Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 496/1757/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 27.03.2025. Зареєстровано: 28.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/496/284/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022162250000220

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 496/1757/22
		Провадження № 1-кп/496/284/25
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 березня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
		Судді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		прокурорів  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		обвинуваченого - ОСОБА_7 , 
		захисника  адвоката ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12022162250000220 від 04.04.2022 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кодня Житомирського району Житомирської області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
		У С Т А Н О В И В:
		Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що 04.04.2022 року приблизно о 01:30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, на ґрунті раніше виниклого конфлікту з ОСОБА_9 , маючи злочинний умисел спрямований на позбавлення життя останнього, взявши з собою раніше заготовлені вила, прибув до будинку в якому мешкає ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 та через незачинені вхідні двері зайшов до нього, де увійшов до кімнати, в якій на ліжку перебував ОСОБА_11 .
		Перебуваючи в кімнаті, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідків, з мотивів явної неповаги до охоронюваних цінностей життя та здоров?я людини, з метою заподіяння смерті ОСОБА_12 , утримуючи вила обома руками наніс ними останньому один удар в шию, з лівого боку в області життєво важливого органу - сонної артерії, однак ОСОБА_10 зміг перешкодити нанесенню точного удару, у зв?язку з чим ОСОБА_7 спричинив потерпілому тілесне ушкодження у вигляді колотої рани шиї зліва. Далі, ОСОБА_7 завдав одного удару держаком від вил в область грудної клітини потерпілого.
		В подальшому, ОСОБА_7 , виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, однак не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_13 зміг перешкодити нанесенню точного удару та вчасно був госпіталізований до КНП «Біляївська багатопрофільна лікарня» Біляївської міської ради, де йому надано екстрену медичну допомогу.
		Згідно висновку експерта №229-60/2022 від 06.04.2022 року, у громадянина ОСОБА_9 виявлені наступні ушкодження: колота рана передньої поверхні шиї, зліва, лінійне садно передньої поверхні грудей зліва. Враховуючи морфологічні особливості вище зазначених ушкоджень, слід вважати, що останні могли бути спричиненні від одноразової дії гострого кінця колючого предмету, індивідуальні особливості якого в ушкодженнях не відобразилися, спричинені в межах 1-3 діб до проведення огляду, тобто могли бути спричинені 04.04.2022 року. Не виключається можливість спричинення тілесних ушкоджень колючою частиною вил. Ушкодження у вигляді колотої рани передньої поверхні шиї, спричинило розлад здоров`я у межах від 6-ти до 21 дня та згідно п. 2.3.3 «Правил судово  медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Ушкодження у вигляді садна грудей, при звичайному своєму перебігу має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше шести днів і за цим критерієм згідно п. 2.3.5 «Правил судово  медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» має ознаки легкого тілесного ушкодження. Вказані ушкодження не були небезпечними для життя (т. 1 а.с. 149-150);
		Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України  закінчений замах на вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. 
		Пред`явлене обвинувачення на думку прокурора підтверджується:
		- показами допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_9 , який пояснив, що в 04.04.2022 року ввечері він з другом пішли до хати обвинуваченого для вживання алкогольних напоїв. Під час спілкування, ОСОБА_7 обізвав його, тому ОСОБА_9 вдарив обвинуваченого декілька разів чашкою по голові, після чого вони розійшлись по домівкам. ОСОБА_9 ліг спати, двері не закривав, десь о 01:00 годинні ночі почув, що хтось ходить по будинку, це був ОСОБА_7 , який крикнув «що ти ОСОБА_14 (прізвисько потерпілого), я буду тебе вбивати» і вдарив його вилами по шиї, потерпів встиг прикритись лівою рукою. Далі ОСОБА_7 заспокоївся та запитав, де його сокира, яку останній у нього брав, тоді ОСОБА_9 віддав йому сокиру, яка знаходилась у нього в кімнаті та ОСОБА_7 пішов геть. Згодом ОСОБА_9 побіг до сусіда та почав пояснювати про те, що відбулось, той подумав, що потерпілий хоче цигарки, тому відповів йому щоб той йшов додому спати. ОСОБА_9 пішов додому і ліг спати, а зранку до нього прийшов сусід, побачив поранення на його шиї та викликав швидку. 
		- показами допитаного у якості свідка ОСОБА_15 , який в судовому засіданні пояснив, що 04.04.2022 року ввечері подзвонив своєму сусіду ОСОБА_9 , той пояснив, що він знаходиться в домі ОСОБА_7 , який запросив його. Коли свідок прийшов додому до ОСОБА_7 , на столі він побачив пляшку вина, яку вони вживали, запропонували йому, однак той відмовся. Взагалі був присутнім там хвилин 15, та за цей час обвинувачений та потерпілий випили по стакану вина і почалась сварка, з приводу того, що ОСОБА_7 образив ОСОБА_9 , а той вдарив його декілька раз пластмасовою кружкою по голові. Пошкоджень у ОСОБА_7 не було. Свідок завадив суперечці та розборонив їх. Потім він забрав потерпілого і вони пішли по домівкам, а ОСОБА_7 залишився у себе в дома. Коли вони йшли з дому ОСОБА_7 , останній був на підпитку, але не п`яний. Погроз в сторону потерпілого він не чув. На ранок сусіди розповіли, що трапилось в ночі, пізніше приїхала оперативна група та допитували його, зазначивши, що ОСОБА_7 намагався заколоти ОСОБА_9 . Крім того, свідок зазначив, що про ОСОБА_7 він чув від людей тільки хороше, як про гарного спеціаліста. Який ОСОБА_7 має характер, не знає, спілкувався з ним декілька разів.
