Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/19425/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 26.03.2025. Зареєстровано: 27.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/127/673/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022020000000315

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/19425/22
		Провадження № 1-кп/127/673/22 
		 
		                           
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		25.03.2025 м. Вінниця
		 
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області
		в складі головуючого судді ОСОБА_1 , 
		секретаря ОСОБА_2 , 
		за участю прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження №42022020000000315 по обвинуваченню 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 368 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 відповідно до наказу начальника ГУНП у Вінницькій області № 221 о/с від 31.12.2020 призначений на посаду старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, із спеціальним званням «старший лейтенант поліції».
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_4 являється працівником правоохоронного органу.
		У відповідності до ч. 1 ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
		Відповідно до пункту 2 примітки до ст. 368 КК України, службовою особою яка займає відповідальне становище серед інших осіб визначених Законом є судді, прокурори, слідчі і дізнавачі.
		Однак, ОСОБА_4 будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, постійно здійснює функції представника влади, наділеною правом у межах своєї компетенції пред`являти вимоги та приймати рішення, обов?язкові для виконання фізичними і юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, діючи умисно, вчинив злочин у сфері службової діяльності, за наступних обставин.
		Так, встановлено, що старшим дізнавачем сектору дізнання відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022025020000283 від 08.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 , в сумі 3 000 доларів США та 10 000 грн.
		В ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 познайомився із потерпілим ОСОБА_6 та у нього виник умисел на одержання від останнього неправомірної вигоди, під приводом забезпечення здійснення належного розслідування, встановлення і притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, вжиття заходів щодо повернення потерпілому грошових коштів, якими невстановлена особа заволоділа шляхом шахрайства.
		Реалізуючи вказаний злочинний намір на одержання неправомірної вигоди, переслідуючи корисливі мотиви, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, ОСОБА_4 17.06.2022 близько 20:00 год зателефонував з власного мобільного телефону за номером НОМЕР_1 до потерпілого ОСОБА_6 , якому повідомив про необхідність передачі йому грошових коштів, для витрат пов?язаних із розслідуванням кримінального провадження № 12022025020000283 від 08.06.2022. При цьому, ОСОБА_4 запевнив потерпілого ОСОБА_6 , що грошові кошти йому необхідні для відрядження до м. Києва та м. Одеси, з метою проведення слідчих дій та встановлення особи, яка вчинила щодо нього шахрайство. Також у мобільному месенджері «Telegram» ОСОБА_4 надіслав ОСОБА_6 відомості про власні банківські рахунки, на які попросив скидати суми грошей, які він буде йому повідомляти. В свою чергу, ОСОБА_6 на вказану протиправну пропозицію ОСОБА_4 був вимушений погодитись, оскільки вважав, що для забезпечення його законних прав та інтересів прохання ОСОБА_4 є обов`язковими до виконання.
		У подальшому на виконання вказаного протиправного прохання потерпілим ОСОБА_6 було перераховано грошові кошти на карткові рахунки ОСОБА_4 мобільного банку «Monobank» АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 та АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 різними сумами, як того просив останній, а саме: 17.06.2022 о 20 год. 54 хв. в сумі 5 025 грн.; 05.07.2022 о 19 год. 23 хв. в сумі 1 000 грн.; 07.07.2022 о 07 год. 27 хв. в сумі 170 доларів США, що у перерахунку на 07.07.2022 до курсу НБУ становить 4 972, 50 грн.; 07.07.2022 о 10 год. 32 хв. в сумі 70 доларів США, що у перерахунку на 07.07.2022 до курсу НБУ становить 2 047, 50 грн.; 15.07.2022 о 09 год. 55 хв. в сумі 58,20 доларів США, що у перерахунку станом на 15.07.2022 до курсу НБУ становить 1702,35 грн.; 16.07.2022 о 16 год. 42 хв. в сумі 2 080 грн.
		Таким чином, старший дізнавач сектору дізнання відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , перебуваючи у місті Вінниці, використовуючи своє службове становище, діючи в порушення вимог чинного законодавства, переслідуючи корисливі мотиви та ціль незаконного збагачення, у період часу з 17.06.2022 по 16.07.2022 одержав від потерпілого ОСОБА_6 неправомірну вигоду на загальну суму 16 827, 35 грн., за вжиття заходів щодо притягнення до кримінальної відповідальності особи, повернення потерпілому грошових коштів в рамках кримінального провадження № 12022025020000283 від 08.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - а саме, в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, для себе за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії, з використанням наданого їй службового становища.
		Крім цього ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, після прийняття ним рішення 30.07.2022 про закриття кримінального провадження № 12022025020000283 від 08.06.2022 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, знаючи що жодних слідчих дій у рамках вказаного кримінального провадження він уже проводи не може, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_6 про необхідність передачі йому грошових коштів, для витрат пов?язаних із розслідуванням вказаного кримінального провадження, під видуманим приводом забезпечення здійснення належного розслідування, встановлення і притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, вжиття заходів щодо повернення потерпілому грошових коштів, якими невстановлена особа заволоділа. На виконання свого незаконного прохання ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_6 09.08.2022 близько 14 год. 40 хв. на свою банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 4 000 грн. та 10.08.2022 біля 13 год. 10 хв. на свою банківську картку мобільного банку «Monobank» АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 5 000 грн, в загальній сумі 9 000 грн.
		Старший дізнавач сектору дізнання відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , перебуваючи у місті Вінниці, у період часу з 09.08.2022 по 10.08.2022 заволодів чужим майном шляхом обману ОСОБА_6 , а саме його грошовими коштами в загальній сумі 9 000 грн.
		Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України  а саме заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).
