Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/4697/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Шпигунство.
Надіслано судом: 25.03.2025. Зареєстровано: 25.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2025.
Дата набрання законної сили: 22.04.2025
Номер судового провадження: 1-кп/127/136/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024020000000049

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №: 127/4697/24 
		Провадження №: 1-кп/127/136/24 
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 березня 2025 року місто Вінниця
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
		 
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024020000000049 від 25.01.2024 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого у міністерстві фінансів російської федерації, із вищою освітою, росіянина, громадянина російської федерації, раніше не судимого, 
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114 КК України,
		 
		за участю сторін кримінального провадження:
		 
		прокурора: ОСОБА_4 ,
		захисника: ОСОБА_5 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді начальника відділу департаменту міністерства фінансів російської федерації, діючи умисно, вступивши у змову із заступником начальника управління головного управління міжнародного військового співробітництва міністерства оборони рф громадянина рф ОСОБА_6 , відшукали серед  своїх знайомих громадянина України, а саме свого колишнього однокласника ОСОБА_7 , мешканця м. Києва, який в інтересах спецслужб рф здійснюватиме безпосередній збір відомостей військового характеру стосовно результатів ракетних та артилерійських обстрілів по території України, маршрутів пересування та дислокації підрозділів та техніки ЗС України, як шляхом особистого спостереження, так і пошуком можливих даних у мережі Інтернет чи особистого спілкування із третіми особами, в тому числі місцевими мешканцями м. Київ, а також в подальшому передаватиме отримані відомості із використанням засобів електронного зв`язку.
		Так, громадянин рф ОСОБА_3 , знаючи проросійську налаштованість свого однокласника ОСОБА_7 , запропонував останньому здійснювати безпосередній збір відомостей військового характеру стосовно результатів ракетних та артилерійських обстрілів по території України, маршруту пересування та дислокації підрозділів та техніки ЗС України, як шляхом особистого спостереження, так і пошуком можливих даних у мережі Інтернет чи особистого спілкування із третіми особами, в тому числі місцевими мешканцями м. Київ, а також в подальшому передавати отримані відомості із використанням можливостей інтернет-месенджеру «Телеграм» на акаунт з ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_11 », який належить ОСОБА_3 , на що ОСОБА_7 надав свою згоду.
		Для реалізації свого злочинного умислу, направленого на збір та передачу іноземній державі - рф, відомостей військового характеру стосовно результатів ракетних та артилерійських обстрілів на території України, маршруту пересування та дислокації підрозділів та техніки ЗС України, ОСОБА_3 надав ОСОБА_7 відповідні завдання зі збирання відомостей військового характеру, а останній, використовуючи власний мобільний телефон із встановленими у нього сім-картками з номерами операторів мобільного зв`язку № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , а також створений ним же акаунт в інтернет-месенджері «Телеграм» з ідентифікатором « ОСОБА_7 », шляхом особистого спостереження, пошуку даних у мережі Інтернет, особистого спілкування із третіми особами тощо, здійснював збір інформації щодо позицій, дислокації, чисельності, маршрутів пересування сил та засобів Збройних Сил України та інших військових формувань України, які приймають участь у наданні відсічі збройній агресії рф проти України, зокрема у м. Київ та прилеглих до вказаного населеного пункту територій. 
		В подальшому ОСОБА_3 отримував від ОСОБА_7 зібрані останнім відомості через можливості інтернет-месенджера «Телеграм» на акаунт з ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_11 » та прив`язкою до номеру оператору мобільного зв`язку НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_3 , та, в свою чергу, здійснював передачу вказаних відомостей щодо наслідків ракетних та артилерійських обстрілів, позицій, дислокації, чисельності, маршрутів пересування сил та засобів Збройних Сил України та інших військових формувань України, користувачу інтернет-месенджера «Телеграм» з ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_12 » з прив`язкою до номеру оператору мобільного зв`язку НОМЕР_6 , який належить заступнику начальника управління головного управління міжнародного військового співробітництва міністерства оборони рф громадянину рф ОСОБА_6 , який у подальшому передавав отримані відомості невстановленим представникам збройних сил російської федерації для узагальнення та використання при нанесенні зс рф артилерійських та ракетно-бомбових ударів по позиціям, силам та засобам ЗС України, а також у здійсненні збройної агресії проти України.
		Зокрема, 17.03.2022 близько 09:00 год. ОСОБА_3 , на виконання свого злочинного умислу спрямованого на збір з метою передачі представникам рф інформації військового характеру щодо наслідків ракетних та артилерійських обстрілів по території України, позицій, дислокації, чисельності, маршрутів пересування сил та засобів Збройних Сил України та інших військових формувань України, в особистому листуванні за допомогою інтернет-месенджеру «Телеграм», використовуючи при цьому власний акаунт із ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_11», отримав від користувача зазначеного інтернет-месенджеру з ідентифікатором « ОСОБА_7 », який належить ОСОБА_7 , інформацію про те, що цього ж дня військовослужбовцями зс рф нанесено ракетний удар по житловому будинку по вул. Крушельницької у м. Києві, отримавши при цьому, для уточнення і конкретизації інформації, фотографії з місця події - пошкодженого житлового будинку з різних ракурсів, а також фрагментів боєприпасу, яким завдано удар. За результатом вказаних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_3 о 09:02 год. 17.03.2022 передав вказані вище фотоматеріали користувачу інтернет-месенджеру «Телеграм» з ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_12 » з прив`язкою до номеру оператору мобільного зв`язку НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_6 , на що останній запропонував ОСОБА_3 передати ОСОБА_7 пропозицію подальшого надання допомоги зс рф у збиранні та передачі відомостей військового характеру, на яку ОСОБА_7 надав добровільну згоду у ході подальшого спілкування із ОСОБА_3 .
		Продовжуючи виконання свого злочинного задуму, ОСОБА_3 , 18.03.2022, в особистому листуванні за допомогою інтернет-месенджеру «Телеграм», використовуючи при цьому власний акаунт із ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_11», отримав від користувача зазначеного інтернет-месенджеру з ідентифікатором « ОСОБА_7 », який належить ОСОБА_7 , інформацію про те, що у Печерському районі м. Києва військовослужбовцями зс рф нанесено ракетний удар по школам, дитячим садкам та житловим будинкам, які внаслідок обстрілу стали непридатними для проживання. За результатом вказаних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_3 того ж дня передав вказане вище повідомлення у вигляді знімку екрану мобільного пристрою користувачу інтернет-месенджеру «Телеграм» з ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_12 » з прив`язкою до номеру оператору мобільного зв`язку НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_6 .
		З метою подальшого вчинення злочину, ОСОБА_3 , 19.03.2022, в особистому листуванні за допомогою інтернет-месенджеру «Телеграм», використовуючи при цьому власний акаунт із ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_11 », отримав від користувача зазначеного інтернет-месенджеру з ідентифікатором « ОСОБА_7 », який належить ОСОБА_7 , інформацію про розташування в АДРЕСА_7 інженерних укріплень у вигляді бетонних блоків, а також протитанкових інженерних споруд біля станції метро «Позняки» (м. Київ). За результатом вказаних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_3 того ж дня передав вказані вище повідомлення у вигляді знімків екрану мобільного пристрою користувачу інтернет-месенджеру «Телеграм» з ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_12 » з прив`язкою до номеру оператору мобільного зв`язку НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_6 .
		Далі, ОСОБА_3 , виконуючи завдання спецслужб рф щодо пошуку та виявлення тяжкого озброєння ЗС України на території м. Києва, яке він отримав від ОСОБА_6 20.03.2022 під час особистого спілкування в інтернет-месенджері «Телеграм» та передав ОСОБА_7 для виконання, 21.03.2022 в особистому листуванні за допомогою інтернет-месенджеру «Телеграм», використовуючи при цьому власний акаунт із ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_11 », отримав від користувача зазначеного інтернет-месенджеру з ідентифікатором « ОСОБА_7 », який належить ОСОБА_7 , інформацію про те, що з боку м. Бровари слідують чотири вантажні тягачі та вісім самоскидів із протитанковими інженерними загородженнями. Крім того, у своєму повідомленні, ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_7 інформацію про відсутність на той момент у Дарницькому районі м. Києва легкого та важкого озброєння ЗС України. За результатом вказаних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_3 того ж дня передав вказані вище повідомлення у вигляді знімків екрану мобільного пристрою користувачу інтернет-месенджеру «Телеграм» з ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_12 » з прив`язкою до номеру оператору мобільного зв`язку НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_6 .
		З метою продовження вчинення злочину, ОСОБА_3 , 01.04.2022 в особистому листуванні за допомогою інтернет-месенджеру «Телеграм», використовуючи при цьому власний акаунт із ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_11 », отримав від користувача зазначеного месенджеру з ідентифікатором « ОСОБА_7 », який належить ОСОБА_7 , інформацію про рух порожніх вантажних тягачів та рух великої колони техніки ЗС України в бік м. Бровари, розташування блок-постів підрозділів територіальної оборони м. Києва на АДРЕСА_2, а також розташування складу артилерійського озброєння ЗС України біля будівлі ТЦ «ІНФОРМАЦІЯ_14» по АДРЕСА_5. За результатом вказаних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_3 того ж дня передав вказані вище повідомлення у вигляді знімків екрану мобільного пристрою користувачу інтернет-месенджеру «Телеграм» з ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_12 » з прив`язкою до номеру оператору мобільного зв`язку НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_6 .
