Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 723/295/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано судом: 31.03.2025. Зареєстровано: 31.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/726/76/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024260000001125

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІ 
		 
		Справа № 723/295/25 
		Провадження № 1-кп/726/76/25 
		Категорія 55 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31.03.2025 м. Чернівці 
		Садгірський районний суд м. Чернівці в складі колегії суддів: 
		головуючого судді ОСОБА_1 
		суддів: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 , 
		при секретарі ОСОБА_4 , 
		за участю прокурора ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8  ОСОБА_9 ,
		законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8  ОСОБА_10 ,
		законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_11  ОСОБА_12 ,
		представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_13 ,
		представника малолітніх потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_11   адвоката ОСОБА_14 ,
		розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024260000001125 від 20.09.2024 р. за обвинувальним актом затвердженим прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 , по обвинуваченню:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тисовець Сторожинецького району Чернівецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, раніше не судимого,-,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 6 ст.152, ч. 6 ст. 152 Кримінального кодексу України (далі КК України), 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		З 2009 року по теперішній час, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в офіційному шлюбі із ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від якого у них народилися спільні діти, а саме доньки: малолітня ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; малолітня ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітня ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_15 , упродовж 2024 року до 13.09.2024, разом зі своїми малолітніми дітьми, фактично спільно проживали за адресою: АДРЕСА_2 .
		У травні 2024 року, більш точна дата та час слідством не встановлені, ОСОБА_6 , будучи батьком малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи спільно з іншою, не встановленою слідством, особою жіночої статі та малолітньою донькою ОСОБА_8 , в приміщенні однієї із житлових кімнат приватного будинку, по місцю свого фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , переслідуючи злочинний умисел, протиправно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, направлених на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку своєї доньки ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що вона є малолітньою і не могла правильно розуміти сутність та характер вчинюваних в її присутності дій, внаслідок свого віку, вчинив відносно неї розпусні дії, які виразились у вступі у статеві зносини із особою жіночої статі, в присутності малолітньої доньки ОСОБА_8 .
		Разом з тим, ОСОБА_6 , вчинивши попередньо розбещення відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_8 , влітку 2024 року, більш точні дата та час слідством не встановлені, у світлу пору доби, перебуваючи у сімейних відносинах з малолітньою ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 21.02.2011, зазначений її батьком), знаходячись на одинці з останньою в одній із житлових кімнат, по місцю їх фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті без добровільної згоди ОСОБА_8 , якій на той час було 13 років, та яка, внаслідок малолітства, не могла усвідомлювати сутність та значення вчинюваних відносно неї дій, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 , з використанням геніталій.
		Так, ОСОБА_6 , з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на задоволення своєї статевої пристрасті, керуючись сексуальними спонуканнями до малолітньої доньки ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що в силу її загального фізичного та психологічного розвитку вона не може чинити опір, застосовуючи психологічне насильство та погрози фізичною розправою відносно малолітньої ОСОБА_8 , про вік якої ОСОБА_6 було достеменно відомо, зняв одяг та білизну, в який була вдягнена малолітня ОСОБА_8 , оголивши таким чином статеві органи малолітньої та самостійно оголивши свої статеві органи, після чого ввів свій статевий орган в вагінальний отвір тринадцятирічної доньки, вчинивши дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло малолітньої потерпілої з використанням геніталій, спричинивши останній фізичний біль та, як наслідок порушення цілісності дівочої пліви, що підтверджується висновком судово-медичного експерта № 673 ст від 20.09.2024.
		Крім цього, ОСОБА_6 , влітку 2024 року, більш точна дата та час слідством не встановлені, у світлу пору доби, перебуваючи у сімейних відносинах з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 21.02.2011, зазначений її батьком), знаходячись на одинці з останньою в одній із житлових кімнат, по місцю їх фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті без добровільної згоди ОСОБА_8 , якій на той час було 13 років та яка внаслідок малолітства не могла усвідомлювати сутність та значення вчинюваних відносно неї дій, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані з анальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 , з використанням геніталій.
		Так, ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на задоволення своєї статевої пристрасті, керуючись сексуальними спонуканнями до малолітньої доньки ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що в силу її загального фізичного та психологічного розвитку вона не може чинити опір, застосовуючи психологічне насильство та погрози фізичною розправою відносно малолітньої ОСОБА_8 , про вік якої ОСОБА_6 було достеменно відомо, зняв одяг та білизну, в який вона була вдягнена малолітня ОСОБА_8 , оголивши таким чином статеві органи малолітньої та самостійно оголивши свої статеві органи, після чого ввів свій статевий орган в анальний отвір тринадцятирічної доньки, вчинивши дії сексуального характеру, пов`язані з анальним проникненням в тіло малолітньої потерпілої з використанням геніталій, спричинивши останній фізичний біль.
		Крім цього, ОСОБА_6 , влітку 2024 року, більш точні дата та час слідством не встановлені, перебуваючи у сімейних відносинах з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 24.09.2024, зазначений її батьком), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 12.11.2012, зазначений її батьком), знаходячись з останньою в одній із житлових кімнат, по місцю їх фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , у присутності малолітньої доньки ОСОБА_11 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті без добровільної згоди ОСОБА_8 , якій на той час було 11 років та яка внаслідок малолітства не могла усвідомлювати сутність та значення вчинюваних відносно неї дій, вчинив насильницькі дії сексуального характеру, не пов`язані з проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 , без її добровільної згоди. 
