Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 650/1236/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 31.03.2025. Зареєстровано: 01.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/650/213/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024230000000113

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 650/1236/24
		провадження № 1-кп/650/213/25
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		28 березня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
		головуючого  судді Сікори О.О.,
		із секретарем  Чечун В.Ф.,
		за участю: прокурора  Караван А.М.,
		захисника  Беспрозванного Д.О.,
		обвинуваченої  ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка кримінальне провадження № 22024230000000113 за обвинуваченням  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Світловодськ Кіровоградської області, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , не є депутатом будь-якого рівня, раніше не судимої,
		у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною п`ятою статті 111-1 КК України,
		 
		встановив:
		 
		Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі  Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і рф.
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.
		22 лютого 2022 року президент рф направив до ради федерації звернення про використання зс рф за межами рф, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року президент рф публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24.02.2022 військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.
		З метою протидії збройній агресії у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який продовжується у визначеному законом порядку.
		З 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями зс рф і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територій, на яких ведуться ( велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, відповідно до якого територія Новокаховської міської територіальної громади, зокрема села Веселе, з 24 лютого 2022 року по 12 листопада 2022 року була тимчасово окупованою рф.
		Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (тимчасово окупована територія)  це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.
		Статтею 73 Конституції України, визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
		15 липня 2022 року Центральною виборчою комісією України прийнято Постанову № 82 від «Про неприпустимість організації підготовки та проведення на тимчасово окупованих територіях України псевдореферендумів» відповідно до якої проведення будь-яких виборів та референдумів в умовах воєнного стану прямо заборонено частиною» першою статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Аналогічні заборони встановлено також Виборчим кодексом України та Законом України "Про всеукраїнський референдум".
		Згідно із ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум є формою безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановлених Конституцією України та цим Законом.
		Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум щодо зміни території України - це форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження прийнятого Верховною Радою України закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України. Призначення всеукраїнського референдуму щодо зміни території України здійснюється постановою Верховної Ради України.
		Згідно із ч.1 ст. 20 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється.
		У березні 2022 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), громадянин України, матеріали відносно якого виділено в інше кримінальне провадження, перебуваючи у м. Херсоні, достовірно знаючи, що військовослужбовці рф окупували м. Херсон та частину Херсонської області та продовжують окупаційну діяльність на території України, обійняв посаду так званого керівника окупаційного органу влади  військово-цивільної адміністрації Херсонської області (далі  окупаційна ВЦА Херсонської області). 
		Переслідуючи кінцеву мету окупації Херсонської області приєднанням частини території України до рф, умисно на виконання вимог військово-політичного керівництва рф у порушення порядку, встановленого Конституцією України, у липні 2022 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) так званий голова ВЦА в Херсонській області (досудове розслідування кримінальних правопорушень відносно якого проводиться у інших кримінальних провадженнях) як посадова особа окупаційного органу влади держави-агресора на підставі звернення незаконної так званої громадської організації публічно проголосив про початок підготовки до проведення незаконного референдуму з питань входження до складу російської федерації тимчасово окупованої території Херсонської області.
		В липні 2022 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), з метою організації та проведення на тимчасово окупованій території Херсонської області незаконного референдуму з питання її приєднання до російської федерації, указом так званого голови ВЦА Херсонської області № 245-р від 22.07.2022 створено виборчу комісію Херсонської області у складі семи осіб, склад якої він затвердив. 
		Цим же указом визначено, що виборча комісія Херсонської області є органом влади, входить у склад ВЦА Херсонської області та є розпорядником бюджетних коштів. 
		На виконання зазначеної вище злочинної мети, у першій половині вересня 2022 року (конкретне місце та час органом досудового розслідування не встановлено) керівництвом окупаційної ВЦА Херсонської області, до складу якої входили особи, матеріали відносно яких виділено в інше кримінальне провадження, а також інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, сформовано і затверджено склад та забезпечено і організовано роботу «дільничної виборчої комісії № 805» (далі  ДВК № 805), яка діяла на території селищ Козацьке та Веселе Каховського району Херсонської області. 
		У свою чергу, у невстановлені дату та час, але не пізніше 23 вересня 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи проросійсько налаштованою, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, без примусу, з корисливих мотивів та метою отримання грошової винагороди, добровільно погодилась на пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб, щодо участі у проведенні на території тимчасово окупованої Херсонської області незаконного референдуму про вихід Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу рф на правах суб`єкта рф, та була включена до складу ДВК № 805, яка діяла на території селищ Козацьке та Веселе Каховського району Херсонської області.
		Так, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 23 по 27 вересня 2022 року, діючи за попередньою змовою з так званим головою ДВК № 805 та іншими невстановленими на даний час особами (щодо яких здійснюється досудове розслідування), діючи із прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», прийняла участь в організації та проведенні незаконного референдуму, шляхом участі в подворовому обході місцевих мешканців у супроводі військовослужбовців рф, під час якого активно пропонувала мешканцям селищ Козацьке та Веселе Каховського району Херсонської області проголосувати шляхом поставлення відповідних відміток у бюлетені за вихід Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу рф на правах суб`єкта рф.
		В подальшому, 27 вересня 2022 року так звана «Центральна виборча комісія Херсонської області» за результатами підрахунку всіх бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів було задекларовано 497051 громадян, що становить 87.05 % від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні, виявили бажання за входження Херсонської області у склад рф. 
		Внаслідок вищевказаних незаконних та неправомірних дій ОСОБА_1 та інших осіб, щодо яких здійснюється розслідування у даному провадженні, стало визнання російською федерацією незаконного референдуму на тимчасово окупованій територій України таким, що відбувся та незаконного приєднання Херсонської області до складу рф.
		На судовому засіданні прокурор підтримав обвинувачення, вказав про доведеність вини обвинуваченої зібраними в ході досудового розслідування доказами, які були досліджені судом у відкритому судовому засіданні, а також показаннями свідків, та просив суд призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на десять років з позбавленням її права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг, виборчим процесом на п`ятнадцять років з конфіскацією майна. Вказав про необхідність залишення речових доказів в матеріалах справи та відсутність судових витрат. Діючий щодо обвинуваченої запобіжний захід у виді тримання під вартою просив залишити до набрання вироком законної сили.
		Захисник на судовому засіданні під час виступу в судових дебатах висловив позицію сторони захисту, наголошуючи на відсутності належних доказів вини його підзахисної  ОСОБА_1 .
		У своїй промові він звернув увагу суду на те, що діяльність обвинуваченої, зокрема участь у так званому «референдумі», не була ініціативною або організаторською. За словами захисника, вона не проявляла активності у пропаганді чи агітації, а її дії зводилися до виконання вказівок інших осіб, зокрема представників окупаційної влади.