		Продовжуючи виконання свого злочинного задуму, спрямованого на виконання завдання спецслужб рф щодо збирання та передачі відомостей військового характеру, ОСОБА_3 , 07.04.2022 в особистому листуванні за допомогою інтернет-месенджеру «Телеграм», використовуючи при цьому власний акаунт із ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_11 », отримав від користувача зазначеного месенджеру з ідентифікатором « ОСОБА_7 », який належить ОСОБА_7 , інформацію про те, що у ТЦ «ІНФОРМАЦІЯ_13», розташованому АДРЕСА_4, розміщено підрозділи територіальної оборони м. Києва. За результатом вказаних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_3 того ж дня передав вказані вище повідомлення у вигляді знімків екрану мобільного пристрою користувачу інтернет-месенджеру «Телеграм» з ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_12 » з прив`язкою до номеру оператору мобільного зв`язку НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_6 .
		Далі, ОСОБА_3 , виконуючи завдання спецслужб рф щодо пошуку та виявлення тяжкого озброєння ЗС України на території м. Києва і прилеглих до нього районах, яке, в свою чергу, було надано ним також ОСОБА_7 , 01.05.2022 в особистому листуванні за допомогою інтернет-месенджеру «Телеграм», використовуючи при цьому власний акаунт із ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_11», отримав від користувача зазначеного інтернет-месенджеру з ідентифікатором « ОСОБА_7 », який належить ОСОБА_7 , інформацію про те, що в бік м. Бровари прослідувала колона важкої колісної техніки ЗС України. За результатом вказаних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_3 того ж дня передав вказані вище повідомлення ОСОБА_7 у вигляді знімків екрану мобільного пристрою користувачу інтернет-месенджеру «Телеграм» з ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_12 » з прив`язкою до номеру оператору мобільного зв`язку НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_6 .
		З метою подальшого вчинення злочину, ОСОБА_3 , 12.06.2022, в особистому листуванні за допомогою інтернет-месенджеру «Телеграм», використовуючи при цьому власний акаунт із ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_11 », отримав від користувача зазначеного інтернет-месенджеру з ідентифікатором « ОСОБА_7 », який належить ОСОБА_7 , інформацію про обладнання військовослужбовцями ЗС України мінно-інженерних загороджень з боку природніх водойм, розташованих біля ТЦ «ІНФОРМАЦІЯ_14» за адресою: АДРЕСА_5. За результатом вказаних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_3 того ж дня передав вказані вище повідомлення у вигляді знімків екрану мобільного пристрою користувачу інтернет-месенджеру «Телеграм» з ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_12 » з прив`язкою до номеру оператору мобільного зв`язку НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_6 .
		Далі, ОСОБА_3 , виконуючи завдання спецслужб рф щодо пошуку та виявлення місць дислокації, чисельного складу та озброєння підрозділів ЗС України на території м. Києва, яке, в свою чергу, було надано ним і ОСОБА_7 , 05.10.2022 в особистому листуванні за допомогою інтернет-месенджеру «Телеграм», використовуючи при цьому власний акаунт із ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_11», отримав від користувача зазначеного інтернет-месенджеру з ідентифікатором « ОСОБА_7 », який належить ОСОБА_7 , інформацію про стан військової служби у підрозділах територіальної оборони м. Києва, їх фінансове забезпечення, морально-психологічний стан та вид і кількість озброєння військовослужбовців вказаного підрозділу, що стало відомим ОСОБА_7 в результаті його особистого спілкування з одним з військовослужбовців вказаного військового підрозділу. За результатом вказаних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_3 того ж дня передав вказані вище повідомлення у вигляді знімків екрану мобільного пристрою користувачу інтернет-месенджеру «Телеграм» з ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_12 » з прив`язкою до номеру оператору мобільного зв`язку НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_6 .
		Виконуючи отримане від спецслужб рф завдання щодо пошуку та виявлення важкого озброєння ЗС України на території м. Києва, розуміючи усі можливі негативні наслідки вчиненого злочину, ОСОБА_3 , 19.10.2022 в особистому листуванні за допомогою інтернет-месенджеру «Телеграм», використовуючи при цьому власний акаунт із ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_11», отримав від користувача зазначеного інтернет-месенджеру з ідентифікатором « ОСОБА_7 », який належить ОСОБА_7 , інформацію про розташування та періодичність роботи систем протиповітряної оборони ЗС України біля території ТЦ «ІНФОРМАЦІЯ_14» за адресою: АДРЕСА_5. За результатом вказаних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_3 того ж дня передав вказані вище повідомлення у вигляді знімків екрану мобільного пристрою користувачу інтернет-месенджеру «Телеграм» з ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_12 » з прив`язкою до номеру оператору мобільного зв`язку НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_6 .
		У подальшому, отримані від ОСОБА_3 відомості, збір та передачу яких здійснював ОСОБА_7 , ОСОБА_6 передавав невстановленим представникам збройних сил російської федерації для узагальнення та використанні при нанесенні підрозділами зс рф артилерійських та ракетно-бомбових ударів по позиціям, силам та засобам ЗС України, а також у здійсненні збройної агресії проти України.
		Відповідно до інформування повітряного командування «Центр» відомості, які розкривають дислокацію бойових позицій засобів і комплексів ППО, за окремими показниками підпадають під дію статті 1.3.2 «Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», затвердженого наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383, та становлять державну таємницю зі ступенем секретності «Таємно».
		Крім того, передача противнику інформації щодо дислокації бойових позицій засобів і комплексів ППО, що виконують бойові завдання, в умовах правового режиму воєнного стану, може призвести до тяжких наслідків, які негативно позначаться на обороноздатності та воєнній безпеці держави.
		Досудове провадження та судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався (in absentia) за відсутності обвинуваченого  ОСОБА_3 , який показів суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду не надходило.
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 «Шомоді проти Італії», проведення заочного розгляду кримінального провадження відповідатиме принципам, закріпленим у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (право на справедливий суд), тільки в тому випадку, якщо з боку державних органів будуть вжиті заходи забезпечення ретельної перевірки «з метою встановлення поза обґрунтованим сумнівом того, чи дійсно особа беззастережно відмовилася від свого права виступати в суді».
		До початку судового процесу за відсутності обвинуваченого суд зобов`язаний переконатися, що обвинувачений був повідомлений про судовий розгляд. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд «in absentia» допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов`язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченого на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачений відмовився особисто бути присутнім на суді («Пелладоах проти Нідерландів»; «Пуатрімоль проти Франції».
		Положенням ст. 297-1 КПК України передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування, в тому числі і щодо злочину, передбаченого ст. 114 КК України, який інкримінується обвинуваченому ОСОБА_3 .
		В рамках досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 16.05.2023 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114 КК України, шляхом опублікування в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційних веб-сайтах Офісу Генерального прокурора, однак обвинувачений ОСОБА_3 до слідчого не з`явився.
		При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника ОСОБА_5 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області, якому і було вручено повідомлення про підозру, про що свідчить розписка наявна в матеріалах кримінального провадження.
		Крім того, судом враховано, що підозрюваного ОСОБА_3 постановою слідчого від 29.05.2023 оголошено у державний та міжнародний розшук.
		Після чого, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2024 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114 КК України, в порядку глави 24-1 КПК України, у зв`язку із тим, що останній з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховувався від органів слідства на території російської федерації. 
		Вказана інформація була в подальшому опублікована в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в газеті «Урядовий кур`єр».
		Таким чином, факти систематичних викликів та повідомлень обвинуваченого  ОСОБА_3 про необхідність явки до органів досудового розслідування повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження.
		У подальшому, після надходження кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114 КК України до суду, судом було вжито всіх заходів для інформування обвинуваченого про розгляд кримінального провадження відносно нього, шляхом розміщення повідомлень, як на офіційному веб-сайті Вінницького міського суду Вінницької області, так і шляхом опублікування відповідної інформації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України.
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.07.2024 було задоволено клопотання прокурора та постановлено здійснювати спеціальне судове провадження стосовно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114 КК України.
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права стати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.
		В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від правосуддя суд оцінює, як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника ОСОБА_5 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області.
		Захисник ОСОБА_5 у ході судового провадження зазначив, що у ході досудового провадження та судового розгляду він не мав можливості поспілкуватись та погодити позицію захисту із обвинуваченим ОСОБА_3 , однак захисник ОСОБА_5 просив суд виправдати обвинуваченого ОСОБА_3 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, оскільки досудовим слідством не була доведена об`єктивна сторона ст. 114 КК України. 
