Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/16369/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано судом: 28.03.2025. Зареєстровано: 28.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2025.
Дата набрання законної сили: 25.03.2025
Номер судового провадження: 33/4806/885/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/16369/23
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		25.03.2025                 м. Ужгород
		       Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участю секретаря - Форкош Е.Р., прокурора - Вакула Ю.В., захисника - Тодавчич Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1ст.172-7 та ч. 2 ст.172-7 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2023 року,
		                                        В С Т А Н О В И В:
		       Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП, ч.2 ст. 172-7 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення відповідно до ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 3400 грн.
		Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536, 80 грн.
		       З протоколів про вчинення адміністративного правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду депутата VIII скликання Ужгородської міської ради, будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 цього Закону, керуючись приватним немайновим інтересом, діючи в своїх інтересах та близької особи, а саме матері ОСОБА_2 і службовими повноваженнями як депутата Ужгородської міської ради, перебуваючи 03.02.2022 на пленарному засіданні чергової XVI сесії Ужгородської міської ради VIII скликання та маючи на розгляді проект рішення №680 пунктом 2.5 якого було пере6дбачено надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її в оренду спільному малому підприємству «ВОЯЖ», проголосував «ЗА» за проект рішення №680 пунктом якого передбачено надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її в оренду спільному малому підприємству «ВОЯЖ», площею 0,0800 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгівельно-розважальної та ринкової інфраструктури на площі Шандора Петефі 2 в м. Ужгород, керівником якого він являється, та засновником якого є його мати ОСОБА_2 не повідомивши Ужгородську міську раду про наявний у нього реальний конфлікт інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП.
		Крім цього, обіймаючи посаду депутата VIII скликання Ужгородської міської ради, будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 цього Закону, керуючись приватним немайновим інтересом, діючи в своїх інтересах та близької особи, а саме матері ОСОБА_2 і службовими повноваженнями як депутата Ужгородської міської ради, 03.02.2022 всупереч вимогам п.3 ч.1 ст.28 Закону, перебуваючи на пленарному засіданні чергової XVI сесії Ужгородської міської ради VIII скликання, вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме проголосував «ЗА» за проект рішення №680 пунктом 2.5 якого було пере6дбачено надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її в оренду спільному малому підприємству «ВОЯЖ», площею 0,0800 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгівельно-розважальної та ринкової інфраструктури на площі Шандора Петефі, 2 в м. Ужгород, керівником якого він являється, та засновником якого є його мати ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
		       Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі. Вважає, що постанова є незаконною та необгрунтованою, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки при голосування за проект рішення, п.2.5 якого передбачалось лише надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а не його затвердження, не створює жодних майнових чи не майнових переваг для СМП «Вояж».
		 
		Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, вказує, що на проголошенні постанови ні він, ні його захисник не були присутніми в суді першої інстанції, з повним текстом постанови ознайомилися - 28.11.2023 року. З 01.12.2023 року по - 05.12.2023 року перебував на лікарняному, денному стаціонарі, (внаслідок хірургічного втручання), згідно медичного висновку. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати, а провадження в справі закрити.
		 
		ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.
		       
		       Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника адвоката Тодавчич Г.І., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, прокурора Вакули Ю.В., яка заперечила щодо доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд дійшов до наступного висновку. 
		Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1  та його захисник на проголошенні постанови присутніми не були, з повним текстом постанови ознайомилися -28.11.2023 року. Згідно медичного висновку  № 5С67-КТ4В-Т23М-7А8Е з 01.12.2023 року по - 05.12.2023 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному, денному стаціонарі (внаслідок хірургічного втручання), у зв`язку з чим доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу.
		       Тому, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя, доводи клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення визнаються обґрунтованими, причини пропуску строку такими, що перешкодили ОСОБА_1 своєчасно подати апеляційну скаргу - поважними, а тому строк на апеляційне оскарження поновлюється.
		За змістом ст.245 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
		       Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, які мають істотне значення для правильного, об`єктивного та справедливого розгляду справи.
		Вказані вимоги при розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції дотримані.
		Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП та  ч.2 ст. 172-7 КУпАП, а тому такий висновок суду першої інстанції є правильним і повністю відповідає вимогам ст. 280 КУпАП.
		       Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили (ст.252 КУпАП).
		Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
		Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування загалом і перед державою передбачені ст. 74 та ст. 76 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Водночас, Конституцією України, а саме ст. 19 визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до абзацу 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях, що зазначено у абзаці 12 ч. 1 ст. 1 Закону.
		Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону, правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.172-7 КУпАП настає у разі неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		Частиною 2 статті 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення особою дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Як вказує в апеляційній скарзі апелянт, - в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки при голосування за проект рішення, п.2.5 якого передбачалось лише надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а не його затвердження, не створює жодних майнових чи не майнових переваг для СМП «Вояж».
		 