		Так, ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на задоволення своєї статевої пристрасті, у присутності малолітньої доньки ОСОБА_11 , керуючись сексуальними спонуканнями до малолітньої доньки ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що в силу її загального фізичного та психологічного розвитку вона не може чинити опір, застосовуючи психологічне та фізичне насильство відносно малолітньої ОСОБА_8 , про вік якої ОСОБА_6 було достеменно відомо, зняв білизну, в яку була одягнена малолітня ОСОБА_8 , оголивши таким чином статеві органи малолітньої та самостійно оголивши свої статеві органи, вчинив дії сексуального характеру, не пов`язані із проникненням в тіло малолітньої потерпілої, а саме ліг на малолітню ОСОБА_8 зверху та торкався своїм оголеним статевим органом до її оголеного статевого органу та її оголеного тіла.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_6 під час судового розгляду вину у вчинених правопорушеннях визнав повністю, не оспорював обставини вчиненого. По суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_6 підтвердив, що у травні 2024 року, перебуваючи по місцю свого проживання, вступив у статеві зносини із жінкою в присутності малолітньої доньки ОСОБА_8 . Також підтвердив, що влітку 2024 року, по місцю свого проживання вчинював вагінальне та анальне проникненням в тіло своєї малолітньої доньки ОСОБА_8 . Такі дії вчиняв лише відносно ОСОБА_17 і лише раз. Крім цього, ОСОБА_6 зазначив, що влітку 2024 року, по місцю свого проживання, у присутності малолітньої доньки ОСОБА_18 , роздягав малолітню доньку ОСОБА_19 , лягав на неї та торкався своїм статевим органом її статевого органу. Під час вчинення таких дій перебував у стані алкогольного сп`яніння. Також, зазначив, що йому відомо, що у його доньок ОСОБА_17 та ОСОБА_19 наявні розумові розлади. Шкодує про скоєне. Цивільний позов визнає частково в сумі 150000 гривень.
		 
		Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, його вина підтверджується зібраними стороною обвинувачення наступними доказами, які визнані судом належними та допустимими, зокрема поясненнями допитаних малолітніх потерпілих та свідків.
		Щодо допиту малолітніх потерпілих колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до постанов Верховного Суду у справах № 369/1044/19 від 23.11.2021 та № 200/12044/18 від 03.06.2022, дослідження доказу  відеозапису допиту малолітнього свідка й прийняття таких відеосвідчень як доказу в суді дозволяє уникнути необхідності повторних викликів та допитів дитини та її ревіктимізації, що відповідає міжнародним вимогам до опитування дитини  свідка чи жертви злочинних посягань, а саме статті 35 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротська конвенція, 2007 р.), яка ратифікована Верховною Радою України із заявами Законом України № 4988-VI від 20.06.2012, вимогам Конвенції ООН про права дитини та Керівним принципам ООН щодо правосуддя у питаннях, пов`язаних із участю дітей  жертв і свідків злочинів.
		Окрім того, у справі «ДТ проти Нідерландів» ЄСПЛ визнав необґрунтованою скаргу про порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у кримінальній справі за фактом сексуального насильства стосовно неповнолітньої особи. У вказаній справі постраждалу допитано працівником спеціалізованої поліції в адаптованому для потреб дитини приміщенні. При цьому обвинувачений можливості допитати неповнолітню не мав. Проте, ЄСПЛ визнано достатніми такі врівноважувальні заходи, як надання стороні захисту виготовленого аудіовізуального запису процесуальної дії, часткове її відтворення в суді, а також проведення експертизи розвитку дитини.
		Також, відповідно до ч. 2 ст. 30 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, кожна сторона впроваджує захисний підхід до жертв, яким забезпечується унеможливлення посилення розслідуванням та кримінальним провадженням травми, отриманої дитиною.
		Окрім того, згідно із ч. 1 ст. 35 цієї Конвенції кожна сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення, зокрема, проведення всіх опитувань дитини одними й тими самими особами, якомога меншої кількості опитувань і настільки, наскільки це є вкрай необхідним для цілей кримінального провадження.
		Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дослідила допит малолітньої ОСОБА_11 , який, проведений, в порядку ст. 225 та 615 КПК України, згідно якого малолітня ОСОБА_18 вказала що їй 5 років, вона відвідує садочок, проживає з мамою і татом, які працюють, також є сестрички які відвідують школу. Бачила як тато і ОСОБА_19 (дитина вказує скорочене ім`я ОСОБА_20 ), лежали на ліжку в кімнаті де вони усі проживали, при цьому тато був зверху а ОСОБА_20 під ним. Крім цього дитина вказувала що бачила батька статевий орган і на іграшці показувала де саме він розташований. Також потерпіла зазначила, що в цей час ОСОБА_21 була на вулиці, а її мама та бабуся були в будинку і теж бачили що батько лежав на ОСОБА_19 (дитина вказує скорочене ім`я ОСОБА_20 ). Це вона бачила тільки один раз.
