Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/329/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 28.03.2025. Зареєстровано: 28.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2025.
Дата набрання законної сили: 29.04.2025
Номер судового провадження: 1-кп/346/248/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023091180000967

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 346/329/24 
		Провадження № 1-кп/346/248/25
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 березня 2025 року м. Коломия
		 
		Коломийський міськрайонний суд 
		Івано-Франківської області
		 
		в складі головуючого  судді ОСОБА_1 
		з участю: секретаря ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 1-кп/346/248/25, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18.10.2023 року за № 12023091180000967, щодо 
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, на утриманні нікого не має, не працюючого, не судимого, 
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,- 
		ВСТАНОВИВ:
		обвинувачений порушив правила безпеки дорожнього руху як особа, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження.
		Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин. 
		17.10.2023 приблизно о 16:50 год. у світлу пору доби, на сухому асфальтному дорожньому покритті, обвинувачений керував технічно справним автомобілем марки «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », та рухався прямою ділянкою автомобільної дороги «Н-10», зі сполученням «Стрий-Чернівці», що між с. Черемхів та с. Лісна Слобідка Коломийського району Івано-Франківської області, у напрямку до м. Коломия Івано-Франківської області, із швидкістю в межах 112 - 117 км/год., що перевищує максимально-допустиму швидкість руху транспортних засобів для даної ділянки дороги. Також у вказаному автомобілі обвинувачений перевозив пасажира ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 .
		В цей час, у зустрічному для вищевказаного автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter» напрямку, своєю смугою, призначеною для руху транспортних засобів, у напрямку до м. Івано-Франківськ, на технічно справному спеціалізованому вантажному фургоні марки «HYUNDAI HD65», реєстраційний номер « НОМЕР_3 », рухався ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_3 . Рухаючись вказаною прямою ділянкою автомобільної дороги із перевищенням дозволеної швидкості руху транспортних засобів для даної ділянки дороги, а також при наближенні автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер « НОМЕР_4 », під керуванням обвинуваченого, до попутного транспортного засобу, який рухався попереду даного автомобіля у напрямку до м. Коломия, обвинувачений проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку, стан дорожнього покриття та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не переконавшись у безпечності здійснення свого маневру та у тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, розпочав маневр обгону попутного транспортного засобу, виїхавши на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із зустрічним спеціалізованим вантажним фургоном марки «HYUNDAI HD65», реєстраційний номер « НОМЕР_5 », під керуванням ОСОБА_8 . 
		При цьому обвинувачений порушив вимоги Правил дорожнього руху, а caмe:
		п. 1.5., який вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
		підпункти «б», «д» п. 2.3, в яких зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
		п. 10.1, який зобов`язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
		п. 12.1, який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
		підпункт «ґ» п. 12.6, відповідно до якого поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.51, дозволяється рух зі швидкістю транспортним засобам - не більше 90 км/год.; 
		підпункти «в» та «г» п. 14.2, який вказує, що перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані; після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу.
		У результаті порушення обвинуваченим вказаних пунктів Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажир ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому зубовидного відростка II шийного хребця, яке відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент спричинення, а також множинних закритих переломів поперечних та остистих відростків грудних хребців, закритого перелому правої лопатки, закритого перелому II ребра справа, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як таких, що спричинили тривалий розлад здоров`я, але не були небезпечними для життя в момент спричинення.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, заявив, що фактичні обставини справи не оспорює, його позиція є добровільною, підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, вказані в обвинувальному акті. При цьому обвинувачений суду пояснив, що в жовтні 2023 року, рухаючись як водій на вищевказаному автомобілі разом зі своїм товаришем - потерпілим, який перебував в якості експедитора, при наявності суцільної лінії (дорожньої розмітки), здійснював маневр обгону попутного транспортного засобу, збільшуючи (набираючи) швидкість руху, яку саме не пам`яєтає, внаслідок чого за вищевказаних обставин сталася зазначена дорожньо-транспортна пригода. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаюється, шкодує про свій вчинок, а також вказує, що вживав заходів щодо відшкодування потерпілому завданої шкоди, однак, він від отримання будь-якої допомоги відмовився, жодних претензій потерпілий до обвинуваченого не має, вони перебувають в дружніх відносинах, які підтримують й надалі. 
		Потерпілий в судове засідання не з`явився, 21.05.2024 року надіслав до суду письмові заяви, в яких просить розгляд справи проводити у його відсутності (а.п. 39-40, 46). 
		На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, роз`яснено учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку. 
		Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, оскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху як особа, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження.
		Прокурор просить призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, враховуючи, що він раніше не судимий, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, його молодий вік та відсутність обставин, які обтяжують покарання. Прокурор також просить не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а також вирішити питання про долю речових доказів та про стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат на залучення експерта.
		Захисник обвинуваченого погодився із запропонованим прокурором видом покарання з можливістю застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України, однак, вважає, що для виправлення обвинуваченого достатнім буде застосування щодо нього іспитового строку 6 місяців.
		Відповідно до ч.2ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно доч.2ст.65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, є тяжким злочином.
		Суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю даного кримінального правопорушення. 
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказаних в ст.67 КК України, не встановлено.
		Суд враховує особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.п. 100), його відношення до вчиненого, а також те, що на час дорожньо-транспортної пригоди обвинувачений в стані алкогольного сп`яніння не перебував (а.п. 97).
		Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого.
		Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/13) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.
		Згідно з ч. 1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбаченестаттями 403,405,407,408,429цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбаченечастиною третьоюстатті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Тому суд дійшов висновку, що обвинуваченомуслід призначити покарання у межах санкції ч.2 ст.286 КК України, а саме у виді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами, та з урахуванням даних про особу обвинуваченого, наявністю обставин, які пом`якшуютьпокарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, звільнити обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, згідно з положеннямист.75КК України, з покладенням на нього частини обов`язків, передбаченихст. 76 КК України. Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. Крім того, суд враховує позицію сторони обвинувачення про призначення обвинуваченому покарання із можливістю застосування положень ст. 75 КК України.
		Слід також зазначити, що ч. 4 ст. 75 КК України передбачено, що іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років, а тому посилання захисника на можливість визначення іспитового строку тривалістю 6 місяців не є слушним.
		Щодо призначення додаткового покарання суд зазначає наступне.
		Правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини ст.ст.286,286-1 КК України, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
		Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання, передбаченій ч. 2ст. 50 КК України. У контексті розглядуваного питання особливої уваги набуває досягнення мети покарання щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.
		Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання.
		Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його обставини, зокрема, що обвинувачений, керуючи технічно справним автомобілем,у світлу пору доби, на сухому асфальтному покритті, здійснюючи маневр обгону, не переконався в його безпечності, виїхавши на смугу зустрічного руху, грубо порушив вимогиПравил дорожнього руху, що вказують на те, що обвинувачений, під час керування ним транспортними засобами, створює підвищену суспільну небезпечність для інших учасників дорожнього руху, суд вважає, що до нього слід застосувати додаткове покарання - позбавлення права керування транспортними засобами у межах строку, визначеного санкцією ч. 2ст. 286 КК України. Підстав для не призначення обвинуваченому додаткового покарання, що передбачене в санкції ч. 2 ст.286 КК України, судом під час розгляду кримінального провадження не встановлено.
		Необхідності застосування запобіжного заходу до обвинуваченого до набрання цим вироком законної сили немає.
		Питання про речові докази слід вирішити відповідно до правил ст.100 КПК України.
		Процесуальні витрати в справі на залучення експерта (інженерно-транспортних експертиз) складають в загальному розмірі 11275,96 грн. та підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до правил ч.1 ст.124 КПК України.
		Відповідно до правил ч. 4 ст. 174 КПК України скасуванню підлягає арешт, накладений на вказані транспортні засоби. 
		На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,- 
		У Х В А Л И В : 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. 
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік. 
		На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Відповідно до п.2 ч.3 ст. 76 КК України додатково покласти на ОСОБА_4 обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, в загальному розмірі 11 275 (одинадцять тисяч двісті сімдесят п`ять) гривень 96 копійок.
		Питання про речові докази вирішити таким чином:
		- автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_9 , вважати повернутим останньому;
		- спеціалізований вантажний фургон марки «HYUNDAI HD65», реєстраційний номер « НОМЕР_3 », який зберігається на території спеціального майданчику ГУНП в Івано-Франківській області (м. Коломия, вул. Горбаша, 8, Івано-Франківської області), та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу повернути власнику.
		Скасувати заходи забезпечення у виді арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.10.2023 року, на автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », та спеціалізований вантажний фургон марки «HYUNDAI HD65», реєстраційний номер « НОМЕР_3 ».
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...