Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/6987/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 28.03.2025. Зареєстровано: 29.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2025.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		28 березня 2025 рокум. Ужгород№ 260/6987/24 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі адвоката Лешанич Лесі Вікторівни (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. І.Франка, 1в) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -
		ВСТАНОВИВ:
		08 листопада 2024 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Лешанич Лесю Вікторівну звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою просить: 1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ; 2) визнати незаконним та скасувати наказ про призов по мобілізації ОСОБА_1 .
		15 листопада 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		24 грудня 2024 року представником позивача подано до суду через систему «Електронний суд» заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якою просить суд доповнити прохальну частину позовної заяву пунктами такого змісту: 1) визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №364 від 05 грудня 2024 року в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 ; 2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .
		10 січня 2025 року ухвалою суду заяву представника позивача про уточнення позовних вимог від 24 грудня 2024 року - повернуто без розгляду позивачу.
		10 січня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про залучення, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  військової частини НОМЕР_2 .
		13 січня 2025 року ухвалою суду у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі адвоката Лешанич Лесі Вікторівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.
		15 січня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить суд: « 1. Поновити строк для подачі заяви про зміну предмету позову; 2. Приєднати до матеріалів справи дану заяву про зміну предмету позову; 3. Залучити Військову частину НОМЕР_2 як співвідповідача (заява про залучення співвідповідача була подана окремо до суду); 4. Доповнити прохальну частину позовної заяву пунктами такого змісту: Визнати протиправним та скасувати Наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №364 від 05 грудня 2024 року в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 . Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .
		15 січня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про залишення без розгляду заяви про залучення військової частини НОМЕР_2 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
		15 січня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про залучення співвідповідачем у справі - Військову частину НОМЕР_2 .
		17 січня 2025 року ухвалою суду відкладено розгляд справи на 04 лютого 2025 року. Поновлено представнику позивача строк для подачі заяви про зміну предмету позову. Прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну предмету позову від 15 січня 2025 року. Заяву представника позивача про залучення співвідповідача  задоволено. Залучено до участі у справі Військову частину НОМЕР_2 в якості співвідповідача.
		03 лютого 2025 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить уточнити прохальну частину позовної заяви, доповнивши другий пункт вимоги номером та датою наказу про призов по мобілізації, а саме: Визнати незаконним та скасувати наказ №946 від 26.10.2024 року про призов по мобілізації ОСОБА_1 .
		04 лютого 2025 року ухвалою суду відкладено розгляд справи на 19 лютого 2025 року. Прийнято до розгляду заяву представника позивача про уточнення позовних вимог від 03 лютого 2025 року. Встановлено відповідачам строк для подання відзиву з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог - протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали про прийняття до розгляду заяви про зміну позовних вимог.
		19 лютого 2025 року ухвалою суду продовжено відповідачам строк для подання відзиву з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03 лютого 2025 року - до 28 лютого 2025 року. Продовжено позивачу право подати до суду відповідь на відзив, а відповідачам - заперечення у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву чи заперечення. Відкладено судовий розгляд справи на 06 березня 2025 року.
		06 березня 2025 року ухвалою суду витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 додаток № 2 до наказу № 946 від 26 жовтня 2024 року щодо призову ОСОБА_1 та направлення до військової частини НОМЕР_3 .
		26 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 надано додаток № 2 до наказу № 946 від 26 жовтня 2024 року.
		 
		1. Позиції сторін.
		 
		Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що факт наявності у ОСОБА_1 належним чином оформленої відстрочки станом на 23.10.2024 року також підтверджувалась інформацією в додатку Резерв+. Проте, з незрозумілих причин, співробітники ІНФОРМАЦІЯ_3 запропонували поїхати з ними для уточнення даних. Позаяк Позивач поспішав на роботу, то запропонував співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_3 проїхати за ним на його власному автомобілі. Прибувши до будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 протримали там цілий день. Вже вночі того ж дня Позивача було направлено до військової частини у АДРЕСА_2 , а згодом у АДРЕСА_3 , де його не прийняли у зв`язку з наявністю оформленої відстрочки. Після цього Позивача перенаправили до військової частини у АДРЕСА_4 , а звідти співробітники ІНФОРМАЦІЯ_3 відправили ОСОБА_1 до с. Білки Хустського району, де він перебуває й досі. Однак, ОСОБА_1 дійсно є студентом денної форми навчання ТОВ «Заклад вищої освіти Східно-європейський слов`янський університет», що підтверджується довідкою про здобувача освіти за даними ЄДЕБО з 22.11.2022 року по 30.06.2025 р.
		16 січня 2025 року відповідачем 1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначають, що у разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, що і було зроблено в випадку ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з протоколу №105 від 14.10.2024 р. щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 за яким за записом 61 скасовано раніше надану відстрочку ОСОБА_1 за абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», - навчання ТОВ «ЗВО Східно-Європейський Слов`янський Університет» для уточнення відповідності законних підстав. Додатково зазначають, що наказом Міністерства освіти і науки України від 19.11.2024 р. № 672-л «Про результати позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Заклад вищої освіти Східно-європейський слов`янський університет» анульовано ліцензії вказаному вищому навчальному закладу на провадження освітньої діяльності.
		30 січня 2025 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначають, що на момент незаконного скасування відстрочки, ОСОБА_1 дійсно був студентом денної форми навчання ТОВ «Заклад вищої освіти Східно-європейський слов`янський університет», що підтверджується Довідкою про здобувача освіти за даними ЄДЕБО з 22.11.2022 року по 30.06.2025 р. Також, факт наявності у ОСОБА_1 належним чином оформленої відстрочки, яка була надана до 28.01.2025 року, підтверджувалась інформацією в додатку Резерв+. Отже, ОСОБА_1 на момент складання протоколу, яким було скасовано його ввідстрочку, мав право на відстрочку, передбачене абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». В ІНФОРМАЦІЯ_3 не було жодних правових підстав для скасування такої відстрочки. Також, звертають увагу на те, що позивачу було скасовано відстрочку без будь-якого повідомлення, з порушенням порядку визначеному п.65 Постанови КМ України №560 від 16 травня 2024 року, якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період та яким визначено, що у разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10. ОСОБА_1 не отримав жодного повідомлення про те, що його відстрочка скасована. Крім того, протокол комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 №105, яким було безпідставно, із порушенням норм чинного законодавства України, скасовано відстрочку ОСОБА_1 , було складено 14.10.2024 р. Наказ Міністерства освіти і науки України № 672-л, яким було анульовано ліцензію навчального закладу, де навчався ОСОБА_2 , був виданий 19.11.2024 р. , тобто аж через місяць після незаконного скасування відстрочки. 
		24 лютого 2025 року відповідачем 2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначають, що оскаржувані накази начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 та командира військової частини НОМЕР_2 вичерпали свою дію та втратили юридичне значення, оскільки позивач мобілізований та продовжує перебувати на військовій службі та скасування таких наказів не тягне за собою припинення проходження військової служби позивачем. Водночас, зазначають, що, видаючи оскаржуваний наказ військової частини НОМЕР_2 щодо зарахування в її списки та прийняття на посаду, представники військової частини об`єктивно виходили з того, що направляючи ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснені всі передбачені заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав, звільняючих позивача від призову на військову службу. Враховуючи, що військовослужбовець ОСОБА_1 був переведений з військової частини НОМЕР_3 , Військова частина НОМЕР_2 не мала права не зарахувати позивача до списків особового складу, адже мала беззаперечні правові підстави для видання оскаржуваного позивачем наказу. Разом із тим, варто зазначити, що військовослужбовець ОСОБА_1 був переведений у відповідності до наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 02 грудня 2024 року №1642-42.
		28 лютого 2025 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 під час незаконної мобілізації Позивача був обізнаний про наявність у останнього відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Оскільки ОСОБА_2 не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, то як наслідок, наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №364 від 05 грудня 2024 року про зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 є безпідставним, протиправним та прийнятим всупереч чинному законодавству. Решта наказів, які прийняті внаслідок реалізації наказу командира військової частини НОМЕР_4 та пов`язані з проходженням позивачем військової служби є похідними та підлягають скасуванню.
		 
		Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		 
		2. Обставини, встановлені судом.
		 
