Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/4314/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 29.03.2025. Зареєстровано: 31.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2025.
Дата набрання законної сили: 09.04.2025
Номер судового провадження: 1-кс/750/1353/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42025272300000398

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 750/4314/25
		Провадження № 1-кс/750/1353/25
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		29 березня 2025 року        м. Чернігів
		 
		Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Володимир-Волинський Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , неодруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , 
		який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
		в с т а н о в и в:
		29.03.2025 слідчий П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно  ОСОБА_5 .
		У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав.
		Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, вказавши, що підозрюваний є глибоко релігійною особою та членом Релігійної організації «Релігійний центр свідків Єгови в Україні», а тому він не може бути військовослужбовцем і не є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Як священнослужитель ОСОБА_5 може бути заброньований. На думку захисника, зазначені у клопотанні ризики є необґрунтованими, носять формальний характер, викладені без посилання на фактичні обставини справи й не враховано особу підозрюваного. Підозрюваному було відмовлено в заміні військової служби на альтернативну (невійськову). Фактично ОСОБА_5 у військовій частині надали можливість піти з військової частини, він не втікав з військової служби. Захисник просив відмовити в задоволенні клопотання, у разі застосування тримання під вартою просив визначити заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Підозрюваний вказав, що в 2004 році він охрестився в Релігійній організації й з того часу для нього є не можливим прийняття присяги як військовослужбовця, яка суперечить його релігійним переконанням. Він є дияконом Релігійної організації «Релігійний центр свідків Єгови в Україні», однак як священнослужитель він не заброньований. Зважаючи на це, він не може проходити військову службу, про що повідомляв під час його мобілізації. Він не вважає себе військовослужбовцем. Тому коли його доставили до навчального центру й в лісі залишили його без охорони, він одразу залишив розташування військової частини, нікого не повідомивши про це. 
		Заслухавши доводи учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходжу до наступних висновків.
		П`ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025272300000398 від 28.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
		27.03.2025 о 16 год. 10 хв.  ОСОБА_5 затримано запідозрою увчиненні кримінальногоправопорушення на підставі ст. 208 КПК України. 
		28.03.2025  ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
		У судовому засіданні ОСОБА_5 заперечив свій статус військовослужбовця, а захисник зазначив, що ОСОБА_5 не є у зв`язку з цим суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Разом з тим, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду курсанта навчального курсу школи підготовки спеціалістів протиповітряної оборони сухопутних військ зазначеної військової частини.
		Захисник зазначив, що фактично ОСОБА_5 у військовій частині надали можливість піти з військової частини, він не втікав з військової служби. Однак, ці твердження захисника спростовано самим підозрюваним, який у судовому засіданні пояснив, що він з самого початку мобілізації говорив, що він не буде проходити військову службу й коли його доставили до навчального центру й в лісі залишили його без охорони, він одразу залишив розташування військової частини, не повідомивши про це керівництво. 
		Також, у судовому засіданні захисник зазначив, що підозрюваному було відмовлено в заміні військової служби на альтернативну (невійськову). На підтвердження цього аргументу, стороною захисту в судовому засіданні надано копії прохань ОСОБА_5 , адресовані ним до «голови ТЦК Солом`янського району» та «ОДА» від 28.03.2025, разом з тим слідчий суддя звертає увагу, що вони були складені вже після затримання за підозрою в учиненні кримінального правопорушення й не свідчать про ініціювання ним проходження невійськової служби на час його мобілізації.
		На думку слідчого судді, досліджені у судовому засіданні докази є достатніми для твердження, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, є обґрунтованою.
		Водночас, на переконання слідчого судді, обставини перебування ОСОБА_5 у релігійній організації, та неможливість за релігійними переконаннями нести військову службу, можуть бути враховані судом під час судового розгляду кримінального провадження, натомість, ці обставини не свідчать про необґрунтованість повідомленої йому підозри чи неможливість тримання підозрюваного під вартою. Варто зазначити, що проходження ОСОБА_5 військової служби за мобілізацією не означає, що він автоматично був зобов`язаний брати до рук зброю, адже з огляду на його релігійні переконання та конституційний обов`язок із захисту Вітчизни під час несення служби він міг бути задіяний у ремонті техніки, будівництві укріплень, вивезені поранених, перевезені вантажів чи виконанні будь-яких інших функцій, не пов`язаних із використанням зброї, зокрема, як спеціаліст протиповітряної оборони, оскільки саме за цією спеціальністю він мав проходити підготовку в навчальному центрі ЗСУ, будучи програмістом за спеціальністю, про що повідомив у судовому засіданні. 
		За змістом ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених ст. 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		З огляду на досліджені в судовому засіданні докази,  ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
		При вирішенні клопотання слідчий суддя приймає до уваги характер вчиненого протиправного діяння, яке пов`язане з самовільним залишенням місця служби військовослужбовцем і тривалим нез`явленням до військової частини, що вчинено в умовах воєнного стану; його тяжкість; дію на цей час воєнного стану; враховано дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний і матеріальний стан. Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі враховано, що він самовільно залишив місце служби 15.02.2025, будучи мобілізованим в умовах воєнного стану, був відсутній за місцем проходження військової служби понад місяць, не виконуючи свій військовий обов`язок, а також у судовому засіданні заперечив свій статус військовослужбовця і зазначив, що не має наміру в подальшому проходити військову службу через релігійні переконання. Підозрюваний може незаконно впливати на свідків з числа військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , спільно з якими проходив військову службу, з метою зміни ними показань на свою користь. ОСОБА_5 може іншим чином перешкодити кримінальному провадженню шляхом створення штучних доказів та підбурювання осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих показань на підтвердження своєї захисної версії вчиненого діяння. Підозрюваний може продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, оскільки, будучи військовослужбовцем, ухилився від виконання військового обов`язку, що тривало понад місяць, у судовому засіданні зазначив, що не має наміру продовжувати військову службу.
		Захисник підозрюваного посилався на необґрунтованість вказаних у клопотанні ризиків. Разом з тим, ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій; кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
		Таким чином, у судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому, зважаючи на положення ч. 8 ст. 176 КПК України, клопотання слід задовольнити, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, зважаючи на дію воєнного стану та те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відсутні підстави для визначення розміру застави. На думку слідчого судді, застосування застави як запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на характер вчиненого протиправного діяння, зокрема, самовільне залишення місця служби військовослужбовцем через його не бажання продовжувати проходження військової служби під час дії воєнного стану в Україні, хоча ОСОБА_5 як спеціаліст протиповітряної оборони, оскільки саме за цією спеціальністю він мав проходити підготовку в навчальному центрі ЗСУ, будучи програмістом за спеціальністю, міг продовжувати службу в ЗСУ, яка б не суперечила його релігійним переконанням. Крім того, військовий злочин, який вчинено військовослужбовцем під час дії правового режиму воєнного стану, свідчить про максимальний ступінь суспільної небезпеки як самого діяння, так і особи, що його вчинила.
		Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, - 
		у х в а л и в:
		Клопотання задовольнити. 
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням на гауптвахті відділення Військової служби правопорядку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка дислокується у АДРЕСА_3 , без визначення розміру застави.
		Строк тримання під вартою необхідно рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 16 год. 10 хв. 27.03.2025.
		Строк закінчення дії ухвали  25 травня 2025 року.
		Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. 
		На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		 
		Слідчий суддя             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...