Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 345/6523/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 31.03.2025. Зареєстровано: 31.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/345/113/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024096170000217

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №345/6523/24 
		Провадження № 1-кп/345/113/2025
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		31.03.2025                                        м. Калуш
		 
		Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі: 
		головуючої судді                 ОСОБА_1 ,
		секретаря                     ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш матеріали кримінального провадження № 12024096170000217 з обвинувальним актом про обвинувачення 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Калуш Івано-Франківської області, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , з вищою освітою, непрацюючої, неодруженої, раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
		з участю прокурора                 ОСОБА_4 ,
		обвинуваченої                     ОСОБА_3 ,
		захисника                     ОСОБА_5 ,
		потерпілої                     ОСОБА_6 ,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_3 умисно заподіяла легкі тілесні ушкодження.
		Кримінальне правопорушення вчинене при наступних обставинах.
		24.10.2024 близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_3 перебувала в приміщенні центру художньої творчості дітей, юнацтва та молоді Калуської міської ради, що за адресою м. Калуш вул. Сівецька, 2, де у неї, на грунті особистих неприязних відносин виник конфлікт з ОСОБА_6 , в ході якого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_3 на грунті особистих неприязних відносин нанесла ОСОБА_6 удар правою рукою в ділянку лівої руки. Продовжуючи свій протиправний умисел на нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 нанесла ОСОБА_6 удар правою ногою в ділянку правого стегна. Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_6 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден та синців в ділянці лівого передпліччя, саден та синців в ділянці правого стегна, які згідно висновку експерта від 28.10.2024 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненому не визнала та пояснила, що 24.10.2024 пішла в центр зайнятості та показала свою трудову книжку, однак їй сказали, що у ній відпустній запис з попеднього місця роботи. Це саме їй підтвердили в Пенсійному фонді. Тому вона пішла в центр художньої творчості, щоб вирішити питання з трудовою книжкою. Проте директорки в кабінеті не було, була тільки бухгалтер, з якою вона не знайома. Вона дійсно знімала відео на телефон, оскільки залишила в кабінеті на столі свою трудову книжку і переживала за те, щоб вона не пропала. Вона вийшла з кабінету. За нею вийшла бухгалтер. В цей час з іншого кабінету вийшла директорка. Вона сказала директорці, щоб їй належно оформили трудову книжку. ОСОБА_6 в цей час зайшла в кабінет і звідти почала її обзивати. Коли вона уже йшла до виходу, по дорозі біля вбиральні зустріла співробітницю, з якою стала розмовляти. В цей час її наздогнала ОСОБА_6 і у грубій формі почала виштовхувати руками в плечі з приміщення. У відповідь вона говорила, що має право тут знаходитися, і в цей час задом рухалася до виходу. Директора йшла за нею та час від часу штовхала її в плечі. Біля перших дверей ОСОБА_6 почала її сильно штовхати і копати ногами. Вона трималася однією рукою за двері, а іншою за ОСОБА_6 . Остання хотіла її копнути, однак вона відвернулася, і ОСОБА_6 ногою вдарилася до дверей. Крім того, коли ОСОБА_6 сильно штовхнула її, щоб не впасти, вона зловила її за буси та порвала їх. В цей час вийшла співробітниця, з якою вона розмоляла біля вбиральні, та почала кликати на допомогу. Спочатку прийшла ОСОБА_7 , а потім бухгалтер, які стали її тримати, а вона в цей час нічого не робила, а тільки захищалася. Потерпіла тримала її за волосся, а бухгатер за руки. Потім ОСОБА_7 забрала руки потерпілої від неї. Після чого вони її виштовхали та закрили дверізі середини.Її трудова залишилася у приміщенні центру художньої творчості. Приблизно через 15 хвилин вона повернулася назад і побачила свою трудову книжку на столі у сторожа, забрала її та пішла. Вона не чіпала потерпілу, а навпаки, остання слідувала за нею, виштовхувала її. Вона захищалася, а потерпіла вхопила її за волосся. Звідки у потерпілої тілесні ушкодження, які зазначені у висновку експерта, вона не знає, так як таких ушкоджень їй не завдавала. Вона трималася за потерпілу, бо остання її штовхала. Вказана подія тривала близько 7 хвилин. Вона тримала в руці полотняну сумку, однак не била нею потерпілу. Біля виходу однією рукою вона схопила за волосся потерпілу, а в іншій мала сумку. Її голова була внизу, саме вона захищалася та не могла в такій позі бити потерпілу. Від чого утворилися садна у потерпілої на передпліччі вона не знає, а на стегні напевно від того, що остання, коли хотіла її копнути, то промахнулася і вдарилася об двері. Після вказаної події вона не зверталася за медичною допомогою і в поліцію, тілесних ушкоджень у себе не бачила. 
