Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 537/6393/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 31.03.2025. Зареєстровано: 31.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/537/61/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024170530000625

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 1-кп/537/61/2025 
		Справа № 537/6393/24 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		       31.03.2025  Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024170530000625 від 07.10.2024 за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Червона Кам`янка Кіровоградської області, з вищою освітою, одруженого, працюючого приватним підприємцем ФОП « ОСОБА_4 », маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
		 
		установив:
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_6 умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння за таких обставин.
		06.10.2024 близько о 21 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , взяв із собою споряджену металевими кулями пневматичну гвинтівку РСР ZBROIA «Хортиця» калібру 4.5 мм. серійний номер « НОМЕР_1 » з оптичним прицілом та вийшов у двір вказаного вище домоволодіння, де через паркан помітив автомобіль ВАЗ з причепом, який під?їхав до сміттєвих баків, розташованих неподалік його домоволодіння на відкритій ділянці місцевості. В подальшому ОСОБА_4 , з метою з`ясування обставин та причин перебування вказаного автомобілю з причепом поблизу його будинку та сміттєвих баків, підійшов до паркану та побачив, як з автомобілю вийшов раніше йому незнайомий чоловік - ОСОБА_8 , який почав викидати сміття з автомобільного причепу до сміттєвих баків, на що ОСОБА_4 зробив ОСОБА_8 зауваження та в подальшому між ними з цього приводу виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 виник раптовий умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 . В цей час із салону автомобіля ВАЗ 21063 бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , з переднього пасажирського сидіння вийшла ОСОБА_6 , яка стала поряд з автомобілем та з ОСОБА_8 , при цьому була розміщена обличчям до домоволодіння ОСОБА_4 . В свою чергу ОСОБА_4 , в цей момент, тримаючи в руках пневматичну гвинтівку PCP ZBROIA «Хортиця» калібру 4.5 мм. серійний номер «НОМЕР_1» з оптичним прицілом, споряджену металевими кулями, реалізуючи свій протиправний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що біля сміттєвих баків та розташованого поруч автомобіля ВАЗ21063 бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , знаходяться ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , перебуваючи на відстані близько 20 метрів від останніх, направив дуло вказаної гвинтівки в їх бік та здійснив один акцентований постріл, спричинивши тим самим ОСОБА_6 відповідно до висновку експерта № 1428 від 18.11.2024 тілесні ушкодження у вигляді: одиночного, проникаючого, вогнепального, кульового поранення черевної порожнини, з ушкодженням сальника, брижі тонкої кишки, попереково-ободової кишки, які викликали гемоперитонеум, геморагічний шок, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх отримання.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні злочину за обставин, наведених в обвинувальному акті, щиро кається у вчиненому. Не заперечував щодо обмеження обсягу дослідження доказів та фактичних обставин справи його допитом та дослідженням характеризуючих матеріалів щодо його особи. Вважає заявлену суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 700 000 грн завищеною. Просить суд врахувати, що він добровільно відшкодував потерпілій матеріальну шкоду у розмірі 10 631 грн та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн, що на його думку є співмірним із завданими їй моральними стражданнями.
		Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечувала щодо обставин кримінального правопорушення, наведених в обвинувальному акті. Вказала, що 06.10.2024 ОСОБА_4 вистрелив в неї з пневматичної гвинтівки не маючи для цього жодних підстав та передумов, чим завдав їй тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння. Пояснила, що дана подія суттєво вплинула на її життя, так як в наслідок завданої їй шкоди вона до тепер проходить лікування та не може займатись звичайними їй справами. Наслідки протиправного посягання на її життя й до тепер відгукуються їй болем. Враховуючи вищевикладене, просить суд задовольнити її цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди в повному обсязі, оскільки він дійсно відповідає обсягу завданих їй моральних страждань. Цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди просить залишити без розгляду. При цьому зазначила, що вона отримала від обвинуваченого грошові кошти в розмірі 10 631 грн в якості відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди.
		Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у вчиненні злочину визнав у повному обсязі за обставин, зазначених в обвинувальному акті, інші учасники судового провадження фактичних обставин справи не оспорювали, суд, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає за недоцільне досліджувати докази із тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, що характеризують обвинуваченого як особу. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що вони будить позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України є вірною, так як обвинувачений заподіяв потерпілій ОСОБА_6 умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння за таких обставин.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Крім того, суди визначаючи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення.
		Обставинами, які в силу ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
		Обставин, які в силу ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлені.
		Визначаючи міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого, те що злочин є тяжким, особу обвинуваченого, який одружений, працює приватним підприємцем ФОП « ОСОБА_4 », має на утриманні неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 2022 року, за місцем проживання характеризується, як особа скарги на яку не надходили, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра нарколога не перебуває, має позитивну характеристику за місцем проживання, раніше не судимий.
		Приймаючи до уваги ступінь тяжкості та обставини кримінального правопорушення, його наслідки, враховуючи перелічені вище дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів йому має бути призначено покарання у виді позбавлення волі, у межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України.
		Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину повністю у вчинені злочину, щиро розкаюється, то суд дійшов до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства та вважає за необхідне звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням, в порядку передбаченому ст. 75, 76 КК України. Саме таке покарання на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.
		Долю речових доказів визначити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Окрім того, потерпіла ОСОБА_6 звернулася із позовною заявою до обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно вимог якої просить стягнути з останнього на її користь матеріальну шкоду в сумі 10 631 грн, моральну шкоду в сумі 700 000 грн та витрати на правову допомогу в сумі 30 000 грн.
		28.03.2025 позивачем ОСОБА_6 подано до суду заяву, відповідно до якої остання просить позовну заяву в частині стягнення матеріальної шкоди залишити без розгляду.
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. 
		Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26 вересня 2018 року по справі №148/312/16 - ц, залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
		Враховуючи викладене, а також те, що позивачем подано до суду заяву про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог до ОСОБА_4  про стягнення матеріальної шкоди, то вказану позовну заяву, у вказаній частині, необхідно залишити без розгляду, роз`яснивши позивачу право повторно звернутись до судуз вказаною позовною заявою в порядку цивільного судочинства, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
		Щодо стягнення моральної шкоди суд дійшов таких висновків.
		В обґрунтування моральної шкоди ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що внаслідок події, яка трапилась 06.10.2024 їй робили операцію, яка тривала 5 годин під час якої вона прокинулась та відчувала весь біль, але не могла показати це лікарям. В подальшому, її перевели до хірургічного відділення. Пояснила, що її чоловік є приватним підприємцем й він змушений був втрачати своїх клієнтів, витрачати час та кошти, щоб доглядати за нею. Коли почали знімати шви, то виявилось, що її організм не приймає внутрішні шви й лікар розрізав їх та очищував все ватним тампоном. ОСОБА_6 зазначила, що це була нестерпна біль, оскільки лікар робив дану процедуру без анастезії. Коли її відпустили додому, то в неї почалась кровотеча й вона знову поїхала до лікарні. Рана довготривалий час не загоювалась, тому вона вимушена була купувати дорогі ліки та замовляти їх з-за кордону. В подальшому шов почав переростати в патологічний, який супроводжувався сильним болем, тому на даний час вона постійно ходить в бандажному поясі. Потерпіла пояснила, що на фоні завданого стресу в неї повністю відмовив жовчний міхур, почались проблеми із шлунком та серцем. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_6 має сильну психологічну травму й потребує допомоги спеціалістів. Також, остання вказала, що до даної події вона разом з чоловіком вела здоровий та активний спосіб життя, вирощувала овочі у власних теплицях, займалась комп`ютерною графікою, але на даний час вона вимушена змінити свій спосіб життя, оскільки вищезазначені заняття супроводжуються для неї сильним болем. Окрім того, потерпіла самостійно доглядає за своєю матір`ю. Також, вона має внуків, який приділяла увагу, а зараз це робити не може, оскільки їй фізично тяжко. ОСОБА_6 зазначила, що у зв`язку з наслідками операції вона змінила свій раціон харчування й перебуває на дієті. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що він в добровільному порядку відшкодував потерпілій ОСОБА_6 суму моральної шкоди в розмірі 50 000 грн, що є розумною та достатньою сумою відшкодування, на підтвердження чого надав розписку останньої.
		Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просила суд зменшити розмір моральної шкоди, оскільки позивачем не додано жодних доказів в обґрунтування заявленої суми, разом з тим обвинувачений добровільно відшкодував моральну шкоду в межах своїх фінансових можливостях, що свідчить про його каяття. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Положення ч. 4 ст. 23 ЦК України прямо вказує на те, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана із розміром цього відшкодування.
		Виходячи з положень ст. 23 ЦК України, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суду необхідно встановити характер завданої моральної шкоди, глибину і тривалість моральних та фізичних страждань потерпілого, настання негативних змін у його житті, можливість відновлення стану, який мав потерпілий до нещасного випадку чи професійного захворювання.
		Крім того, відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		При визначенні факту спричинення моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, яке встановлено вироком суду, суд вважає доведеним заподіяння моральних страждань потерпілій, враховуючи стан її здоров`я, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, витрачений нею час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		Жодних сумнівів у тому, що винними діями ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 було заподіяно моральної шкоди, що полягає в моральних переживаннях і стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з отриманими тяжкого тілесного ушкодження, не виникає. Як убачається з матеріалів справи, через отримані травми потерпіла вимушена була перебувати на стаціонарному лікуванні, витрачати час та докладати додаткових зусиль для відновлення й організації звичайного способу свого життя, який було порушено внаслідок дій обвинуваченого. 
		Однак, суд не бере до уваги доводи потерпілої, що через тривалий розлад здоров`я остання втратила такий вид заробітку, як продаж власних картин, оскільки жодних доказів того, що ОСОБА_6 здійснювала, як творчу так і підприємницьку діяльність суду не надано.
		Визначаючи розмір моральної шкоди, суд також виходить з того, що не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного і душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз і його визначення не піддається математичним формулам.
		Розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи, має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її збагачення. На це вказав Верховний Суд у постанові від 23.10.2024 по справі № 293/174/23.
		Визначену потерпілою суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 700 000 грн суд вважає таким, що не відповідає вимогам ст. 23 ЦК України та обставинам даної справи.
		Суд враховує, що обвинувачений працездатного віку має на утриманні неповнолітніх дітей, частково відшкодував моральну шкоду в розмірі 50 000 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою потерпілої та не заперечувалось ОСОБА_6 та її представником в судовому засіданні.
		З огляду на наведене, суд виходив із принципу диспозитивності процесу, засад розумності, виваженості та справедливості, компенсацією моральної шкоди, яка би відповідала ступеню моральних страждань потерпілого, на переконання суду, є грошова сума у розмірі 350 000 грн.
		Такий розмір відшкодування заподіяної моральної шкоди суд вважає співмірним з моральними стражданнями, які заподіяні позивачу.
		Враховуючи вищевикладене, з урахуванням добровільного відшкодування обвинуваченим моральної шкоди в розмірі 50 000 грн на стадії судового розгляду, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої невідшкодовану моральну шкоду в сумі 300 000 грн.
		За таких обставин, цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню.
		Статтею 124 КПК України встановлено порядок розподілу процесуальних витрат. Так, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Відповідно до ст. 118 КПК України, до процесуальних витрат відносяться витрати на правову допомогу.
		Як вбачається з матеріалів справи, представником потерпілої було подано попередній розрахунок судових витрат від 10.01.2025, з якого вбачається, що загальна сума витрат, яку очікує понести потерпіла - 30 000 грн, що складається з зустрічі, консультації клієнта, узгодження правової позиції (2 години по 1 000 грн) - 2 000 грн; представництво потерпілої на досудовому розслідуванні (10 годин по 1 500 грн) - 15 000; ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (5 годин по 1 000 грн) - 5 000 грн; складання цивільного позову у кримінальному процесі (8 годин по 1 000 грн) - 8 000 грн. 
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3статті 137 ЦПК України).
		Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені.
		Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду будуть відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат.
		Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року у цивільній справі справа № 372/1010/16-ц.
		Враховуючи вищевикладене, а також те, що представником потерпілої не надано до суду доказів про розмір понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що позовну заяву в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно залишити без задоволення.
		Відповідно до ст. 118 КПК України до процесуальних витрат належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням експертів.
		В ході досудового розслідування на проведення експертиз, відповідно до наданих довідок було витрачено 12 734 грн 40 коп.
		Оскільки відповідно до вимог статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, то суд вважає за необхідне, на виконання зазначених вище вимог Закону стягнути з ОСОБА_4 документально підтвердженні витрати пов`язанні із проведенням по кримінальному провадженню експертиз в сумі 12 734 грн 40 коп.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній - особисте зобов`язання.
		Керуючись статтями 373, 375 КПК України, суд
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, поклавши на нього під час іспитового строку такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		ОСОБА_4 запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній, а саме особисте зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, зазначених в ухвалі Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.02.2025.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальними правопорушенням - залишити без розгляду.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальними правопорушенням - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду в сумі 300 000 грн (триста тисяч грн 00 коп.).
		Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави 12 734 грн 40 коп. (дванадцять тисяч сімсот тридцять чотири грн 40 коп.), які витрачені на залучення експертів для проведення експертиз по кримінальному провадженню №12024170530000625.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.10.2024 на предмет ззовні схожий на пневматичну рушницю, темного кольору, з написом на передній частині «Хортиця ZBR IA Made in Ukraine», упакований до картонної коробки з відповідними написами, предмет ззовні схожий на магазин, чорного кольору без маркування споряджений предметами ззовні схожими на набої у кількості 9 шт. мідного кольору, упаковані до паперового конверту НПУ - скасувати.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.10.2024 на відеореєстратор «Hikvision», чорного кольору, модель «DS-7608NI-K2/8P» серійний номер «E72879778» упакований до сейф-пакету PSP8103445 - скасувати.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.10.2024 на кофту чорного кольору з рукавами та комірцем з пошкодженням, яка була упакована до полімерного пакету чорного кольору - скасувати.
		Речові докази: 
		-зразок крові ОСОБА_6 , зразок матеріалу, які упаковані до окремих паперових конвертів, визнані речовим доказом постановою від 07.10.2024 - знищити;
		-предмет ззовні схожий на пневматичну рушницю, темного кольору, з написом на передній частині «Хортиця ZBR IA Made in Ukraine», упакований до картонної коробки з відповідними написами, предмет ззовні схожий на магазин, чорного кольору без маркування споряджений предметами ззовні схожими на набої у кількості 9 шт. мідного кольору, упаковані до паперового конверту НПУ, які визнано речовим доказом постановою від 07.10.2024 - повернути власнику;
		-предмет ззовні схожий на кулю золотистого кольору, упаковану до сейф-пакету PSP1070542, який визнано речовим доказом постановою від 08.10.2024 - знищити;
		-кофту чорного кольору з рукавами та комірцем з пошкодженнями, упаковану до полімерного пакету чорного кольору, яку визнано речовим доказом постановою від 08.10.2024 - повернути власнику;
		-дактокарту заповнену на ім`я ОСОБА_4 , яка упакована до сейф-пакету №5819145, гвинтівку з оптичним прицілом, сім куль, які упаковані до картонної коробки, які визнані речовим доказом постановою від 29.10.2024- знищити;
		-ниточки стерильної марлі з нанесеними на них витяжкою з частиною осаду, які упаковані до конверту, визнані речовим доказом постановою від 08.11.2024 - знищити;
		-відеореєстратор «Hikvision» чорного кольору,модель «DS-7608NI-K2/8P» серійний номер «Е72879778», який упакований до поліетиленового пакету та карту microsd «Т@G», ємністю 32 ГБ, яку упаковано до сейф-пакету з №2597277, які визнано речовим доказом постановою від 25.11.2024 - повернути власнику.
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги, яка подається через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілій.
		Обвинуваченому роз`яснити його право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...