Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 907/665/18 : не визначено.
Надіслано судом: 25.03.2025. Зареєстровано: 25.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2025.
Дата набрання законної сили: 11.03.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 березня 2025 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  907/665/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.
		за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
		 
		представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області
		на постанову Західного апеляційного господарського суду 
		від 22.08.2024
		у складі колегії суддів: Гриців В.М. (головуючого), Зварич О.В., Малех І.Б.
		та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області
		від 31.01.2024
		у складі судді Ремецькі О.Ф.  
		у справі № 907/665/18
		за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Техніка"
		до Публічного акціонерного товариства "Ужгородський Турбогаз"
		про визнання банкрутом,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Господарський суд Закарпатської області розглядає справу № 907/665/18 про банкрутство ПАТ "Ужгородський Турбогаз", провадження у якій відкрито ухвалою від 04.12.2018, введено процедуру розпорядження майном. 
		 
		2.  05.12.2023 до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява ГУ ДПС у Закарпатській області про визнання кредиторських вимог на загальну суму 3 672 997,59 грн та про включення грошових вимог до реєстру вимог кредиторів.
		 
		3.  11.12.2024 ГУ ДПС у Закарпатській області подало до суду заяву про уточнення кредиторських вимог, в якій просило суд визнати кредиторські вимоги на загальну суму 4 103 697,16 грн.
		 
		Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій 
		 
		4. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2024 відмовлено у задоволенні вказаних заяв.
		 
		5. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ГУ ДПС у Закарпатській області звернулося до західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
		 
		6. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
		 
		Рух касаційної скарги
		 
		7. Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2024 у справі № 907/665/18, сформована в системі "Електронний суд" 21.11.2024.
		 
		8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у Закарпатській області у справі № 907/665/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С.В., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 21.11.2024.
		 
		9. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2024, поновлено Головному управлінню ДПС у Закарпатській області строк на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 та ухвали Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2024 у справі № 907/665/18; відкрито касаційне провадження у справі № 907/665/18 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2024 та призначено розгляд касаційної скарги Головного управління ДПС у Закарпатській області на 28.01.2025 року о 10:15 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.
		 
		10. 28.01.2025 суддею Касаційного господарського суду Верховного Суду Васьковським О.В.  подано заяву про самовідвід у даній справі на підставі ч. 1 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що під час перевірки матеріалів справи №907/665/18 було з`ясовано, що  суддя Васьковський О.В. приймав участь у розгляді даної справи як суддя Господарського суду Закарпатської області з 2018 по 2019 роки.
		 
		11. Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2025 заяву судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Васьковського О.В. від 28.01.2025 про самовідвід у справі №907/665/18 задоволено. Справу № 907/665/18  передано для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
		 
		12. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 29.01.2025 № 32.2-01/88 у зв`язку із ухвалою про задоволення заяви про самовідвід судді Васьковського О.В. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 907/665/18.
		 
		13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2025 справу № 907/665/18 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2024 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я. 
		 
		14. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2025 прийнято касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2024 у справі № 907/665/18, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я. до свого провадження; призначено розгляд касаційної скарги на 11.03.2025 о 09:45. год.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
		 
		15. Не погоджуючись із вказаною постановою ГУ ДПС у Закарпатській області подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції і направити справу до суду першої інстанції для розгляду заяви до боржника на суму 4 103 697,16 грн для продовження розгляду в порядку позовного провадження.
		 
		16. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
		 
		16.1 Відповідно до статті 44 КУзПБ процедура розпорядження майном вже мала закінчитися, оскільки провадження по справі відкрито ще у 2018 році, та на даний час процедура розпорядження майном триває вже більше ніж 5 років.
		 
		16.2 Оскільки Господарський суд Закарпатській області безпідставно не задовольнив клопотання про розгляд кредиторських вимог після розгляду підсумкового засідання, яке відбулося також 31.01.2024, помилково прийняв ухвалу про результати розгляду кредиторських вимог.
		 
		16.3 В даному випадку відсутній висновок Верховного Суду, щодо процесуального розгляду поточних заяв кредитора поданих до боржника в межах процедури розпорядження майном.
		 
		16.4 Відповідно до частини 8 статті 45 КУзПБ, до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом. Відсутній висновок Верховного Суду, щодо застосування норм частини 8 статті 45 КУзПБ в частині процесуального розгляду поточних заяв кредитора поданих до боржника в межах процедури розпорядження майном.
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
		 
		17. ПАТ "Ужгородський Турбогаз" подано відзив на касаційну скаргу в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		Розгляд клопотань Верховним Судом
		 
		18. Представником ПАТ "Ужгородський Турбогаз" - адвокатом Васильєвим А.А. подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивовано неможливістю прийняти участь в судовому засіданні через хворобу.
		 
		19. Розглянувши вказані клопотання, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла наступних висновків.
		 
		19.1 Частиною першою   статті 13 Господарського процесуального кодексу України   встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
		 
		19.2 Відповідно до частини першої   статті 216 Господарського процесуального кодексу України   суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою   статті 202 цього Кодексу.
		 