		Будучи допитана в порядку, визначеному ст. 225 КПК України малолітня потерпіла ОСОБА_8 показала, що проживає у притулку, а раніше проживала у ОСОБА_22 разом з ними проживала бабуся ОСОБА_23 - це мамина мама. У неї з бабусею хороші відносини. Ще з ними проживала мама ОСОБА_24  та тато ОСОБА_25 . Крім того з ними ще жили нанашка ОСОБА_26 з чоловіком ОСОБА_27 з двома маленькими дітками. Ще у неї є рідні сестрички та братик: Ніка (5 років), ОСОБА_19 (12 років), Емілія (2 роки), ОСОБА_28 інші батьки. Її сестри ОСОБА_19 і ОСОБА_29 знаходяться у притулку. Інші діти дома з мамою. Відносини з мамою хороші, а з татом погані. Тато вживає горілку і пиво, багато сварив та бив її, ображав. Дівчинка указала, що тато занімався з нею сексом. На уточнююче запитання «Що саме він робив?», ОСОБА_30 відповіла нецензурно, що за змістом вбачається вступав в статевий зв`язок. Потім пояснила, що це означає, що тато роздягав її, знімав штани і кофту, а потім «пхав» свій статевий орган у її статевий орган. Це був лише один випадок. Це було у тій кімнаті, де спить вона, нанашка, баба і ОСОБА_19 , а тато мама та ОСОБА_31 сплять у іншій кімнаті. Тато зняв із неї штани і кофту, він був уже голий, тато рухався.
		У подальшому дівчинка продемонструвала їх положення на ляльках. Одна лялька на спині, інша лялька зверху на ній. Зазначила, що нижня лялька це вона, а верхня лялька це тато. Указала, що мама, баба, нанашка і ОСОБА_32 знають про це, бо вони були в хаті. Указала, що вони бачили її голу, тоді як тато був на ній, казали йому щоб він не робив це. Також, указала, що тато проникав своїм статевим органом їй у попу, і показала на ляльці. Указала, що ці дії відбулися в один день. Коли тато сунув свій статевий орган до її статевого органу у неї там боліло (показала на ляльці) та на трусиках була кров. У неї також боліло в ділянці анального отвору, коли тато проникав туди. Коли тато закінчив рухатися з його статевого органу щось біле полилося на груди дитини. Анальне проникнення зі слів дитини відбулося в той самий день, що і вагінальне, проте в іншій кімнаті, вона кричала про допомогу, але він не хотів слухати. На її крик прийшла мама, і бачила її голою, усі були вдома але їй ніхто не допоміг. Ці події відбулися у літку цього року (2024 року), у неї були канікули. Ще бачила, що тато робить такі дії із її сестрою ОСОБА_19 , їй про це сказала нанашка і ОСОБА_19 . Двічинка казала, що тато їй казав нікому не говорити проце, бо як почує буде бити. Розказала бабусі і мамі про те, що тато її роздягав, клав на ліжко, тягнув до хати, пхав свій статевий орган у її, потім витяг, потім то біле потекло їй на грудь і потім сказала що він їй пхав у попу. Бабуся казала, що буде його бити. ОСОБА_33 казала татові більше таке не робити. Він сказав добре і після цього таке не робив. Також бачила як тато вступає у статеві відносини із нанашкою, це відбувалося у кімнаті бабусі на ліжку. Тато бачив, що вона знаходиться у кімнаті. Спочатку бачила як тато вступав у статеві відносини з нанашкою, а потім він уже це робив із нею. Також дівчинка уточнила, що вагінальне проникнення відбулося уранці у кімнаті, у якій спала вона, а анальне в обід того самого дня у кімната, де спав тато. Коли бачила як тато вступає у статеві відносини із нанашкою то була весна, у цей час мама була на роботі. ОСОБА_19 розповідала, що тато «Клав її льожа. Лягав на неї». Ці дії відбувалися у татовій кімнаті. Ніхто з інших людей, так як робив тато, відносно неї не робив.
		У ході досудового розслідування кримінального провадження малолітніх потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11 допитано в судовому засіданні в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України та з дотриманням вимог ст.ст. 226, 227 КПК України. Під час такого допиту малолітня потерпіла в присутності слідчого судді повідомила обставини вчинених злочинів батьком ОСОБА_6 .
		Крім цього, з показів свідка ОСОБА_34 , вбачається, що вона є працівником Служби у справах дітей Великокучурівської сільської ради. ОСОБА_35 перебувала у них на обліку як сім`я, яка потрапила у складні життєві обставини. Під час відвідування комісією сім`ї ОСОБА_36 за місцем проживання було встановлено, що у помешканні був безлад, запасів продуктів харчування не було, діти перебували без нагляду дорослих: старша дитина ОСОБА_17 (13 років), ОСОБА_19 (11 років), що має інвалідність, на час обстеження була лежачою хворою, і молодша Ніколь 4 роки. Також під час обстеження були в будинку 2 дітей ОСОБА_37 (3 роки і 1 рік), за якими фактично доглядала ОСОБА_17 . В приміщенні, де вони проживали було 2 житлові кімнати, 3 ліжка. Діти не заперечували проти їх вилучення, ОСОБА_17 навіть сказала «що нарешті відпочине». Дітей відвезли на огляд до Сторожинецької лікарні, а потім помістили в Центр реабілітації дітей. Лікарем-генікологом дівчатка не оглядалися. ОСОБА_6 , коли приїхав до свого домогосподарства під час влучення дітей, надав їм письмовий дозвіл на вилучення дівчат, та поїхав.
