Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/36929/24-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: 31.03.2025. Зареєстровано: 01.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2025.
Дата набрання законної сили: 21.02.2025
Номер судового провадження: 2-3362/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/36929/24-ц 
		пр. 2-7553/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 січня 2025 року 
		Печерський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого:    судді Григоренко І.В.,
		при секретарі:   Андрієнко І.І.,
		за участю:         
		представника позивача:  не з`явився,
		представника відповідача  не з`явився,
		третьої особи-1:   не з`явився,
		третьої особи-2:   не з`явився,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ КРЕДИТНІ РІШЕННЯ» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ КРЕДИТНІ РІШЕННЯ» (далі - відповідач, ТОВ «ПРОСТІ КРЕДИТНІ РІШЕННЯ») за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича (далі - третя особа-1, Приватний нотаріус Бригіда В.О.), Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича (далі - третя особа-2, Приватний виконавець Щербаков Ю.С.), в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 27.05.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., що зареєстрований в реєстрі за № 452, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 27.05.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 452, на підставі якого запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПРОСТІ КРЕДИТНІ РІШЕННЯ» заборгованості за кредитним договором № КК2019072000196 від 20.07.2019 року, укладеним між ТОВ «ПРОСТІ КРЕДИТНІ РІШЕННЯ» та ОСОБА_1 , за період часу з 20.07.2019 року по 04.04.2021 року у розмірі 53 550,00 грн., яка складається з: 10 000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 43 200,00 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 350,00 грн. - витрати, пов`язані зі вчиненням виконавчого напису. Постановою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. від 29.07.2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 27.05.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., що зареєстрований в реєстрі за № 452. Позивач вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням процедури, передбаченої Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, нотаріус не пересвідчився у направленні боржнику та одержанні останнім письмової вимоги про усунення порушень; нотаріус не пересвідчився у наявності безспірної заборгованості. За таких обставин, позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню. 
		Разом із позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника. Також представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О., зареєстрованого в реєстрі за № 452 від 27.05.2021 року, що здійснюється у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2.
		Крім того, позивачем подано до суду клопотання про витребування доказів, в якому остання просить витребувати у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. копії матеріали нотаріальної справи, а саме: належним чином засвідчену копію кредитного договору, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, а також документи, які підтверджують безспірність вимог стягувача та на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 452 від 27.05.2021 року.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2024 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.08.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
		13.09.2024 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2024 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ КРЕДИТНІ РІШЕННЯ» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.11.2024 року.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2024 року заяву представника позивача - адвоката Єлісєєва Д.О. про забезпечення позову повернуто заявнику.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2024 року клопотання представника позивача - адвоката Єлісєєва Д.О. про витребування доказів задоволено; витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. копії матеріалів нотаріальної справи, а саме: належним чином засвідчену копію кредитного договору, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, а також документи, які підтверджують безспірність вимог стягувача та на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 452 від 27.05.2021 року.
		Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2024 року, у зв`язку із витребуванням доказів, відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 21.01.2025 року.
		02.12.2024 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Єлісєєва Д.О. надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О., зареєстрованого в реєстрі за № 452 від 27.05.2021 року.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2024 року за заявою представника позивача - адвоката Єлісєєва Д.О. вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О., зареєстрованого в реєстрі за № 452 від 27.05.2021 року, що здійснюється у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2.
		В судове засідання 21.01.2025 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у заяві від 26.07.2024 року, яка подана разом із позовною заявою, просив розглядати справу за його відсутності.
		Оскільки, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.
		Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
		Суд встановив, що 20.07.2019 року між ОСОБА_1 (далі - Позичальник) та ТОВ «ПРОСТІ КРЕДИТНІ РІШЕННЯ» (далі - Банк) укладено договір про споживчий кредитний № КК2019072000196 (далі - Договір), відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику споживчий кредит в сумі 10 000,00 грн., строк кредиту з 20.07.2019 по 18.11.2019 року, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору (а. с. 7).
		27.05.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 452, на підставі якого запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПРОСТІ КРЕДИТНІ РІШЕННЯ» заборгованості за кредитним договором № КК2019072000196 від 20.07.2019 року, укладеним між ТОВ «ПРОСТІ КРЕДИТНІ РІШЕННЯ» та ОСОБА_1 , за період часу з 20.07.2019 року по 04.04.2021 року у розмірі 53 550,00 грн., яка складається з: 10 000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 43 200,00 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 350,00 грн. - витрати, пов`язані зі вчиненням виконавчого напису (а. с. 6).
		29.07.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 27.05.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., що зареєстрований в реєстрі за № 452 (а. с. 9).
		29.07.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. винесено постанову про арешт майна боржника у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 (а. с. 11).
		05.08.2021 року постановою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 (а. с. 10).
		Згідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Як визначено у ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.
		Згідно пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до пп. 3.1 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
		Підпунктом 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, встановлено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
		Як визначено у пп. 3.4 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
		В силу вимог пп. 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
		Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662. Так, відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
		Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, у частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
		Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «КБ «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14.
		В свою чергу, відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (в редакції на момент вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язань.
