Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 491/363/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано судом: 26.03.2025. Зареєстровано: 27.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/491/14/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024162360000093

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		УКРАЇНА
		АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа №491/363/24
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 березня 2025 року Ананьївський районний суд Одеської області
		в складі: головуючої судді -        ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання         ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162360000093, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 березня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 11 вересня 2023 року органом 5123, реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_2 , уродженця с. Кошніца Республіки Молдова, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , молдованина, громадянина України, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця ЗСУ, навідника кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 , військове звання «солдат», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.2861 Кримінального кодексу України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, призваним за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді навідника кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 , у військовому званні «солдат» в порушення вимог ст.ст.3, 65, 68 Конституції України, ст.ст.ст.ст.9, 11, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 10 березня 2024 року близько 11 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (близько 2,57 %о етилового спирту), керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-21043», реєстраційний номер НОМЕР_4 , в світлий час доби, в умовах необмеженої видимості здійснюючи рух по асфальтованому сухому горизонтальному дорожньому покриттю автомобільної дороги ТІ623, на ділянці між населеними пунктами с. Шайтанка та с. Шелехове Подільського району Одеської області, в напрямку с. Шелехове, порушуючи пункти 1.5, 2.3 б), 2.9 а), 12.1 «Правил дорожнього руху» України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, рухався зі швидкістю близько 80 км/год. з пасажиром ОСОБА_5 , який знаходився на передньому правому, пасажирському сидінні. При цьому ОСОБА_4 , рухаючись по проїзній частині вказаної дороги за межами населеного пункту, наближаючись до с. Шелехове Подільського району Одеської області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чим позбавив себе можливості адекватно сприймати дорожню обстановку та контролювати рух керованого ним автомобілю, будучи не уважним, проявляючи злочинну самовпевненість, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху транспортного засобу для того, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням, виїхав за межі дороги на праве узбіччя (за ходом руху) де в подальшому відбулося перекидання керованого ним автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень у вигляді закритої травми грудної клітини, множинних переломів правих 3.4.5.6.7.8.9.10.11.12 ребер зі зміщенням уламків і ушкодження тканини правої легені (правобічний травматичний гемоторакс), перелому поперечних відростків L1-L5 хребців праворуч, забою поперекового відділу хребта, забою м`яких тканин лобної ділянки. Допущені водієм ОСОБА_4 порушення вимог п.12.1 зазначених Правил знаходяться у прямому причино-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень.
		За вказаних обставин ОСОБА_4 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.2861 Кримінального кодексу України, тобто, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані сп`яніння, якщо вони заподіяли потерпілому тяжкі тілесне ушкодження.
		Після оголошенняпрокурором короткого викладу обвинувального акта, судом було встановлено особу обвинуваченого та роз`яснено йому суть обвинувачення, постановлено питання обвинуваченому про те, чи зрозуміле йому обвинувачення, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.
		На зазначене питання обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що обвинувачення йому зрозуміле, свою вину він визнає повністю та бажає давати суду показання.
		Судом було поставлено на обговорення питання щодо визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядку їх дослідження.
		Прокурор зазначив, що враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, добровільності позиції обвинуваченого, відсутності сумнівів у тому, що обвинувачений розуміє суть обвинувачення та не оспорює фактичні обставини справи, що підтверджується його показанням, наданими у судовому засіданні, він вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого, а також щодо речових доказів.
		Обвинувачений ОСОБА_4 з запропонованим прокурором обсягом та порядком дослідження доказів погодився, зазначив, що свою вину визнає в повному обсязі.
