		Усі платежі та розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України  гривні.
		Рахунки виставляються виконавцем за фактом виконання послуг, які підтверджуються актами виконаних робіт. Якщо протягом 5 (п`яти) календарних днів, з моменту отримання акта, замовник не надасть мотивовану відмову від його підписання, акт виконаних робіт вважається підписаним та не підлягає оскарженню, а послуги вважаються наданими виконавцем належним чином та в повному обсязі, і прийнятими замовником без зауважень.
		Рахунки, виставлені виконавцем, підлягають оплаті замовником протягом 10-ти банківських днів з моменту їх виставлення.
		Цей договір набуває сили з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом двох років з моменту його підписання, а в частині розрахунків  до повного їх виконання.
		Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, зокрема, в разі прострочення оплати рахунків виконавця, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачених рахунків, за кожен день прострочення оплати.
		Всі сповіщення і повідомлення, запити, вимоги та інша кореспонденція по цьому договору повинна бути виконана в письмовій формі і буде вважатися поданою належним чином, якщо вона надіслана рекомендованим листом чи доставлена особисто за адресами сторін, зазначеними в цьому пункті:
		Виконавець: ТОВ «Ренус Фрайт Логістикс», а/с 132, м. Обухів-2, 08702.
		Замовник: ТОВ «Аспарагус-ЛТД», Україна, 08645, Київська обл., Васильківський р-н, с. Кодаки, вул. Жовтнева, буд. 52.
		Сторони зобов`язуються сповіщати чи повідомляти одна одну про зміну адреси, зазначеної в п. 14.1 та «Місцезнаходження та платіжні реквізити сторін» цього договору.
		Додатком № 1 до цього договору є «Перелік послуг і тарифів».
		Копії означеного договору та додатку до нього підписані та скріплені печатками сторін наявні в матеріалах цієї справи.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору ним вчасно, якісно та в повному обсязі надано послуги відповідачу, зокрема, це підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт та рахунками:
		акт № РР-0630/028 здачі-приймання виконаних робіт від 30.06.2024 та рахунок № РР-0630/028 від 30.06.2024 на суму 45 058, 19 грн;
		акт № РР-0731/043 здачі-приймання виконаних робіт від 31.07.2024 та рахунок № РР-0731/043 від 31.07.2024 на суму 42 645, 34 грн;
		акт № РР-0831/023 здачі-приймання виконаних робіт від 31.08.2024 та рахунок № РР-0831/023 від 31.08.2024 на суму 43 861, 03 грн;
		акт № РР-0930/041 здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2024 та рахунок № РР-0930/041 від 30.09.2024 на суму 42 693, 84грн;
		акт № РР-1031/053 здачі-приймання виконаних робіт від 31.10.2024 та рахунок № РР-1031/053 від 31.10.2024 на суму 45 054, 89 грн;
		рахунок № РР-1130/032 від 30.11.2024 на суму 41 941, 27 грн.
		За доводами позивача, зазначені вище рахунки та відповідно оформлені акти здачі-приймання виконаних робіт були отримані відповідачем, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями експрес-накладних Нової пошти: № 20450954909045, № 20450976388365, № 20450993699828, № 20451013338778, № 20451039954320, № 20451069856994, а також повернутими позивачеві підписаними актами зі сторони ТОВ «Аспарагус-ЛТД».
		До того ж, у контексті зазначених обставин позивач зауважив, що за експрес-накладними № 20450954909045 та № 20450976388365, відповідно до яких відповідачу було надіслано акти та рахунки № РР-0630/028 від 30.06.2024 та № РР-0731/043 від 31.07.2024, отримувачем вказано не ТОВ «Аспарагус-ЛТД», а ДП «Рейлін». Це пояснюється тим, що керівником обох компаній є одна особа  Бардин Ярослав Богданович, а тому, для зручності, сторони домовилися надсилати кореспонденцію на адресу тієї юридичної особи, де фізично перебував Бардин Я.Б.
