Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/5445/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2025.
Дата набрання законної сили: 19.03.2025
Номер судового провадження: 61-137ск25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		19 березня 2025 року
		м. Київ 
		 
		справа № 464/5445/23
		провадження № 61-137св25 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач), 
		судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач - Львівська міська рада,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Гораль Валерієм Романовичем, на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26 грудня 2023 року в складі судді Шашуріної Г. О., та постанову Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року (повний текст складено 11 грудня 2024 року) в складі колегії суддів Шандри М. М., Крайник Н. П., Левика Я. А.,
		 
		Історія справи
		Короткий зміст позову
		 
		У серпні 2023 році Львівська міська рада звернулася з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою.
		 
		Позов мотивований тим, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності. 
		 
		Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано право власності на будівлю загальною площею 55,0 кв. м за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №1898 від 20 липня 2010 року, посвідченого Єгоровою Н. Ю., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу. 
		 
		Окрім цього, на підставі договору дарування 15 липня 2019 року ОСОБА_1 безоплатно передала у власність ОСОБА_2 1/2 частки на праві приватної власності приміщення - кіоску, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,0 кв. м. 
		 
		На підставі договору дарування 29 серпня 2019 року ОСОБА_2 безоплатно передала у власність ОСОБА_1 1/2 частки на праві приватної власності приміщення - кіоску, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,0 кв. м. 
		 
		При цьому, ОСОБА_1 не зверталася до Львівської міської ради та її виконавчих органів з проханням оформлення права користування /власності на земельну ділянку, на якій розміщено об`єкт, що був предметом купівлі - продажу. За результатами обстеження земельної ділянки управлінням державного контролю за використанням та охороною земель встановлено, що дана ділянка комунальної власності орієнтовною площею 0,0055 га фактично використовується для обслуговування кіоску. За приписами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тимчасові споруди не підлягають державній реєстрації. За пунктом «б» частини 3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
		 
