Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/73/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 02.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2025.
Дата набрання законної сили: 26.03.2025
Номер судового провадження: 51-4841км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022243000002892

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 березня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 686/73/23
		провадження № 51-4841 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
		головуючої                                                  ОСОБА_1 ,
		суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,
		захисника                                                   ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
		засудженого                                               ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
		прокурора                                                    ОСОБА_7 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого  ОСОБА_6 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 30 вересня 2024 року щодо 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Деражня Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 ,
		засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.  115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		1. За вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 травня 2024 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
		2. Вирішено питання щодо цивільного позову, процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
		3. Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 30 вересня 2024 року вирок місцевого суду щодо  ОСОБА_6 залишив без змін.
		4. Суди визнали ОСОБА_6  винуватим в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій особі за обставин, детально викладених у вироку.
		5. Як установили суди, ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 17:00 ОСОБА_6 перебував за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_8 у будинку АДРЕСА_2 , де вони розпивали алкогольні напої. Під час словесної суперечки, що виникла між ними, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_6 перебуваючи навпроти ОСОБА_8 , кулаками обох рук та ногами почергово завдав не менше 13 ударів у голову, не менше 10 ударів в грудну клітину, та не менше 19 ударів по верхнім та нижнім кінцівкам, у результаті отримання яких потерпілий ОСОБА_8 помер на місці вчинення злочину.
		6. Своїми діями ОСОБА_6 умисно заподіяв ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження, а також тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, які перебувають в прямому причинному зв`язку із настанням смерті.
		7. Після вчинення умисного вбивства потерпілого ОСОБА_6 , залишив місце вчинення злочину, зачинивши за собою вхідні двері будинку із використанням дерев`яної балки.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		8. У касаційній скарзі засуджений  ОСОБА_6 , посилаючись на  невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження,істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
		9. Стверджує, що місцевий суд:
		-                      безпідставно взяв до уваги протокол огляду місця події від 02 грудня 2022 року, який проведено в домоволодінні, адже дозвіл на його проведення надано не потерпілою, яка є власником домоволодіння, а її чоловіком, крім того, на думку засудженого, фактично було проведено обшук житла, однак ухвала слідчого судді на його проведення не виносилася, а сама процесуальна дія здійснювалася без фіксації аудіо-, відеозапису. З огляду на що, зазначає, що цей протокол є недопустимим доказом, як і всі інші похідні від нього докази;
		-                      в основу обвинувального вироку поклав його показання, надані під час затримання, а саме затримання відбулося до внесення відомостей в ЄРДР та з порушенням ч. 1 ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК);
		-                      залишив поза увагою його заяви від 12 квітня 2023 року про вчинення ОСОБА_8 щодо нього кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК та щодо службової недбалості слідчого; не врахував, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року він захищався від неправомірних дій потерпілого та не перевірив причетність до вчинення злочину інших осіб;
		-                      взяв до уваги показання свідка ОСОБА_9 , як і протоколу огляду документів від 27 грудня 2022 року;
		-                      не перевірив застосування щодо нього недозволених методів досудового розслідування працівниками правоохоронних органів під час затримання;
		-                      не врахував, що на його речах відсутня кров потерпілого, а на дерев`яній палиці, якою він ніби-то закрив двері відсутні його генетичні ознаки, що підтверджується висновками експертів;
		-                      не розглянув скаргу подану в порядку ч. 2 ст. 303 КПК на неналежний захист;
		-                      безпідставно погодився з версією обвинувачення, та за відсутності доказів, на підтвердження винуватості в інкримінованому злочині, не закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
		10. Також засуджений ОСОБА_6 наголошує, що дослідженими доказами підтверджується лише факт конфлікту із потерпілим, разом із тим не підтверджується злочинний умисел на протиправне заподіяння йому смерті.
		11. Вказує, що апеляційний суд не звернув уваги на допущені судом першої інстанції порушення, належним чином не перевірив доводів його апеляційної скарги, не дослідив доказів у справі, дійшов помилкового висновку про законність вироку місцевого суду та усупереч ст. 419 КПК ухвалу належним чином не мотивував.
		12. Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
		Позиції учасників судового провадження
		13. У судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу, а прокурор заперечував щодо її задоволення.
		Мотиви Суду
		14. Заслухавши доповідьсудді, обговорившидоводи, наведенівкасаційнійскарзі, перевірившиматеріаликримінальногопровадження, колегіясуддівдійшлатакихвисновків.