		Крім того, позивач зазначив, що в матеріалах справи відсутня копія акта № РР-1130/032 від 30.11.2024, оскільки відповідач станом на дату подання позову не повернув підписаний примірник акта, який позивач направляв згідно експрес-накладної Нової пошти № 20451069856994. Водночас, як твердить позивач, з огляду на положення п. 3.3 договору, акт виконаних робіт вважається підписаним, оскільки замовник не надав протягом 5 днів мотивовану відмову від його підписання.
		У зв`язку із зазначеним вище позивач звертався до відповідача з претензією № 0923/02 від 23.09.2024, відповідно до якої вимагав від відповідача сплатити заборгованість, яка станом на дату претензії складала 178 426, 22 грн.
		Копії вказаної претензії з доказами її направлення відповідачу наявні в матеріалах справи.
		Позивач зазначає, що ТОВ «Аспарагус-ЛТД» здійснювало розрахунки за надані послуги за договором № 308/22 від 15.10.2022, втім зазначені вище рахунки залишилися відповідачем без оплати. У зв`язку з цим загальна сума заборгованості ТОВ «Аспарагус-ЛТД» перед ТОВ «Ренус Фрайт Логістикс» становить 261 254, 56 грн.
		Водночас у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 16 800, 78 грн пені, 7 373, 40 грн інфляційних втрат та 1 919, 39 грн 3 % річних за спірними рахунками за червень  жовтень 2024 року.
		Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд відповідно до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
		З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.
		Згідно із приписами п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		З огляду зазначеного, суд дійшов висновку, що підписання відповідачем договору № 308/22 від 05.10.2022 свідчить про його погодження з умовами цього договору та породжує для відповідача обов`язок з його виконання.
		Крім того укладений між позивачем та відповідачем договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 ЦК України.
		В силу приписів ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		У ст. 530 ЦК України закріплено, що зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
		Згідно із ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі  ГК України), що кореспондує з приписами ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
		Згідно із ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
		Як випливає з умов договору, рахунки, виставлені виконавцем, підлягають оплаті замовником протягом 10-ти банківських днів з моменту їх виставлення. До того ж рахунки виставляються виконавцем за фактом виконання послуг, які підтверджуються актами виконаних робіт.
		Позивач вказує, що рахунок № РР-0630/028 від 30.06.2024 разом з актом отримано відповідачем 04.07.2024, що підтверджується експрес-накладною Нової пошти № 20450954909045, рахунок № РР-0731/043 від 31.07.2024 разом з актом  09.08.2024, що підтверджується експрес-накладною Нової пошти № 20450976388365, рахунок № РР-0831/023 від 31.08.2024 разом з актом  17.09.2024, що підтверджується експрес-накладною Нової пошти № 20450993699828, рахунок № РР-0930/041 від 30.09.2024 разом з актом  08.10.2024, що підтверджується експрес-накладною Нової пошти № 20451013338778, рахунок № РР-1031/053 від 31.10.2024 разом з актом  16.11.2024, що підтверджується експрес-накладною Нової пошти № 20451039954320, рахунок № РР-1130/032 від 30.11.2024 разом з актом  24.12.2024, що підтверджується експрес-накладною Нової пошти № 20451069856994. 
		В розрізі зазначеного позивач зауважив, що кінцевий строк оплати рахунку № РР-0630/028 від 30.06.2024 є 17.07.2024, рахунку № РР-0731/043 від 31.07.2024  22.08.2024, рахунку № РР-0831/023 від 31.08.2024  30.09.2024, рахунку № РР-0930/041 від 30.09.2024  21.10.2024, рахунку № РР-1031/053 від 31.10.2024  29.11.2024, рахунку № РР-1130/032 від 30.11.2024  06.01.2025.