		Прокурор вважає, що покази допитаного в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_7 , також підтверджують вину останнього у обсязі пред`явленого обвинувачення, з огляду на те, що ОСОБА_7 пояснив у судовому засіданні, що 04.04.2022 року він був вдома, до нього в гості прийшов потерпілий зі своїм сусідом та втрьох вони вживали алкогольні напої. Між ним та потерпілим ОСОБА_9 відбулася сварка. ОСОБА_9 звинуватив обвинуваченого, що він його образив, у зв`язку з чим ОСОБА_9 вдарив ОСОБА_7 не менше двох разів кружкою по голові. Після чого, ОСОБА_9 пішов до себе додому. Обвинувачений ліг спати. Прокинувся приблизно о 01:00 год. ночі від болю в голові, вирішив налякати ОСОБА_9 , взяв вила, які були у нього вдома та пішов до потерпілого. Зайшовши до його будинку, він побачив, що потерпілий лежав на ліжку ногами в його бік, в кімнаті працював телевізор. Потерпілий ОСОБА_9 побачив, що ОСОБА_7 зайшов. Далі ОСОБА_7 вилами, які тримав обома руками, притиснув потерпілого, та вдарив потерпілого по грудях, при цьому стверджує, що хотів його просто налякати та не хотів його вбивати, а пошкодження в шиї виникли від того, що потерпілий сам невдало піднявся та напоровся на них. Далі, ОСОБА_9 його заспокоїв і обвинувачений запитав, де лежить його сокира, на що потерпілий віддав її ОСОБА_7 і той пішов з будинку. Погрози вбивством, що викрикував в бік потерпілого, він використав щоб налякати його. У нього не було думки вбивати ОСОБА_9 , а лише налякати. Стверджує, що йшов до ОСОБА_9 в тверезому стані, а вже після події вжив спиртні напої. Після події боявся залишатись один вдома, тому пішов по вулиці, там його зустріли патрульні, яким він сказав, що в комендантську годину знаходиться на вулиці, бо йде до жінки. 
		Крім того, прокурор вважає, що вина обвинуваченого в обсязі висунутого обвинувачення підтверджується письмовими доказами наданими ним та дослідженими в судовому засіданні, а саме:
		- висновком експерта №229-60/2022 від 06.04.2022 року, - протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.04.2022 року від ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - протоколом обшуку від 04.04.2022 року, за адресою: АДРЕСА_2 ; - протоколом огляду місця події від 04.04.2022 року та фототаблицею до нього, за адресою: АДРЕСА_3 ; - протоколом огляду місця події від 04.04.2022 року об`єктом огляду якого, являється територія Біляївської ЦРЛ за адресою: м. Біляївка, вул. Московська, 30; - довідкою КНП «Біляївська багатопрофільна лікарня» Біляївської міської ради від 04.04.2022 року відповідно якої, ОСОБА_9 звертався до приймального відділення 04.04.2022 року о 08:20 год; - протокол проведення слідчого експерименту від 05.04.2022 року та відеозаписом до нього, за участю обвинуваченого (на той час підозрюваного) ОСОБА_7 ; - протоколом проведення слідчого експерименту від 05.04.2022 року та відеозаписом до нього, за участю потерпілого ОСОБА_9 .
		Розглянувши кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення, дослідивши докази, допитавши обвинуваченого, потерпілого та свідків, вислухавши заперечення захисника, суд дійшов наступного висновку.
		Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Частиною 1 ст. 22 КПК України, встановлено, що під час розгляду кримінального провадження по суті, суд повинен забезпечити дотримання вимог змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення їхніх правових позицій 
		Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України (ч. 2 та 6 ст. 22 цього Кодексу).
		Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
		Оцінюючи твердження сторони обвинувачення щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, суд доходить переконання про те, що такі доводи спростовуються доказами дослідженими судом та не відповідають вимогам закону з огляду на наступне.
		Частина 2 ст.9 КПК України передбачає, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Сторона обвинувачення дійшла висновку про доведеність в діях ОСОБА_7 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: закінчений замах на вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, зазначаючи крім, що ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення маючи злочинний умисел спрямований на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_9 , взявши з собою раніше заготовлені вила, прибув до будинку в якому мешкає ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 та через незачинені вхідні двері зайшов всередину, де увійшов до кімнати, в якій на ліжку перебував ОСОБА_11 .
		Перебуваючи в кімнаті, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідків, з мотивів явної неповаги до охоронюваних цінностей життя та здоров`я людини, з метою заподіяння смерті ОСОБА_12 , утримуючи вила обома руками наніс ними останньому один удар в шию, з лівого боку в область життєво важливого органу - сонної артерії, однак ОСОБА_10 зміг перешкодити нанесенню точного удару, у зв`язку з чим ОСОБА_7 спричинив потерпілому тілесне ушкодження у вигляді колотої рани шиї зліва. Далі ОСОБА_7 завдав одного удару держаком від вил в область грудної клітини потерпілого.