		Незважаючи на невизнання вини самою обвинуваченою, її вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, підтверджується показами потерпілої та свідків, які були допитані в судовому засіданні.
		Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що 24.10.2024 близько 09 год. 30 хв. вона знаходилася у себе в кабінеті та говорила з учницею по телефону. В цей момент вона почула крики, зокрема, голос ОСОБА_3 , а тому вийшла в коридор та побачила останню. Після цього закінчила розмову з ученицею та почала слухати, з чим прийшла до них обвинувачена. Остання сказала, що вона неправильно заповнила їй трудову книжку, а саме: не здійснила в ній запис про звільнення, і вказала на те, що вона некомпетентна. ОСОБА_3 кинула їй на стіл трудову книжку з вимогами правильно її заповнити. Вона відповіла, що трудова книжка заповнена правильно, секретар видала їй книжку з відповідною вкладкою, де і був проведений запис, а ОСОБА_3 у журналі обліку ведення трудових книжок особисто розписалася про те, що її отримала. Крім того, запис про звільнення міститься у вкладеній до трудової книжки, тому що вона закінчилася. Однак обвинувачена продовжувала кричати і не хотіла нікого слухати. Всі ці події ОСОБА_3 знімала на свій телефон. Вона віддала обвинуваченій в руки її книжку, і остання вибігла в коридор. Йдучи по коридору вона знімала кабінети, дитячі роздягальні, працівників. Тоді вона вийшла у фоє і сказала обвинуваченій, щоб вона вийшла з приміщення, оскільки знаходиться в дитячій установі і вчиняє скандали. Вони знаходилися біля перших вхідних дверей в тамбур. Вона привідкрила двері і сказала, щоб обвинувачена виходила. Після цього ОСОБА_3 вдарила її та вчепилися за волосся. Вказану подію бачили швейцар, прибиральниця, завгосп та бухгалтер. Дівчата підбігли та намагалися відтянути обвинувачену від неї, яка вчепилася в її волосся та нанесла декілька ударів. До теперішнього часу в неї наявний синець на нозі. Працівники закладу на силу випхали ОСОБА_3 з приміщення та закрили двері. Вона одразу ж викликала поліцію. Останні, приїхавши, допитали її. Коли була поліція, то ОСОБА_3 повернулася назад, забрала свою трудову книжку, яка чомусь знаходилася у фоє, та пішла. 
		Тілесні ушкодження, які зазначені у висновку експерта, завдала їй обвинувачена. Під час події обвинувачена лівою рукою вчепилася їй за волосся, а правою наносила удари. Також наносила їй удари ногою. Вона намагалася захистити обличчя, тому опустила голову вниз. Всього ОСОБА_3 завдала їй більше п`яти ударів. Крім того, вона вирвала їй волосся, після чого її сильно боліла шкіра голови та було почервоніння. Також обвинувачена розірвала її коралі, які розсипалися по підлозі. За медичною допомогою вона звернулася в той самий день. В перший день її дуже боліла глова, а на дургий день з`явилися садна на ручі та нозі. Обвинувачена не підходила до неї та не просила вибачення.
