Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/16550/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано судом: 26.03.2025. Зареєстровано: 29.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2025.
Дата набрання законної сили: 25.03.2025
Номер судового провадження: 22-ц/803/3518/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/3518/25 Справа № 523/16550/24   Суддя у 1-й інстанції - Крамар О. М. Суддя у 2-й інстанції - Новікова  Г. В.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 березня 2025 року         Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
		головуючого судді: Новікової Г.В. 
		суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,
		за участю секретаря Кругман А. М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1  адвоката Цибульської Г. В. на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 09 січня 2025 року (головуючий суддя Крамар О. М., повний текст рішення складено 09.01.2025 року) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У листопаді2024року ОСОБА_1 через свогопредставника звернувсядо судуіз зазначенимвище позовом,який обґрунтовувавтим,що рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 31.07.2017 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходів) щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду - 23.05.2017 року, до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		На протязі тривалого часу позивач ОСОБА_1 справно сплачував аліменти у встановленому судом розмірі, однак на сьогоднішній день йому дуже важко сплачувати аліменти у вказаному розмірі, оскільки змінився його матеріальний та сімейний стан.
		21 березня 2023 року Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 419, був зареєстрований шлюб між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Від шлюбу у них народилася неповнолітня дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Останнім часом, у зв`язку з постійним браком коштів, між подружжям виникають сварки та на сьогоднішній день стосунки в сім`ї дуже складні. Дружина позивача, ОСОБА_5 , звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та на своє утримання, по досягненню дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . На теперішній час справа розглядається в Суворовському районному суді м. Одеси.
		На утримання сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивачу потрібні значні кошти, оскільки дитина дуже маленька та потребує значних затрат на годування, одяг, засоби гігієни.
		Сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходів) щомісячно не є можливим, оскільки на сьогоднішній день позивач є військовослужбовцем, отримує заробітну плату, додаткових доходів не має, а на його утримання вже троє непрацездатних осіб, а саме його дружина та двоє дітей.
		Крім того, його дружина є уродженкою Донецької області та у зв`язку з повномасштабним вторгненням росії на територію України вимушена була переїхати до м. Одеси. На сьогоднішній день, ОСОБА_5 має статус внутрішньо переміщеної особи. Ні позивач, ні його дружина не мають власного житла, та вимушені з маленькою дитиною орендувати житло, щомісячно сплачуючи 8000 грн.
		Позивач зазначає, що не відмовляється від утримання сина ОСОБА_7 , однак вважає доцільним сплачувати на його утримання аліменти в меншому розмірі, а саме - у розмірі 1/6 частини заробітку (доходів) щомісячно.
		Просив зменшити розмір аліментів стягнутих за рішенням Маріїнського районного суду Донецької області від 31.07.2017 року, стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 09 січня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 5200 грн.
		В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги про зменшення розміру стягуваних аліментів. В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Стягнути з відповідача понесенні судові витрати. 
		Зазначає, що в мотивувальній частині рішення, суд не надав оцінку жодному доказу, судом було лише перелічені документи, надані сторонами, без жодної оцінки та аргументації. В позовній заяві, на підтвердження своїх позовних вимог позивач вказує про факти та додає на їх підтвердження докази, однак суд не надав їм оцінки. 
		Посилається на те, що змінився сімейний стан позивача ОСОБА_1 , а саме крім неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його утриманні перебувають  неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та його дружина  ОСОБА_5 , яка не працює, оскільки здійснює догляд за дитиною до трьох років. Тобто, на утриманні позивача перебуває 3 непрацездатні особи. Зі свого доходу позивач повинен утримувати себе та трьох непрацездатних осіб, при цьому ? частину свого доходу він сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , у зв`язку з чим в нього виникають проблеми з забезпеченням своїх умов існування та утриманням іншої дитини та дружини. Відсутність виконавчого провадження не є доказом не утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дружини по догляду за дитиною до виповнення нею трьох років, а свідчить лише про добровільне виконання рішення суду та відсутності ухилення від обов`язку утримувати своїх дітей. Позивач має намір зберегти родину та налагодити стосунки з дружиною, тому вчиняє всі можливі для цього заходи, в тому числі і виконує в добровільному порядку вищевказане рішення суду.
		Також, судом не було взято до уваги та не надано відповідної оцінки запереченням позивача щодо витрат відповідачкою, пов`язаним зі стоматологічним лікуванням. Відповідачкою та її представником надано до суду рахунки стоматологічної клініки від 17.02.2023 року та квитанції про сплату щодо лікування зубів неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 17 680 грн., однак вказаним рахункам вже майже 2 роки та не зрозуміло що саме вони підтверджують.