		15. Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		16. Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
		17. Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
		18. Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
		19. Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		20. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину, на що неодноразово звертав увагу у своїх рішеннях Верховний Суд.
		21. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як з тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і з тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		22. Обов`язок всебічного й неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для визнання винуватості доведеною поза розумним сумнівом версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. 
		23. Місцевий суд дотримався викладених вище вимог. Як убачається з матеріалів цього кримінального провадження, суд, перевіривши зібрані під час досудового розслідування фактичні дані, на підставі яких ОСОБА_6 було пред`явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 115 КК, з додержанням вимог ст. 23 КПК у вироку навів детальний аналіз усіх безпосередньо сприйнятих і досліджених під час судового розгляду доказів і, керуючись ст. 94 цього Кодексу, дав оцінку кожному з них із точки зору належності, допустимості, достовірності та їх сукупності - з точки зору достатності і взаємозв`язку.
		24. Суд належним чином обґрунтував своє рішення про винуватість  ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК. Зокрема, такого висновку суд дійшов на підставі аналізу показань допитаних у судових засіданнях свідків, зокрема: 
		- свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що 02 грудня 2022 року йому зателефонував ОСОБА_11 і повідомив, що знайшли мертвим ОСОБА_8 , який є братом його дружини. Він того ж дня, подзвонивши до поліції, приблизно о 19:30 поїхав за місцем проживання останнього. На місці побачив поліцейських, які не дозволили зайти до будинку. Потім за його участі проводилися слідчі дії. Чув, що ОСОБА_12 сказав, що до цього бачив ОСОБА_6 із ОСОБА_8 , й ще з кимось, гуляли селом. Після того його не бачили. Пізніше від дільничного дізнався, що затримали ОСОБА_6 . Під час проведення слідчих дій зайшов до будинку для впізнання ОСОБА_8 , його тіло лежало в коридорі, він був одягнутий в спортивні штани, футболку. На обличчі, грудях, руках, тілі були гематоми та крововиливи;
		- свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що він знав ОСОБА_6 , який товаришував із ОСОБА_8 . Приблизно в кінці листопада 2022 року вночі, бо було темно, ОСОБА_6 зателефонував до нього та повідомив, що побився із ОСОБА_8 , спитав, що роботи, бо той не дихає, на що він порадив викликати поліцію та швидку. Через деякий час до нього знову телефонував ОСОБА_13 та сказав, щоб той не ходив до суду;
		- свідка ОСОБА_14 , який повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року в період часу з 14:00 до 15:00 вони зустрілися із його братом ОСОБА_6 у м. Хмельницькому, до Гелетинців дійшли десь о 16:00, вже смеркалося. По дорозі додому брат запропонував зайти до його товариша ОСОБА_8 . Коли вони зайшли до потерпілого, той був на підпитку, вони принесли із собою горілку, потім всі зайшли до будинку, сіли, випили горілки, закусили, й десь через 20 хвилин він пішов додому, а брат залишився. Скільки часу там перебував точно не пам`ятає, приблизно годину. Поки він був у ОСОБА_8 обстановка була нормальна, ніяких претензій ніхто нікому не висловлював, ніяких претензій і конфліктів не було. Прийшовши додому, він повечеряв та ліг спати, вдома був сам. Пізніше прийшли батьки. Того дня ані брата, ані потерплого більш не бачив. Коли повернувся додому ОСОБА_6 він не знає, але зранку, коли він прокинувся, то ОСОБА_15 був удома. Зранку спілкувалися та різали дрова, ОСОБА_6 був в нормальному стані, тілесних ушкоджень не мав, нічого не розповідав, з приводу ОСОБА_8 не говорили. Про смерть ОСОБА_16 йому стало відомо через тиждень від батьків;
		- свідка ОСОБА_17 , який повідомив, що входив до складу групи слідчих у цьому кримінальному провадженні, здійснював усі слідчі дії, під час яких особисто чув, як ОСОБА_6 повідомив, що того дня вони разом із ОСОБА_8 розпивали спиртні напої, відбувся конфлікт, і той наніс удари ОСОБА_8 , деталей не пам`ятає. 02 грудня 2022 року вперше дізнався про цю подію, а саме виявлення тіла ОСОБА_8 у с. Гелетинці із ознаками насильницької смерті. На місці працювала слідчо-оперативна група. Під час здійснення оперативних заходів було виявлено ОСОБА_6 , як особу причетну до скоєння злочину, та того ж дня його було затримано, проведено допит останнього, будь-яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 не бачив. 