		Судом у відповідності до положень ч.3 ст.349 КПК України було з`ясовано, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		При цьому, прокурор та обвинувачений зазначили, що їм зрозуміло зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, їхня позиція є добровільною, та їм зрозуміло, що в подальшому вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Суд заслухавши думку учасників процесу, з урахуванням положень частин 2 та 3 статті 349 КПК України на місці постановив ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та встановлення запропонованого прокурором порядку дослідження доказів, а саме: допит обвинуваченого, дослідження доказів, що характеризують особу обвинуваченого та підтверджують процесуальні витрати, а також вивчення досудової доповіді, наданої органом пробації.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що 10 березня 2024 року він перебував у відпустці та поїхав за сигаретами. По дорозі він зустрів свого кума ОСОБА_5 , з яким вони вжили 100-150 грамів спиртних напоїв. Спочатку вони поїхали в один магазин, але там не було сигарет, через що вони поїхали до іншого магазину, де також не виявилось сигарет. Коли вони їхали назад, то він не впорався з керуванням, через що його автомобіль перекинувся. Потім приїхали працівники поліції та швидка медична допомога. Працівники швидкої медичної допомоги забрали ОСОБА_5 та доставили його до лікарні. Його ж самого також доставили до лікарні для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Обвинувачений зазначив, що ДТП сталася на дорозі між м. Ананьїв та смт. Любашівка Подільського району на межі між с. Шелехове та Шайтанка. Спритні напої він з ОСОБА_5 вживали на узбіччі дороги. Спиртне знаходилось у нього в автомобілі, так як у його дочки мав бути день народження. Обвинувачений пояснив, що у ОСОБА_5 немає та не було до нього ніяких претензій. Висновки для себе він зробив, свою вину визнає повністю, а саме, що керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. За кермо більше не сідає. На даний час проходить службу.
		Після допиту обвинуваченого прокурором було оголошено та надано для долучення до матеріалів справи докази, які характеризують обвинуваченого, а також підтверджують процесуальні витрати, а саме: 
		-копію паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_4 11 вересня 2023 року органом 5123;
		-інформацію про судимість від 11 березня 2024 року ОСОБА_4 , відповідно до якої ОСОБА_4 раніше не судимий;
		-копію військового квитка серії НОМЕР_5 , виданого 02 червня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого ОСОБА_4 є військовослужбовцем;
		-копію довідки військової частини НОМЕР_3 №207 від 29 серпня 2022 року, відповідно до якої ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 ;
		-копію відпускного квитка №234 від 05 березня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_4 перебував у відпустці з 06 березня 2024 року по 17 березня 2024 року;
		-копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_6 , виданого 10 жовтня 2023 року на ім`я ОСОБА_4 ;
		-супровідний лист військової частини НОМЕР_3 №813 від 09 березня 2024 року про надання документів на запит працівника поліції;
		-витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_3 №324 від 15 листопада 2023 року з додатком до нього, відповідно до якого солдата ОСОБА_4 призначено на посаду навідником кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки цієї ж військової частини НОМЕР_3 з 15 листопада 2023 року; 
		-службову характеристику на солдата ОСОБА_4 від 08 квітня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_4 за місцем несення служби в/ч НОМЕР_3 характеризується позитивно;
		-медичну характеристику на солдата ОСОБА_4 , видану начальником медичної служби  начальником медичного пункту в/ч НОМЕР_3 10 квітня 2024 року, відповідно до якої стан здоров`я ОСОБА_4 задовільний. На момент огляду фізіологічні показники відповідають виковій нормі. З часу перебування в в/ч НОМЕР_3 спиртовмісні та наркотичні препарати не призначались;
		-лист Ананьївської міської ради №04-37/612 від 12 березня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_4 не є депутатом Ананьївської міської ради;
		-довідку про склад сім`ї №86 від 12 березня 2024 року, видану Ананьївською міською радою, відповідно до якої до складу сім`ї ОСОБА_4 входять: дружина  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
		-характеристику на ОСОБА_4 №1 від 12 березня 2024 року, видану Ананьївською міською радою, відповідно до якої ОСОБА_4 характеризується позитивно;
		-копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , виданого повторно 27 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області, відповідно до якого ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ;
