Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/4429/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 31.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2025.
Дата набрання законної сили: 27.03.2025
Номер судового провадження: 61-2090ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 березня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 953/4429/23
		провадження № 61-2090св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Краснощокова Є. В., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Харківська міська рада,
		третя особа - державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Вовкожа Оксана Миколаївна,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2023 року у складі судді Губської Я. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
		Історія справи
		Короткий зміст позовних вимог
		У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Харківської міської ради, третя особа - державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Вовкожа О. М., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
		Позов мотивований тим, що він є сином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, який був зареєстрований та постійно проживав адресою: АДРЕСА_1 . Усі витрати, пов`язані з організацією поховання батька, позивач взяв на себе. На час смерті батькові позивача було 80 років, він був людиною похилого віку та хворів на цукровий діабет.
		Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається з квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Ця квартира належить спадкодавцю та позивачу на праві спільної сумісної власності відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 18 червня 1998 року, виданого Харківським авіаційним інститутом, згідно з розпорядженням від 02 червня 1998 року № 47. Право власності на вказану квартиру зареєстровано 29 червня 1998 року в Харківському міському бюро технічної інвентаризації за № В-37504.
		За життя ОСОБА_4 заповіт не складав, тому спадкування повинно відбуватись за законом. Спадкоємцями за законом є: позивач ОСОБА_1 (син спадкодавця), його мати (дружина померлого) ОСОБА_2 та його сестра (дочка померлого) ОСОБА_3 . У строк, передбачений статтею 1270 ЦК України, із заявами про прийняття спадщини за законом або відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори спадкоємці не звертались. У травні 2023 року мати позивача ОСОБА_2 та сестра ОСОБА_3 звернулись до державного нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Вовкожа О. М. з заявами про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Таким чином, позивач стверджує. що він є єдиним спадкоємцем майна, що належало його батькові.
		У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки йому перешкоджали незалежні від нього обставини, як особисті, так і загальні. Наголошував, що він хворіє на цукровий діабет з 2013 року та є особою з інвалідністю III групи з 2022 року. 
		Після смерті батька його самопочуття погіршилося, він знаходився у важкому стресовому стані, весь свій вільний час присвятив роботі, тому одразу до нотаріуса не звернувся. Лише наприкінці січня 2022 року позивач звернувся до нотаріальної контори з документами для подачі заяви про прийняття спадщини та для роз`яснення прав на вступ в спадщину.
		У нотаріальній конторі нотаріус повідомила, що паспорт, в якому не вклеєно фотокартку при досягненні його власником сорока п`яти років, вважається недійсним, тому на підставі такого паспорта нотаріус не може встановити особу та прийняти заяву про вступ у спадщину. 21 січня 2022 року позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг для того, щоб вклеїти до паспорта у формі книжки фотокартку по досягненню сорока п`яти років. ID-картку позивач отримав лише ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер під час дії карантину, спричиненого коронавірусом, в зв`язку з чим строки виготовлення документів суттєво збільшились.
		24 лютого 2022 року позивач планував записатися до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини, проте у зв`язку з військовою агресією та повномасштабним вторгненням рф на територію України 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан, який триває до цього часу. Місто Харків та Харківська область, починаючи з 24 лютого 2022 року, піддавалися інтенсивним ракетним та артилерійським обстрілам. З метою збереження свого життя та життя своїх рідних позивач був вимушений виїхати з міста Харкова, де залишилися майже всі документи, та евакуюватися до іншого регіону. Таким чином, він не мав можливості звернутися до нотаріуса.
		Він є внутрішньо переміщеною особою. У травні 2022 року в місті Львові він звертався до приватних та державних нотаріусів із питанням спадкування та роз`яснення порядку отримання спадщини після смерті батька під час військової агресії. У телефонній розмові йому було повідомлено, що спадковий реєстр закритий та відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 під час воєнного стану перебіг шестимісячного строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, а свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Рахуючи строки таким чином, 25 травня 2023 року позивач звернувся до державного нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Вовкожа О. М. із письмовою заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 . За цією заявою 25 травня 2023 року заведено спадкову справу № 258/2023. Проте за результатами розгляду заяви позивача йому відмовлено у вчиненні нотаріальних дій. Причиною винесення такої постанови стало те, що він як заявник подав заяву про прийняття спадщини після спливу встановленого законодавством строку для прийняття спадщини та станом на 23 вересня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 із ОСОБА_4 зареєстрований не був. Крім того, було рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду із заявою про продовження строку для прийняття спадщини.
		На переконання позивача, строк для прийняття спадщини ним пропущений з поважних причин, що обумовлені тим, що він є особою з інвалідністю III групи за загальним захворюванням, фактично після смерті вступив в управління спадковим майном. Крім того, після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, позивач перебуваючи у хворобливому стані, змушений був евакуюватися з постійного місця проживання у більш безпечне місце та не розібрався з колізією у законодавстві. 
		Позивач наголошував, що у нього були поважні причини, пов`язані з істотними труднощами на вчинення дій щодо завчасного звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 
		ОСОБА_1 просив:
		визначити причини пропуску ним строку подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Харкові, актовий запис № 17467, поважними;
		визначити йому додатковий строк тривалістю чотири місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Харкові.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2023 року, яке залишене без змінпостановою Харківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року, в задоволенні позову  ОСОБА_1 відмовлено.
		Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження існування у нього поважних причин та об`єктивних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини протягом одного року та восьми місяців після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, адже позивач не довів поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, тому відсутні підстави для визначення позивачу додаткового строку для її прийняття.
		Обґрунтовуючи поважність пропуску ним строку звернення для прийняття спадщини, позивач посилався на наявність труднощів до 23 лютого 2022 року, тобто до початку військової агресії рф щодо України та введення військового стану, у зверненні до нотаріуса до спливу строку, передбаченого статтею 270 ЦК України, у зв`язку із необхідністю вклеювання фото у паспорт громадянина України в формі книжки після досягнення 45-річного віку.
		На переконання апеляційного суду ця обставина не підтверджена належними і допустимими доказами, крім того, що копія паспорта громадянина України у формі карти позивача свідчить, що такий документ видано 16 лютого 2022 року.
		Щодо посилання ОСОБА_1 на хворобливий стан та той факт, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи, апеляційний суд зазначив таке. ОСОБА_1 до суду першої інстанції надав довідку МСЕК про присвоєння йому ІІІ групи інвалідності за загальним захворюванням від 06 грудня 2022 року, тобто після 1 року 3 місяців після смерті спадкодавця. Доказів на підтвердження того, що позивач протягом періоду з 23 вересня 2021 року до 25 травня 2023 року хворів та з цих причин не міг подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій, не надано. Єдине посилання на наявність хвороби (діабет) та оформлення інвалідності чоловіку у період воєнного часу не може свідчити про його тяжкий стан, що перешкоджав йому подати заяву до нотаріуса у будь-якому місті України.
		Посилання позивача на стресовий стан, наявність захворювання на цукровий діабет, інвалідність з грудня 2022 року та статус внутрішньо переміщеної особи з 06 квітня 2022 року також не є такими перешкодами, що унеможливлювали своєчасне звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Матеріали справи свідчать, що позивач з квітня 2022 року був зареєстрований як внутрішньо переміщена особа в м. Львів, де працювали нотаріальні контори і позивач не був позбавлений можливості в будь-який час протягом усього 2022 року подати до будь-якого нотаріуса м. Львова заяву про прийняття спадщини.
		Крім того, загальновідомим є факт, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022  року, строком на 30 діб, введено воєнний стан, який триває на час розгляду заяви та неодноразово продовжувався. З урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану у позивача згідно з його позовом виникли труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини. Апеляційний суд звернув увагу на те, що ОСОБА_1 під час звернення до суду першої інстанції із позовом посилався на той факт, що не подав заяву до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки вважав, що діють норми постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану». 
		При цьому в тексті позовної заяви зазначав, що ознайомлений з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Посилався на те, що причина пропуску строку не залежала від його волі та пов`язана із колізією в законодавстві.
		Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв постанову № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану». У пункті 3 цієї постанови (в редакції від 06 березня 2022 року) передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану. Відповідно до змін від 28 квітня 2022 року, внесених до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупинений на час дії воєнного стану. 29 червня 2022 року внесено нові зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164. Зокрема, пунктом 3 вказаної постанови Кабінету Міністрів України (в редакції від 29 червня 2022 року) передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці.
		Проте позивач із заявою про прийняття спадщини звернувся до нотаріуса лише 25 травня 2023 року, тобто через один рік і всім місяців після смерті спадкодавця, що є значно більшим десятимісячного строку, на який посилається сам позивач.
		Суд також вказав, що не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо, в тому числі і за відсутності будь-яких доказів з приводу зазначеного. Для подання заяви про прийняття спадщини не є обов`язковим особисте подання документів безпосередньо в приміщенні нотаріальної контори, оскільки закон не позбавляє спадкоємця права направити цю заяву за допомогою засобів поштового зв`язку, а також подати її через орган місцевого самоврядування.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		У лютому 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		Касаційна скарга з урахуванням її уточнення мотивована тим, що:
		суди зробили помилковий висновок про те, що немає доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання заяви на прийняття спадщини;
		суди не в повній мірі надали оцінку виключним зовнішнім обставинам, а саме збройній агресії рф та введенню воєнного стану на території України. Він мав правомірні очікування, що перебіг строків на прийняття спадщини до закінчення воєнного стану буде зупинено. Саме законодавчі зміни у визначенні перебігу строку на прийняття спадщини в період воєнного стану й мали наслідком порушення ним строків для подачі заяви на прийняття спадщини;
		крім того, строк на прийняття спадщини пропущений ним з поважних причин, зокрема через те, що він є особою з інвалідністю III групи за загальним захворюванням. Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України позивач, перебуваючи у хворобливому стані, змушений був евакуюватися з постійного місця проживання у більш безпечне місце.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого2024 року касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.
		Ухвалою Верховного Суду від 18 березня2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 953/4429/23 та витребувано справу із суду першої інстанції.