		25. Крім того, обґрунтовуючи винуватість  ОСОБА_6 , суд послався на фактичні дані, що містяться у низці письмових доказів, зміст яких детально наведено у вироку.
		26. Фактичні дані, які покладено в основу вироку та на яких ґрунтується обвинувачення, отримано у визначеному КПК порядку, вони узгоджуються між собою, були предметом безпосереднього дослідження місцевим судом, не викликають сумніву в законності їх збирання (формування) та процесуального закріплення, тому ці дані за ст. 84 КПК є доказами у кримінальному провадженні.
		27. Місцевий суд також перевірив версію ОСОБА_6 щодо його непричетності до вбивства ОСОБА_8 , вказавши на суперечливість та непослідовність його показань, зазначивши, що вони не узгоджуються з сукупністю наданих стороною обвинувачення та ретельно досліджених доказів, а також не спростовуються будь-якими іншими доказами, що свідчили б на користь ОСОБА_6 . При цьому, обвинувачений не заперечує, що у зазначеному в обвинувальному акті місці й часі вони за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_8 спільно вживали алкогольні напої, внаслідок чого між ними виник конфлікт, в ході якого він завдав тілесні ушкодження потерпілому й залишив місце вчинення кримінального правопорушення, після чого подзвонив свідку ОСОБА_9 . Також суд спростував показання ОСОБА_6 щодо кількості завданих ним ударів ОСОБА_8 , механізму та способу їх нанесення, вказавши, що вони є суперечливими, неодноразово змінювалися обвинуваченим, не узгоджуються із протоколом слідчого експерименту з ОСОБА_6 та суперечать висновкам судово-медичних експертів.
		28. Отже, дослідивши й зіставивши наявні у кримінальному провадженні фактичні дані, оцінивши їх в аспекті ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості й достовірності, а також з`ясувавши передбачені ст. 91 вказаного Кодексу обставини, що належать до предмета доказування, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості  ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.
		29. Вирок місцевого суду щодо  ОСОБА_6 відповідає вимогам статей 370, 374 КПК.
		30. Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо  ОСОБА_6 за апеляційною скаргою останнього, перевірив викладені у ній доводи, які за своїм змістом є аналогічними доводам касаційної скарги, та навів належні й докладні мотиви прийнятого рішення.
		31. Так, спростовуючи позицію щодо відсутності у діях ОСОБА_6 умислу на вбивство потерпілого, суди дійшли правильного висновку, вказавши на спосіб, кількість (не менше 42 ударів в різні частини тіла, зокрема в голову та грудну клітину, які призвели до смерті та виникли майже одночасно не менше ніж за 30-60 хвилин до настання смерті ОСОБА_8 ), характер і локалізацію тілесних ушкоджень, нанесених ОСОБА_6 потерпілому; поведінку ОСОБА_6 після їх нанесення, зокрема, як убачається із показань свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_6 знав, що потерпілий не дихає, однак залишив його на місці події не намагаючись надати допомогу чи викликати швидку або поліцію, після вчиненого, ззовні зачинивши за собою вхідні двері будинку дерев`яною палкою та пішов; поведінку ОСОБА_6 , що передувала події, який під час словесного конфлікту першим завдав удару ОСОБА_8 , а потім і наступні, при цьому у самого ОСОБА_6 не виявлено жодного тілесного ушкодження.
		32. Були предметом перевірки судами і доводи  ОСОБА_6 щодо здійснення ним захисту від неправомірних дій потерпілого ОСОБА_8 . При цьому суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_6 не міг чітко пояснити механізм можливого нанесення тілесних ушкоджень йому з боку потерпілого ножем, з урахуванням місця їх розташування один до одного. У ході слідчого експерименту зазначав, що потерпілий не дуже розмахував ножем, він відхилявся та не отримав пошкоджень, після того як вибив ножа, продовжив наносити удари потерпілому.
		33. Крім того висновком експерта № 740 від 05 грудня 2022 року підтверджено, що наявне у ОСОБА_6 станом на 03 грудня 2022 року тілесне ушкодження має давність утворення не менше 3-5 діб до моменту проведення судово-медичної експертизи 03 грудня 2022 року, тобто після подій, що мали місце ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та не є характерними для тілесного ушкодження, завданого ножем. 