		Львівська міська рада просила:
		усунути перешкоди у розпорядженні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно збудованої будівлі загальною площею 55,0 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1836861546101) з припиненням права власності ОСОБА_1 на будівлю загальною площею 55,0 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1836861546101).
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 26 грудня 2023 року в задоволенні позову Львівської міської ради відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
		судом в судовому засіданні досліджено постанову про закриття кримінального провадження від 24 квітня 2023 року дізнавача СД відділу поліції № 2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області, відповідно до якої досудове розслідування у межах кримінального провадження № 12021142410000488 від 23 листопада 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України, що стосується законності набуття та оформлення права власності на кіоск загальною площею 55 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1836861546101) - припинено, а провадження в цій частині закрито у зв`язку з відсутністю складу злочину. 14 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Львівської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 і листом від 02 березня 2020 року листом Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради їй в цьому було відмовлено.
		тому суд, оцінивши фактичні обставини цієї справи та встановивши, що право власності на будівлю кіоску загальною площею 55,0 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1836861546101), набуте ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 20 липня 2010 року, а в подальшому - на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 29 серпня 2019 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто відповідач є власником зазначеного майна у визначений законом спосіб, доходить до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову;
		вказаний висновок відповідає таким загальним засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Вищевказана правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 15 лютого 2022 року у справі № 712/9407/20.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року:
		апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволено;
		рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26 грудня 2023 року скасовано та постановлено нову постанову про задоволення позову Львівської міської ради;
		усунуто перешкоди у розпорядженні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно збудованої будівлі загальною площею 55,0 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1836861546101) з припиненням права власності ОСОБА_1 на будівлю загальною площею 55,0 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1836861546101).
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
		з матеріалів справи вбачається, що 01 липня 2011 року між Львівською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0031 га з кадастровим номером 4610136800:04:005:0039 по АДРЕСА_1 строком на 5 років для обслуговування малої архітектурної форми. Станом на час звернення позивача до суду із цим позовом договір оренди земельної ділянки від 01 липня 2011 року, укладений із ОСОБА_1 , не поновлено і він втратив свою дію. 14 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Львівської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , однак, листом Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 02 березня 2020 року № 2403-вих-16815 їй в цьому було відмовлено. З листа Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 20 червня 2023 року № 4-2403-8258 вбачається, що інформація щодо прийнятих Львівською міською радою рішень (ухвал) про передачу у власність чи надання в користування земельної ділянки для обслуговування кіоску загальною площею 55,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 1836861546101) в управлінні земельних ресурсів відсутня. Також відсутня інформація стосовно підготовки проектів ухвал Львівської міської ради про надання згоди на виготовлення технічної документації щодо вказаної земельної ділянки. Відповідно до листа Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської від 07 липня 2023 року № 4-2412-29748 на виконання листа департаменту містобудування від 12 травня 2023 року № 4-2901-20077 спеціалістами управління державного контролю за використанням та охороною земель проведено обстеження земельної ділянки комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого складено акт від 28 червня 2023 року № 259. Відповідно до акта від 28 червня 2023 року № 259 земельна ділянка на АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,0055 га фактично використовується для обслуговування кіоску. Рішень органу місцевого самоврядування про затвердження документацій із землеустрою на земельну ділянку та надання її в оренду ОСОБА_1 для обслуговування кіоску, не виявлено. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про земельну ділянку інформація щодо зареєстрованих речових прав на обстежену земельну ділянку за гр. ОСОБА_1 відсутня;
		згідно з листом Сихівської районної державної адміністрації Львівської міської ради від 01 червня 2023 року № 4-34-7303 при проведенні обстеження встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 знаходиться тимчасова споруда ФОП ОСОБА_1 , яка об`єднує тимчасові споруди за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ). Ці тимчасові споруди входять до комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові відповідно до ухвали міської ради № 6107 від 26 грудня 2019 року. Відповідно до договорів № С-3054-20 від 26 травня 2020 року та № С-3055-20 від 26 травня 2020 року ОСОБА_1 надано право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд за адресою: АДРЕСА_3 ) (площею 30 кв. м). Строк дії договорів до 31 грудня 2022 року. З листа Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради від 19 травня 2023 року № 4-2401-6716 вбачається, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (забудови земельної ділянки) на об`єкт будівництва нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 не надавалися. Листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради від 18 травня 2023 року № 4-0006-6645 повідомлено, що за даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ЛВ061181851609 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ЛВ141191130653. Проте, як вбачається із вказаних документів, вони видані щодо реконструкції з переплануванням квартири АДРЕСА_4 та не мають відношення до кіоску, розташованого за цією адресою.
		ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами факту належного прийняття вказаного приміщення в експлуатацію, не надала дозволів на виконання будівельних робіт. Наведені вище обставини підтверджують, що будівля за адресою: АДРЕСА_1 є тимчасовою спорудою, яка не відноситься до нерухомого майна, а відповідачка ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,0055 га для обслуговування будівлі (кіоску) за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання в користування (оренду) земельної ділянки та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки;
		відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Згідно статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. Велика Палата Верховного Суду у пункті 7.27 постанови від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц виклала висновок про те, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Такий негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. У постанові від 02 червня 2021 у справі № 509/11/17 Верховний Суд дійшов висновку, що належними відповідачами за вимогами про знесення самочинно збудованого майна, приведення приміщень у первісний стан, шляхом знесення самовільно збудованих об`єктів нерухомого майна, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном шляхом перебудови самовільно збудованих об`єктів нерухомого майна мають бути чинні власники спірного майна;
		встановивши, що будівля площею 55,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 є тимчасовою спорудою, яка не відносяться до нерухомого майна, а відповідачка ОСОБА_1 використовує спірну земельну ділянку Львівської міської ради без установлених законом підстав, дійшла висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 152 ЗК України. З огляду на наведене позов Львівської міської ради слід задовольнити, враховуючи, що відповідні записи в Державному реєстрі створюють для позивача перешкоди у реалізації ним прав власника спірної земельної ділянки, зокрема відчуження або передачі у користування цієї ділянки іншим особам, оскільки відповідно до статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна, одночасно переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		02 січня 2025 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року в якій просила:
		скасувати оскаржені рішення;
		ухвалити нове рішення, яким закрити провадження;
		            у разі не закриття провадження в справі, судове рішення апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
		 
		Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що:
		у справі предметом позову є вимоги Львівської міської ради про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою, шляхом знесення самовільно збудованої будівлі та припинення права власності Відповідача на вказану будівлю відповідач у цій справі - ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем. Державна реєстрація ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця проведена 30 червня 2010 року та є чинною по цей час. Більше того, з часу проведення державної реєстрації та по цей час ФОП ОСОБА_1 здійснює свою підприємницьку діяльність безперервно. Таким чином, у цьому випадку спір виник між юридичною особою -Львівською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , а відтак цей спір належить до юрисдикції господарського суду, що в свою чергу виключає розгляд такого спору в порядку цивільного судочинства;
		окрім цього, про факт того, що ОСОБА_1 являється фізичною особою-підприємцем достеменно було відомо позивачеві ще задовго до моменту звернення із позовною заявою до Сихівського районного суду м. Львова. Цей факт підтверджується наступними обставинами та документами, що знаходяться в матеріалах справи, а саме: Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 331186003, сформованою 04 травня 2023 року представником Львівської міської ради (аркуші справи № 20-21), в якій в розділі «відомості про власника» та в розділі «інформація про зміни» зазначено - фізична особа підприємець ОСОБА_1 ;  відомостями, вказаними у відзиві (3-й та 5-й абзаци аркушу справи № 64); нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 20 липня 2010 року, в абзаці другому якого вказано, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем (аркуш справи № 68); договором оренди землі № С-2096 від 01 липня 2011 року, укладеним між Львівською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (аркуші справи № 69-70); додатковою угодою (договором) від 01 вересня 2014 року до договору оренди земельної ділянки № С-2096 від 01 липня 2011 року, укладеною між Львівською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (аркуш справи № 71); додатковою угодою (договором) від 05 червня 2015 року до договору оренди земельної ділянки № С-2096 від 01 липня 2011 року, укладеною між Львівською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (аркуш справи № 72); відповіддю на відзив, в якому представник міської ради вказує про те, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем (4-й абзац на зворотному боці аркушу справи № 81); листом управління комунальної власності Львівської міської ради на ім`я директора юридичного департаменту Львівської міської ради (аркуш справи № 87); зверненням ФОП ОСОБА_1 на ім`я начальника управління комунальної власності Львівської міської ради від 25 лютого 2020 року (аркуш справи № 89); листом Львівської міської ради на ім`я ФОП ОСОБА_1 (аркуш справи № 90); договором № С-3054-20 про право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд, укладеного між управлінням комунальної власності Львівської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (аркуші справи № 93-96); договором № С-1021-17 від 29 серпня 2017 року про право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд, укладеного між управлінням комунальної власності Львівської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (аркуші справи № 97-100); відомостями, вказаними у запереченні (2-й абзац аркуш справи № 113 та 2-й абзац аркуш справи № 114); клопотанням про долучення доказів (2-й та 3-й абзаци лицевої сторони аркушу справи № 122 та 2-й абзац зворотної сторони аркушу справи № 122); актом звірки взаємних розрахунків між Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1 (аркуш справи № 125); договором № С-3055-20 про право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд, укладеного між управлінням комунальної власності Львівської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (аркуші справи № 126-129); актом звірки взаємних розрахунків між Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1 (аркуш справи № 134); постановою про закриття кримінального провадження (1-й абзац аркушу справи № 148). Всі перелічені вище документи знаходяться в матеріалах цивільної справи № 464/5445/23, та досліджувались судами першої та апеляційної інстанцій;
		оскільки між Львівською міською радою - позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - Відповідачем, в період часу з 2011 по 2020 роки укладались договори оренди земельної ділянки та договори про право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності а також укладались додаткові угоди до таких договорів та підписувались супутні документи а також, оскільки ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем на ім`я Львівської міської ради подавались заяви та звернення, а Львівська міська рада в свою чергу скеровувала листи ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю, то за таких обставин станом на дату звернення із вказаним позовом Львівській міській раді було достеменно відомо про те, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем. Таким чином, представник Львівської міської ради помилково вважав, що ця справа повинна розглядатись за правилами цивільного судочинства та звернувся із цим позовом до Сихівського районного суду м. Львова, замість того щоб подати такий позов до Господарського суду Львівської області;
		суди першої та апеляційної інстанцій при з`ясуванні обставин даної справи та досліджуючи письмові докази та інші матеріали цієї справи, не звернули увагу на те, що вказана справа не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства із врахуванням суб`єктного складу її учасників. Отже, спір у даній справі за своїм суб`єктним складом підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що відповідно виключає розгляд справи в порядку цивільного судочинства. Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного суду від 04 грудня 2024 року у справі № 758/11255/21, та від 12 червня 2023 року у справі №676/7428/19.
		 
