Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/17118/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано судом: 27.03.2025. Зареєстровано: 27.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2025.
Дата набрання законної сили: 27.03.2025
Номер судового провадження: 11-кп/4823/332/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024270340003039

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 750/17118/24 Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1  Провадження № 11-кп/4823/332/25   Категорія - ч. 4 ст. 191 КК України Доповідач         ОСОБА_2  
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
		 
		Головуючого-суддіОСОБА_2  
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		при секретарі  ОСОБА_5 ,
		за участю учасників судового провадження: 
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_7 , 
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270340003039 від 13.09.2024 року за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні  прокурора Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_8  на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2025 року щодо:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чернігова, українки, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,-
		Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з отриманням грошових коштів від інших осіб для придбання товарів, робіт і послуг.
		На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
		Відповідно до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 наступні обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».
		 
		Не оспорюючи доведеність вини обвинуваченої, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити новий вирок в цій частині, яким ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 191 КК України призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з отриманням грошових коштів від інших осіб для придбання товарів, робіт та послуг строком на 1 рік, відповідно до ст.. 75 КК України звільнити обвинувачену від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Зазначає, що судом першої інстанції, в оскаржуваному вироку, в порушення норм кримінального законодавства не визначено строк додаткового покарання ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 191 КК України у виді позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною з отриманням грошових коштів від інших осіб для придбання товарів, робіт та послуг.
		 
		Суд першої інстанції встановив, ОСОБА_7 , будучи головою батьківського комітету 1-В класу Чернігівської гімназії № 7, у денний час 22.08.2024 та 02.09.2024, перебуваючи у приміщенні Чернігівської гімназії № 7, що розташована за адресою: проспект Перемоги, 197, м. Чернігів, отримала від батьків учнів 1-В класу Чернігівської гімназії № 7 грошові кошти, а саме: від ОСОБА_11 у сумі 1000 грн, ОСОБА_12 у сумі 1000 грн, ОСОБА_13 у сумі 1000 грн, ОСОБА_14 у сумі 800 грн, ОСОБА_15 у сумі 800 грн, ОСОБА_16 у сумі 1000 грн, ОСОБА_17 у сумі 800 грн, ОСОБА_18 у сумі 800 грн, ОСОБА_19 у сумі 800 грн, ОСОБА_20 у сумі 1000 грн, ОСОБА_21 у сумі 1000 грн, ОСОБА_22 у сумі 800 грн, ОСОБА_23 у сумі 800 грн, ОСОБА_24 у сумі 800 грн, ОСОБА_25 у сумі 1000 грн, ОСОБА_26 у сумі 800 грн та від ОСОБА_27 у сумі 1000 грн і ОСОБА_28 у сумі 800 грн, а всього отримала грошових коштів на суму 16000 грн для придбання навчальних зошитів з друкованою основою для занять англійської мови, математики, письма та читання для дітей.
		У подальшому, 03.09.2024 року, у денний час, ОСОБА_7 , маючи умисел на привласнення та розтрату грошових коштів, які їй були ввірені батьками учнів 1-В класу Чернігівської гімназії № 7, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, достеменно розуміючи те, що починаючи з 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2002-ІХ, на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України № 469/2024 від 12.07.2024, затвердженим Законом України № 3891-ІХ від 23.07.2024 на строк 90 днів (до 09.11.2024), реалізовуючи умисел на привласнення ввірених їй грошових коштів, діючи умисно, шляхом неповернення ввірених їй грошових коштів та несплати їх постачальнику за замовлені навчальні зошити, перебуваючи на території Чернігівської гімназії № 7, що розташована за адресою: проспект Перемоги, 197, м. Чернігів, привласнила грошові кошти на суму 14120 грн та, в подальшому, у невстановлених досудовим розслідуванням час та день витратила ввірені їй грошові кошти на суму 14120 грн на особисті потреби, чим спричинила ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 і ОСОБА_28 матеріальну шкоду на загальну суму 14120 грн.
		 
		Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, позицію обвинуваченої, яка не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Під час апеляційного перегляду матеріалів кримінального провадження, колегія суддів,
		 В С Т А Н О В И Л А:
		У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		 
		Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції розглянув провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_7 відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. Учасники кримінального провадження не заперечували проти такого розгляду, їм було з достатньою повнотою роз`яснено суть та наслідки розгляду кримінального провадження у скороченому порядку, тому суд обґрунтовано визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім показань обвинуваченого та дослідження даних про його особу, а тому, у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, фактичні обставини справи в апеляційному порядку не перевіряються.
		З кваліфікацією дій обвинуваченої ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене в умовах воєнного стану, колегія суддів погоджується.
		Відповідно до норм ст. 65 КК України та роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Так, суд при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_7 врахував тяжкість вчиненого нею злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, а також особу обвинуваченої,яка раніше не судима, до адміністративної відповідальності не притягувалась, за медичною допомогою в диспансерне психіатричне відділення та диспансерне наркологічне відділення КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» не зверталась, досудову доповідь, складену Деснянським РВ філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та, на думку апеляційного суду, обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання з призначенням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України.
		 
		Проте, судом першої інстанції в оскаржуваному вироку не визначено строк додаткового покарання ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 191 КК України у виді позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною з отриманням грошових коштів від інших осіб для придбання товарів, робіт та послуг.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
		Частина 1 ст. 55 КК України вказує, що позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п`яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.
		Відповідно до санкції ч. 4 ст. 191 КК України привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, якщо вони вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану, - караються позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що до ОСОБА_7 з метою дотримання вимог ст.ст. 50, 65 КК України, слід застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною з отриманням грошових коштів від інших осіб для придбання товарів, робіт та послуг строком на 1 рік у межах санкції ч.4 ст. 191 КК України.
		 
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції скасуванню в частині призначення покарання, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, з ухваленням нового вироку у цій частині.
		Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 420, 615 КПК України колегія суддів, -
		 У Х В А Л И Л А :
		Апеляційну скаргу прокурора Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_8  - задовольнити.
		 
		Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 в частині призначення додаткового покарання - скасувати.
		Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 4 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з отриманням грошових коштів від інших осіб для придбання товарів, робіт і послуг строком на 1 (один) рік.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».
		 
		У решті вирок суду залишити без змін.
		 
		Вирок набуває законної сили після його проголошення та може бути оскаржений безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення. 
		 
		СУДДІ:
		 
		ОСОБА_3  ОСОБА_2  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...