Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/4442/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано судом: 26.03.2025. Зареєстровано: 26.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/760/2723/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22025101110000127

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Справа №760/4442/25 1-кп/760/2723/25
		                                                          В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 березня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва
		 
		в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 
		за участю секретаря - ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження відносно
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		уродженця м.Бровари, громадянина України, 
		зареєстрований в 
		АДРЕСА_1 ,проживає в 
		АДРЕСА_2 , не судимого, 
		 
		по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
		ст.ст.28 ч.2,114-1ч.1,358 ч.3 КК України,відомості про злочин внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110000127 від 18.02.2025 року ,-
		 
		за участю : прокурора - ОСОБА_4 
		обвинуваченого - ОСОБА_3 
		захисника - ОСОБА_5 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Відповідно до обвинувального акту від 19.02.2025року, ОСОБА_3 обвинувачується в наступному.
		24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., строком на 30 діб, та в подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжується та діє станом на теперішній час.
		Пунктом 9 ст.1 Закону України «Про національну безпеку» визначено, що національна безпека України - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
		У відповідності до п.2 ст.1 вказаного Закону, воєнна безпека - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.
		Згідно п. п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України (далі - ЗСУ), підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів.
		Пунктом 22 частини III Стратегії забезпечення державної безпеки, ухваленої рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 16.02.2002 визначено, що державна політика у сфері державної безпеки спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам державній безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що призводять до цих загроз та причин їх виникнення.
		Так, положеннями ст.1 Закону України «Про оборону України» визначено,що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. 
		Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. 
		Військове формування - це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
		Згідно з приписами ст.4 Закону України «Про оборону України», у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі. З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом. 
		З`єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до Закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, безпеки та захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, організації та підтримання дій руху опору, проведення військових інформаційно-психологічних операцій, боротьби з тероризмом і піратством, заходів щодо здійснення захисту життя, здоров`я громадян та об`єктів (майна) державної власності за межами України, забезпечення їх безпеки та евакуації (повернення), посилення охорони державного кордону, захисту суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі та їх правового оформлення, забезпечення безпеки національного морського судноплавства України у відкритому морі чи в будь-якому місці поза межами юрисдикції будь-якої держави, заходів щодо запобігання розповсюдженню зброї масового ураження, протидії незаконним перевезенням зброї і наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у відкритому морі, ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, кризових ситуацій, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві, міжнародних антитерористичних, антипіратських та інших міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.
		Згідно зі ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» до структури Збройних Сил України входять органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. 
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
		Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення), затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. 
		Відповідно до пункту 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
		Пунктом 9 Положення передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; взаємодіють з місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з питань військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); надають командирам військових частин інформацію про військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом; розробляють плани проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів, удосконалення системи оповіщення, збору та поставки зазначених мобілізаційних ресурсів на відповідній території; ведуть на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони держави; беруть у межах своїх повноважень участь у здійсненні контролю за виконанням мобілізаційних заходів у місцевих держадміністраціях, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, здійснюють заходи, спрямовані на задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв`язку у людських і транспортних ресурсах; ведуть облік осіб, звільнених з військової служби із Збройних Сил в запас або у відставку (далі - особи, звільнені з військової служби), які проживають на відповідній території, для оформлення документів, що додаються до пенсійної справи відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; вивчають питання щодо потреби в комплектуванні штатних посад територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками, вносять пропозиції щодо їх підготовки та підвищення кваліфікації, проводять роботу з персоналом; проводять моніторинг суспільно-політичної обстановки на відповідній території та налагодження цивільно-військових відносин; звертаються до Національної поліції або її територіальних підрозділів щодо надання відомостей стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення; виконують інші функції відповідно до законодавства.
		Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Пунктом 8 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		Згідно п. 5 ст. 22 вказаного Закону призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.
		Пунктами 1, 3 цієї ж статті Закону зобов`язано громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
		Пунктом 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Згідно ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством. Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.
		Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
		На виконання вказаних вище вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30.12.2022, Положення про ТЦК та СП, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 154 від 23.02.2022, представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки спільно із представниками Національної поліції здійснюють заходи щодо оповіщення та призову військовозобов`язаних та резервістів під час мобілізації. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
		Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту», здобувачами освіти є вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад`юнкти), інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти.
		Згідно ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту», рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова перед вища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
		В невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше січня 2024 року у заступника директора Приватного вищого навчального закладу «Фінансово-правовий коледж» (ЄДРПОУ 22865098, м. Київ, вул.Лондонська, буд. 5а) (далі - ПВНЗ «Фінансово-правовий коледж») громадянина України  ОСОБА_3 , за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, виник злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підроблення офіційних документів, які видаються чи посвідчується установою, та які надають права або звільняють від обов`язків, з метою використання їх іншою особою.