		ОСОБА_2 підкреслив, що обвинувачена перебувала в умовах повної окупації населеного пункту, без зв`язку, без роботи, у тяжкому матеріальному становищі, піклуючись про важко хвору матір. У цьому контексті він вказав, що ОСОБА_1 була змушена звернутися за допомогою до так званих «тимчасових органів влади» виключно для виживання, а її подальша участь у голосуванні була формальною, без жодного впливу на його організацію чи результати.
		Також захисник наполягав на тому, що в діях обвинуваченої відсутній склад інкримінованого злочину, а докази, надані стороною обвинувачення, не доводять умислу на співпрацю з державою-агресором або підрив конституційного ладу України.
		У зв`язку з викладеним, ОСОБА_2 просив суд повністю виправдати ОСОБА_1 та закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
		Думку щодо призначення покарання обвинуваченій у випадку визнання її винною не висловив. 
		Обвинувачена на судовому засіданні під час її допиту надала детальні пояснення стосовно обставин її участі у діях, пов`язаних із проведенням так званого «референдуму» на тимчасово окупованій території селища Веселе Каховського району Херсонської області.
		Обвинувачена зазначила, що станом на 24 лютого 2022 року вона мешкала у селі Веселе разом із матір`ю, яка перебувала в тяжкому стані здоров`я та потребувала догляду. Відразу після вторгнення, за її словами, до села зайшла російська військова техніка, внаслідок чого зникло електропостачання та вода, не було хліба, ліків, харчів. Перший місяць, за її словами, ситуація була вкрай складною, а згодом почала надходити гуманітарна допомога, однак вона сама до пільгових категорій не належала і такої допомоги не отримувала.
		У зв`язку з відсутністю доходів (сама не працювала, а матір отримувала пенсію), вона звернулася до будівлі амбулаторії, де на той час тимчасово розміщувалася так звана «сільська рада» під керівництвом громадянина на ім`я ОСОБА_3 . Вона пояснила, що цей чоловік був мешканцем с. Веселого, але тривалий час перебував на заробітках у російській федерації. У період окупації саме його призначили так званим «тимчасовим головою» села. У згаданій будівлі розміщувався також відділ, де приймали громадян з питань пенсійного забезпечення,  саме туди вона і прийшла.
		Під час візиту ОСОБА_4 запропонував їй виконати роботу, яка, зі слів обвинуваченої, полягала у проходженні селом разом із ОСОБА_5 , директором місцевого комунгоспу, зі списками мешканців та бюлетенями. Вона погодилася. Їй пояснили, що необхідно збирати підписи громадян, вручати їм бюлетень і запропонувати проголосувати.
		Обвинувачена вказала, що протягом трьох днів, орієнтовно 2527 вересня 2022 року, вона разом з Огородником здійснювала обхід будинків мешканців села Веселе. Вона мала при собі списки виборців та бюлетені, а урна для голосування знаходилась у ОСОБА_6 . Вони їздили по селищу на автомобілі, в якому також перебували двоє озброєних військовослужбовців Збройних сил рф у формі  один за кермом, другий  поруч із водієм. За її словами, військові не супроводжували їх до будинків, а залишались в авто, чи стояли біля нього.
		У кожному дворі вони підходили до мешканців, ставили запитання, чи бажають ті взяти участь у голосуванні, після чого люди ставили підпис у списку, отримували бюлетень і кидали його в урну. Обвинувачена зазначила, що не проводила підрахунок голосів, а по завершенню кожного робочого дня здавала списки та бюлетені ОСОБА_7 , який очолював «тимчасову адміністрацію».
		За словами обвинуваченої, форма бюлетеня містила запитання про приєднання Херсонської області до складу російської федерації на правах суб`єкта рф. У бюлетені були варіанти відповіді: «так» або «ні». Вона не змогла точно сказати, чи були на цих бланках печатки російської федерації, але підтвердила, що бюлетені були вже надруковані.
		Обвинувачена вказала, що за цю діяльність вона отримала грошову винагороду в російських рублях, точну суму не пригадала, але зазначила, що одразу витратила її на купівлю вугілля. 
		Пояснюючи мотиви своєї участі, обвинувачена заперечила наявність будь-якого фізичного примусу, проте вказала на складну життєву ситуацію, страх, відсутність засобів для існування, а також на те, що в селі вже повністю перебували російські військові. Вона наголосила, що її поведінка була обумовлена життєвими обставинами і необхідністю піклуватися про тяжкохвору матір.
		Також обвинувачена повідомила, що організованої виборчої комісії не існувало, вона, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 діяли самостійно. Документи, отримані для проведення так званого голосування, передавались усно, письмових інструкцій вона не отримувала.
		Вину обвинуваченої у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджують такі надані стороною обвинувачення та безпосередньо досліджені в судовому засіданні письмові докази.
		Протокол огляду від 03 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим, з використанням службового ПЕОМ, браузера «Google Chrome» та доступу до мережі Інтернет, було здійснено огляд публікації на офіційному Інтернет-ресурсі «Центр національного спротиву»  https://sprotyv.mod.gov.ua, розміщеної за відповідним посиланням у вільному доступі було виявлено та оглянуто публікацію під назвою: «ЦНС отримав списки членів «двк» з підготовки псевдореферендуму», дата публікації  ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Вказана публікація містить відомості про те, що Центр національного спротиву отримав у розпорядження списки так званих членів виборчої комісії № 301-307, які залучаються до підготовки незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Херсонської області. Також у статті зазначено, що ці особи пройшли інструктаж від представників фсб рф, а підготовка відбувається під контролем зс рф. До протоколу огляду додано: роздруківку зазначеної публікації та фотознімки аркушів галереї фреймів файлів, які стосуються списків виборчої комісії № 301-307 для проведення незаконного референдуму.
		Протокол огляду від 03 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Совет Федерации Федерального Собрания Российской Федерации», де виявлено публікацію Ради Федерації Федеральних зборів російської федерації щодо ухвалення федерального конституційного закону «Про прийняття в російську федерацію Херсонської області та утворення в складі російської федерації нового суб`єкта  Херсонської області». Назва публікації: «Постановление «О Федеральном конституционном законе «О принятии в Российскую Федерацию Херсонской области и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта - Херсонской области». Дата публікації: 04 жовтня 2022 року. Підписант: Голова Ради Федерації Федеральних зборів російської федерації ОСОБА_10 . До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 03 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням службового ПЕОМ, браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN»  для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд офіційного Інтернет-ресурсу «Президент России» за адресою: http://kremlin.ru/acts/news/69509. У відкритому доступі виявлено публікацію Президента Російської Федерації під назвою: «Указ об исполняющем обязанности губернатора Херсонской области», дата публікації  05 жовтня 2022 року, підписант  Президент Російської Федерації Путін В.В.