		Орган досудового розслідування стверджує, що ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з місця вчинення злочину зник, однак не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_9 зміг перешкодити нанесенню точного удару та вчасно був госпіталізований до КНП «Біляївська багатопрофільна лікарня» Біляївської міської ради, де йому було надано екстрену медичну допомогу.
		Проте, із такими твердженнями сторони обвинувачення погодитись не можна, з огляду на наступне.
		Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» (далі  Постанова), замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).
		Отже, якщо винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальність за замах на вбивство.
		Також, злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках повинна наставати лише за наслідки, які фактично було заподіяно.
		Згідно із пунктом 22 вказаної Постанови, питання про наявність у діях особи умислу на вбивство слід вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, треба враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		Судом у цьому кримінальному провадженні встановлено, що 04.04.2022 року обвинувачений ОСОБА_7 був вдома, до нього в гості прийшов потерпілий зі своїм сусідом та втрьох вони вживали алкогольні напої. Між ним та потерпілим ОСОБА_9 відбулася сварка. ОСОБА_9 звинуватив обвинуваченого, що він його образив, у зв`язку з чим ОСОБА_9 вдарив ОСОБА_7 не менше двох разів по голові кружкою. Після чого, ОСОБА_9 пішов до себе додому. Обвинувачений ліг спати. Прокинувся приблизно о 01:00 год., вирішив налякати ОСОБА_9 , взяв вила, які були у нього вдома та пішов до потерпілого. Зайшовши до його будинку побачив, що потерпілий лежав на ліжку ногами в його бік, в кімнаті працював телевізор. Потерпілий ОСОБА_9 побачив, що він зайшов. Далі ОСОБА_7 вилами, які тримав обома руками, притиснув потерпілого, та перевернувши вила вдарив потерпілого ще раз по грудях держаком вил. Поранення на шиї ОСОБА_9 були нанесені, коли останній, намагався відвести вила, в той момент коли ОСОБА_7 тримав їх натискуючи. Далі, ОСОБА_9 його заспокоїв і обвинувачений запитав, де лежить його сокира, на що потерпілий віддав її та ОСОБА_7 пішов з будинку. 
		Такий перебіг подій, узгоджується із іншими дослідженими у кримінальному провадженні доказами, а саме:
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що в 04.04.2022 року ввечері він з другом пішли до хати обвинуваченого для вживання алкогольних напоїв. Під час спілкування, ОСОБА_7 обізвав його, тому ОСОБА_9 вдарив обвинуваченого декілька разів, після чого вони розійшлись по домівкам. ОСОБА_9 ліг спати, двері не закривав, десь о 01:00 годинні ночі почув, що хтось ходить по будинку, це був ОСОБА_7 , який крикнув «що ти ОСОБА_14 (прізвисько потерпілого), я буду тебе убивати» і вдарив його вилами по шиї, потерпілий встиг прикритись лівою рукою., далі обвинувачений вдарив його ще раз у грудину, але вже іншим кінцем вил (держаком). Далі ОСОБА_7 заспокоївся та запитав, де його сокира, яку останній у нього брав, тоді ОСОБА_9 віддав йому сокиру, яка знаходилась у нього в кімнаті та ОСОБА_7 пішов геть. Згодом ОСОБА_9 побіг до сусіда та почав пояснювати про те що відбулось, той подумав, що потерпілий хоче цигарки, тому відповів йому щоб той йшов додому спати. ОСОБА_9 пішов додому і ліг спати, а зранку до нього прийшов сусід, та викликав швидку. Де взяв вила обвинувачений, йому невідомо. Претензій до ОСОБА_7 наразі немає. Характеризує ОСОБА_7 , як нормальну людину, знає його роки півтора, та не розуміє, що з ним сталось в той вечір.
		Викладене в своїй сукупності, а також поведінка обвинуваченого до, під час та безпосередньо після вчинення злочину, свідчить про відсутність в нього умислу на вбивство потерпілого та доводить те, що він діяв з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті потерпілого, а тому повинен нести відповідальність лише за фактично заподіяні наслідки, у розглядуваному випадку  легкі тілесні ушкодження.
		В обвинувальному акті, сторона обвинувачення зазначає, що, для реалізації раніше виниклого злочинного умислу спрямованого на вбивство, ОСОБА_7 тієї ж ночі та у той же час взяв із собою, раніше заготовлені вила, після чого направився до будинку в якому мешкає ОСОБА_9 .
		Однак, в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження обставина, що ОСОБА_7 раніше підготував вила для замаху на вбивство потерпілого. 
		Судом встановлено, що обвинувачений мешкає у сільському приватному будинку, у якому для звичайного, повсякденного життя, для господарських потреб наявні різноманітні підручні знаряддя зокрема, вили. Тому, твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_7 підготував їх заздалегідь для замаху на вбивство, є припущенням, яке нічим не доводиться.
		Крім того, суд звертає увагу, що вже у будинку ОСОБА_9 , після нанесення ушкоджень, між обвинуваченим та потерпілим відбулась розмова щодо сокири, яку брав для свої потреб ОСОБА_9 у ОСОБА_7 , та яку останній попросив віддати, після чого залишив будинок.