		За ініціативою обвинуваченого ОСОБА_8 в ході судового розгляду між останнім в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , та прокурором Вінницької обласної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , у відповідності до вимог ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, 20.03.2025 укладено угоду про визнання винуватості.
		Зі змісту укладеної угоди вбачається, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 368 КК України, погодили призначення обвинуваченому відповідного покарання.
		Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоду досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
		Розглядаючи в порядку, передбаченому ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження наданої угоди про визнання винуватості, суд встановлює чи угоди відповідають вимогам ч. ч. 2, 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, а саме формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини.
		Суд зазначає про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, виходячи з наступного.
		В судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 3 ст. 368 КК України визнав повністю, суду пояснив, що він дійсно вчинив дане правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, зазначив, що угоду про визнання винуватості він уклав добровільно, наслідки затвердження угоди та наслідки умисного невиконання затвердженої угоди йому зрозумілі. Просив суд угоду про визнання винуватості затвердити, призначивши йому визначене в угоді покарання. 
		Потерпілий ОСОБА_6 надав письмову заяву в якій зазначив, що не заперечує щодо укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, а також щодо призначення ОСОБА_4 покарання визначеному вказаною угодою. Також зазначив, що матеріальна шкода йому відшкодована в повному розмірі, та претензій до ОСОБА_4 він не має. 
		Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_3 просили суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим, в присутності захисника, та ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання.
		Згідно наданої суду угоди про визнання винуватості укладеної 20.03.2025 ОСОБА_7 повністю визнав свою вину у зазначених в обвинувальному акті діяннях, сторони в угоді погоджуються на призначення йому покарання за ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 368 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки з конфіскацією майна, та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку без конфіскації майна. 
		В судовому засіданні ОСОБА_7 підтвердив, що він розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін, як для прокурора, так і обвинуваченого  обмеження права на оскарження вироку; для обвинуваченого  відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України. Крім того, ОСОБА_7 розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним закону і будь-якого положення складеної угоди та у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також, ОСОБА_7 розуміє, що умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
		При вирішенні питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд приймає до уваги, що згідно з пред`явленим ОСОБА_9 обвинуваченням його дії охоплюються складом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 368 КК України.
		Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок, остільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, наявне беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення, крім того, враховує, що ОСОБА_7 раніше не судимий, у лікаря  нарколога та у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
		Зважаючи на вищезазначені обставини, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором з однієї сторони та обвинуваченим за участю захисника  з іншої, визнавши ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 368 КК України та призначивши йому покарання за вчинення кримінального проступку у виді штрафу в межах санкції статті, а за вчинення злочину  у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій статей. При цьому, за ч. 3 ст. 368 КК України суд вважає необхідним обрати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, у правоохоронних органах на строк два роки, з конфіскацією майна. Остаточне покарання обвинуваченому визначити з врахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши ОСОБА_4 основне покарання у виді позбавлення волі на певний строк, з позбавленням права обіймати посади, у правоохоронних органах на строк два роки, з конфіскацією майна, із звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, з урахуванням положень ст. 77 КК України, без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна. 
		Враховуючи викладене, суд вважає, що угода від 20.03.2025, укладена між прокурором Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності його захисника адвоката ОСОБА_5 , з іншого, погоджена заступником керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_10 , підлягає затвердженню.
		Початок іспитового строку  ОСОБА_4 необхідно обчислювати з моменту проголошення вироку.
		Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 12, 65, 66-67, 75, 76, 77, 190, 368 КК України, ст. ст. 100, 370, 371, 373, 374, 468-470, 472-475 КПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20.03.2025 між ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 та прокурором Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 190 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022020000000315 від 05.08.2022. 
		Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання:
		- за ч. 1 ст. 190 КК України  у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян; 
		- за ч. 3 ст. 368 КК України  у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 (два) роки без конфіскації майна.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити  ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 (два) роки, без конфіскації майна.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4  від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, з урахуванням положень ст. 77 КК України, без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна. 
		У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого  ОСОБА_4  періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду. 
		Речові докази по кримінальному провадженню № 42022020000000315, а саме: 
		-Мобільний телефон марки «Iphone 12», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 разом із сім-картою за номером НОМЕР_1 , які належать  ОСОБА_4   повернути власнику;
		-дві квитанції про обмін валют від 02.07.2022 та від 13.07.2022 на 1 арк. кожна  залишити при матеріалах справи;
		-службове посвідчення працівника поліції ОСОБА_4 серії ВНП №0105517  знищити.
		Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...