		Зі змісту публікації вбачається, що президент російської федерації ОСОБА_11 підписав указ від 04 жовтня 2022 року, яким призначив ОСОБА_12 тимчасово виконуючим обов`язки губернатора Херсонської області. Указ прийнято у зв`язку з включенням Херсонської області до складу російської федерації та утворенням нового суб`єкта федерації  Херсонської області. У документі зазначено, що призначення тимчасово виконуючого обов`язки здійснюється до вступу на посаду особи, обраної губернатором Херсонської області в установленому законом порядку. До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 03 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Совет Федерации Федерального Собрания Российской Федерации», де виявлено публікацію Ради Федерації Федеральних зборів російської федерації: «Про ухвалення указу президента російської федерації від 19 жовтня 2022 року № 756 «Про введення військового стану на територіях Донецької народної республіки, Луганської народної республіки, Запорізької та Херсонської областей». Назва публікації: «Постановление «Об утверждении Указа Президента Российской Федерации от 19 октября 2022 года № 756 «О введении военного положения на территориях Донецкой Народной Республики, Луганской Народной Республики, Запорожской и Херсонской областей». Дата публікації: 19 жовтня 2022 року. Підписант: Голова Ради Федерації Федеральних зборів російської федерації ОСОБА_10 . До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 03 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_4 », де виявлено публікацію президента російської федерації: «Федеральний Закон від 04.10.2022 № 375-ФЗ «Про ратифікацію Договору між російською федерацією та Херсонською областю про прийняття в російську федерацію Херсонської області та утворення в складі російської федерації нового суб`єкту». Назва публікації: «Федеральный закон от 04.10.2022 г. № 375-ФЗ «О ратификации Договора между Российской Федерацией и Херсонской областью о принятии в Российскую Федерацию Херсонской области и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта». Дата публікації: 04 жовтня 2022 року. Підписант: президент російської федерації ОСОБА_11 . До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 05 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Официальный сайт Администрации Херсонской области» за посиланням (Інтернет - адресою): «http://khogov.ru», де за відповідним посиланням у загальному доступі розміщено статтю щодо звернення громадської ради Херсонської області до голови регіону з ініціативою негайного проведення референдуму. Назва статті: «Общественный совет Херсонской области обратился к главе региона с инициативой немедленного проведения референдума». До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 05 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Официальный сайт Администрации Херсонской области» за посиланням (Інтернет - адресою): «http://khogov.ru», де за відповідним посиланням у загальному доступі розміщено публікацію Виборчої комісії Херсонської області щодо рішення за результатами референдуму. Назва публікації: «Избирательная комиссия Херсонской области опубликовала решение о результатах референдума». До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 05 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Официальный сайт Администрации Херсонской области» за посиланням (Інтернет - адресою): «http://khogov.ru», де за відповідним посиланням у загальному доступі розміщено статтю щодо звернення голови адміністрації Херсонської області Володимира Сальдо до президента російської федерації володимира путіна з метою прийняття Херсонської області до складу рф як нового суб`єкта федерації. Назва статті: «Обращение главы администрации Херсонской области Владимира Сальдо Президенту Российской Федерации Владимиру Путину». До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 05 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Официальный интернет-портал правовой информации» за посиланням (Інтернет - адресою): «http://publication.pravo.gov.ru», де за посиланням: http://publication.pravo.gov.ru/Document /View/0001202210030003?index=0&rangeSize=1», у загальному доступі розміщено публікацію Договору між російською Федерацією та Херсонською областю про прийняття до російської федерації Херсонської області та утворення в складі російської федерації нового суб`єкта від 30 вересня 2022 року. Назва публікації: «Договор между Российской Федерацией и Херсонской областью о принятии в Российскую Федерацию Херсонской области и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта от 30 сентября 2022 года (ратифицирован Федеральным законом от 4 октября 2022 года № 375-ФЗ, вступил в силу 5 октября 2022 года, письмо МИД России от 05.10.2022 № 19696/дп)». Дата публікації: 03.10.2022. Підписанти: За російську федерацію ОСОБА_13 2. За Херсонську область В.Сальдо. До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 05 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN»  для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд офіційного інтернет-порталу правової інформації Російської Федерації за відповідним посиланням, де у вільному доступі виявлено публікацію під назвою: «Постановление Конституционного Суда Российской Федерации от ІНФОРМАЦІЯ_5 № 39-П по делу о проверке конституционности не вступившего в силу международного Договора между Российской Федерацией и Херсонской областью о принятии в Российскую Федерацию Херсонской области и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта». Дата публікації: ІНФОРМАЦІЯ_6 . Підписант: Конституційний Суд Російської Федерації.
		Зі змісту публікації вбачається, що Конституційний Суд Російської Федерації ухвалив постанову у справі про перевірку відповідності Конституції РФ міжнародного договору між Російською Федерацією та Херсонською областю щодо прийняття останньої до складу Російської Федерації та утворення нового суб`єкта.
		У постанові зазначено, що вказаний міжнародний договір відповідає Конституції Російської Федерації, у зв`язку з чим визнається можливим його підписання Президентом РФ та направлення до Федеральних Зборів для ратифікації. До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 05 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Официальный сайт Администрации Херсонской области» за посиланням (Інтернет - адресою): «http://khogov.ru», де за відповідним посиланням у загальному доступі розміщено статтю із вмістом указу президента російської федерації щодо визнання Херсонської області від 29 вересня 2022 року № 686. Назва статті: «Россия признала Херсонскую область». До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 11 лютого 2023 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», було здійснено огляд загальнодоступної сторінки Всесвітньої мережі Інтернет, а саме офіційного Інтернет-ресурс Верховної Ради України за посиланням (Інтернет-адресою): «https://www.rada.gov.ua/», де за посиланням: «https://www.rada.gov.ua/news/Top-novyna/228250.html», у загальному доступі розміщено статтю щодо ухвалення ВРУ Заяви про невизнання псевдореферендумів і заклику світу так само не визнавати їх. Назва статті: «Руслан Стефанчук: Верховна Рада України ухвалила Заяву щодо невизнання псевдореферендумів і закликала світ так само не визнавати їх». Дата публікації: 21 вересня 2022 року. Автор: Прес-служба Апарату Верховної Ради України. До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 17 лютого 2023 року, відповідно до якого з використанням Інтернет-мессенджера «Telegram» проведено огляд публікації на офіційній сторінці представника окупаційної влади рф в Херсонській області, голови «Військово-цивільної адміністрації» Сальдо В.В., за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 . За посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 розміщено публікацію ОСОБА_12 із заявою про проведення референдуму щодо входження Херсонської області до складу рф. Публікація містить текст заяви та відеозапис його промови. Назва статті: «Заявление главы Администрации Херсонской области Владимира Сальдо о проведении референдума по вхождению Херсонской области в состав Российской Федерации». Дата публікації: 20 вересня 2022 року. У заяві Сальдо зазначено, що керівництво адміністрації прийняло рішення про проведення референдуму з 23 по 27 вересня 2022 року. Окремо акцентовано на закликах до мешканців Херсонської області взяти участь у референдумі, а також запроваджено адміністративну і кримінальну відповідальність за порушення встановлених правил проведення референдуму. У заяві підкреслено, що рішення спрямоване на забезпечення безпеки мешканців регіону, реалізацію «права на самовизначення» та інтеграцію Херсонської області до складу рф як суб`єкта. До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.