		Свідок ОСОБА_8 у судовомузасіданні зазначила,що працюєв центріхудожньої творчостіна посадішвейцара тапояснила,що близько10:00год.24.10.2024 ОСОБА_3 зайшла у приміщення центру художньої творчості, однак вона цього не бачила, оскільки знаходилася у вбиральні. Водночас, через 5-6 хв., коли вона у тій же вбиральні була уже біля умимальника, вона через відкриті двері побачила обвинувачену, яка йшла в сторону виходу та привіталася з нею Також вона бачила, що обвинувачена знімала на телефон. Після того, як ОСОБА_3 ройшла повз неї, вона почула, як ОСОБА_6 сказала обвинуваченій, для чого вона знімає, та попросила останню покинути приміщення. Потім вона побачила, що попри неї пробігла ОСОБА_7 , і почула крик останньої: «Дівчата, б`ють директора». Вона вибігла і побачила у другому фоє ОСОБА_7 , яка розтягувала ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . В цей момент ОСОБА_3 тримала ОСОБА_6 руками за волосся. На одній руці в неї висіла сумка. Потім ОСОБА_3 відпустила одну руку та почала розмахувати сумкою, також вона копала ногами. Потерпіла не розмахувала ногами чи руками, а заходилася у зігнутому стані. ОСОБА_3 вчепилася потепрілій за волосся та тягнула, а остання забирала руки обвинуваченої від свого волосся. ОСОБА_6 не завдавала тілесні ушкодження ОСОБА_3 . Обвинувачена своїми діями могла вдарити потерпілу. Коли вона їх розбороняла, то також випадково отримала удар сумкою, якою розмахувала обвинувачена. Обвинувачена могла спричинити потерпілій тілесні ушкодження, більше цього ніхто інший не міг зробити. Крім неї, там була ОСОБА_7 , а під кінець підбігла ще бухгалтер, і вони разом якось розтянули обвинувачену та потерпілу. Після вказаної події ОСОБА_6 казала, що її болить голова, все тіло, а також, що є синяки. У потерпілої було вирвано жмут волосся. Хто почав конфлікт, вона не бачила. 
		Свідок ОСОБА_7 у судовомузасіданні зазначила,що працюєзавгоспом уцентрі художньоїтворчості тапояснила,що близько09:30год.24.10.2024 у центрі художньої творчості вона знаходилася на робочому місці в своєму кабінеті, двері якого були відкриті, і всіх, хто проходив повз кабінет, вона бачила. В дверях стала ОСОБА_3 , нецензурно висловилася та пішла далі по коридору в сторону директорського кабінету. Десь через 5 хвилин обвинувачена йшла на вихід, все було спокійно, остання говорила з ОСОБА_9 , яка знаходилася в приміщенні вбиральні, що між її кабінетом та сходами, які ведуть до виходу. Після чого обвинувачена пішла вниз по сходах. Вона почула, як ОСОБА_6 говорила у фоє: "Чого ви знімаєте? Це дитяча установа.". Десь через 1 хвилину вона почула, як ОСОБА_6 сказала ОСОБА_3 вийти з установи. Вона вийшла з кабінету, спустилася по сходах та побачила, як у другому фоє ОСОБА_3 вчепилася у волосся ОСОБА_6 та за її плече. Остання зігнулася, бо захищалася. Вона стала між ними і почала розбороняти, зокрема, відбирати руки ОСОБА_3 від волосся потерпілої, та кричати: «Дівчата, директора б`ють». Тоді приблизно через 1-2 хв. прибігла ОСОБА_8 і також почала розбороняти їх. Вона бачила, як обвинувачена ногами копала потерпілу, в ділянку тіла до поясу, в ноги. Ударів було багато, більше 5. Вона намагалася розімкнути пальці обвинувченої, які вчепилися у волосся потерпілої. Згодом прийшла бухгалтер. Їм втрьох вдалося випхати обвинувачену з приміщенні установи. Також бачила, як обвинувачена вдарила потерпілу в плече. Потерпіла показувала після події синець в неї на нозі вище коліна, також остання казала, що її боліла голова. Обвинувачена постійно тримала потерпілу за волосся до того моменту, поки вони не відчипили її руки. Вона бачила, що обвинувачена вдаряла ногами потерпілу до пояса. Крім того, бачила, що одна рука ОСОБА_3 була на голові, а інша на плечі. Вона не бачила, щоб ОСОБА_6 била ОСОБА_3 , а навпаки захищалася від останньої. Не пам`ятає, де були руки ОСОБА_6 , оскільки намагалася відірвати руки обвинуваченої від волосся та плеча останньої.
		Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні зазначила, що працює бухгалтером у центрі художньої творчості та пояснила, що в кінці жовтня 2024 року близько 09:30 год. вона знаходилася в центрі художньої творчості в своєму кабінеті. Вона почала, що хтось біжить по кородору, після чого всідкрилися двері та зайшла ОСОБА_3 . Остання відразу кинула на стіл трудову книжку та почалася сваритися щодо її заповнення. При цьому все знімала на відео. За нею в кабінет зайшла ОСОБА_6 , і вони почали сваритися. Потерпіла зазначила, що вони належно заповнили і видали їй трудову книжку. Вказаний інцидент тривав до 2 хвилин, після чого обвинувачена вийшла і попрямувала до виходу. А вона разом з потепрілою зайшли до заступника директора в кабінет, щоб запитатися в неї, чи чула вона, що приходила ОСОБА_3 . Там вони знаходилися до хвилини часу, після чого вона пішла до свого кабінету, а ОСОБА_6 направилася до виходу. Дійшовши до свого кабінету, вона вирішила ще зайти у вбиральню. Йдучи по коридору, почула крики зі сторни виходу, а саме: кричала ОСОБА_7 : «Допоможіть, допоможіть». Вона побігла до виходу і зі сходів побачила, що в маленькому фоє перебували ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , швейцар ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Коли вона забігла у фоє, то побачила, що обвинувачена та потерпіла тримали один одного за волосся, а дівчата їх розбороняли. Вона також почала їх розбороняти. Однак ОСОБА_3 дуже міцно тримала ОСОБА_6 за волосся, що аж не можливо було відчепити її руки від волосся. Тому вона почала відтягати обвинувачену. ОСОБА_8 відчепила одну руку, а ОСОБА_7 іншу. І так вони її відтягнули. Після цього ОСОБА_3 взяла сумку, і вона особисто виштовхала її на вулицю. Коралі, які були одягнуті на директорці, в ході конфлікту розірвалися, під кріслом лежала трудова обвинуваченої, а також на землі був пучок волосся, який ОСОБА_3 вирвала з голови потерпілої. При ній ніхто не бився, тільки тримали один одного за волосся. ОСОБА_6 сильно зігнула голову, оскільки, як вона розуміє, захищала обличчя. Після вказаної події у потерпілої було почервоніння на обличчі, яке потім зійшло, було вирване волосся, і на стегні правої ноги був великий синець, який на наступний день показала потерпіла. Коли обвинувачена прийшла, то вона була агресивно налаштована. Вона не бачила, щоб у ОСОБА_3 після події були тілесні ушкодження. Коли вони відрвали руки обвинуваченої від голови ОСОБА_6 , то потепріла сама відпустила свої руки. Крім того, що вони трималися за волосся, вона більше нічого не бачила. Просто були загальні крики. 