		Також судом у ході судового провадження безпосередньо досліджені наступні докази надані стороною обвинувачення, а саме:
		?витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.01.2024 за № 22024020000000049;
		?повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 10.04.2023;
		?повідомлення про початок досудового розслідування від 11.04.2023; 
		?постанова про визначення територіальної підслідності від 20.04.2023;
		?лист-запит № 53/6/7-377 від 08.02.2023, у якому старший слідчий в ОВС слідчого відділу звертається до Повітряних сил ЗСУ за інформацією стосовно того, чи розміщувалися станом на 19.10.2022 засоби та комплекси ППО ЗС України в районі розташування ТЦ «ІНФОРМАЦІЯ_14» за адресою: АДРЕСА_5; чи могла передача інформації представникам гу гш зс рф про місця дислокації комплексів ППО дислокованих на території м. Києва, нанести шкоду обороноздатності, державній безпеці України, підірвати стан боєготовності підрозділів ЗС України; чи становить державну таємницю відомості про місця дислокацій комплексів ППО;
		?відповідь на лист-запит № 53/6/7-377 від 19.02.2023 відповідно до якого у період 14.10.2022 - 19.10.2022 підрозділи ППО, які підпорядковані повітряному командуванню не розміщувались безпосередньо в районі торгівельного центру «ІНФОРМАЦІЯ_14», що за адресою: АДРЕСА_5) та в радіусі до 5 км. У вказаний період часу та в районі до 5 км. від торгівельного центру «ІНФОРМАЦІЯ_14» могли перебувати: мобільна вогнева група від ІНФОРМАЦІЯ_15 (ІНФОРМАЦІЯ_16), мобільна вогнева група від ІНФОРМАЦІЯ_17 (ІНФОРМАЦІЯ_16), мобільна вогнева група від ІНФОРМАЦІЯ_18 (ІНФОРМАЦІЯ_16), мобільна вогнева група ІНФОРМАЦІЯ_19, мобільна вогнева група від ІНФОРМАЦІЯ_20, ІНФОРМАЦІЯ_24, три мобільні вогневі групи від ІНФОРМАЦІЯ_21, дві мобільні вогневі групи від ІНФОРМАЦІЯ_22, три мобільні вогневі групи від ІНФОРМАЦІЯ_23. Дані відомості, а саме ті, які розкривають дислокацію бойових позицій, засобів і комплексів ППО, за окремими показниками, можуть підпадати під інформацію, що містять державну таємницю. Передача інформації противнику, в умовах правового режиму воєнного стану, може призвести до важких наслідків, які негативно позначаться на обороноздатності та воєнній безпеці держави; 
		?протокол огляду від 28.04.2023, відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто сторінку в мережі «Інтернет» щодо розміщених відомостей про головне управління міжнародного військового співробітництва мо рф за посиланням: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BE%D1%80%D1%83%D0 %B6%D1%91%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8В_%D0%А0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%BЕ%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8#%D0%9C%D0%B8D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BЕ%D1%80%D0%BЕ%D0%BD%D1%8B_%D0%A0%D0%BЕ%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BА%D0%BE%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%B%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8. Із диском до протоколу, який містить відповідні знімки з екрана, які були досліджені судом;
		?протокол огляду від 26.04.2023, відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто сторінку в мережі «Інтернет» стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Об?єктом огляду є Інтернет-ресурс під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3 » за
		посиланням:ІНФОРМАЦІЯ_4 , де розмішуються відомості стосовно особи на ім`я « 
		ОСОБА_9 ». Із диском до протоколу, який містить відповідні знімки з екрана, які були досліджені судом;
		?протокол огляду від 23.05.2023, відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто інтернет сторінку розміщену на соціально-орієнтованому Інтернет-ресурсі «Однокласники», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 , під назвою « ОСОБА_10 », яка належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із диском до протоколу, який містить відповідні знімки з екрана, які були досліджені судом; 
		?постанова про доручення призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням від 19.05.2023; 
		?постанова слідчого про оголошення розшуку підозрюваного, відповідно до якої обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114 КК України, оголошено в державний та міжнародний розшук;
		?постанова про зупинення досудового розслідування від 31.05.2023, відповідно до якої досудове розслідування кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114 КК України, - зупинено; 
		?постанова про відновлення досудового розслідування від 04.01.2024, відповідно до якої відновлено кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114 КК України;
		?постанова про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження від 25.01.2024, відповідно до якої матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114 КК України, в окреме провадження № 22024020000000049;
		?протокол тимчасового доступу до речей і документів від 09.05.2023, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.05.2023 було надано доступ для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження № 22022020000000192 від 02.11.2022 у 2 (двох томах). При ознайомлені із матеріалами зазначеного кримінального провадження було виявлено документи, які мають значення для вказаного кримінального провадження, а тому були виготовлені належним чином завірені копії; 
		?протокол огляду від 14.02.2023, відповідно до якого був проведений огляд мобільного телефону марки Redmi 9А, чорного
		модель M2006C3LG, IMEIl: НОМЕР_7 ,
		ІМЕІ2:  НОМЕР_8  із двома сім-картами операторів мобільного зв`язку за номерами « НОМЕР_9 » та « НОМЕР_10 », що перебував у
		користуванні громадянина України, - ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_6 . Об`єктом огляду є наявні відомості на мобільному телефоні марки Redmi9А, чорного кольору, модель M2006C3LG, IMEIl:  НОМЕР_7 , IMEI2:  НОМЕР_8 із двома сім-картами операторів мобільного зв`язку за номерами НОМЕР_9 та НОМЕР_10 , що використовує громадянин України, - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також акаунти створені
		останнім у Інтернет-месенджерах «Telegram» (зареєстрований
		ідентифікатором стільникового зв`язку мобільного оператору «Lifecell» за номером  НОМЕР_2 ) та « ОСОБА_11 » (зареєстрований за ідентифікатором стільникового зв`язку мобільного оператору «Lifecell» за номером  НОМЕР_2 ). У ході огляду були виявлені ряд контактів доданих до телефонної книги Інтернет-месенджера «Telegram», серед них акаунт під назвою « ОСОБА_12 », зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_4 (ім`я користувача: ОСОБА_13 );
		?протокол обшуку від 01.02.2023 відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.01.2023 було надано дозвіл для проведення обшуку. На початку обшуку після оголошення ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.01.2023 ОСОБА_7 добровільно видав особисті речі, серед яких: Redmi 9А, чорного
		модель M2006C3LG, IMEI1: НОМЕР_7 ,
		ІМЕІ2:  НОМЕР_8 із двома сім-картами операторів мобільного зв`язку за номерами НОМЕР_9 та НОМЕР_10 ;
		?протокол допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 02.02.2023, з якого стало відомо, що останній знайомий із обвинуваченим ОСОБА_3 знайомий із 1987 року, оскільки навчався із ним в одному класі в населеному пункті Ключі-1 камчатської області до випуску із школи, та були кращими друзями у дитинстві. 17.03.2022 приблизно о 05:00 год. стався ракетний обстріл, у результаті якого крилата ракета потрапила у житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_6, зробивши декілька фотографій влучання та залишків боєприпасу надіслав їх ОСОБА_3 , з метою показати йому, що відбувається в м. Києві, унаслідок військової агресії рф проти України. 18.03.2022 ОСОБА_7 . 18.03.2022  ОСОБА_7 поділився із ОСОБА_3 , інформацією про наслідки нанесення ракетного удару у Печерському районі м. Києва, в результаті чого були пошкоджені будинки, школи та дитсадки. 19.03.2022  ОСОБА_7 в особистому листуванні із ОСОБА_3 передав останньому інформацію про розташування в АДРЕСА_7 інженерних укріплень, у вигляді бетонних блоків, а також протитанкових інженерних споруд біля станції метро «Позняки» (м. Київ). 21.03.2022  ОСОБА_7 , також в особистому листуванні із ОСОБА_3 , передав інформацію про те, що з боку м. Бровари слідують чотири вантажні тягачі та вісім самоскидів із протитанковими інженерними загородженнями. Крім того,  ОСОБА_7 інформував ОСОБА_3  про відсутність на даний момент у Дарницькому районі м. Києва легкого та важкого озброєння ЗС України. Оскільки, хотів, щоб ОСОБА_3 більше не питав про наявність такого озброєння, і, щоб  ОСОБА_7 не ходив та не шукав, оскільки це небезпечна діяльність. 01.04.2022  ОСОБА_7 в особистому листуванні із ОСОБА_3 , передав останньому ряд повідомлень із інформацією про рух порожніх вантажних тягачів та рух великої колони техніки ЗС України в бік м. Бровари, розташування блок-постів підрозділів територіальної оборони м. Києва на АДРЕСА_2, а також розташування складу артилерійського озброєння ЗС України біля будівлі ТЦ «ІНФОРМАЦІЯ_14» по АДРЕСА_5. 07.04.2022  ОСОБА_7 в особистому листуванні із ОСОБА_3 , передав останньому інформацію про те, що у ТЦ «ІНФОРМАЦІЯ_13», розташованому АДРЕСА_4 розміщено підрозділи територіальної оборони м. Києва. 01.05.2022  ОСОБА_7 в особистому листуванні із ОСОБА_3 , передав останньому інформацію про те, що в бік м. Бровари прослідувала колона важкої колісної техніки ЗС України. Однак,  ОСОБА_7 безпосередньо вказану техніку не бачив, а тільки чув її гул з місця свого проживання, про що і повідомив ОСОБА_14 . 12.06.2022  ОСОБА_7 в особистому листуванні із ОСОБА_3 , передав останньому інформацію про обладнання військовослужбовцями ЗС України мінно-інженерних загороджень з боку природніх водойм, розташованих біля ТЦ «ІНФОРМАЦІЯ_14», за адресою: АДРЕСА_5. 03.10.2022  ОСОБА_7 в особистому листуванні із ОСОБА_3 , передав останньому інформацію про стан військової служби у підрозділах територіальної оборони м. Києва, їх фінансове забезпечення, морально-психологічний стан та вид і кількість озброєння військовослужбовців вказаного підрозділу. 19.10.2022  ОСОБА_7 в особистому листуванні із ОСОБА_3 , передав останньому інформацію про розташування та періодичну роботу систем протиповітряної оборони ЗС України біля території ТЦ «ІНФОРМАЦІЯ_14» за адресою: АДРЕСА_5. Також,  ОСОБА_7 зазначив ОСОБА_3 , що бачив результати роботи засобів ППО ЗС України зі свого балкону, чим підтвердив розміщення таких засобів за вказаною ним раніше адресою. Усе спілкування  ОСОБА_7 та ОСОБА_3 проходило через месенджер «Telegram», що прив`язаний до мобільного телефону НОМЕР_9 , періодично усю переписку ОСОБА_7 видаляв; 
		?протокол про результати проведення НС(Р)Д від 05.12.2022, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Вінницького апеляційного суду № 0-2625т від 17.11.2022 про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. За результати проведення слідчої дії було виявлено інтерактивний чат ОСОБА_6 (абонентський номер НОМЕР_6 , Telegram id НОМЕР_5 ) із контактом, підписаним як « ОСОБА_15 » (абонентський номер НОМЕР_4 , Telegram id НОМЕР_1 ). З повідомлень встановлено, що « ОСОБА_15 » (абонентський номер НОМЕР_4 , Telegram id НОМЕР_1 ) відправляє наступне повідомлення «одноклассник из Киева (наш человек ) прислал пару фото утреннего обстрела. Пытаемся понять, что за изделие…. фото делал он сам, чтобы не схватить, глянь мож пригодится» до повідомлення надаються фото, пошкодженого будинку та залишки боєприпасу. У іншому повідомленні «ОСОБА_15» (абонентський номер НОМЕР_4 , Telegram id НОМЕР_1 ) пересилає повідомлення наступного змісту «со стороны Бровары-Борисполь, прошли 4-ре мощных тягача. МАЗовские. Ещё советские. Скорее, что Бровары. Обратно, пошли 8-мь самосвалов с ежами. Очевидное подкрепление. На районе, ничего ни лёгкого, ни тяжёлого нет. Возможно возле озёр. Там не было.». У наступній переписці «ОСОБА_15» (абонентський номер НОМЕР_4 , Telegram id НОМЕР_1 ) пересилає повідомлення від 07 квітня у якому зазначено, що «АДРЕСА_4. ТЦ ІНФОРМАЦІЯ_13. Расположение ТРО. Шарахать нельзя. Очень плотно жилые дома и детская площадка.» Крім того, 1 травня «ОСОБА_15» (абонентський номер НОМЕР_4 , Telegram id НОМЕР_1) пересилає повідомлення наступного змісту «По трассе херачит колонна. Мощные дизели. Мне из-за домов не видно. Колесная.» 19 жовтня «ОСОБА_15» (абонентський номер НОМЕР_4 , Telegram id НОМЕР_1) пересилає повідомлення «Где-то возле меня стоит ПВО. Скорее всего озера за «ІНФОРМАЦІЯ_14» АДРЕСА_5 . Там идеально место и до ближайших домов, 800-1000м. Сейчас пытались что-то сбивать. Глухой удар. Через время помощнее.»;
		?повідомлення захиснику ОСОБА_5 та обвинуваченому від 09.02.2024 про завершення досудового розслідування;
		?протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 09.02.2024 захиснику ОСОБА_5 .
