Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/14206/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 26.03.2025. Зареєстровано: 26.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2025.
Дата набрання законної сили: 24.03.2025
Номер судового провадження: 1-кп/357/134/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024111030002938

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 357/14206/24
		1-кп/357/134/25 
		 
		 
		У Х В А Л А
		про розшук
		 
		24 березня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		захисника - ОСОБА_4 ,
		розглянувши в м. Біла Церква, у закритому підготовчому судовому засіданні, клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою та дозвіл на затримання з метою приводу, у кримінальному провадженні № 12024111030002938, яке внесене до ЄРДР 10 вересня 2024 року, стосовно ОСОБА_5 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		згідно із вищезазначеними клопотаннями, прокурор ОСОБА_3 просила:
		- застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , строком на 60 (шістдесят) днів;
		- надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Заявлені вимоги, прокурор ОСОБА_3 мотивувала тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
		Санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.
		Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчі судові засідання від 19 листопада 2024 року та 19 лютого 2025 року не з`являвся, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомляв.
		За результатами приводу обвинуваченого ОСОБА_5 його місце знаходження не встановлене. 
		Вказане свідчить, що обвинувачений переховується від суду.
		Крім цього, існує ймовірність, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинить інше кримінальне правопорушення, оскільки він неодноразово судимий, має низький рівень моральних принципів, не має міцних соціальних зв`язків.
		Саме цими ризиками і обумовлена необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Запобігти їм іншими запобіжними заходами неможливо, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 переховується від суду.
		З метою розгляду клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідність у наданні дозволу на затримання, оскільки останній ухиляється від суду, його місцезнаходження не встановлене.
		У ході розгляду поданих клопотань, прокурор ОСОБА_3 підтримала їх, за підстав та обставин наведених у них.
		Суд заслухавши прокурора, дослідивши матеріали судового провадження, дійшов до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, підлягає залишенню без розгляду, а інше - задоволенню.
		Із обвинувального акта встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
		Згідно з пред`явленим обвинуваченням, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введений воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв`язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
		Установлено, що 05 вересня 2024 року, близько 14 години 35 хвилин, ОСОБА_5 , перебував у приміщенні магазину «Електросоюз», що знаходиться за адресою: Київська область, місто Біла Церква, Сквирське Шосе, 228, де здійснює свою господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_6 , де у ОСОБА_5 виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
		Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , перебуваючи у вказаному місці у вказаний час, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за його діями ніхто з персоналу магазину та відвідувачів не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, 31 стелажу магазину таємно викрав перетворювач напруги з 12 на 220 V фірми «Power inverter», безперервною вихідною потужністю 1000 Вт, максимальною вихідною потужністю 2000 Вт s/n RK2022121200000309, вартістю 5079 гривень, який сховав під пояс своїх спортивних штанів та прикрив футболкою, після чого залишив приміщення магазину не розрахувавшись за товар.
		Після чого, ОСОБА_5 залишивши місце вчинення кримінального правопорушення та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив майнової шкоди ОСОБА_6 на суму 5079 гривень.
		Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 187 КПК України, якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зі статтею 189 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 3 ст. 189 КПК України, при вирішенні питання про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу, прокурор має довести, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
		1) обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
		2) одержавши відомості про звернення  прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
		Отже, суд може надати дозвіл на затримання обвинуваченого, у разі, якщо разом з цим клопотанням подане інше, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; є підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою; обвинувачений переховується від суду або обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, вчинить дії зазначені у ст. 177 КПК України.
		Застосовуючи вказані норми, суд зазначає, що прокурором ОСОБА_3 подане клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		Суду доведено, що є підстави вважати, що до обвинуваченого ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою. 
		Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Суд не надає оцінку обґрунтованості пред`явленого обвинувачення, адже це можливо тільки після завершення судового розгляду і на основі оцінки усіх досліджених доказів.
		Це відповідає, як внутрішньому законодавству, так і практиці Європейського суду з прав людини, за якою принцип презумпції невинуватості, закріплений у пункті 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, буде порушено, якщо судове рішення або по суті твердження представника держави щодо обвинуваченого у вчиненні злочину відображає думку, що він є винним, тоді як його вину ще не доведено відповідно до закону. За відсутності формального висновку цього достатньо для припущення, що суд або відповідна посадова особа вважає обвинуваченого винним, і передчасне висловлення такої думки судом неодмінно порушить принцип презумпції невинуватості. Однак слід розрізняти твердження, які відображають думку про винуватість особи, та твердження, які просто описують «стан перебування під підозрою». Перші порушують презумпцію невинуватості, тоді як другі розглядаються як беззаперечні у різних ситуаціях, розглянутих Судом (пар. 136 рішення ЄСПЛ у справі «Грибник проти України» за заявою № 58444/15, від 17 вересня 2020 року).