		Свідок ОСОБА_38 зазначив, що працює директором КНП «Центр соціальних послуг» під час вилучення дітей з сім`ї був присутній та надав покази аналогічні тим, які надала свідок ОСОБА_39 .
		Свідок ОСОБА_40 пояснила, що проживає по сусідству з родиною ОСОБА_36 та є хресною матір`ю ОСОБА_41 . До них додому приходила рідко. До неї по сусідські приходила ОСОБА_8 , яку охарактеризувала позитивної сторони та указала, що дівчинка не схильна до обману. А також зазначала що ОСОБА_42 у 2024 році своїх дітей на сторонніх осіб чоловічої статі не залишали.
		Свідок ОСОБА_43 указала, що є тещею обвинуваченого та бабусею потерпілих дівчаток. Указала, що сім`я ОСОБА_36 на літо переїжджала жити на вул. Конституційну у с. Тисовець, в будинку було 2 житлові кімнати. Вона жила спільно з ними. Конфліктів у сім`ї не було. ОСОБА_17 їй не жалілась і не говорила, що тато або хтось інший вчиняв відносно неї дії сексуального характеру. Вона такі дії не бачила і їй з даного приводу нічого не відомо. Дівчата із сторонніми чоловіками не залишалися. Вона лише один раз в день вилучення дітей, залишила їх на ОСОБА_19 на 2 години. Підстав у ОСОБА_8 та ОСОБА_18 оговорювати батька немає. Також за їх місцем проживання тимчасово проживала ОСОБА_44 із чоловіком та їх 2 дітьми.
		Свідок ОСОБА_15 указала, що є дружиною обвинуваченого та матір`ю їх 3 дітей: ОСОБА_17 , ОСОБА_19 та ОСОБА_31 . Указала, що їх сім`я на літо переїжджала жити на вул. Конституційну у с. Тисовець. Її матір жила спільно з ними. Конфліктів у сім`ї не було. ОСОБА_17 їй не жалілась і не говорила, що тато або хтось інший вчиняв відносно неї дії сексуального характеру. Вона такі дії не бачила і їй з даного приводу нічого не відомо. ОСОБА_17 та інші дівчатка боялись залишатися у будинку із батьком ОСОБА_45 і просили щоб вона їх брала із собою на роботу, що вона і робила. При цьому свідок зазначила, що ОСОБА_17 не боялась лишатися у будинку із ОСОБА_46 та пояснити чому донька боїться лишатися з батьком, а з чужим чоловіком не боїться не змогла. Дівчаток на огляд до лікаря-геніколога не відводила. Підстав у ОСОБА_8 та ОСОБА_18 оговорювати батька немає. Ніколь не може обманювати. Також за їх місцем проживання тимчасово проживала ОСОБА_44 із чоловіком та їх 2 дітьми.
		З показів свідка ОСОБА_47 вбачається, що вона проводила психологічне дослідження малолітніх ОСОБА_8 , ОСОБА_48 та ОСОБА_18 . Роботу проводила з дитиною віч на віч, при цьому працівники правоохоронних органів не були присутні. Усе, про що їй повідомляли діти ОСОБА_8 та ОСОБА_18 зазначила у професійному висновку, який передала працівникам правоохоронних органів. Дівчатка надавали покази без примусу, добровільно. Вважає, що з огляду на відсутність життєвого досвіду та на психореакції ОСОБА_8 , остання пережила травмуючий досвід і про це надавала покази. Пояснювала, що з татом погані відносини, він її б`є, запихав свій статевий орган в її, і в попу, заставляв цілувати. Це було 4 рази. Такі дії тато робив і по відношенню ОСОБА_19 . Мама знала про це, тато примусово тягнув за руку до хати і робив це Вона про це розповідала хрещеній ОСОБА_49  і бабі і мамі. Свідок, як спеціаліст зазначає, що ці покази ОСОБА_17 не могла придумати, оскільки не розвинута, щоб придумати.
		ОСОБА_18 надавала також покази без стороннього примусу, дівчинка інтелектуальних порушень немає, не схильна до навіювань, під час опитування щодо сексуального насильства пояснила, що тато ходить по хаті голий, лежав голий на ОСОБА_50 і на ОСОБА_19 неодноразово. Ці події бачили і мама і бабуся, остання його била за це. По відношенню до неї не чинив такого. Тато казав сестрам нікому не розповідати. ОСОБА_51 внаслідок свого стану, не може приймати участь у слідчих діях та надавати покази.
