Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 716/1209/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 01.04.2025. Зареєстровано: 01.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/716/24/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024140120000224

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 716/1209/24 
		 
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   01.04.2025                                  м. Заставна
		 
		Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі: 
		головуючої судді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря  ОСОБА_2 
		за участю прокурора  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		обвинуваченого  ОСОБА_5 
		захисника - ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 6202414012000224 від 06.03.2024 рокувідносно
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці Чернівецької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.08.2023 N19, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_5 призначено на посаду старшого стрільця - оператора піхотного відділення взводу піхотної роти, зараховано до списків особового складу даної військової частини та поставлено на всі види забезпечення, як такого, що з 04.08.2023 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов?язків.
		Відповідно до положень п. 9 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової службидля громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов?язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.
		Відтак, з моменту прийняття на військову службу за призовом підчас мобілізації ОСОБА_5 , останній набув стутасу військовослужбовця -особи,яка проходить військову службу та зцього ж дня розпочав виконаня військового обов?язку - проходження військової служби.
		Вимоги ст.ст. 17,56 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов?язують кожного громадянина України захищати Вітчизну, суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов?язаний неухильно додержуватись Конституції України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
		Статтями 129, 130, 131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, регламентовано, що з метою забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов?язків, військовослужбовці зобов?язані, у службовий час, постійно знаходитись врозташуванні військової частини або в місці служби іне залишати їх без дозволу командира (начальника).
		Указом Президента України від 24.02.2022 N64/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 42 лютого 2022 року N 2102-1X, у зв?язку зі збройною агресією збройних сил рф на території України введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений та діє на даний час.
		Зокрема, Указом Президента України від17 травня 2023 N 341/2022 «Про продовження строку дїі воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про продовження строку дїі воєнного стану в Україні» від 72 липня 2023 року № 3276-1X, продовжено строк дії воєнного стану вУкраїні з 05 години 03хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, тобто до 15.11.2023.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться вУкраїні або вокремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Таким чином, в період з 24.02.2022 і по теперішній час на території України діє воєнний стан,а солдат ОСОБА_5 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану.
		Так, старший стрілець - оператор піхотного відділення піхотного взоду піхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 ,будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідкита бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючинамір тимчасово ухилитись від несення обов?язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення довиконання своїхслужбовихобов?язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування військової частини НОМЕР_1 , 12.10.2023 близько 21 год. 00 хв. самовільнозалишив військову частину НОМЕР_1 , що розташовується за адресою: АДРЕСА_2 та вибув до місця свого постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 , де проводив службовий час на власний розсуд, не пов?язаний з проходженням військової служби до 30.05.2024.
		30.05.2024 солдат ОСОБА_5 усвідомлюючипротиправністьі помилковість своїх дій, добровільно та з власної ініціативи з?явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , чим припинив вчинення зазначеного кримінального правопорушення.
		Правова кваліфікація кримінального правопорушення (злочину) - .ч 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину увчиненнікримінального правопорушенння передбаченогоч. 5 ст. 407 КК України, визнав повністю, та пояснив, що всі обставини, які викладені в обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам справи, у вчиненому щиро розкаюється, просив суд суворо не карати, та призначити покарання не пов`язане із позбавленням волі, оскільки на його утриманні перебуває мати, яка потребує стороннього догляду. 
		Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників процесу в порядку ч. 3 ст.349 КПК України поясненнями обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, з`ясувавши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду справи в порядку передбаченому ч. 3 ст.349 КПК, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає повністю доведеною вину ОСОБА_5  в умисних діях, які вірно кваліфіковані за ч. 5 ст. 407КК України, а саме самовільне залишення військової частини, в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
		Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України - відсутні.
		Така обставина як щире каяття, яка зазначена прокурором, не знайшла свого підтвердження. Дана обставина є добровільною, має базуватися на внутрішньому переконанні особи. Воно характерне тим, що воно засноване на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність. В судовому засіданні поведінка обвинуваченого не переконала суд в його щирості та негативному ставленні до вчиненого. Засвідчення останнього свого ставлення до кримінального правопорушення не є щирим та відвертим, а також, на думку суду, свідчить лише про бажання переконати суд в цьому, з метою пом`якшення покарання.
		На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі№ 199/6365/19.
		Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Судом також враховуються і дані про особу ОСОБА_5 , який має постійне місце проживання, не одружений, за місцем проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, згідно службової характеристики за час проходження служби зарекомендував себе з позитивної сторони. Крім того суд враховує поведінку обвинуваченого під час розгляду справи в суді. Так, ОСОБА_5 в судові засідання не з`являвся будучи належним чином повідомлений про рогляду справи, внаслідок чого останній був оголошений в розшук.
		Беручи до уваги зазначене, із врахуванням суспільної небезпеки вчиненого та даних, що характеризують особу винного, суд вважає, що відносно ОСОБА_5 необхідно і доцільно призначити покарання у мінімальних межах, визначених санкцією ч. 5 ст. 407 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		Враховуючи викладене, призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у виді позбавлення волі є пропорційним вчиненому правопорушенню та таким, що перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		При цьому суд виходить із того, що самовільне залишення військової частини або місця служби, вчинені в умовах воєнного стану - передбачають виключно один вид покарання - позбавлення волі, навіть якщо особа згодом добровільно повернулась.
		Призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.5 ст.407 КК України на думку суду - є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим так і іншими військовослужбовцями, а також сприятиме стимулюванню дотримання військовослужбовцями військової дисципліни під час проходження ними військової служби.
		Правові приписи ст. ст. 69, 75 КК України у цьому кримінальному провадженні застосовані бути не можуть, з огляду на імперативну заборону у застосуванні цих норм до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення передбаченіст. 407 КК України, у період дії воєнного стану, після набрання чинності законом 2839-IX від 13.12.2022 року.
		Запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою, слід залишити незмінним до набрання вироком законної сили.
		Процесуальні витрати відсутні, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Речові докази до кримінального провадження не долучались.
		На підставі наведеного, керуючись, ч. 5 ст. 407 КК України,ст. ст.177, 181, 349, 368 -371, 373-374, 376 КПК України,суд -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 407 КК Українита призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 11 березня 2025 року.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою залишити без змін до моменту набрання вироком суду законної сили, у разі розгляду в суді апеляційної інстанції - до вирішення питання про зміну або скасування запобіжного заходу судом апеляційної інстанції.
		Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		З інших підстав вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...