		Аналізуючи всі докази у їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного. 
		Так, 24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).
		До складу ООН входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09.12.1981 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями - № 2131 (ХХ) від 21.12.1965, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24.10.1970, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (ХХV) від 16.12.1970, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки та № 3314 (ХХІХ) від 14.12.1974, що містить визначення агресії. Установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН
		від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:
		?застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;
		?застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
		?вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
		?бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
		?блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
		?напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
		?застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
		?дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
		?засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
		Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975, який підписаний СРСР, правонаступником якого є російська федерація. 
		Статтями 1 та 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18.10.1907, яка вступила в дію 26.01.1910 та 07.03.1955 СРСР, правонаступником якого є російська федерація, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього та недвозначного попередження у формі або мотивованого оголошення війни, або ультиматуму з умовним оголошенням війни. Про існування стану війни має бути без зволікання оповіщено нейтральним державам, і він матиме для них дійсну силу лише після отримання оповіщення.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України
		від 16.07.1990 (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація.
		Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10.02.1995, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов`язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв`язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.
		31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 №13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 02.03.1999 № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2 - 3 зазначеного Договору, російська федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права. 
		Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний ІНФОРМАЦІЯ_25 від 28.01.2003 (ратифікований російською федерацією 22.04.2004), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
		Статтями 1 - 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно зі статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади рф та службових осіб з числа керівництва ЗС рф, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які були розцінені представниками влади і ЗС рф як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам рф, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту рф на території України - в АР Крим та м. Севастополі.
		Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та ЗС рф вирішили досягти шляхом розв`язання та ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців ЗС рф, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим і м. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та російської федерації, створення і фінансування не передбачених законом збройних формувань та вчинення інших злочинів.
		При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної цілісності України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.
		З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території рф службові особи Генерального штабу Збройних Сил російської федерації(далі - ГШ ЗС рф), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб ЗС рф, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося досягнення військово-політичних цілей рф, які, на думку співучасників, були прямо пов`язані з необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України та, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
		Указаний план повною мірою відповідав та був розроблений з урахуванням принципів та підходів, викладених під час виступу начальника ГШ ЗС РФ ОСОБА_18 перед Академією військових наук рф з доповіддю про гібридну війну в лютому 2013 року, яка у подальшому отримала назву «доктрина Герасимова», де зазначалося, що з метою досягнення цілей повинна надаватися перевага невоєнним заходам (політичним, економічним, інформаційним, гуманітарним), які застосовуються з використанням протестного потенціалу населення, інформаційного протиборства, а також воєнним заходам прихованого характеру.
		У подальшому, з грудня 2013 року до лютого 2014 року, для забезпечення схвалення та підтримки громадянами рф і мешканцями південно-східних регіонів України злочинних діянь, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та встановлення впливу і вагомості рф на світовій арені, представники влади та ЗС рф, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності.
		Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів рф здійснювалось викривлення подій на Євромайдані, вказувалося на хибність європейського вектора розвитку зовнішніх відносин України. При цьому, шляхом перекручування, постійного нав`язування хибного тлумачення та компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян рф і місцевих мешканців південно-східних регіонів України до дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, представники опозиційних до тодішнього політичного режиму в Україні сил висвітлювалися як прихильники крайньо націоналістичних поглядів, а учасники національно-визвольного руху середини ХХ століття (ОУН, УПА) - як прибічники та послідовники фашизму, пропагувалася їх неповноцінність за ознаками ідеологічних та політичних переконань.
		Одночасно, за допомогою засобів масової інформації здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності та пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.
		Ураховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та ЗС рф серед інших територій України, які були об`єктом їх злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи Чорноморського флоту російської федерації (далі - ЧФ рф), це сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ ЗС рф поряд з іншими елементами гібридної війни; а тому ведення гібридної війни проти України співучасники злочинного плану вирішили розпочати на території півострова Крим.
		Для ефективної реалізації плану вирішено залучити військовослужбовців ЗС рф, співробітників інших силових відомств рф, представників влади, інших громадян російської федерації та України. Крім того, з цією ж метою, представниками влади рф створено та озброєно іррегулярні незаконні збройні формування, озброєні банди та групи найманців, якими керували офіцери спецслужб і ЗС рф.
		Зокрема, на військовослужбовців ЧФ рф співучасниками покладалося вжиття заходів щодо підготовки та розв`язання агресивної війни на території АР Крим і м. Севастополя, а саме:
		?планування, підготовка, організація прийняття та розосередження на об`єктах ЧФ РФ військових підрозділів ЗС рф, які передбачалися ГШ ЗС рф для здійснення вторгнення на територію АР Крим і м. Севастополя для ведення агресивної війни проти України;
		?організація блокування підрозділами ЧФ рф у взаємодії з військовими козацькими товариствами рф, діючими під виглядом місцевих жителів АР Крим і м. Севастополя, та з представниками так званої «самооборони» - незаконними збройними формуваннями, військових частин Збройних Сил України (далі - ЗС України) та Державної прикордонної служби України (далі - ДПС України) з метою перешкоджання їхній законній діяльності щодо відсічі збройній агресії рф, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності;
		?організація блокування транспортних комунікацій з метою нейтралізації роботи морського та повітряного військового транспорту, пошкодження об`єктів, які мають важливе оборонне значення для України;
		?організація захоплень будівель і споруд органів державної влади України з метою перешкоджання їхній нормальній роботі.
		Так, починаючи з 20.02.2014 для реалізації вищезазначеного умислу, з метою блокування та захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури для забезпечення військової окупації та подальшої анексії рф території АР Крим і м. Севастополя, усупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 , пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10.02.1995, статей 2, 3 Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією, принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975, а також всупереч вимогам частини 4 статті 2 Статуту ООН, Декларації Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09.12.1981 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та декларацій, затверджених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН № 2131 (ХХ) від 21.12.1965, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету, № 2625 (XXV) від 24.10.1970, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, № 2734 (ХХV) від 16.12.1970, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, № 3314 (ХХІХ) від 14.12.1974, що містить Визначення агресії, статей 1, 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18.10.1907, статей 1, 2, 68 Конституції України, на територію суверенної держави Україна, а саме АР Крим і м. Севастополь, здійснено вторгнення військовим, морським та повітряним транспортом окремих підрозділів ЗС рф.
		У подальшому військовослужбовці ЧФ рф, у взаємодії з підрозділами спеціальних військ ЗС рф, підрозділами та спеціальними формуваннями інших силових відомств рф, іррегулярними незаконними збройними формуваннями, озброєними бандами, групами найманців та із залученням представників військових козацьких товариств рф, продовжили реалізацію спільного умислу, спрямованого на військову окупацію та подальшу анексію АР Крим та м. Севастополя.
		Зокрема, 27.02.2014 близько 04:30 год. понад 100 озброєних військовослужбовців НОМЕР_11 окремого полку спецпризначення ПДВ ЗС рф проникли до будівель Верховної Ради АР Крим за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, проспект Кірова, 13 та Ради Міністрів АР Крим за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 18 захопили їх та установили контроль над їхньою діяльністю з метою забезпечення прийняття вигідних та необхідних для рф рішень.
		Здійснивши захоплення будівель центральних органів влади АР Крим і м. Севастополя, представники командування ЗС рф на виконання вказівок та розпоряджень представників влади рф продовжили агресивні військові дії, визначені заздалегідь розробленим злочинним планом, з метою порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміни меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Зокрема, упродовж 27-28 лютого 2014 року здійснено блокування автошляхів, захоплення аеропортів та транспортних підприємств, що організовували та забезпечували безпечний рух повітряних суден.
		Одночасно із блокуванням автошляхів та захопленням аеропортів і транспортних підприємств розпочато блокування та захоплення військових частин ЗС України, дислокованих на території АР Крим і м. Севастополя, пошкодження та знищення військового майна, що має важливе оборонне значення для України.