		Судом встановлено, що 14 жовтня 2024 року відповідно до протоколу № 105 щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 скасовано надану відстрочку відповідно до абз. 1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для уточнення відповідності законних підстав, (а.с. 135-136).
		26 жовтня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 наказом № 946 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації резервістів військовозобов`язаних, які призвані і направлені в складі команд НОМЕР_3 (додаток № 2), (а.с. 134).
		Відповідно до Додатку № 2 до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 946 від 26 жовтня 2024 року ОСОБА_1 призвано ІНФОРМАЦІЯ_4 і відправлено у складі команди № НОМЕР_3 .
		05 грудня 2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 364 солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом начальника Генерального штабу ЗСУ (по особовому складу) від 02 грудня 2024 року №1642-РС на посаду солдата резерву 63 запасної роти військової частини НОМЕР_2 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 , 05 грудня 2024 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення, (а.с. 63).
		 
		3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
		 
		Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачене Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232).
		Як встановлено частиною 3 статті 1 даного Закону №2232 військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
		 
		Щодо позовної вимоги визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 та визнання незаконним та скасування наказу №946 від 26.10.2024 року про призов по мобілізації ОСОБА_1 , судом встановлено наступне.
		 
		Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
		Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
		Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993р. №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).
		Частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). 
		Спеціальним нормативним-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби є Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
		Згідно з частин 5, 7 статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
		Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (частина 9 статті 1 Закону №2232-XII).
		Згідно з частиною 2 статті 2 Закону №2232-XII проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
		Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі регламентується Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до пункту 2 Положення №1153/2008 громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
		Підпунктом 1 пункту 252 Положення №1153/2008 передбачено, що у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону №3543-XII, а також прийом громадян на військову службу за контрактом.
		Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
		Відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); надають командирам військових частин інформацію про військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом.
		У відповідності до пункту 12 цього Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
		Відповідно до пункту 253 Положення №1153 призови на військову службу військовозобов`язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а резервістів - командирами військових частин на підставі указів Президента України.
		За частиною 1 статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
		Судом встановлено, що позивач є військовозобов`язаним, який Військово-лікарською комісією визнаний придатним до військової служби.
		Також позивач не був заброньований в установленому законом порядку, оскільки доказів суду не надано.
		Крім того, судом встановлено, що 14 жовтня 2024 року відповідно до протоколу № 105 щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 скасовано надану відстрочку відповідно до абз. 1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для уточнення відповідності законних підстав, (а.с. 135-136).
		Однак, дії щодо скасування наданої відстрочки ОСОБА_1 відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивачем не оскаржують, оскільки доказів суду не надано.
		Враховуючи наведені обставини, а також Указ Президента України №69/2022, суд приходить до висновку, що відповідачем 1 правомірно здійснено призов позивача на військову службу по мобілізації з подальшою відправкою для проходження військової служби до військової частини, оскільки це є його конституційним обов`язком. А відтак наказ від 26 жовтня 2024 року № 946 в частині призову ОСОБА_1 не підлягає скасуванню.
		 
		Щодо позовної вимоги визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №364 від 05 грудня 2024 року в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 , судом встановлено наступне.
		 