		Рух справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2025 року: 
		відкрито касаційне провадження у справі;
		у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2024 рокувідмовлено.
		 
		26 лютого 2025 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2025 року:
		відзив Львівської міської ради на касаційну скаргу залишено без розгляду;
		справу призначено до судового розгляду.
		 
		Межі та підстави касаційного перегляду
		 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		В ухвалі Верховного Суду від 23 січня 2025 року вказано, що:
		наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 12 червня 2023 року у справі № 676/7428/19; від 20 листопада 2024 року у справі № 200/7497/19; від 15 березня 2023 року у справі № 201/2289/20; від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22; від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19; від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19; від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17; від 17 січня 2022 року у справі № 442/4338/17; від 08 лютого 2023 року у справі № 344/14718/20; від 15 березня 2023 року у справі № 753/8671/21; від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21; від 04 липня 2023 року у справі № 522/16228/19-ц; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу;
		постанови Верховного Суду: від 04 грудня 2024 року у справі № 758/11255/21; від 18 грудня 2024 року у справі № 677/57/23; від 27 листопада 2024 року у справі № 947/38994/20; від 04 грудня 2024 року у справі № 722/1032/19, на які міститься посилання у касаційній скарзі, ухвалено та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень після ухвалення оскарженого судового рішення. Тому посилання на указані постанови Верховного Суду не може бути підставою касаційного оскарження судового рішення.
		 
		Фактичні обставини 
		 
		Земельна ділянка по АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності.
		 
		Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано право власності на будівлю загальною площею 55,0 кв. м за відповідачкою ОСОБА_1 .
		 
		Право власності за ОСОБА_1 зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу від 20 липня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Єгоровою Н. Ю., відповідно до якого ФОП ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_1 придбала кіоск по АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці загальною площею 0,0031 га з кадастровим номером 4610136800:04:005:0039.
		 
		15 липня 2019 року на підставі договору дарування ОСОБА_1 безоплатно передала у власність ОСОБА_2 1/2 частки у праві приватної власності приміщення - кіоску, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,0 кв. м.
		 
		29 серпня 2019 року на підставі договору дарування ОСОБА_2 безоплатно передала у власність ОСОБА_1 1/2 частки у праві приватної власності приміщення - кіоску, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,0 кв.м.
		 
		01 липня 2011 року між Львівською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0031 га з кадастровим номером 4610136800:04:005:0039 по АДРЕСА_1 строком на 5 років для обслуговування малої архітектурної форми. Станом на час звернення позивача до суду із цим позовом договір оренди земельної ділянки від 01 липня 2011 року, укладений із ОСОБА_1 , не поновлено і він втратив свою дію. 
		 
		14 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Львівської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , однак, листом Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 02 березня 2020 року № 2403-вих-16815 їй в цьому було відмовлено.
		 
		Відповідно до листа Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 20 червня 2023 року № 4-2403-8258 інформація щодо прийнятих Львівською міською радою рішень (ухвал) про передачу у власність чи надання в користування земельної ділянки для обслуговування кіоску загальною площею 55,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 1836861546101) в управлінні земельних ресурсів відсутня. Також відсутня інформація стосовно підготовки проектів ухвал Львівської міської ради про надання згоди на виготовлення технічної документації щодо вказаної земельної ділянки. 
		 
		Згідно з листом Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської від 07 липня 2023 року № 4-2412-29748 на виконання листа департаменту містобудування від 12 травня 2023 року № 4-2901-20077 спеціалістами управління державного контролю за використанням та охороною земель проведено обстеження земельної ділянки комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого складено акт від 28 червня 2023 року № 259. 
		 
