Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/20699/24Провадження № 2/755/1135/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу.
Надіслано судом: 01.04.2025. Зареєстровано: 02.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2025.
Дата набрання законної сили: 01.05.2025
Номер судового провадження: 2/755/1135/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/20699/24
		Провадження № 2/755/1135/25
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"19" березня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
		 
		Головуючого судді -                Хромової О.О.
		при секретарі -                         Бовкун М.В.
		 
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Крушинську А.А., звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
		На обґрунтування позовних вимог зазначив, що шлюб між сторонами зареєстровано 08 серпня 2003 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї, за актовим записом № 1498. 
		Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалось через різні характери, погляди на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння та втрату почуття любові один до одного. Сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, відповідач проживає в Польщі та перебуває у відносинах з іншим чоловіком з яким має спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шлюб між сторонами існує формально. Позивач вважає, що спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу не можливе та суперечить його інтересам.
		Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
		Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 грудня 2024 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
		Позивач в судове засідання не з`явився, 19 березня 2025 року через канцелярію суду ОСОБА_1 подав заяву, в якій просить судове засідання провести за його відсутності, строк на примирення не надавати, шлюб розірвати, щодо ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.
		Відповідач в судове засідання не з`явилась. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, що двічі направлявся за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернувся до суду неврученим, з відміткою «Укрпошти» - «За закінчення терміну зберігання». У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_2 відзив на позов не подала.
		Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня
		2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
		Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.
		Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
		08 серпня 2003 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї, за актовим записом № 1498 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 . Як вбачається із свідоцтва про одруження, після державної реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_4 змінено на « ОСОБА_4 ». 
		Відповідно до скороченої копії свідоцтва про народження номер НОМЕР_2 , виданої Відділом реєстрації актів цивільного стану міста Лодзь (Польща), ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_6 , матір`ю якої записана - « ОСОБА_7 », а батьком - « ОСОБА_8 ».
		До позовної заяви позивачем долучено заяву ОСОБА_9 про визнання батьківства відносно дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Судом встановлено, що на даний час сторони подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки примирення подружжя є неможливим, а подальше перебування у шлюбі суперечить його інтересам.
		Відповідно до частини десятої статті 7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
		За змістом положень частини першої статті 51 Конституції України, частини першої статті
		21 СК України, частини першої статті 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
		Частиною третьою статті 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
		Згідно із частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105, частиною першою статті 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
		Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
		Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
		Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
		З`ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача.
		Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли.
		Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.
		Згідно із статтями 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
		На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, статтями 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
		Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 08 серпня 2003 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї, за актовим записом № 1498, - розірвати.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
		Повне рішення суду складено та підписано 31 березня 2025 року, після закінчення періоду тимчасової непрацездатності головуючого - судді. 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                              О.О. Хромова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...