		 
		Крім визнавальних показів обвинуваченого, потерпілих та свідків, вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому діянь також повністю підтверджена наступними дослідженими та проаналізованими судом письмовими доказами, зокрема:
		 листом центру соціально-психологіччної реабілітації дітей від 19.09.2024 № 01-07/287, зі змісту якого вбачається, що під час проведення індивідуальної роботи практичного психолога з вихованцями центру, стало відомо, що батьки чинили протиправні дії, які мають ознаки сексуального, фізичного та психологічного насильства відносно своїх малолітніх дітей ОСОБА_8 12.02.2011 та ОСОБА_8 01.11.2012 з додатками (т. № 1, а.с. 59);
		 повідомленням від 17.09.2024 практичного психолога директору центру соціально-психологічної реабілітації дітей ОСОБА_52 , про те, що в ході спілкування з ОСОБА_16 та ОСОБА_53 практичному психологу стало відомо про вчинення їх батьками відносно них протиправних дій сексуального характеру (т. № 1 а.с. 60);
		 актом проведення оцінки рівня безпеки дитини відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , відповідно до яких виявлено незадовільні умови проживання, антисанітарію, діти часто перебувають без нагляду дорослих (т. № 1, а.с. 61-72);
		 листом № 70 від 08.10.2024 Комунального некомерційного підприємства «Центр надання соціальних послуг» з додатками копій документів, що стали підставою для взяття під соціальний супровід сім`ї ОСОБА_54 з додатками, серед яких копії: паспортів ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , свідоцтва про народження ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , довідки управління соціального захисту, акти оцінки потреб сім`ї, рішення виконкому Великокучурівської сільської ради від 07.08.2024 № 167 про стан виконання батьківських обов`язків ОСОБА_15 та ОСОБА_6 , листа про забезпечення захисту прав дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, висновку оцінки потреб сім`ї, актів оцінки потреб сім`ї, психолого-педагогічної характеристики учениці 4 класу комунального закладу «Чернівецька спеціалізована школа № 4» ОСОБА_8 , психолого-педагогічної характеристики учениці 7-Б класу КЗ «Чернівецька спеціальна школа № 4» ОСОБА_8 , листа про забезпечення захисту прав дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, висновку оцінки потреб сім`ї ОСОБА_54 (т. № 1, а.с. 90-141);
		 висновком судово-медичної експертизи від 20.09.2024 за № 674 ст відповідно до якого: у ОСОБА_8 виявлено наступні тілесні ушкодження: синці: по внутрішній поверхні у верхній та середній третинах правого стегна; по передній поверхні в середній третині правого стегна, у кількості 3-х; по зовнішній поверхні в середній третині лівого стегна; по внутрішній поверхні лівого колінного згину; по внутрішній поверхні у верхній третині лівої гомілки; по внутрішній поверхні в середній третині лівої гомілки, по внутрішній поверхні у нижній третині лівої гомілки. Дані ушкодження виникли в результаті не менше як 8-ми кратної травмуючої дії твердих тупих предметів, по строку та обставинам відповідають терміну 6-8 днів до моменту обстеження, і відносяться до легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_8 статевої зрілості не досягла. Підекспертна відмовилась від гінекологічного обстеження та огляду (Т. № 1 а.с. 204-205);
		 висновком судово-медичної експертизи від 25.09.2024№ 684 д згідно якого у ОСОБА_8 виявлено наступні тілесні ушкодження: синці: по внутрішній поверхні у верхній та середній третинах правого стегна; передні поверхні в середній третині правого стегна, у кількості 3-х; по зовнішній поверхні в середній третині лівого стегна; по внутрішній поверхні лівого колінного згину; по внутрішній поверхні у верхній третині лівої гомілки; по внутрішній поверхні в середній третині лівої гомілки; по внутрішній поверхні у нижній третині лівої гомілки. При проведенні даної судово-медичної експертизи не було виявлено тілесних ушкоджень, які б свідчили про насильницьке розведення ніг, введення статевого органа в статеві органи під експертної. При проведенні судово-медичної експертизи порушення цілісності дівочої пліви не виявлено. На момент огляду враховуючи будову дівочої пліви у ОСОБА_8 вважаю малоймовірною можливість статевого акту без її порушення. При проведенні судово-медичної експертизи будь-яких зовнішніх ушкоджень анального отвору не виявлено (т. № 1, а.с. 207-209);
		 довідкою поясненням психолога від 02.10.2024 про неможливість проведення допиту дитини ОСОБА_8 . Згідно довідки за результатами проведеної візуальної діагностики та спостереження за дитиною виявлено: труднощі комунікації, порушення розвитку мови, стереотипність поведінки, порушена соціальна взаємодія, інтелектуальні порушення. Дівчинка іде на контакт з дорослими, важко підкоряється, інколи відмовляється вступати в спільну діяльність. Розвиток дитини характеризується несформованими пізнавальними процесами. Мислення некоректне, непослідовне, інертне, не здатне утворювати абстрактних понять. Погано розуміє вербальну інструкцію, розуміє лише прості примітивні вказівки, мовлення супроводжується дефектами. Пам`ять розвинена погано, формується досить повільно, матеріал запам`ятовує тільки після багаторазових повторень, швидко забуває. Спостерігаються порушення уваги. Крім цього у малолітньої ОСОБА_8 на момент опитування в Центрі захисту дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус), виявлено ознаки розумової відсталості. Дівчинка не може надавати відповіді на запитання, оскільки має інтелектуальні порушення, не розуміє вербальну інструкцію. У зв`язку з наведеним, дитина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 не може брати участь у подальших слідчих діях, не може давати покази та свідчення. Потребує постійної сторонньої допомоги, додаткових корекційних занять, відповідно до своїх вікових, психологічних особливостей та статусу (т. № 1, а.с. 212-213);
		 довідкою «Чернівецької обласної психіатричної лікарні» від 13.01.2025 № 297, згідно якої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , вперше звернулася в поліклінічний підрозділ 20.08.2019, знаходилася на стаціонарному лікуванні в ЧОПЛ, остання виписка з 29.01.24 по 15.02.24 діагноз  помірна розумова відсталість з порушенням поведінки та емоцій (т. № 1 а.с. 218);