		34. З огляду на викладене, суди встановили, що потерпілий під час конфлікту з ОСОБА_6 не становив для останнього будь-якої загрози і підстав для самозахисту або необхідності відвернення посягання на нього з боку потерпілого у ОСОБА_6 не виникало.
		35. Твердження ОСОБА_6 щодо невстановлення часу та дати смерті потерпілого були предметом перевірки, як суду першої інстанції так і апеляційного суду, які дійшли обґрунтованого висновку про те, що висновком судово-медичної експертизи № 618, яка розпочата 03 грудня 2022 року о 10:00 та закінчена 22 грудня 2022 року, встановлено, що з часу настання смерті ОСОБА_8 до моменту розтину пройшло не менше 7 діб. Відповідно, смерть ОСОБА_8 настала не пізніше 25 листопада 2022 року, однак з урахуванням досліджених в суді доказів, встановлено, що смерть ОСОБА_8 настала саме ІНФОРМАЦІЯ_2 року за встановлених судом обставин. При цьому враховано показання свідка ОСОБА_18 , який суду повідомив, що в кінці листопада 2022 року вночі ОСОБА_6 зателефонував до нього та повідомив, що побився із ОСОБА_19 та запитав що роботи, бо той не дихає.
		36. Факти спілкування свідка ОСОБА_9 із засудженим підтверджуються аналізом трафіку зв`язку абонентського номеру « НОМЕР_1 », яким користувався ОСОБА_6 , відповідно до якого за період з 19:34 до 21:59 ІНФОРМАЦІЯ_2 року з мобільного терміналу ОСОБА_6 було здійснено шість вихідних дзвінків на мобільний термінал ( НОМЕР_2 ), що належить свідку ОСОБА_9 . Також з мобільного терміналу ОСОБА_9 ( НОМЕР_2 ) було зроблено два вхідних дзвінки на мобільний термінал ОСОБА_6 . Крім того, свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 повідомили суду, що десь тиждень не бачили потерпілого ОСОБА_8 до виявлення його трупа, проходивши біля будинку останнього ОСОБА_20 бачив, що двері будинку закриті на штробу - дерев`яну палку, потерпіла також зазначала, що вже 25 листопада 2022 року її брат ОСОБА_8 не відповідав на телефонні дзвінки.
		37. ПосиланняОСОБА_6 на незаконність протоколу огляду місця події від 02 грудня 2012 року через відсутність дозволу потерпілої та проникнення до приміщення, а також посилання на те, що фактично було проведено обшук житла без ухвали слідчого судді є необґрунтованими.
		38. Так, у матеріалах кримінального провадження міститься заява ОСОБА_22 про дозвіл на проведення огляду будинку її брата (т. 1 а. п. 168). Крім того, ані під час досудового розслідування, ані в суді першої інстанції остання не заперечувала законності проведення огляду місця події, в приміщенні де проживав її брат, та знайдено труп останнього. 
		39. Колегія суддів звертає увагу, що питання відмінності таких слідчих дій, як огляд місця події та обшук житла вже неодноразово були висвітлені в судових рішеннях суду касаційної інстанції (зокрема, постанова Касаційного кримінального суду у складі верховного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 518/203/17). 
		40. Так огляд місця події це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів вчинення злочину. За змістом статей 214, 223, 237 КПК огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.
		41. Судами було вірно встановлено, що підставою для проведення огляду місця події (житла) стало повідомлення про смерть ОСОБА_8 , інформація про яке була зафіксована в рапорті начальника відділення №2 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_23 від 02 грудня 2022 року. З метою перевірки вказаної інформації та з`ясування події, що відбулася, було здійснено огляд житлового будинку, у ході якого виявлено труп потерпілого з ознаками насильницької смерті. Зазначена слідча дія була невідкладною, здійснювалася з метою перевірки отриманої інформації та не потребувала попереднього дозволу суду. При цьому, огляд місця події проводився за участю понятих та судово-медичного експерта, що підтверджується їх підписами у протоколі. Будь-яких зауважень протокол не містить.
		42. Крім того, оскільки в цьому кримінальному провадженні був проведений саме огляд місця події, а не обшук, як помилково вважає ОСОБА_6 , аудіо-, відео фіксація даної слідчої дії, за змістом ч. 7 ст. 237 КПК, не була обов`язковою. 