		Як на підтвердження умислу обвинуваченого саме на замах на вбивство, та підтвердження того, що ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, з причин, що не залежали від його волі, орган досудового розслідування стверджує, що це сталося, оскільки ОСОБА_9 зміг перешкодити нанесенню точного удару та вчасно був госпіталізований до лікарні, де йому було надано екстрену медичну допомогу. 
		Однак така версія подій сторони обвинувачення спростовується поясненнями ОСОБА_9 у судовому засіданні, який розповів, що ОСОБА_7 вдарив його вилами по шиї, потерпілий встиг прикритись лівою рукою., далі обвинувачений вдарив його ще раз у грудину, але вже іншим кінцем вил (держаком). Далі ОСОБА_7 заспокоївся та запитав, де його сокира, яку останній у нього брав, тоді ОСОБА_9 віддав йому сокиру, яка знаходилась у нього в кімнаті та ОСОБА_7 пішов геть. Згодом ОСОБА_9 побіг до сусіда та почав пояснювати про те що відбулось, той подумав, що потерпілий хоче цигарки, тому відповів йому щоб той йшов додому спати. ОСОБА_9 пішов додому і ліг спати, а зранку до нього прийшов сусід, та викликав швидку.
		Отже, з наведеного вбачається, що замість того, щоб довести свій злочинний умисел на вбивство, ОСОБА_7 , перевернув вила та вдарив потерпілого ще раз держаком, спричинивши йому тим самим ще одне легке тілесне ушкодження, яке згідно висновку експерта №229-60/2022 від 06.04.2022 року, не було небезпечним в момент заподіяння.
		Суд звертає увагу, що згідно довідки КНП «Біляївська багатопрофільна лікарня» Біляївської міської ради від 04.04.2022 року, ОСОБА_9 звернувся до приймального відділення лікарні тільки 04.04.2022 року о 08:20 год. D.S. Колота інфікована рана шиї зліва. Що свідчить про незначність тілесного ушкодження отриманого ОСОБА_9 та підтверджує, що він до ранку перебував вдома і нанесені ушкодження не призвели до тяжких наслідків навіть без медичної допомоги (т. 1 а.с. 95);
		Суд також враховує перебіг подій, що передували вчиненню самого злочину, зокрема, виниклий між обвинуваченим та потерпілим конфлікт, в ході якого останній першим наніс ОСОБА_7 удари чашкою по голові, підручне знаряддя злочину, вибране обвинуваченим, а саме  господарськи вила, кількість, ОСОБА_7 завдав тільки один удар гострим кінцем вил та один удар держаком, а також поведінку обвинуваченого безпосередньо після вчинення злочину, а саме те що, маючи можливість продовжити наносити тілесні ушкодження потерпілому для завершення свого умислу, ОСОБА_7 залишив місце його проживання.
		При розгляді кримінального провадження перед судом постало питання, чи наніс ОСОБА_7 удар вилами в шию потерпілого, чи пошкодження було спричинено в наслідок намагання відштовхнути вила ОСОБА_9 коли обвинувачений притискав їх до груди останнього. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Як зазначалось вище, згідно висновку експерта №229-60/2022 від 06.04.2022 року, у ОСОБА_9 виявлені наступні ушкодження: колота рана передньої поверхні шиї, зліва, лінійне садно передньої поверхні грудей зліва. Враховуючи морфологічні особливості вище зазначених ушкоджень, слід вважати, що останні могли бути спричиненні від одноразової дії гострого кінця колючого предмету, індивідуальні особливості якого в ушкодженнях не відобразилися, спричинені в межах 1-3 діб до проведення огляду, тобто могли бути спричинені 04.04.2022 року. Не виключається можливість спричинення тілесних ушкоджень колючою частиною вил. Ушкодження у вигляді колотої рани передньої поверхні шиї, спричинило розлад здоров`я у межах від 6-ти до 21 дня та згідно п. 2.3.3 «Правил судово  медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Ушкодження у вигляді садна грудей, при звичайному своєму перебігу має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше шести днів і за цим критерієм згідно п. 2.3.5 «Правил судово  медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» має ознаки легкого тілесного ушкодження. Вказані ушкодження не були небезпечними для життя (т. 1 а.с. 149-150);
		Отже, на думку суду, тілесні ушкодження відповідно до зазначеного висновку експертизи, опис морфологічних особливостей зазначених ушкоджень у сукупності с дослідженими у судовому засіданні доказами. не дають суду підстави стверджувати, що ОСОБА_7 наніс цілеспрямований удар у шию потерпілого з метою позбавлення життя і тлумачить такі сумніви на користь обвинуваченого.