		-копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , виданого повторно 28 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області, відповідно до якого ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ;
		-лист КНП «Ананьївська багатопрофільна міська лікарня Ананьївської міської ради» №90 від 18 березня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_4 на «Д» (диспансерному) обліку у кабінетах лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває;
		-лист КНП «Ананьївська багатопрофільна міська лікарня Ананьївської міської ради» №87 від 13 березня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_4 з 10 березня 2024 року по теперішній час до закладу не звертався;
		-лист ІНФОРМАЦІЯ_6 №1097 від 17 квітня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_4 призваний на військову службу за мобілізацією з 10 серпня 2022 року;
		-лист Територіального сервісного центру МВС 5149 №31/30/5149-298 від 13 березня 2024 року, відповідно до якого власником транспортного засобу ВАЗ 21043, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_9 , є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстрація транспортного засобу відбувалась 11 квітня 2007 року в ТСЦ 0541 м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24;
		-лист Територіального сервісного центру МВС 5149 №31/30/5149-299 від 13 березня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_4 21 квітня 2022 року видано посвідчення водія серії НОМЕР_10 категорії «В». Дата закінчення строку дії 21 квітня 2052 року;
		-висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №13 від 10 березня 2024 року, відповідно до якого на момент огляду 10 березня 2024 року о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп`яніння, 1,72 проміле;
		-висновок експерта №08 від 15 квітня 2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_5 виявлені наступні ушкодження: закрита травма грудної клітини. Множинні переломи 3.4.5.6.7.8.9.10.11.12 ребер зі зміщенням уламків і ушкодження тканини правої легені, (правобічний травматичний гемоторакс). Перелом поперечних відростків L1-L.5 хребців праворуч. Забій поперекового відділу хребта. Забій м`яких тканин лобної ділянки. Дані тілесні ушкодження у ОСОБА_5 в сукупності згідно п.п.2.1.3. «й» «л» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р.), відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень про критерію небезпечності для життя. Наявні тілесні ушкодження могли бути спричинені дією тупих предметів, можливо при ДТП при контактуванні підекспертного з внутрішніми частинами салону легкового автомобіля. Наявні тілесні ушкодження у ОСОБА_5 могли бути спричинені не задовго до надходження підекспертного в лікувальний заклад, тобто могли бути утворені 10 березня 2024 року;
		-висновок експерта №1058 від 12 квітня 2024 року, відповідно до якого в крові ОСОБА_4 виявлений етиловий спирт у концентрації 2,57 %о. При цьому звертається увага на те, що результат судово-токсикологічної експертизи має значення на момент відбору крові, а не на момент події, так як відбір крові проведений через ~ 06 годин 30 хвилин після події. (Дата та час події: 10 березня 2024 року ~ 11 година 00 хвилин: дата та час відбору крові: 10 березня 2024 року 17 година 30-40 хвтлтн). Питання, стосовно якою була концентрація та ступень сп`яніння на момент ДТП 10 березня 2024 року близько 11 години 00 хвилин, виходить за межі компетентності експерта-токсиколога судового;
		-заяву ОСОБА_5 від 10 березня 2024 року, в якій він зазначає, що 10 березня 2024 року він був учасником ДТП, в результаті якої отримав тілесні ушкодження. Зазначає, що відмовляється від статусу потерпілого у кримінальному провадженні №1202416230000093 за власною ініціативою. Рішення ним прийняте самостійно без будь-якого фізичного або психологічного тиску, претензій ні до кого не має, що підтверджує той факт, що особа, яка отримала тяжкі тілесні ушкодження внаслідок ДТП, відмовилась від набуття статуту потерпілого, що відповідає положенням ч.7 ст.55 КПК України;
		-заяву ОСОБА_5 від 06 квітня 2024 року, відповідно до якої він підтримує раніше подану ним заяву у вказаному кримінальному провадженні та надані ним свідчення в повному обсязі та додає, що ОСОБА_4 в день ДТП вживав алкогольні напої спільно з ним;
		-постанову слідчого від 10 березня 2024 року про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, відповідно до якої автомобіль марки ВАЗ 21043, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_9 , визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні та передано на зберігання до спеціального майданчика для збереження тимчасово затриманих транспортних засобів ЦЗ ГУНП в Одеській області;