		Протокол огляду від 22 вересня 2023 року, відповідно до якого старшим слідчим в ОВС СВ УСБУ в Херсонській області у присутності понятих, за участю співробітника УПУ в Херсонській області та в присутності представника керуючого справами Суворовської районної у м. Херсоні ради із здійсненням відеозапису було проведено огляд службового кабінету, керуючого справами Суворовською районною у місті Херсоні ради Устименка О.В., розташований на третьому поверсі за адресою: м. Херсон, вулиця Ушакова, 47, за його добровільною письмовою згоди оглянуто і вилучено наступні документи:
		аркуш паперу А4, який містить наступний текст: Главе Военно-гражданской администрации Бериславского района Костюку А.М. от гр. ОСОБА_1 «Обращение». Дата 17 жовтня 2022 року, містить рукописний підпис;
		аркуш паперу білого кольору, який містить друкований текст «Бюллетень для голосования на референдуме», який містить у правому верхньому куті відтиск печатки синього кольору «Участковая комиссия референдума №805» та містить рукописний підпис, у кількості 13 штук.
		Відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 23 вересня 2024 року вказані документи визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження.
		Висновок експерта № 24-1029 із додатками до нього відповідно до якого підпис посередині аркуша на «Обращении в военно-гражданскую администрацию Бериславского района» від 17.10.2022, та у правому верхньому куті на 12 «Бюллетенях для голосования на референдуме Херсонской области по вопросу о вхождении в состав российской федерации», виконаний самою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вартість експертизи згідно з супровідним листом від 28 лютого 2024 року, Актом №24-1029 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта №24-1029 та Актом №24-1029 здачі-приймання висновку експерта №24-1029 становить 21203,84 грн.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 вересня 2023 року, разом з Додатком № 1 із фототаблицею № 1, та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, відповідно до якого свідок ОСОБА_14 серед осіб представлених для впізнання на фотознімках впізнала ОСОБА_1 .
		Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки, зі змісту показів яких вбачається причетність обвинуваченої до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
		Так, свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що під час окупації проживала в селі Веселе за адресою: АДРЕСА_3 . 24 вересня до її двору прийшли ОСОБА_15 та ОСОБА_8 , останній обіймав посаду директора комунального господарства. Вони повідомили, що проводиться голосування, і запропонували її батькові, який є особою з інвалідністю і знаходився у дворі в інвалідному візку, взяти в ньому участь. У руках у Новохатньої був список виборців із сільської ради, в якому зазначалися прізвище, ім`я, по батькові та адреса. Також у неї була невелика урна, на якій були певні позначки, однак свідок точно їх описати не змогла.
		Свідок пояснила, що людина мала спочатку розписатися у списку, після чого їй видавали бюлетень для голосування. У її випадку бюлетень їй не видали, натомість її чоловік проголосував замість неї. Вона також зазначила, що особисто бюлетень не бачила, але чоловік його бачив.
		Разом із ОСОБА_16 та ОСОБА_8 перебували двоє осіб у військовій формі, які заходили на подвір`я. Поведінка Новохатньої, зі слів свідка, була нахабною, впевненою, емоційною, однак свідок не помітила примусу з боку військових. 
		Свідок також зазначила, що ОСОБА_16 повідомила, що голосування проводиться від імені російської федерації. Також пояснила, що після голосування у її дворі продовжували приходити сусіди та голосували біля того ж місця. Свідок бачила, як ОСОБА_16 з іншими особами рухались далі по вулиці, а також що вони попередньо знали, хто буде голосувати. Крім того, через 23 дні до її будинку приходили невідомі особи з перевірками, попередньо отримавши певні записи у блокноті.
		Свідок підтвердила, що знає ОСОБА_16 як односельчанку, мешкали майже навпроти, а також що остання раніше працювала у школі, де навчалися діти свідка.
		Під час процедури пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідок впізнала ОСОБА_17 на фото №3. Зазначила, що знає її в обличчя дуже добре. 
		Також повідомила, що 25 вересня о 5-й ранку разом із чоловіком покинула село, вивізши лежачого батька, оскільки відчула реальну загрозу для життя після слів офіцера, якому, за її словами, ОСОБА_16 передала персональні дані про неї та її родину.
		На запитання захисника свідок зазначила, що ніхто не примушував ОСОБА_16 до дій під час голосування  вона діяла добровільно, впевнено і нахабно.
		Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що під час окупації проживав у АДРЕСА_3 . Свідок зазначив, що під час так званого «референдуму» бачив, як по вулицях села їздила машина, з якої невстановлені особи проводили агітацію або організовували голосування. Зокрема, назвати прізвища цих осіб він не зміг, однак зазначив, що до його подвір`я заходили двоє людей, серед яких була ОСОБА_15 , а також особа на ім`я ОСОБА_19 .
		Свідок зазначив, що це відбувалося орієнтовно 2526 вересня 2022 року, і що в той період проводилося голосування, яке тривало три дні. Особи, що прийшли, вручили йому бюлетень, в якому було запитання щодо підтримки росії. Він відзначив, що проголосував проти.
		Також свідок повідомив, що жодних додаткових документів він не підписував, окрім згаданого бюлетеня. Бюлетень після заповнення було вкинуто до урни. Свідок заявив, що ніхто не змушував його до голосування, і він самостійно вирішив поставити відмітку "проти".
		Свідок підтвердив, що ОСОБА_15 також була серед тих, хто організовував голосування, однак зазначив, що не впевнений, чи саме вона вручала йому бюлетень. Під час описаних подій на місці також був чоловік в офіцерській формі, який стояв біля машини, але до двору не заходив.
		Свідок зазначив, що в момент, коли він почав висловлювати обурення з приводу голосування за його батька, який є особою з інвалідністю, Новохатня почала плакати, вийшла до автівки і щось емоційно пояснювала офіцеру, після чого вони ще щось обговорювали в машині.