		Після захоплення військових частин та виведення з ладу системи протиповітряної оборони підрозділів ЗС України, дислокованих в АР Крим і м. Севастополі, порушуючи державний повітряний простір України, на територію півострова Крим почали безперешкодно здійснювати неодноразові перельоти з території Південного військового округу рф та посадку в районах аеродромів «Кача» та «Гвардійське» ЧФ рф військові літаки та вертольоти з військовослужбовцями ЗС рф на бортах.
		Крім того, для забезпечення контролю над повітряним простором півострова Крим та з метою недопущення на зазначену територію військових підрозділів ЗС України і представників правоохоронних органів України для вжиття заходів щодо відсічі збройній агресії рф, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, військовослужбовцями ЧФ рф у взаємодії з військовослужбовцями військових частин спеціального призначення ЗС рф, якими здійснено вторгнення на територію півострова Крим, проведено блокування, захоплення та диверсії на військових аеродромах, розташованих на території АР Крим і м. Севастополя.
		Крім того, з 27.02.2014 військовослужбовцями ЧФ рф, у взаємодії з представниками інших підрозділів ЗС рф, військових козацьких товариств рф, на виконання розробленого злочинного плану розпочато заходи з блокування та захоплення військових частин ВМС ЗС України та ДПС України.
		Окрім цього, з метою контролю за використанням зброї та перешкоджанням виконання службових обов`язків щодо здійснення охорони державного кордону України, невеликими групами військовослужбовців зі складу невстановлених підрозділів спеціального призначення ЗС рф, у кількості до 100 осіб, у спеціальному екіпіруванні, озброєних автоматами, штурмовими гвинтівками, снайперськими гвинтівками та шумовими гранатами, здійснено напади та захоплення органів управління ДПС України на території АР Крим і м. Севастополя усіх рівнів - від регіонального управління до підрозділів охорони кордону.
		Крім того, у період з 27.02.2014 до 18.03.2014 військовослужбовці ЗС рф спільно з іншими особами, у тому числі з числа військових козацьких товариств рф, вчинили захоплення і блокування будівель правоохоронних органів, органів державної влади, підприємств, установ та організацій для взяття під свій контроль місцевих засобів телерадіомовлення і комунікації та забезпечення виконання іншими співучасниками ведення агресивної війни згідно з відведеними їм ролями в реалізації спільного умислу, спрямованого на окупацію та подальшу анексію території АР Крим та м. Севастополя.
		Таким чином, з 20.02.2014 представниками влади рф і службовими особами ЗС рф розпочато збройне вторгнення регулярних військ рф на територію України з метою зміни меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Виконання вищевказаних дій надало можливість представникам влади та службовим особам із числа керівництва ЗС рф забезпечити військову окупацію території АР Крим та м. Севастополя, проведення диверсій, блокування військових частин, установ та органів військового управління ЗС України та інших військових формувань, державних органів та органів місцевого самоврядування, ведення підривної діяльності, організацію проведення на території АР Крим та м. Севастополя 16.03.2014 незаконного сепаратистського референдуму, спрямованого на порушення територіальної цілісності України, проголошення так званої «Республіки Крим» суверенною державою та подальше звернення нелегітимного парламенту АР Крим до російської федерації із пропозицією про прийняття «Республіки Крим» до складу рф як нового суб`єкта федерації.
		Так, 06.03.2014 Верховною Радою Автономної Республіки Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «Про проведення загальнокримського референдуму».
		Вищевказаною постановою Верховна Рада АР Крим постановила увійти до складу Російської Федерації як суб`єкт російської федерації та провести 16.03.2014 березня загальнокримський референдум (включаючи місто Севастополь), на який винести альтернативні запитання: «1) Ви за возз`єднання Криму з росією на правах суб`єкта російської федерації?»; «2) Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?». При цьому, на голосування не виносилося питання про проголошення незалежності АР Крим та м. Севастополя.
		Цією ж постановою Верховної Ради АР Крим також затверджено текст бюлетеня для голосування на загальнокримському референдумі 16.03.2014 і Тимчасове положення про загальнокримський референдум, утворено Комісію Автономної Республіки Крим із проведення загальнокримського референдуму.
		Водночас, Указом виконувача обов`язків Президента України від 07.03.2014 № 261/2014 зупинено дію вказаної постанови як такої, що не відповідає Конституції та законам України. Крім того, Конституційний Суд України своїм рішенням від 14.03.2014 № 2-рп/2014 визнав неконституційною зазначену постанову Верховної Ради АР Крим, оскільки нею порушено конституційний принцип територіальної цілісності України, а парламент Криму вийшов за межі своїх повноважень. Конституційний Суд України визнав дану постанову такою, що суперечить основоположним принципам суверенності та територіальної цілісності держави, закладеним у міжнародно-правових актах, зокрема принципу взаємної поваги до суверенної рівності кожної держави, що включає політичну незалежність, можливість зміни кордонів відповідно до міжнародного права мирним шляхом і за домовленістю. 
		Верховна Рада Автономної Республіки Крим незаконною постановою «Про Декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» від 11.03.2014 № 1727-6/14 затвердила Декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, спільно прийняту депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Севастопольської міської ради.
		Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2014 № 3-рп/2014 вказану постанову визнано неконституційною у зв`язку з тим, що затвердження такої декларації не належить до повноважень Верховної Ради АР Крим і суперечить статтям 2, 8, 132, 133, 134, частині 2 статті 135, статтям 137, 138 Конституції України, а також є порушенням положень статті 73, пункту 2 частини першої статті 85 Основного закону України.
		У своєму рішенні Конституційний Суд України, зокрема, наголосив, що право на самовизначення на території Автономної Республіки Крим та в місті Севастополі було реалізовано їх жителями як невід`ємною частиною всього Українського народу під час всенародного голосування на всеукраїнському референдумі 01.12.1991. Ураховуючи результати цього референдуму, Верховна Рада України, діючи від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, 28.06.1996 прийняла Конституцію України, в якій проголосила Україну суверенною і незалежною державою (стаття 1) та закріпила принцип її територіальної цілісності (стаття 2).
		Конституційним Судом України у цьому ж рішенні зазначено, що Конституція України не передбачає права окремої частини громадян України (в тому числі і національних меншин) на одностороннє самовизначення, в результаті якого відбудеться зміна території України як унітарної держави.
		16.03.2014 на окупованих російською федерацією територіях АР Крим та м. Севастополь представниками влади та ЗС рф, діючими на виконання спільного злочинного плану щодо порушення територіальної цілісності України шляхом окупації та подальшої анексії вказаних територій, організовано та проведено незаконний референдум.
		Незважаючи на набуття законної сили постановою Верховної Ради України від 15.03.2014 № 891-VII «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим», 17.03.2014  нелегітимною Верховною Радою АР Крим прийнято постанову № 1745-6/14 «Про незалежність Криму», у якій заявлено про звернення до російської федерації з пропозицією про прийняття «Республіки Крим» до складу російської федерації, як нового суб`єкта рф зі статусом республіки.
		Після цього, представники влади рф продовжили реалізацію спільного злочинного плану, спрямованого на порушення територіальної цілісності України шляхом окупації та анексії території півострова Крим.
		Так, незважаючи на незаконність організованого та проведеного представниками влади рф на території півострова Крим референдуму 16.03.2014 , нелегітимність існуючих органів влади Автономної Республіки Крим, всупереч наведеним вище міжнародним зобов`язанням рф стосовно України, 17.03.2014 видано Указ президента рф № 147 «Про визнання Республіки Крим».
		Цього ж дня президентом РФ видано розпорядження № 63-рп «Про підписання Договору між російською федерацією та Республікою Крим про прийняття до російської федерації Республіки Крим та утворення у складі російської федерації нових суб`єктів», яким погоджено проект вказаного Договору та прийнято рішення про його підписання на вищому рівні.
		18.03.2014 в м. москва рф, президентом рф ОСОБА_19 та самопроголошеними представниками так званої «влади Криму» ОСОБА_20 і ОСОБА_21 , а також самопроголошеним так званим «мером» м. Севастополя ОСОБА_22 підписано «Договір між російською федерацією та Республікою Крим про прийняття до російської федерації Республіки Крим та утворення у складі російської федерації нових суб`єктів» (далі - «Договір»).
		Наступним етапом щодо реалізації злочинного плану представників влади та ЗС рф було надання незаконному «Договору» видимості юридичної сили, зокрема, шляхом визнання уявної міжнародної правосуб`єктності адміністративно-територіальних одиниць України - Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
		Так, відповідно до статті 8 Федерального конституційного закону «Про порядок прийняття до російської федерації та утворення в її складі нового суб`єкта російської федерації», єдиною умовою внесення до державної думи на ратифікацію міжнародного договору, що не вступив в силу, є визнання його Конституційним Судом рф таким, що відповідає Конституції російської федерації.
		У подальшому, ввечері 18.03.2014 (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), до Конституційного суду рф надійшов запит президента рф про перевірку відповідності Конституції рф тимчасово застосовуваного вищевказаного «Договору» про прийняття «Республіки Крим» до складу рф (далі - Запит).
		Постановою Конституційного Суду рф від 19.03.2014 № 6-П «У справі про перевірку конституційності міжнародного договору, який не набрав чинності, між російською федерацією та Республікою Крим про прийняття до російської федерації Республіки Крим та утворення у складі російської федерації нових суб`єктів», безпідставно визнано незаконний «Договір» таким, що відповідає Конституції рф.
		20.03.2014 державна дума федеральних зборів рф прийняла федеральний закон № 36-ФЗ «Про ратифікацію Договору між російською федерацією і Республікою Крим про прийняття до російської федерації Республіки Крим та утворення у складі російської федерації нових суб`єктів» та погодила супутній до «Договору» федеральний конституційний Закон № 6-ФКЗ «Про прийняття до російської федерації Республіки Крим та утворення у складі російської федерації нових суб`єктів - Республіки Крим і міста федерального значення Севастополя».