		Так, ОСОБА_3 на виконання свого злочинного умислу організовано виготовлення довідок, які не відповідають дійсності, про проходження навчання на аспірантурі «Науково-дослідного інституту публічного права» осіб чоловічої статі, призовного віку.
		Для реалізації злочинного умислу ОСОБА_3 залучив працівників ПВНЗ «Фінансово-правовий коледж» ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також працівника «Науково-дослідного інституту публічного права» ОСОБА_3, які не були обізнані з тим, що особи чоловічої статі отримують довідки про своє навчання на аспірантурі «Науково-дослідного інституту публічного права» (ЄДРПОУ 39845593, м. Київ, вул. Георгія Кірпи, буд. 2а) з метою уникнення призову на військову службу під час мобілізації. Водночас, останнім було достовірно відомо про те, що вказані особи чоловічої статі, призовного віку - вступники (аспіранти) фактично проходити навчання не будуть.
		Згідно розробленої ОСОБА_3 та невстановленими особами схеми злочину, протиправні дії повинні були вчинятися наступним чином. Так, ОСОБА_3 надавав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 анкетні дані чоловіків - яким необхідно було виготовити довідки про навчання на аспірантурі «Науково-дослідного інституту публічного права».
		ОСОБА_1 та ОСОБА_2, контактуючи з цими чоловіками, анкетні дані яких надавав  ОСОБА_3 , отримували від них необхідні дані та копії документів для навчання в аспірантурі та передавали ці документи працівнику «Науково-дослідного інституту публічного права» ОСОБА_3, для виготовлення підроблених довідок про навчання цих осіб чоловічої статі в аспірантурі «Науково-дослідного інституту публічного права», без фактичного проходження цими особами навчання.
		В свою чергу, ОСОБА_3, одноособово забезпечував виготовлення підроблених довідок особам чоловічої статі, які нібито підтверджували їх навчання на аспірантурі «Науково-дослідного інституту публічного права».
		Після виготовлення довідок, ОСОБА_3 передавав ці документи ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які в свою чергу, за вказівкою ОСОБА_3 ,скеровували поштовими відправленнями ТОВ Нова Пошта документи згаданим особам чоловічої статі.
		Наявність підроблених довідок про навчання в аспірантурі надавало можливість військовозобов`язаним чоловікам, на ім`я яких вони були складені, оформлювати у ТЦК та СП відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Таким чином, за допомогою указаної організованої  ОСОБА_3  із залученням ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які не були обізнані з тим, що особи чоловічої статі отримують довідки про своє навчання на аспірантурі «Науково-дослідного інституту публічного права» з метою уникнення призову на військову службу під час мобілізації, водночас, останнім було достовірно відомо про те, що вказані особи чоловічої статі, призовного віку - вступники (аспіранти) фактично проходити навчання не будуть,  у період січень - жовтень  2024 року, виготовлено підроблені довідки про навчання на аспірантурі «Науково-дослідного інституту публічного права» (без їх фактичного зарахування на навчання) з метою надання можливості використання підроблених довідок в ТЦК та СП для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації наступним особам:  ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 ;  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 ;  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 ;  ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5 ;  ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_6 ;  ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_7 ;  ОСОБА_12 ,  ІНФОРМАЦІЯ_8 ;  ОСОБА_13 ,  ІНФОРМАЦІЯ_9 ;  ОСОБА_14 ,  ІНФОРМАЦІЯ_10 ;  ОСОБА_15 ,  ІНФОРМАЦІЯ_11 ;  ОСОБА_16 ,  ІНФОРМАЦІЯ_12 ;  ОСОБА_17 ,  ІНФОРМАЦІЯ_13 ;  ОСОБА_18 ,  ІНФОРМАЦІЯ_14 ;  ОСОБА_19 ,  ІНФОРМАЦІЯ_15 ;  ОСОБА_20 ,  ІНФОРМАЦІЯ_16 ;  ОСОБА_21 ,  ІНФОРМАЦІЯ_17 ;  ОСОБА_22 ,  ІНФОРМАЦІЯ_18 ;  ОСОБА_23 , 1983 р.н.;  ОСОБА_24 , 1974 р.н.;  ОСОБА_25 , 1991 р.н.;  ОСОБА_26 , 1994 р.н.;  ОСОБА_27 , 1978 р.н.;  ОСОБА_28 , 1982 р.н.; ОСОБА_29 1986 р.н. та іншим, невстановленим в ході досудового розслідування на теперішній час особам.
		Таким чином, громадянин України ОСОБА_3 , підозрюється у вчиненні за попередньою змовою групою осіб, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28,ч.1 ст. 114-1 КК України.
		Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше січня 2024 року у заступника директора Приватного вищого навчального закладу «Фінансово-правовий коледж» (ЄДРПОУ 22865098, м. Київ, вул. Лондонська, буд. 5а) (далі - ПВНЗ «Фінансово-правовий коледж») громадянина України ОСОБА_3 ,за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, виник злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підроблення офіційних документів, які видаються чи посвідчується установою, та які надають права або звільняють від обов`язків, з метою використання їх підроблювачем чи іншою особою.
		Так, ОСОБА_3 на виконання свого злочинного умислу організовано виготовлення довідок, які не відповідають дійсності, про проходження навчання на аспірантурі «Науково-дослідного інституту публічного права» осіб чоловічої статі, призовного віку.
		Для реалізації злочинного умислу  ОСОБА_3  залучив працівників ПВНЗ «Фінансово-правовий коледж» ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також працівника «Науково-дослідного інституту публічного права» ОСОБА_3, які не були обізнані з тим, що особи чоловічої статі отримують довідки про своє навчання на аспірантурі «Науково-дослідного інституту публічного права» (ЄДРПОУ 39845593, м. Київ, вул. Георгія Кірпи, буд. 2а) з метою уникнення призову на військову службу під час мобілізації. Водночас, останнім було достовірно відомо про те, що вказані особи чоловічої статі, призовного віку - вступники (аспіранти) фактично проходити навчання не будуть.
		Згідно розробленої ОСОБА_3 та невстановленими особами схеми злочину, протиправні дії повинні були вчинятися наступним чином. Так, ОСОБА_3 надавав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 анкетні дані чоловіків - яким необхідно було виготовити довідки про навчання на аспірантурі «Науково-дослідного інституту публічного права».
		ОСОБА_1 та ОСОБА_2, контактуючи з цими чоловіками, анкетні дані яких надавав ОСОБА_3 , отримували від них необхідні дані та копії документів для навчання в аспірантурі та передавали ці документи працівнику «Науково-дослідного інституту публічного права» ОСОБА_3, для виготовлення підроблених довідок про навчання цих осіб чоловічої статі в аспірантурі «Науково-дослідного інституту публічного права», без фактичного проходження цими особами навчання.
		В свою чергу, ОСОБА_3, одноособово забезпечував виготовлення підроблених довідок особам чоловічої статі, які нібито підтверджували їх навчання на аспірантурі «Науково-дослідного інституту публічного права».
		Після виготовлення довідок, ОСОБА_3 передавав ці документи ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які в свою чергу, за вказівкою ОСОБА_3 , скеровували поштовими відправленнями ТОВ Нова Пошта документи згаданим особам чоловічої статі.
		Наявність підроблених довідок про навчання в аспірантурі надавало можливість військовозобов`язаним чоловікам, на ім`я яких вони були складені, оформлювати у ТЦК та СП відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Таким чином, за допомогою указаної організованої  ОСОБА_3  із залученням ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які не були обізнані з тим, що особи чоловічої статі отримують довідки про своє навчання на аспірантурі «Науково-дослідного інституту публічного права» з метою уникнення призову на військову службу під час мобілізації, водночас, останнім було достовірно відомо про те, що вказані особи чоловічої статі, призовного віку - вступники (аспіранти) фактично проходити навчання не будуть,  у період січень - жовтень  2024 року, виготовлено підроблені довідки про навчання на аспірантурі «Науково-дослідного інституту публічного права» (без їх фактичного зарахування на навчання) з метою надання можливості використання підроблених довідок в ТЦК та СП для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації наступним особам:  ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 ;  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 ;  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 ;  ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5 ;  ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_6 ;  ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ; ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ; ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_16 ; ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_17 ; ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_18 ; ОСОБА_23 , 1983 р.н.; ОСОБА_24 , 1974 р.н.; ОСОБА_25 , 1991 р.н.; ОСОБА_26 , 1994 р.н.; ОСОБА_27 , 1978 р.н.; ОСОБА_28 , 1982 р.н.; ОСОБА_29 1986 р.н. та іншим, невстановленим в ході досудового розслідування на теперішній час особам.
		Таким чином, громадянин України ОСОБА_3 , підозрюється у вчиненні підроблення офіційних документів, які видаються чи посвідчується установою, та які надають права або звільняють від обов`язків, з метою використання їх підроблювачем чи іншою особою за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_3 повністю та добровільно визнав себе винним у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.28 ч.2,114-1 ч.1,358 ч.3 КК України при вищевикладених обставинах, та у вчиненому розкаявся . 
		Обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернулись до суду із угодою про визнання винуватості від 19.02.2025 р. на наступних умовах.
		Обвинувачений ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнає себе винуватим, також останній добровільно вніс на рахунок ЗСУ благодійний внесок у розмірі 200 000 гривень.