		 висновком судово-медичної експертизи від 20.09.2024 № 673 ст, проведеної щодо ОСОБА_8 , згідно якого будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень не виявлено. При огляді виявлено розрив дівочої пліви на 6 годину умовного циферблату годинника терміном більше 21 дня до моменту обстеження, що свідчить про те, що ОСОБА_8 могла жити раніше статевим життям. На момент огляду ОСОБА_8  статевої зрілості не досягла. При огляді анального отвору будь-яких крововиливів, саден, ран, повздовжніх тріщин не виявлено (т. № 1, а.с. 223-224);
		 професійним висновком практичного психолога ОСОБА_47 від 24.09.2024 щодо перебігу психологічної роботи з малолітньою ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на базі Центру захисту дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус) м. Чернівці. Згідно висновку дитина вступає в контакт, самостійно не ініціює контакт з оточуючими, вступає у спільну діяльність, використовує допомогу дорослого, виявлено затримку когнітивних процесів, важко піддається навчанню. Є труднощі у цілісності сприйняття інформації, уповільнені процеси переробки інформації, має труднощі в сприйнятті простору і часу, не орієнтується без контролю дорослого, знижена активність розумових процесів, не сформовані логічні операції, дитина може надавати покази відповідно до свого розуміння, індивідуальних особливостей та попереднього досвіду. Дівчинка плутає цифри не орієнтується в часових уявленнях, в днях тижня, місяцях, порах року. Назви статевих органів, протиправних дій по відношенню до неї називає нецензурними словами, так як вона чула вдома. Розуміє дуже просту вербальну інструкцію (т. № 1, а.с.242-249);
		 висновком судово-психіатричного експерта № 45 від 07.11.2024, відповідно до якого ОСОБА_8 виявляє ознаки психічного захворювання у формі легкої розумової відсталості, наявне психічне захворювання є вродженим або набутим недорозвитком психіки різного ступеню вираженості внаслідок органічного ураження ЦНС у перші три роки життя дитини. На момент вчинення відносно малолітньої потерпілої ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, тобто станом на травень 2024 року та влітку 2024, вона теж виявляла ознаки психічного розладу у формі легкої розумової відсталості. За своїм психічним станом, вона могла сприймати події по справі та може давати про це покази. Протиправні дії, вчинені відносно малолітньої ОСОБА_8 не призвело до виникнення у потерпілої якихось психічних наслідків стосовно неї ж самої. Твердження малолітньої потерпілої ОСОБА_8 про вчинення відносно неї розбещення та насильницьких дій сексуального характеру, не випливає з характеру її психічного захворювання (т. № 1, а.с. 293-295);
		 довідкою ОКНП «Чернівецької обласної психіатричної лікарні» від 15.11.2024 № 8293, згідно якої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 2019 року зверталася за спеціалізованою психіатричною медичною допомогою в ЧОПЛ. Зокрема, знаходилась на стаціонарному лікуванні з 20.08.2019 по 13.09.2019 з діагнозом  легка розумова відсталість (т. № 1 а.с. 298);
		 довідкою КЗ «Чернівецької спеціальної школи № 4» від 03.12.2024 за № 469 з якої вбачається, що ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 навчалась з 30.03.2021 по 14.10.2024, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчалась з 30.03.2021 по 14.10.2024 у вказаному закладі освіти (т. № 2, а.с. 2);
		 психолого-педагогічною характеристикою ОСОБА_8 від 03.12.2024 № 471, відповідно до якої у період часу з 30.03.2021 по 14.10.2024 ОСОБА_17 навчалась у вказаному закладі, до цього навчалась у Великокучурівській ЗОШ І-ІІІ ст, фізичний розвиток відповідає віку, рівень розвитку пізнавальних можливостей низький, мислення конкретно-образне, ситуативне, операції мислення недорозвинені, сприймання хаотичне, поверхневе, фрагментарне, увага мимовільна, пам`ять механічна, короткотривала, відсутні навички вербально-логічного міркування, бідний словниковий запас. За характером  спокійна, в оточуючому середовищі орієнтується, навички самообслуговування та гігієни сформовані, любить допомагати педагогам, на зауваження реагує адекватно (т. № 2, а.с. 3);
		 психолого-педагогічною характеристикою ОСОБА_8 від 03.12.2024 № 470 відповідно до якої у період часу з 30.03.2021 по 14.10.2024 навчалась у вказаному закладі, до цього навчалась у Великокучурівській ЗОШ І-ІІІ ст, фізичний розвиток відповідає віку, рівень розвитку пізнавальних можливостей на початковому рівні, мислення конкретне, ситуативне, не аналізує, не порівнює, не узагальнює, уявлення бідні, неточні, поверхові, пам`ять малооб`ємна, короткотривала, увага не стійка, вдається сконцентруватись на короткий проміжок часу, бідний словниковий запас. Запас відомостей про оточуючий світ  бідний. Зміст почутого не переказує (т. № 2, а.с. 4);
		 листом Центру соціально-психологічної реабілітації дітей від 02.10.2024 за № 01-07/295, у якому зазначено, що під час індивідуальної роботи практичного психолога з вихованкою Центру ОСОБА_11 встановлено, що вона володіє інформацією, що підлягає встановленню у межах кримінального провадження. З повідомлення практичного психолога ОСОБА_55 вбачається, що ОСОБА_31 розповіла та показала через сюжетту гру на ляльках, як батько вступав в інтимні стосунки з сестрами. Також розповіла, що мата та бабуся знали про такі дії. Зі слів дівчинки «бачила пісю тата, коли він її показував ОСОБА_56 і ОСОБА_57 , .. вони були голі на ліжку, Валю тато роздів, а Лера дома була гола,..Лєра лежала на животі, а тато зверху на ній» При цьоми дитина показувала розташування на ляльках. (т. № 2, а.с. 7-8);
		 довідкою ЧОКНП «Чернівецької обласної психіатричної лікарні» № 8886 відносно ОСОБА_11 , згідно якої дитина до закладу не зверталась. (т. № 2, а.с. 12);
