Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 309/478/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано судом: 27.03.2025. Зареєстровано: 28.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/309/26/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024071050000629

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 309/478/25 
		Провадження № 1-кп/309/26/25
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 березня 2025 року м. Хуст
		                                     Хустський районний суд  Закарпатської області    
		                                     в складі: головуючого-судді:                                  ОСОБА_1 
		                                     з участю: секретаря судового засідання:               ОСОБА_2 
		                                                      прокурора:                                               ОСОБА_3 
		                                                      обвинуваченого:                                      ОСОБА_4 
		                                                      захисників:                        ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		                                                     представника потерпілої:                         ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст  кримінальне провадження № 12024071050000629 від 13.11.2024 року відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Хуст Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , з середньою-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,   
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		13 листопада 2024 близько 19 години 00 хвилин, водій ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним транспортним засобом марки «Форд Ескорт», червоно-чорного кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Центральна с. Нижнє Селище Хустського району Закарпатської області в напрямку с. Нанково Хустського району, маючи можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, проявив неуважність до дорожньої обстановки, своєчасно не застосував гальмування для зменшення швидкості руху, таким чином грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху України, а саме п. 1.5; 2.3. «б»; 12.1; 12.2; 19.3 та 1.10 ПДРУ, виїхав на праве узбіччя (виділений конструктивно елемент автомобільної дороги, не призначений для руху транспортних засобів), де здійснив наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_8 , який рухався у попутному напрямку, штовхаючи поряд з собою скутер марки «Сузукі Сепія», чорного кольору, без номерних знаків. В результаті наїзду ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів під м`які покриви голови, в м`які тканини шиї, лінійний перелом потиличної кістки справа, крововиливи під м`яку мозкову оболонку, дрібно крапкові крововиливи в речовину головного мозку, в речовину спинного мозку, перелом остистого відростку Thl, садно верхньої третини лівої гомілки. Згідно висновку експерта № 135/Х-труп дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини облицювання автомобіля та скутера, що діяли по механізму удару та тертя-ковзання під час ДТП, є прижиттєвими, вкладаються в час події, яка мала місце 13.11.2024 р. та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Смерть неповнолітнього ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18:00 годин внаслідок тупої травми голови та шиї, яка проявила себе переломом кісток основи черепа, субарахноїдальним крововиливом і ускладнилась забоєм, маляцією, набряком речовини головного та спинного мозку, що і стало безпосередньою причиною його смерті. 
		Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України визнав повністю та беззаперечно. Суду пояснив, що 13.11.2024 р. був на роботі у с. Нижнє Селище Хустського району, в обід вживав спиртне. Ввечері того ж дня, їдучи додому в с. Нанково, керуючи автомобілем марки «Форд Ескорт», у темну пору доби його засліпив фарами зустрічний автомобіль. У якийсь момент відчув удар та в`їхав на узбіччі у насип гравію, після чого втратив свідомість. Щиро шкодує, що так сталося. Цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди визнає повністю, щодо відшкодування моральної шкоди - визнає частково.
		Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що 13.11.2024 р. знаходилась вдома, чекала сина ОСОБА_8 . Вирішила зателефонувати сину, однак слухавку підняв поліцейський та повідомив, що її син потрапив у ДТП. Після чого вона поїхала до лікарні. Зі слів працівників поліції обвинувачений перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння. Цивільний позов підтримує повністю. 
		Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, його показання відповідають суті пред`явленого обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та учасників судового розгляду, враховуючи, що не оспорювалися фактичні обставини справи, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнає їх встановленими в судовому засіданні та вважає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, роз`яснивши при цьому учасникам судового розгляду наслідки застосування даної статті КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_8 , дослідженням  матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого та матеріалів цивільного позову.
		Суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, згідно із вимогами статей 50 та 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, данні про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 50 КК, суд керується тим, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Реалізація такої мети є одним з аспектів виконання визначених у ст. 2 КПК завдань кримінального провадження, якими, зокрема є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, у тому числі потерпілих.
		Відповідно до положень пункту 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Згідно роз`яснень, викладених у п.2 згаданої постанови, вирішуючи питання про вид і розмір покарання в кожному конкретному випадку, суд повинен визначати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, виходячи із сукупності всіх обставин вчинення злочину (форми вини, мотивів, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, ступеня участі кожного із співучасників у вчиненні злочину та ін.).
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.
		Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
		Слід врахувати санкцію ч. 3 ст. 286-1 КК України, де законодавець встановив безальтернативну міру покарання для водіїв, які вирішили сісти за кермо транспортного засобу в стані алкогольного сп`яніння, що призвело до смерті потерпілого, а саме позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років.
		Суд, зокрема, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який за класифікацією відносяться до тяжких, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, вчинив злочин проти безпеки руху і експлуатації транспорту, одружений, за місцем проживання характеризується добре.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд вважає щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		За таких обставин, враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, його щиросердне каяття, суд дійшов висновку про можливість застосування відносно ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 286-1 КК України, оскільки на думку суду, саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		Судові витрати на залучення експертів в сумі 16 164, 73 грн., а саме: для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи в розмірі 11 389,33 грн., для проведення судової трасологічної експертизи в розмірі 2387,70 грн., для проведення судової інженерно-транспортної експертизи в розмірі 2387,70 грн., необхідно стягнути із обвинуваченого на користь держави.