		На запитання прокурора свідок повідомив, що не бачив ознак примусу чи погроз у поведінці осіб, які організовували голосування, у тому числі й від військових.
		Свідок також зазначив, що такі самі дії відбувалися і в інших дворах на вулиці, люди підходили до машини і голосували. Частково йому відомо, що пізніше до деяких сусідів приходили невідомі особи, які могли бути пов`язані з перевірками, проте сам він не брав участі у жодних подальших слідчих діях, у тому числі йому не пред`являли фотознімки для впізнання.
		Свідок не зміг чітко пояснити, хто саме передавав бюлетень його батькові, та не впевнений, хто саме був за кермом машини чи хто стояв біля неї у формі.
		Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що під час окупації з 24 лютого 2022 року перебувала спочатку вдома, а з 28 лютого  у Новій Каховці, потім у Новому Бериславі, звідки виїхала 23 листопада 2022 року.
		Із її слів, на початку літа 2022 року, зокрема 30 червня, їй надійшло повідомлення від завуча школи ОСОБА_21 , яка запросила її до співпраці з новою окупаційною адміністрацією. ОСОБА_20 відмовилась, зазначивши в переписці, що вважає співпрацю з окупаційною владою зрадою країни. 
		Свідок зазначила, що під час візиту до школи 23 серпня 2022 року для отримання особистих речей вона зустріла ОСОБА_1 у приміщенні, де остання перебувала як секретар. ОСОБА_1 особисто назвала себе секретарем школи, а також підтвердила, що директором є ОСОБА_21 , а завучем  ОСОБА_22 .
		Свідок повідомила, що в присутності інших осіб, зокрема ОСОБА_23 і ОСОБА_24 ОСОБА_25 , ОСОБА_1 емоційно реагувала на перебування українських вчителів у школі. За словами свідка, така поведінка та риторика свідчила про свідоме прийняття нею окупаційної ідеології. Свідок вважає, що призначення ОСОБА_1 на посаду секретаря відбулося добровільно, без примусу, оскільки вона раніше вже обіймала цю посаду, добре знала свої обов`язки та поводилася впевнено й переконано, публічно підтримуючи окупаційну владу.
		Щодо участі ОСОБА_1 у проведенні так званого «референдуму», свідок особисто таких дій не бачила, однак із її слів, місцеві мешканці села Веселе, зокрема колеги, розповідали їй, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_26 проводили «референдум», ходили з будинку в будинок із відповідними матеріалами.
		Свідок ОСОБА_27 суду пояснив, що добре знає ОСОБА_1 , оскільки близько десяти років працював з нею у Веселівській школі: він  учителем географії, вона  секретарем. За його словами, вона відзначалася різким, грубим характером, через що директор школи запропонував їй звільнитися. Після початку окупації села Веселе свідок особисто бачив, як ОСОБА_1 неодноразово ходила у напрямку розташування російських військових на вулиці Північній, де, за загальним уявленням мешканців, знаходився штаб. Вона також особисто пропонувала свідкові звертатися до «хлопців у штабі» для вирішення особистих питань.
		У вересні 2022 року (24 або 25 числа) свідок спостерігав, як ОСОБА_1 разом з директором комунгоспу ОСОБА_26 проводили так званий «референдум» біля багатоквартирних будинків. У руках Огородника була урна для голосування, у Новохатньої  списки громадян. Свідок бачив, як дві жінки (Порядкова і Строгіна) брали бюлетені, ставили підписи в журналі та опускали їх в урну.
		Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_28 звернулися до свідка із запитанням, чи бажає він узяти участь у голосуванні. Свідок та його сусідка відмовились, після чого ОСОБА_1 без жодного примусу чи тиску пішла далі.
		Свідок зазначив, що дії ОСОБА_1 свідчили про добровільну участь у «референдумі», без ознак примусу. Вважає, що вона могла погодитися через обіцяні грошові виплати. Фактів участі ОСОБА_1 у роздачі гуманітарної чи фінансової допомоги свідку не відомо.
		Таким чином, суд безсторонньо та неупереджено оцінивши надані стороною обвинувачення докази, які є належними та допустимими, дійшов висновку, що підтверджені ними обставини виключають будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований обвинуваченій злочин було вчинено і остання є винною у його вчиненні. Стороною обвинувачення, на переконання суду, поза розумним сумнівом доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації вказаного діяння.
		Наявність в діях обвинуваченої прямого умислу на вчинення інкримінованого злочину, а саме на участь в проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, за попередньою змовою групою осіб, встановлені судом на підставі сукупності досліджених судом доказів, зокрема, тих, що підтверджують обставини, які свідчать про очевидне розуміння обвинуваченою факту окупації вказаної території, яка мала відкритий характер, факту незаконності створення та роботи так званої «дільничної виборчої комісії»  ДВК № 805, яка діяла на відповідній території, необхідності вчинення особою активних дій спрямованих на проведення незаконного референдуму, покладення на неї у зв`язку з цим відповідних обов`язків та наділення повноваженнями, що не охоплювалися діючим в Україні законодавством, не прихованою співпрацею із представниками окупаційної влади від російської федерації, яка офіційно визнана країною-агресором не лише на території України, а й більшістю країн світу та міжнародними організаціями.
		Крім того, обвинувачена на момент окупації с. Веселе та перед вчиненням злочину була місцевою мешканкою, тобто вона була обізнана щодо законної влади від України, яка діяла на відповідній території, а отже очевидно розуміла незаконність вчинених нею дій, які були спрямовані на створення ознак зовнішньої легітимності для громадян рф проведеного референдуму, що в свою чергу передбачало чітке розуміння нею наслідків, які вони мали зумовити та правових процедур, які при цьому мали бути застосовані до таких осіб. Крім того, з боку офіційних представників України неодноразово через засоби масової інформації громадянам України, які залишились на тимчасово-окупованій території, роз`яснювалось про те, що дії спрямовані на проведення незаконного референдуму тягнуть за собою кримінальну відповідальність. 
		Зазначене є беззаперечним свідченням невимушеної поведінки обвинуваченої, відсутності будь-якого примусу щодо неї, а відтак, і цілковитої добровільності її дій.
		При цьому, покликання обвинуваченої на те, що вона була змушена співпрацювати із окупаційною владою з метою отримання коштів, які необхідні були на лікування її матері, яка тяжко хворіла, не спростовують добровільності її дій, з огляду на таке. 
		Так, з матеріалів справи встановлено, що дійсно, з обвинуваченою під час окупації села Веселе проживала мати, яка хворіла та якою вона опікувалася, що не могло не вплинути на емоційний стан обвинуваченої та її подальшу поведінку. 
