Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 339/469/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 28.03.2025. Зареєстровано: 28.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/339/14/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024091160000215

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 339/469/24
		18 
		1-кп/339/14/25 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		28 березня 2025 року м. Болехів 
		Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1  
		секретаря ОСОБА_2 
		з участю прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 
		законного представника потерпілої ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12024091160000215 відносно обвинуваченого
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого у Болехівському комбінаті комунальних підприємств, вважається не судимим,
		в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України,
		В с т а н о в и в:    
		03 червня 2024 року приблизно о 19:00 год. ОСОБА_4 перебував за місцем проживання в будинку АДРЕСА_1 , де також перебувала його падчериця ОСОБА_8 . В цей час, в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», під час чергової сварки з ОСОБА_8 , що виникла на побутовому ґрунті, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень останній.
		Реалізуючи свійзлочинний умисел,спрямований наспричинення тілеснихушкоджень потерпілій ОСОБА_8 , ОСОБА_4 ,03червня 2024року у вказаний вище час та місці, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та свідомо бажаючи їх настання, наніс потерпілій один удар рукою в область плеча в результаті чого спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді закритого відламкового перелому лівої плечової кістки у середній третині зі зміщенням, який ускладнився травматичною нейропатією променевого нерва; крайовий перелом головки ближчої (основної) фаланги 5-го пальця правої кисті без зміщення, що згідно висновку експерта відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров`я, і не є небезпечними для життя в момент спричинення. 
		Після чого ОСОБА_9 наніс декілька ударів руками та ногами ОСОБА_8 у обличчя та в область голови і тулуба, у результаті чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа без зміщення і без порушення функції носового дихання, що згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали незначну стійку втрату працездатності та у вигляді синців з травматичним набряком м`яких тканин і садна, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин) передбачене ч. 1 ст.122 КК України.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав у повному обсязі, погодившись із кваліфікацією вчиненого ним діяння, та пояснив, що дійсно 03.06.2024 року між ним та ОСОБА_10 стався конфлікт. Пов"язано це з тим, що остання не нагодувала малолітню ОСОБА_11 , якій 5 років. ОСОБА_11 почала плакати, в резулььтаті чого між ним та падчерицею сталася сварка, в ході якої він хапав її за руку, наносив удари, внаслідок яких остання отримала закритий перелом плечової кістки та перелом кісток носа. Після чого ОСОБА_12 відвезла її мати до лікарні. На даний час ОСОБА_10 проживає з ним, відносини у них нормальні. Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.
		Представник потерпілої ОСОБА_6 в судовому засіданні погодився з позицією прокурора щодо міри покарання.
		Законний представник потерпілої ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що про те, що сталося з його донькою ОСОБА_13 він випадково дізнався від чужих людей. Після чого він відвідав ОСОБА_12 в лікарні, в останньої була зломана рука, було накладено гіпс, крім того, в доньки був зломаний ніс.
		Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним та іншими учасниками процесу не оспорюються.
		Судом за згодою учасників судового процессу визнано недоцільним подальше дослідження доказів у відношенні фактичних обставин справи, що ніким не оспорюються.
		Судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, а тому, вислухавши думку учасників процесу та роз`яснивши положення ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно фактичних обставин справи, що ніким не оспорюються та вважає за необхідне обмежитись допитом обвинуваченої, потерпілих та дослідженням матеріалів які характеризують особу обвинуваченого, що узгоджується з ч. 3 ст. 349 та ст. 351 КПК України.
		Учасникам кримінального провадження роз`яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.122 КК України доведено в повному обсязі.
		На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_4 кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст.65 КК України та роз`яснення, викладених в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують (обтяжують) покарання.
		Згідностатті 50 КК України, встановлено, що "покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами", а згідно статті 65 КК України встановлено, що "особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних равопорушень".
		Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України діє принцип верховенства права. Статтею 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
		У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.
		З досудової доповіді від 21 лютого 2025 року року зробленої Калуським районним сектором №1 філія ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області вбачається,що з врахуванням інформації, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_4 , його спосіб життя, історію правопорушення, а також дуже високу (високу при високому рівні ризику) ймовірність вчинення повторного правопорушення. Орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства.
		Обставиною, що пом`якшує покарання, передбаченою ст.66 КК України, є щире каяття.
		Обставинами, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю та щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
		Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, тяжкість вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме те, що останній вважається не судимим відповідно до ст.89 КК України, працює в Болехівському комбінаті комунальних підприємств на посаді робітника ритуальних послуг, за місцем роботи характеризується позитивно є інвалідом другої групи загального захворювання, особою пенсійного віку, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, а також ставлення його до вчиненого, поведінку у ході судового провадження, щире каяття, суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі.
		Підстав для застосування ст.69 КК України, та призначення обвинуваченому іншого, більш м`якого виду основного покарання, суд не вбачає.
		Водночас суд вважає за можливе застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ст.75 КК України, оскільки виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Суд також покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбаченіст. 76 КК України, які сприятимуть виправленню обвинуваченого.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
		Процесуальні витрати у данному кримінальному провадженні відсутні.
		Постановою від 14 серпня 2024 року визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні медичні карти стаціонарного хворого №1365/У, амбулаторного хворогона ім`я ОСОБА_8 , карти виїзду ШМД за 03 червня 2024 року, про надання медичної допомоги гр. ОСОБА_8 , диск з рентгенознімками, диск КТ з описом, які видані Комунальним некомерційним підприємством «Долинська багатопрофільна лікарня Долинської міської ради ІваноФранківської області».
		Вказані речові докази знаходяться в матеріалах кримінального провадження№ 12024091160000215 від 11 червня 2024 року(органу досудового розслідування).
		У п.1 та п.4 ч. 9 ст. 100 КПК України передбачено, що майно, яке було предметом кримінального правопорушення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або використані як знаряддя вчинення злочину, конфіскується, крім того, яке повертається власнику (законному володільцю), а майно, яке немає ніякої цінності знищується.
		Керуючись ст.ст. 100, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
		у х в а л и в:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.122 ч.1 КК України.
		Призначити ОСОБА_4 покарання за ст.122 ч.1 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням тривалістю 1 (один) рік.
		Згідност. 76 КК України,покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		До набрання вироку законної сили підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 немає.
		Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:
		- медичні карти стаціонарного хворого №1365/У, амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_8 , карти виїзду ШМД за 03 червня 2024 року про надання медичної допомоги гр. ОСОБА_8  повернути власнику КНП «Долинська багатопрофільна лікарня Долинської міської ради ІваноФранківської області»;
		   - диски з рентгенознімками та КТ з описом повернути власнику  потерпілій ОСОБА_8 . 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законноїсили.
		Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнанене доцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...