		Початком проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період є день, визначений статтею 24 Закону №2232-XII.
		Відповідно до пункту 4 частини 1 та абзацу 1 частини 3 статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається, зокрема, день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
		Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
		Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 р. №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 р. за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція 280, у редакції чинній на момент спірних правовідносин).
		Відповідно до пунктів 1- 2, 4-5 Розділу XII Інструкції №280 для обліку особового складу в особливий період використовуються: 1) на особовий склад, який перебуває на військовій службі (здійснює трудову діяльність), а також військовослужбовців, які проходили службу у військовому резерві за контрактом та призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період,- облікові документи, які велися на нього у військовій частині в мирний час; 2) на військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період - особові справи, обліково-послужні та послужні (скорочені послужні) картки (відповідно до категорії обліку таких осіб за видами військової служби), отримані з ТЦК та СП.
		Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.
		Військовослужбовцям, переміщеним під час мобілізації до нового місця служби у військові частини, що не входять до складу військ (сил), які беруть участь у бойових діях, одночасно із врученням припису видається на руки в опечатаному пакеті їхні облікові документи (крім особових справ). Особові справи таких військовослужбовців (для осіб офіцерського складу - перші примірники) пересилаються встановленим порядком до нового місця проходження військової служби. Другі примірники та послужні картки осіб офіцерського складу, а також послужні картки осіб рядового, сержантського і старшинського складу пересилаються до служб персоналу вищих рівнів або кадрових центрів, відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців.
		Якщо військовослужбовці вибувають у складі команди, то їхні особові справи, обліково-послужні картки (в залежності від категорії обліку таких осіб) можуть бути видані в опечатаному пакеті під підпис старшому команди. Про видачу пакетів з особовими справами та рештою облікових документів робиться відмітка в приписах (поіменних списках команд).
		Під час переміщення військовослужбовців до військових частин, які беруть участь у бойових діях, їхні особові справи, послужні та обліково-послужні картки (відповідно до категорії обліку таких осіб за видами військової служби) пересилаються до служб персоналу вищих рівнів, в яких ведеться персональний облік цих військовослужбовців. У разі постійного розташування служби персоналу штабу військової частини, яка бере участь у бойових діях, у районі відновлення або в місці евакуації (постійне місце дислокації військової частини знаходиться поза межами ведення бойових дій), перші примірники особових справ та обліково-послужні картки військовослужбовців (відповідно до категорії обліку таких осіб за видами військової служби) направляються до місця розташування служби персоналу штабу військової частини, до якої їх було переміщено. Другі примірники особових справ осіб офіцерського складу, а також послужні картки осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу пересилаються до служб персоналу вищих рівнів, відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців.
		Пунктом 30 Розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що виключно на підставі наказів по стройовій частині здійснюється зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини;
		Відповідно до пункту 32 Розділу ІІ Інструкції №280 зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.
		Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є:
		1) для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця;
		2) для військовослужбовців, військову службу яким було призупинено,- виправдувальний вирок суду (його належним чином завірена копія), що набрав законної сили, постанова органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, наказ відповідного командира (начальника) по особовому складу про продовження військовослужбовцю військової служби та дії контракту;
		3) для працівників - трудові договори (або контракти) та особисті заяви про прийом на роботу з відповідним рішенням командира (начальника) щодо їх прийняття.
		До списків особового складу військової частини не зараховуються особи, відряджені з інших військових частин.
		Зараховування до списків особового складу військової частини або виключення із них здійснюється із поіменним зазначенням кожного військовослужбовця в наказі по стройовій частині.
		Таким чином, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, приписів і документів, що посвідчують особу військовослужбовця.
		Суд встановив, що 05 грудня 2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 364 солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом начальника Генерального штабу ЗСУ (по особовому складу) від 02 грудня 2024 року №1642-РС на посаду солдата резерву 63 запасної роти військової частини НОМЕР_2 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 , 05 грудня 2024 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення, (а.с. 63).
		Підставою наказу № 364 від 05 грудня 2024 року є витяг з наказу начальника Генерального штабу ЗСУ (по особовому складу) від 02 грудня 2024 року № 1642-РС, припис командира військової частини НОМЕР_3 від 29 листопада 2024 року № 917, рапорт командира 63 запасної роди капітана ОСОБА_3 (вх. № 28088 від 05.12.2024).
		Командир військової частини НОМЕР_2 не мав права не зарахувати позивача до особового складу військової частини, адже отримав усі передбачені чинним законодавством документи та беззаперечні правові підстави для видання оспорюваного позивачем наказу.
		З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ командира військової частини в частині зарахування до особового складу військової частини є правомірним та таким, що прийнятий відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України, доводи позивача про незаконність наказу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування вказаного наказу слід відмовити.
		 
		Щодо позовної вимоги зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 , судом встановлено наступне.
		 
		Частиною 1 статті 39 Закону №2232-ХІІ визначено, що на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
		Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць.
		Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом №2232-ХІІ.
		За приписами пункту 4 частини 1 статті 24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
		Таким чином, з 26 жовтня 2024 року (день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки) позивач проходить військову службу та набув правового статусу «військовослужбовець».
		Згідно з абзацом 2 пункту 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону №2232-ХІІ у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
		Пункт 233 Положення №1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
		- підстави звільнення з військової служби;
		- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
		- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
		Статтею 26 Закону №2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби.
		Суд звертає увагу, якщо позивач на теперішній час не може проходити військову службу з підстав, визначених статтею 26 Закону №2232-ХІІ, то він має право у встановленому порядку ініціювати питання про звільнення з військової служби.
		Враховуючи вищенаведене, відповідна позовна вимога позивача задоволенню не підлягає.
		Суд також зазначає, що решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах. 
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. 
		Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
		Згідно приписів статті 139 КАС України у випадку прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
		Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 , в особі адвоката Лешанич Лесі Вікторівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії  відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28 березня 2025 року.
		 
		СуддяТ.В.Скраль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...