		19.3 Згідно частини другої   статті 202 Господарського процесуального кодексу України   суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього   Кодексу   судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
		 
		19.4 Провадження за вказаною касаційною скаргою у цій справі відкрито ухвалою Верховного Суду від 19.12.2024.
		 
		19.5 З наведеного убачається, що ПАТ "Ужгородський Турбогаз" мало достатньо часу для забезпечення належного представництва своїх інтересів в суді касаційної інстанції.
		 
		19.6 Окрім того, ухвалою Верховного Суду від 06.03.2025 було задоволено клопотання представника ПАТ "Ужгородський Турбогаз" - адвоката Васильєва А.А. про участь у судовому засіданні у справі № 907/665/18 в режимі відеоконференції.
		 
		19.7 При цьому, сторони не обмежені в кількості уповноважених представників для представництва їх інтересів у суді касаційної інстанції.
		 
		19.8 Також, із місту ухвали Суду від 19.12.2024, якою було відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
		 
		19.9 Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.
		 
		19.10 Окрім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
		 
		19.11 Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		 
		19.12 Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
		 
		19.13 Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
		 
		19.14 З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника ПАТ "Ужгородський Турбогаз" - адвоката Васильєва А.А. про відкладення розгляду касаційної скарги та вважає за можливе розглядати касаційну скаргу в судовому засіданні 11.03.2025 за відсутності уповноваженого представника ПАТ "Ужгородський Турбогаз". Відсутність представника ПАТ "Ужгородський Турбогаз" в цьому випадку не перешкоджає розгляду касаційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя, оскільки ПАТ "Ужгородський Турбогаз" свою правову позицію щодо поданої касаційної скарги викладено у відзиві на касаційну скаргу.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		20. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		21. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		 
		22. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		23. Як встановлено судами попередніх інстанцій, справа № 907/665/18 про банкрутство ПАТ "Ужгородський Турбогаз" перебуває на стадії судової процедури розпорядження майном боржника. Підсумкове засідання ще не завершене.
		 
		24. 05.12.2023 до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява (вх.№02.3.1-02/8710/23) Головного управління ДПС у Закарпатській області у справі № 907/665/18 про визнання кредиторських вимог загальну суму 3   672 997,59 грн, а саме: 5 368,00 грн сплачений судовий збір за подання заяви; 3 667 629,59 грн - нараховане зобов`язання (3 593 859,44 грн - сума основного грошового зобов`язання, 340,00 грн - сума штрафної санкції, 73 430,15 грн - пеня) та про включення грошових вимог до реєстру вимог кредиторів.
		 
		25.  11.12.2024 Головне управління ДПС у Закарпатській області подало суду заяву про уточнення кредиторських вимог №11259/5/07-16-13-03-04 від 11.12.2023, в якій просило суд визнати кредиторські вимоги на загальну суму 4 103 697,16 грн, а саме: 5 368,00 грн сплачений судовий збір за подання заяви; 4 098 329,16 грн - нараховане зобов`язання (3 991 273,72 грн - сума основного грошового зобов`язання, 340,00 грн - сума штрафної санкції, 106 715,44 грн - пеня) та включити грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів.
		 
		26. За визначенням статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ): грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів); кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
		 
		27. Відповідно до частини першої статті 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		 
		28. Згідно частини чотирнадцятою статті 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.
		 
		29. Відповідно до частини четвертої статті 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
		 
		30. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України), положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
		 
		31. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 навів такі висновки про застосування норм права: "69. Положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації. 70. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.".
		 
		32. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Головне управління ДПС у Закарпатській області вказує на те, що заявлені 05.12.2023 та уточнені 11.12.2024 грошові вимоги у сумі 4 098 329,16 грн (3 991 273,72 грн - сума основного грошового зобов`язання, 340,00 грн - сума штрафної санкції, 106 715,44 грн - пеня) виникли в податкового органу у зв`язку з наступним:
		 
		33. Судами встановлено, що ПАТ "Ужгородський Турбогаз" подало до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9147167881 від 03.08.2022 із задекларованою сумою податку за грудень 2022 року у розмірі 518 371,95 грн, сплачено частково у сумі 103 849,63 грн; податковий борг становить 414 522,32 грн; ПАТ "Ужгородський Турбогаз" подало до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9028902730 від 20.02.2023 із задекларованою сумою податку за січень-серпень 2023 року у розмірі 3 179 337,12 грн. Грошові зобов`язання не погашались. 
		 
		34. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом було проведено камеральну перевірку щодо неподання податкової звітності за наслідками чого складено акт перевірки 13.06.2023 за № 4361/07-16-04-10-10/714/00153608 та прийнято податкове повідомлення-рішення № 000/3451/07-16-04-10-09/714/153608, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 340,00 грн.  Також боржнику у зв`язку із частковою сплатою різними платежами за податкову декларацію земельного податку № 9147167881 від 03.08.2022 нараховано пеню у загальному розмірі 106 715,44 грн за різні періоди прострочення у 2023 році - (у розмірі 7 349,55 грн за період з 30.01.2023 до 27.07.2023; у розмірі 2 014,28 грн за період з 30.01.2023 до 30.08.2023; у розмірі 13 479,65 грн за період з 01.03.2023 до 30.08.2023; у розмірі 10 276,71 грн за період з 01.03.2023 до 05.10.2023; у розмірі 13 383,39 грн за період з 31.03.2023 до 05.10.2023; у розмірі 19 890,40 грн за період з 31.03.2023 до 20.10.2023; у розмірі 7 036,17 грн за період з 01.05.2023 до 05.10.2023; у розмірі 33 285, 29 грн за період з 01.05.2023 до 24.11.2023) .
		 
