Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/10223/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано судом: 26.03.2025. Зареєстровано: 27.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2025.
Дата набрання законної сили: 25.03.2025
Номер судового провадження: К/990/47703/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 березня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 440/10223/24
		адміністративне провадження № К/990/47703/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Бучик А.Ю.,
		суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 (суддя Довгопол М.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2024 (колегія суддів: Русанова В.Б., Мельнікова  Л.В., Перцова Т.С.) у справі №440/10223/24 за позовом ОСОБА_1 до   Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУПФУ в Полтавській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. У серпні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ГУПФУ в Полтавській області, в якому просив суд:
		- визнати протиправними дії ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2023 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
		- зобов`язати ГУПФУ в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2023 рік, з урахуванням виплаченої суми, що становить 13844 грн.
		2. Полтавський  окружний адміністративний суд ухвалою від 02.09.2024 позовну заяву  залишив без руху у зв`язку з пропуском строку для звернення до суду з цим позовом, встановленим статтею 122 КАС України, та запропонував усунути вказані недоліки протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали.
		3. 17.09.2024 від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій вказано, що строк звернення до суду позивачем пропущено з поважних причин. Позивач неодноразово звертався до пенсійного органу із заявою про нарахування та виплату йому спірної разової грошової виплати за двома юридичними адресами ГУПФУ в Полтавській області. Листом від 07.06.2024 орган пенсійного фонду повідомив про відсутність підстав для перерахунку та виплати грошової допомоги до Дня Незалежності України. З огляду на це, позивач вважає, що перебіг строку звернення позивача до суду із заявленими позовними вимогами слід обраховувати з 07.06.2024. Також вказує, що позивач є діючим військовослужбовцем та проходить військову службу в Збройних Силах України, а з  24.02.2022 в Україні введено режим воєнного стану, що обумовлює, зокрема, відсутність можливості вільно пересуватись, оскільки завжди має перебувати у повній бойовій готовності. Вважає, що у спірних правовідносинах позовна давність продовжується на строк дії воєнного стану і позивач може звернутися з таким позовом і після закінчення дії воєнного стану.
		4. Полтавський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.10.2024,  залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2024,  позовну заяву повернув позивачеві.
		5. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду відповідно до вимог статті 122 КАС України, оскільки він повинен був дізнатися про порушення своїх прав, отримавши разову грошову допомогу до Дня незалежності України у  2023 році у розмірі меншому, ніж встановлений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		6. Не погоджуючись з ухвалою суду про повернення позовної заяви та постановою апеляційного суду за наслідками її перегляду, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що про порушення своїх прав позивач дізнався після ознайомлення з судовою практикою, зокрема, рішенням Верховного Суду від 05.03.2024 у зразковій справі № 440/14216/23. 
		Наводить ті ж самі підстави для поновлення строку на звернення до суду, які наведені у клопотанні від 17.09.2024, зокрема, що позивач є діючим військовослужбовцем та проходить військову службу.
		Також посилається на постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №  500/1912/22.
		8. Верховний Cуд ухвалою від 17.12.2024 відкрив касаційне провадження.
		9. Відзив на касаційну скаргу не надходив.  
		10. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		ІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		11. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		12. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
		Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
		13. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		14. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		15. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
		16. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
		Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
		17. Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
		18. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Порядок №754).
		19. Відповідно до пункту 3 Порядку №754 грошова допомога виплачується до 24.08.2023.
		20. Відповідно до пункту 4 Порядку №754 отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 10-1, 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року.
		За змістом наведених норм отримувачі грошової допомоги, яким її не виплачено чи виплачено в меншому розмірі, могли обґрунтовано сподіватись на її виплату в повному розмірі до 01.11.2023.
		21. Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що грошову допомогу до Дня Незалежності України позивач отримав у 2023 році в розмірі 2900 грн., а звернувся до суду лише 22.08.2024.
		22. Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 420/718/21 дійшов наступного висновку: "…з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.».
		Отже, у разі, коли позивач вважає, що допомога до Дня Незалежності України виплачена йому не у повному обсязі, перебіг строку на оскарження таких дій (бездіяльності) розпочинається від дати отримання такої допомоги.
		23. Також, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшов висновку, що «… відповідь на заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку…».
		24. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що посилання позивача на введення в Україні воєнного стану, а також на те, що він є військовослужбовцем, не може бути беззаперечною підставою для визнання строку пропущеним з поважних причин. 
		Суд зазначає, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до суду із позовом у зв`язку з проходженням військової служби та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку (як-то, факт перебування позивача в зонах проведення бойових дій та безпосереднє залучення його до здійснення функцій із захисту держави під час дії воєнного стану в Україні у відповідний період; перебування позивача на лікуванні, тощо).
		В матеріалах справи наявна лише копія військового квитка, з якого вбачається що ОСОБА_1  призначений начальником сектору соціальних виплат - головним бухгалтером ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		За відсутності документів, які свідчать про наявність безпосереднього та прямого причинного зв`язку між пропуском позивачем строку звернення до суду і запровадженням в Україні воєнного стану та несенням позивачем військової служби, вказана позивачем причина не може бути визнана судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
		25. Також суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про  безпідставне посилання позивача на положення пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії, оскільки спірні правовідносини не регулюються Цивільним кодексом України.
		26. Також колегія суддів відхиляє посилання позивача на постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, в якій Суд дійшов висновку, що мобілізація у першу хвилю у зв`язку із введенням воєнного стану  позивача може свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строку звернення до суду, оскільки питання наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду та підстав для його поновлення є індивідуальним в кожній справі і вирішуються судом на власний розсуд.
		27. За таких обставин суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.
		28. Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.
		29. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2024 залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		Головуючий                                                                               А.Ю. Бучик
		 
		Судді                                                                                        Н.В. Коваленко
		 
		                                                                                                А.І. Рибачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...