		Таким чином, суд доходить висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України та перекваліфіковує його дії на ч. 2 ст. 125 КК України, як - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		Вина обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 125 КК України, підтверджується доказами, що були дослідженні в судовому засіданні, а саме:
		- показами ОСОБА_7 , який у судовому засіданні, що 04.04.2022 року він був вдома, до нього в гості прийшов потерпілий зі своїм сусідом та втрьох вони вживали алкогольні напої. Між ним та потерпілим ОСОБА_9 відбулася сварка. ОСОБА_9 звинуватив обвинуваченого, що він його образив, у зв`язку з чим ОСОБА_9 вдарив ОСОБА_7 не менше двох разів кружкою по голові. Після чого, ОСОБА_9 пішов до себе додому. Обвинувачений ліг спати. Прокинувся приблизно о 01:00 год. ночі від болю в голові, вирішив налякати ОСОБА_9 , взяв вила, які були у нього вдома та пішов до потерпілого. Зайшовши до його будинку, він побачив, що потерпілий лежав на ліжку ногами в його бік, в кімнаті працював телевізор. Потерпілий ОСОБА_9 побачив, що ОСОБА_7 зайшов. Далі ОСОБА_7 вилами, які тримав обома руками, притиснув потерпілого, та вдарив потерпілого по грудях, при цьому стверджує, що хотів його просто налякати та не хотів його вбивати, а пошкодження на шиї виникли від того, що потерпілий сам невдало піднявся та напоровся на них. Далі, ОСОБА_9 його заспокоїв і обвинувачений запитав, де лежить його сокира, на що потерпілий віддав її ОСОБА_7 і той пішов з будинку. Погрози вбивством, що викрикував в бік потерпілого, він використав щоб налякати його. У нього не було думки вбивати ОСОБА_9 , а лише налякати. Стверджує, що йшов до ОСОБА_9 в тверезому стані, а вже після події вжив спиртні напої. Після події боявся залишатись один вдома, тому пішов по вулиці, там його зустріли патрульні, яким він сказав, що в комендантську годину знаходиться на вулиці, бо йде до жінки.
		- показами допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_9 , який пояснив, що в 04.04.2022 року ввечері він з другом пішли до хати обвинуваченого для вживання алкогольних напоїв. Під час спілкування, ОСОБА_7 обізвав його, тому ОСОБА_9 вдарив обвинуваченого декілька разів чашкою по голові, після чого вони розійшлись по домівкам. ОСОБА_9 ліг спати, двері не закривав, десь о 01:00 годинні ночі почув, що хтось ходить по будинку, це був ОСОБА_7 , який крикнув «що ти ОСОБА_14 (прізвисько потерпілого), я буду тебе вбивати» і вдарив його вилами по шиї, потерпілий встиг прикритись лівою рукою. Далі ОСОБА_7 заспокоївся та запитав, де його сокира, яку останній у нього брав, тоді ОСОБА_9 віддав йому сокиру, яка знаходилась у нього в кімнаті та ОСОБА_7 пішов геть. Згодом ОСОБА_9 побіг до сусіда та почав пояснювати про те, що відбулось, той подумав, що потерпілий хоче цигарки, тому відповів йому щоб той йшов додому спати. ОСОБА_9 пішов додому і ліг спати, а зранку до нього прийшов сусід, побачив поранення на його шиї та викликав швидку. 
		- показами допитаного у якості свідка ОСОБА_15 , який в судовому засіданні пояснив, що 04.04.2022 року ввечері подзвонив своєму сусіду ОСОБА_9 , той пояснив, що він знаходиться в домі ОСОБА_7 , який запросив його. Коли свідок прийшов додому до ОСОБА_7 , на столі він побачив пляшку вина, яку вони вживали, запропонували йому, однак той відмовся. Взагалі був присутнім там хвилин 15, та за цей час обвинувачений та потерпілий випили по стакану вина і почалась сварка, з приводу того, що ОСОБА_7 образив ОСОБА_9 , а той вдарив його декілька раз пластмасовою кружкою по голові. Пошкоджень у ОСОБА_7 не було. Свідок завадив суперечці та розборонив їх. Потім він забрав потерпілого і вони пішли по домівкам, а ОСОБА_7 залишився у себе в дома. Коли вони йшли з дому ОСОБА_7 , останній був на підпитку, але не п`яний. Погроз в сторону потерпілого він не чув. На ранок сусіди розповіли, що трапилось в ночі, пізніше приїхала оперативна група та допитували його, зазначивши, що ОСОБА_7 намагався заколоти ОСОБА_9 . Крім того, свідок зазначив, що про ОСОБА_7 він чув від людей тільки хороше, як про гарного спеціаліста. Який ОСОБА_7 має характер, не знає, спілкувався з ним декілька разів.
		- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.04.2022 року від ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 04.04.2022 року приблизно о 01:40 год. за адресою його проживання: АДРЕСА_3 , забіг сусід ОСОБА_16 та наніс тілесні ушкодження предметом у вигляді вила (т. 1 а.с. 38);
		- протоколом обшуку від 04.04.2022 року, за адресою: АДРЕСА_2 , у будинку де мешкає ОСОБА_7 в прихожій кімнаті зліва за вхідними дверями в кутку виявлено вила з дерев`яним держаком та сокиру з дерев`яним держаком. Відео фіксація обшуку у судовому засіданні, не досліджувалась, оскільки обвинувачений не заперечував проти проведеного обшуку та погодився, що під час вказаної процесуальної дії були вилучені сокира та вила. (т. 1 а.с. 39-43);
		- протоколом огляду місця події від 04.04.2022 року та фототаблицею до нього, в ході проведення якого оглянута територія домоволодіння, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 та внутрішні приміщення. Оглядом встановлено, що приміщення №1, являє собою приміщення прихожої кімнати в якій в правій стіні мається прохід до приміщення №2 в якому маються предмети побуту та меблі. З лівої сторони мається приміщення спальної кімнати в якій під лівою стіною мається вікно, під стіною прямо розташовано спальне ліжко, під правою стіною розташоване спальне ліжко на якому виявлено чоловічий светр зі слідами РБК, який упаковано до паперового конверта (т. 1 а.с. 88-91);
		- протоколом огляду місця події від 04.04.2022 року об`єктом огляду якого, являється територія Біляївської ЦРЛ за адресою: м. Біляївка, вул. Московська, 30, вхід до палати здійснюється через дерев`яні двері. Де потерпілий ОСОБА_9 в присутності двох понятих, добровільно видав футболку зеленого кольору зі слідами РБК ОСОБА_9 . Футболка зеленого кольору на передній частині мається сліди РБК та на задній частині мається сліди РБК, запаковано до паперового конверту та опечатано з підписами понятих (т. 1 а.с. 92-93);
		- довідкою КНП «Біляївська багатопрофільна лікарня» Біляївської міської ради від 04.04.2022 року відповідно якої, ОСОБА_9 звертався до приймального відділення 04.04.2022 року о 08:20 год. D.S. Колота інфікована рана шиї зліва (т. 1 а.с. 95);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.04.2022 року та відеозаписом до нього, за участю обвинуваченого (на той час підозрюваного) ОСОБА_7 , в присутності захисника, спеціаліста та понятих, в ході якого ОСОБА_7 детально розповідає про обставини скоєного кримінального правопорушення, а саме 03.04.2022 року до нього прийшов ОСОБА_9 та вони випивали. Далі виник конфлікт та ОСОБА_17 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_18 . Пізніше, ОСОБА_7 взяв вила та пішов за адресою: АДРЕСА_3 . Коли прийшов до будинку, то ОСОБА_9 відпочивав на ліжку, що було далі ОСОБА_7 не пам`ятає, де вила дів, також не пам`ятає(т. 1 а.с. 111-114); 
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.04.2022 року та відеозаписом до нього, за участю потерпілого ОСОБА_9 , в ході якого останній повідомив, що 03.04.2022 р. за адресо: АДРЕСА_2 , вони разом з ОСОБА_19 розпивали спиртні напої, в ході чого між ними виникла сварка та ОСОБА_7 обізвав потерпілого «пєтух», на що останній взяв чашку та вдарив його в голову та пішов додому. У ночі 04.04.2022 року, потерпілий спав та почув, що хтось зайшов в будинок та викрикнув на його адресу: «Курбан я тебе вб`ю» та наніс удар вилами в шию з лівого боку. Потерпілий почав кричати: «Не вбивай», далі ОСОБА_7 втік, а потерпілий дочекавшись, що останній утік, пішов до сусіда, але той не повірив, тому ОСОБА_9 ранком викликав швидку(т. 1 а.с. 129-132); 
		- висновком експерта №229-60/2022 від 06.04.2022 року, згідно якого у громадянина ОСОБА_9 виявлені наступні ушкодження: колота рана передньої поверхні шиї, зліва, лінійне садно передньої поверхні грудей зліва. Враховуючи морфологічні особливості вище зазначених ушкоджень, слід вважати, що останні могли бути спричиненні від одноразової дії гострого кінця колючого предмету, індивідуальні особливості якого в ушкодженнях не відобразилися, спричинені в межах 1-3 діб до проведення огляду, тобто могли бути спричинені 04.04.2022 року. Не виключається можливість спричинення тілесних ушкоджень колючою частиною вил. Ушкодження у вигляді колотої рани передньої поверхні шиї, спричинило розлад здоров`я у межах від 6-ти до 21 дня та згідно п. 2.3.3 «Правил судово  медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Ушкодження у вигляді садна грудей, при звичайному своєму перебігу має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше шести днів і за цим критерієм згідно п. 2.3.5 «Правил судово  медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» має ознаки легкого тілесного ушкодження. Вказані ушкодження не були небезпечними для життя (т. 1 а.с. 149-150);
		- висновком експерта №307 від 06.04.2022 року, згідно якого, кров потерпілого ОСОБА_9 , 1979 р.н., відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_7 , 1973 р.н., відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. На дерев`яному держаку садових вил, вилучених за адресою: АДРЕСА_2 , знайдені потові виділення. При дослідженні на групову належність виявлений тільки антиген А, властивий особі (особами), носія (носіями) даного групового фактора, що не виключає походження потових виділень, на вказаному вище речовому доказі, від підозрюваного ОСОБА_7 (носія антигену А у якості основного) та виключає від потерпілого ОСОБА_9 (носія антигену Н у якості основного) (т. 1 а.с. 163-165);
		- висновком експерта №295 від 06.04.2022 року, згідно якого, кров потерпілого ОСОБА_9 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. На светрі (об`єкт №1) та джинсових брюках (об`єкт№2-4) підозрюваного ОСОБА_7 знайдена кров людини, при встановлені групової належності якої виявлені антигени А і Н (а в об`єкті №1-і ізогемаглютинін анти-В) властиві групі крові А з ізогемаглютиніном анти -В з супутнім антигеном Н, що не виключає її походження від підозрюваного ОСОБА_7 . Присутність крові потерпілого ОСОБА_9  носія антигену Н, як основного, можливе лише в якості домішки при умові походження слідів крові від обох осіб (т. 1 а.с. 172-175).
