Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 446/300/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 28.03.2025. Зареєстровано: 28.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2025.
Дата набрання законної сили: 28.04.2025
Номер судового провадження: 1-кп/446/137/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024140120001238

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 446/300/25 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28.03.2025                                    м.Кам`янка-Бузька
		Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
		головуючого - судді             ОСОБА_1 
		секретаря судових засідань         ОСОБА_2 
		прокурора                 ОСОБА_3 
		обвинуваченого             ОСОБА_4 
		захисника                 ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кам`янка-Бузька обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2024 за № 62024140120001238 про обвинувачення
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Івано-Франківськ, громадянина України, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, кухаря їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдата, раніше не судимий, не депутат,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем по мобілізації військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, 21.10.2024 у точно не встановлений час, однак не пізніше 20 год. самовільно залишив місце служби військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та перебував понад три доби поза межами дислокації вказаної військової частини до 26.12.2024 тобто до моменту затримання його органами досудового розслідування в порядку ст. 208 КПК України за адресою: АДРЕСА_3 .
		Відтак, з 21.10.2024 до 26.12.2024 солдат ОСОБА_4 проводив час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи за місцем свого проживання.
		Таким чином, ОСОБА_4 , самовільно залишив місце служби військовослужбовцем понад три доби, в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
		У судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_4 свою винуу інкримінованомуйому злочинівизнав повністю.Надав покази,які уповній мірівідповідають фабуліобвинувачення тавищенаведеним встановленимсудом обставинам.Крім цьогопояснив,що вінпроходив військовуслужбу у військовій частині НОМЕР_1 ,яка дислокується заадресою : АДРЕСА_2 ,21.10.2024самовільно залишивмісце служби,через життєвіобставини,які склались,а самечерез те,що йогомати хворієі потребуєдогляду.Він дізнався,що станздоров`я матеріпогіршився,тому поїхавдо м.Івано-Франківські намісце службибільше неповертався.Про те,що вінмає наметі поїхатидо м.Івано-Франківськ,нікого неповідомляв,дозволу назалишення військовоїчастини НОМЕР_1 йому недавали. 
		У вчиненому щиро розкаюється, засуджує свою поведінку. Просить суворо не карати.
		Зважаючи на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки цього не заперечили учасники судового провадження і такі ніким не оспорюються.
		При цьому, відповідно до положень ч. 3ст. 349 КПК України, суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Оцінюючи покази обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони є послідовними, об`єктивно і повно відображають обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, надані обвинуваченим безпосередньо у судовому засіданні, у присутності захисника, підстав для самообмови або обставин які ставлять під сумнів добровільність позиції обвинуваченого, судом не встановлено.
		Оцінюючі зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив самовільне залишення місця служби військовослужбовцем понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5ст. 407 КК України.
		В ході судового розгляду судом детально проаналізовано поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 після вчинення злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння останнього, дані про особу обвинуваченого, зважено на усі обставини кримінального провадження у їх сукупності.
		При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Також суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно положень Загальної частини цього Кодексу та з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Так кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.
		Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що він раніше не судимий, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , який проходить службу на посаді кухаря їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , не одружений, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку в психолога та нарколога не перебуває.
		При таких обставинах, суд вважає, що покарання обвинуваченому необхідно обрати в мінімальних межах санкції ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення, попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та відповідає загальним засадам призначення покарання і не знаходить підстав для призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.
		При цьому, відсутні правові підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України) або ж звільнення від покарання з випробуванням (ст. 75 КК України), адже Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13.12.2022 встановлено заборону для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України у разі засудження за кримінальні правопорушення, передбачені статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинені в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
		Тому підстав для застосування норм ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Речові докази у справі відсутні.
		Запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за необхідне продовжити до набрання вироком законної сили.
		Керуючись ст. ст. 349, 368-371,373,374 КПК України, суд,-
		ухвалив :
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст.407Кримінального кодексуУкраїни та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Міру запобіжного заходу, обрану ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, залишити до набрання вироком законної сили.
		Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання з 27.12.2024, зарахувавши до загального строку покарання строк попереднього ув`язнення з вказаної дати і до набрання вироком законної сили з розрахунку день за день.
		Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 цього Кодексу.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя                                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...