Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/3329/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 27.03.2025. Зареєстровано: 28.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/522/1839/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024168500000298

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 522/3329/25
		Провадження № 1-кп/522/1839/25
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 березня 2025 року                                                  м. Одеса
		Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024168500000298 від 08.11.2024 року відносно
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеси, українця, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		       прокурора ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приблизно на початку листопада 2024 року, більш точні дата та час не встановлені, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, за допомогою свого мобільного телефону через мережу Інтернет, на сайті онлайн-оголошень «Національне бюро оголошень» створив обліковий запис під ім`ям « ОСОБА_6 » та, не маючи на меті продавати талони на паливо АЗС ««UKRNAFTA», яких фактично не мав у власності, розмістив оголошення щодо їх продажу, додавши до вказаного оголошення свій контактний номер телефону НОМЕР_1 для зв`язку.
		Так, встановлено, що 06 листопада 2024 року, точний час не встановлений, ОСОБА_7 , побачив на сайті «Національне бюро оголошень» онлайн оголошення щодо продажу 100 літрів палива талонами «UKRNAFTA» за 5000 гривень, після чого зателефонував на вказаний номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який був зазначений в оголошенні та належить ОСОБА_3 .
		Надалі, 07 листопада 2024 року приблизно об 11 годині 10 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи біля АЗС «АМІК» за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 58, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, не маючи на меті продавати талони на паливо, зустрівся з ОСОБА_7 , який будучи введеним в оману, передав ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 5000 гривень, при цьому обговоривши умови отримання талонів на пальне.
		В подальшому ОСОБА_3 , не маючи наміру передавати талони на паливо ОСОБА_7 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 5000 гривень.
		Таким чином,  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
		Крім того, 07 листопада 2024 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_8 побачив на сайті «Національне бюро оголошень» онлайн оголошення щодо продажу 100 літрів палива талонами «UKRNAFTA» за 5000 гривень, після чого зателефонував на вказаний номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який був зазначений в оголошенні та належить ОСОБА_3 .
		Надалі, 08 листопада 2024 року приблизно о 15 годині 15 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи біля АЗС «АМІК» за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 58, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, не маючи на меті продавати талони на паливо, зустрівся з ОСОБА_8 , який будучи введеним в оману, передав ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 5000 гривень, при цьому обговоривши умови отримання талонів на пальне.
		В подальшому ОСОБА_3 , не маючи наміру передавати талони на паливо ОСОБА_8 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 5000 гривень
		Крім того, 08 листопада 2024 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_9 побачив на сайті «Національне бюро оголошень» онлайн оголошення щодо продажу 100 літрів палива талонами «UKRNAFTA» за 5000 гривень, після чого зателефонував на вказаний номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який був зазначений в оголошенні та належить ОСОБА_3 .
		Надалі, 09 листопада 2024 року, приблизно о 10 годині 40 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи біля АЗС «WOG» за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 53, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, не маючи на меті надати талони на паливо, зустрівся з ОСОБА_9 , який будучи введеним в оману, передав ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 5000 гривень, при цьому обговоривши умови отримання талонів на пальне.
		В подальшому ОСОБА_3 , не маючи наміру передавати талони на паливо ОСОБА_9 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 5000 гривень.
		Крім того, 10 листопада 2024 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_10 побачив на сайті «Національне бюро оголошень» онлайн оголошення щодо продажу 100 літрів палива талонами «UKRNAFTA» за 5000 гривень, після чого зателефонував на вказаний номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який був зазначений в оголошенні та належить ОСОБА_3 .
		Надалі, 11 листопада 2024 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи біля АЗС «АМІК» за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 58, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, не маючи на меті продавати талони на паливо, зустрівся з ОСОБА_10 , який будучи введеним в оману, передав ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 5000 гривень, при цьому обговоривши умови отримання талонів на пальне.
		В подальшому ОСОБА_3 , не маючи наміру передавати талони на паливо ОСОБА_10 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 5000 гривень.
		Крім того, 11 листопада 2024 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_11 побачив на сайті «Національне бюро оголошень» онлайн оголошення щодо продажу 100 літрів палива талонами «UKRNAFTA» за 5000 гривень, після чого зателефонував на вказаний номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який був зазначений в оголошенні та належить ОСОБА_3 .
		Надалі, 12 листопада 2024 року, приблизно об 11 годині 40 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи біля АЗС «АМІК» за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 58, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, не маючи на меті продавати талони на паливо, зустрівся з ОСОБА_11 , який будучи введеним в оману, передав ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 5000 гривень, при цьому обговоривши умови отримання талонів на пальне.
		В подальшому ОСОБА_3 , не маючи наміру передавати талони на паливо ОСОБА_11 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 5000 гривень.
		Крім того, 12 листопада 2024 року, більш точний час не встановлений, ОСОБА_12 побачила на сайті «Національне бюро оголошень» онлайн оголошення щодо продажу 100 літрів палива талонами «UKRNAFTA» за 5000 гривень, після чого зателефонувала на вказаний номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який був зазначений в оголошенні та належить ОСОБА_3 ..