		Позивач є військовослужбовцем, ризикує своїм життям під час захисту Батьківщини та отримує доволі високу заробітну плату, розмір якої може сягати 120 000 гривень, при цьому розмір аліментів становить близько 30 000 гривень щомісячно. Позивачка має також обов`язки щодо їх спільної дитини, тому позивач не зобов`язаний вирішувати всі фінансові питання родини відповідачки.
		Зазначає, що відповідачка також має статус внутрішньо переміщеної особи, в обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву, вона зазначила про те, що відповідно до договорів оренди житла від 12.02.2024 року, від 17.06.2024 року вона орендує житло та витрачає кошти на сплату орендної плати. Звертає увагу суду на те, що позивачка орендує житло, в якому проживає вона, її чоловік, спільна дитина сторін  ОСОБА_8 та дитина від іншого шлюбу. Судом не було враховано той факт, що у відповідачки є чоловік та ще одна дитина, які також проживають в цьому житлі, а позивач не зобов`язаний утримувати всю родину відповідачки.
		Крім того, позивач не відмовляється від утримання сина ОСОБА_7 , однак вважає доцільним, враховуючи зміну його сімейного стану, матеріального стану та погіршення стану здоров`я, у зв`язку з чим він може сплачувати на його утримання аліменти в меншому розмірі, а саме - у розмірі 1/6 частини заробітку (доходів) щомісячно.
		У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.
		Просить стягнути з позивача на її користь витрати за надання правничої допомоги при розгляді справи в Дніпровському апеляційному суді в розмірі 6200 грн.
		Зазначає, що зміна сімейного стану позивача, а саме укладення шлюбу з іншою жінкою і народження дитини, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Батьки не мають компенсувати зменшення виплат на дитину за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
		Позивач є особою працездатного віку, доказів про наявність медичних показань, встановлених позивачу щодо працевлаштування та заняттям певними видами діяльності останнім не надано, тому є підстави вважати, що позивач спроможним надавати матеріальну допомогу на утримання дитини в розмірі визначеної рішенням суду.
		Відповідач вважає, що частина аргументів позивача є перебільшенням, не підкріпленим належними та достатніми доказами, що підтверджує бажання позивача керуватись лише власними інтересами, а не інтересами його дітей. Позивачем до позовної заяви не надано належних та допустимих доказів того, що він є непрацездатною особою та не має можливість заробляти на життя своєю працею, також не надано доказів про свій матеріальний стан чи відсутність доходу. Враховуючи викладене, вважає, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що в нього значно змінилось матеріальне становище та за своїм матеріальним станом або ж через стан здоров`я він не здатен сплачувати аліменти на утримання дитини, в розмірі визначеному судовим рішенням (наказом).
		Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про отримання документів в електронному суді.
		Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першоїінстанції встановлено,що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 27.06.2017 року та є батьками малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 31.07.2017 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходів) щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду - 23.05.2017 року, до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		21 березня 2023 року Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 419, був зареєстрований шлюб між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Від шлюбу у них народилася дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		Згідно витягу з реєстру територіальної громади позивач ОСОБА_9 з 11.12.2023 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за цією ж адресою зазначено місце проживання його дружини ОСОБА_5 .. 
		01.09.2024 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 укладено договір оренди квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Орендна плата складає 8000 грн. в місяць. 
		Згідно Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 17.12.2024 року ОСОБА_1 з 27.11.2017 року є власником земельної ділянки площею 2 га. за адресою: Одеська обл.., Захарівський р-н, Павлівська с/рада. Зазначена земельна ділянка, згідно договору оренди, перебуває в користуванні ТОВ «Промінь 2018». 
		Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 14.11.2024 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду - 30.09.2024 року, до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, даним рішенням з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_5 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісячно, починаючи з 30.09.2024 року, до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 . 
		Згідно довідки №1341від 22.09.2014року солдат ОСОБА_1 16.08.2014 року одержав мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку під час виконання обов`язків військової служби в зоні антитерористичної операції. 
		Згідно медичних виписок та висновків ОСОБА_1 в липні 2024 року, 25.12.2024 року, 03.01.2025 року та 06.01.2025 року звертався до медичних закладів з приводу отримання медичних консультацій, обстежень та отримання лікувальних послуг. 
		Згідно двох скріншотів зарахувань на два різних карткових рахунка ОСОБА_1 17.08.2023 року та 10.10.2024 року отримав поповнення карткового рахунку від ТОВ «Промінь 2018» кожен на суму  9950 грн.. 
		13.01.2021року Виконавчим комітетом Курахівської міської ради Мар`їнського району Донецької області зареєстровано шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу  ОСОБА_12 . 
		Згідно довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи місце проживання відповідачки ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено за адресою: АДРЕСА_2 . 
		Згідно довідки №31 від 04.11.2024 року ОСОБА_2 працює касиром торговельного залу у ФОП ОСОБА_13 з 22.102024 року. 