		21.03.2014 рада федерації федеральних зборів рф на позачерговому засіданні своєю постановою № 68-СФ також погодила ратифікацію цього «Договору», а крім того, постановою № 69-СФ прийняла супутній до «Договору» федеральний конституційний закон щодо утворення в рф двох нових суб`єктів - «Республіки Крим» і «міста федерального значення Севастополя».
		У той же день вищевказані федеральний (№ 36-ФЗ) та федеральний конституційний (№ 6-ФКЗ) закони були підписані президентом рф та набули чинності.
		Таким чином представниками влади рф здійснена окупація частини території України - Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та спроба легітимізувати указані дії.
		В тимчасово окупованих АР Крим і м. Севастополі під виглядом органів державної влади створені окупаційні адміністрації російської федерації, які забезпечують подальшу окупацію та здійснюють управління указаними територіями на місцевому рівні.
		Також представниками влади і ЗС рф вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на решті території держави.
		Так, вказаними особами організовувалися та проводилися у березні - квітні 2014 року антиурядові протестні акції, найбільш масові з яких - у Луганській, Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Одеській областях. Основою їх метою було поширення сепаратистських проросійських гасел та здійснення силового захоплення адміністративних будівель органів державної влади для послідуючої організації незаконних референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
		З метою гарантованого досягнення указаних цілей та створення видимості того, що в Україні триває внутрішній конфлікт, представники влади та ЗС рф вирішили створити на її території терористичні організації, які поряд із основною функцією - здійснення терористичної діяльності, повинні створити враження діяльності в межах Донецької та Луганської областей опозиційних сил, які нібито від імені та за цілковитої підтримки місцевого населення відстоюють їх право на самовизначення та незалежність, що прямо суперечить Конституції України та нормам міжнародного права.
		Так, під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених на цей час представників влади та ЗС рф, 07.04.2014 на території Донецької області України створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»), а 27.04.2014 на території Луганської області України - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування.
		Контроль та координація діяльності цих терористичних організацій, як і їх фінансове та матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється представниками влади та ЗС рф.
		Указані терористичні організації мають: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв`язки, чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організації, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.
		Так, на учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов`язки:
		?створення так званих органів державної влади «ДНР» та «ЛНР» та організація їх діяльності;
		?видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР» та «ЛНР»;
		?організація та проведення незаконного референдуму на території Донецької та Луганської областей про визнання суверенітету незаконних утворень «ДНР» та «ЛНР»;
		?проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР» з метою схиляння їх до участі у вказаних терористичних організаціях та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;
		?організація збору та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичних організацій та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також розподіл такої допомоги; 
		?налагодження взаємодії між терористичними організаціями «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» та її лідерами з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
		?налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним Силам України;
		?налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР» та «ЛНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції, та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за допомогою таких ЗМІ закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
		?надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам бойового блоку «ДНР» та «ЛНР» для забезпечення їх протиправної діяльності; 
		?забезпечення учасників «ДНР» та «ЛНР» транспортом, символікою, агітаційними та іншими необхідними матеріалами.
		На учасників силового блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладались наступні обов`язки:
		?систематична організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України;
		?організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ДНР» та «ЛНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями, з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України;
		?створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності;
		?вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» та «ЛНР» та керівництво їхніми діями;
		?захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької та Луганської областей;
		?скоєння терористичних актів та диверсій на території України;
		?захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у проведенні антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності;
		?викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні;
		?силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Донецької та Луганської областей про визнання суверенітету незаконних державних утворень «ДНР» та «ЛНР», а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;
		?вчинення дій, спрямованих на унеможливлення проведення 25.05.2014 позачергових виборів Президента України на території Донецької та Луганської областей;
		?організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації;
		?охорона полонених військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань та цивільного населення, незаконно утримуваних учасниками терористичних організацій.
		На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.
		Основними завданнями учасників указаних терористичних організацій є насильницьке повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом застосування зброї, вчинення терористичних актів - здійснення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, загрозу заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
		Враховуючи викладене, «Донецька народна республіка» і «Луганська народна республіка» є стійкими об`єднаннями невизначеної кількості осіб (більше трьох), створені з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичними організаціями.
		07.04.2014, за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції (далі - АТО).
		13.04.2014 через посилення сепаратистських виступів та захоплення державних установ на сході України, виконуючий обов`язки Президента України Указом від 14.04.2014 № 405/2014 затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та Україною розпочато на території Донецької та Луганської областей широкомасштабну АТО із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань.
		Визнання Верховною Радою України «Донецької народної республіки» і «Луганської народної республіки» терористичними організаціями, як і численні злочини вчинені їх представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року № 1596-VII, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного Російською Федерацією міжнародного тероризму», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року № 1597-VII, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому постановою Верховної Ради України від 14 січня 2015 року№ 106-VIII, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року №337-VIII.
		Отже, Верховною Радою України, як єдиним законодавчим органом державної влади, констатовано віднесення «ДНР» і «ЛНР» до терористичних організацій, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, як учасників терористичної організації.
		Відповідно до положень Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом від 27.01.1977 № ETSN90, Протоколу, що вносить зміни до зазначеної конвенції від 15.05.2003 № ETSN190, Резолюції Ради Безпеки ООН від 28.09.2001 № 1373 по боротьбі з тероризмом, Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму від 16.05.2005, терористична організація виділена як вид злочинної організації за спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності.
		Водночас, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
		Терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3 ст. 258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, направлених на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому, злочини терористичної організації відрізняються від інших споріднених злочинів саме фактором цілеспрямованості залякування населення як засобу досягнення поставленої мети.
		Враховуючи вищевикладене, «ДНР» і «ЛНР» містять усі необхідні ознаки терористичної організації, мають стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоків лідерам організацій, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		Виходячи із системного аналізу положень ст. 28 КК України та ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична організація за своєю правовою природою є одним із різновидів стійких злочинних об`єднань. Установлення наявності чи відсутності у певної групи чи організації ознак такого об`єднання та визначення його виду належить до повноважень суду при ухваленні вироку про притягнення до кримінальної відповідальності фізичних осіб за участь у злочинному об`єднанні, оскільки такі ознаки є обов`язковими елементами складу відповідних злочинів.
		Для підтримки підконтрольних терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР» представники влади рф створили іррегулярні незаконні збройні формування. Указані збройні формування систематично підкріплювалися найманцями з рф, у тому числі з числа звільнених у запас військовослужбовців ЗС рф, а також постачанням зброї і військової техніки, у тому числі танки, артилерійські системи, протитанкові засоби та зенітно-ракетні комплекси, що постачались рф на територію України.
		Учасниками терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР» за підтримки незаконних збройних формувань, озброєних банд, груп найманців, у тому числі засланих в Україну з рф, а також розвідувально-диверсійних груп, які очолювали офіцери ГУ ГШ ЗС рф, шляхом вчинення терористичних актів, захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури, актів застосування збройної сили проти держави України, а також інших злочинів, здійснено окупацію частини території Донецької та Луганської областей та взято під контроль частину державного кордону України в указаних областях.
		Керівники терористичних організацій «Донецька народна республіка» і «Луганська народна республіка» за сприяння та координації представників влади рф провели фіктивні референдуми про відокремлення Донецької і Луганської областей від України та проголошення їх незалежними «державами».
		Усвідомлюючи, що законні дії сил АТО по припиненню діяльності терористичних організацій та відновленню конституційного правопорядку на території України ставлять під загрозу реалізацію їх злочинного плану, представники влади рф залучили до його виконання не лише терористичні організації та іррегулярні збройні формування, а й регулярні підрозділи ЗС рф, які здійснювали ракетно-артилерійські обстріли, а також збройні напади на підрозділи і позиції сил АТО з території рф.
		Зокрема, 22.06.2014 диверсійно-розвідувальною групою ЗС рф із застосуванням мінометів, гранатометів та стрілецької зброї обстріляно колону підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_7 на перехресті доріг Біловодськ-Чугінка-Розквіт.
		05.07.2014 диверсійно-розвідувальною групою ЗС рф, яка рухалася на двох маломірних плавзасобах з боку рф, в Азовському морі здійснено мінометний обстріл підрозділів « ІНФОРМАЦІЯ_8 » і « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ІНФОРМАЦІЯ_10 .
		11.07.2014 з території рф із реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град» здійснено обстріл підрозділу тактичного угрупування «ІНФОРМАЦІЯ_25» в районі населеного пункту Зеленопілля.
		У травні-липні 2014 року силами АТО взято під контроль приблизно 70 відсотків території Донецької та Луганської областей, звільнено від учасників терористичних організацій значну кількість міст і населених пунктів та забезпечено контроль за основними транспортними комунікаціями. При цьому місто Луганськ, місто Горлівка Донецької області та частково місто Донецьк були блоковані.
		Враховуючи указані успіхи сил АТО, з метою перешкодити їм відновити контроль над державним кордоном України в Донецькій і Луганській областях, представники влади рф прийняли рішення про необхідність вторгнення регулярних підрозділів ЗС рф на територію Донецької області.
		Упродовж 7-11 серпня 2014 року здійснено посилення угруповання ЗС рф уздовж Державного кордону України, яке нараховувало до 32 батальйонно-тактичних груп (далі - БТГр) та 3 ротно-тактичних груп (далі - РТГр). Чисельність особового складу становила не менше 45 100 осіб, танків - до 160 одиниць, БМП та БТР - до 1 360 одиниць, артилерії - до 350 одиниць, РСЗВ - до 130 одиниць, бойових літаків -192 одиниці, вертольотів - 137 одиниць.