		43. Твердження засудженого про незаконність його затримання також не знайшли свого підтвердження під час вивчення матеріалів кримінального провадження. 
		44. Так з матеріалів кримінального провадження вбачається, що 02 грудня 2022 року до поліції надійшла усна заява про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року у с. Гелетинці Хмельницького району Хмельницької області в приміщенні житлового будинку на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин ОСОБА_6 умисно наніс ОСОБА_8 численні тілесні ушкодження від яких потерпілий помер на місці події, про що було внесено відомості до ЄРДР (т. 1 а. п. 161, 165). Тобто з отриманого повідомлення вбачалося, що саме ОСОБА_6 міг бути причетний до вчинення злочину.
		45. Згідно протоколу затримання, який складено 03 грудня 2022 року з 01:40 до 03:41 у присутності понятих ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , а також захисника ОСОБА_5 , в приміщенні Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, ОСОБА_6 був фактично затриманий 03 грудня 2022 року о 00.45. Згідно з ч. 4 ст. 208 КПК йому повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснено його права. Цей протокол підписаний всіма учасниками, від яких зауважень та доповнень не надходило, зміст протоколу відповідає вимогам ч. 5 ст. 208 КПК (т. 3 а. п. 37-42). 
		46. Також у матеріалах кримінального провадження наявне доручення для надання безоплатної вторинної допомоги, відповідно до якого захисник був зобов`язаний того ж дня з`явитися до Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області (час видачі доручення 01:35 03 грудня 2022 року) (т. 1 а.п. 25).
		47. З огляду на викладене, суперечливе посилання у протоколі затримання на підстави, передбачені ч. 1 ст. 208 КПК, про що вказує засуджений у касаційній скарзі, загалом не впливає на правильність висновків суду про законність його затримання. 
		48. Не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження й доводи касаційної скарги засудженого щодо того, що показання надані ним під час його затримання покладені в основу обвинувального вироку. Так, під час вивчення матеріалів кримінального провадження з`ясовано, що ОСОБА_6 ні під час досудового розслідування, ні в суді не визнавав свою винуватість, а тому й не надавав зізнавальних показань, які суд би міг покласти в основу обвинувального вироку. 
		49. Апеляційний суд ретельно перевірив доводи ОСОБА_6 , наведені в його апеляційній скарзі, які за своїм змістом є аналогічними доводам його касаційної скарги, надав на них вичерпні відповіді та обґрунтовано залишив цю скаргу без задоволення, належним чином мотивувавши свій висновок. Вважати рішення суду апеляційної інстанції таким, що суперечить нормам процесуального права щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, немає підстав.
		50. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції не суперечить положенням статей 370, 419 КПК.
		51. Доводи засудженого про застосування до нього недозволених методів під час затримання спростовуються матеріалами кримінального провадження. Так, з матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 був оглянутий лікарем і в нього не було виявлено тілесних ушкоджень, які б відповідали даті затримання. Під час досудового розслідування він не скаржився на застосування до нього недозволених методів, зазначивши про них лише під час судового розгляду. Проте, в судовому засіданні 01 березня 2023 року ОСОБА_6 особисто зазначив про те, що відмовляється від клопотань в порядку ст. 206 КПК. 
		52. Не знайшли свого підтвердження і посилання засудженого, що суд першої інстанції проігнорував скаргу сторони захисту, подану в порядку ч. 2 ст. 303 КПК. В матеріалах кримінального провадження міститься скарга захисника ОСОБА_5 , подана в інтересах ОСОБА_6 щодо незабезпечення останньому права на захист, за змістом якої сторона захисту ставила під сумнів допустимість низки доказів. В судовому засіданні 13 лютого 2023 року судом було долучено зазначену скаргу до провадження і вирішено, що їй буде надана оцінка в нарадчій кімнаті під час вирішення справи по суті. Проти цього не заперечував і захисник в судовому засіданні. 
		53. Інші доводи касаційної скарги засудженого також не спростовують висновків судів та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених у справі обставин, що на підставі ст. 433 КПК не може бути предметом оцінки суду касаційної інстанції.
		54. Істотних порушень норм матеріального та процесуального права у кримінальному провадженні при його перегляді судом касаційної інстанції не встановлено, а тому відсутні, передбачені ст. 438 КПК, підстави для скасування оскаржених судових рішень. Отже, подану касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 30 вересня 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого  ОСОБА_6 - без задоволення.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                                    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...