		У квітні 2024 року матеріали справи № 953/4429/23надійшли до Верховного Суду.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		В ухвалі Верховного Суду від 18 березня 2024 року зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 638/4895/15 та у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).
		Фактичні обставини справи
		Суди встановили, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
		Згідно зі свідоцтвом про смерть від 25 вересня 2021 року серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що відділом Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) складено актовий запис № 17467.
		Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина.
		На момент смерті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований один і був знятий з реєстрації за цією адресою у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		У встановлений законом строк із заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_4 ніхто із спадкоємців не звертався.
		Із матеріалів спадкової справи № 258/2023 вбачається, що позивач ОСОБА_1 25 травня 2023 року звернувся до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		25 травня 2023 року ОСОБА_3 звернулася до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 .
		25 травня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 .
		Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 18 червня 1998 року, виданого Харківським авіаційним інститутом, ОСОБА_4 і ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . 
		30 травня 2023 року державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 , оскільки ним пропущено строк для прийняття спадщини.
		Позиція Верховного Суду
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України).
		Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).
		Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
		Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
		За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
		У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі 
		№ 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».
		У постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі 
		№ 6-1486цс15 зроблено висновок, що: «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 234/17511/19 (провадження № 61-8215св20) вказано, що: «як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 (провадження № 61-5590св21) вказано, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16».
		Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (див. пункти 53 - 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24)).
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року в справі № 676/47/21 (провадження № 61-8014св22) вказано, що:
		«правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;
		законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини;
		пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №  164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню».
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
		У справі, що переглядається:
		суди встановили, що постановою державного нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач не заперечував, що він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 з порушенням строків для прийняття спадщини, тобто після спливу шести місяців з дня смерті спадкодавця.
		обґрунтовуючи поважність пропуску ним строку звернення для прийняття спадщини, він посилався на існування труднощів до 23 лютого 2022 року, тобто до початку військової агресії рф щодо України та введення воєнного стану, у зверненні до нотаріуса до спливу строку, передбаченого у статті 1270 ЦК України, та необхідність вклеювання фото у паспорт громадянина України в формі книжки після досягнення 45-річного віку. Проте ця обставина не підтверджена належними і допустимими доказами, крім того, що копія паспорта громадянина України у формі карти позивача свідчить, що такий документ видано 16 лютого 2022 року;
		суди правильно вважали, що посилання позивача на хворобливий стан та той факт, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи, не може бути підставою для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки довідка МСЕК, надана суду першої інстанції, про присвоєння йому ІІІ групи інвалідності за загальним захворюванням датована 06 грудня 2022 року, тобто після 1 року 3 місяців після смерті спадкодавця. Доказів на підтвердження того, що позивач протягом періоду з 23 вересня 2021 року до 25 травня 2023 року хворів та з цих причин не міг подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій, взагалі не надано. При цьому саме посилання на наявність хвороби (діабет) та оформлення інвалідності чоловіку у період воєнного часу не може свідчити про його тяжкий стан, що перешкоджало йому подати заяву до нотаріуса у будь-якому місті України;
		доводи позивача про стресовий стан, наявність захворювання на цукровий діабет, інвалідність з грудня 2022 року та статус внутрішньо переміщеної особи з 06 квітня 2022 року також не є перешкодами, що унеможливлювали своєчасне звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Позивач з квітня 2022 року був зареєстрований як внутрішньо переміщена особа в м. Львів, де працювали нотаріальні контори, і позивач не був позбавлений можливості в будь-який час протягом усього 2022 року подати до будь-якого нотаріуса м.  Львова заяву про прийняття спадщини;
		суди обґрунтовано вказали, що посилання позивача як на причину пропуску строку на подання заяви для прийняття спадщини на зміни у законодавстві, що не залежало від його волі, є безпідставним. Матеріали справи свідчать, що із заявою про прийняття спадщини він звернувся до нотаріуса лише 25 травня 2023 року, тобто через один рік і всім місяців після смерті спадкодавця, що є значно більшим десятимісячного строку, на який посилався сам позивач (з урахуванням змін у законодавстві). Більш того, законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини. Тому пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №  164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в  редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню;
		суди правильно вказали, що для подання заяви про прийняття спадщини не є обов`язковим особисте подання документів безпосередньо в приміщенні нотаріальної контори, адже закон не позбавляє спадкоємця права направити цю заяву за допомогою засобів поштового зв`язку, а також подати її через орган місцевого самоврядування. Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження звернень ОСОБА_1 із відповідними заявами про прийняття спадщини до державних та приватних нотаріусів у м. Львів та відмови у прийнятті таких заяв у зв`язку з закритими реєстрами;
		таким чином, позивач не довів об`єктивних та непереборних обставин, які позбавили її можливості своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, а тому строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущено без поважних причин.
		За таких обставин суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову.
		Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
		Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).
		Аргумент позивача про розгляд справи судом першої інстанції без його участі є безпідставними, адже у матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 87).
		Доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність переоцінки доказів Верховним Судом, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
		Оскільки оскаржені судові рішення підлягають залишенню без змін, то підстав для здійснення нового розподілу судових витрат немає.
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді                                                                                       І. О. Дундар
		Д. А. Гудима
		Є. В. Краснощоков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...