Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 503/455/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано судом: 31.03.2025. Зареєстровано: 01.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/503/79/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42025164110000028

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 503/455/25
		Провадження № 1-кп/503/79/25
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       31 березня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого- судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025164110000028 від 27.01.2025 року, про обвинувачення
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Писарівка Кодимського району Одеської області, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, військовослужбовця ДПСУ, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
		 
		УСТАНОВИВ:
		До Кодимського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт та угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
		На підставі обвинувального акту судом встановлено, що ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, проходячи військову службу за контрактом, перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - номером обслуги першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави відділу прикордонної служби (тип С) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, у військовому званні "молодший сержант", незважаючи на обізнаність з вимогами законодавства, на встановлені обмеження щодо перетину держаного кордону під час дії на території України правового режиму воєнного стану, всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, керуючись злочинним умислом спрямованим на незаконне збагачення, тобто діючи з корисливих мотивів, став на шлях злочинної діяльності з метою організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та усуненням перешкод, службовою особою з використанням службового становища, з корисливих мотивів, за наступних обставин.
		ОСОБА_3 , керуючись корисливим умислом, спрямованим на незаконне збагачення, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь та бажаючи їх настання, усвідомлюючи вимоги законодавства щодо порядку перетинання державного кордону України громадянами України, будучи обізнаним із способами та порядком здійснення охорони державного кордону України, місць дислокації мобільних підрозділів та розташування прикордонних нарядів, вирішив використати відомі йому, як службовій особі ДПСУ відомості щодо ділянок державного кордону України, де можливо здійснити незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
		25.01.2025 під час телефонної розмови, за допомогою мобільного додатку WhatsАрр, яка розпочалась приблизно о 15 год 12 хв між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , останній почувши про бажання ОСОБА_6 виїхати з території України закордон, та що він хоче знайти законний спосіб виїхати з країни, повідомив ОСОБА_6 , що в силу займаної ним посади він в змозі реалізувати його плани, однак наразі відсутній законний спосіб виїхати закордон, так як ОСОБА_6 призовного віку та в нього відсутні законні підстави, які б давали можливість йому виїхати закордон, та повідомив, що за надання йому грошових коштів в сумі 7000 доларів США, він організує ОСОБА_6 безпечне та безперешкодне переправлення його через державний кордон України, в обхід офіційних пунктів пропуску до невизнаної Придністровської Молдавської Республіки (далі ПМР).
		Таким чином, у вищевказаний час, тобто 25.01.2025 під час телефонної розмови з ОСОБА_6 , у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на організацію незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, поза офіційними пунктами пропуску, до невизнаної ПМР, за отримання від останнього грошових коштів у сумі 7000 доларів США.
		В ході вищевказаної розмови ОСОБА_3 вказав ОСОБА_6 , що останній у разі його згоди, повинен підготувати необхідну суму грошових коштів, прибути до м. Кодими Подільського району Одеської області та повинен буде заселитися до одного з готелів приблизно на 1-3 дні, та в цей час коли ОСОБА_6 буде проживати в готелі, він організує все необхідне для переправлення його через державний кордон України, а всі деталі, маршрут руху та інше повідомить пізніше, зазначивши, що місце майбутнього перетину державного кордону України знаходиться в Подільському районі Одеської області.
		Також ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 , що його з готелю заберуть та доставлять до необхідного місця майбутнього перетину державного кордону України, де йому покажуть необхідний напрямок руху, звідки у нічний час він буде переміщуватись пішки через декілька полів, приблизно 2 кілометри, та йому покажуть місце де він повинен буде перетнути державний кордон України, в обхід пунктів пропуску та прикордонних нарядів, а також зазначив йому як себе поводити та що робити коли він потрапить до невизнаної ПМР.
		В той же час, ОСОБА_3 запевнив ОСОБА_6 , що він працює прикордонником в місцевості де він буде організовувати його незаконне переправлення через державний кордон України, у зв`язку з чим, він знає де розташовуються прикордонні наряди та ділянки кордону, де він зможе безпечно та безперешкодно перетнути державний кордон України, в обхід пунктів пропуску та прикордонних нарядів.
