Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/6917/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано судом: 27.03.2025. Зареєстровано: 28.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2025.
Дата набрання законної сили: 26.03.2025
Номер судового провадження: К/9901/7912/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 березня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 520/6917/19
		касаційне провадження № К/9901/7912/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Бившевої Л.І.,
		суддів: Олендера І.Я.,  Хохуляка В.В., 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області (далі - Управління) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 (суддя Бадюков Ю.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020 (головуючий суддя - Бенедик А.П., судді - Гуцал М.І., Донець Л.О.) у справі за позовом Підприємства «Укрспецконтроль» Громадської організації «Творче об`єднання інвалідів «Інвапрес» (далі - Підприємство) до Головного управління ДПС у Харківській області, за участі третьої особи - Харківської обласної державної адміністрації (далі - Адміністрація), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		У липні 2019 року Підприємство звернулось до суду із позовом до Управління, за участі третьої особи - Адміністрації, у якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0001681202, від 10.06.2019 № 0001691202, від 11.06.2019 №0001701202.
		 
		На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалось на те, що приймаючи оспорювані податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, Підприємство правомірно користувалося пільгами з оподаткування при здійсненні господарської діяльності, дозвіл про надання яких не був скасованим. 
		 
		Харківський окружний адміністративний суд рішенням від  від 06.11.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020, позов задовольнив у повному обсязі: скасував податкові повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0001681202, від 10.06.2019 № 0001691202, від 11.06.2019 №0001701202.
		 
		Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства не відповідають обставинам справи, оскільки повноважним суб`єктом, який наділений правом скасування такого дозволу є лише Міністерство соціальної політики України, а не Адміністрація, як помилково визначено контролюючим органом в акті перевірки, а тому, за відсутності факту прийняття Міністерством соціальної політики України відповідного рішення про позбавлення позивача пільг, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
		 
		Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 23.04.2020 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції. 
		 
		В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки Управління при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень керувалось розпорядженням Адміністрації від 21.11.2017 № 645 про доцільність скасування дозволу Підприємства на право користування пільгами з оподаткування, а не надавало оцінку процедурі погодження даного розпорядження. Решта доводів скаржника зводиться до цитування норм Податкового кодексу України та змісту акту перевірки.
		 
		У запереченні на касаційну скаргу Підприємство просилосуд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін з підстав того, що на час подання листа головою Підприємства від 06.11.2017 № 71 строк дії дозволу на право користування пільгами з оподаткування, наданий позивачу розпорядженням Адміністрації від 16.12.2016 № 608, не закінчився, а сам дозвіл не був скасований повноважним на те органом, а саме -  Міністерством соціальної політики України.
		 
		У поясненнях на касаційну скаргу Адміністрація повідомила, що на дату подання пояснень (20.05.2020) відомості щодо скасування дозволу Підприємства на право користування пільгами з оподаткування, наданого розпорядженням Адміністрації від 16.12.2016 № 608 на період з 01.01.2017 по 31.12.2017 (включно), до Адміністрації не надходили.
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25.03.2025 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 26.03.2025.
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		У справі, що розглядається, суди встановили, що Підприємство   є зареєстроване в установленому чиним законодавством порядку юридичною особою та перебуває на обліку в Управлінні. 
		 
		Розпорядженням Адміністрації від 16.12.2016 № 608   «Про надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування»   позивачу був наданий дозвіл на право користування пільгами з оподаткування, передбаченими пунктом 142.1 статті 142   «Звільнення від оподаткування»   розділу ІІІ   Податок на прибуток підприємств   та абзацом першим   пункту 8 підрозділу 2   Особливості справляння податку на додану вартість   розділу ХХ   «Перехідні положення»   Податкового кодексу України   з 01.01.2017 по 31.12.2017 включно за кодом економічної діяльності 82.92   «Пакування»   відповідно до КВЕД ДК 009:2010.
		 
		У періоді, що перевірявся, Підприємством застосовувались ставки оподаткування податком на додану вартість: 0 %, згідно із пунктом 8 підрозділу 2   Особливості справляння податку на додану вартість розділу   XX   Перехідні положення   ПК України; 20 %, згідно із пунктом   193.1   статті   193 ПК України.
		 
		Управлінням було проведено камеральну перевірку Підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 18.04.2019 №18521049), задекларованої у розмірі 71397,00 грн., результати якої оформлені актом № 675 /20-40-12-02-08/32673950 від 21.05.2019, за висновками якого Підприємством були порушені вимоги: пункту   187.1   статті   187, пункту   188.1   статті   188, пунктів   200.1, 200.4   статті   200, пункту   201.1   статті   201 ПК України, у зв`язку з чим занижено суму податкових зобов`язань (р. 1.1, р. 9 декларації) за вересень 2017 року на 77364,00 грн. (з урахуванням округлення до гривні за загальновстановленими правилами, відповідно до пункту 4 розділу III Порядку № 21), що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2017 року на суму 5967,00 грн.; пункту   187.1   статті   187, пункту   188.1   статті   188, пунктів   200.1, 200.4   статті   200, пункту   201.1   статті   201 ПК України, у зв`язку з чим завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку (р.20.2.1) за березень 2019 року на 71397,00 грн.; під час перевірки встановлено, що платником не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 77364,00 грн., за що передбачена відповідальність згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України.
		 