		-лист слідчого від 10 березня 2024 року про вирішення питання щодо зберігання вилученого транспортного засобу;
		-ухвалу слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 11 березня 2024 року про накладення арешту на тимчасово вилучений автомобіль марки ВАЗ 21043, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_9 ;
		-ухвалу слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 14 березня 2024 року про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю строком на два місяці;
		-супровідний лист №66.3/3010 від 11 березня 2024 року про направлення висновку експерта від 05 квітня 2024 року №СЕ-19/116-24/4685-ІТ;
		-довідку про витрати на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 05 квітня 2024 року №СЕ-19/116-24/4685-ІТ;
		-супровідний лист №66.3/3218 від 19 березня 2024 року про направлення висновку експерта від 05 квітня 2024 року №СЕ-19/116-24/4915-ІТ;
		-довідку про витрати на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 05 квітня 2024 року №СЕ-19/116-24/4915-ІТ; 
		-довідку про витрати на проведення судової транспортно-трасологічної експертизи від 09 квітня 2024 року №СЕ-19/116-24/4686-ІТ;
		-супровідний лист №66.3/3576 від 25 березня 2024 року про направлення висновку експерта від 15 квітня 2024 року №СЕ-19/116-24/5538-ІТ;
		-довідку про витрати на проведення судової автотехнічної експертизи від 15 квітня 2024 року №СЕ-19/116-24/5538-ІТ;
		Заперечень або доповнень до зазначених доказів від учасників процесу не надходило, за їх згодою зазначені докази було долучено до матеріалів справи.
		Крім того, від представника Подільського районного сектору №1 Філії державної установи «Центр пробації» в Одеській області надійшли матеріали досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_4 із викладенням матеріалів та висновком органу пробації про те, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, він не становитиме високої небезпеки для суспільства (в тому числі окремих осіб), рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення  середній.
		Після дослідження доказів, судом було поставлено питання учасникам процесу про те, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме, чи можливо закінчити дослідження доказів та перейти до судових дебатів.
		На вказане питання учасники процесу повідомили, що будь-яких доповнень досудового розгляду, заяв або клопотань вони не мають, та вважають за можливе перейти до судових дебатів.
		Враховуючи викладене судом без видалення до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перехід до судових дебатів.
		У судових дебатах:
		Прокурор Любашівської окружної прокуратури пояснив, що під час розгляду кримінального провадження, в судовому засіданні було встановлено та доведено факт скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.2861 КК України, просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, при цьому враховуючи особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, повне визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, його розкаяння, враховуючи те, що обвинувачений вживав заходи для відшкодування ОСОБА_5 завданої шкоди, а також те, що потерпілий на досудовому слідстві відмовився від статусу потерпілого, претензій до обвинуваченого не має, обвинувачений за місце мешкання та за місцем служби характеризується позитивно, а також враховуючи щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди, з 2022 року та по теперішній час проходить військову службу у лавах ЗСУ, не ухиляється від захисту батьківщини, також не ухилявся від суду, а тому прокурор просить визнати ці обставини пом`якшуючими та з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, при призначенні покарання просить суд застосувати ст.69 КК України та призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів громадян, що складає 68000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років. Також просив скасувати арешт майна та повернути його за належністю, а також стягнути з обвинуваченого витрати на проведення експертиз в загальному розмірі 21203 гривні 84 копійки.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судових дебатах зазначив, що свою вину у вчиненні інкримінованого злочину він визнає повністю, у вчиненому щиро розкаюється, вибачається, що сів за кермо у стані алкогольного сп`яніння, просить суворо не карати.
		В останньому слові обвинувачений просив суворо його не карати.
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що під час судового розгляду підтверджено факт скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення, дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.2861 КК України, тобто, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані сп`яніння, якщо вони заподіяли потерпілому тяжкі тілесне ушкодження. 
		Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
		Відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Відповідно до положень ст.ст.7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
		Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Частиною 1статті 65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до положень ст.12 КК України злочином, вчиненим  ОСОБА_4 є ч.2 ст.2861 КК України, який відповідно до ч.5 ст.12 КК України є тяжким злочином.
		До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно зі ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди
		При цьому в обвинувальному акті зазначено, що обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Водночас суд не приймає зазначену у обвинувальному акті обставину такою, що обтяжує покарання обвинуваченого, виходячи з наступного.
		Статтею 2861 КК України передбачена відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп`яніння.
		Таким чином з диспозиції вказаної статті випливає, що вчинення особою кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.2861 КК України, саме в стані алкогольного сп`яніння є кваліфікуючою ознакою вказаного кримінального правопорушення, яка впливає на кваліфікацію правопорушення.
		Відповідно до вимог ч.4 ст.67 КК України якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
		Таким чином врахування в даному випадку перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння на момент вчинення ним кримінального правопорушення обставиною, яка обтяжує його покарання, є недопустимим. 
		На підставі викладеного обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно зі ст.67 КК України, відсутні.
		Санкцією ч.2 ст.2861 КК України передбачено накладення на особу покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до восьми років.
		Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
		Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання виправлення засудженого.
		При цьому, визначаючи щире каяття обвинуваченого пом`якшуючою покарання обставиною, суд враховує, що окрім визнання ОСОБА_4 факту вчинення кримінального правопорушення, відбулося ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання ним своєї провини у вчиненому злочині, про що він висловив щирий жаль з приводу цього та заявив про публічний осуд своєї поведінки в суді. Про щирість каяття, на думку суду, свідчить і факт надання обвинуваченим в суді правдивих показів, готовність нести покарання, добровільне відшкодування потерпілому збитку, завданого кримінальним правопорушенням.
		При визначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, які його обтяжують, характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України класифікується як тяжкий злочин, обставини вчинення кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до скоєного, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем роботи та за місцем служби характеризується позитивно, з 2022 року по теперішній час проходить військову службу, виконуючи свій Конституційний обов`язок із захисту територіальної цілісності України, відсічі збройної агресії РФ проти України, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одружений, тобто, має міцні соціальні зв`язки, на протязі всього часу розгляду справи в суді визнавав себе винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, засуджує вчинене ним, претензій у особи, яка постраждала внаслідок ДТП, немає.
		З урахуванням наведених обставин та даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та дає підстави для застосування ст.69 КК України.
		Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Колегія суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 03 лютого 2021 року №629/2739/18 зауважила про те, що частина 1 статті 69 КК надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
		При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК України та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 15 лютого 2022 року у справі № 699/434/19 зазначив про те, що ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у значенні ст.414 КПК України, означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до кримінальних правопорушень якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК України) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК України дається лише видова характеристика ступеня тяжкості кримінального правопорушення, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за кримінальне правопорушення цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.
		З зазначених вище обставин, суд прийшов до висновку, що призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі явно не буде відповідати вимогам справедливості та меті покарання.
		Враховуючи встановлені судом обставини, а саме, як було зазначено вище, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, повністю визнав себе винним у його вчиненні, активно сприяв розкриттю злочину, засуджує власний вчинок, відшкодував завдану кримінальним правопорушенням шкоду, заявив суду, що більше не сідає за кермо, дуже шкодує про вчинене, тобто, що керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, при цьому в матеріалах справи міститься заява особи, а саме, ОСОБА_5 , який отримав тяжкі тілесні ушкодження внаслідок вказаної вище ДТП, в якій він зазначив, що відмовляється від подання заяви про визнання його потерпілим, тобто, відмовляється від статусу потерпілого, оскільки будь-яких претензій ні до кого не має, приймаючи до уваги позитивні характеристики обвинуваченого як за місцем мешкання так і за місцем проходження військової служби, те, що обвинувачений з 2022 року по теперішній час проходить військову службу, виконуючи свій Конституційний обов`язок із захисту територіальної цілісності України, відсічі збройної агресії РФ проти України, суд дійшов до висновку, що призначаючи покарання можливо застосувати до обвинуваченого положення ст.69 КК України, а саме перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст. 2861 КК України за цей злочин, а саме штрафу, враховуючи також те, що обвинувачений отримує постійний дохід, з позбавленням права керувати транспортними засобами.