		Як установлено судом, прокурор ОСОБА_3 необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивувала наявністю ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.
		Суд вважає, що нею доведено, що обвинувачений ОСОБА_5 переховуватиметься від суду.
		Судом з`ясовано, що обвинуваченому ОСОБА_5 загрожує покарання, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.
		Суд вважає, що це суттєвий мотив, щоб обвинувачений вчиняв спроби ухилятися від суду.
		У ході судового провадження установлено, що цей ризик є реальним, оскільки в усі призначені підготовчі засідання обвинувачений ОСОБА_5 не з`явився, будучи повідомленим про них належним чином без поважних причин. 
		Більше того, як свідчить рапорт старшого оперуповноваженого Білоцерківського районного управління поліції Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , сформований за результатами приводу, обвинувачений ОСОБА_5 за місцем проживання був відсутній, його місцеперебування невідоме.
		Отже, зазначена сукупність обставин, переконливо свідчить, що обвинувачений ОСОБА_5 ухиляється від суду та може продовжувати таку поведінку.
		З огляду на процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , який в підготовчі судові засідання не з`являється, повідомляє непідтверджені відомості про причини своєї неявки, суд оцінює ступінь ризику переховування від суду, як високий.
		Разом з цим, обвинувачений ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, стосовно нього в провадженні перебуває два обвинувальні акти, у яких він обвинувачується у вчиненні корисливих кримінальних правопорушень.
		Отож, він має репутацію особи, яка схильна до вчинення кримінальних правопорушень. 
		Зараз ОСОБА_5 не працевлаштований, джерел доходу не має, що в сукупності з його репутацією свідчить, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення з корисливих мотивів.
		Суд вважає, що з огляду на процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжні заходи не пов`язані з триманням під вартою, не зможуть забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання ним процесуальних обов`язків. 
		Отже, у випадку обвинуваченого ОСОБА_5 йому може бути обраний лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		Отож, суду доведена наявність підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Суд вважає, що матеріали справи підтверджують факт ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від суду, оскільки він за місцем проживання відсутній, про зміну місця проживання чи контактних даних не повідомляв.
		За таких обставин, відповідно до ст. 189 КПК України, суд надає дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 з метою приводу, для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Разом з цим, суд зазначає, що згідно із ст. 186 КПК України, клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
		Отже, розгляд клопотання, про застосування запобіжного заходу, без участі обвинуваченого не передбачений.
		Згідно зі ч. 3 ст. 190 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; добровільного з`явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора; відкликання ухвали прокурором.
		Отже, ухвала суду про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого має обмежений строк дії, який перевищує строк розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке без участі обвинуваченого не розглядається.
		У зв`язку із цим, підстав для розгляду питання щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає і його належить залишити без розгляду.
		Водночас, на підставі ст. 335 КПК України, суд оголошує обвинуваченого ОСОБА_5 в розшук та зупиняє провадження до його завершення.
		Отож, керуючись ст. 189-191, 331, 335, 392-395, 532 КПК України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, - залишити без розгляду.
		Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про дозвіл на затримання з метою приводу, - задовольнити.
		Надати особі, якій законом надане право здійснювати затримання, дозвіл на затримання ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Стариця Волчанського району Харківської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий), з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Затримана особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до приміщення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, за адресою: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. П.Скоропадського, 4-А. 
		Про затримання ОСОБА_5 повідомити прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 за номером телефону: НОМЕР_1 .
		Кримінальне провадження № 12024111030002938, яке внесене до ЄРДР 10 вересня 2024 року, стосовно ОСОБА_5 , за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - зупинити до завершення розшуку.
		Проведення розшуку доручити Білоцерківському районному управлінню поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
		Згідно із ч. 5 ст. 191 КПК України, службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов`язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали.
		Наданий дозвіл на затримання чинний протягом 6 (шести) місяців, з дня постановлення ухвали.
		Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
		Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
		Ухвала втрачає силу з моменту: приводу обвинуваченого до суду, або закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або добровільного з`явлення обвинуваченого до суду.  
		 
		 
		 
		Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...