		Відповідно до акта від 28 червня 2023 року № 259 земельна ділянка на АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,0055 га фактично використовується для обслуговування кіоску. Рішень органу місцевого самоврядування про затвердження документацій із землеустрою на земельну ділянку та надання її в оренду ОСОБА_1 для обслуговування кіоску, не виявлено. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про земельну ділянку інформація щодо зареєстрованих речових прав на обстежену земельну ділянку за гр. ОСОБА_1 відсутня.
		 
		Згідно з листом Сихівської районної державної адміністрації Львівської міської ради від 01 червня 2023 року № 4-34-7303 при проведенні обстеження встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 знаходиться тимчасова споруда ФОП ОСОБА_1 , яка об`єднує тимчасові споруди за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ). 
		 
		Ці тимчасові споруди входять до комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові відповідно до ухвали міської ради № 6107 від 26 грудня 2019 року. 
		 
		Відповідно до договорів № С-3054-20 від 26 травня 2020 року та № С-3055-20 від 26 травня 2020 року ОСОБА_1 надано право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд за адресою: АДРЕСА_3 ) (площею 30 кв. м). Строк дії договорів до 31 грудня 2022 року. 
		 
		З листа Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради від 19 травня 2023 року № 4-2401-6716 вбачається, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (забудови земельної ділянки) на об`єкт будівництва нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 не надавалися. 
		 
		Листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради від 18 травня 2023 року № 4-0006-6645 повідомлено, що за даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ЛВ061181851609 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ЛВ141191130653. Вони видані щодо реконструкції з переплануванням квартири АДРЕСА_4 та не мають відношення до кіоску, розташованого за цією адресою.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		 
		Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
		 
		Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
		 
		Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).
		 
		Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України).
		 
		Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
		 
		Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша та друга статті 414 ЦПК України).
		 
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 березня 2018 року у справі № 461/1930/16-ц (провадження № 14-60цс18) вказано, що «господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК».
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20) вказано, що «критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18(провадження № 12-136гс19); від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18); від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б(провадження № 12-143гс19)».
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 263/2359/19 (провадження № 14-467цс19) зазначено, що:
		35. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 2-7615/10, від 05 червня 2018 року у справі № 522/7909/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 335/11807/16-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 486/836/18, від 15 травня 2019 року у справі № 904/10132/17, дійшла висновку, що наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи - підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах.
		36. Проте у даній справі суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивач у приміщенні № 67 у будинку АДРЕСА_3 здійснює підприємницьку діяльність. Факт здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності у вказаному приміщенні доведенню відповідачем не підлягає, оскільки про це прямо вказано і визнано ним у позовній заяві (два останніх речення абз. 7 на стор. 2 позовної заяви).
		37. Крім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є суб`єктом підприємницької діяльності, з 24 березня 2017 року перебуває на обліку у Лівобережній ДПІ Маріупольського управління Головного управління ДФС у Донецькій області. Одним із основних видів господарської діяльності ОСОБА_1 є надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого майна. Згідно з актом від 01 квітня 2019 року, складеним юрисконсультом ККП «Маріупольтепломережа» та працівниками Житлово-комунального підприємства «Житло «Центр», у приміщенні № 67 у будинку № АДРЕСА_3 знаходиться магазин одягу «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		38. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач звернувся до суду як суб`єкт підприємницької діяльності на захист інтересів господарської діяльності, яку він здійснює у приміщенні № 67 у будинку АДРЕСА_3, а відтак, спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства».
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 лютого 2020 року в справі № 916/385/19 (провадження № 12-167гс19) вказано, що:
		«5.17. Набуття статусу ФОП не означає, що усі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, а спори з її участю належать до господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно.
		5.18. Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.
		5.23. Фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.
		5.26. У справі, що розглядається, ФОП ОСОБА_2, звертаючись до господарського суду з позовом, зазначила, що відповідачі, виконуючи надані їм повноваження з благоустрою площі Старосінної та реалізовуючи комплексну схему розміщення на ній тимчасових споруд, втрутилися у її право власності та демонтували спірний торговельний павільйон як такий, що не увійшов до комплексної схеми.
		5.27. Цей торговельний павільйон загальною площею 41,6 кв. м, розташований за адресою: м. Одеса, площа Старосінна, належав позивачці на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 22 грудня 2005 року, був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, використовувався позивачкою у здійсненні її господарської діяльності на підставі дозволів на роботу торговельного павільйону, наданих ФОП ОСОБА_2 органом державного пожежного нагляду України та санітарно-епідеміологічною службою, а також Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на торговельний павільйон видавалась облікова картка для ФОП.
		5.28. Тож спір виник у межах правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної суб`єкту господарювання (позивачу) діями органу місцевого самоврядування та його виконавчого органу під час здійснення повноважень з регулювання підприємницької діяльності (реалізації схеми розташування споруд для здійснення підприємницької діяльності в місті Одесі).
		5.29. Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
		5.30. За змістом спірних правовідносин, суб`єктним складом сторін спору, законодавством, що застосовується до цих правовідносин, цей спір є господарським».
		 