		Разом з цим, суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що відповідна обстановка склалася настільки безвихідною, щоб всупереч волі обвинуваченої змусити її вчинити тяжкий злочин з метою рятування життя матері.
		Стороною захисту не було надано медичних висновків, довідок, рецептів або виписок з лікарень тощо, які б підтверджували важку хворобу матері обвинуваченої на момент вчинення злочину, свідчили б про необхідність постійного догляду за нею чи специфічного її лікування, що могла надавати лише обвинувачена.
		Не представлено було суду і свідчень третіх осіб: показань лікарів, родичів, сусідів чи інших свідків, які б могли підтвердити, що мати обвинуваченої дійсно перебувала у тяжкому стані і потребувала догляду та допомоги, або могли б описати обставини життя обвинуваченої на той час, її особисті труднощі та психологічний тиск через догляд за хворою матір`ю.
		Не містять матеріали справи даних щодо попередніх дій обвинуваченої, які мали місце до окупації с. Веселе, які б свідчили про те, що обвинувачена раніше зверталася за допомогою до органів влади, медичних установ або інших організацій для отримання підтримки у догляді за хворою матір`ю, що могло б свідчити про реальність її складної ситуації.
		Навпаки, матеріали справи свідчать, що у обвинуваченої була свобода вибору, тобто вона могла вільно обирати спосіб вчинення своїх дій, розуміючи їх правові наслідки. Навіть якщо мотивом була допомога своїй матері чи інша шляхетна мета, це не виправдовує вчинення протиправних дій. В даному випадку обвинувачена мала альтернативні, законні способи допомогти матері, але свідомо обрала порушити закон.
		Як зазначає судова практика, хоча мотиви можуть бути враховані при визначенні покарання, вони не можуть скасувати факт протиправності вчинених дій. Допомога матері чи інші життєві обставини можуть пояснювати мотиви, але не змінюють факт наявності складу злочину. Це відповідає принципам статті 62 Конституції України, де йдеться про презумпцію невинуватості, проте навіть важкі обставини життя не виправдовують злочин.
		Крім того, важливим критерієм є усвідомленість особою своїх дій і бажання досягти певного результату. Якщо обвинувачена свідомо пішла на злочинний акт, розуміючи наслідки і бажаючи досягти мети (отримати кошти для лікування матері), це підтверджує наявність добровільного умислу. Таким чином, наявність добрих намірів не свідчить про вимушеність, оскільки особа могла обирати інші шляхи для досягнення своєї мети, але обрала протиправний.
		Обставини, які могли б свідчити про вимушеність, це зовнішній примус, фізичний чи психологічний тиск, що позбавляє особу можливості діяти інакше. У даній ситуації такі обставини відсутні, оскільки обвинувачена мала свободу обирати спосіб вирішення проблеми, але свідомо обрала злочинний шлях.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувачена діяла добровільно, маючи усвідомлений умисел, а її рішення було не наслідком вимушених обставин, а особистого вибору.
		Із наведених обставин суд відхиляє і доводи захисника щодо необхідності визнання обставиною, що пом`якшує покарання  вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих обставин, оскільки їх наявність не підтверджена належними та допустимими доказами.
		Доводи захисника щодо недостатності доказів для визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні інкримінованого злочину суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
		Усі докази, покладені в основу обвинувачення, були безпосередньо досліджені судом у відкритому судовому засіданні з дотриманням принципів безпосередності та змагальності сторін. Надані докази є належними, допустимими та такими, що взаємно підтверджують одне одного, утворюючи в сукупності узгоджену та логічну картину події вчинення злочину, яка виключає інші обґрунтовані версії.
		Зокрема, факт участі обвинуваченої у діяльності так званої «дільничної виборчої комісії № 805» встановлено не лише на підставі показань свідків, але й підтверджено документально: протоколами огляду із відповідними додатками, результатами експертного дослідження підписів на документах, визнаних речовими доказами, та протоколом впізнання, під час якого свідок безпомилково впізнала обвинувачену. Суд також бере до уваги обставини, викладені у численних публікаціях, що були оглянуті органом досудового розслідування з додержанням процесуального порядку, які вказують на організований та системний характер окупаційної діяльності, у тому числі проведення псевдореферендуму.
		Доводи сторони захисту, за своїм змістом, не містять переконливого спростування вказаних доказів, не викривають у них внутрішніх суперечностей або процесуальних порушень, що могли б вплинути на їх допустимість чи достовірність. Захисник також не запропонував альтернативної логічної версії подій, яка б пояснювала дії обвинуваченої інакше, ніж це вказано в обвинувальному акті. Позиція захисту фактично зводиться до заперечення очевидних обставин без належного аргументування, що суперечить принципу змагальності сторін та обов`язку доведення у межах обраної позиції.
		Суд ураховує, що обвинувачена у своїх поясненнях не заперечувала факт участі у подворовому обході громадян під час проведення так званого «референдуму», а лише намагалася пояснити свою поведінку особистими обставинами. Таке пояснення, як зазначено вище, не спростовує фактичної участі у вчиненні інкримінованого злочину, не виключає її умислу та не нівелює встановленого судом мотиву вчинення злочину.
		Таким чином, суд вважає, що сторона обвинувачення надала сукупність доказів, яка у своїй єдності і взаємозв`язку доводить винуватість обвинуваченої поза розумним сумнівом. Доводи захисника не впливають на цю оцінку, не спростовують встановлених обставин та не викликають у суду сумнівів щодо правильності правової кваліфікації дій обвинуваченої.
		Покликання захисника на малозначність вчиненого обвинуваченою діяння є необґрунтованими та немотивованими, з огляду на таке.
		Згідно з частиною другою статті 11 КК України, не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки. Водночас, суд вважає, що вчинене обвинуваченою діяння має очевидно підвищений ступінь суспільної небезпеки, оскільки було безпосередньо спрямоване на допомогу державі-агресору у реалізації її злочинної політики анексії частини території України, що перебуває під тимчасовою окупацією.
		Обвинувачена, будучи громадянкою України, свідомо і добровільно, без примусу, взяла участь у діяльності створеного окупаційною владою органу  так званої «дільничної виборчої комісії № 805», і виконувала активні дії, спрямовані на проведення незаконного «референдуму». Вона здійснювала побудинковий обхід мешканців, пропонувала їм бюлетені, вела облік голосування, брала участь у формуванні списків виборців та фактично забезпечувала проведення псевдовиборчої процедури.
		Суд наголошує, що проведення зазначеного псевдореферендуму на тимчасово окупованій території не було легітимним ні за формою, ні за змістом, ні за організаційними механізмами. Проте саме через участь громадян України, які надали окупаційній владі можливість створити видимість «народного волевиявлення», російська федерація у подальшому використала це для обґрунтування своїх публічних заяв про «приєднання» Херсонської області до рф та для легітимації анексії на міжнародній арені.