		Так, кредитний договір № КК2019072000196 від 20.07.2019 року, на підставі якого вчинено виконавчий напис Приватним нотаріусом Бригідою В.О., укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «ПРОСТІ КРЕДИТНІ РІШЕННЯ» в простій письмовій формі, відтак, нотаріально посвідчений договір, за яким стягнення може провадитися у безспірному порядку відсутній.
		Також суд вважає за необхідне зазначити, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком.
		Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) зроблено правовий висновок про те, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
		Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування та позиції позивача. Жодного повідомлення позивачу від нотаріуса не надсилалося.
		Так, належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 року № 566. Розрахунок заборгованості є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.
		Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.
		Натомість, доказів надання приватному нотаріусу належним чином оформленої засвідченої виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості до матеріалів справи не долучено.
		При цьому, відповідачем не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами вказаних обставин.
		Крім того, у матеріалах справи відсутні докази направлення боржнику вимоги стягувача про усунення порушень за договором про споживчий кредит № КК2019072000196 від 20.07.2019 року та одержання її боржником.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16, посилаючись на приписи статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» зазначила, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
		Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Як визначено у ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідачем не надано будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису від 27.05.2021 року, вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., що зареєстрований в реєстрі за № 452, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПРОСТІ КРЕДИТНІ РІШЕННЯ» заборгованості за кредитним договором № КК2019072000196 від 20.07.2019 року у розмірі 53 550,00 грн. таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованим та підлягають задоволенню.
		Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Так, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», то судовий збір, який підлягав сплаті за подання позову, стягується з ТОВ «ПРОСТІ КРЕДИТНІ РІШЕННЯ» в дохід держави.
		З урахуванням того, що суд дійшов висновку про задоволення позову, то в дохід держави за рахунок відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
		Як визначено у ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, витрати на професійну правничу (правову) допомогу становлять 6 000,00 грн.
		Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача додано до позовної заяви: копію Договору про надання правової (правничої) допомоги № 46/1 від 05.07.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 (далі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Правда» в особі Голови Адвокатського об`єднання «Правда» адвоката Єлісєєва Д.О. (далі - Адвокатське об`єднання); копію додатку № 1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 46/1 від 05.07.2024 року, Акт виконаних робіт від 25.07.2024 року, копію ордера на надання правової (правничої) допомоги серії АН № 1427303, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4644 та копію квитанції № АЗТЗ-ХН02-М15Т-82ЕВ від 08.07.2024 року на суму 6 000,00 грн.
		Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правової (правничої) допомоги № 46/1 від 05.07.2024 року, Клієнт в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання-доручення, а Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту правову (правничу) допомогу, а саме: підготовка та направлення позовної заяви про визнання виконавчого напису № 452 від 27.05.2021 року, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., таким, що не підлягає виконанню і представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції. 
		Пунктом 1 додатку № 1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 46/1 від 05.07.2024 року, визначено, що Клієнт 10.07.2024 року оплачує (Адвокатському об`єднанню) гонорар у сумі 6 000,00 грн. за надання правової (правничої) допомоги, згідно п. 1.1. Договору.
		Згідно Акту виконаних робіт від 25.07.2024 року за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 46/1 від 05.07.2024 року, підписання даного Акту виконаних робіт, сторони підтверджують, що протягом дії вказано Договору Адвокатським об`єднанням «Правда» виконувалися свої обов`язки якісно, чесно та сумлінно, не порушуючи адвокатської таємниці і адвокатської етики.
		Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
		При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, а саме, що справа незначної складності, розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проведенням судового засідання.
		Відповідно до висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		Більш того, суд бере до уваги що справа не є складною, час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт є незначними, також суд враховує критерії розумності вартості наданих послуг, думку відповідача про неспівмірність витрат із складністю справи та приходить до висновку про дійсну неспівмірність розміру витрат із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, витраченим адвокатом на виконання робіт часом, обсягом наданих послуг, тобто завищення їхнього розміру та необхідності зменшення розміру витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
		Доказів на підтвердження понесення інших витрат позивачем не надано. Відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.
		За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 000,00 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. 18 Цивільного кодексу України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ, пп. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 29.06.1999 року № 1172, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 275, 278, 279, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, 
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ КРЕДИТНІ РІШЕННЯ» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
		Визнати виконавчий напис, вчинений 27.05.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, що зареєстрований в реєстрі за № 452 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ КРЕДИТНІ РІШЕННЯ» заборгованості у розмірі 53 550 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп., таким, що не підлягає виконанню.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ КРЕДИТНІ РІШЕННЯ» в дохід держави 1 073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок у відшкодування судового збору.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ КРЕДИТНІ РІШЕННЯ» на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
		Заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2024 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
		Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ КРЕДИТНІ РІШЕННЯ», адреса: 01042, м. Київ, вул. Барановського Ігоря, буд. 3, код ЄДРПОУ 41338979.
		Третя особа-1: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, адреса: 02068, м. Київ, пр-т. Григоренка, буд. 15, прим. 3.
		Третя особа-2: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович, адреса: 65082, м. Одеса, вул. Гоголя, буд. 19, офіс 1.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст судового рішення складений та підписаний 21.01.2025 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                      І.В. Григоренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...