		Крім того, вина обвинуваченої в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні також доведена письмовими доказами, які були предметом дослідження в судовому засіданні, а саме:
		- рапортом старшого інспектора чергового Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_11 від 24.10.2024, згідно з яким він доповів, що 24.10.2024 о 09:53 год. надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_6 про те, що в м. Калуш по вул. Сівецька, 2, 15 хв. тому колишня працівниця ОСОБА_3 ввірвалася в кабінет та погрожувала заявниці, шарпала та принижувала, порвала прикраси, які були у заявниці на шиї (а.п. 49);
		- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 24.10.2024, відповідно до якого старший оперуповноважений Калуського РВП ОСОБА_12 прийняв усну заяву від ОСОБА_6 про те, що 24.10.2024 близько 09:30 год. за місцем роботи по вул. Сівецька, 2 колишня працівниця ОСОБА_3 вчинила словесний конфлікт, під час якого ображала нецензурною лайкою та спричинила тілесні ушкодження (а.п. 50);
		- висновком експерта № 164 від 28.10.2024, відповідно до якого у ОСОБА_6 мались тілесні ушкодження: садна та синці в ділянці лівого передпліччя, садна та синці в ділянці правого стегна, які утворились від дії тупих твердих предметів, могли утворитись як внаслідок нанесення ударів такими предметами (можливо руками, ногами) у вказані вище ділянки тіла, так і при ударах вказаними вище ділянками тіла до тупих твердих предметів, так і при падіні на площину та ударах вказаними вище ділянками тіла об тупі тверді предмети, можуть відповідати терміну вказаному у постанові і відносяться до леких тілесних ушкоджень (а.п. 53-54);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.10.2024 та фототаблицею до нього, яка є додатком до протоколу, згідно з якими дізнавач СД Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_13 за участю потерпілої ОСОБА_6 у присутності понятих провів слідчий експеримент, яким встановлено, що учасники слідчої дії забралися в м. Калуш по вул. Сівецька, 2, де в приміщенні за вказаною адресою порпіла вказала місце біля вдверей, де 24.10.2024 близько 09:30 год. в неї відбувся конфлікт зі ОСОБА_3 . Після цього вона розмістила статиста на місце, де вона пербувала під час конфлікту зі ОСОБА_3 та відворила момент, коли остання схопила її лівою рукою за волосся, а також відтворила удари, які їй наносила обвинувачена правою рукою в ділянку її лівої руки. Потім ОСОБА_6 повідомила, що вони пермістилися за двері до виходу, де відтворила момент, коли ОСОБА_3 схопила її двома руками за волосся, почала тягнути на себе та наносити їй удари правою ногою в ділянку стегна правої ноги (а.п. 60-68).
		В судовому засіданні також були досліджені речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме: догоспітальний протокол хворої ОСОБА_6 № 3138 від 24.10.2024, в якому в графі "Анамнез" зазначено, що, зі слів хворої, травма внаслідок побиття відомою особою, довідку № 4322 від 25.10.2024 про надання ОСОБА_6 медичної допомоги лікарями Калуської ЦРЛ та довідку № 4314 від 24.10.2024 про надання ОСОБА_6 медичної допомоги лікарями Калуської ЦРЛ (а.п. 55-57).
		Крім того, в судовому засіданні досліджено відеозапис під назвою «Липовська», який міститься на оптичному носії інформації, що долучений до матеріалів справи обвинуваченою. На ньому зафіксовано те, як ОСОБА_3 , зайшовши в кабінет директора, кинула трудову книжку на стіл, за яким нікого не було. При цьому поруч за столом сиділа бухгалтер. Після цього до вказаного кабінету підійшла ОСОБА_6 та вручила обвинуваченій документ, розвернулася і пішла. Обвинувачена попрямувала за нею. Вони зупинилися, і ОСОБА_3 почала говорити, що потібно заповнити трудову книжку. ОСОБА_6 заначила, що вона заповнена, оскільки в трудовій книжці був вкладиш (а.п. 32).
		Таким чином в судовому засіданні не здобуто, а стороною захисту не надано жодних доказів, які б спростували покази потерпілої в частині спричинення їй тілесних ушкоджень обвинуваченою та вказали б на інші обставини, за яких вона могла отримати тілесні ушкодження, адже конфлікт відбувся виключно між обвинуваченою та потерпілою, підстав вважати, що хтось інший заподіяв їй тілесні ушкодження немає. 