		Інші письмові докази дослідженні при судовому розгляді кримінального провадження, а саме:
		- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12022162250000220 від 04.04.2022 р. про вчинення кримінального правопорушення, за кваліфікацією ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України (т. 1 а.с. 32); постанова про створення слідчої групи від 04.04.2022 р. (т. 1 а.с. 33-34); постанова про призначення групи прокурорів (т. 1 а.с. 35); рапорт від 04.04.2022 року, відповідно до якого встановлено, що було отримано заяву та зареєстровано ЄО за №4375 від 04.04.2022 року; (т. 1 а.с. 36-37); рапорт слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області л-т поліції ОСОБА_20 , відповідно до якого було здійснено виїзд за адресою: м. Біляївка, вул. Московська, 30 до Біляївської ЦРЛ, де був проведений огляд місця події(т. 1 а.с. 94); ухвала слідчого судді від 04.04.2022 року справа 496/1164/22 про дозвіл на обшук (т. 1 а.с. 96); ухвала слідчого судді від 06.04.2022 року справа 496/1164/22 про арешт майна (т. 1 а.с. 97); постанова про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 04.04.2022 р. (т. 1 а.с. 98); ухвала слідчого судді від 06.04.2022 року справа 496/1164/22 про арешт майна (т. 1 а.с. 99); постанова про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 04.04.2022 р. (т. 1 а.с. 100); ухвала слідчого судді від 06.04.2022 року справа 496/1164/22 про арешт майна (т. 1 а.с. 101); постанова про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 04.04.2022 р. (т. 1 а.с. 102); протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.04.2022 р., згідно якого було затримано підозрюваного ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 103-107); повідомлення про підозру, що була вручена підозрюваному ОСОБА_7 05.04.2022 р. (т. 1 а.с. 108-110); ухвала слідчого судді від 07.06.2022 року справа № 496/1164/22 про арешт майна (т. 1 а.с. 133); постанова слідчого про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 05.04.2022 р. (т. 1 а.с. 134); протокол огляду предметів від 06.04.2022 року та фототаблицями, відповідно до яких у підозрюваного ОСОБА_7 було вилучено під час затримання: светр сірого кольору хутряний в`язаний на якому маються сліди РБК, джинси синього кольору на яких мається сліди РБК (т. 1 а.с. 135-136); протокол огляду предметів від 06.04.2022 року та фототаблицями, відповідно до яких було проведено огляд речей які були вилучені під час огляду місця події за адресою: м. Біляївка, вул. Московська, 30, а саме футболка зеленого кольору, на якій маються сліди РБК (т. 1 а.с. 137-138); протокол огляду предметів від 06.04.2022 року та фототаблицями, відповідно до яких було оглянуто речі, які були вилучені під час невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме садові вила, сокира (т. 1 а.с. 139-140); протокол огляду предметів від 06.04.2022 року та фототаблицями, відповідно до яких було оглянуто речі, які були вилучені з огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , а саме чоловічий светр на якому маються сліди РБК (т. 1 а.с. 141-142); постанова про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 04.04.2022 р. (т. 1 а.с. 143); протокол отримання зразків для експертизи від 05.04.2022 року, відповідно до якого у підозрюваного ОСОБА_7 було добровільно з лівої руки відібрана кров (т. 1 а.с. 144145); постанова про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи (т. 1 а.с. 146); протокол отримання зразків для експертизи від 05.04.2022 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_9 була добровільно з правої руки відібрано кров (т. 1 а.с. 147-148); висновок експерта № 293 від 06.04.2022 року зразка крові підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якого вбачається, що кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО (т. 1 а.с. 151-152); висновок експерта №291 від 06.04.2022 року зразка крові потерпілого ОСОБА_9 , 1979 р.н., з якого вбачається, що кров ОСОБА_9 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за системою АВО (т. 1 а.с 153-154); висновок експерта №158 від 06.04.2022 року та фототаблицею до нього, відповідно до яких було досліджено футболку зеленого кольору, та встановлено, що на передній поверхні футболки справа та зліва, а також на спинці зліва, в верхній третині , розташовані накладання речовини буро-коричневого відтінку, що схожа на кров, у вигляді ділянок просочення від внутрішніх шарів до зовнішніх та навпаки. Від вищеописаних ділянок просочення, відходять патьоки даної речовини, які утворились в результаті стікання даної речовини по поверхні футболки, під дією сил тяжіння, в вертикальному напрямку (зверху-вниз та дещо справа-наліво). На тлі вищеописаних патьоків, на передній поверхні зліва, наявні 3 патьокі, які утворились в результаті стікання даної речовини по поверхні футболки, під дією сил тяжіння, в горизонтальному напрямку (зліва-направо). По перефірії ділянок просочення розташовані округлі бризки, які утворились в результаті падіння часточок речовини, схожої на кров, на поверхню футболки, звернені до джерела слідоутворення. На передній поверхні футболки, також, виявлено накладання буро-коричневого кольору, що схоже на кров, у вигляді плями, встановити механізм утворення якої не представляється можливим. Нашарування речовини, схожої з кров`ю, за іншим механізмом слідоутворення, на футболці не виявлено (т. 1, а.с. 155-158); висновок експерта №296 від 06.04.2022 року, яким встановлено, що кров потерпілого ОСОБА_9 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. На футболці - поло потерпілого ОСОБА_9 знайдена кров людини, при встановлені групової належності якої виявлений тільки антиген Н, що не дає можливості категорично висловитись про групу досліджуваних слідів крові. Але, так як антиген Н, як основний, властивий групі крові О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, не виключається походження крові від потерпілого ОСОБА_9 .. Даних про походження крові від підозрюваного ОСОБА_18 (носія антигену А в якості основного) не отримано (т. 1 а.с. 159-162), ні є доказами у розумінні ст. 84 КПК України, але є формами фіксування кримінального провадження відповідно до ст. 103 та матеріалами кримінального провадження відповідно до ст. 317 КПК України та приєднуються до кримінальної справи.
		Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд, за наслідками розгляду кримінального провадження, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
		- висновком судово-психіатричного експерта №177 від 12.05.2022 року встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу, що відноситься до скоєння кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, на будь-яке хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки, не страждав. На час який відноситься до вчинення інкримінованого йому діяння, а саме 04.04.2022 року підозрюваний ОСОБА_7 , ознак будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності не виявляв, знаходився у стані простого (непатологічного) алкогольного сп`яніння, при цьому його дії не були обумовлені маяченням, обманами сприйняття, афективними розладами та кількісно порушеною свідомістю, тому за своїм психічним станом він був здатний повного мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_7 , за своїм психічним станом здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, може приймати участь в слідчих діях, та постати перед судом. За своїм психічним станом підозрюваний ОСОБА_7 , застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, але з урахуванням особливостей перебігу даного розладу потребує спостереження психіатром за місцем відбування покарання (т. 1 а.с. 175-179);
		- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.04.2022 року, відповідно якого приладом Алкотест встановлено, що ОСОБА_7 знаходиться в стані алкогольного сп`яніння з результатом 2,22 проміле (т. 1 а.с. 191).
		Так, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого та доведеного у судовому засіданні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, який у відповідності до ст.12 КК України відноситься до категорії проступків та дані про особу винного, а саме обвинувачений 
		раніше не судимий, має постійне місце проживання, скарг та заяв відносно нього не надходило, в порушенні громадського порядку не був помічений, потерпілий ОСОБА_9 та свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_21 в судовому засіданні, характеризували ОСОБА_7 з позитивного боку, а також думку потерпілого, який вказав про відсутність претензій будь-якого характеру до обвинуваченого, просив суворо його не карати.
		Відсутність обставин, які пом`якшують покарання та наявність обставини, яка обтяжує покарання, а саме вчинення проступку в стані алкогольного сп`яніння, що встановлено судом при розгляді кримінального провадження.
		При цьому, суд не вважає доведеним таку обтяжуючу обставину як, вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану, оскільки матеріалами кримінального провадження не доведено такого факту. 
		Сукупність наведених обставин, на думку суду, дає можливість призначити максимальний розмір виду покарання, визначеного санкцією ч. 2 ст. 125 КК України, а саме обмеження волі.
		Такий вид покарання відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, будє необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як ним так і іншими особами, є законним та справедливим.
		ОСОБА_7 було затримано з 04.04.2022 року, і станом на день ухвалення вироку 27.03.2025 року, він утримується під вартою вже - 2 роки, 11 місяців, 24 дні. 
		Суд, керуючись ч. 5 ст. 72 КК України, зараховує попереднє ув`язнення у строк покарання за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті, а саме одному дню тримання під вартою відповідають два дні обмеження волі та звільняє обвинуваченого з-під варти в залі суду за фактичне відбуття призначеного покарання.
		Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою скасувати, негайно звільнити ОСОБА_7 з-під варти та замінити на застосування обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Арешт, накладений на речові докази на стадії досудового розслідування, у відповідності до ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.
		Пивільний позов не подавався.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Керуючись ст.ст. 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України,
		У Х В А Л И В:
		Перекваліфікувати дії ОСОБА_7 з ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
		Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту затримання, а саме: з 04.04.2022 року.
		Звільнити ОСОБА_7 з-під варти в залі суду в зв`язку з фактичним відбуттям призначеного покарання.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою змінити на особисте зобов`язання до набрання вироком законної сили.
		Покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки:
		1)прибувати до суду за першою вимогою;
		2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду.
		Арешти накладені ухвалами слідчого судді від 06.04.2022 року № 496/1164/22, провадження № 1-кс/496/461/22, від 06.04.2022 року № 496/1164/22, провадження № 1-кс/496/462/22, від 06.04.2022 року № 496/1164/22, провадження № 1-кс/496/460/22, від 07.04.2022 року № 496/1164/22, провадження № 1-кс/496/468/22 - скасувати.
		Речові докази по справі, а саме: вила з дерев`яним держаком та сокиру, чоловічу футболку зеленого кольору зі слідами речовини бурого кольору, чоловічий светр зі слідами речовини бурого кольору, хутряний в`язаний светр сірого кольору; штани-джинси синього кольору зі слідами речовини бурого кольору; змиви з правої та лівої руки, - після набрання вироком законної сили, знищити.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. 
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...