		В рамках даного кримінального провадження потерпілою ОСОБА_8 подано позовну заяву до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 206 406, 43 гривень, моральної шкоди у розмірі 2 000 000 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 20 000 грн.
		Свої вимоги обґрунтувала тим, що являється матір`ю померлого, слідством визнана потерпілою по даній кримінальній справі. Смерть сина залишила її в горі та смутку. У даному випадку має місце смерть близької людини, яка несе значні психологічні страждання для неї. Трагічний випадок спровокував у позивачки значні психологічні та емоційні переживання. Внаслідок цієї трагедії, відчуває самотність, величезну біль та значні психологічні переживання. 
		Під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_8 , як і її представник, підтримали позов у повному обсязі.
		Відповідно до вимог ст. 129 ЦПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Судом вже наведено та обґрунтовано висновок про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть ОСОБА_8 ..
		Суд погоджується з доводами позивача, що протиправна винна поведінка ОСОБА_4 , яка спричинила смерть ОСОБА_8 та перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з душевними стражданнями потерпілої, істотними негативними змінами в її житті, які фактично є непоправними, що в розумінні ст. 23 ЦК України є моральною шкодою.
		Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону (ч. 1 ст. 1177 ЦК України).
		Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
		Суд погоджується з доводами позивача, що смерть ОСОБА_8 , яка настала внаслідок протиправної винної поведінки ОСОБА_4 спричинила їй моральну шкоду.
		Оскільки закон не містить чітких приписів щодо розміру відшкодування моральної шкоди для таких випадків, то оцінюючи розмір позовних вимог в цій частині суд враховує обставини цієї справи, а саме: характер правопорушення, глибину душевних страждань потерпілої, істотність змін у її житті, як матері померлого, ступінь вини ОСОБА_4 .. При визначенні розміру відшкодування суд виходить з вимог розумності і справедливості.
		Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову щодо відшкодування моральної шкоди та вважає справедливим присудити на користь ОСОБА_8 800 000 грн..
		Ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 15 листопада  2024 року в рамках даного кримінального провадження накладено арешти: на два змиви з ручки КПП транспортного засобу «Форд Ескорт», д.н.з. НОМЕР_1 , два змиви речовини бурого кольору з транспортного засобу «Форд Ескорт», д.н.з. НОМЕР_1 , чохол з керма транспортного засобу «Форд Ескорт», д.н.з. НОМЕР_1 , скло від фари з транспортного засобу «Форд Ескорт», д.н.з. НОМЕР_1 , гумовий галош чорного кольору 1 шт., корпус від дзеркала заднього виду транспортного засобу «Форд Ескорт», д.н.з. НОМЕР_1 , на автомобіль марки «Форд Ескорт», д.н.з. НОМЕР_1 , червоно-чорного кольору, 1992 року випуску, скутер марки «Сузукі Сепія» чорного кольору без реєстрації. Арешти, згідно ч.4 ст.174 КПК України, необхідно скасувати.
		Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ч. 9 ст. 100 КПК України.
		Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
		Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України та призначити покарання у виді шести років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк вісім років.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 13 листопада 2024 року, зарахувавши йому відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбуття покарання попереднє ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою -  залишити без змін до вступу вироку в законну силу.  
		Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_2 , 206 406 /двісті шість тисяч чотириста шість/ гривень 43 копійки матеріальної шкоди, 800 000 /вісімсот тисяч/ гривень завданої моральної шкоди та 20 000 /двадцять тисяч/ гривень витрат на правову допомогу.  
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено за ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 15.11.2024 року - скасувати.
		Речові докази по справі: два змиви з ручки КПП транспортного засобу «Форд Ескорт», д.н.з. НОМЕР_1 ; два змиви речовини бурого кольору з транспортного засобу «Форд Ескорт», д.н.з. НОМЕР_1 ; чохол з керма транспортного засобу «Форд Ескорт», д.н.з. НОМЕР_1 ; скло від фари з транспортного засобу «Форд Ескорт», д.н.з. НОМЕР_1 ; гумовий галош чорного кольору 1 шт.; корпус від дзеркала заднього виду транспортного засобу «Форд Ескорт», д.н.з. НОМЕР_1 ; чорні спортивні штани та куртка бордово-жовтого кольору, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Хустського РУП - знищити; відеозапис з камери відеоспостереження від 13.11.2024 р. - залишити при матеріалах кримінального провадження; транспортний засіб марки «Форд Ескорт», д.н.з. НОМЕР_1 червоно-чорного кольору, 1992 року випуску, скутер марки «Сузукі Сепія» чорного кольору без реєстрації, які знаходяться на майданчику тимчасового утримання Хустського РУП - повернути власникам.      
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави у відшкодування процесуальних витрат за залучення судових експертів: 
		на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи 11 389 гривень 33 копійки (висновок експерта №СЕ-19/107-24/12655-БД від 30.12.2024); 
		на проведення судової трасологічної експертизи 2 387 гривень 70 копійок (висновок експерта №СЕ-19/107-24/12614-ТР від 18.12.2024);
		на проведення судової інженерно-транспортної експертизи 2 387 гривень 70 копійок (висновок експерта №СЕ-19/107-24/12618-ІТ від 11.12.2024).
		На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Хустський  районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення,  а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
		 
		 
		Суддя Хустського
		районного суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...