		В той же час суд критично відноситься до тверджень обвинуваченої, що це потерпіла слідувала за нею, розпочала конфлікт та спричинила їй тілесні ушкодження, оскільки, як встановлено судом, саме ОСОБА_3 прийшла до закладу, де раніше працювала, з вимогами щодо неналежного заповнення її трудової книжки, при цьому розмовляла на підвищених тонах, не бажаючи вирішити це питання спокійно і толерантно, на зауваження не реагувала, пояснення позиції сторони роботодавця не бажала чути та сприймати. Саме така поведінка обвинуваченої викликала у потерпілої, як директора закладу, необхідність слідувати за нею та перконатися, що остання залишила приміщення. Сам початок конфлікту, в ході якого спричинені тілесні ушкодження потерпілій, ніхто з допитаних свідків не бачив, та, як не заперечує строна обвинувачення та захисту, таких очевидців не було. Однак, на думку суду, це не зміює наслідків такого конфлікту, а саме: спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілій діями обвинуваченої. В той же час обвинувачена не надала суду жодних доказів про наявність в неї будь-яких тілесних ушкоджень, спричинених потерпілою в ході цієї події. Відсутність таких доказів, а також покази свідків та потерпілої, які ужгоджуються між собою, свідчать про те, що саме обвинувачена вчиняла активні дії для спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
		Невизнання обвинуваченою своєї вини у скоєні кримінального правопорушення суд розцінює, як обраний спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за скоєне нею кримінальне правопорушення, оскільки у суду відсутні сумніви щодо правдивості та достовірності показів, як потерпілої, так і свідків, які є послідовними та незмінними, узгоджуються між собою та знаходяться в об`єктивному зв`язку з письмовими доказами, зібраними в даному кримінальному провадженні. Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи період нанесення тілесних ушкоджень, їх кількість та характер, судом встановлено наявність в діях обвинуваченої умислу на заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень.
		Таким чином, даючи аналіз дослідженим в судовому засіданні доказам, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненому нею кримінальному правопорушенні доведена повністю поза розумним сумнівом, а її дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.
		Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3 у відповідності зі ст.65КК України суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, позицію прокурора та потерпілої.
		Відповідно до вимог ст.12КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.125КК України, є кримінальним проступком.
		Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено, що остання згідно з довідками медичних закладів за допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не зверталася, має зареєстроване місце проживання за яким скарг від жителей м. Калуш на неї не надходило, до кримінальної відповідальності не притягувалася.
		Обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
		У судовому засіданні прокурор просила врахувати особу обвинуваченої, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих обставин, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
		Потерпіла зазначила, що до цього не мала ні з ким конфлікту, тому морально тяжко переживає цю подію та час, за який триває судовий розгляд.
		Обвинувачена зазначила, що потерпіла сама розпочала конфлікт, саме вона на неї напала та спричинила їй ушкодження, крім того, ОСОБА_6 неодноразово поводила себе невідповідно до займаної посади в минулому, тому вину у вичненому вона не визнає.
		Захисник обвинуваченої вказала, що покази допитаних у судовому засіданні свідки є непослідовними та відрізняються. Вважає, що матералами криміанльного провадження не доведено навність в діях її підзахисної складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, а тому вона просила виправдати ОСОБА_3 .
		При призначенні покарання суд бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, поведінку обвинуваченої під час та після вчинення неправомірних дій, беручи до уваги її особу та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є проступком, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, позицію сторін, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченої можливе при застосуванні до неї покарання в межах санкції ч. 1 ст.125КК України у виді штрафу.
		Саме таке покарання, на думку суду, буде відповідати тяжкості кримінального правопорушення, не буде становити особистий надмірний тягар для особи, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень, відповідає меті, передбаченій ст. 50 КК України, а також справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
		Цивільного позов заявлено не було.
		Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
		Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Підстави для їх застосування відсутні.
		Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374, 394-395 КПК України, суд
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
		Речові докази у кримінальному провадженні: догоспітальний протокол № 3138 від 24.10.2024 на 1 аркуші, довідку № 4314 від 24.10.2024 на 1 аркуші та довідку № 322 від 25.10.2024 на 2 аркушах, що зберігаються у матеріалах кримінального провадження, - після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_6 .
		Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувати, запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
		Роз`яснити потерпілій, що у відповідності до ч. 7 ст.128КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення.
		Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...