		24.08.2014 військовослужбовці 331-го гвардійськогопарашутно-десантного полку 98-ї дивізії ПДВЗС рф загальною кількістю близько 400 осіб у взаємодії з іншими невстановленими підрозділами ЗС рф у складі 3-х батальйонно-тактичних груп (військовослужбовці ЗС рф у кількості понад 3 500 осіб, у розпорядженні яких перебувало близько 60 танків, 320 БМД та БМП, 60 гармат, у т.ч. до 16 протитанкових, близько 45 мінометів), діючи на виконання злочинного наказу представників влади і ЗС рф, з метою зміни меж території та державного кордону України шляхом ведення агресивної війни, здійснили широкомасштабне вторгнення на територію України в районі населених пунктів Побєда - Берестове Старобешевського району Донецької області та маршем просунулися в район м. Іловайськ Донецької області, де оточили підрозділи сил АТО.
		При цьому, з метою введення в оману сил АТО, на військовій техніці ЗС рф було знято або замасковано тактичні знаки, які вказували на її приналежність до ЗС рф, а замість них нанесені розпізнавальні позначки, які використовувалися силами АТО.
		29.08.2014, безпосередньо під час виходу особового складу підрозділів сил АТО з оточення в районі м. Іловайськ у похідному (не бойовому) порядку за визначеним маршрутом в якості наданого представниками влади і ЗС рф гуманітарного коридору, в районі населених пунктів Старобешево, Чумаки, Новодворське, Агрономічне, Многопілля, Червоносільське, Осикове, Новокатеринівка Донецької області, дві колони сил АТО, за наказами вищевказаних осіб, були розстріляні підрозділами ЗС рф та учасниками терористичної організації «ДНР».
		У період з літа 2014 року по листопад 2015 року для організації оперативного управління й контролю іррегулярних незаконних збройних формувань рф та підрозділів терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», їх забезпечення (фінансування) озброєнням, військовою технікою та іншим майном, на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей представниками влади і ЗС рф сформовано два армійські корпуси - 1-й армійський корпус (зі складом: 5 бригад, 3 окремі полки, 8 окремих батальйонів (дивізіонів), 5 батальйонів територіальної оборони та 2 окремі роти) на окупованій території Донецької області та 2-й армійський корпус (зі складом: 4 бригади; 2 окремі полки; 6 окремих батальйонів (дивізіонів), 8 батальйонів територіальної оборони, 2 окремі роти) на окупованій території Луганської області, які укомплектовувалися за рахунок підрозділів учасників терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР» та регулярних військ ЗС рф.
		Незаконні збройні формування терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», іррегулярні незаконні збройні формування рф та військовослужбовці ЗС рф чинять збройний опір Україні у відновленні територіальної цілісності та забезпеченні правопорядку, при цьому учасники політичного блоку вказаних терористичних організацій, за підтримки та сприяння представників влади рф під виглядом органів державної влади, створили окупаційні адміністрації російської федерації, які забезпечують подальшу окупацію та здійснюють управління вказаними територіями на місцевому рівні.
		З огляду на викладене, між державами рф та Україна з 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру.
		Частиною 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014  № 1207-VII констатовано, що тимчасова окупація території України розпочалася 20.02.2014.
		Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 № 2268-VIII визначено, що збройна агресія російської федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності; російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи та структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		З листопада 2021 року представники влади та ЗС рф, з метою підготовки до повномасштабного нападу на Україну, організували перекидання підрозділів ЗС та інших військових формувань рф до кордонів України, що пояснювалося запланованими спільними російсько-білоруськими навчаннями «Союзна рішучість-2022», які розпочалися 10.02.2022.
		Станом на 08.02.2022 вздовж усього кордону з Україною з боку рф, Республіки Білорусь та тимчасово окупованих територій України зосереджено 140 000 військових рф, включаючи повітряний та морський компонент.
		З метою створення приводів для ескалації воєнного конфлікту і здійснення спроби виправдання своєї агресії перед громадянами російської федерації та світовою спільнотою, представниками влади та ЗС рф розроблено окремий план, який передбачав вчинення дій, спрямованих на введення в оману і залякування громадян рф та мешканців тимчасово окупованих територій України, а також вчинення провокацій, які полягали у імітації нападів і вогневих ударів, вчинених нібито підрозділами ЗС України по території рф та тимчасово окупованим територіям України.
		Одночасно із зазначеним передбачалося визнання керівництвом рф «Донецької народної республіки» і «Луганської народної республіки» незалежними державами та отримання від них звернення з запитом про надання військової підтримки, яка викликана нібито агресією Збройних Сил України.
		На виконання зазначених намірів, 15.02.2022 державна дума російської федерації звернулася до президента російської федерації з проханням визнати незалежність «самопроголошених Донецької та Луганської народних республік». 
		18.02.2022 керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей повідомлено про проведення евакуації місцевого населення на тимчасово окупованих територій України до Ростовської області, що пояснювалося вигаданими застереженнями про те, що Збройні Сили України мають намір атакувати тимчасово окуповані території та здійснити їх силове повернення під контроль України.
		19.02.2022 вказаними особами було оголошено так звану загальну мобілізацію жителів тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.
		21.02.2022 керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей звернулися до президента російської федерації з проханням визнати незалежність так званих Донецької та Луганської народних республік.
		В цей же день, президент російської федерації скликав позачергове засідання Ради безпеки російської федерації, де обговорено питання щодо доцільності визнання незалежності Донецької та Луганської народних республік.
		Службові особи з числа вищого керівництва рф, які входять до складу Ради безпеки рф, публічно підтримали звернення Державної думи рф та заявили про необхідність визнання президентом рф незалежності «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки».
		Цього ж дня президент російської федерації підписав указ про визнання незалежності Донецької народної республіки та Луганської народної республіки.
		22.02.2022 президент російської федерації підписав з керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, які в той же день ратифіковані державною думою та радою федерації рф. 
		В цей же день президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, з метою надання видимості законності дій по нападу на Україну, направив до ради федерації рф звернення про використання Збройних Сил рф за межами рф, яке було задоволено.
		23.02.2022 керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей звернулися до президента російської федерації з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії «українського режиму щодо населення» так званих Донецької та Луганської народних республік.
		24.02.2022 о 05:00 год. президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні.
		В подальшому цього ж дня Збройними Силами рф, які діяли за наказом керівництва рф і ЗС рф, віроломно здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами ЗС та інших військових формувань рф здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.
		У період з 05:00 год. 24.02.2022 та щонайменше до
		15.04.2022 (включно) підрозділи ЗС та інших військових формувань рф здійснюють спроби окупації українських міст, які супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
		У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану» на всій території України введено воєнний стан з 05:00 год. 24.02.2022, дія якого неодноразово продовжувалась.
		Таким чином, суд вважає загальновідомими і такими, що не потребують доказування в межах даного кримінального провадження факти того, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20.02.2014 та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24.02.2022, а також анексія з боку рф частини території України є за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
		Відомості щодо вказаного кримінального провадження були внесені 25.01.2024 за № 22024020000000049.
		Судом була досліджена уся інформація, яка була зібрана під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 та суд, приходить до наступного висновку. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 114 КК України відповідальність настає за передачу або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, якщо ці дії вчинені іноземцем або особою без громадянства. 
		Відомості, що становлять державну таємницю, - це інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України і які рішенням державних експертів з питань таємниць визнано державною таємницею та включено до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю . З моменту опублікування вказаного Зводу (змін до нього) ці відомості підлягають охороні з боку держави як такі, що становлять державну таємницю, хоча б на цей час вони ще не були матеріалізовані.
		Конкретні види інформації, яка належить до державної таємниці, перелічені у Законі України «Про державну таємницю». Ними є інформація: 1) у сфері оборони; 2) у сфері економіки, науки і техніки; 3) у сфері зовнішніх відносин; 4) у сфері державної безпеки та охорони правопорядку.
		Згідно з прямими вказівками законів України «Про контррозвідувальну діяльність» і «Про розвідувальні органи України» державну таємницю становлять відомості: а) про організацію, плани, зміст, форми, методи, засоби, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, результати контррозвідувальної діяльності, наукових і науково-технічних розробок з питань забезпечення державної безпеки, а також про осіб, які співробітничають або раніше співробітничали на конфіденційній основі з органами та підрозділами Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, узагальнюючі відомості про особовий склад цих органів та підрозділів; б) відомості про особовий склад, що здійснює розвідувальну діяльність, засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результати розвідувальної діяльності, а також про осіб, які співробітничають або раніше співробітничали на конфіденційній основі з розвідувальними органами.
		З об`єктивної сторони шпигунство полягає у таких діях:
		1) передача іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю;
		2) збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю.
		Ініціатива збирання чи передачі відповідних відомостей може належати як виконавцю, так і адресату шпигунства. Для кваліфікації злочину це значення не має.
		Передача відомостей - це їх усне повідомлення (безпосередньо, по радіо, по телефону) іноземній державі, іноземній організації, їх представникам, вручення певних документів, виробів чи інших матеріальних носіїв інформації (безпосередньо, через посередників, з використанням тайників тощо) або їх пересилання (з використанням поштового, електронного зв`язку, за допомогою тварин тощо).
		Якщо вказані відомості було передано іншій державі на підставі міжнародних угод та у порядку, передбаченому законодавством України, це не є злочином. Протягом 1998 - 2006 рр. Україною укладено і ратифіковано угоди про взаємний захист (охорону) таємної (секретної) інформації та матеріалів з: НАТО, Німеччиною, Словаччиною, Францією, Китаєм, Туреччиною, Росією, Туркменістаном, Італією, Польщею, Грузією, Вірменією, Індією, Литвою, Таджикистаном, Латвією, Естонією, Болгарією, Молдовою, Азербайджаном, Хорватією, Республікою Кореєю, Чехією, США.