		Дане твердження спростовується приписами ст. 123 Земельного кодексу України (редакції, яка діяла станом на 02.02.2022), на які покликається сторона захисту в апеляційній скарзі. Так, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Отже саме зацікавленість у отриманні земельної ділянки є єдиною, визначеною законом підставою для такого звернення, яке до Ужгородської міської ради особисто подав ОСОБА_1 як директор МПП «Вояж» за вих. № 06 від 17.11.2021, засновником якого є його мати ОСОБА_2 , будучи відповідно зацікавленим у позитивному розгляді його заяви.
		 
		За таких обставин саме зацікавленість ОСОБА_1 як керівника юридичної особи та його матері - засновником цієї юридичної особи у отриманні дозволу на розробку проекту землеустрою спонукала його звернутися із відповідною заявою до міської ради.
		 
		Крім цього, як правильно зазначено стороною захисту, надання дозволу на
		розробку проекту землеустрою, є одним із обов`язкових, визначених вказаними
		вище положеннями Земельного кодексу України етапів, для отримання в
		оренду відповідної земельної ділянки. Однак не можна погодитись із тим, що
		таке рішення не створює жодних переваг. Отримання відповідного рішення
		міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, за яке
		голосував ОСОБА_1 , породжує право та підстави для виготовлення проекту землеустрою та у подальшому подання його на затвердження сесію міської ради. Його відсутність унеможливлює для ОСОБА_1 і його матері ОСОБА_2 отримання рішення сесії міської ради про затвердження проекту, підписання договору оренди та користування відповідною земельною ділянкою.
		 
		Щодо наявності приватного інтересу у ОСОБА_1 .
		 
		Як зазначено в оскаржуваній постанові суду, -  ОСОБА_1  проголосував за прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгівельно-розважальної та ринкової інфраструктури. Саме для такого виду користування земельною ділянкою ОСОБА_1 як директор СМП «Вояж» звернувся до Ужгородської міської ради. У свою чергу на підтвердження наявності у товариства нерухомого майна до цієї заяви долучено документи, які свідчать про перебування у власності товариства трьох двокімнатних квартир №№ 1, 11 і 16 у будинках № 2 і 2а , а також 11/100 частини будинку № 2 (приміщення магазину) на площі ОСОБА_3 . Таким чином отримання СМП «Вояж» земельної ділянки було необхідно для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгівельно-розважальної та ринкової інфраструктури в центральній частині міста Ужгород. Саме можливість оформлення земельної ділянки для використання її за цим призначенням, сприяння матерії у цьому і становили приватний інтерес ОСОБА_1 .
		 
		Відсутність на думку сторони захисту доказів переваг матеріального або нематеріального характеру, отриманих ОСОБА_1 у зв`язку із голосуванням.
		 
		Згідно з диспозиціями частин 1 і 2 ст. 172-7 КУпАП особа підлягає адміністративній відповідальності за неповідомлення про наявний у неї реальний конфлікт інтересів та вчинення дій в його умовах.
		 
		Таким чином для доведення факту наявності в діянні особи ознак складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч.І, 2 ст. 172-7 КУпАП необхідно встановити наявність у особи реального конфлікту інтересів.
		 
		Відповідно до ст. 1 Закону реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		 
		Відтак наявність або відсутність переваг не є предметом доказування наявності в діянні особи складу адміністративних правопорушень.
		 
		З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		За таких обставин підлягають перевірці під час розгляду апеляційної скарги питання доведеності наявності об`єктивних і суб`єктивних ознак складу адміністративних правопорушень.
		 