		Приписами ст. 73, 74, 76-78, 86 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		В розрізі зазначених норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати що:
		надаючи оцінку доказам та вирішуючи питання про їх прийнятність, суд виходить з критеріїв їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності, тоді як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідні обставини, на які посилаються сторони, мають бути підтверджені належними доказами;
		судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, тоді як належність доказів спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання;
		допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування;
		достовірність  це властивість інформації бути правильно сприйнятою, ймовірність відсутності помилок, безсумнівна правильність наведених відомостей, які сприймає людина; відомості можуть бути достовірними або недостовірними для того, хто їх сприймає, а не взагалі;
		обов`язок доказування треба розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи;
		надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, а принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення;
		повноту дослідження обставин справи забезпечує принцип змагальності, який не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує, тоді як така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний;
		обов`язок з доказування в силу вимог процесуального законодавства покладено безпосередньо на сторони, а процедура доказування містить достатньо широкий обсяг можливостей та прав сторін стосовно доведення обставин, покладених в основу обґрунтування власних доводів та заперечень, якими сторони не були позбавлені можливості скористатися.
		Дослідивши долучені до матеріалів справи копії експрес-накладних Нової пошти, згідно з якими позивач надіслав відповідачу рахунки та акти здачі-приймання виконаних робіт за спірний період, суд встановив, що ці документи не є належними та допустимими доказами на підтвердження вказаних обставин. Це зумовлено тим, що з експрес-накладних випливає, що документи були надіслані ТОВ «Аспарагус-ЛТД», а у випадку накладних № 20450954909045 та № 20450976388365  на ім`я ДП «Рейлін» за адресами: м. Київ, вул. Івана Сірка, 15, та м. Бровари, відділення № 1. Водночас ці адреси не зазначені в матеріалах справи як визначені сторонами для листування, тоді як умовами договору унормовано, що вся кореспонденція повинна бути надіслана, зокрема замовнику  ТОВ «Аспарагус-ЛТД», за адресою: Україна, 08645, Київська обл., Васильківський р-н, с. Кодаки, вул. Жовтнева, буд. 52.
		Отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують надіслання відповідачу рахунків та актів здачі-приймання виконаних робіт за спірний період.
		Посилання позивача на те, що сторони домовилися надсилати кореспонденцію на адресу тієї юридичної особи, де фізично перебував керівник Бардин Я.Б., не заслуговує на увагу, оскільки така домовленість не підтверджується належними та допустимими доказами.
		Втім суд установив, що в матеріалах справи наявні підписані без зауважень та скріплені печатками сторін акти здачі-приймання виконаних робіт, а саме:
		акт № РР-0630/028 здачі-приймання виконаних робіт від 30.06.2024 на суму 45 058, 19 грн;
		акт № РР-0731/043 здачі-приймання виконаних робіт від 31.07.2024 на суму 42 645, 34 грн;
		акт № РР-0831/023 здачі-приймання виконаних робіт від 31.08.2024 на суму 43 861, 03 грн;
		акт № РР-0930/041 здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2024 на суму 42 693, 84 грн;
		акт № РР-1031/053 здачі-приймання виконаних робіт від 31.10.2024 на суму 45 054, 89 грн.
		Загальна сума наданих послуг згідно підписаних актів складає 219 313, 29 грн.
		Як визначають положення ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
		Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Дослідивши спірні акти здачі-приймання виконаних робіт, суд установив, що зі сторони замовника вони підписані директором відповідача та скріплені печаткою товариства. Жодних зауважень до обсягу наданих послуг зазначені документи не містять. Натомість акти містять усі обов`язкові реквізити первинного документу в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», мають посилання на договір № 308/22 від 05.10.2022, а відтак підтверджують реальність здійснення оформлених ними операцій. 
		В розрізі вимог ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно із вимогами закону.
		Як вже зазначав суд, згідно умов п. п. 3.2, 3.3 договору рахунки виставляються виконавцем за фактом виконання послуг, які підтверджуються актами виконаних робіт. Рахунки, виставлені виконавцем, підлягають оплаті замовником протягом 10-ти банківських днів з моменту їх виставлення.
		З урахуванням викладеного, можна зробити висновок, що оплата повинна бути проведена на підставі підписаних актів виконаних робіт, оскільки відповідно до умов договору, рахунки, виставлені виконавцем, підлягають оплаті замовником протягом 10 банківських днів з моменту їх виставлення. При цьому акти виконаних робіт є підтвердженням факту виконання послуг, і відповідно до договору, саме акти є підставою для нарахування та виконання платежу.