		Крім того, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 , що він це робить не в перший раз, та всі особи яких він раніше переправляв через державний кордон України перетнули його успішно, запевнюючи останнього щоб він не хвилювався, та вказуючи на необхідність видаляти їх спілкування в мобільних додатках.
		Надалі, 27.01.2025 приблизно об 11 год 38 хв ОСОБА_3 , за допомогою мобільного додатку WhatsАрр, зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що у разі згоди останнього на запропонований ним варіант виїзду закордон, ОСОБА_6 повинен 31.01.2025 прибути в м. Кодиму Подільського району Одеської області для того щоб він організував його переправлення через державний кордон України, в обхід пунктів пропуску та прикордонних нарядів, та необхідно як можливо швидше вирішувати дане питання, так як в подальшому обстановка може змінитися та в нього вже не буде такої можливості.
		В подальшому, під час телефонної розмови, за допомогою мобільного додатку WhatsАрр, яка розпочалась приблизно о 18 год 46 хв між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , останній надав вказівки та поради, яким чином необхідно прибути ОСОБА_6 до м. Кодими в Одеській області, та що не потрібно брати з собою рюкзаки та речі, а взяти тільки його документи, у зв`язку з тим, що з рюкзаком та речами ОСОБА_6 може привернути до себе зайву увагу, та його можуть запідозрити, що він прибув до м. Кодими з метою перетину державного кордону.
		Також ОСОБА_3 зазначив, що зустріне ОСОБА_6 особисто або його довірені особи та запевнив останнього щоб він не хвилювався, та все пройде добре з його переправленням через державний кордон України, однак їм разом доведеться пройти пішки приблизно 10 кілометрів до місця майбутнього перетину державного кордону, та він особисто його доведе за 2 кілометри до державного кордону, а надалі ОСОБА_6 вже сам продовжить рух по визначеному маршруту, та що там не буде прикордонних нарядів.
		Стосовно необхідних речей та рюкзака ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 , що в разі необхідності вони їх придбають в м. Кодимі та на цьому їх розмова закінчилась, домовившись, що ОСОБА_6 прибуде 31.01.2025 в м. Кодиму з метою подальшого переправлення його через державний кордон України.
		Після чого, 30.01.2025 під час телефонної розмови, за допомогою мобільного додатку WhatsАрр, яка розпочалась приблизно о 18 год 14 хв між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , останній на виконання вказівок ОСОБА_3 повідомив, що 31.01.2025 приблизно об 11 год 00 хв прибуде до м. Кодими, заселиться у готель та буде його чекати щоб особисто проговорити деталі яким чином ОСОБА_3 планує переправляти його через державний кордон України, на що останній погодився та зазначив про необхідність йому повідомити коли ОСОБА_6 буде проїжджати м. Балту в Подільському районі Одеської області, та на цьому їх розмова завершилась.
		У подальшому, 31.01.2025 приблизно об 11 год 00 хв ОСОБА_6 в ході телефонної розмови за допомогою мобільного додатку WhatsАрр, повідомив ОСОБА_3 , що на виконання його вказівок він прибув у м. Кодиму, заселився у готель та ОСОБА_3 попрохав ОСОБА_6 скинути його геолокацію де він знаходиться та що він зараз до нього приїде. В свою чергу ОСОБА_6 надіслав ОСОБА_3 у мобільному додатку WhatsАрр повідомлення із своєю геолокацією та після чого ОСОБА_3 приблизно об 11 год 06 хв надіслав повідомлення ОСОБА_6 про своє прибуття.
		Надалі, приблизно об 11 год 07 хв розпочалась зустріч між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 біля готелю "Нова база", за адресою: Одеська обл., Подільський р-н., м. Кодима, вул. Соборна, 37.