		35. Провадження у справі № 907/665/18 про банкрутство ПАТ "Ужгородський Турбогаз" порушене 04.12.2018 і перебуває на стадії судової процедури розпорядження майном боржника.
		 
		36. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що грошові вимоги ГУ ДПС у Закарпатській області до боржника за поданими боржником податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9147167881 від 03.08.2022 і № 9028902730 від 20.02.2023 виникли у 2023 році, а відтак є поточними.
		 
		37. Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, скаржник цього факту не заперечує, навпаки, підтверджує. Однак вважає, що суд не повинен був відхиляти заявлені кредиторські вимоги, а розглянути такі після введення ліквідаційної процедури. 
		 
		38. В силу положень частини першої статті 49 КУзПБ саме у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.
		 
		39. У Єдиному державному судових рішень міститься ухвала Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2024, якою розгляд справи № 907/665/18 у підсумковому засіданні відкладено на 19.09.2024 на 14:00 год. 
		 
		40. Отже, підсумкове засідання у справі № 907/665/18, станом на дату подачі відповідної заяви з грошовими вимогами, не завершене. 
		 
		41. Відтак, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що ГУ ДПС у Закарпатській області передчасно звернулося до суду про визнання кредиторських вимог у сумі 4 098 329,16 грн (3 991 273,72 грн - сума основного грошового зобов`язання, 340,00 грн - сума штрафної санкції, 106 715,44 грн - пеня) та про включення цих грошових вимог до реєстру вимог кредиторів.
		 
		42. При цьому, як вже було зазначено, відповідно до частини четвертої статті 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
		 
		43. Системний аналіз вказаної норми дозволяє дійти висновку про те, що чинним спеціальним законом встановлено можливість звернення кредиторів, у формі заяви у справі про банкрутство, з поточними вимогами до боржника, лише після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
		 
		44. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункти 16.2, 16.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.
		 
		45. Аргументи скаржника (пункт 16.4 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
		 
		46. Чинним спеціальним законом встановлено, що до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом (частина восьма статті 45 КУзПБ).
		 
		47. Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими   Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до   Податкового кодексу України.
		 
		48. Згідно пунктів 2, 5 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність.
		 
		49. Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		 
		50. Частинами першою, третьою статті 236 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
		 
		51. Відповідно до частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
		 
		52. Викладене свідчить, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача та позов має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі позовних вимог, що їх викладає позивач у позовній заяві.
		 
		53. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
		 
		54. Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.
		 
		55. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 914/3203/21.
		 
		56. Як встановлено судами попередніх інстанцій та убачається із змісту самої заяви, скаржник звернувся до суду першої інстанції саме із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника, а не із позовною заявою про стягнення коштів в межах справи про банкрутство, в порядку передбаченому частиною восьмою статті 45 КУзПБ.
		 
		57. Відтак, враховуючи принцип диспозитивності, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для розгляду вказаної заяви з грошовими вимогами до боржника, в порядку передбаченому частиною восьмою статті 45 КУзПБ.
		 
		58. Разом з тим, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне зазначити про те, що ГУ ДПС у Закарпатській області, до визнання боржника банкрутом, не позбавлене права звернутися до суду в межах справи про банкрутство із відповідним позовом про стягнення суми поточних вимог з боржника, або ж із відповідною заявою у справі про банкрутство з поточними грошовими вимогами до боржника, після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. 
		 
		59. Аргументи скаржника (пункт 16.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
		 
		60. Згідно частини другої статті 44 КУзПБ процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.
		 
		61. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
		 
		62. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		 
		63. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
		 
		64. Згідно частини першої статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		 
		65. Відповідно до частини другої статті 311 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
		 
		66. Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України").
		 
		67. Аналіз наведеного свідчить про те, що не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи. 
		 
		68. Скасування судового рішення лише з підстав встановлення факту процесуального порушення, яке жодним чином не вплинуло та не могло вплинути на законність і обґрунтованість судового рішення є нічим іншим ніж проявом правового пуризму.
		 
		69. Відтак, саме по собі порушення строку розгляду справи судом першої інстанції не може бути підставою для скасування законних та обґрунтованих рішень.
		 
		70. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		 
		71. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. 
		 
		72. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
		 
		73. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		74. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. 
		 
		75. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.
		 
		76. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі. 
		 
		77. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови були дотримані.       
		 
		78. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
		 
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 та на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2024 у справі № 907/665/18 залишити без задоволення.
		 
		2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2024 у справі № 907/665/18 залишити без змін.
		 
		3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                   В. В. Білоус
		 
		 
		Судді                                                                                                С. В. Жуков
		 
		 
		                                                                                                 В. Я. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...