		У справі, що переглядається:
		               у серпні 2023 році Львівська міська рада звернулася з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно збудованої будівлі загальною площею 55,0 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1836861546101) з припиненням права власності ОСОБА_1 на будівлю загальною площею 55,0 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1836861546101);
		до позову Львівська міська рада додала, зокрема, лист Сихівської районної державної адміністрації Львівської міської ради від 01 червня 2023 року № 4-34-7303 згідно якого при проведенні обстеження встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 знаходиться тимчасова споруда ФОП ОСОБА_1 , яка об`єднує тимчасові споруди за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 (навпроти будинку АДРЕСА_2 ) (а. с. 51);
		в матеріалах справи, зокрема, міститься договір від 01 липня 2011 року, укладений між Львівською міською радою і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , оренди земельної ділянки загальною площею 0,0031 га кадастровий номер 4610136800:04:005:0039 за адресою: АДРЕСА_1 , на 5 (п`ять) років для обслуговування малої архітектурної форми (а. с. 69 - 70), та додаткова угоди до цього договору (а. с. 71, 72); договір № С-3054-20 від 26 травня 2020 року про право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд, укладений між управлінням комунальної власності Львівської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 для розміщення кіоску по АДРЕСА_1 , терміном до 31 грудня 2022 року (а. с. 93 - 96); Договір № С-3055-20 від 26 травня 2020 року на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення кіоску по АДРЕСА_1 , терміном до 31 грудня 2022 року (а. с. 126 - 133); акт звірки взаємних розрахунків станом на 11 жовтня 2023 між Управлінням комунальної власності ДЕР ЛМР та ФОП ОСОБА_1 по договору № С-3054-20 від 26 травня 2020, за яким взаємні розрахунки між сторонами тривають, сальдо на користь ОСОБА_1 (переплата) становить 6 875,77 грн (а. с. 125); акт звірки взаємних розрахунків станом на 11 жовтня 2023 року між Управлінням комунальної власності ДЕР ЛМР та ФОП ОСОБА_1 по договору № С-3055-20 від 26.05.2020, за яким взаємні розрахунки між сторонами тривають до сальдо на користь ФОП ОСОБА_1 (переплата) становить 4 270,40 грн (а. с. 134);
		суди не звернули увагу, що фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності; вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими;
		згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, номер запису про проведення державної реєстрації  24150000000045090 від 30 червня 2010 року;
		за таких обставин в цій справі спір між міською радою та фізичною особою підприємцем про усунення перешкод і знесення кіоску, який використовується відповідачкою в підприємницькій діяльності, не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства. Тому судові рішення належить скасувати і закрити провадження у справі.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
		 
		У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що: касаційну скаргу належить задовольнити частково; судові рішення скасувати, провадження в справі закрити. Оскільки касаційний суд вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює позивачу його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до суду господарської юрисдикції.
		 
		Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Гораль Валерієм Романовичем, задовольнити частково.
		 
		Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року скасувати.
		 
		Провадження у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою закрити.
		 
		Повідомити Львівську міську раду, що розгляд цієї справи за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою віднесений до юрисдикції господарського суду.
		 
		З моменту ухвалення постанови суду касаційної інстанції рішенняСихівського районного суду м. Львова від 26 грудня 2023 року і постанова Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                        В. І. Крат
		 
		Судді:                                                                                         Д. А. Гудима
		 
		І. О. Дундар
		 
		                                                                                                  Є. В. Краснощоков
		 
		П. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...