		В ході зустрічі ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_6 присісти до автомобіля ВАЗ 2107 з д.н.з. НОМЕР_2 , на якому він прибув та в ході розмови почав детально розповідати ОСОБА_6 яким чином буде відбуватись переправлення останнього через державний кордон України, а саме, що вони разом під`їдуть на автомобілі до визначеного ОСОБА_3 місця, де надалі їм разом доведеться йти пішки трохи менше ніж 10 кілометрів, та діставши свій мобільний телефон, відкривши мобільний додаток "Google maps" почав на мапі детально показувати ОСОБА_6 їх майбутній маршрут руху до необхідного місця з метою переправлення останнього через державний кордон України, вказуючи на трасу неподалік м. Кодими, подальші польові дороги в напрямку державного кордону України з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, та місце де він розпочне подальший рух сам та таким чином дістанеться до місця перетину державного кордону, в обхід пунктів пропуску та прикордонних нарядів.
		На запитання ОСОБА_6 чи можуть бути по дорозі прикордонні наряди та патрулі, ОСОБА_3 запевнив, що нікого не буде, так як він працює прикордонником та він знає де в цій місцевості стоять всі прикордонні наряди, та що не перший день цим займається, продовжуючи детально показувати маршрут їх майбутнього руху, а саме трасу, поля, та посадки, а також де знаходиться державний кордон, та місце де ОСОБА_6 зможе безперешкодно перетнути державний кордон та потрапити до невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, та повідомив, що йому необхідно робити коли він потрапить до ПМР.
		Після чого, ОСОБА_3 зазначив ОСОБА_6 , що останній повинен з ним розрахуватись та передати йому грошові кошти до того як вони розпочнуть рух з метою переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України.
		На вказане ОСОБА_6 запитав ОСОБА_3 чи зараз йому віддати грошові кошти за переправлення його через державний кордон України, на що ОСОБА_3 зазначив, що так, та ОСОБА_6 запропонував йому піднятись у номер готелю в який він заселився з метою передачі грошових коштів, на що ОСОБА_3 погодився.
		Після чого, ОСОБА_3 виконуючи свій злочинний план, який направлений на організацію незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, з корисливих мотивів, та доводячи свій злочинний умисел до кінця, перебуваючи у номері готелю "Нова база", який розташований за адресою: Одеська область, Подільський район, м. Кодима, вул. Соборна, 37, приблизно об 11 год 14 хв 31.01.2025 одержав від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 7000 (сім тисяч) доларів США (що відповідно до курсу НБУ станом на 31.01.2025 становить 292769 грн) за організацію незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України до невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, в обхід офіційних пунктів пропуску та прикордонних нарядів, шляхом керівництва такими діями, а також сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та усуненням перешкод.
		Також ОСОБА_3 , будучи службовою особою - військовослужбовцем Державної прикордонної служби України за контрактом, перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - номером обслуги першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави відділу прикордонної служби (тип С) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, у військовому званні "молодший сержант", керуючись корисливим мотивом спрямованим на незаконне збагачення, діючи умисно, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь та бажаючи їх настання, перебуваючи у номері готелю "Нова база", який розташований за адресою: Одеська область, Подільський район, м. Кодима, вул. Соборна, 37, приблизно об 11 год 14 хв 31.01.2025, достовірно знаючи про відсутність законних підстав у громадянина ОСОБА_6 для виїзду через державний кордон України, одержав від останнього неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 7000 (сім тисяч) доларів США (що відповідно до курсу НБУ станом на 31.01.2025 становить 292769 грн) за обіцянку впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на невстановлених військовослужбовців НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, яке полягало у невжитті заходів реагування щодо виявлення та припинення ними незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України на територію невизнаної Придністровської Молдавської Республіки.
		Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК України, як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та усуненням перешкод, вчинене службовою особою з використанням службового становища, з корисливих мотивів, а також за ч. 2 ст. 369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
		20 березня 2025 року між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ч. 2 ст. 468 КПК України.
		Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, узгодженого покарання: - за ч. 3 ст. 332 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді 1 року 11 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у органах Державної прикордонної служби України пов`язані зі здійсненням прикордонного контролю на строк 2 (два) роки з конфіскацією майна; - за ч. 2 ст. 369-2 КК України, у виді 2 років позбавлення волі, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити основне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, яке відповідно до ст. 62 КК України замінити на тримання в дисциплінарному батальйоні строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади у органах Державної прикордонної служби України, пов`язані зі здійсненням прикордонного контролю на строк 2 (два) роки та з конфіскацією майна.
		Також прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди на призначення зазначеного покарання, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч. 2 ст. 473 КПК України, наслідків невиконання угоди, передбачених ст. 476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.
		Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, в обсязі висунутого обвинувачення, пояснив, що права, надані йому законом у зв`язку з укладенням угоди про визнання винуватості розуміє, з наслідками укладення та затвердження угоди обізнаний, характер обвинувачення та його суть йому зрозумілі, дав згоду на застосування узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди, та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
		Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що угода про визнання винуватості була укладена в його присутності, при укладенні угоди були дотримані вимоги законодавства, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
		Вирішуючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
		Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, та нетяжких корупційних злочинів, у разі відсутності ознак вчинення їх у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).
		Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним, є тяжким та нетяжким злочинами, були вчинені не у співучасті та внаслідок їх вчинення не було завдано збитків або шкоди.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, правова кваліфікація кримінальних правопорушень правильна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань.
		Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.
		Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 і призначення узгодженої сторонами угоди міри покарання.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		До обвинуваченого застосований запобіжний захід у виді застави. В судовому засіданні не було встановлено, що змінились ризики, які були підставою для застосування такого запобіжного заходу, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне залишити зазначений запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна підлягають скасуванню відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України.
		Речовими доказами слід розпорядитися у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 314, 369, 370-374, 469, 472 - 475 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 березня 2025 року, укладену між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та призначити йому покарання, на підставі ч. 1 ст. 69 КК України, у виді 1 року 11 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у органах Державної прикордонної служби України пов`язані зі здійсненням прикордонного контролю на строк 2 (два) роки з конфіскацією майна.
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади у органах Державної прикордонної служби України, пов`язані зі здійсненням прикордонного контролю на строк 2 (два) роки та з конфіскацією майна.
		На підставі ст. 62 КК України замінити ОСОБА_3 основне покарання призначене за сукупністю кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців строком на 2 (два) роки.
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення з моменту його фактичного затримання до моменту звільнення з-під варти, з 31 січня 2025 року по 03 лютого 2025 року, із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
		До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді застави.
		Заставу в розмірі 242340 (двісті сорок дві тисячі триста сорок) гривень, яка внесена ОСОБА_7 за ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок Київського районного суду м. Одеси UA41820172030355249001000005435 відповідно до платіжних інструкцій № 1.89340269.1, № 1.89332971.1, № 1.89348189.1, № 1.89350201.1 від 01.02.2025, код платника 3131710157, код отримувача 26302945, призначення платежу: застава за ОСОБА_3 згідно ухвали Київського районного суду м. Одеси від 01.02.2025 по справі № 947/4883/25 - після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_7 .
		Скасувати арешт, накладений на речові докази відповідно до ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Одеси у даному кримінальному провадженні від 12 лютого 2025 року.
		Речові докази: - мобільний телефон Apple Iphone 13, серійний номер: НОМЕР_3 , IMEI: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 з встановленою сім-картою мобільного оператора "Київстар" з номером мобільного телефону НОМЕР_6 повернути власнику ОСОБА_3 ;
		- 70 предметів схожих на купюри номіналом 100 доларів США з наступними серіями та номерами: HE30021701D, KF42745926C, HA79660786A, HD07405570A, FL51972990C, CJ14675762A, HA83730262A, HB49083235D, BI23957148A, BK12324272A та KG03415868A у кількості 60 штук, передати до Управління Служби Безпеки України в Одеській області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
		1) обвинуваченим, його захисником виключно з таких підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		2) прокурором виключно з таких підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		       Суддя                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...