		Стороною захисту зазначається про відсутність у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів (приватний інтерес, службові/представницькі повноваження, суперечність між ними і вплив приватного інтересу на службові/представницькі повноваження).
		 
		Службові/представницькі повноваження ОСОБА_1 полягають у тому, що як депутат міської ради згідно з вимогами ст. 49 Закону України про місцеве самоврядування в Україні», ч. 2 ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» він є представником інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу, зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом.
		 
		Тобто депутат має діяти виключно в інтересах територіальної громади, а не в своїх інтересах та близьких йому осіб. Для реалізації своїх повноважень згідно зі ст. 9 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради наділений правом ухвального голосу. Тому у ОСОБА_1 при розгляді на сесії вказаного вище питання виникла суперечність між наведеними вище службовими повноваженнями та його приватним інтересом. При виникненні таких обставин статтею 28 Закону та статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено порядок дій депутата у такому випадку.
		 
		У апеляційні скарзі зазначається про сплив на момент ухвалення оскаржуваного рішення шестимісячного строку накладення стягнення на ОСОБА_1 , визначеного ст. 38 КУпАП, з моменту виявлення адміністративного правопорушення.
		 
		З даного приводу слід зазначити наступне.
		 
		По перше, у законодавстві України відсутнє визначення поняття «момент виявлення адміністративного правопорушення». Аналіз законодавства вказує на те, що певна інформація про обставини та факти адміністративного правопорушення може бути відома будь-кому (безпосередньому керівнику, викривачу, правоохоронному органу тощо). Встановлення і навіть документування ними такої інформації не можуть вважатися встановленням факту адміністративного правопорушення, оскільки такі особи не наділені правом робити висновки про наявність або відсутність правопорушення, вони лише інформують про певні факти компетентні органи, надають документи тощо. Водночас виявити правопорушення означає встановити наявність усіх передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак конкретного складу правопорушення. Повноваження на встановлення цього факту і його фіксація має уповноважена на складання протоколу особа.
		 
		Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли зібрано, проаналізовано зібрані фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення (ст. 254 КУпАП).
		 
		Отже, днем виявлення вчиненого адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, про що також зазначено в протоколах, складених уповноваженою особою УСР В Закарпатській області ДСР НПУ.
		 
		Крім цього, виявити правопорушення це встановити всі елементи складу адміністративного правопорушення, у тому числі суб`єктивну сторону.
		 
		Зробити це неможливо без отримання щонайменше пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		 
		Поряд з цим, згідно з ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Аналіз цього положення закону означає, що виявити особу означає встановити усі елементу складу адміністративного правопорушення, здобути докази винуватості у його вчиненні конкретною особою, а також мати фізичну можливість посадовою особою, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, надати можливість такій особі ознайомитись із його змістом на вручити його копію.
		 
		Водночас, УСР в Закарпатській області ДСР НПУ вживались заходи щодо реалізації цих положень закону щодо отримання пояснення від ОСОБА_1 .
		 
		Так, ОСОБА_1 тричі скеровувались запрошення, за адресою АДРЕСА_3 , які 08.07.2023 і 14.07.2023 повернулись за закінченням терміну зберігання, про що свідчать поштові конверти та квитанції, долучені до матеріалів справи.
		 
		У той же час, попри заперечення сторони захисту що це належна адреса, самим апелянтом ця поштова адреса зазначена в апеляційній скарзі як адреса проживання, поданій до Закарпатського апеляційного суду на оскаржуване рішення суду, а тому справедливо є належною для отримання кореспонденції останнім.
		 
		При цьому у разі застосування як дату виявлення адміністративного правопорушення більш ранню дату ніж дата складання протоколу, та закритті справи на цій підставі, слід враховувати рішення ЄСПЛ від 25.08.1987 року «Лутц проти Німеччини», де зазначено, що визнання вини особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, є обов`язковим навіть при закритті провадження у справі за строками давності.
		Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-36 КУпАП.
		       Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення апеляційний суд не вбачає.
		Керуючись ст.ст. 245, 294 КУпАП, апеляційний суд
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Поновити  ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		 
		Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.172-7 та ч. 2 ст.172-7 КУпАП - залишити без змін.
		 
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Т.Ю. Бисага

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...