		 професійним висновком практичного психолога ОСОБА_47 щодо перебігу психологічної роботи з малолітньою ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно якого дитина охоче вступає в контакт з оточуючими, використовує допомогу дорослого, ще не достатньо сформовано вміння доводити розпочату справу до кінця. Пам`ять мимовільна, дитина добре запам`ятовує, мислення наочно-образне, намагається аналізувати те, що бачить навколо себе, порівнює предмети і робить висновки про їх взаємозалежність. Мовлення зрозуміле, виразне, чітке, граматично правильно будує речення. Розвиток пізнавальних психічних процесів сформований відповідно до віку дитини. Малолітня ОСОБА_11 може аргументувати чи надавати пояснення відповідно до свого віку та розуміння за допомогою перефразованих та зрозумілих, згідно віку питань. У малолітньої ОСОБА_11 на момент опитування в Центрі захисту дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус), не виявлено ознак психічних розладів, чи ознак чітко вираженої психотравми. Дитина може не виявляти негайного переживання, гостра реакція іноді відкладається на місяці (т. № 2, а.с. 30-34);
		 відомостями інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відповідно до яких за період з 01.01.2023 по 15.12.2024 щодо ОСОБА_6 та від нього а також за адресою АДРЕСА_1 , працівниками спецлінії «102» та чергових частин ГУНП в Чернівецькій області зареєстроване одне звернення, а саме: 30.05.2023 від поліцейського офіцера громади ОСОБА_58 щодо продажу тютюнових виробів ОСОБА_6 без відповідних акцизних марок (т. № 2, а.с. 63-65).
		 
		Дослідивши надані стороною обвинувачення докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що вони відповідно до вимог ст.ст. 85-86 КПК України є належними та допустимими, оскільки дані докази кожний окремо, а також у своїй сукупності, за своїм змістом та послідовністю підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також вони є достовірними, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України й відповідно підтверджують вину обвинуваченого в пред`явленому обвинуваченні.
		Таким чином, аналізуючи усі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування вірно кваліфіковано дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 156 КК України - як розбещення неповнолітніх, тобто вчиненні розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, за кваліфікуючими ознаками: вчинене щодо малолітньої особи; вчинене близьким родичем; за ч. 6 статті 152 КК України  як зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, за кваліфікуючими ознаками: зґвалтування, вчинене щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах; вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди; вчинене повторно та вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 156 КК України; за ч. 6 ст. 153 КК України  як сексуальне насильство, тобто вчинення дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, за кваліфікуючими ознаками: сексуальне насильство вчинене щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах; вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди; вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 156 КК України.
		В ході судового розгляду та у судовому засіданні у судових дебатах прокурор просила визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 6 ст. 152 та ч. 6 ст. 153 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі за: ч. 2 ст. 156 КК України покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням та вихованням дітей,або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми на строком на 3 роки; за ч. 6 ст. 152 КК України призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 15 років позбавлення волі; за ч. 6 ст. 153 КК України призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 15 років позбавлення волі, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_6 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 15 років позбавлення з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням та вихованням дітей, або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми строком на 3 роки, вирішити питання про речові докази та судові витрати у кримінальному провадженні. Вважала вину обвинуваченого ОСОБА_6 повністю доведеною в ході судового розгляду належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які були безпосередньо досліджені судом. Цивільний позов задоволити повністю.
		Адвокат ОСОБА_59 , що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 підтримала цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди на суму 300 000 грн у повному обсязі та просила його задовольнити. При цьому, вказала, що дитина зазнала значних душевних хвилювань та насильства як фізичного так і психологічного після вчинення по відношенню неї дій сексуального характеру, і як наслідок замкнулась в собі, стала поганого входити в емоційний контакт з людьми та спілкуватись.
		Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_8  ОСОБА_9 , законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_8  ОСОБА_10 , законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_11  ОСОБА_12 просили визнати обвинуваченого ОСОБА_6  винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та визначити йому остаточне максимальне покарання у виді позбавлення волі, а заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задовольнити у повному обсязі.
		Відповідно до положення, викладеного у рішенні ЄСПЛ Скополла проти Італії від 17вересня 2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. (т. № 2, а.с. 68), за місцем проживання зарекомендував себе посередньо (т. № 2, а.с. 69) проживає та зареєстрований з сім`єю за адресою: АДРЕСА_2 . На обліку в лікарів психолога та нарколога не перебуває (т. № 2, а.с. 73-74). У відповідності до висновку судово-психіатричного експерта № 46 від 05.11.2024 ознак психічного захворювання не виявляє, він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. На період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_6 ознак хронічного психічного захворювання, недоумства та ознак іншого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності також не виявляв, за своїм психічним станом він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Як не психічно хворий, на даний час ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. № 2, а.с. 80-81). 
		Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого є повне визнання вини та каяття.
		Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_6 є:
		 вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка має вади розумового розвитку (п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України),
		 вчинення кримінального правопорушення в присутності дитини (п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України),
		 вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння (п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України). 
		Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Аналогічні приписи містяться в ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. 
		Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами покарання» передбачено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу, тощо. 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 колегія суддів, відповідно до вимог ст. 65 - 67 КК України, враховує дані про його особу, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким та особливо тяжкими злочинами проти статевої свободи та недоторканості своїх малолітніх дітей, колегія вважає, що його виправлення та попередження вчиненню нових злочинів не можливе без ізоляції від суспільства. Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні ОСОБА_6 покарання немає.
		Оцінюючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_6 злочинів, колегія суддів відзначає, що ступінь їх тяжкості та ступінь небезпеки особи ОСОБА_6 для суспільства є дуже високою, а тому вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
		Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікована Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991, встановлює що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
		Відповідно до ст. 17, 19 зазначеної Конвенції жодна дитина не може бути об`єктом незаконного посягання на її честь і гідність; держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.
		Статтею 34 цієї Конвенції встановлено, що держава зобов`язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень.
		Законодавець забезпечує охорону та недоторканість статевої свободи особі, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її статі.
		Отже, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , колегія суддів насамперед виходить із ступеню тяжкості вчинених ним злочинів та враховує підвищену суспільну небезпеку даних кримінальних правопорушень, і вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 можливо тільки в умовах ізоляції його від суспільства, у зв`язку з чим останньому має бути призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років, оскільки саме таке покарання, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення, попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та є домірним скоєному.
		Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, що випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду, встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
		Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського суду міста Чернівці від 30 вересня 2024 року застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою. Фактично ОСОБА_6 було затримано 30 вересня 2024 року.
		З огляду на це, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, суд зобов`язаний відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зараховувати строк попереднього ув`язнення у строк призначеного за вироком суду покарання.
		Колегія суддів, вважає за необхідне залишити без змін застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, що на теперішній час слугуватиме меті забезпечення виконання призначеного вироком суду покарання.
		Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 слід рахувати з моменту фактичного затримання останнього, тобто з 30 вересня 2024 року.
		Згідно з положенням п. 7 ч. 1ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити цивільний позов.
		Адвокатом ОСОБА_59 , що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, в якому вона просить стягнути на користь: ОСОБА_8 моральну у розмірі 300 000 грн.
		Моральну шкоду потерпілої ОСОБА_8 , згідно із позовною заявою, обумовлено спричиненням невиправних душевних страждань, пережитими дитиною у зв`язку з вчиненням таких діянь з малолітньою донькою. Втрачено сон, постійне перебування у пригніченому стані та постійні переживання за психічне здоров`я дитини, що пов`язана із необхідністю в подальшому проходження консультацій із психологом на різних етапах її дорослішання для уникнення психологічних відхилень у подальшому житті, для створення нормальних стосунків з протилежною статтю, створення сім`ї тощо.
		При вирішенні цивільного позову в частині відшкодування шкоди суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		У ч. 1 ст. 129 КПК України зазначено, що, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Статтею 23 ЦК України визначено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно з роз`ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Оцінюючи у сукупності дані щодо обґрунтування розміру моральної шкоди, суд дійшов висновку, що в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпіла малолітня ОСОБА_8 , потерпіла малолітня ОСОБА_51 та малолітня потерпіла ОСОБА_18 безумовно зазнали моральних страждань.
		Зважаючи на викладене, колегія суддів, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 , в інтересах якої виступає ОСОБА_59 в частині відшкодування моральної шкоди повністю, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_6 на її користь моральну шкоду у розмірі 300000 грн 
		На думку колегії суддів, вказана вище сума витрат, що підлягають стягненню з обвинуваченого, відповідає глибині, обсягу й тривалості страждань та є справедливою компенсацією.
		На підставі ст. 124 КПК України процесуальні витрати у кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.
		Долю речових доказів суд вирішує в порядкуст.100 КПК України.
		На підставі вище наведеного та керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 369-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, колегія суддів, 
		У Х В А Л И Л А:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 6 ст. 152, ч. 6 ст. 153 КК України та призначити покарання:
		- за ч. 2 ст. 156 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням та вихованням дітей, або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми строком на 3 роки;
		- за ч. 6 ст. 152 КК України у вигляді 15 років позбавлення волі;
		- за ч. 6 ст. 153 КК України у вигляді 15 років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_6 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 15 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням та вихованням дітей, або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми строком на 3 роки.
		Строк відбування покарання ОСОБА_6 відраховувати з часу затримання, тобто з 30.09.2024. Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_6 строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_6 застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 дохід держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні в розмірі 8 996 грн. 57 коп.
		Цивільний позов малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , в інтересах якої виступає ОСОБА_59 в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю.
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 300000 грн.
		Речові докази:
		- букальний епітелій (т. 2, а.с. 159) - знищити;
		- телефон марки "XIAOMI REDMI 8"- повернути за належністю обвинуваченому ОСОБА_6 . 
		Відповідно до ч. 4 ст. 374 КПК України включити інформацію про ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітніх осіб до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту отримання копії вироку.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. 
		 
		Головуючий суддяОСОБА_1 СуддяОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...