		Означене свідчить про виникнення у ТОВ «Аспарагус-ЛТД» відповідного обов`язку з оплати послуг, строк виконання якого суд обчислює з дати підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, позаяк інших доказів які б вказували на момент належного обрахунку періоду оплати матеріали справи не містять.
		Отже строки виконання грошового зобов`язання за актами здачі-приймання виконаних робіт № РР-0630/028 від 30.06.2024 на суму 45 058, 19 грн; № РР-0731/043 від 31.07.2024 на суму 42 645, 34 грн; № РР-0831/023 від 31.08.2024 на суму 43 861, 03 грн; акт № РР-0930/041 від 30.09.2024 на суму 42 693, 84 грн; акт № РР-1031/053 від 31.10.2024 на суму 45 054, 89 грн є такими, що настали, водночас доказів оплати матеріали справи не містять.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 219 313, 29 грн є обґрунтованими та доведеними належними та допустимими доказами, тому їх належить задовольнити. У той же час, вимога щодо стягнення основного боргу на суму 41 941, 27 грн не має належного підтвердження, оскільки акт виконаних робіт, підписаний стороною відповідача, не міститься в матеріалах справи, а рахунок № РР-1130/032 від 30.11.2024 не підтверджений належними доказами про його направлення відповідачу. Таким чином, позовні вимоги в цій частині належить задовольнити частково.
		Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 16 800, 78 грн пені, 7 373, 40 грн інфляційних втрат та 1 919, 39 грн 3 % річних, нарахованих:
		за рахунком № РР-0630/028 від 30.06.2024 за період з 18.07.2024 по 09.01.2025;
		за рахунком № РР-0730/043 від 31.07.2024 за період з 23.08.2024 по 09.01.2025;
		за рахунком № РР-0831/023 від 31.08.2024 за період з 01.10.2024 по 09.01.2025;
		за рахунком № РР-0930/041 від 30.09.2024 за період з 22.10.2024 по 09.01.2025;
		за рахунком № РР-1031/053 від 31.10.2024 за період з 30.11.2024 по 09.01.2025;
		за рахунком № РР-1130/032 від 30.11.2024 нарахування не здійснювалися.
		Відповідно до приписів ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
		За приписами ст. 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Водночас приписами ч. 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Умовами договору унормовано, що в разі прострочення оплати рахунків виконавця, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачених рахунків, за кожен день прострочення оплати.
		Беручи до уваги зазначені умови договору та встановлені обставини порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Ренус Фрайт Логістикс» в частині стягнення з ТОВ «Аспарагус-ЛТД» пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
		Здійснивши перевірку виконаного позивачем розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив, що він виконаний арифметично правильно, не суперечить умовам договору та чинному законодавству. Зокрема, визначений позивачем період нарахувань, який є меншим, охоплює період, встановлений судом, оскільки строк виконання грошового зобов`язання суд обчислював з дати підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, тоді як позивач обраховував його з дати, вказаної в експрес-накладних Нової пошти, які в розрізі положень ст. 76-77 ГПК України не є належними та допустимими доказами. Тому суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Ренус Фрайт Логістикс» в частині стягнення з ТОВ «Аспарагус-ЛТД» 16 800, 78 грн пені, 7 373, 40 грн інфляційних втрат та 1 919, 39 грн 3 % річних.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1.Задовольнити частково позовні вимоги.
		2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспарагус-ЛТД» (вул. Центральна, буд. 52, с. Кодаки, Обухівський р-н, Київська обл., 08645, ідентифікаційний код 40031186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренус Фрайт Логістикс» (вул. Промислова, буд. 18, м. Обухів (пн), Київська обл., 08702, ідентифікаційний код 24893416):
		 219 313, 29 гривень основного боргу;
		 16 800, 78 гривень пені;
		 1 919, 39 гривень 3 % річних;
		 7 373, 40 гривень інфляційних втрат;
		 3 681, 10 гривень судового збору.
		3.Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
		4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
		Рішення складено та підписано 24.03.2025.
		 
		Суддя П.В.Горбасенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...