Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/23649/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 31.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2025.
Дата набрання законної сили: 20.03.2025
Номер судового провадження: 51-4795км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023100020003901

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 березня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 753/23649/23
		провадження № 51-4795 км 24
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                ОСОБА_1 ,
		суддів                                                            ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		 
		за участю:
		секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                  ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 вересня 2024 рокув кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100020003901, за обвинуваченням
		ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. 
		На підставі ст. 71 КК України з урахуванням положень п. 1 (г) ч. 1 ст. 72 цього Кодексу за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 19 січня 2022 року остаточно ОСОБА_7 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 10 днів.
		Згідно з вироком, ОСОБА_7 29 вересня 2023 року приблизно о 16:07, перебуваючи неподалік від входу до приміщення кафе «Kebab Grill», що на вул. Братства Тарасівців, 12-А в м. Києві, умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою таємного викрадення чужого майна, помітивши належний ОСОБА_8 мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A73 6/128 Gb», який лежав на діжці біля входу в кафе, усвідомлюючи протиправність своїх дій, підійшов до діжки і, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав його, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 13 393,33 грн.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора задоволено. Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року щодо ОСОБА_7 змінено в частині призначеного покарання. Постановлено вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		На підставі ст. 71 КК України з урахуванням положень ст. 72 цього Кодексу ОСОБА_7 до призначеного за цим вироком покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Дарницького районного суду міста Києва від 19 січня 2022 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 9 днів.
		У решті вирок залишено без змін.
		Вимоги касаційній скарзі й узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючисьна істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати судові рішення стосовно ОСОБА_7 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		На обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що під час вирішення питання про призначення ОСОБА_7 покарання, суди не врахували конкретної ситуації, в якій опинився її підзахисний, зокрема того, що телефон лежав на вулиці, поруч нікого не було і ОСОБА_7 сприйняв це майно як знахідку. При цьому суди не встановили таких обставин: чи вибуло це майно з володіння власника; чи відомо було власнику його місцезнаходження; скільки часу пройшло після втрати власником майна до його знайденням; чи були у власника підстави вважати майно остаточно втраченим; чи ОСОБА_7 , який знайшов майно, був очевидцем події втрати і чинив будь-які активні дії, спрямовані на вилучення майна з володіння власника; чи була можливість ідентифікувати законного власника телефона. Указує на порушення права ОСОБА_7 на захист під час розгляду справи в місцевому суді, оскільки йому не було надано пам`ятки про права та обов`язки і не роз`яснено їх. Також усупереч ч. 8 ст. 42 КПК України не роз`яснено права на правову допомогу, що підтверджується журналом і аудіозаписом судового засідання від 11 січня 2024 року. Вважає, що місцевий суд, розглядаючи справу без захисника, не зміг забезпечити ОСОБА_7 необхідних рівних умов для реалізації його процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, чим порушив принципи рівності та змагальності сторін. До того ж стверджує про порушення апеляційним судом права ОСОБА_7 на захист ісправедливий судовий розгляд, оскільки такий відбувся за відсутності підзахисного, який належно не був повідомлений про такий розгляд. Вважає, що розгляд провадження без участі обвинуваченого, коли є обґрунтоване клопотання сторони захисту про його відкладення у зв`язку з неповідомленням ОСОБА_7 про час і місце розгляду апеляційних скарг, з огляду на положення п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК України, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. На думку захисника, дії ОСОБА_7 неправильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки у них відсутня така кваліфікуюча ознака, як вчинення крадіжки в умовах воєнного стану. На переконання захисника, якщо викрадення відбулося хоча й під час дії режиму воєнного стану, але поза межами місць вогневого ураження, тимчасової окупації або проходу військ та без будь-якого використання умов воєнного стану, то відповідну кваліфікуючу ознаку застосовувати недоцільно. Посилається на те, що суди попередніх інстанцій під час призначення ОСОБА_7 покарання не врахували негативного ставлення її підзахисного до скоєного, того, що ОСОБА_7 щиро розкаявся, співпрацював зі слідством, що, на думку сторони захисту, є підставами для пом`якшення ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 69 КК України та звільнення від його відбування за ст. 75 КК України.
		На касаційну скаргу заперечень від учасників касаційного провадження не надходило.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 вважав, що касаційна скарга захисника не підлягає до задоволення.
		Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позицію прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга захисника підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
		Мотиви Суду
		За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Частиною 1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Згідно ст. 63 Конституції України підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.
		Відповідно до ч. 1 ст. 20 КПК України, обвинувачений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
		Суд зобов`язаний роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника. У випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави. 
		Пунктом «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд. Право на захист закріплено у ст. 59 і п. 6 ст. 129 Конституції України.
		З огляду на положення ст. 7 КПК України кримінальне провадження за формою і змістом повинно відповідати його загальним засадам, у тому числі такому, як забезпечення права на захист, що належить до загальновизнаних принципів міжнародного права й розглядається як необхідна умова забезпечення права на справедливий судовий розгляд.
		За правилами п. 2 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз`яснення.
		Незабезпечення обвинуваченому можливості особисто обстоювати свої інтереси у кримінальному провадженні всіма допустимими засобами і способами або обмеження його можливості скористатися правовою допомогою захисника є істотним порушенням кримінального процесуального закону, що тягне за собою безумовне скасування вироку чи ухвали.
		Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції не виконав вимоги ст. 345 КПК України, оскільки не перевірив питання щодо вручення обвинуваченому пам`ятки про його права та обов`язки, а головуючий не з`ясував, чи зрозумілі ОСОБА_7 його права та обов`язки, і в разі необхідності не роз`яснив їх. 
		Указане підтверджується як журналом судового засідання, так і звукозаписом, збереженим на носії інформації, де зафіксовано перебіг судового процесу в суді першої інстанції від 11 січня 2024 року. 
		З огляду на викладене, судовий розгляд відбувся з істотним порушенням кримінального процесуального закону, а саме було порушено право засудженого на захист.
		Апеляційний суд не звернув уваги на вказані порушення вимог закону та не виправив їх. 
		Зважаючи на допущене судом першої інстанції істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів касаційного суду не вбачає підстав для надання оцінки іншим доводам касаційної скарги захисника, оскільки вони мають бути предметом перевірки місцевого суду.
		З огляду на викладене, касаційну скаргу захисника слід задовольнити частково, судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати і призначити новий розгляд у місцевому суді, під час якого слід врахувати наведене, ретельно перевірити доводи захисника, дослідити всі докази у провадженні, та в залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване рішення з викладенням в ньому аналізу доказів і ґрунтовних мотивів його прийняття.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                              ОСОБА_2                                   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...