Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/6362/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 01.04.2025. Зареєстровано: 01.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2025.
Дата набрання законної сили: 14.03.2025
Номер судового провадження: 1-кп/333/211/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023080000001055

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                       
		 
		              Справа № 333/6362/23 
		Провадження №1-кп/333/211/25
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   11 лютого 2025 року                   м. Запоріжжя 
		Комунарський районнийсудум.Запоріжжяу складіголовуючого судді ОСОБА_1 ,заучастю секретарясудового засідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,розглянувшиврежиміспеціального судовогопровадження взалі Комунарськогорайонного судум.Запоріжжякримінальне провадження,внесенедоЄдиногореєструдосудовихрозслідувань№ 22023080000001055 від30.06.2023року за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Посад Покровськ Білозерського району Херсонської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, не є особою, щодо якого здійснюється особливий порядок кримінального провадження,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст.111-1 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		В першій декаді квітня 2022 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені), громадянин України ОСОБА_5 маючи відповідні, фахові знання, управлінські навички та досвід роботи у правоохоронному органі, діючи умисно, із власних корисливих мотивів та з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, прийняв пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників збройних формувань та окупаційної адміністрації держави агресора та добровільно зайняв посаду «директора» незаконного правоохоронного органу «Государственное предприятие Мелитопольское лесное хозяйство» (яке знаходиться в захопленій будівлі ДП «Мелітопольський лісгосп» за адресою: Мелітопольський район, смт. Мирне, вул. Дружби, буд. 4,) на який серед інших завдань покладено патрулювання територій лісництв, забезпечення лісової охорони, забезпечення правопорядку на території лісового фонду, здійснення провадження по справам щодо адміністративних правопорушень та інше.    
		   Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК  добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		 
		Позиція обвинуваченого.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), останній показань суду не надавав, при цьому заяв, протестів та клопотань на адресу суду також не подавав.
		Дане кримінальне провадження здійснювалось за участю захисника  адвоката ОСОБА_4 .
		Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_5 до слідчого (прокурора), направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самою захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного їй захисника безплатно для неї. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_5 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останнього.
		Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Позиція сторони захисту.
		Захисник не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим і узгодити з ним правову позицію щодо висунутого обвинувачення.
		На думку захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 , винуватість ОСОБА_5 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення не доведена допустимими, належними та переконливими доказами поза розумним сумнівом. Передусім, не надано переконливих доказів добровільності зайняття ОСОБА_5 посади директора у незаконному правоохоронному органі «Государственное предприятие «Мелитопольское лесное хазяйство».
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення.
		Суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, за викладених у вироку обставинах у межах висунутого обвинувачення, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
		Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що на момент окупації займав посаду головного мисливствознавця в Мелітопольському лісгоспі, з ОСОБА_5 мав дружні стосунки . На весні 2022 року окупаційна влада зібрала всіх співробітників у актовому залі підприємства, де повідомили, що ОСОБА_5 , призначають на посаду заступника директора. Потім в особистій розмові ОСОБА_5 , просив надати інформацію по обліку мисливців в районі. ОСОБА_5 поводив себе вільно не нервував, а особисто погодився співпрацювати з окупаційною владою, після того як директор ОСОБА_7 склав свої повноваження , зайняв посаду директора, та виконував адміністративні функції, їздив на нараду до мера ОСОБА_8 . У ОСОБА_5 на окупованій території проживають родичі. Свідок виїхав з Мелітополя у квітні 2022 року.
		Свідок ОСОБА_7 і судовому засіданні повідомив , що до 23.03.2022 року працював на посаді директора ДП «Мелітопольський Лісгосп». Зазначив, що після окупації м. Мелітополь ОСОБА_5 приїхав до нього до дому та запропонував бути його заступником та співпрацювати з мером ОСОБА_8 та окупаційною владою. В той момент був відсутній зв`язок , тому свідок приїхав на роботу забрав всі важливі документи , та спалив їх у котлі, почистив ноутбук та комп`ютер. Зібрав колектив та сказав, що уходить на пенсію, головний лісничій також сказав, що уходить на пенсію. ОСОБА_5 , казав, що на Україні у нього дві кримінальні справи і його чекає тюрма , тому він залишиться працювати на окупаційну владу. Свідок призначив ОСОБА_9 директора підприємства, бо ОСОБА_5 погрожував йому, що зайдуть на підприємство російські солдати і все знищать. Вважає, що ОСОБА_5 погодився співпрацювати з окупаційною владою добровільно, без погроз та примусу.
		Крім показів свідків судом досліджені наступні докази, що підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
		Протоколом пред`явлення особи до впізнання за фотознімком, за якими свідки ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 впізнали Ільницького , як особу яка зайняла посаду «директора» у незаконному правоохоронному органі « Государственное предприятие « Мелитопольское лесное хазяйство».
		Протоколамиоглядів Інтернет-ресурсівта проведенняНСРД вході оглядуяких виявленоінформацію та відеоматеріали про обставини добровільного зайняття посади у незаконному правоохоронному органі окупаційної влади.
		Згідно Ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.07.2023 року задоволено клопотання слідчого СВ УСБУ в Запорізькій області про здійснення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України. 
		Згідно Ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.07.2023 року задоволено клопотання слідчого СВ УСБУ в Запорізькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 . 