		Згідно банківської виписки по надходженням по картці/рахунку ОСОБА_2 за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року зараховано аліментів від ОСОБА_1 на загальну суму 55969,66 грн. 
		Відмовляючи у задовольнянні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що належних та допустимих доказів того, що із моменту постановлення судового рішення суттєво погіршився матеріальний стан позивача, через що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, позивачем не надано. Позивач є працездатною особою, має можливість заробляти на життя своєю працею, а зменшення розміру стягнутих аліментів негативно вплине на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам. 
		Проте такий висновок не відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права.
		Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
		Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
		Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
		Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Частинами 1, 2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
		Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
		Аналіз статті 192 СК України дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
		При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, незалежно від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
		Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що 21 березня 2023 року Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 419, був зареєстрований шлюб між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Від шлюбу у них народилася неповнолітня дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Дружина позивача, ОСОБА_5 , звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та на своє утримання, по досягненню дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 14.11.2024 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду - 30.09.2024 року, до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, даним рішенням з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_5 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісячно, починаючи з 30.09.2024 року, до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 . 
		Вищевказані обставини відповідно до норм статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі №727/1599/22 (провадження № 61-7814св22).
		Згідно наданоїпозивачем довідкиз місцяроботи з ОСОБА_14 при доходів 27524,84грн.за серпень2024року стягнутоаліменти накористь ОСОБА_15 7541,81грн.та накористь ОСОБА_16 7968,44грн..Таким чиномз позивачана двохдітей стягнуто15510,25грн,що перевищує50%доходу позивачата свідчитьпро погіршенняйого матеріальногостану. Між тим загальний розмір усіх відрахувань із заробітної плати не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
		За таких обставин матеріальне становищепозивача змінилосяв бікпогіршення,що єпідставою длязменшення розмірустягуваних ізнього аліментівна користь ОСОБА_2 з1/4на 1/6частину.
		Визначений судом розмір аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку є об`єктивним з огляду на розмір його доходу та вимоги закону щодо розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності з вимогами ч.1ст.376 ЦПК України є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Оскільки судом першої інстанції не враховано положення матеріального закону, то рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог, а відтак апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
		Що стосується заявленої вимоги ОСОБА_1 щодо витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції та апеляційної колегія суддів виходить із наступного.
		Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
		Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (частина п`ята статті 135 ЦПК України).
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		Частиною п`ятою статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
		Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
		У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
		- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
		- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
		- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
		Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
		Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
		За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зробила висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
		Представник позивача у судді першої інстанції просила стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в апеляційній інстанції в сумі 10000,00 грн. На підтвердження понесених витрат надано копію договору про надання правничої допомоги, укладений 26 вересня 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Цибульською Г. В.; Акт приймання-передачі виконаних послуг від 03.02.2025 року; платіжна інструкція від 03.02.2025 року про сплату у розмірі 10000 грн.
		Представник позивача просила стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в апеляційній інстанції в сумі 5000 грн. На підтвердження понесених витрат надано копію договору про надання правничої допомоги, укладений 26 вересня 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Цибульською Г. В.; Акт приймання-передачі виконаних послуг від 11.02.2025 року; платіжна інструкція від 11.02.2025 року про сплату у розмірі 5000 грн.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
		Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
		З урахуванням встановлених обставин та того, що справа не представляє ніякої складності, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягу наданих адвокатом послуг та співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, розмір витрат на правову допомогу є завищеним.
		Збір та аналіз доказів і документів для подання відзиву на апеляційну скаргу, не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, прикладання великих зусиль для професійного правника, який знайомий з матеріалами справи з суду першої інстанції та був ознайомлений з позицією позивача.
		За таких обставин сума витрат, заявлена представником позивача для відшкодування витрат на правничу допомогу є неспівмірною зі складністю цивільної справи та не доведеною як фактична та неминуча. 
		Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).
		Таким чином колегія суддів вважає за необхідне стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 2000,00 грн. в суді апеляційної інстанції в розмірі 1500,00 грн., а всього 3500 грн.
		Згідно частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. 
		Враховуючи наведене у відповідності до ст.. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн., та 1453,44 грн. за подання апеляційної скарги, а всього 2664,64 грн.
		Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає менше двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
		 
		Керуючись ст. ст.367, 369, 376, 381,382 ЦПК України, апеляційний суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 -адвоката ЦибульськоїГ.В. задовольнити.
		Рішення Жовтоводськогоміського судуДніпропетровської областівід 09січня 2025року скасувати.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задовольнити.
		Зменшити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_1 на підставі рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 31 липня 2017 року №237/2153/17 на користь  ОСОБА_17 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 1/4 до 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання цим судовим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
		Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2664 (дві тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 64 коп.
		Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесенні витрати на правову допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
		 
		Повний текст постанови складено 25 березня 2025 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...