		Жодної інформації про участь громадян рф у проведенні самого «голосування» у якості виборців або членів комісій у відповідних населених пунктах Херсонської області в матеріалах провадження не міститься. Вся організаційна складова, включно з формуванням виборчих комісій, складанням списків виборців, обходами мешканців і проведенням так званого «волевиявлення», ґрунтувалася виключно на участі місцевих громадян України. Саме такі дії, зокрема і дії обвинуваченої, стали ключовим елементом, що дозволив державі-агресору заявляти про буцімто демократичне волевиявлення місцевого населення, створюючи ілюзію легітимності процесу.
		За таких обставин посилання на малозначність є неприйнятним, оскільки не йдеться про формальне чи незначне порушення закону. Навпаки, дії обвинуваченої були частиною скоординованої діяльності, яка становила реальну загрозу територіальній цілісності та національній безпеці України. Вони сприяли реалізації інформаційної та політичної стратегії рф щодо окупованих територій та мали далекосяжні наслідки, як на внутрішньодержавному, так і на міжнародному рівні.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що вчинене обвинуваченою діяння жодним чином не може бути визнане малозначним, а доводи сторони захисту у цій частині не ґрунтуються на положеннях закону, фактичних обставинах справи та не підкріплені жодними доказами.
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження у межах, передбачених частиною першою статті 337 КПК України, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм правову оцінку, відповідно до вимог статті 94КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, взявши до уваги показання свідків, які були допитані безпосередньо під час судового засідання, які є послідовними, узгодженими між собою та іншими обставинами підтвердженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, за відсутності підстав ставити їх під сумнів, у зв`язку з чим їх слід покласти в основу обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що на момент вчинення злочину територія с. Веселе була тимчасово окупованою, на ній було сформовано склад та організовано роботу так званої «дільничної виборчої комісії»  ДВК № 805, а обвинувачена, будучи громадянином України та безсумнівно обізнаною про вказані обставини, добровільно вчинила вказані дії, які суд кваліфікує за частиною другою статті 28, частиною п`ятою статті 111-1 КК України, як колабораційну діяльність, а саме  участь громадянина України в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчиненій за попередньою змовою групою осіб
		Про наявність в діях обвинуваченої такої кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб свідчить те, що сама виборча комісія, до складу якої була призначена обвинувачена, передбачає наявність кількох осіб, з якими член комісії працює та виконує обов`язки, покладені на нього згідно з їх розподілом у комісії. Не зазначення в обвинувальному акті про визнання вини інших осіб у вчиненні відповідного злочину відповідає вимогам пункту 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статті 62 Конституції України та статті 17 КПК України, відповідно до яких закріплено принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		Суд не погоджується з доводами захисника про те, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 не містили ознак участі в організації незаконного референдуму, а нібито обмежувалися лише виконанням доручень у межах проведення голосування. Така позиція захисту є юридично необґрунтованою, суперечить фактичним обставинам справи, підтвердженим допустимими доказами, а також не відповідає змісту частини п`ятої статті 111-1 КК України.
		Відповідно до усталеної правозастосовної практики, поняття «участь в організації референдуму» охоплює не лише прийняття рішень на рівні керівництва, а й вчинення комплексу узгоджених дій, спрямованих на забезпечення підготовки, формування інфраструктури, координацію процесу, а також на створення умов для безпосереднього проведення незаконного голосування.
		У цій справі встановлено, що обвинувачена: була включена до складу так званої «дільничної виборчої комісії № 805», утвореної на підставі псевдоуказу голови окупаційної ВЦА Херсонської області № 245-р від 22.07.2022; діяла у змові з іншими членами комісії, у тому числі з особою, яка обіймала посаду голови ДВК, та іншими невстановленими особами, що координували діяльність комісії; брала участь у плануванні та організації подворового обходу громадян, що є однією з ключових форм забезпечення явки та видимості «волевиявлення»; володіла виборчими списками  документами, які в умовах «голосування» були підґрунтям для допуску осіб до заповнення бюлетенів; особисто здійснювала ідентифікацію виборців, ведення обліку, перевірку даних, пропонувала проголосувати, а також вручала бюлетені, зберігала і транспортувала урну для голосування, тобто виконувала ключові організаційні функції; не діяла одноразово чи спонтанно, а впродовж кількох днів брала участь у впорядкованій, системній процедурі, яка мала наперед визначений порядок дій, координацію та цільову спрямованість; діяла у супроводі військовослужбовців зс рф, що свідчить про наявність чітко організованої структури псевдодержавного характеру з елементами примусу до участі у «референдумі».
		Суд наголошує, що в межах окупованої території формування так званих виборчих комісій та проведення псевдореферендуму не було спонтанною чи аматорською ініціативою окремих осіб. Навпаки, це була інституційно злагоджена система, що функціонувала відповідно до директив окупаційної адміністрації, діяла у взаємозв`язку з військовими формуваннями рф, спецслужбами та інформаційним супроводом російських державних органів.
		Участь у складі виборчої комісії, формування виборчих списків, облік громадян, забезпечення доступу до бюлетенів, зберігання урн, здійснення обходів та переконання громадян  це не є просто допоміжна чи виконавча діяльність. Це  комплекс організаційних дій, які забезпечують логістику, юридичну видимість і технічне проведення псевдовиборчого процесу, а отже, належать до організаційної фази злочину.
		Згідно з практикою судів касаційної інстанції, зокрема, вироками, ухваленими в аналогічних справах, для визнання участі в організації не є обов`язковою наявність формального статусу керівника чи підписанта. Ключовим критерієм є суб`єктивне усвідомлення ролі у створенні умов для реалізації злочинного задуму  у даному випадку  для забезпечення можливості формального голосування на користь приєднання території України до складу держави-агресора.
		Таким чином, участь обвинуваченої у функціонуванні дільничної виборчої комісії № 805, виконання нею активних, координованих і відповідальних функцій в межах цього органу, а також її вплив на забезпечення псевдоволевиявлення громадян, свідчить про реальну участь у організації незаконного референдуму, що відповідно охоплюється складом злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною п`ятою статті 111-1 КК України.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання суд дійшов таких висновків. 
		Положеннями частин першої,другої статті50КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до частини другоїстатті 65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Пунктом 3частини першоїстатті 65КК України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до положень частини п`ятоїстатті 12КК України та санкції частини п`ятої статті 111-1 КК України встановлено, що інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення є тяжким злочином проти основ національної безпеки України, яке передбачає відповідальність у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
		Отже, при визначенні обвинуваченій виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення, наслідки його вчинення, інші обставини, які впливають на покарання, а також дані про особу винної, яка раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, на момент окупації проживала в населеному пункті в якому і вчиняла дії щодо проведення незаконного референдуму, характеризується за місцем проживання посередньо, не притягувалася до кримінальної відповідальності, не заміжня, не має на утриманні неповнолітніх дітей.
