Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 495/4017/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано судом: 25.03.2025. Зареєстровано: 26.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2025.
Дата набрання законної сили: 08.02.2022
Номер судового провадження: 1-кп/495/337/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018160240001479

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 495/4017/19 
		Номер провадження 1-кп/495/191/2022
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 січня 2022 рокум. Білгород-Дністровський
		 
		Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
		у складі  головуючої судді  ОСОБА_1 
		за участю секретаря ОСОБА_2 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні узалі судум.Білгород-ДністровськийОдеської областіклопотання прокурорапро продовженнязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відноснообвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		по кримінальномупровадженнюзаобвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 зап.6ч.2ст.115,ч.4ст.187,ч.1ст.304,ч.3ст.27,ч.4ст.187КК України,
		сторони кримінального провадження :
		прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури- ОСОБА_7 
		обвинувачені : ОСОБА_3 , ОСОБА_8 
		захисник ОСОБА_9 в інтересах обвнуваченого ОСОБА_3 
		захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 
		потерпіла       ОСОБА_11 
		представник     потерпілої       ОСОБА_12 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України.
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 просив продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по кримінальномупровадженню заобвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України мотивуючи тим,що наразіє потребау продовженніїм строкутримання підвартою ,оскільки недопитані обвинувачені,потерпілі,свідки,не дослідженідокази,не проведеновсіх необхіднихдій пов`язанихзі з`ясуваннямобставин таїх перевіркою.Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 усвідомлюючи можливість застосування до них покарання, передбаченого санкцією цієї статті та бажаючи його уникнення можуть переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, чим допустити настання ризиків, передбачених п. 1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
		Відповідно Закону України «Про внесення змін до пункту 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю з дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короно вірусної хвороби (COVID-19), у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності  іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
		У зв`язку із відсутністю суддів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які знаходяться на лікарняному клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглядається головуючою суддею ОСОБА_1 .
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки вважає його необґрунтованим так як прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.. ст.. 177, 178 КПК України, крім того, просить суд врахувати тривалість тримання його підзахисного під вартою.
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив застосувати цілодобовий домашній арешт, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків,на які він посилається.
		Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
		Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
		Потерпіла       ОСОБА_11 та представник     потерпілої      ОСОБА_12 підтримали клопотання прокурора ОСОБА_7 .
		Вивчивши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного.
		Згідно зі ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
		П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
		Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
		За змістом ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
		Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
		Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
		Відповідно до п. 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».
		Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як дораніш не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Згідно Рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року № 14-рп/2003, тяжкість злочину не є єдиною підставою для обрання виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, а враховується разом з іншими обставинами по справі.Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_3 , ОСОБА_4 обвинувачуються за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України.
		Разом з тим, зважаючи на обставини інкриминованого обвинуваченим злочину який є насильницьким, його характер зухвалісті,тяжкості та суспільній небезпечності, а також можливої міри покарання,яка може бути їм призначена у разі визнання їх винуватим,з урахуванням положень ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки є об`єктивні підстави вважати,що до теперішнього часу продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачені можуть переховуватися від суду,вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення іншим чином.
		У рішенні по справі "W проти Швейцарії " від 26.01. 1993 року Європейський суд з прав людини вказав,що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності ії поведінку,беручи до уваги,що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того,що підозрюваний може ухилитися від слідства.
		Також,Європейський суд з прав людини у справі " Ілійков проти Болгарії " закріпив,що " Суворість передбаченого покарання " є суттєвим елементом при оцінюванні " ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
		Підтвердженням існування зазначених ризиків слугує характеристика обвинувачених які офіційно не працевлаштовані, не одружені, тобто, в них відсутні міцні соціальні зв`язки. Також,зважаючи на те,що остаточне рішення по справі відносно обвинувачених не прийнято і на теперішній час судовий розгляд кримінального провадження триває, потерпілі та свідки підлягають безпосередньому допиту судом, суд вважає що в даному випадку існує ризик можливого незаконного впливу обвинуваченого на потерпілу та свідків у вказаному кримінальному провадженню
		На     підставівикладеноготавраховуючи наявністьобвинувачення,тяжкістьпокарання,щозагрожуєобвинуваченим у разі визнання його винуватим, а саме те, що досудове розслідування інкримінує обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. На даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачені, потерпілі, свідки, суд дійшов висновку про те, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 , офіційно не працює, сторона обвинувачення інкримінує обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачені, потерпілі, свідки, у зв`язку з чим обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 , тому суд вважаєнеобхідним задовольнитиклопотання прокурора продовжити запобіжнийзахід відноснообвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, який діє до 30.03.2022 року включно.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працює, сторона обвинувачення інкримінує обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачені, потерпілі, свідки, у зв`язку з чим обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 ,тому суд вважаєнеобхідним задовольнитиклопотання прокурора продовжити запобіжнийзахід відноснообвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, який діє до 30.03.2022 року включно
		Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 199, 331, 392 КПК України ,суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Задовольнити клопотанняпрокурора Білгород-Дністровськоїокружної прокуратуриОдеської області ОСОБА_7 щодопродовження запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою  обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по кримінальномупровадженню заобвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України.
		 
		Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в Державній установі«Ізмаїльській слідчійізолятор» строком на 60 днів, який діє включно по 30.03.2022 року.
		Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в Державній установі«Ізмаїльській слідчійізолятор» строком на 60 днів, який діє включно по 30.03.2022 року.
		 
		Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її     винесення.
		 
		Повний текст ухвали оголошено в 15 годин 00 хвилин 31.01.2022 року.
		 
		   Суддя:                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...