Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/773/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 28.03.2025. Зареєстровано: 28.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2025.
Дата набрання законної сили: 19.03.2025
Номер судового провадження: 1-кс/335/926/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024082030000793

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/773/25  1-кс/335/926/2025 
		 
		 
		19 березня 2025 року                         м. Запоріжжя
		 
		Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082030000793 від 29.10.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082030000793 від 29.10.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
		У ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню встановлено, що 28 жовтня 2024 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись на металевому пішохідному мосту розташованого поблизу Запорізької гімназії № 36 ЗМР, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Рибнікова, 12, в ході раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, за допомогою предмету схожого на ніж, правою рукою наніс ОСОБА_5 один удар у передню частину тулубу, чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного проникаючого поранення передньої черевної стінки з пошкодженням стінки тонкого кишківника, яке є небезпечними для життя в момент заподіяння та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. 29 жовтня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. 15 березня 2025 року, з 07:14 до 08:51 год. проведено обшук за місцем реєстрації підозрюваного ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено: 11 предметів схожих на ножі; мобільний телефон «iPhone» імеі: НОМЕР_1 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 .
		Беручи до уваги те, що тимчасово вилучене майно, має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки зберегло на собі сліди скоєного кримінального правопорушення і необхідне для проведення ряду судових експертиз у кримінальному провадженні, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, старший слідчий звернувся до суду з клопотання про накладення арешту на тимчасово вилечене майно.
		Старший слідчий ОСОБА_6 клопотання підтримав, про що надав відповідну заяву.
		Власник майна та його представник у судове засідання не з"явилися, повідомлялися належним чином.
		Розглянувши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
		Встановлено, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюються досудове розслідування кримінального провадження № 12024082030000793 від 29.10.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
		29 жовтня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
		15 березня 2025 року, з 07:14 до 08:51 год. проведено обшук за місцем реєстрації підозрюваного ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено: 11 предметів схожих на ножі; мобільний телефон «iPhone» імеі: НОМЕР_1 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 .
		15.03.2025 старшим слідчим винесено постанову про визнання вилучених 6 предметів схожих на ніж, речовими доказами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. 
		Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на який посилається слідчий у своєму клопотанні, як на підставу для арешту майна, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
		При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та необхідність накладення арешту на 11 предметів схожих на ножі, мобільний телефон «iPhone» імеі: НОМЕР_1 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , оскільки вони відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
		Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна  задовольнити.
		Накласти арешт на:
		- 11 предметів схожих на ножі;
		- мобільний телефон «iPhone» імеі: НОМЕР_1 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 , вилучених у ході проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя:          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...