Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 320/47680/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; внутрішньо переміщених осіб.
Надіслано судом: 24.03.2025. Зареєстровано: 26.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2025.
Дата набрання законної сили: 24.03.2025
Номер судового провадження: К/990/50893/24

захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України», а саме до Порядку виплат грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
		33. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, зокрема, органів виконавчої влади, регламентовано положеннями статті 264 КАС України.
		34. Відповідно до частини другої статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
		35. Відповідно до частини третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
		36. Тобто суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, коли нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.
		37. Відповідно до частини 2 статті 97 Бюджетного кодексу України, порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.
		38. Згідно статті 48-1 Житлового кодексу України, порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України.
		39. Таким чином, обов?язок визначення порядку та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення покладено саме на Кабінет Міністрів України.
		40. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України та статті 48-1 Житлового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 №280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» було затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
		41. В подальшому, Кабінетом Міністрів України, на підставі статей Бюджетного кодексу України та Житлового кодексу України постановою від 24.03.2023 № 263 «Деякі питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» було внесено зміни до постанови від 18.04.2018 № 280.
		42. Відповідно до частини 8 статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.
		43. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, дійшли висновку, що норми постанови №280, в редакції 02.08.2022, не розповсюджувались на правовідносини позивача з державою, оскільки позивач став на квартирний облік 23.05.2023, а тому відсутнє порушення права позивача, у зв`язку з внесенням у Постанову №280 змін Постановою №263, яка набрала чинності 28.03.2023.
		44. Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій  та звертає увагу на наступне.
		45. Обов`язковою умовою визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів рішенням суб`єкта владних повноважень.
		46. Таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо певних обставин абстрактно лише тому, що заявник вважає , що спірний пункт рішення начебто впливає на його правове становище. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок.
		47. Отже, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
		48. Перебування позивача у суспільних відносинах, які регулюються приписами оскаржуваного нормативно-правового актому є ключовим критерієм у визначенні права його оскаржити.
		49. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 у справі № 826/9779/17. 
		50. Так, позивач наголошує, що після внесення постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2023 № 263 змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280, в редакції від 24.03.2023, для отримання компенсації за належні для отримання жилі приміщення замість умови, що особа має перебувати не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, було введено іншу додаткову умову, а саме: особа має бути облікована, як внутрішньо переміщена особа в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб до 24.02.2022.
		51. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.05.2024 Комісією з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб прийнято рішення №242 про відмову у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення ОСОБА_1 .
		52. Така відмова обґрунтована посиланням на пункт 2 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 №280 та вказано на те, що позивач перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб з 24.03.2022. 
		53. Судами встановлено, що згідно довідки Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради від 06.06.2023 №03-06/17459, ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку за місцем проживання складом сім`ї 2 особи: він та дружина, ІНФОРМАЦІЯ_1. В списку загальної черги з 23.05.2023.
		54. Отже, на момент постановлення позивача на квартирний облік є чинними норми Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в редакції Постанови №263.
		55. Відповідно до пункту 10 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, обов`язково має бути зазначено: відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
		56. Колегія суддів вважає, що у даному випадку, позивач має право на оскарження в суді змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 263 від 24.03.2023 до «Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України», а саме, до абзацу першого пункту 1 та абзацу першого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 280 від 18.04.2018 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України», адже як було досліджено вище, останній має підстави для звернення до уповноваженого органу із заявою для отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, при цьому, саме оскаржувані зміни, призвели до прийняття уповноваженим органом рішення про відмову у наданні такої компенсації.
		57. З огляду на статтю 2, частину четверту статті 9 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі; дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів із власної ініціативи.
		58. Верховний Суд, зокрема, у постановах від 29.11.2019 у справі № 818/154/16 та від 20.04.2021 у справі № 817/1269/17 зазначав, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи; в адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення; принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
		59. Суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином дотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваних абзаців перших підпунктів першого та другого пункту другого Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2023 № 263, а також не надали оцінки доводам позивача щодо  звуження змісту та обсягу прав і свобод позивача, з огляду на те, що, позивач вважає, що такі позбавляють права на соціальний захист осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та стали на облік, як внутрішньо переміщені особи вже після 24.02.2022.
		60. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку, що внесення змін у Постанову №280 не порушують прав та інтересів позивача, у зв`язку з чим останній не має права на їх оскарження.
		61. Верховний Суд наголошує на тому, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).
		62. У силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а тому не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.
		63. Аналогічні застереження містяться у Рекомендаціях R(95)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та покращення функціонування систем та процедур оскарження судових рішень від 07.02.1995 (Recommendation R(95)5 concerning the introduction and improvement of the functioning of appeal systems and procedures in civil and commercial cases). Зокрема, у пункті «g» статті 7 Рекомендацій R(95)5 зазначено, що у суді третьої (касаційної) інстанції не можна представляти нові факти та нові докази.
		64. Відсутність процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає Верховному Суду ухвалити рішення у справі.
		65. Відповідно до частин другої, четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		66. Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, перевірка їх доказами, а також не надання оцінки доводам учасників справи у вказаній вище частині, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		67. Під час нового розгляду справи слід взяти до уваги викладене в цій постанові, установити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та арґументам учасників справи, та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
		68. З огляду на результат касаційного розгляду, Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,  
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 скасувати.
		Справу за позовом ОСОБА_1  до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство у справах ветеранів України, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, про визнання протиправною та нечинною постанови в частині - направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.      
		 
		 
		 
		СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець  Н.В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...