		На підставі висновків вказаного акту перевірки Управління прийняло податкові повідомлення-рішення:
		 
		№0001681202 від 10.06.2019, яким Підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2019 року на 71397,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи)   в сумі 17849,25 грн.;
		 
		№0001691202 від 10.06.2019, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 7458,75 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями - 5967,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1491,75 грн.;
		 
		№0001701202 від 11.06.2019, яким до Підприємства застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 38682,20 грн. за відсутність складення та/або реєстрації   протягом граничного строку, передбаченого   статтею 201 ПК України,   податкових накладних/розрахунків коригування   на суму податку на додану вартість 77364,40 грн.
		 
		Фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки,  про недотримання Підприємством у періоді, який перевірявся, вимог пункту 8 підрозділу 2 розділу   XX   Перехідні положення   ПК України як особи, що має право на податкову пільгу, через позбавлення його дозволу на право користування пільгами з оподаткування, наданого розпорядженням голови Адміністрації від 16.12.2016 № 608 на період з 01.01.2017 по 31.12.2017.
		 
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду виходить із наступного.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Положеннями пункту 8 підрозділу 2   Особливості справляння податку на додану вартість   розділу ХХ   Перехідні положення   ПК України   (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було визначено, що на   період до 1 січня 2020 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій   інвалідів, які засновані громадськими організаціями   інвалідів   і є їх власністю, де кількість   інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких   інвалідів   становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва. 
		 
		Зазначені підприємства та організації громадських організацій   інвалідів   мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному контролюючому органі, яка здійснюється на підставі подання відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу та позитивного рішення уповноваженого органу відповідно до   Закону України «Про основи соціальної захищеності   інвалідів   в Україні».
		 
		При порушенні вимог цього пункту платником податку контролюючий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов`язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Кодексом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.
		 
		Механізм надання підприємствам та організаціям, які засновані громадськими організаціями інвалідів, дозволу на право користування пільгами з оподаткування (далі - дозвіл), відмови у його наданні чи скасування дозволу Мінсоцполітики або обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, Міністерством соціальної політики Автономної Республіки Крим визначається Порядком надання Дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, затвердженим   постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 №1010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (ладі - Порядок № 1010).
		 
		Згідно пунктом 12 Порядку № 1010 рішення про скасування дозволу, строк дії якого не закінчився, приймається Мінсоцполітики у разі: надходження від засновника заяви з обґрунтуванням щодо скасування дозволу; надходження подання відповідних органів Міндоходів та інших державних органів про порушення підприємством, організацією податкового та митного законодавства, законодавства про соціальний захист інвалідів;   неефективності виробничої діяльності та відсутності соціальної значущості за результатами проведеного Мінсоцполітики, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, Міністерством соціальної політики Автономної Республіки Крим аналізу соціально-економічних показників діяльності підприємства, організації; ліквідації засновника, підприємства, організації.
		 
		Як встановили суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, робочою групою з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, яка у своїй діяльності керується Положенням   про робочу групу з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, затвердженим розпорядженням Голови Адміністрації від 20.08.2013 № 315, на засіданні, що відбулося 07.11.2017, розглянуто лист голови Підприємства від 06.11.2017 № 71 та прийнято рішення, яке викладене у протоколі № 5 від 07.11.2017, щодо доцільності скасування дозволу Підприємства на право користування пільгами з оподаткування, наданого розпорядженням Голови Адміністрації від 16.12.2016 № 608.
		 
		Підставою для розгляду Адміністрацією питання щодо скасування дозволу Підприємства на право користування пільгами з оподаткування, став лист голови Підприємства   від 06.11.2017 № 71 - засновника Підприємства, який надійшов до Адміністрації стосовно втрати Підприємством соціальної значущості та порушенням законодавства директором підприємства ОСОБА_1 , проти якого органами прокуратури відкрито карне провадження.
		 
		З урахуванням вказаного рішення, Головою Адміністрації було прийняте розпорядження від 21.11.2017 № 645   «Про доцільність скасування дозволу на право користування пільгами з оподаткування»,   у пункті 1 якого зазначено:   Визнати за доцільне скасувати дозвіл на право користування пільгами з оподаткування, наданий розпорядженням Голови Адміністрації від 16.12.2016 № 608 Підприємству.
		 
		Вказане розпорядження фактично слугувало підставою для висновку контролюючого органу про скасування права позивача на користування пільгами та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
		 
		В свою чергу, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується Верховний Суд, що повноважним органом, який наділений правом скасування такого дозволу, є лише Міністерство соціальної політики України, а не Адміністрація, як помилково вважає контролюючий орган.
		 
		Під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій Адміністрація підтвердила, що відомості щодо скасування дозволу Підприємства на право користування пільгами з оподаткування, наданого розпорядженням Голови Адміністрації від 16.12.2016 № 608 на період з 01.01.2017 по 31.12.2017 (включно), до Адміністрації не надходило. 
		 
		Аналогічні пояснення були надіслані Адміністрацією до Верховного Суду.
		 
		Управлінням ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не було надано доказів на підтвердження факту прийняття   Міністерством соціальної політики України відповідного рішення про скасування позивачу дозволу на право користування пільгами з оподаткування.
		 
		З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що за відсутності доказів прийняття Міністерством соціальної політики України відповідного рішення про позбавлення позивача пільг з оподаткування, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
		 
		Таким чином, доводи Управління, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 та постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні його касаційної скарги слід відмовити. 
		 
		Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд    касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених   статтею 341   цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020 - залишити  без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		СуддіЛ.І. Бившева І.Я.Олендер   В.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...