		Надалі, 13 листопада 2024 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи біля супермаркету «Обжора» за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 71, маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, не маючи на меті надати талони на паливо, зустрівся з ОСОБА_12 , яка будучи введеною в оману, передала ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 5000 гривень, при цьому обговоривши умови отримання талонів на пальне.
		В подальшому ОСОБА_3 , не маючи наміру передавати талони на паливо ОСОБА_12 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 5000 гривень.
		Таким чином,  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
		В ході судового засідання обвинувачуваний ОСОБА_3 свою вину у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень визнав повністю та пояснив, що він дійсно вчинив інкриміновані йому проступок та злочини при обставинах викладених в обвинувальних актах, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєних ним злочинів, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: дати, час, місця вчинення інкримінованих йому злочинів, суму грошей, якою він заволодів, правову кваліфікацію своїх діянь. У скоєному щиро кається, кримінальні правопорушення вчинив у зв`язку з тяжким матеріальним становищем та просив суворо його не карати.
		Потерпілі у судове засідання не з`явилися, надали до суду заяви про слухання справи за їх відсутності, цивільні позови не надавали.
		Враховуючи те, що обвинувачений  ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України, та у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений  ОСОБА_3 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого  ОСОБА_3 та дослідженням матеріалів, характеризуючих його особу.
		Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
		Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії: за ч. 1 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство); за ч. 2 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
		Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого  ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному та повне добровільне відшкодування шкоди потерпілим.
		Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачені ст. 67 КК України, не встановлені.
		При визначенні мотивів призначення покарання суд керується наступним.
		Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
		Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18).
		Призначаючи покарання обвинуваченому  ОСОБА_3 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (які відповідно до ст. 12 КК України є проступком та нетяжким злочином), особу винного, який раніше не судимий та обставини, що пом`якшують покарання.
		Пунктом 3 частини 1 статті 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		Інкриміновані  ОСОБА_3 правопорушення відносяться до проступку та нетяжких злочинів згідно зі ст. 12 КК України. Кримінальні правопорушення було вчинено з прямим умислом та корисливим мотивом. Матеріальну шкоду обвинувачений ОСОБА_3 добровільно відшкодував потерпілим у повному обсязі.
		Також суд бере до уваги, що обвинувачений  ОСОБА_3  щиро покаявся, активно сприяв суду у встановленні фактичних обставин справи,на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває.
		При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, які згідно з ст. 12 КК України відносять до проступку та нетяжких злочинів; особу винного, а саме те, що він раніше не судимий; його вік та соціальне положення, те, що він не одружений; характер, мотиви та обставини вчинених кримінальних правопорушень, які встановлені в ході судового розгляду справи та викладені вище, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання та вважає можливим призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкцій ч.ч.1, 2 ст. 190 КК України у вигляді обмеження волі.
		З урахуванням вищенаведеного, керуючись вимогами виваженості та справедливості, з метою виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе та вважає доцільним призначити обвинуваченому покарання у наступному вигляді: за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі; за ч. 2 ст.190 КК України - у виді 2 (двох) років обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити обвинуваченому остаточне покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
		При цьому, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
		На підставі вищезазначеного, суд вважає, що таке покарання буде законним, достатнім і справедливим для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також його соціальної реабілітації.
		Крім того, дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Статтею 75 КК передбачені види основного покарання, а саме: виправні роботи, службове обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, при призначенні яких суд може звільнити особу від відбування покарання з випробуванням.
		Статтею 77 цього Кодексу передбачено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
		Відповідно до вимог ст. 76 КК України, з метою контролю за поведінкою засудженого для встановлення факту виправлення, суд вважає за необхідне покласти на засудженого ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Також суд вбачає за необхідне запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
		На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 15.11.2024 року (справа № 522/20184/24, провадження № 1-кс/522/6365/24), так як у подальшому застосуванні такого арешту відпала потреба.
		Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		При цьому, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		Зважаючи на те, що вилучений у ОСОБА_3 мобільний телефон марки Samsung IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , S/N: НОМЕР_4 є знаряддям кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України, суд вважає за необхідне застосувати до зазначеного майна спеціальну конфіскацію та конфіскувати його у дохід держави у порядку ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.
		Цивільні позови у кримінальному проваджені не заявлялися.
		Відомостей про процесуальні витрати суду не надано.
		Керуючись ст.ст. 100, 349, 367-368, 370-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання:
		-за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі;
		-за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді 2 (двох) років обмеження волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Строк відбування покарання  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме строк випробування, рахувати з моменту ухвалення вироку, тобто з 27.03.2025 року.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили не обирати.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 15.11.2024 року (справа № 522/20184/24, провадження № 1-кс/522/6365/24), а саме на: мобільний телефон марки Samsung IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , S/N: НОМЕР_4 .
		Речовий доказ: мобільний телефон марки Samsung IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , S/N: НОМЕР_4 , - конфіскувати у дохід держави у порядку ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.
		Речовий доказ: DVD-R диск, на якому знаходиться фрагмент відеозапису з камери зовнішнього відеоспостереження універсаму «Обжора» за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 71 від 13.11.2024 року, наданий 23.11.2024 року директором ТОВ «ТС ОБЖОРА», - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
		       Суддя                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...