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.07.2023 накладено арешт на нерухоме та рухоме майно, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , а саме:    :
		Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 21842964, Тип обєкта квартира, двокімнатна, Адреса нерухомого майна: Донецька обл., .Донецьк, вул. Політбійців, будинок 3, квартира 130, Загальна площа (кв.м): 48,5, Житлова площа (кв.м): 29,9, Загальна вартість нерухомого майна (грн): -23438,00 Номер запису: 56874 в книзі: 125дк-4., Розмір частки: 1/1;
		Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 29785904, Тип об`єкта: житловий будинок, Адреса нерухомого майна: Львівська обл., Турківський p., с. Ільник, вулиця Центральна, будинок 76, Загальна площа (кв.м): 75.8, Житлова площа (кв.м): 51.5, Номер запису: 18 в книзі: 1, Частка власності: 1/1. 
		Транспортний засіб ВАЗ 2121 1600, зеленого кольору № двиг. 21219922254, № куз. ХТА212100J0613840, з д.н.з. НОМЕР_1 .
		У судовому засіданні також досліджені документи, що характеризують особу ОСОБА_5 . 
		У ході судового слідства суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, із дотриманням принципу змагальності і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
		Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.
		Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенню в межах висунутого обвинувачення за викладених у вироку обставинах повністю підтверджена дослідженими в ході судового слідства доказами.
		Версія сторони захисту щодо відсутності доказів добровільності зайняття ОСОБА_5 посади посади директора у незаконному правоохоронному органі «Государственное предприятие «Мелитопольское лесное хазяйство», спростовується сукупністю досліджених судом доказів. 
		За такихобставин,суд вважаєдоведеним пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення, який є громадянином України, і кваліфікує дії останнього за ч.7 ст.111-1 КК України - добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
		Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 є вчинення кримінального правопорушення не встановлено.
		Мотиви призначення судом покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до вимог ст.12КК України є особливо тяжким злочином, об`єктом якого стали суспільні відносини, пов`язані зі збройною агресією росії та національною безпекою України, особу винного, який раніше не судимий, характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
		Приймаючи доуваги характер,ступінь тяжкостіта суспільнунебезпеку скоєного  ОСОБА_5 кримінального правопорушення,особу обвинуваченого,який улікарів наркологата психіатране перебуває,проте,враховуючи також,що обвинуваченийвчинив данийзлочин умисно,усвідомлюючи своїдії,які полягли удобровільному зайнятігромадянином Українипосади внезаконному правоохоронномуоргані,створеному натимчасово окупованійтериторії,суд вважає,що обвинуваченомунеобхідно призначитипокарання увиді позбавленняволі здодатковим покаранняму виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади на певний строк.
		Призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч. 2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
		При цьому, визначаючи розмір призначеного покарання, суд враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_5 як громадянин України, вчинив злочин в період встановленого в Україні воєнного стану, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, і що свідчить про те, що злочин має підвищену суспільну небезпечність, вчинив цей злочин умисно з прямим умислом, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без реального відбування покарання.
		Також з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_5 не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України.
		Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
		Таким чином, з урахуванням матеріалів справи та особи обвинуваченого, суд, враховуючи обставин справи, які не лише характеризують особу винного і вчинений ним злочин, а й дають змогу суду переконатися, що ОСОБА_5 як особа, відповідно до своїх моральних якостей і втраченого почуття обов`язку перед державою та суспільством не заслуговує на довіру та не може виправитися без застосування до нього саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк, так як серед суспільства є тим індивідом, який несе особливу небезпеку для оточуючих, а також для інтересів держави, а тому суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю із конфіскацією майна. Саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_5 . 
		Призначення вказаного покарання, також буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання передбаченого ст.50 КК України, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Вирішуючи питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 суд, вважає за необхідне обраний слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2023 року запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, залишити до набрання вироком законної сили.
		По справі цивільний позов не заявлено.
		Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
		Речові докази відсутні.
		Керуючись ст.ст.349, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного його затримання.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 залишити без змін у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		   Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.07.2023 року, на майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , а саме: 
		-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 21842964, Тип обєкта квартира, двокімнатна, Адреса нерухомого майна: Донецька обл., м. Донецьк, вул. Політбійців, будинок 3, квартира 130, Загальна площа (кв.м): 48,5, Житлова площа (кв.м): 29,9, Загальна вартість нерухомого майна (грн): -23438,00 Номер запису: 56874 в книзі: 125дк-4., Розмір частки: 1/1; 
		-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 29785904, Тип об`єкта: житловий будинок, Адреса нерухомого майна: Львівська обл., Турківський p., с. Ільник, вулиця Центральна, будинок 76, Загальна площа (кв.м): 75.8, Житлова площа (кв.м): 51.5, Номер запису: 18 в книзі: 1, Частка власності: 1/1. 
		-Транспортний засіб ВАЗ 2121 1600, зеленого кольору № двиг. 21219922254, № куз. ХТА212100J0613840, з д.н.з. НОМЕР_1 ,
		залишити незмінним до фактичного виконання вироку в частині конфіскації всього належного ОСОБА_5 майна на користь держави.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суду м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		   Суддя Комунарського районного суду
		   м. Запоріжжя                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...