		Відповідно до ч.1 ст.53 КК України штраф це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.
		Згідно з ч.2 ст.53 КК України розмір штрафу визначається судом з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.
		На переконання суду дане покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи Бакланов проти Росії від 09 червня 2005 року; Фрізен проти Росії від 24 березня 2005 року; Ісмайлова проти Росії від 29 листопада 2007 року) та перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
		Згідно з ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 05 квітня 2024 року №СЕ-19/116-24/4685-ІТ  становлять 4543 гривні 68 копійок, судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 05 квітня 2024 року №СЕ-19/116-24/4915-ІТ  становлять 4543 гривні 68 копійок, судової транспортно-трасологічної експертизи від 09 квітня 2024 року №СЕ-19/116-24/4686-ІТ  становлять 7572 гривні 80 копійок, судової автотехнічної експертизи від 15 квітня 2024 року №СЕ-19/116-24/5538-ІТ  становлять 4543 гривні 68 копійок, які мають бути стягнуті з обвинуваченого.
		14 березня 2024 року відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю строком на два місяці, строк якого на момент ухвалення цього вироку сплинув.
		Інші запобіжні заходи відносно ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обиралися та застосований 14 березня 2024 року не продовжувався.
		З реєстру матеріалів досудового розслідування та інших матеріалів справи вбачається, що у кримінальному провадженні наявні речові докази, долю яких слід вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.
		Цивільний позов прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду не пред`явлено.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.100, 124, 349, 366-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, ст.ст.1, 12, 50, 65, 66, 67, 69, ч.2 ст.2861 КК України,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.2861 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у вигляді штрафу в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 68000 (шістдесят тисяч) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.
		Реквізити для сплати штрафу: розрахунковий рахунок: UA148999980313050106000015634, Код класифікації доходів бюджету: 21081100, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції, Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), Код банку (МФО): 899998, Отримувач: ГУК в Од.обл./м.Ананьїв/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526.
		У відповідності до положень ч.1 ст.26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.
		Роз`яснити засудженому, що відповідно до положень ч.3 ст.26 КВК України у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
		Скасувати арешт майна, а саме, на автомобіль марки ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_9 , який знаходиться на спеціальному майданчику для збереження тимчасово затриманих транспортних засобів ЦЗ ГУНП в Одеській області, що розташований в смт. Любашівка, вул. Завокзальна, 2-А, Подільського району Одеської області, накладений ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 11 березня 2024 року.
		Речовий доказ  автомобіль марки ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_9 , який знаходиться на спеціальному майданчику для збереження тимчасово затриманих транспортних засобів ЦЗ ГУНП в Одеській області, що розташований в смт. Любашівка, вул. Завокзальна, 2-А, Подільського району Одеської області, повернути за належністю.
		Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 11 вересня 2023 року органом 5123, реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_2 , уродженця с. Кошніца Республіки Молдова, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судових експертиз Одеським НДЕКЦ МВС України, за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження» по Одеській області) в сумі 21203 (двадцять одна тисячі двісті три) гривні 84 копійки.
		Реквізити для сплати витрат на залучення експерта: Отримувач ГУК в Од. обл./м. Ананьїв/24060300, код ЄДРПОУ  37607526, банк отримувача  Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок №UA608999980313070115000015364, код БК 24060300  інші надходження.
		Цивільний позов прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду не пред`явлено.
		Інші, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ананьївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		   У відповідності до ч.15 ст.615 КПК України суд обмежився оголошенням резолютивної частини вироку, копію повного тексту вироку негайно після оголошення вручити учасникам судового провадження.
		 
		   Головуюча суддя:                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...