		Обставин, які пом`якшують покарання, відповідно до статті 66 КК України, суд не встановив.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої суд, відповідно до пункту 11частини першоїстатті 67КК України, визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Зважаючи на те, що обвинувачена, як громадянка України, вчинила тяжкий злочин проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, який у зв`язку з цим становить підвищену суспільну небезпеку, наслідки якого виявились, зокрема, у сприянні своїми діями державі-агресору в проведенні незаконного референдуму, порушенні незалежності, суверенітету та територіальної цілісності держави Україна, а також враховуючи вчинення обвинуваченою вказаного злочину із корисливих мотивів, про що свідчить відсутність обставин, які б підтверджували перебування її у тяжкому матеріальному стані, інші обставини, які б об`єктивно давали б підстави для відповідних висновків, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої, її переховування та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень можливо досягти шляхом призначення їй основного покарання у виді позбавлення волі на строк ближче до мінімального  шість років, та без призначення додаткового покарання, у виді конфіскації майна, а також враховуючи, положення частини першої статті 55 КК України, висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду висловлені в постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 344/16025/18, правові позиції наведені в пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо застосування стаття 55 КК України, викладений у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 404/2081/22, обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатися діяльністю, яка пов`язана з виборчим процесом та процесом референдуму строком на десять років, що за характером і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.
		Таке покарання, на думку суду, є справедливим і достатнім, а також відповідатиме його меті.
		При цьому, суд не встановив підстав для застосування до обвинуваченої додаткового покарання у виді конфіскації майна, з огляду на таке.
		Так, санкцією інкримінованої ОСОБА_1 частини п`ятоїстатті 111-1КК України передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке може бути і не застосоване.
		Відповідно до частини другоїстатті 52КК України додатковими покараннями є в тому числі конфіскація майна.
		Частиною 4цієї статті передбачено, що до основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.
		Тобто, при призначенні покарання, суд з урахуванням обставин справи, на підставі закону, за власним переконанням, діючи в межах своїх дискреційних повноважень, ухвалює рішення про застосування або не застосування до особи додаткового покарання.
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 133/2968/18 дійшов висновку, що згідно зі статтею 1Протоколу №1до Конвенціїз правлюдини іосновоположних свобод, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Отже, при застосуванні конфіскації майна в кожному конкретному випадку суд має не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар» (справа «Белане Надь проти Угорщини» (рішення від 13 грудня 2016 року) та справа «Садоха проти України» (рішення від 11 липня 2019 року)).
		З матеріалів справи встановлено, що обвинувачена фактично має єдине місце для проживання, яке розташоване в с. Веселе, в якому вона не мешкала на момент затримання з огляду на небезпекову ситуацію. Належна обвинуваченій 1/6 частка у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 необхідна їй для забезпечення своїх життєвих потреб, не залучена як речовий доказ, не отримана внаслідок протиправної діяльності обвинуваченої і не використовувались для її здійснення.
		Крім того, матеріали справи не свідчать про те, що обвинувачена вчинила вказане кримінальне правопорушення в тому числі і з корисливих мотивів, під якими суд в даному випадку розуміє прагнення обвинуваченої збагатитися, отримати додаткові майнові цінності, майнові права чи звільнитися від майнових зобов`язань для особистої вигоди або наживи.
		Обвинувачена пояснила, і це не було спростовано прокурором, що будь-яке інше джерело коштів у неї під час окупації с. Веселе було відсутнє, а її працевлаштування було обумовлене саме необхідністю надання допомоги матері.
		Суд погоджується з думкою прокурора про те, що життєві обставини обвинуваченої не свідчать про неможливість її виживання без необхідності роботи на окупаційну владу, а обрання такого способу заробітку як участь в організації та проведенні незаконного референдуму має тягнути кримінальну відповідальність.
		Разом з цим, прокурор не обґрунтував, яким чином конфіскація 1/6 частки у вказаному нерухомому майні сприятиме вихованню обвинуваченої, не клопотав про дослідження відповідних доказів або допит свідків, не спростував наведені обвинуваченою обставини.
		Також суд бере до уваги неможливість конфіскації вказаного майна з огляду на положення частини другої статті 49 КВК України та частини третьої статті 59 КК України, відповідно до яких не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік такого майна визначається законом України.
		За таких обставин враховуючи приписи статті 50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, суд вважає, що призначення обвинуваченій вказаного додаткового покарання не відповідатиме гуманності й справедливості, та потягне за собою порушення засад виваженості, що виключає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, не забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, не відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2024 року № 490/5506/22 на вказане нерухоме майно було накладено арешт (заборонено розпоряджатись ним та його відчужувати).
		З огляду на ухвалення судом рішення про недоцільність конфіскації належного обвинуваченій вказаного майна арешт підлягає скасуванню.
		З матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 тримається під вартою по вказаному кримінальному провадженню з 05 лютого 2024 року відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 лютого 2024 року № 490/5506/22, та утримується в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне зарахувати відповідний строк попереднього ув`язнення в строк відбування покарання.
		Зважаючи на обставини справи, а також призначене обвинуваченій покарання, яке пов`язане з позбавленням волі, суд вважає за необхідне продовжити застосований запобіжний захід до набрання вироком законної сили, з метою забезпечення його належного виконання.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Витрати на залучення експертів відсутні. Речові докази слід залишити в матеріалах справи.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_1  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною п`ятою статті 111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді шести років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатися діяльністю, яка пов`язана з виборчим процесом та процесом референдуму строком на десять років без конфіскації майна.
		Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_1 обраховувати з моменту набрання вироком законної сили.
		На підставі частини п`ятоїстатті 72КК України зарахувати обвинуваченій ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 05 лютого 2024 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований стосовно ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили  залишити без змін.
		Речові докази, а саме: «Обращение в военно-гражданскую администрацию Бериславского района», на 1 арк. та «Бюллетни для голосования на референдуме Херсонской области по вопросу о вхождении в состав российской Фадерации на правах субекта российской Федерации» на 12 арк  залишити в матеріалах справи.
		Арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2024 року № 490/5506/22 на 1/6 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпорядження ним та його відчуження  скасувати.
		Строк відбування покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатися діяльністю, яка пов`язана з виборчим процесом та процесом референдуму обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій, захиснику і прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя:              ________________                О.О. Сікора

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...