Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 298/885/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 27.03.2025. Зареєстровано: 28.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/298/56/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022078070000087

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 298/885/22
		Номер провадження 1-кп/298/56/23
		 
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 березня 2025 року                                         с-ще Великий Березний
		 
		Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
		головуючої - судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
		номер кримінального провадження 12022078070000087 від 10 червня 2022 року,
		про обвинувачення   ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сухий Великоберезнянського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		начальника Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду зазначене кримінальне провадження,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець, АДРЕСА_1 , з моменту відкритого вторгнення збройних сил російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року, публічно заперечував здійснення збройної агресії російської федерації проти України та публічно закликав до підтримки рішень та дій держави агресора.
		Так, 19.05.2022 точний час досудовим розслідуванням не встановлено, під час розмови з інспектором ВОБ Волосянківського старостинського округу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканкою АДРЕСА_2 , яка перебувала в публічному місці, а саме: в приміщенні Ставненської сільської ради, що знаходиться за адресою с.Ставне, 253, Ужгородського району Закарпатської області, будучи громадянином України, в присутності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_2 , які в той час перебували у приміщенні Ставненської сільської ради, висловлювався наступними фразами: «я служив у армії севетського союзу та України, як держави скоро не буде і тому взагалі існування Української армії як такої та воїнкомату - не існує, а тому українців треба убивати», чим публічно заперечував здійснення збройної агресії проти України, висловив повну підтримку дій агресора та публічно закликав до підтримки рішень дій держави-агресора.
		Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111-1 КК України, тобто публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, публічні заклики до підтримки рішень та дій держави-агресора.
		27 березня 2025 року між начальником Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12022078070000087, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 10 червня 2022 року, та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості. Згідно змісту вказаної угоди про визнання винуватості, ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України, та сторони погодилися на призначення останньому покарання за ч.1 ст.111-1 КК України у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а саме позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, на строк 10 (десять) років. Також в угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди сторонами кримінального провадження, а саме для прокурора і обвинуваченого обмеження права на оскарження вироку, для обвинуваченого відмова від здійснення прав, передбачених абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, з яким сторони погодилися, а також наслідки її невиконання.
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав угоду про визнання винуватості, підтвердив в суді, що обвинувачений беззаперечно визнав обвинувачення в повному обсязі та погодився на призначення вказаного покарання. Просить угоду про визнання винуватості затвердити, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 обумовлене в ній покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив, що розуміє зміст наданих йому законом прав, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості. При цьому, обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України, із запропонованим видом та мірою покарання погодився. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що щиро шкодує про вчинене, кається, критично відноситься до скоєного.
		Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченого та наполягав на затвердженні вказаної угоди, зазначив, що вказана угода укладена добровільно, просив угоду затвердити та призначити ОСОБА_3 узгоджене в угоді покарання.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд, перевіривши угоду про визнання винуватості вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з огляду на таке.
		Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю розуміє свої права, визначені в п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди.
		На підставі пояснень обвинуваченого ОСОБА_3 суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
		Згідно ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.111-1 КК України, як і вказане кримінальне правопорушення відповідно до розділу 1 Особливої частини закону України про кримінальну відповідальність віднесено до злочинів проти основ національної безпеки України.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено, обставиною, яка пом`якшує покарання останнього відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.
		Також судом установлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст.469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена прокурором та обвинуваченим, визначена у межах санкції ч.1 ст.111-1 КК України та відповідає загальним засадам призначення покарання, крім того, таке покарання узгоджено з урахуванням ст. 65 КК України.
		Обвинувачений   ОСОБА_3 є одруженим, має місце реєстрації та місце постійного проживання, за яким не характеризується негативно, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
		Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.
		Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. 
		З урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
		На підставі вищевикладеного, суд прийшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, та призначення   ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання.
		Речових доказів та процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлявся.
		Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався. Підстав для його обрання суд не вбачає.
		Керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 27 березня 2025 року, укладену між начальником Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені 10 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022078070000087.
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, на строк 10 (десять) років.
		Запобіжний захід ОСОБА_3   до вступу вироку в законну силу не обирати.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право на отримання в суді копії вироку.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...