		Також ОСОБА_3 зобов`язувався сприяти розслідуванню обставин вчинення кримінального правопорушення,виявленню та припиненню інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень; в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000022 від 11.01.2024,подальшого судового розгляду стосовно інших підозрюваних (обвинувачених) за першою вимогою надавати показання та сприяти органу досудового розслідування (суду) у встановленні всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень.
		. Сторони дійшли угоди про призначення ОСОБА_3 покарання за ст.28 ч.2, 114-1 ч.1 КК України із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 11 765 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ,що становить 200 005 гривень;
		за ч.3 ст. 358 КК України із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 5883 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ,що становить 100011 гривень.
		На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у вигляді штрафу у розмірі 11765 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить 200 005 гривень.
		Крім того, як обвинувачений, так і прокурор згодні з тим, що в разі затвердження судом угоди, їх права на оскарження обмежені у відповідності до ст.ст. 394 и 424 КПК України .
		Також обвинувачений повідомлений, що в разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор має право на протязі встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду, який затвердив угоду про примирення з клопотанням про скасування вироку.
		Сторонам відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог ст.473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора та обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями ч.4 ст.394 та ч.3 ст.424 КПК України,а для підозрюваного, обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.
		Сторонам відомо і зрозуміло,що обмеженнями у відповідності до 
		ч.4 ст.394 КПК України є право оскарження вироку суду першої інстанції на підставі даної угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості:
		-обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		-прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Сторонам відомо і зрозуміло,що обмеженнями у відповідності до
		ч.3 ст.424 КПК України є право оскарження в касаційному порядку вироку суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судового рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги:
		-засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою статті 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення засудженому наслідків укладення угоди;
		-прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
		 
		Суд, вислухав учасників процесу та вивчивши угоду про визнання винуватості від 19 лютого 2025 року відносно ОСОБА_3 приходить до висновку,що вона підлягає затвердженню.
		Суд вважає, що угода відповідає вимогам ст.471 КПК України,вона була підписана сторонами добровільно і відсутні підстави вважати,що при цьому застосовувалось насильство, погрози,обіцянки.
		Права обвинуваченого ОСОБА_3 не порушені,угода підписана в присутності його захисника, він повністю визнав себе винним. 
		Обставинами,що пом`якшують покарання обвинуваченого судом визнається розкаяння у вчиненому,перше притягнення до кримінальної відповідальності,активне сприяння розкриттю злочину. 
		Обставин, які б обтяжували його покарання судом не встановлено.
		Умови угоди не протирічать вимогам КПК України, не порушують прав, свобод та інтересів сторін, інших осіб та держави.
		Крім того,суд вважає, що виконання ОСОБА_3 обов`язків по угоді можливе.
		 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374, 375 , 471,474, 475 КПК 
		України,- 
		З а с у д и в :
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 19 лютого 2025 року між прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 22025101110000127 від 18.02.2025 року.
		 
		Визнати ОСОБА_3 винуватим за ст.28ч.2, 114-1 ч.1, 358 ч.3 КК України та призначити йому покарання :
		-за ч.2 ст. 28 ,ч.1 ст. 114-1 КК України, із застосуванням ст.69 КК України - у виді штрафу у розмірі 11 765 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 200 005 гривень;
		-за ч.3 ст. 358 КК України, із застосуванням ст.69 КК України - у виді штрафу у розмірі 5883 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить 100 011 гривень.
		На підставі ст.70 КК України остаточне покарання призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу у розмірі 11 765 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 200 005 гривень. 
		Скасувати ухвали слідчих суддів Солом`янського районного суду м.Києва від 28.10.2024 року та 23.12.2024 року про накладення арешту. 
		Речові докази - мобільний телефон марки iPhone 16 Pro ,з сім- картками, планшет iPad model MPQNBRK|A, планшет iPad mini model MK9N2LL|A із зарядним пристроєм, планшет iPad model MYLE2LL|A - повернути ОСОБА_3 ;
		Мобільний телефон iPhone 12 з сім-карткою, мобільний телефон iPhone 14 Pro Max з сім-карткою повернути ОСОБА_30 
		23 листка формату А4 з друкованими записами, жорсткі диски, посвідчення аспіранта на ім`я ОСОБА_31 залишити на збереження в матеріалах провадження 
		Запобіжний захід у виді застави скасувати.
		Заставу, внесену ОСОБА_32 в сумі 399 000 гривень,в інтересах ОСОБА_3 - повернути останній.
		Заставу в сумі 3724 гривні,внесену в інтересах ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_5 . 
		Вирок може бути оскаржений до Київського Апеляційного суду через районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення на підставах ,передбачених ст.394 ч. 3 КПК України.
		Копія вироку негайно вручається учасникам кримінального провадження. 
		СУДДЯ :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...