		Збирання зазначених відомостей полягає в їх пошуку і добуванні (шляхом розпитування певних осіб, візуального спостереження та підслухування, зняття інформації з каналів зв`язку, проникнення до комп`ютерних систем, виготовлення копій документів тощо), придбанні будь-яким способом (таємне чи відкрите викрадення, купівля, обмін документів чи зразків зброї, боєприпасів, макетів секретного об`єкта тощо) з наступним зосередженням їх в одному чи кількох місцях.
		З протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 02.02.2023, з якого стало відомо, що останній знайомий із обвинуваченим ОСОБА_3 знайомий із 1987 року, оскільки навчався із ним в одному класі в населеному пункті Ключі-1 камчатської області рф до випуску із школи, та були кращими друзями у дитинстві. 17.03.2022 приблизно о 05:00 год. стався ракетний обстріл, у результаті якого крилата ракета потрапила у житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_6, зробивши декілька фотографій влучання та залишків боєприпасу надіслав їх ОСОБА_3 , з метою показати йому, що відбувається в м. Києві, унаслідок військової агресії рф проти України. 18.03.2022  ОСОБА_7 поділився із ОСОБА_3 інформацією про наслідки нанесення ракетного удару у Печерському районі м. Києва, в результаті чого були пошкоджені будинки, школи та дитсадки. 19.03.2022  ОСОБА_7 в особистому листуванні із ОСОБА_3 передав останньому інформацію про розташування в АДРЕСА_7 інженерних укріплень, у вигляді бетонних блоків, а також протитанкових інженерних споруд біля станції метро «Позняки» (м. Київ). 21.03.2022  ОСОБА_7 , також в особистому листуванні із ОСОБА_3 , передав інформацію про те, що з боку м. Бровари слідують чотири вантажні тягачі та вісім самоскидів із протитанковими інженерними загородженнями. Крім того,  ОСОБА_7 інформував ОСОБА_3  про відсутність на даний момент у Дарницькому районі м. Києва легкого та важкого озброєння ЗС України. Оскільки, хотів, щоб ОСОБА_3 більше не питав про наявність такого озброєння, і, щоб  ОСОБА_7 не ходив та не шукав, оскільки це небезпечна діяльність. 01.04.2022  ОСОБА_7 в особистому листуванні із ОСОБА_3 , передав останньому ряд повідомлень із інформацією про рух порожніх вантажних тягачів та рух великої колони техніки ЗС України в бік м. Бровари, розташування блок-постів підрозділів територіальної оборони м. Києва на АДРЕСА_2, а також розташування складу артилерійського озброєння ЗС України біля будівлі ТЦ «ІНФОРМАЦІЯ_14» по АДРЕСА_5. 07.04.2022  ОСОБА_7 в особистому листуванні із ОСОБА_3 , передав останньому інформацію про те, що у ТЦ «ІНФОРМАЦІЯ_13», розташованому АДРЕСА_4 розміщено підрозділи територіальної оборони м. Києва. 01.05.2022  ОСОБА_7 в особистому листуванні із ОСОБА_3 , передав останньому інформацію про те, що в бік м. Бровари прослідувала колона важкої колісної техніки ЗС України. Однак,  ОСОБА_7 безпосередньо вказану техніку не бачив, а тільки чув її гул з місця свого проживання, про що і повідомив ОСОБА_14 . 12.06.2022  ОСОБА_7 в особистому листуванні із ОСОБА_3 , передав останньому інформацію про обладнання військовослужбовцями ЗС України мінно-інженерних загороджень з боку природніх водойм, розташованих біля ТЦ «ІНФОРМАЦІЯ_14», за адресою: АДРЕСА_5. 03.10.2022  ОСОБА_7 в особистому листуванні із ОСОБА_3 , передав останньому інформацію про стан військової служби у підрозділах територіальної оборони м. Києва, їх фінансове забезпечення, морально-психологічний стан та вид і кількість озброєння військовослужбовців вказаного підрозділу. 19.10.2022  ОСОБА_7 в особистому листуванні із ОСОБА_3 , передав останньому інформацію про розташування та періодичну роботу систем протиповітряної оборони ЗС України біля території ТЦ «ІНФОРМАЦІЯ_14» за адресою: АДРЕСА_5. Також,  ОСОБА_7 зазначив ОСОБА_3 , що бачив результати роботи засобів ППО ЗС України зі свого балкону, чим підтвердив розміщення таких засобів за вказаною ним раніше адресою. Усе спілкування  ОСОБА_7 та ОСОБА_3 проходило через месенджер «Telegram», що прив`язаний до мобільного телефону НОМЕР_9 , періодично усю переписку ОСОБА_7 видаляв. 
		З даного документу вбачається, що ОСОБА_3 збирав відомості виконуючи завдання спецслужб рф щодо пошуку та виявлення тяжкого озброєння ЗС України на території м. Києва і прилеглих до нього районах, яке, в свою чергу, було надано ним також ОСОБА_7 , 01.05.2022 в особистому листуванні за допомогою інтернет-месенджеру «Телеграм», використовуючи при цьому власний акаунт із ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_11», отримав від користувача зазначеного інтернет-месенджеру з ідентифікатором « ОСОБА_7 », який належить ОСОБА_7 , інформацію про те, що в бік м. Бровари прослідувала колона важкої колісної техніки ЗС України.
		З протоколу про результати проведення НС(Р)Д від 05.12.2022, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Вінницького апеляційного суду № 0-2625т від 17.11.2022 про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, вбачається, що під час проведення слідчої дії було виявлено інтерактивний чат ОСОБА_6 (абонентський номер НОМЕР_6 , Telegram id НОМЕР_5 ) із контактом, підписаним як « ОСОБА_15 » (абонентський номер НОМЕР_4 , Telegram id НОМЕР_1 ). З повідомлень встановлено, що « ОСОБА_15 » (абонентський номер НОМЕР_4 , Telegram id НОМЕР_1 ) відправляє наступне повідомлення «одноклассник из ОСОБА_16 ) прислал пару фото утреннего обстрела. Пытаемся понять, что за изделие…. фото делал он сам, чтобы не схватить, глянь мож пригодится» до повідомлення надаються фото, пошкодженого будинку та залишки боєприпасу. У іншому повідомленні «ОСОБА_15» (абонентський номер НОМЕР_4 , Telegram id НОМЕР_1 ) пересилає повідомлення наступного змісту «со стороны Бровары-Борисполь, прошли 4-ре мощных тягача. МАЗовские. Ещё советские. Скорее, что Бровары. Обратно, пошли 8-мь самосвалов с ежами. Очевидное подкрепление. На районе, ничего ни лёгкого, ни тяжёлого нет. Возможно возле озёр. Там не было.». У наступній переписці «ОСОБА_15» (абонентський номер НОМЕР_4 , Telegram id НОМЕР_1 ) пересилає повідомлення від 07 квітня у якому зазначено, що «АДРЕСА_4. ТЦ ІНФОРМАЦІЯ_13. Расположение ТРО. Шарахать нельзя. Очень плотно жилые дома и детская площадка.» Крім того, 1 травня «ОСОБА_15» (абонентський номер НОМЕР_4 , Telegram id НОМЕР_1) пересилає повідомлення наступного змісту «По трассе херачит колонна. Мощные дизели. Мне из-за домов не видно. Колесная.» 19 жовтня «ОСОБА_15» (абонентський номер НОМЕР_4 , Telegram id НОМЕР_1) пересилає повідомлення «Где-то возле меня стоит ПВО. Скорее всего озера за «ІНФОРМАЦІЯ_14» по ОСОБА_17 . Там идеально место и до ближайших домов, 800-1000м. Сейчас пытались что-то сбивать. Глухой удар. Через время помощнее.»
		Як вбачається з вищезазначеної інформації, ОСОБА_3 збирав відомості щодо того, де розташована техніка Збройних Сил України у ОСОБА_7 та передавав ОСОБА_6 . 
		Відповідно до постанови Верховного Суду № 204/82/18 від 27.08.2020 зазначено, що злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених дій (формальний склад злочину): або передача відомостей, які становлять державну таємницю, іноземній державі, іноземній організації чи їх представнику, або отримання чи накопичення зазначених відомостей.
		Як вбачається з протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 02.02.2023 ОСОБА_3 систематично отримував відомості від останнього, щодо розташування військової техніки ЗС України та інших відомостей, які на момент їх передачі містили державну таємницю, та не були доступні у відкритому доступі, а потім передавав їх ОСОБА_6 , відповідно до протоколу про результати проведення НС(Р)Д від 05.12.2022. 
		Аналізуючи та оцінюючи усі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого  ОСОБА_3 повністю знайшла своє підтвердження у ході судового провадження та підтверджується дослідженими у ході судового провадження доказами, які є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114 КК України, передача, збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому  ОСОБА_3  покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого  ОСОБА_3 , судом не встановлено.
		Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого  ОСОБА_3 , судом не встановлено. 
		Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, тяжкість вчиненого злочину, який призвів до загибелі людей та інших тяжких наслідків, особу обвинуваченого  ОСОБА_3 , а тому суд переконаний, що саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією всього майна належного на праві власності призначене  ОСОБА_3 , буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари  ОСОБА_3  за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 368, 369, 370, 371, 374, 615 КПК України, ст. 65 КК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114 КК України у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві власності.
		Початок строку відбування основного покарання рахувати з дня затримання на виконання вироку.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 , в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України - залишити без змін до моменту його затримання на виконання вироку суду.
		Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Вручити копію вироку прокурору - негайно.
		Копію вироку, яка підлягає врученню ОСОБА_3 , вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...